Повідомлення в номер / Бентежать душу спогади…

03.06.2021

Бентежать душу спогади…
Як ви думаєте, шановні читачі, що відчуває людина, котра багато десятків років попрацювала на одному місці, присвятивши практично все своє свідоме життя обраній професії? Задоволення? Втому? Розчарування? Смуток?
Скажу чесно: і одне, і друге, і третє, і четверте. Бо тією людиною, про яку написав вище, є ваш покірний слуга. Саме він очолив колектив ковельської "міськрайонки" у буремних 90-их роках минулого століття. Саме він із колегами-журналістами отримували блискучі перемоги у боротьбі за читачів, яких мали тоді майже 20 тисяч, відчули на собі холодні вітри ненависті і ворожнечі від ворогів горбачовської перебудови, зазнали неабияких випробувань у час національно-демократичного відродження краю.
І все ж і я, і мої соратники по праці – як колишні, так і теперішні, почувалися і почуваються щасливими. Бо присвятили свої життя улюбленій професії, яка не визнає ані свят, ані вихідних, ані високих заробітків, ані жодних пільг, а вимагає головного – праці, праці й ще раз праці заради її величності Газети, заради вимогливого і часом вередливого читача. Як мені здається, ми зуміли витримати виклики часу, зберегти реноме одного з провідних періодичних видань Волині (а, може, й України), не опуститися до бульварщини, не піти у найми ані до владної бюрократії, ані до самовпевнених ультрареволюціонерів і горе-реформаторів.
Я тішуся з того, що впевнено триматися "на плаву" нам допомагало і допомагатиме почуття журналістської взаємовиручки і взаєморозуміння, відсутність внутріредакційних і міжредакційних конфліктів. Ми нікому не заздрили, нікого не "підсиджували", а впевнено тримали і тримаємо ковельський рівень у журналістиці, якого, правду кажучи, не мали і не мають деякі хвалькуваті і обласні медійники.
l
Напередодні традиційного Дня журналіста, яке в Україні відзначають 6 червня, хочу згадати тих, хто творив "Прапор Леніна", а пізніше – "Вісті Ковельщини" і тих – кого вже немає з нами. Це Гнат Ольхович, Степан Скоклюк, Володимир Ковальчук, Степан Байдюк, Ніна Нагайчук, Алла Черній, Ніна Тарасенко, Василь Бородчук, Василь Усенко та інші. На щастя, почуваються бадьорими й енергійними наші колеги, які перебувають на заслуженому відпочинку, – Ігор Павлюк, Світлана Мельянчук, Людмила Скоклюк, Людмила Стасюк, Марія Фоменко, Алла Малиновська, Тамара Шевчук, Валентина Лусь. Зрештою, хіба всіх назвеш? Адже дехто перейшов на іншу роботу, дехто виїхав за межі Ковельщини, дехто поринув у сімейні господарські справи.
Щоправда, мені сумно від того, що загальний рівень української журналістики останнім часом істотно знизився. У засобах масової інформації, в тому числі й друкованих, переважають замовні матеріали, точаться розбірки між представниками тих чи інших політичних сил, а точніше – між представниками олігархічних кланів, котрі фінансують видання. Статтям, кореспонденціям, інтерв'ю бракує глибини, аналізу, елементарної грамотності, бо нинішні писарчуки-заробітчани на такі "дрібниці" уваги не звертають.
l
Я гордий з того, що належу до славної когорти волинського журналістського братства, об'єднаного в обласну організацію НСЖУ, очолювану моїм другом Михайлом Савчаком. І знову ж таки, печально, що відійшли у засвіти такі майстри Слова, як Полікарп Шафета, Степан Сачук, Анастасія Філатенко, Василь Простопчук, Василь Федчук, Олег Потурай, Федір Манздюк. Естафету їх справ гідно продовжують Олександр Згоранець, Галина Світліковська, Катерина Зубчук, Євген Хотимчук, його сини-козарлюги. Хай їм щастить завжди і в усьому!
Пишаюсь тим, що роки журналістської праці подарували мені миті творчого спілкування з колегами-редакторами – Валентиною Петрощук, Ігорем Лісовим, Антоніною Михальчук, Михайлом Лапківим, Олегом Дідиком, Петром Трофимчуком, Дмитром Морозом, Юрієм Ковалем, Олександром Хоменчуком, Галиною Федоренко, Людмилою Якимчук. По-різному склалася їх доля. Хто й досі "пре плуга", хто перейшов на іншу роботу, хто зайнявся підприємництвом, але усіх їх я глибоко шаную, бо то люди високого польоту, закохані у свій фах і віддані йому до решти.
l
Робота місцевих журналістів тісно пов'язана з діяльністю органів влади. Колись ми були "підручними" партії, потім "провідниками" перебудови і "носіями" національної ідеї. Нас остерігалися, часом – ненавиділи, але й поважали, бо розуміли силу друкованого Слова. Була підтримка, було розуміння, якого доходили через спори і дискусії, були гарні спільні справи.
Ким сьогодні є преса для влади, особливо київської? Чесно кажучи, не знаю, бо ані президент, ані прем'єр-міністр, ані голова парламенту про це ніколи не говорять і, мабуть, не думають. У них – інші проблеми – "держава у смартфоні", "країна мрій", "Е-декларування” та інші сучасні новації. Не сперечаюсь: все це потрібно. Але істиною є й те, що використання новітніх засобів комунікації вимагає оволодіння основами наук, в тому числі мови й літератури, історії та географії, політології і краєзнавства.
А як цього досягти, коли у деяких новоутворених громадах закривають школи і дитячі садки, масово скорочують кадри досвідчених педагогів, на межу банкрутства поставили і продовжують ставити редакції українських газет і журналів, книжкових видавництв? Зате широким потом в Україну пливе російськомовна газетно-журнальна і книжкова продукція, в інтернеті активно пропагують ідеї "руського міра". Продовжують свою антиукраїнську пропаганду в ютубі формально заборонені телеканали Віктора Медведчука, перейменовані майстрами фальсифікацій у "незалежні" і "чесні". І в той час видання, які стоять на патріотичних позиціях, припиняють своє існування.
l
Я не ідеалізую старих часів. Не з чуток, а з власного досвіду знаю, що таке компартійний диктат і політична цензура, свавілля новообраних і новопризначених "князьків", які вважають, що журналісти – їх служки і сліпі виконавці волі самодурів.
Але я знаю й інше: діловий підхід до розв'язання проблем друкованої преси, турбота про працівників ЗМІ, допомога їм у скрутну хвилину з боку багатьох державних службовців і керівників досить високого рангу. Вони цінували працю медійників, намагалися тактовно й ненав'язливо залучати їх до розв'язання назрілих проблем, бо розуміли велике значення друкованого Слова. У зв'язку з цим ніколи не забуду поважливого ставлення до ковельських газетярів голови райдержадміністрації Віталія Карпюка. Саме він був ініціатором своєрідної міжнародної школи журналістської майстерності, яку започаткував з польськими друзями – Анджеєм Вавринюком і Казімєжом Стоцьким. Перший був відомим на Люблінщині публіцистом, краєзнавцем, істориком, другий – старостою Холмського повіту.
За участю творчих колективів газети "Волинь", головного редактора Степана Сачука, членів НСЖУ Василя Простопчука, Святослава Пирожка, Галини Федоренко, їх ковельських колег – автора цих рядків, його заступника Світлани Ляшук, Ярослава Гаврилюка регулярними стали так звані "Надбужанські зустрічі". До їх проведення долучалися працівники друкованих і електронних ЗМІ Волині і Холмщини. Впродовж двох днів у невимушеній обстановці, за чашкою кави ми обговорювали насущні проблеми українсько-польської співпраці, вчилися у колег працювати в умовах ринку преси, який у нас тоді ледь-ледь зароджувався, обмінювалися досвідом роботи, проводили спільні творчі акції. На жаль, з бігом часу такі зустрічі, які відбувалися почергово на Ковельщині і Холмщині, стали рідкими, а нині вже й не практикуються. А шкода…
За мерства Ярослава Шевчука працівники ковельської газети разом із працівниками міської ради у складі офіційних делегацій відвідували сусідню Польщу, знайомилися з діяльністю тамтешніх комерційних структур, органів державної влади і місцевого самоврядування, готували цікаві й повчальні статті, кореспонденції, репортажі. Особисто мені разом із Сергієм Шульганом та Григорієм Бойчуком у свій час випала нагода побувати у польському місті Бжег Дольний, з яким Ковель й донині підтримує партнерські стосунки.
Приклад поваги до журналістів демонстрували покійний нині волинський "губернатор" Борис Клімчук, який щороку по декілька разів проводив прес-конференції у Ковелі, залучав їх до поїздок за кордон, зокрема, у Литву, а на Волинь запрошував делегації медійників з інших областей України.
Мені і моїм колегам приємно було працювати з міськими головами Романом Герасімовим, Євгеном Поліщуком, Анатолієм Семенюком, Володимиром Бойком, Сергієм Кошаруком, Олегом Кіндером, головами РДА Сергієм Матяшуком, Віктором Козаком, головами районної ради Павлом Ющиком, Миколою Гайдучиком, Андрієм Броїлом. У кожного з них були своя життєва позиція, політичні погляди, нахили і уподобання, але вони знали ціну важкої журналістської праці, підтримували у важку хвилину.
Слава Богу, що традицію поваги до працівників ЗМІ, розуміння їх потреб продовжують нинішні очільники міської та районної влади Ігор Чайка, Ольга Черен, В'ячеслав Шворак, члени їх команд. Їм нині теж доводиться непросто, але за своїми клопотами не забувають про журналістів, їх проблеми, хоч не завжди в силу різних причин можуть допомогти їх розв'язати – економічна та фінансова скрути, пандемія коронавірусу, на жаль, даються взнаки всім.
l
Я прошу вибачення у читачів за дещо розлогі мої нотатки. Так уже сталося, що напередодні Дня журналіста виникло бажання згадати про те, що довелося з колегами пережити, про те, що бентежить серце і душу. Це, звичайно, маленька часточка історії життя колективу редакції "Вістей Ковельщини" – газети, яка є своєрідним "брендом" нашого Волинського краю, одним із найстаріших і найавторитетніших видань України.
Тож із прийдешнім святом, дорогі журналісти – і колишні, і теперішні, громадські дописувачі, читачі, працівники поштового зв'язку і поліграфії, спонсори і благодійники, всі, хто допомагав і допомагає творити "Вісті Ковельщини" – газету для Вас і про Вас! Будьмо разом і надалі!
Микола ВЕЛЬМА.
НА СВІТЛИНАХ: фотомиті однієї із зустрічей українських і польських журналістів під час "Надбужанських дебатів".
Фото Ярослава ГАВРИЛЮКА (2004 р.).

Бентежать душу спогади...

Як ви думаєте, шановні читачі, що відчуває людина, котра багато десятків років попрацювала на одному місці, присвятивши практично все своє свідоме життя обраній професії? Задоволення? Втому? Розчарування? Смуток?

Скажу чесно: і одне, і друге, і третє, і четверте. Бо тією людиною, про яку написав вище, є ваш покірний слуга. Саме він очолив колектив ковельської "міськрайонки" у буремних 90-их роках минулого століття. Саме він із колегами-журналістами отримували блискучі перемоги у боротьбі за читачів, яких мали тоді майже 20 тисяч, відчули на собі холодні вітри ненависті і ворожнечі від ворогів горбачовської перебудови, зазнали неабияких випробувань у час національно-демократичного відродження краю.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 489

Повідомлення в номер / Миті творчості ковельського театру

03.06.2021

Миті творчості ковельського театру

18 травня, у Міжнародний день музеїв, Ковельський аматорський експериментальний театр-студія "10 ряд 10 місце" представив глядачам імерсивні міні-постановки у вигляді перформативних включень в пішохідну екскурсію містом, яку провела директор Ковельського історичного музею Маргарита Матвійчук.

Актори театру чекали на екскурсантів у різних важливих куточках нашого міста: в старій частині Ковеля екскурсія зустріла королеву Бону Сфорцу з королем Сигізмундом, фрейлінами та пажами – поважні гості станцювали для ковельчан церемоніальний танок, а королева нагадала історію надання місту грамоти Магдебурзького права.

Біля пам'ятника Тарасу Шевченку герої його поем читали безсмертні рядки творів Кобзаря під мелодійну музику бандури.

Воїни різних часів та ангели, що їх бережуть, чекали на екскурсію на Меморіальному комплексі Слави – біля пам'ятних стел Другої світової війни в Україні, воїнам-інтернаціоналістам, стели Пам'яті загиблих земляків-учасників АТО, а також біля пам'ятників жертвам аварії на ЧАЕС і Хреста пам'яті жертв більшовицького терору.

Поблизу пам'ятника Лесі Українці гості зустріли саму поетесу та героїв її знаменитої драми-феєрії "Лісова пісня" – Лукаша, Мавку та інших персонажів.

На жаль, дещо перешкодила планам погода, тож побачити глядачі встигли не все, проте ми були дуже раді долучитись до святкування Дня музеїв та зіграти перед ковельчанами фрагменти історії нашого прекрасного міста.

Як це було – дивіться на фотосвітлинах. Дякуємо усім за допомогу та підтримку!

Актори Ковельського аматорського експериментального театру-студії "10 ряд 10 місце" взяли участь у етнодефіле-показі мод "Моя вишиванка – берегиня роду" під час відзначення Дня вишиванки на міській парковій сцені. Представники нашого колективу із захопленням демонстрували вишитий національний одяг сучасних та стародавніх майстрів. Було яскраво та незабутньо!

Альона МАЛЮГА-МЕЛЬНИКОВА,

режисер-постановник та художній керівник театру-студії "10 ряд 10 місце".

Фото з архіву театру-студії.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 406

Повідомлення в номер / Гороскоп 7 по 13 червня

03.06.2021

Гороскоп

7 по 13 червня

Гороскоп 7 по 13 червня

ОВЕН. У стосунках з колегами варто усвiдомити, що iстина вiдома не тiльки вам. Надійдуть взаємовигiднi пропозицiї.

ТЕЛЕЦЬ. Можлива активна участь друзiв та рiдних у ваших справах. Але рiшення приймати все-таки вам.

БЛИЗНЮКИ. Тиждень насичений враженнями i подiями, знайомствами. Можуть здiйснюватись заповiтнi бажання.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 643

Повідомлення в номер / “Вісті Ковельщини”: цікаво, корисно, вигідно!

27.05.2021

“Вісті Ковельщини”: цікаво, корисно, вигідно!

Шановні читачі!

Триває передплата газети "Вісті Ковельщини" на друге півріччя 2021 року.

Передплатна ціна становить (разом із послугами поштового зв'язку):

1 місяць - 32,70 грн.;

3 місяці - 95,10 грн.;

6 місяців - 183,20 грн.

Передплату можна оформити в найближчому відділенні зв'язку, листоноші, яка Вас обслуговує, а також безпосередньо в редакції, котра розміщена за адресою: м. Ковель, вул. Міцкевича, 3.

"Вісті Ковельщини" у зв'язку з укрупненням Ковельського району тепер отримують на Турійщині, Старовижівщині, Ратнівщині, Любомльщині і в Шацькому краї. Їх мешканців, які ще не стали читачами газети, запрошуємо до участі в передплатній кампанії-2021.

Хочемо нагадати, що "Вісті Ковельщини" – це громадсько-політичне видання, яке широко інформує читачів про життя наших земляків, діяльність місцевих органів влади та прийняті ними рішення, події в країні і за кордоном, порушує гострі проблеми сьогодення, постійно друкує матеріали на теми моралі, духовності, культури, сім'ї, молоді і спорту.

Передплачувати газету не тільки корисно, а й вигідно. Адже редакція постійно оголошує конкурси, розіграші, вікторини серед своїх читачів, а переможців відзначає призами. Ось і на цій світлині Ви бачите голобчанку Надію Корнелюк, яка стала однією з переможниць конкурсу "Чарівний світ вишиванки", який редакція проводила спільно з управлінням культури, молоді та спорту міськвиконкому, магазином "Світ вишиванок".

Нагородження переможців відбулося минулого четверга, 20 травня ц. р., у Ковельському міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. Фоторепортаж про цю подію читайте на 9-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Читайте і передплачуйте

"Вісті Ковельщини" –

газету для Вас і про Вас!

Редакція.

Шановні читачі!

Триває передплата газети "Вісті Ковельщини" на друге півріччя 2021 року.

Передплатна ціна становить (разом із послугами поштового зв'язку):

1 місяць - 32,70 грн.;

3 місяці - 95,10 грн.;

6 місяців - 183,20 грн.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 390

Повідомлення в номер / Зі святом, колеги-поліграфісти!

27.05.2021

Зі святом, колеги-поліграфісти!

Щорічно, в останню суботу травня, в Україні відзначають День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження.

Завдяки роботі поліграфістів у світ виходять газети, журнали, книги, створюється рекламна та ділова поліграфія. Навіть у час стрімкого поширення цифрової інформації, розвитку комп’ютерних технологій попит на друковану продукцію не зменшується.

В Ковелі широкий спектр поліграфічних послуг надає магазин «Арт Поліграфія», який знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 140/2. Серед них – виготовлення та продаж бланків, журналів, книг, етикеток, посвідчень, папок, квитанцій (з номерами і без); розробка дизайну та друк кольорової продукції (візитки, флаєри, афіші, буклети та ін.); переплетення, ламінування, зшивання, копіювання ділової документації.

Крім цього, в магазині «Арт Поліграфія» є завжди великий вибір канцтоварів для офісу, ксерокопіювального паперу, шкільного приладдя, блокнотів, конвертів, листівок, прапорів за помірними цінами.

З нагоди професійного свята щиро вітаємо колектив магазину «Арт Поліграфія», усіх, хто має причетність до цієї важливої сфери діяльності, з професійним святом. Зичимо міцного здоров’я, творчого натхнення, щастя, успіху і процвітання, миру та добра!

НА ЗНІМКУ: підприємець Ірина БОРЕЙКО та оператор комп’ютерного набору магазину «Арт Поліграфія» Тетяна КУШНЕРУК.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 422

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 27 травня – 2 червня

27.05.2021

Погода в Ковелі

27 травня – 2 червня

Погода в Ковелі 27 травня – 2 червня

Четвер. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 22^оС. Вітер західний слабкий.

В ніч на п'ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 13^оС. Вітер північний помірний.

П'ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 20^оС. Вітер північно-західний сильний.

В ніч на суботу. Ясно. Температура: 12^оС. Вітер північно-західний помірний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 393

Повідомлення в номер / Як взяти кредит і не пошкодувати про це

27.05.2021

Як взяти кредит і не пошкодувати про це?

Не вистачає грошей до зарплати? Вийшов з ладу холодильник, а в заначці порожньо? Хочете взяти онлайн-кредит? Так, він може допомогти в цій ситуації, але як взяти в борг, щоб потім не жалкувати?

Реклама швидких кредитів зараз переслідує нас всюди — в транспорті, по телевізору, в смс-ках, в газетах та на дошках оголошень. І це не дивно — в Україні наразі працює понад тисяча фінансових компаній, які хочуть видати нам кредит. Але як нам обрати поміж них?

Перше правило безпроблемного кредитування — необхідно відповідально підійти до вибору компанії. Перевірте офіційну реєстрацію фінустанови через систему Національного банку. Це можна зробити за адресою: kis.bank.gov.ua. Якщо її немає в переліку — викреслюйте цю компанію зі свого списку. Компанія є у системі Нацбанку — тоді переходимо до наступного кроку — обираємо мікрокредит.

На що звернути увагу, обираючи мікрокредит?

1. Кредитів під 0% в природі не існує. Точно! Ми перевіряли! Це старий рекламний трюк, за яким стоять додаткові комісії, 0% тільки на перший день користування кредитом та інші невигідні умови, зазначені дрібним шрифтом у договорі;

2. Уточніть інформацію щодо повної відсоткової ставки. Кажуть — 1-2%? Не поспішайте на радощах підписувати договір — це відсоток лише за один день користування кредитом, а от відсоткова ставка за цілий місяць може сягати 60%. Взяв 1000 гривень — через місяць маєш повернути 1600 гривень;

3. Дізнайтеся про графік платежів — це важливо, адже якщо пропустите платіж — вам можуть нарахувати штраф;

4. Вивчіть інформацію про штрафи у разі прострочення кредиту — навіть декілька днів затримки виплат можуть коштувати вам значної суми;

5. Уважно прочитайте умови договору — там можуть бути зазначені особливі умови нарахування відсотків і додаткові послуги, які вам непотрібні, а також умови щодо обробки ваших персональних даних.

Як нараховуються відсотки?

Будьте уважними до особливих умов нарахування відсотків. Особливо, якщо фінансова установа, до якої ви звернулися, погодила суму кредиту не одразу, а частинами. Майте на увазі, що це два окремі договори, і відсоткові ставки, дати погашення, розмір штрафів за ними можуть кардинально відрізнятися. Не підписуйте жоден документ, не прочитавши його.

Обрали кредит, прочитали всі документи, отримали згоду на видачу кредиту, і тепер компанія пропонує підписати онлайн-договір.

Чи має кредитний онлайн-договір юридичну силу?

Так. Кредитний договір при оформленні позики онлайн на сайті чи у мобільному додатку підписується одноразовим паролем. Цей пароль, згідно із законодавством, що регулює укладення електронних договорів, по суті має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис чи кваліфікований електронний підпис, а електронний договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Підписали договір, отримали гроші, купили холодильник, вчасно виплатили борг — вітаємо! Ваша кредитна історія буде гарною, і ви без проблем зможете взяти кредит наступного разу в цій або іншій фінустанові.

Втратили роботу чи дохід та не можете сплачувати кредит? Зверніться до фінустанови та поясніть ситуацію. Вам можуть піти назустріч та запропонувати різні варіанти зручного для вас погашення боргу.

Взяли кредит та просто не хочете його сплачувати — готуйтеся до штрафів, розмов із колекторами та суду.

Який максимальний штраф за невиплату кредиту?

Мікрокредит — це кредит розміром до однієї мінімальної заробітної плати (до 6 тис. грн). За такими кредитами штраф та пеня не можуть перевищувати подвійної суми позики (це стосується лише тих кредитів, що були оформлені після 8 січня 2021 року). Для мікрокредитів, оформлених до цієї дати, можуть бути застосовані штрафи та пеня, які були прописані в договорі.

Що робити,

якщо телефонують колектори?

Якщо у вас є борг, і ви не сплачуєте його — це слід зробити. В іншому випадку з вами будуть довго розмовляти колектори, потім передадуть справу до суду.

Якщо ви не брали кредит — тоді зверніться до бюро кредитних історій (це можна зробити онлайн за адресою: https://www.ubki.ua) та перевірте, чи є у вас борги. Інколи шахраї можуть взяти кредит на втрачені вами документи або їхні копії. У разі виявлення шахрайських дій стосовно вас невідкладно звертайтесь до правоохоронних органів.

Якщо боргів на вас немає, з'ясуйте, чому ваш номер міг опинитися у колекторів (його міг вказати хтось зі знайомих, коли оформлював власний кредит).

Чи законні дзвінки та вимоги колекторів, якщо ви не оформлювали кредит?

Вам можуть телефонувати з приводу боргу вашого знайомого чи родича, який вказав ваш номер у якості контактної особи. Якщо ви не давали згоду на обробку ваших персональних даних, то при першому ж контакті з колекторами маєте право заборонити вас турбувати. Дзвінки від колекторів продовжуються? У цьому можна вбачати порушення вимог Закону України "Про захист персональних даних".

Що робити?

Не панікуйте. З'ясуйте у колекторів назву компанії, яка до вас телефонує, зафіксуйте їхні виклики за допомогою скріншотів чи аудіозаписів та попросіть припинити дзвінки.

Якщо ж вони й далі тривають, напишіть письмову вимогу на ім'я керівника компанії із запереченням проти обробки ваших персональних даних, а саме щодо припинення здійснення дзвінків та направлення повідомлень на ваш номер телефону. За Законом, вам повинні відповісти упродовж 10 днів.

Якщо компанія не реагує, і дзвінки не припиняються, зверніться з усією доказовою базою (скріншоти, аудіозаписи, копія вимоги тощо) до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини: 0 800 501 720, hotline@ombudsman.gov.ua, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8.

Колектори перейшли

до погроз і залякувань?

Представники колекторської служби не можуть забрати ваше майно, житло чи гроші, вони не мають права вам погрожувати — всі ці дії порушують Конституцію України (статті 3, 21, 22 та 32), Цивільний кодекс України (статті 3, 291, 301, 302 та 308), Кримінальний кодекс України (стаття 182).

Якщо колектори погрожують вам, зверніться до правоохоронних органів.

Якщо фінустанова

порушила ваші права:

1. Напишіть заяву на ім'я керівника фінансової установи.

2. Не допомогло? Зверніться до Національного банку України. Тел. 0 800 505 240, або чат-бот nbu_contact_bot у Viber та Telegram.

3. Необхідна юридична допомога? Скористайтеся системою надання безоплатної правової допомоги — 0 800 213 103.

Національний банк України.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 460

Повідомлення в номер / Духовність – фундамент будівництва незалежної держави

27.05.2021

Духовність – фундамент будівництва незалежної держави

Ветеран педагогічної праці Дмитро Пилипович Корнелюк відомий волинянам не лише як історик-краєзнавець, автор цілого ряду книг на теми духовності, релігійної етики і моралі.

Він – один з тих невгамовних людей, які були ініціаторами запровадження в школах і навчальних закладах нашої області уроків, образно кажучи, християнського віровчення, принципів і норм міжцерковного співжиття, незалежно від того, до якої конфесії належать віряни. Невипадково, саме пану Дмитру колеги довірили очолити Волинську обласну громадську раду національного та духовного відродження.

Деякий час тому Дмитро Корнелюк виступив з ініціативою провести засідання "круглого столу" на тему "Розвиток духовно-моральної освіти на Ковельщині: стан, проблеми і перспективи". Ініціативу підтримали Ковельська районна рада, районна державна адміністрація. І ось цими днями таке засідання за участю представників територіальних громад новоствореного Ковельського району і духовенства відбулося в читальній залі центральної районної бібліотеки.

На початку зустрічі голова Ковельської районної ради В`ячеслав Шворак після офіційного привітання сказав, що на сьогодні проблема запровадження таких уроків в загальноосвітніх школах залишається актуальною, духовне виховання молоді – це спільна праця рідних, релігійної громади і суспільних інститутів. Повноцінне виховання дітей та молоді неможливе без навчання нормам духовності та моралі.

Модераторами проведення "круглого столу" були заступник голови Ковельської районної ради Андрій Броїло та голова Волинської обласної ради національного і духовного відродження, ініціатор запровадження в школах області уроків християнської етики краєзнавець, релігієзнавець Дмитро Корнелюк.

На розгляд та обговорення присутніх вони запропонували такі питання: суспільна місія Церкви у розбудові демократичного суспільства в Україні; втілення у світоглядну основу сучасної освіти християнського погляду на дитину і педагогічний процес; наша нагальна потреба українізувати суспільство через звернення до національних традицій і християнських цінностей українського люду та шляхи реалізації; актуальність питання духовно-морального виховання в Україні у контексті існуючих протиріч.

Своїми міркуваннями та досвідом щодо вирішення питань, внесених на обговорення, поділились: голова Ковельської райдержадміністрації Ольга Черен; протоієрей, прессекретар Володимир-Волинської єпархії УПЦ, викладач духовної семінарії Володимир Мацур; заступник голови Волинського об`єднання церков ЄХБ Віталій Бойчук; директор ліцею №13 м. Ковеля Ігор Ткачук; протоієрей, старший викладач Волинського православної богословської академії, настоятель храму Різдва Івана Хрестителя м. Ковеля Станіслав Беспалов; директор Ковельського промислово-економічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету Тетяна Селівончик; вчитель християнської етики Люблинецької ОНЗ "Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ст." Олена Прадійчук; протоієрей, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Білина Ковельського району Василь Фурман; вчитель християнської етики Оріхівської ЗОШ І-ІІІ ст. Тетяна Октисюк; протоієрей, настоятель Свято-Дмитріївського храму м. Ковель Анатолій Александрук; ексначальник управління освіти Любомльського району Василь Стрільчук; директор Білинської ЗОШ І-ІІІ ст. Людмила Мороз.

За посередництвом скайп-зв`язку в засіданні "круглого столу" взяв участь доктор педагогічних наук, професор Острозької академії, координатор духовно-морального виховання дітей і молоді в Україні Василь Жуковський. У своїй он-лайн доповіді він зазначив, що нині немає важливішої теми для нашої школи, для нашої освіти, для нашої країни, аніж духовно-моральне виховання підростаючого покоління.

Впродовж кількох годин тривало обговорення питань необхідності вивчення предмету "Основи християнської етики" в школах, організації належного педагогічного й методичного супроводу духовного виховання.

Сама назва засідання "круглого столу" свідчить про те, що розвиток духовно-моральної освіти в Україні має як проблеми, так і перспективи. І проведена зустріч покликана відшукати шляхи вирішення цих проблем, які дадуть позитивні результати у майбутньому.

Учасники "круглого столу" ухвалили звернення щодо збереження та підтримки викладання предметів духовно-морального спрямування у закладах освіти Ковельщини. Вони залишилися задоволеними предметною розмовою, що відбулася, відзначили її важливість і актуальність.

– Я почув багато цікавих думок, пропозицій, – сказав у розмові із кореспондентом нашої газети голова Ковельської районної ради В'ячеслав Шворак. – Дещо із почутого стало для мене справжнім відкриттям. Нам усім слід наполегливо працювати над вирішенням питань, які порушили учасники розмови.

– Гарна зустріч, змістовні виступи, – зазначили директор Ковельського промислово-економічного фахового коледжу ЛНТУ, кандидат технічних наук, Відмінник освіти України Тетяна Селівончик. – Особлива подяка – досвідченому, знаючому, мудрому освітянину Дмитру Пилиповичу Корнелюку, який у свій час працював у нашому навчальному закладі. Тепер головне – втілити в життя напрацювання в галузі духовно-моральної освіти, піднести її на якісно вищий рівень. Цього вимагає від нас саме життя.

Подібні враження – в інших учасників засідання "круглого столу". Можна лише подякувати Дмитру Корнелюку за його невтомність, ентузіазм, прагнення й надалі вдосконалювати процес духовного відродження на Волині, якому він віддав не один десяток років свого активного життя.

У зв'язку з цим згадуються слова редактора газети "Вісті Ковельщини", Заслуженого журналіста України Миколи Вельми, які він мовив на недавній презентації нової книги Дмитра Корнелюка. Звертаючись до присутнього там депутата районної ради (на той час) Андрія Броїла, Микола Григорович запропонував Андрію Петровичу порушити питання про присвоєння Дмитру Пилиповичу звання Почесного громадянина Ковельського району на одній із сесій райради. Свою пропозицію Микола Григорович аргументував так:

– Дмитро Корнелюк знана й шанована людина на Волині. У свій час працював на освітянській ниві в окремих районах, які нині увійшли до складу Ковельського. Його роль в національно-патріотичному і духовному відродженні Поліського краю важко переоцінити. Переконаний, що всі, хто знає пана Дмитра, підтримають рішення ради, якщо воно буде прийняте.

Що ж, тепер, коли Андрій Броїло обраний заступником очільника представницької гілки влади Ковельщини, можливо, настав час втілити в життя ідею Миколи Вельми? Тим більше, що успіх ініційованого Дмитром Корнелюком засідання "круглого столу", яке відбулося днями, дає додаткові підстави для цього.

Наш кор.

НА СВІТЛИНАХ: під час засідання "круглого столу" в центральній районній бібліотеці.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 410

Повідомлення в номер / Дванадцять місяців: червень

27.05.2021

Дванадцять місяців: червень

Червоні вітрила тепла

Про гостинність господаря можна скласти уяву вже біля порога дому. Як на мене, підмічено тонко, бо оце тільки-но ступили на обійстя червня. І що ж попередньо можемо сказати про його вдачу?

Він – кінець весни, початок літа, середина року. Надзвичайна теплінь проливається на землю, щедро даруючи відчуття комфорту й насолоди – і комасі, і билинці, і людині. Сонце не пірнає в обійми ночі впродовж двох третин доби, і тому такі світлі і зігріті тепер днини. А з 16 по 24-те вони взагалі найдовші з-поміж інших днів року. Здається, і спати ніколи: не встигне на заході відпалати сьогоднішня ватра, а на сході вже розсвічується багаття нової, вранішньої. Як образно сказав поет – "одна зоря змінити іншу поспішає…".

За астрономічним календарем, літо одержує свої клейноди 21 червня – у день літнього сонцестояння. Фенологи починають відлік значно раніше, пов'язуючи його прихід з моментом відцвітання бузку і розквіту шипшини. Свої прикмети існують у мисливців, грибників, рибалок, збирачів лікарських рослин… І хоч у кожного строки старту чудової пори різні, незмінним є одне правило: фактичний розвиток її залежить, як кажуть прискіпливі вчені, від стану і сукупності природних явищ.

Червень по-своєму перемальовує все навколо. На зміну весняним – білим, синім і жовтим кольорам – він веде "червону рать". Виписані його майстерним пензлем, горять півонії. Троянди – королеви квітів – аж захлинаються від власних пахощів і всіх відтінків червоних кольорів. На луках та узліссях хизуються світло- і густо-рожеві голівки конюшини. Яскравіють серед буйної трави ніжні гвоздички. Рум'яніють боки суниць, полуниць і малини. Настовбурчив рожеві списи іван-чай і розлилися де білі, а де рожево-лілові суцвіття зозулиних сліз. То тут, то там на пружних ніжках виглядають шоломи підосичників (або краснюків, красноголовців). Схожих, але більш різноманітних відтінків розсипи сироїжок. А невдовзі і костяниця дозріє – землю наче крапельками крові хто побризкає… Всюди – ніби заперечливе вічко світлофора: "Стій! Не проходь мимо!.. Подивись. Запам'ятай! Збережи у пам'яті!..".

Такої пори вдома не всидиш: ані прохання, ані погрози дружини не втримають біля сімейного вогнища чоловіка, якщо він рибалка або грибник, садовод чи любитель мандрів. Добре, коли "обоє рябоє". Тоді, за свідченням соціологів, в суботу і неділю на "лоно природи" виїжджає принаймні п'ята частина міста, а то й третина. Повертаються загорілі, відпочилі, веселі та трохи втомлені. Бо надихалися рослинних "настоянок", провентилювали легені, що попередні п'ять днів споживали міцний смог вулиць і бульварів рідного міста.

Учені встановили: гектар лісу протягом години поглинає 2 кг вуглекислоти. Саме стільки за цей же час її видихає 200 чоловік. Під покривом "зеленого друга" в 300 разів менше бактерій, ніж у місті. Це фітонциди – леткі речовини дерев, трав, квітів – знешкоджують всілякі бацили: навіть мізерна їх доза знезаражує сотні кубометрів повітря. Біологи обстоюють таку думку. Людина, яка знаходиться у гаю, парку чи на садовій ділянці, разом із киснем та іншими газами одержує і вітаміни, що їх продукують рослини. В одному "кубику" атмосфери міститься кілька грамів цих конче потрібних нашому організмові домішок.

Палахкотять квіти – червень-бо багатий на них. Залюбки вдихаємо дивовижні аромати. А хоч раз запитали ви себе - чому? Приємно? Так, але справа в іншому. Розумниця-природа, еволюціонуючи людину, навмисне запрограмувала цю ситуацію. Ми споживаємо згадані фітонциди й вітаміни про запас. Вони зберігаються всередині нас 6 - 8 місяців, живлячи своїми життєдайними силами.

Відомі гігієністи країни здавна шукали засоби для пом'якшення тиску несприятливих зовнішніх умов на самопочуття людини. І дійшли висновку: приємне чисте повітря, яскрава зелень листя і трави, колір квітів, співи птахів, сновигання тварин у звичній для них обстановці – все це викликає радісну посмішку, заспокоєння, зменшує тиск, підвищує тонус. У Німеччині, наприклад, вже півтораста років тому лікарі радили вирощувати удома дельфініум: вважали, що його забарвлення дуже корисне для зору. Це було ще до наукового підтвердження заспокійливої дії блакитного і синього кольорів.

Сьогодні існує нова галузь медицини – естетотерапія. Вона вивчає ступінь впливу різноманітних рослин та їхніх пахощів на нервову систему людей. Тому, розбиваючи у парках, садах, санаторіях, на вулицях і проспектах газони, клумби, квітники, комунгоспівці використовують рекомендації фахівців. Тут важливий кожен компонент: і кількість кисню, що його виділяють рослини, і обсяг вологи, і колір листя, квітів, і сонячність чи затінок, і шерхіт (а не скреготіння) крон, і досконалість форм…

Літні місяці пора гроз. Раптово набігли чорні хмари, черконув звідкілясь малиновий вогонь... А ви – під дуб чи сосну, аби перечекати коротку негоду. Раніше читав, як одного разу діти у спекотливий червневий полудень купалися на ставку. Злива розігралася раптово. Кинулися до старезного і великого осокора, що прикрив би кроною не тільки їх п'ятьох, а й в десять разів більше люду. На щастя, йшов повз нього, не ховаючись від дощових цівок, сивий довговусий чоловік. "Ану, пацани, всі до мене, і хутчіш!" – загукав і замахав руками. Тільки-но добігли, а позаду як вибухне! Дивляться – дерева немає, лише пень залишився, а по гілках повзе вогонь. Тому потрібно на все життя зарубати на носі: краще бути пів години мокрим, ніж відправитися на той світ… Велике дерево – завжди "приманює" блискавку.

Але червнева негода швидкоминуча. І от вже лагідні струмені обмили листя дерев, скупали травицю, вичепурили квіти, продезінфікували асфальт і повітря.

Літо, напинаючи червоні вітрила тепла, легко і лагідно пливе по землі і над нею.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 324

Повідомлення в номер / Місяць народження визначає долю вашого шлюбу

27.05.2021

Місяць народження визначає долю вашого шлюбу

Хочте – вірте, хочте – ні, але у моїх знайомих це виявилося правдою. Багато людей сьогодні спостерігають, що зодіакальні гороскопи легко передбачають наше майбутнє, але, повірте, є багато дуже важливих речей, спостерігаючи за якими, ми і без різних передбачень з легкістю можемо визначити, що нас чекає в житті попереду. Місяць народження чоловіка є важливим для шлюбу.

Січневий чоловік

Січневі чоловіки – особистості великої сили волі, індивідуалісти. Його важко не помітити. Швидко схоплює суть явищ. Надійний, на нього можна покластися. Завжди дає щирі, дружні поради. Нетерплячий. Не вірить в долю, вважає, що життя залежить тільки від нього самого. Прямолінійний, не вміє брехати.

В його натурі є щось безпосереднє, що відразу впадає в очі. Його або люблять, або ненавидять, середини немає. Не завжди добре розбирається в людях, не бачить нюансів в людському характері. У нього блискуче аналітичне мислення. Далеко не кожен може з ним ладити. У ставленні до нього слід проявляти більше терпіння і менше зарозумілості. Він спокійний, стабільний, урівноважений в роботі. Йому можна доручати все найскладніше, він впорається. Дуже практичний, вміє жити на свої доходи. Уникає дратівливих і галасливих людей.

Він часто ставить під загрозу свої відносини з близькими людьми. Завжди був завбачливим в ділових відносинах, але з близькими може сваритися через дрібниці. У роботі не перестарається, якщо не бачить своєї вигоди. У вільний час любить будувати плани на майбутнє, займатися інтелектуальною діяльністю.

Лютневий чоловік

Лютневий чоловік з сильним характером і чутливий. Швидко думає і любить вирішувати моментально які б то не було питання. Проблеми життя і роботи постійно турбують його. У нього розвинена уява, сердечність і чутливість. Іноді позбавлений артистизму і артистичного смаку, філософський розум і здібності до математичного аналізу.

У спілкуванні упертий, в роботі не любить слухати нічиїх порад; на щастя, рідко захищає безнадійні ідеї. Одягається скромно, без шику, але якщо йому потрібно багато грошей, він завжди може заробити. Його здібності розкриваються після тридцяти років. Любить бути активним громадським діячем, священником, вихователем.

Сім’я для нього – це святиня. У любові він також чесний і скромний, недостатньо рішучий протягом усього життя.

Березневий чоловік

Березневий чоловік наділений приємними манерами. Прекрасно володіє собою, його важко вивести з рівноваги. Прагне до постійного самовдосконалення, має добре розвинений інтелект. Важко йде на компроміси, не переносить авантюр. Честолюбний, йому не байдужа думка громадськості. Важко переносить критику на свою адресу, довго переживає незаслужене звинувачення в чому-небудь. Хто мудрий, легко знаходить правильні рішення, діє швидко, стрімко. Ним керує прагнення до успіху. У поганому настрої може спалахнути, наговорити різкостей, що йому зазвичай не властиво, потім довго картає себе за нестриманість.

Прагне до самовираження, виявляє невичерпну фантазію і винахідливість у справі. Його інтелект і вміння логічно мислити перемагають емоційну сторону натури. До лідерства не прагне, але керувати в термінових і вирішальних справах краще за нього ніхто не зможе. В екстремальних умовах завжди зібраний, рішучий, легко знаходить правильне рішення. До чужої думки в таких ситуаціях не прислухається, побоюючись втратити дорогоцінний час. Успіх йому забезпечений вже і тим, що протилежна сторона не готова до такого стрімкого натиску.

Січневий чоловік

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 405