У святому Євангелії від Матфея (25. 14-30) Ісус Христос  пропонує нам повчальну притчу. 

Господар вирішив роздати майно своїм робітникам. Першому (найбільш вправному) дав 5 талантів, другому – 2, а іншому – 1. І відійшов.

Перший примножив своє багатство ще на 5 талантів, а власник одного таланту закопав його у землю, маючи страх, що втратить дароване, і не використав нічого...

Колись батько Василя Волинчука теж подарував сину свої таланти. Споглядаючи з висоти прожитих літ, можемо із задоволенням сказати, що Василь Васильович, отримавши від тата розум, добру науку і стійкий характер, примножив не тільки власне і родинне багатство, але й громадське та суспільне в будовах, які служать людям.

Сьогодні прилетіла Ластівка не до малого Василька, а до зрілого, поважного батька, і до рідної, найдорожчої його серцю неньки й, постукавши у віконце, защебетала:

– Прокидайся, Василю, ювілей прийшов у гості! Гостей зустрічай, милих серцю.

– Ластівко, а ти не помилилася? Ще ж тільки вчора дитинство щебетало веселу пісню. Ще тільки вчора юне кохання в обіймах душу колисало. Ще й сьогодні душа проситься в політ, в країну мрій та звершень.

– Ох, Василю, Василю! Та прокинься. Встань і Богу помолися, Богородиці низенько вклонися. Ти забув – життя скороминуще. Дякуй Господу Ісусу за все суще. Озирнися, глянь довкола – там будови, тут будови. Друзі поруч старі й нові. Я спитаю, ти признайся:

– Хто  найдорожчая людина у житті твоєму?

– Це моя рідна мати. Вона ангел-охоронець. Вона – тепло, любов і радість. Вона порадниця й моя розрада. За її здоров'я я молюся щохвилини. Дай їй, Боже, світлу днину.

– Життя буває в хмарах, в смутку і тривогах. Туман суму звідки в'ється?

– Звичайно, за  Іриною – дружиною моєю. Той світлий спогад із сльозою на очах. Вона була опорою сім'ї і матір'ю любим дітям.

– За  сірим сумом сходить Сонце. Радість в серце струмком  ллється звідки, від кого?

– Та що казати – від народження дітей, онуків. О, яке то щастя, чути, як четверо онуків навколо радість розсипають! А ще щасливіє серце від успіху дітей.

– Так вже влаштована людина – без духовного наставника життя може скотитися на узбіччя.

– То правда, моя Ластівко. Пощастило мені близьким бути із ієромонахом о. Леонідом Григоренком. Свята, милосердна душа! Він не раз розвіював мої тривоги і сумні хвилини, направляв на путь істин Христових. 

l

Защебеталася ти, Ластівко. Дозволь же і мені з найкращим  другом мого життя порозмовляти і своє слово сказати.

– А я й не перечу! – і відлетіла пташка.

– Отож, Василю Васильовичу, сьогодні Ви господар двох успішних будівельних фірм – МПП "Інвестбуд" і ПП "Златогор". Вже багато років ці фірми на будівельному ринку є затребувані, працюють із високою якістю на європейському рівні. Констатуємо, що так звані реформи знищили на Ковельщині та Волині будівельні управління, пересувні механізовані колони (ПМК), ремонтно-будівельні організації. Роботу втратили тисячі працівників галузі. В чім секрет Вашого успіху?

– Все просто. Ретельна бюджетно-кошторисна та інженерна підготовка, технологічна послідовність робіт, контроль за виконанням їх. І найголовніше – розуміння і відповідальність рідного колективу.

– Кілька років тому популярним було слово "євроремонт". Як із цим?

– Це ми пройшли. "Україноремонт" тепер із використанням сучасних матеріалів не гірший, а часом і кращий.

– Тендери важко виграти?

– Скажу, що мені, як будівельнику, вони не зрозумілі і не приносять користі. Гонитва за зменшенням кошторисної вартості веде до погіршення якості будівельних робіт, застосування  низькосортних, не відповідних технології матеріалів. Словом, тема болюча.

– Ваших працівників в Європу багато виїхало?

– Постукайте по дерев'яному столу. Колектив лишається стабільний і компактний.

– Навіть не віриться…

– Але це так. Зарплата стабільна (хай і менша, як у Польщі). Проте тут згуртований колектив, є належні умови праці. Та й сім'я багато значить. В підсумку працівник виграє.

– А Вас в Європу на великі гроші не тягне?

– Ніколи про це навіть не думав. Більше скажу: я не прихильник європейської всеохоплюючої інтеграції. На мою думку, маємо працювати над збереженням своїх родинних традицій, культурологічних та духовних цінностей.

– А мрії і надії – близькі й далекі?

– Найперше хочу, щоб настав мир в Україні. Хочу, щоб наша держава, нарешті, стала самостійною. Хочу відповідного (отого європейського) добробуту народу і своєму колективу. Ну,  і що казати, – радості, успіху і щасливих світлих днів дітям, онукам, всій родині.

l

Що ж, Василю Васильовичу! Примножуйте свою доброчинність. В притчі  господар закопаний талант віддає переможцю, тому, хто  виграв – 5.  Тому хай і Вам примножиться! Будьте у здоров'ї та живіть у радості. Ще й вузлик ліричних рядків на пам'ять:

На крилах юності спішим до

 зрілості,

А час жар-птицею летить

 обабіч нас.

Ти будував сім'ю і дім – 

не було сірості,

Життя сурмило – робота

 вищий клас.

Оглянешся – а скільки-то

 всього збудовано!

Волинь в пошані

 вклоняється чолом,

І Київщина тобі співає

 величальне слово –

Акорди праці звіряв

 небесний метроном.

Дружина чи будова?

Звичайно, перша є будова.

Віддати людям все: свій

 розум,  силу, працю.

Христова віра в твоїй душі

 не випадкова –

Вона від роду, з ознакою

 людського щастя.

Бувало, що кружляли над

 тобою сум і горе,

Не раз звірявся з Богом про

 сенс життя.

Та, попри сумніви, ти знов

 підіймався вгору,

Робив, що міг.  Міняв цей

 світ із завзяттям.

Твій ювілей – чергова на

 шляху зупинка:

Згадаєш добре й зле,

 почуєш гарні тости.

Сьогодні свято – пишні

 врожаєм обжинки,

Не зупиняйся, спіши до

 нової весни у гості!

Анатолій СЕМЕНЮК.

У святому Євангелії від Матфея (25. 14-30) Ісус Христос  пропонує нам повчальну притчу. 

Господар вирішив роздати майно своїм робітникам. Першому (найбільш вправному) дав 5 талантів, другому – 2, а іншому – 1. І відійшов.

Перший примножив своє багатство ще на 5 талантів, а власник одного таланту закопав його у землю, маючи страх, що втратить дароване, і не використав нічого...

Колись батько Василя Волинчука теж подарував сину свої таланти. Споглядаючи з висоти прожитих літ, можемо із задоволенням сказати, що Василь Васильович, отримавши від тата розум, добру науку і стійкий характер, примножив не тільки власне і родинне багатство, але й громадське та суспільне в будовах, які служать людям.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 516

В українців багато різноманітних свят і традицій. Але  одним з найулюбленіших празників є Різдво Христове, котре відзначаємо щороку 7 січня.

З цієї нагоди люди обмінюються телефонними і письмовими вітаннями, бажають один одному миру, добра, благополуччя. В храмах відбуваються святкові богослужіння. Ну й, звичайно, повсюдно звучать колядки, якими прославляють Господа нашого Ісуса Хреста, Пресвятую Богородицю, згадують давні події у Вифлеємі, коли "нова радість стала, яка не бувала".

У Ковелі доброю традицією стало проведення свята колядок, котре, як правило, відбувається невдовзі після Різдва Христового. Нинішнього року таке зворушливе дійство відбулося в міському Народному домі "Просвіта" минулої неділі, 12 січня. Організатором його виступив міський деканат Православної Церкви України, який очолює протоієрей о. Василь Мичко.

До участі у святі зійшлися й з'їхалися церковні і самодіяльні гурти Ковельщини та сусідніх районів. Так, піснеспіви звучали у виконанні хорів ОНЗ “Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, Школи гармонійного розвитку з Ковеля, недільної школи Свято-Пантелеймонівського храму з Люблинця, церкви Різдва Пресвятої Богородиці із села Мизове Старовижівського району, Собору Благовіщеня Пресвятої Богородиці, церкви Святого Рівноапостольного Володимира Великого, церкви Різдва Івана Хрестителя, церкви Святої Великомучениці Світлани, церкви Святих Петра і Павла, церкви Святого  Апостола Андрія Первозванного, тріо Собору  Благовіщення Пресвятої Богородиці, церкви Преображення Господнього.

Присутні в залі "Просвіти" бурхливими оплесками нагороджували виступи гуртів колядників. Кожному з глядачів припали до душі урочисті піснеспіви на честь новонародженого сина Божого, тому й вітали один одного словами: "Христос народився! Славімо його!".

Наш кор.

НА ФОТОСВІТЛИНАХ: під час свята колядок

 у Народному домі "Просвіта".

Фото  

Мирослава ДАНИЛЮКА.

В українців багато різноманітних свят і традицій. Але  одним з найулюбленіших празників є Різдво Христове, котре відзначаємо щороку 7 січня.

З цієї нагоди люди обмінюються телефонними і письмовими вітаннями, бажають один одному миру, добра, благополуччя. В храмах відбуваються святкові богослужіння. Ну й, звичайно, повсюдно звучать колядки, якими прославляють Господа нашого Ісуса Хреста, Пресвятую Богородицю, згадують давні події у Вифлеємі, коли "нова радість стала, яка не бувала".

У Ковелі доброю традицією стало проведення свята колядок, котре, як правило, відбувається невдовзі після Різдва Христового. Нинішнього року таке зворушливе дійство відбулося в міському Народному домі "Просвіта" минулої неділі, 12 січня. Організатором його виступив міський деканат Православної  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 535

Для багатьох Різдво та Новий рік є найулюбленішими святами, які повертають нас в атмосферу чарівної казки, наповненої прекрасними зустрічами і дарунками.  

Одним з таких дарунків, для ковельських поціновувачів класичної музики, став "Різдвяний концерт" молодих українських музикантів з Сінгапура. Концерт, що проходив у приміщенні Ковельської школи мистецтв, відбувся з ініціативи колишньої учениці школи Тетяни Артемук, яка навчалася грі на фортепіано в класі Тетяни Савич. З перших років навчання дівчинка заявила про себе як талановиту піаністку. В другому класі дала свій перший сольний концерт, в третьому вже грала з симфонічним оркестром школи, а також розпочала виконувати прелюдії і фуги з ДТК Й. С. Баха. 

Протягом навчання брала участь в багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсах, отримала чимало нагород, серед яких – спеціальний приз Міжнародного конкурсу в Житомирі за найкраще виконання твору українського композитора, де прозвучали "Дві поеми-легенди" В. Косенка. Професійну освіту здобула в Київській Музичній Академії ім. П. Чайковського та аспірантурі. Сьогодні Тетяна живе і працює у Києві, підтримує дружні творчі стосунки з багатьма виконавцями, серед яких і учасники "Різдвяного концерту". Це – Олександр Корнєв (скрипка), Родіон Синчишин (скрипка) та Юліана Румянцева (фортепіано). 

Творчий шлях музикантів пов’язаний з Сінгапуром. У 2013 р. Олександру, студентові другого курсу Київської Музичної Академії ім. П. Чайковського, запропонували продовжити навчання в Музичній Академії Сінгапура, після закінчення якої він став асистентом Академії. Олександр має витончену манеру гри, чудово володіє звуковою палітрою, яка зачаровує філігранністю, виваженістю та тембральним різноманіттям. 

Вже у першому сольному номері скрипаль продемонстрував високу виконавську майстерність. Родіон, натомість, є ще студентом четвертого курсу Музичної Академії Сінгапура, куди він поступив одразу після закінчення Київської спеціалізованої музичної школи-десятирічки. Не дивлячись на юний виконавський вік, він володіє прекрасною технікою гри та культурою звуку. 

Юліана є випускницею Київської Музичної Академії ім. П. Чайковського, вже кілька років працює в Сінгапурі. Ця тендітна виконавиця має глибокий і водночас ніжний звук. Партія фортепіано в її виконанні – це не тільки супровід, а рівноправний учасник ансамблю. Разом з солістами вона зуміла відтворити стилістику кожного твору. Приємно відзначити, як старанно була підібрана програма концерту, що включала твори імпресіоністів, а саме сонати для скрипки та фортепіано К. Дебюссі і М. Равеля, а також твори композиторів ХХ ст. "Романс" і "Тарантела" для двох фортепіано С.Рахманінова та П’ять п’єс для двох скрипок і фортепіано  Д. Шостаковича. На “біс” для святкового настрою прозвучала композиція у джазовому стилі.

Молоді музиканти подарували справжнє свято класичної музики. Ковельська публіка високо оцінила виступ талановитих музикантів. Шкода, що концерти подібного рівня не часто можна почути у нашому місті. Артисти, у свою чергу, подякували за теплу гостинну атмосферу, яку  знайшли в стінах   Ковельської школи мистецтв. Директор школи Андрій Мигуля на завершення концерту сказав: "Ви – гордість України, не дивлячись, що працюєте в Сінгапурі. Гордість, яка сьогодні виступала у Ковелі". 

Бажаємо великих успіхів та нових злетів у творчій кар`єрі музикантів!

Світлана Вавриш,

музикознавець, викладач Ковельської школи мистецтв.

Для багатьох Різдво та Новий рік є найулюбленішими святами, які повертають нас в атмосферу чарівної казки, наповненої прекрасними зустрічами і дарунками.  

Одним з таких дарунків, для ковельських поціновувачів класичної музики, став "Різдвяний концерт" молодих українських музикантів з Сінгапура. Концерт, що проходив у приміщенні Ковельської школи мистецтв, відбувся з ініціативи колишньої учениці школи Тетяни Артемук, яка навчалася грі на фортепіано в класі Тетяни Савич. З перших років навчання дівчинка заявила про себе як талановиту піаністку. В другому класі дала свій перший сольний концерт, в третьому вже грала з симфонічним оркестром школи, а також розпочала виконувати прелюдії і фуги з ДТК Й. С. Баха. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 349

Новорічні та Різдвяні свята – незвичайна пора... Це час, коли навіть дорослі хочуть вірити у дива та сподіватись на те, що їхні мрії збудуться. А що вже казати про дітей...

Колектив Ковельського аматорського експериментального  театру-студії "10 ряд 10 місце"  вважає, що мрії таки мають збуватись, тому вже другий рік поспіль актори театру-студії перетворюються на чарівників, даруючи миттєвості щастя, захоплення, радості і щирих емоцій діткам, чия доля не є простою та безхмарною.

І у відповідь їм повертаються веселі посмішки, теплі обійми та вдячність дітлахів – а це, погодьтесь, справжня винагорода! 

Колектив Ковельського аматорського експериментального театру-студії "10 ряд 10 місце" (режисер-постановник та художній керівник – Альона Малюга-Мельникова) висловлює щиру вдячність ігровій кімнаті Халабуда-Kids та Ірині Мілінчук за неодноразову підтримку і можливість подарувати діткам свято у гарній казковій атмосфері.

Новорічний вернісаж-2020

Феєричним та яскравим видався новорічний вернісаж, проведений 27 грудня 2019 року в ДУ "Ковельська виховна колонія". У чудернацьких пригодах, презентованих вихованцями  та гостями – акторами театру "10 ряд 10 місце" переплелися неймовірні історії – і змагання претенденток на роль кращої Снігуроньки, і суперечки химерних Баби Яги та Кощія, і зустріч Нового року в Індії за участю Гіти, Зіти, Шіти та їх вірного слона Тузика. 

Хлопці із запалом перевтілювалися в казкових персонажів, продемонстрували сучасне трактування казки "Червона Шапочка", розважили глядачів сценкою "Заміна уроку фізкультури". Справжнім сюрпризом для присутніх стала поява неперевершеної Шамаханської Цариці, котра теж хотіла бути Снігуронькою і просто заворожила своїм запальним танцем й новорічними передбаченнями. А далі свято продовжилося іграми з посохом Діда Мороза, танцювальним батлом, подарувавши і учасникам, і гостям вибух позитивних емоцій та вражень.

Після заключних віршованих вітань до присутніх звернувся начальник установи, підполковник внутрішньої служби Іван Абрамчук. Він побажав вихованцям гарного новорічного настрою, здійснення мрій та задумів. І, як і на кожному святі, не обійшлося без подарунків – гості вернісажу Жанна Вельма (начальник служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради) та Георгій Корнієвський (депутат Ковельської районної ради) до своїх зичень долучили ще й солодощі.

Підготувала 

Юлія ЛИТВИНЮК.

НА ЗНІМКАХ: під час новорічних заходів у Ковелі за участю акторів театру-студії "10 ряд 10 місце".

Новорічні та Різдвяні свята – незвичайна пора... Це час, коли навіть дорослі хочуть вірити у дива та сподіватись на те, що їхні мрії збудуться. А що вже казати про дітей...

Колектив Ковельського аматорського експериментального  театру-студії "10 ряд 10 місце"  вважає, що мрії таки мають збуватись, тому вже другий рік поспіль актори театру-студії перетворюються на чарівників, даруючи миттєвості щастя, захоплення, радості і щирих емоцій діткам, чия доля не є простою та безхмарною.

І у відповідь їм повертаються веселі посмішки, теплі обійми та вдячність дітлахів – а це, погодьтесь, справжня винагорода! 

Колектив Ковельського аматорського експериментального театру-студії "10 ряд  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 583

Спецоперація 

без грифу "таємно"

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 381

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 291

Гороскоп

з 20 по 26 січня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 316

Минулий 2019-й рік був багатим на ювілейні дати для багатьох освітянських закладів Ковельщини. Але якщо педколективи більшості шкіл головним чином відзначали 40 або 50 років від початку діяльності, то у закладі загальної  середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 нещодавно відзначили 85-ліття установи.

Справа у тому, що школа стала функціонувати ще 1934 року, коли Ковель перебував у складі ІІ Речі Посполитої. В ті часи до 1939 року вона була так званою утраквістичною, де всі предмети викладали польською, окрім української мови та літератури.

У 1944 році, коли наше місто визволили від нацистської окупації, школа відновила свою діяльність під номером 41 як залізнична. Навчання тут вели переважно російською. Її закінчили багато відомих на Волині і Україні людей. Пізніше школа стала ЗОШ № 2, а нині – ЗЗСО № 2.

НА ФОТОСВІТЛИНІ:  учні і педагоги школи під час відзначення 85-річного ювілею. Фоторепортаж про подію   читайте на 5-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Фото з архіву ЗЗСО № 2.

Минулий 2019-й рік був багатим на ювілейні дати для багатьох освітянських закладів Ковельщини. Але якщо педколективи більшості шкіл головним чином відзначали 40 або 50 років від початку діяльності, то у закладі загальної  середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 нещодавно відзначили 85-ліття установи.

Справа у тому, що школа стала функціонувати ще 1934 року, коли Ковель перебував у складі ІІ Речі Посполитої. В ті часи до 1939 року вона була так званою утраквістичною, де всі предмети викладали польською, окрім української мови та літератури.

У 1944 році, коли наше місто визволили від нацистської окупації, школа відновила свою діяльність під номером 41 як залізнична. Навчання тут вели переважно російською. Її закінчили багато відомих на Волині і Україні людей. Пізніше школа стала ЗОШ № 2, а нині – ЗЗСО № 2.

НА ФОТОСВІТЛИНІ:  учні і педагоги школи під час відзначення 85-річного ювілею. Фоторепортаж про подію   читайте на 5-й сторінці сьогоднішнього номера газети.

Фото з архіву ЗЗСО № 2.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 323

Погода в Ковелі 

9 – 15 січня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 366

Рік, що минає, був дуже насиченим на політичні події. Українці пережили двоє виборів, повне оновлення державної влади, ухваленнянизки важливих законів і дипломатичних рішень. Про основні політичні віхи цього року розповідають наші експерти. 

Перезавантаження державної влади

Перша половина 2019 року пройшла під знаком виборчих перегонів. Навесні українці обирали Главу держави, влітку – парламент. Новий президент Володимир Зеленський здобув переконливу перемогу у другому турі, набравши понад 73% голосів виборців. Уже в липні президентська партія "Слуга народу" змогла закріпити успіх, отримавши понад 43% голосів українців. 

Після виборів склад Верховної Ради оновився на 80% і помолодшав на 7,5 років. Більшість нових облич увійшла до парламенту у складі партій "Слуга народу" і "Голос".Серед політсил, які були в попередньому парламенті, залишились: ВО "Батьківщина", ЄС (колишній БПП) та “Опозиційна платформа – За життя” (колишній Опоблок). 

У перший робочий день Ради депутати сформували новий Кабінет міністрів на чолі із Олексієм Гончаруком. Склад нового Кабміну скоротився з 19 до 15 міністерств. Як окрема інституція зникло Міністерство аграрної політики та продовольства, натомість з'явилось Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. Міністерство екології об'єднали із енергетичним відомством й утворили Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Також з'явилось об'єднане  Міністерство культури, молоді та спорту. 

Замість двох відомств, присвячених питанням ветеранів й окупованих територій, постало єдине Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. З'явилось нове Міністерство цифрової трансформації.

Таким чином, менше, ніж за півроку з моменту перемоги Володимира Зеленського на виборах,  Україні відбулось повне перезавантаження як на рівні парламенту, так і уряду. 

Ухвалення резонансних законів

Перший місяць роботи нового парламенту відзначився активним ухваленням законів, за що журналісти охрестили його "турборежимом". За словами спікера Дмитра Разумкова, за 100 днів роботи парламент встиг ухвалили 100 законів. Це на третину більше, ніж змогли проголосували нардепи попереднього скликання за аналогічний період.

"Якщо ж ми говоримо про швидкість та якість роботи, то багато законопроектів і постанов Верховна Рада ухвалювала більшістю голосів (понад 226 голосів), часто конституційною (понад 300). Максимальний рекорд – 34 голосування більш ніж 300 голосами за один пленарний день. Я не пам'ятаю, щоб це було в будь-якій іншій Раді. Є речі, які об'єднують", –підкреслив Д. Разумков.

Серед законів, які найперше ухвалили депутати, був Закон щодо перезавантаження влади, який передбачає спрощення порядку прийняття на роботу і звільнення чиновників та запроваджує контрактну державну службу.

18 грудня Рада остаточно підтримала Закон про зняття депутатської недоторканності від 1 січня 2020 року. Раніше для того, щоб притягнути нардепа до кримінальної відповідальності, була потрібна згода парламенту, тепер –рішення генерального прокурора.

Також парламент ухвалив у другому читанні Закон, який запроваджує штрафи за кнопкодавство в Раді. Голосування замість іншого народного депутата буде каратися штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 тисяч гривень).

Минулого року парламент також зробив великий крок до відкриття ринку землі, ухваливши у першому читанні відповідний Закон. Документ викликав запеклі дискусії у Раді і справжні баталії під її стінами. Друге читання Закону очікується незабаром. 

Ще один важливий документ, який ухвалили цього року, – Закон про надання статусу учасників бойових дій добровольцям. Державні соціальні пільги та гарантії поширюються на добровольців та членів їхніх сімей. Статус учасників бойових дій дозволяє отримати житло без черги,мати пільговий проїзд у громадському транспорті, а також знижку в 75% на комунальні послуги. Крім того, державна служба зайнятості надає учасникам бойових дій можливість безоплатного перенавчання. Закон починав діяти з 1 січня 2020 року.

Дипломатичні зусилля

Минулого  року відбувся  обмін полоненими за формулою "35 на 35". Україна визволила 24-х військових моряків, взятих у полон Росією у  Керченській протоці, а також низку політичні в'язнів Кремля. 7 вересня після п'яти років полону до України повернулись Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карп'юк і Павло Гриб. Згідно з опитуванням групи "Рейтинг", українці вважають цей обмін найважливішою подією 2019 року.

З червня по листопад також відбулось розведення військ на трьох ділянках лінії розмежування: у Станиці Луганській, Золотому і Петрівському. Ці кроки стали фундаментом для нормандського саміту, у рамках якого Президент України зустрівся із лідерами Франції, Німеччини та Росії. Це був перший "нормандський саміт" від осені 2016 року і також перша зустріч Володимира Зеленського та президента РФ Володимира Путіна. У спільному комюніке "нормандської четвірки" сторони погодились забезпечити повне припинення вогню, оновити план щодо розмінування і провести обмін полоненими за принципом "всіх на всіх". Власне, новий обмін   відбувся 29 грудня 2019 року.

Звільнення полонених українців, як і "нормандський саміт", дають надію на продовження діалогу щодо встановлення миру у цьому році.

Оксана КОВАЛЬ, 

медіа-координатор Центру громадського моніторингу та контролю.

Рік, що минає, був дуже насиченим на політичні події. Українці пережили двоє виборів, повне оновлення державної влади, ухваленнянизки важливих законів і дипломатичних рішень. Про основні політичні віхи цього року розповідають наші експерти. 

Перезавантаження державної влади

Перша половина 2019 року пройшла під знаком виборчих перегонів. Навесні українці обирали Главу держави, влітку – парламент. Новий президент Володимир Зеленський здобув переконливу перемогу у другому турі, набравши понад 73% голосів виборців. Уже в липні президентська партія "Слуга народу" змогла закріпити успіх, отримавши понад 43% голосів українців. 

Після виборів склад Верховної Ради оновився на 80% і помолодшав на 7,5 років. Більшість нових облич увійшла до парламенту у складі партій "Слуга народу" і "Голос".Серед політсил, які були в попередньому парламенті, залишились: ВО "Батьківщина", ЄС (колишній БПП) та “Опозиційна платформа – За життя” (колишній Опоблок). 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 466