Повідомлення в номер / Пристрасті довкола земельних питань: в чому причина?

17.03.2017

Пристрасті довкола земельних питань: в чому причина?

Ковельська міська рада з 2014-го року найбільше в області та серед міст України надала дозволів на відведення земельних ділянок учасникам АТО (понад 300). Однак на останній сесії головного самоврядного органу міста, що відбулась 23-го лютого 2017 року, депутат Сергій Кошарук у своєму запиті повідомив, що нещодавно в судовому засіданні йому довелось відстоювати інтереси учасника бойових дій.

Бо на одній з минулорічних сесій міськради обранці громади розглянули два проекти рішень щодо надання дозволу на відведення однієї і тієї ж земельної ділянки. Одне з них стосувалося якраз цього учасника бойових дій.

На судовому засіданні Сергію Дмитровичу стало відомо, що під час голосування міський голова Олег Кіндер не підтримав “атовця”, натомість надав перевагу іншому проекту рішення, що, на його думку, не є пріоритетним.

Олег Кіндер погодився прокоментувати серйозні звинувачення на свою адресу.

– Олеже Олексійовичу, і справді чому Ви вчинили таким чином?

– Згідно з 19-ою статтею Основного Закону органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Недотримання цього основного для місцевих рад принципу так чи інакше призводить до порушень законодавства.

У запиті депутата Сергія Кошарука питання сформульовано так, що нібито на розгляд ради одночасно потрапило два різних проекти рішення щодо надання однієї й тієї ж земельної ділянки двом громадянам, причому один з них – учасник бойових дій. Під час голосування щодо цих проектів рішень міський голова чомусь надав перевагу простому громадянину, а не учаснику АТО.

Дійсно, якщо до міської ради в міжсесійний період надходить дві чи більше заяв на одну ділянку від різних громадян, то учасники бойових дій мають перевагу перед іншими громадянами, які пільгового статусу не мають. У такому випадку земельний відділ на розгляд сесії відразу б готував проект рішення про надання дозволу на відведення земельної ділянки учаснику АТО, а іншим громадянам – відмову. Тоді ніяких суперечок на пленарних засіданнях не виникало б.

Але насправді ці два проекти рішень, про які йшлося в запиті депутата, з'явились на світ далеко не одночасно.

Заява першого громадянина про відведення конкретної земельної ділянки надійшла до міської ради ще торік у квітні згідно з порядком, визначеним статтею 118-ою Земельного кодексу України. Її слід було розглянути впродовж місяця. Міська рада мала визначитись "так" чи "ні" у відповідь на порушене заявником клопотання, як цього й вимагає та ж 118-а стаття Земельного кодексу та Закон України "Про звернення громадян".

Але депутати просто не голосували – на одній сесії, на другій… Чи не порушили вони законодавство? Зважаючи на те, що керівник фракції БПП "Солідарність" у міській раді Сергій Кошарук є посадовою особою – заступником голови облдержадміністрації, то він мав би насамперед дотримуватись норм законодавства, а не закликати інших депутатів ігнорувати їх.

Лише в липні 2016-го депутати спромоглись винести свій вердикт – відмовити. Це рішення міськради громадянин оскаржує в суді. Суд скасовує його як таке, що обмежує його права, ухвалене з порушенням норм законодавства та з перевищенням власних повноважень. При цьому суд зобов'язав міськраду повторно розглянути заяву громадянина. Ось на момент повторного розгляду на жовтневій сесії міськради і з'явився другий проект рішення – вже щодо розгляду заяви учасника АТО на ту ж ділянку. Автори документа – депутати С. Кошарук, І.Пініс, О.Місяць, В.Ткачук. При чому, в судових засіданнях і Кошарук, і Пініс підтвердили, що для другої заяви вони використали матеріали, подані першим заявником.

Мені довелося вчергове звернути увагу депутатів більшості, що спочатку необхідно на вимогу суду завершити розгляд першої заяви – нехай навіть повторно відмовити, а вже опісля розглядати другу заяву. Однак депутат Сергій Кошарук знову закликав депутатів не голосувати щодо першого проекту – і не підтримувати, і не відмовляти. Тобто закликав депутатів не виконувати рішення суду, спонукав їх до порушення законодавства щодо обов'язку вчасно розглядати заяви громадян. Стверджував, що ухвалювати рішення про відмову не можна, бо немає законних на те підстав, отже, давайте просто не проголосуємо, а наступним проектом рішення цю ж ділянку надамо “атовцю”. Але хіба, порушуючи законодавство, можна забезпечували права громадян? Переконаний – ні. Тому й зауважив авторам проекту, щоб не втягували учасників АТО в судову тяганину. Однак у відповідь почув: "Ну і що?".

Отже, на запитання, чому я щодо цих проектів рішень голосував саме так, відповім: як посадова особа місцевого самоврядування маю керуватись не емоціями, а вимогами чинного законодавства. Ще раз повторюю: у цій ситуації необхідно було щодо першої заяв відмовити, а тоді вже задовольняти звернення “атовця”.

– Але ж "на кону" стояло питання захисту прав учасника АТО…

– Як не прикро про це говорити, але воно перетворилося на звичайний піар, можливість створити прецедент у сесійній залі. Про це заявляв сам Сергій Кошарук. Якби його насправді цікавило забезпечення прав учасників АТО на землю, то він разом із авторами проекту рішення долучалися б до рутинної роботи в цьому напрямку, напрацьовували б комплексні рішення тощо. Показово розв'язати будь-якими доступними методами звернення двох-трьох “атовців” – це одне, а забезпечити права двох-трьох сотень “атовців” – зовсім інше. Тут має бути стратегія, план дій, про необхідність якого окремі обранці громади лишень гарно говорять. Я від самого початку казав, що "зводити лобами" учасників АТО з іншими громадянами – хибний шлях для реалізації прав “атовців”, який рано чи пізно доведе до судової тяганини.

В даному випадку юридичний відділ виконкому спрацював на “відмінно”. В суді першої інстанції відстояв рішення ради про надання земельної ділянки учаснику АТО. А якщо дійде до апеляції? Шанси залишити в силі рішення міськради є, бо позивач – пересічний громадянин без будь-яких пільг. Але як аргументувати позицію міської ради, коли суд розглядатиме аналогічну справу, але позивачем виступатиме “чорнобилець” або “афганець”?

– Відомо, що депутати так званої більшості анонсували кілька проектів рішень, щоб захистити права учасників АТО на землю. Зокрема, проект рішення "Про резервування земельних ділянок в місті Ковелі для наступного відведення учасникам бойових дій, інвалідам війни, а також членам сімей загиблих учасників бойових дій, в тому числі учасників антитерористичної операції". Що скажете на це?

– Отож бо й воно, що учасники АТО згадані там тільки "в тому числі". Речі потрібно називати своїми іменами. Цей проект із вересня минулого року розміщено на сайті міської ради. Вже з назви видно, про що йде мова. Резервування – це добре. Однак воно стосуватиметься не тільки для учасників бойових дій (“атовців”) та членів їхніх родин, а й, наприклад, “афганців”... У проекті згадали про інвалідів війни, які не мають стосунку до АТО. Тоді чому забули про ветеранів війни, “чорнобильців” і ще добрий десяток осіб інших пільгових категорій? Згідно із чинним законодавством вони всі теж мають однакове першочергове право на отримання земельної ділянки. А назагал цей проект подається, ніби в ньому мова винятково про учасників бойових дій – “атовців”.

З іншого боку, цей проект нікого ні до чого не зобов'язує. Адже формально резерв створюється, а наповнювати його конкретними земельними ділянками доведеться за додатковими окремими рішеннями ради. Механізм переведення ділянок до резерву відсутній, критерій визначення ділянок "придатними до використання" не описаний. Це, своєю чергою, призведе до неоднакового застосування рішення на практиці, і знову будуть непорозуміння, взаємні звинувачення і, не дай, Боже, суди.

– Можливо, автори проекту його доопрацюють?

– Так, звичайно. Як ви думаєте, скільки часу необхідно, щоб опрацювати текст на дві сторінки? Тиждень? Місяць? Рік? По суті, доопрацювання триває вже чотири місяці. Бо одна справа – озвучити проблему, а зовсім інша – запропонувати дієвий план її розв'язку. Ось тут і виникають проблеми. Приблизно так було з озвученою депутатами на початку каденції пропозицією розробити нове Положення про надання земельних ділянок. Далі розмов справа не дійшла.

– Ви кажете про Положення про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд?

– Так. Про цей документ говорять, починаючи з першої сесії нинішньої каденції. Нібито все, що робилось раніше, – неправильно, непрозоро, а зараз усе буде чесно та справедливо. Лишень варто розробити відповідне Положення. Слушна пропозиція. Погоджуюсь. Тож давайте спільно його розробимо, винесемо на розгляд громадськості й затвердимо рішенням ради. У відділі земельних ресурсів вже були напрацювання в цьому напрямку, але перед тим, як подавати проект на обговорення, хотів би почути думку депутатів про те, яким вони бачать цей документ.

Зрозуміло, що основний акцент у ньому слід зробити на захисті прав учасників АТО. А в якому саме порядку відбирати претендентів на земельні ділянки? За датою подання заяви чи датою призову, в алфавітному порядку чи “сліпим” жеребкуванням? Всі ці варіанти не я придумав. Їх пропонували самі учасники АТО, їхні родичі та й навіть депутати. Всі ці пропозиції мають право на існування, і кожна з них має певні недоліки. Тому тут вкрай необхідні консультації з громадськістю, а насамперед треба знати позицію депутатів, які потім ухвалюватимуть рішення з цього питання.

Пройшов рік, а обранці громади так і не узгодили позиції. За розмовою втратили цілий рік. Далі зволікати, як на мене, немає сенсу, тому найближчим часом відділ земельних ресурсів оприлюднить громадськості власні напрацювання щодо цього Положення. А вже тоді ми точно почуємо пропозиції депутатів, а точніше – чергові нарікання, чому так, а не інакше.

– Лунало ще й таке запитання: коли звертаються “атовці”, їм кажуть, що землі нема, а потім земельні ділянки десь знаходяться…

– Коли про це запитують пересічні громадяни, то можна їх зрозуміти. Люди бачать пустир і кажуть: "А ви кажете, що землі нема!". Потім з'ясовується, що ділянки там і справді є, але оформлені ще 10-15 років тому, проте чомусь не забудовані, або їх відвести під будівництво неможливо, бо знаходяться в санітарно-захисній чи охоронній зоні тощо.

Коли такі заяви виголошують депутати чи посадовці, то складається враження, що вони лінуються розібратись у суті питання або свідомо спекулюють на почуттях тих, хто хоче отримати землю. Ділянка формується за містобудівною та землевпорядною документацією, а такі види документації розробляються тільки за відповідним рішенням ради. Немає рішення ради – немає земельної ділянки. Проте є привід покритикувати владу, що “атовцям” не дають землю.

– Тобто, щоб забезпечити “атовців” земельними ділянками, достатньо ухвалити рішення ради?

– Не достатньо, бо це лише перший крок, але без нього не обійтись. Так ми зробили у 2014-му році, коли тема земельних ділянок для “атовців” тільки набирала обертів. Спільними зусиллями земельного відділу, архітектури, депутатського корпусу, зокрема земельної комісії, визначили декілька районів (від великих територій до маленьких клаптиків), де можна розмістити масиви земельних ділянок. Ухвалили рішення ради № 58/2 від 24.07.2014 р. "Про дозвіл на виготовлення детальних планів території", яким визначили, що в цих районах будемо розробляти детальні плани територій для подальшого надання утворених земельних ділянок учасникам АТО. В планах було – не менше 200 ділянок. Саме стільки призовників, за даними військкомату, відбули в зону АТО на той момент. За результатами виконання цього та подібних рішень ради, протягом 2014 - 2015 років понад 300 учасників АТО отримали дозволи на відведення земельних ділянок.

– Часом це йдеться не про ті 300 "віртуальних" ділянок? Нібито місцева влада замість гарантованої державою землі надала “атовцям” повітря?

– Цілком правильно – так званих "віртуальних". Бо ті, хто розносить подібну інформацію, не скажуть, що сьогодні майже сотня ковельських “атовців” вже має на руках оформлені документи на ці "віртуальні" ділянки. А всі зволікання із затвердженням змін до Генерального плану міста пов'язані з незрозумілою позицією державної містобудівної експертизи, буцімто Львівській залізниці необхідно буде розширювати залізничний вузол у межах Ковеля. Довелось гаяти час, виходити на керівництво Львівської залізниці, заручившись розумінням та підтримкою Львова, шукати підтримки в Міністерстві транспорту, а відтак знову відправляти документи на експертизу... От така гарантія від держави. Генплан – це тема для окремої розмови.

– Ви згадали про рішення міськради минулої каденції. А чому зараз не ухвалити подібні рішення – визначити території під житлову забудову для учасників АТО, розробити детальні плани?

– Я почав з того, що це були спільні зусилля. Як працівників виконкому, так і депутатського корпусу. Зараз ситуація дещо інша. Поясню на останньому прикладі.

На 15-ій сесії міської ради, що відбулась у жовтні 2016-го, депутат Геннадій Кіндер оголосив запит про надання дозволу на виготовлення детального плану території по вул. Сагайдачного – Соборній для подальшого надання земельних ділянок учасникам бойових дій. Обранці громади підтримали його одноголосно. А коли наступної сесії на виконання проголосованого депутатами запиту відділ містобудування та архітектури подав проект рішення про виготовлення містобудівної документації, за нього наша так звана депутатська більшість вже не голосувала. З'явилося безліч підстав не ухвалювати це рішення: треба подивитись, розібратись, доопрацювати...

Територія від вулиці Сагайдачного до молитовного будинку по вулиці Соборній згідно з Генпланом віднесена до земель садибної житлової забудови. Необхідна відстань до прибережної смуги дотримується. Насправді там декілька городів та якісь клуні. Рано чи пізно там буде житлова забудова 5 – 6 ділянок. Чому це місце не запропонувати учасникам АТО? Однак кажуть – ні. Маємо подивитись, як максимально її використати для суспільних потреб... Далі була мова про об'єкти соціальної інфраструктури, фізкультурно-оздоровчий парк, спортивні майданчики тощо.

– Відверто кажучи, ідея розвитку фізкультури та спорту мені імпонує.

– Мені також. Тому відразу й зауважив: навпроти, через річку, – стадіон "Локомотив". Майже 7 гектарів земель для фізкультури, спорту, розваг. Хіба це не місце для реалізації подібних ідей? Будь ласка, беріть і втілюйте. З листопада цей проект виносився на кожну сесію, і щоразу бракувало голосів для ухвалення рішення. На останній, лютневій, сесії його ставили на голосування з чіткою редакційною правкою: "з метою подальшого надання учасникам АТО". Але марно.

Це лише один приклад "реального" в лапках відстоювання деяких депутатів прав учасників АТО на землю.

– Ви сказали, що насправді там городи. Можливо, саме тому депутати не підтримують проект, щоб не перетиналися інтереси учасників АТО з людьми, які тривалий час обробляють городи?

– По-перше, будь-яке використання землі треба оформляти документально. Договором оренди, на приклад. Тобто ці городи обробляли просто так, без будь-яких документів. По-друге, в районі вулиць Зерова та Лісової, де у 2015-му передбачили біля півтори сотні земельних ділянок для учасників АТО, також переважно були людські неоформлені городи. Коли ковельчани дізнались, що на цих городах наділятимуть землю учасникам АТО, а не якимось "крутеликам", вони поставились до цього з розумінням. З цього приводу не було жодного конфлікту. По-третє, рада має послідовно ухвалювати однакові рішення в однакових ситуаціях. На лютневій сесії розглядалось питання 11.2 порядку денного "Про поновлення договорів оренди", яке в результаті так і не ухвалили сесійним рішенням. Каменем спотикання стало поновлення договору оренди по вул. Макаренка, 9.

Колись, ще за радянських часів, там був житловий будинок, власники якого отримали квартири, а саме приміщення знесли. Земельну ділянку почали використовувати під городи мешканці сусідніх будинків – № 7 та № 11. Ділянки під городи оформили років 15 тому. З того часу пішли суперечки між сусідами, кому з них має дістатись уся ділянка під забудову? Дійшло аж до судів. Тепер, коли одна із сторін спору звертається до міської ради за поновленням договору оренди земельної ділянки для городництва, депутати більшості на догоду іншій стороні спору не голосують за це рішення. Мотивують, що за генпланом там має бути житлова забудова, а не город.

Якщо так неухильно дотримуватися положень Генплану у випадку площі на вулиці Макаренка, 9, то чому неоформлений город має бути перепоною для житлової забудови по вул. Сагайдачного? Можливо, тут якась інша причина? Мені така позиція незрозуміла. Як і те, що це за подвійні стандарти, коли одному сусіду договір поновлюють на новий строк, а іншому – ні, як у випадку з Макаренка, 9.

– Ви наголошували – суперечки, суди. Можливо, депутатам також необхідний час, щоб розібратись?

– Розбирались не один раз і не один місяць. Перед тим, як питання виносимо на сесію, проект рішення розглядає профільна депутатська комісія. У цьому випадку – земельна, до складу якої входять 5 депутатів. 4 з них представники так званої більшості: троє з БПП "Солідарність", один – від УКРОПу. Депутати вивчають та аналізують документи, запитують та отримують на них фахові відповіді, вносять корективи та пропозиції. Так було і цього разу: комісія вивчила це питання і рекомендувала сесії ухвалити рішення.

Я запитую на пленарному засіданні голову земельної комісії Анатолія Кислюка: "Комісія вивчала це питання? Чи рекомендує раді ухвалити цей проект рішення?" – "Так, – каже, – вивчали, розбирались, комісія рекомендує сесії ухвалити проект рішення". А коли дійшло до голосування, депутати від більшості не голосують. Понад те, навіть члени земельної комісії від більшості не голосують! Сказати, як це називається?

– Давайте від городу по вулиці Макаренка все-таки повернемось до детального плану по вулиці Сагайдачного. В інтернеті була інформація, що у Ковелі учасникам бойових дій збираються надавати землю у заплаві Турії, ледь не в болоті.

– По-перше, в болоті чи там, де щороку розливаються річкові води, город ніхто садити не буде, чи не так? По-друге, є чітко встановлена прибережна смуга річки Турії, де в принципі не може бути ні забудови, ні городів. Проект прибережної смуги вздовж річки Турія розробляв спеціалізований проектний інститут "Волиньводпроект". Міська рада затвердила його ще у 2004-му і неухильно дотримується вимог цієї документації при підготовці та ухваленні рішень. У цьому випадку – теж.

Але якщо шукати привід, щоб відмовити “атовцям”, то можна говорити про городи, заплави, відсутність містобудівної документації і ще багато про що. Чомусь будівництву молитовного будинку поруч так звана заплава не стала на заваді.

Щоб врегульовувати земельні проблеми, потрібно ретельно враховувати всі законодавчі нюанси. Саме про них і продовжимо розмову в наступному номері газети.

Розмовляла Наталія Юрчук.

Розмовляла Наталія Юрчук.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 0

Повідомлення в номер / Підтримайте мою ідею!

17.03.2017

Підтримайте мою ідею!

У свій час в газеті "Ковель сьогодні", яка нині не виходить, я вніс конкретну пропозицію. Цитую свої слова: "Думаю не раз, скільки життів врятували лікарі! А лікували вони переважно таблетками (пігулками).

Тому пропоную слідом за пам'ятником Борцям за Волю України спорудити у Ковелі пам'ятник Таблетці. Наше місто стане володарем унікального пам'ятника. Водночас вшанує і лікарів, і фармацевтів, і взагалі, медицину.

В багатьох містах світу, великих і невеликих, є пам'ятники, які називають незвичайними. Пам'ятник Пігулці віднесе наше місто до міст з незвичайними пам'ятниками. В замітці я написав: "Слідом за пам'ятником Борцям за Волю України". Цей пам'ятник, спасибі владі, недавно спорудили у Ковелі. Тепер можна зайнятись і пам'ятником Пігулці.

Ідею спорудження такого пам'ятника підтримав тодішній керівник Ковельського МТМО, Заслужений лікар України Олег Максимович Самчук. Навіть запропонував місце, де його встановити. Проект пообіцяв архітектор зробити на громадських засадах.

До речі, нещодавно я мав розмову і з сином колишнього головного лікаря МТМО – Олегом Олеговичем Самчуком. Він теж підтримав мою пропозицію. Його думка надзвичайно важлива для мене. Знаючи організаторські здібності пана Олега, його вміння доводити розпочаті справи до кінця, розраховую на його дієву допомогу.

Витрати на пам'ятник будуть незначні. Тому звертаюсь до міської влади в особі її очільників, депутатського корпусу із закликом підтримати мою ідею!

Яків ЛАВРЕНКО.

Підтримайте мою ідею!

Яків ЛАВРЕНКО.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1313

Повідомлення в номер / Підвісна терапія у лікарні

17.03.2017

Підвісна терапія у лікарні

Днями у фізіотерапевтичному відділенні Ковельської лікарні відкрито кабінет реабілітації, де розміщено універсальну кабіну для підвісної терапії. Кошти на придбання обладнання виділено з міського бюджету – 195 тисяч гривень. За рахунок спеціального фонду МТМО проведений ремонт приміщення та монтажні роботи. На ці потреби використано понад 73 тисячі гривень.

Як зазначив головний лікар МТМО Олег Самчук, це – перша подібна реабілітаційна кімната в державній медичній установі Волині. Тут будуть проходити лікування пацієнти неврологічного та травматологічного профілю необхідні відновлювальні процедури після оперативного втручання. "Майбутнє за реабілітацією, і у Ковелі ми уже працюємо в цьому напрямку", – підкреслив Олег Олегович.

Про нововведення у роботі фізіотерапевтичного відділення розповіла його завідуюча Лариса Куролес: "Раніше це був кабінет лікувальної фізкультури, саме на його базі й створено таку спеціалізовану кімнату. Основним її компонентом, найважливішою частиною є універсальна кабіна підвісної терапії, або "реабілітаційна клітка". Доведено, що у підвішеному стані м'язи перебувають наче у невагомості, і так швидше здобувають функціональну силу".

На сьогодні у кабінеті працює два інструктори, які пройшли навчання у Львівському приватному реабілітаційному центрі та у центрі для дітей-інвалідів у Вінниці.

За словами одного із спеціалістів Сергія Абрамчука, у Львові вони вивчали підвісну терапію на стандартній "реабілітаційній клітці". У Вінниці більше працювали з дітьми, у яких ДЦП, практикувались виконувати необхідні процедури. І всюди бачили, що цей метод реабілітації є досить ефективним.

У перші дні роботи інструктори більше займаються з пацієнтами, яким діагностували остеохондроз, сколіоз. З часом будуть проводити реабілітацію хворим після інсультів.

Колега Сергія Ольга Силюк теж поділилась планами на майбутнє: "Будемо набирати діток на корегуючу гімнастику. Працювати, щоб виправляти сколіози, плоскостопість. Будемо все робити, аби покращити фізичний стан дітвори".

Відтепер пацієнти Ковельської лікарні при потребі можуть розраховувати на ще одну реабілітаційну процедуру. Цей проект вдалося реалізувати завдяки тісній співпраці міської влади із медиками.

Міський голова Олег Кіндер вкотре наголошує, що саме лікарі мають планувати першочерговість потреб у медичній галузі, а влада буде думати, як допомогти втілити ці ініціативи в життя.

Результати такої роботи уже можуть бачити ковельчани. По-новому тепер виглядають хірургічне, приймальне та лор-відділення. Ковельське МТМО – лідер серед подібних медичних установ в Україні за кількістю придбаного медичного обладнання.

Зокрема, торік у міській поліклініці запрацювала сучасна мамографічна система італійського виробництва. Куплено новітню рентгенівську діагностичну систему, апарат УЗД, які значно покращують якість обстеження пацієнтів.

Варто сказати, що на медичне устаткування останнім часом використано майже 6 мільйонів гривень. На благоустрій та ремонтні роботи – 2 мільйони.

Медична галузь і надалі буде залишатись пріоритетною для міської влади.

Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків

з громадськістю міськвиконкому.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1549

Повідомлення в номер / Огляд-конкурс пісні та строю

17.03.2017

Огляд-конкурс пісні та строю

З метою виховання у молодого покоління патріотичних почуттів, гордості за нашу державу, збереження історичної пам'яті та підвищення престижу й розвитку мотивації в учнівської молоді до державної військової служби 28 лютого на базі НВК "ЗОШ №11-ліцей" відбувся перший шкільний огляд-конкурс військово-патріотичної пісні та строю, в якому взяли участь учні 8-10-их класів.

"Конкурс відбувається вперше. Сподіваюсь, що це стане хорошою традицією не лише в нашому закладі, а й у місті. Сам процес підготовки до змагань виховує у школярів дисципліну та уміння працювати в команді. Подібні заходи відіграють дуже важливу роль у патріотичному вихованні нашої молоді. Я думаю, що це ще одна можливість для учнів показати, що вони патріоти своєї держави та своєї школи", – зазначала директор школи Г. О. Сидорук, яка урочисто відкрила патріотичний захід.

Хто крокував найчіткіше і співав наймелодійніше, змогли побачити усі охочі, яких було чимало у спортивній залі. Конкурс пройшов з урочисто – піднесеним настроєм, бо школярі вперше мали честь брати участь у такому заході. Було помітно, що кожен клас серйозно готувався до цього конкурсу.

"Ми серйозно почали підготовку за місяць під керівництвом учителів фізкультури, класних керівників та вчителя предмету "Захист Вітчизни". Уперше брали участь у такому конкурсі, тому дуже хвилювались. Саме з цієї причини ретельно готувалися: шикувались, крокували, учили пісні", – згадують діти.

До оцінювання військового вишколу учасників було залучено справжніх фахівців – молодшого лейтенанта Д. В. Ткачука та старшого сержанта Ю. В. Килибу з військової частини А 2042.

Команди демонстрували рівень стройової підготовки, проходження урочистим маршем з піснею. Також оцінювалися дії командира загону та зовнішній вигляд учасників. За підсумками протоколів журі перемогу здобув загін "Червона калина" учнів 8-В класу.

Лише спільними зусиллями можна організувати таке чудове свято. Маємо надію, що нашу ідею проведення конкурсу військово-патріотичної пісні та строю підтримають й інші навчальні заклади міста.

Ольга Федорук,

вчитель української

мови та літератури.

Ольга Федорук.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1627

Повідомлення в номер / З’єднали серця і душі провіщим словом Кобзаря

17.03.2017

З’єднали серця і душі провіщим словом Кобзаря

Роздуми біля Шевченкового слова

Друже мій, читачу! Грішу-таки перед тобою. Маю писати про літературно-мистецький захід, приурочений до дня народження Тараса Шевченка, а в голову думки-роздуми настирливо "лізуть". Те ж саме відбувалося і на урочистому вечорі: тут поезія, пісні звучали, а я в тих думок перебував в “полоні”.

Запитую себе й тебе: а що у нашій змученій, скаліченій, довірливій душі коїться? Що залишилося там після вікового насилля над словом, мовою, традицією, звичаєм? Чим на цій грішній Землі тримається українство?

Думаю, що, попри все лихе, вросло воно в землю квітучою калиною, врожаїлось і захистилося житнім оберегом, очищалося й омивалося священною водою Турії й Дніпра, кріпилося Тарасовими пророцтвами.

Адже, що не вірш – то пророчий заклик до боротьби, що не слово – то гарячий спалах любові до України-матері. Є там і розпач, і плач, і докір за байдужість та "раболєпіє".

Немає сенсу переконувати нікого, що ми – Богом обраний народ. Він нам подарував багатющу й родючу землю, найкрасивіше в світі жіноцтво і сміливих воїнів. Послав на цю землю Предтечу – Григорія Сковороду, а за ним Пророка нації – Тараса Шевченка. Визначив заповіді й заповіти.

Євреї теж стверджують, що вони обрані Всевишнім, а тому терпіли, шукали, боролись 40 років за вихід з єгипетського рабства. Часом ми виправдовуємо себе: мов, не одні ми шукаємо шлях до свого блага так довго. При цьому забуваємо, що ми з Шевченком – понад 200 літ (!) блукаємо по своїй землі, а шляху правильного не знаходимо.

А хіба тільки двісті? Шевченкові заклики до пробудження народу вказують, що рабство кліщем вчепилося в тіло народу набагато раніше. Не сприймаю виправдання, що в наших бідах чи меншовартості винні царі, путіни, олігархи чи окупанти.

Причина – глибше. Виробили звичку виживати за рахунок покірності (пам'ятаєте: "Покірне теля дві корови ссе"?), терплячості та прислужництва. На такому "благодатному" грунті й виросли свої "бісові діти", які "гірше ляха" українську душу розпинають. О, ті кляті звички! Вони повсякчас ведуть нас до залежності від "когось".

Тарас віднайшов ліки від тієї залежності – "Борітеся – поборете!..". І нагороду для народу визначив: "і на оновленій землі врага не буде супостата, а буде син і буде мати…".

І раптом – думка-блискавка: "Зупинись, зверни увагу на слова виступаючих. Чи є в тих словах оздоровлюючі ліки з рецептів пророка Шевченка?".

Присутні на заході, який відбувся в центральній районній бібліотеці під промовистою назвою "Єднаймо душі словом Кобзаря" (на знімках), Віктор Козак – голова райдержадміністрації, депутат облради та Андрій Броїло – голова районної ради наголошують не тільки на значимості Шевченкового слова.

Вони підкреслюють, що пробудження гряде. Це пробудження подвигом злітає на Сході країни. Воно перемагає потугу агресора. Воно зупиняє олігарха-корупціонера. Народ пробуджується і подає надію на те, що заповіти і пророцтва Тараса Шевченка збудуться. Приємно відчувати патріотичну позицію районної влади. Вона – не тільки у словах, але й в корисних справах для громади та для фронту.

Виступи юних на заході – це аналітичні роздуми, в яких зримо відчуваємо промінь світла в багатовіковому тунелі безправ'я і несвободи.

В залі бібліотеки – священики, депутати, "союзянки" і просто щирі українці – вони всі не байдужі до долі України, бо це і їх доля, доля наших дітей та онуків.

Поезію Тараса Шевченка читали: Іван Оринчак (с. Колодяжне), Олена Місюра (с. Доротище), Микола Новарчук (с. Поворськ), Анастасія Карпук-Сугак та Вікторія Федик (смт Люблинець), Надія Лук'янчук та Марія Куцова (вихованці Зразкового художнього колективу "Дивослово" ковельського Палацу учнівської молоді).

Пісні на слова Кобзаря виконували: вокальне тріо "Перевесло" Ковельського районного будинку культури (кер. П. Журавель), Ніна Федорук (акомпаніатор Олег Корнелюк), учениці Люблинецької школи мистецті Вікторія Власюк та Ангеліна Киричук.

Ведучі – Альона Данилюк (студентка Ковельського медичного коледжу) та Вадим Оксенчук (ЗОШ № 11).

Після концерту всі присутні пішли до пам'ятника Тарасові Шевченку – вклонитися і покласти квіти.

Під наріжним каменем пам'ятника є капсула з історичними словами:

Тарасе!

Ти віддати все спішив

Життя і розум –

Для свого народу.

В широких водах

Не шукав ти броду.

Над рідним краєм

Соколом летів.

Апостол Правди і Свободи,

Ти слово віще на сторожі

Поставив, щоб єднались Турія

й Дніпро,

Щоб супостата – ворога не стало,

Щоб вільне слово над Вкраїною

цвіло,

Щоб ми ішли до твого п'єдесталу

На сповідь щиру,

За вірою і правдою своєю.

В тих думах-роздумах впевнено просвітлюється наше європейське майбутнє.

І оптимістично й переконливо звучить: "Слава Україні!".

Анатолій СЕМЕНЮК.

Фото

Мирослава ДАНИЛЮКА.

Вшанували пам'ять Пророка нації

Традиційно у ці березневі дні ковельчани вшановують пам'ять Кобзаря. Програма Шевченківських днів у Ковелі включала ряд заходів, ініційованих та підготовлених міською владою та громадськістю, освітянами, працівниками культури.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 738

Повідомлення в номер / Про що свідчать підсумки

17.03.2017

Про що свідчать підсумки?

Ковельською місцевою прокуратурою у 2016 році вживались організаційні та практичні заходи щодо підвищення ефективності прокурорської діяльності, реального усунення порушень законів, поновлення прав громадян та інтересів держави, притягнення винних осіб до встановленої Законом відповідальності, забезпечення відшкодування спричиненої шкоди.

На виконання вимог ст. 25 Закону України "Про прокуратуру" щодо здійснення координації діяльності правоохоронних органів керівництвом Ковельської місцевої прокуратури проведено координаційні заходи, виконання яких сприяло узгодженості дій правоохоронних органів.

Зокрема, у 2016 році місцевою прокуратурою організовано та проведено 2 спільні наради керівників правоохоронних органів районів, за наслідками проведення яких прийнято низку спільних заходів, спрямованих на протидію злочинності та корупції, які на даний час виконано. Завдяки вжитим заходам координаційного характеру вдалося стабілізувати криміногенну ситуацію, покращити роботу слідчих відділів та оперативних підрозділів, посилити профілактичну діяльність.

Крім цього, 26.10.2016 р. заступником керівника місцевої прокуратури проведено спільну нараду керівників правоохоронних органів м. Ковеля та Ковельського району, в ході якої обговорено стан протидії злочинності у м. Ковелі та Ковельському районі за 9 місяців 2016 року, заплановано заходи превентивного характеру, спільні заходи, спрямовані на покращення стану досудового розслідування, особливо у кримінальних провадженнях проти власності, та стану здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Минулого року СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області розпочато 2999 кримінальних проваджень. Середнє навантаження на процесуального керівника складає 210 проваджень. Найбільше – 290 у працівника, який займається лише процесуальним керівництвом, та найменше – 111 у працівника, в обов'язки якого входить представництво інтересів.

При здійсненні процесуального керівництва прокурорами Ковельської місцевої прокуратури за 12 місяців 2016 року надано 153 вказівки. Начальнику ГУНП у Волинській області направлено 2 листи про проведення перевірок щодо усунення порушень КПК України, притягнення до відповідальності винних осіб, які розглянуто, виявлені порушення усунуто, до дисциплінарної відповідальності притягнуто 3-х слідчих. В ході оперативних нарад у керівників прокуратури заслухано стан досудового розслідування близько 400 кримінальних проваджень.

Крім цього, начальнику СВ Ковельського ВП скеровано 18 листів про відсторонення слідчого від розслідування кримінальних проваджень у зв'язку з неефективним досудовим розслідуванням.

За 12 місяців 2016 року СВ Ковельського ВП до суду направлено 218 обвинувальних актів, з них 41 – з угодою про примирення, 9 – з угодою про визнання винуватості, 4 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, 2 – про застосування заходів медичного характеру. Крім цього, прийняті рішення про закриття 1782 кримінальних проваджень.

Упродовж 12 місяців 2016 року вивчено 134 оперативно-розшукові справи Ковельського ВП ГУНП у Волинській області, надано 18 вказівок про здійснення оперативно-розшукових заходів у оперативно-розшукових справах, направлено 3 доручення про проведення перевірки щодо усунення порушень вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" начальнику Ковельського ВП ГУНП у Волинській області та одне начальнику ГУНП у Волинській області, які розглянуто та задоволено, одного працівника притягнуто до відповідальності, а виявлені порушення усунуто.

Ковельським ВП ГУНП у Волинській області вживаються заходи до розшуку осіб, зниклих безвісти, та осіб, які ухиляються від слідства. Зокрема, впродовж 2016 року оголошено в розшук 36 осіб, розшукано – 28. Крім цього, 24 особи розшукано без заведення оперативно-розшукових справ в ході розгляду заяв громадян про безвісне зникнення їх родичів упродовж 10 діб.

За наслідками проведених перевірок в порядку нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, апаратом місцевої прокуратуру за 12 місяців 2016 року підготовлено та внесено 13 вказівок.

Так, місцевою прокуратурою внесено 4 вказівки начальнику Ковельського ВП ГУНП у Волинській області про усунення порушень вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. За результатами розгляду вказаних документів реагування у 2016 році притягнуто до дисциплінарної відповідальності 2-х працівників поліції, у 2017 р. – 6.

Спостерігається зниження рецидивної злочинності. Зокрема, повторні злочини у 2016 році вчинили 6 осіб, які перебувають на обліку (у 2015 році – 8 осіб).

Разом з цим, місцевою прокуратурою проведено перевірку стану дотримання вимог Кримінально-виконавчого кодексу України, Закону України "Про Національну поліцію" службовими особами Ковельського ВП ГУНП у Волинській області при здійсненні індивідуально-профілактичної роботи з засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, в ході якої виявлено низку порушень. За наслідками перевірки начальнику Ковельського ВП ГУНП у Волинській області внесено 2 вказівки, які розглянуті та задоволені. За результатами розгляду вказаних документів реагування у 2017 році одного працівника поліції притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Крім цього, місцевою прокуратурою спільно зі спеціалістами Ковельського міськрайонного відділу ДУ "Волинський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" проведено комплексну перевірку додержання вимог Закону України "Про попереднє ув'язнення", законодавства з питань пожежної безпеки, державних будівельних норм та правил в ізоляторі тимчасового тримання № 2 ГУНП у Волинській області, в ході якої виявлено низку порушень. За наслідками перевірки начальнику Ковельського ВП ГУНП у Волинській області внесено вказівку.

Місцевою прокуратурою проведено перевірку додержання вимог Законів України "Про державну виконавчу службу", "Про виконавче провадження" та іншого законодавства працівниками Ковельського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області при виконанні кримінального покарання у виді конфіскації майна, в ході якої виявлено низку порушень вимог чинного законодавства. За наслідками перевірки начальнику Ковельського МР ВДВС ГТУЮ внесено вказівку, яка розглянута та задоволена. До дисциплінарної відповідальності у 2016 році притягнуто одного державного виконавця.

Також місцевою прокуратурою проведено перевірку стану додержання законодавства при виконанні працівниками Ковельського МРВ КВІ УДПтС України у Волинській області покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю за особами, засудженими до таких покарань, щодо виїздів останніх за межі України без відповідного дозволу, в ході якої виявлено низку порушень. За наслідками перевірки начальнику Ковельського МРВ КВІ УДПтС України у Волинській області внесено вказівку, яка розглянута та задоволена.

Окрім цього, місцевою прокуратурою проведено перевірку стану дотримання законодавства при виконанні працівниками Ковельського МРВ КВІ УДПтС України у Волинській області покарань у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських та виправних робіт, при здійсненні контролю за засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, направленні засуджених до обмеження волі у виправні центри, а також при виконанні адміністративних стягнень у виді громадських та виправних робіт, в ході якої виявлено низку порушень. За наслідками перевірки начальнику Ковельського МРВ КВІ УДПтС України у Волинській області внесено 2 вказівки, які розглянуті та задоволені.

Проведено також перевірку дотримання вимог Закону України "Про попереднє ув'язнення" та іншого законодавства з питань дотримання належних матеріальних та побутових умов у спеціальних палатах ЦРЛ Ковельського МТМО, в ході якої виявлено низку порушень. За результатами перевірки головному лікарю Ковельського МТМО внесено вказівку, яка задоволена, однак порушення чинного законодавства у повному обсязі не усунуто. Встановлено, що основною причиною наявності вищевказаних порушень є відсутність належного фінансування зазначених заходів.

Проведено й перевірку у поліклінічному відділенні Ковельського МТМО додержання вимог законодавства щодо порядку надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, в ході якої встановлено низку порушень. За результатами перевірки головному лікарю Ковельського МТМО внесено вказівку, яка розглянута та задоволена.

Ковельською місцевою прокуратурою вживалися заходи щодо протидії корупції.

Зокрема, за результатами встановлення Ковельською ОДПІ Головного Управління ДФС у Волинській області недостовірності відомостей, зазначених у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік суб'єктів декларування, місцевою прокуратурою упродовж 2016 року в порядку ч.3 ст.65 Закону України "Про запобігання корупції" внесено 11 подань, за результатами розгляду яких усунуто виявлені порушення чинного законодавства та одну особу притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Складено два протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, щодо жителів Ковельського району.

Встановлено, що правопорушники, будучи депутатами, свідомо голосували за прийняття рішень на користь своїх близьких родичів, тобто приймали рішення в умовах реального конфлікту інтересів, при цьому, не повідомили сесії сільських рад про наявний конфлікт інтересів, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень, чим порушили норми ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції", ч. 1 ст. 591 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Постановами Ковельського міськрайонного суду від 06.04.2016 р. та 08.04.2016 р. депутатів визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. У одному випадку до правопорушника застосовано штраф, у іншому – звільнено від адміністративної відповідальності.

За результатами проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, за 12 місяців 2016 року апаратом місцевої прокуратури до суду скеровано 10 проваджень, з них 2 – з клопотаннями про застосування заходів виховного характеру, 8 – з обвинувальними актами. У вказаний період закрито одне кримінальне провадження даної категорії.

Неповнолітні, які раніше засуджувалися до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та перебувають на обліку в Ковельському МРВ КВІ УДПтСУ у Волинській області, повторних кримінальних правопорушень у 2016 році не вчиняли.

Разом з тим, у зв'язку з ростом злочинності серед неповнолітніх у порівнянні з 2015 роком (з 18 злочинів по місту за 2015 рік до 40 злочинів за 2016 рік, у районі відзначено зменшення росту злочинності з 11 злочинів у 2015 році до 5 – у 2016 році) працівниками місцевої прокуратури 26.12.2016 р. та 05.01.2017 р. проведено профілактичні заходи з вихованцями Ковельського промислово-економічного коледжу ЛНТУ та ПТУ №5 м. Ковеля. Крім цього, виявлено недоліки у роботі працівників сектора ювенальної превенції Ковельського ВП ГУНП у Волинській області, у зв'язку з чим направлено лист в ГУНП у Волинській області з вимогою усунути виявлені недоліки та притягнути винних осіб до відповідальності.

Ковельською місцевою прокуратурою у 2016 році заявлено в інтересах дітей 2 позови на загальну суму 18 372 грн. про визнання протиправною бездіяльність управління освіти виконкому міської ради та зобов'язання вчинити певні дії – виплатити одноразову грошову допомогу дітям, позбавленим батьківського піклування. Позови розглянуто та задоволено в повному обсязі.

У 2016 році апаратом Ковельської місцевої прокуратури пред'явлено 32 позови (крім неповнолітніх) на загальну суму 2 млн. 171 тис. грн., в тому числі:17 – з питань земельних відносин на суму 2126 тис. грн.; один – в інтересах громадянина обмежено дієздатного; один позов – у бюджетній сфері на суму 12 тис. грн. (фонд підтримки індивідуального житлового будівництва); 13 позовів – у порядку кримінального судочинства на суму 44 тис. грн.

Розглянуто та задоволено 31 позов (крім неповнолітніх) на суму 198 тис. грн. З них 16 на суму 168 тис. грн. – з питань земельних відносин, 10 на суму 22 тис. грн. – у кримінальному судочинстві. Добровільно відшкодовано за закритими справами коштів на суму 18 тис. грн. (4 позови у кримінальному судочинстві).

За період 2016 року реально виконано судових рішень на суму 409 тис. грн., в тому числі в інтересах державних та комунальних підприємств за надані послуги – 78 тис., у сфері земельних відносин – 292 тис. грн., про стягнення податкової заборгованості – 5 тис., про стягнення шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, – 34 тис. грн.

Ковельською місцевою прокуратурою й надалі вживаються організаційні та практичні заходи щодо протидії злочинності та корупції на території м. Ковеля та Ковельського району.

Олександр БАБЕНКОВ,

керівник Ковельської місцевої прокуратури.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Олександр БАБЕНКОВ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 553

Повідомлення в номер / Її життєві стежини

17.03.2017

Її життєві стежини

Протягом свого досить тривалого життя ця жінка пройшла через безліч випробувань. Голод, важкі переїзди, страх за себе та свою родину і постійна невідомість: а що буде далі?

Ніна Наумівна Курчай народилася 9 лютого 1932 року. Її маленька батьківщина – село Фастівці Бахмацького району Чернігівської області. У сім'ї було десятеро чоловік: батько – Наум Іванович, мати – Меланія Олексіївна та восьмеро дітей.

Трагічні події 1932-1933 років болем озиваються в серці жінки. Тоді вона була зовсім маленькою. Однак із пізніших розповідей батьків знає, через що довелося пройти українському народу. Аби врятуватися від голоду, сім'я вимушена була переїхати в Киргизстан. До війни відносно непогано влаштували своє життя, збудували будиночок. Батько працював агрономом, а мати по господарству робила усе для того, аби поставити дітей на ноги. Ніна ходила до школи. А решту часу проводила в саду і на городі, де під гарячими променями Сонця вирощували кавуни, дині та виноград. Тому мали все необхідне для життя.

Ніна Наумівна декілька хвилин мовчить, намагаючись відтворити в пам'яті пережите. Сльози на очах… Поволі виринають картини з минувшини. Вона пригадує, як неочікувано грянула війна. Батька, як і багатьох інших чоловіків, забрали у військо. Мати ж сама залишилася з дітьми. Тодішня влада забирала для фронту усе – техніку, одяг, продукти харчування. Потрібно було вночі крадькома збирати буряки, аби хоч якось вижити. Однак найважче дівчина переживала розлуку з родиною і рідним селом.

Згодом батька перевели служити в тилову частину. Сім'я продала будинок та перебралася жити в Ташкент. За невеликі кошти вдалося придбати сяку-таку землянку. Війни, на щастя, не бачили, але дуже хотілося їсти. Мамі з дітьми було дуже важко. Відрадно, що старшим виділяли в училищі, де навчалися, хоч якусь їжу – 300 грамів хліба і молоко, чай з пончиком. Тому дев'ятирічна Ніна відкидала іграшки і намагалася допомагати неньці по хазяйству.

У січні 1945 року батька направили працювати в Західну Білорусь. Але й там на сім'ю чекала нелегка доля. У те, що ввійшло в дитячу пам'ять Ніни Наумівни про ті страшні роки, важко повірити. Був голод, холод. Харчувалися переважно мерзлою гнилою картоплею. Докладали всіх сил, щоб вижити.

Через два роки дівчина переїхала до Ковеля. Там навчалася в школі № 41 (зараз – ЗОШ № 2). Улюбленими предметами її були хімія та література. Вчителі розпочинали урок з її зошита і завжди викликали першою до дошки. Ніна активно брала участь у різноманітних спортивних змаганнях, а також співала в хорі.

У 17 років юна Ніна пішла працювати лаборанткою на залізничну станцію Ковель, паралельно навчаючись у вечірній школі. З 1985 р. по 2004 р. займала посаду телефоніста в дистанції зв'язку, а згодом трудилася лаборанткою в одному з автопідприємств. Після виходу на пенсію працювала комендантом бази відпочинку на озері Пісочному. У це мальовниче місце чи не кожного літа приїжджали любі онуки – Роман і Дмитро.

Розміняла Ніна Наумівна дев'ятий десяток, але й дня не може прожити без руху. Активно займається ходьбою на стадіоні "Верес", зустрічається з друзями, співає, а влітку купається в річці, збирає ягоди та гриби. Ініціативна в громадському житті. Відвідує братів і сестер, які мешкають у Росії та різних куточках України. Рух для жінки – це здоров'я, життя.

Хоча й удома роботи вистачає, жінка сама дає собі раду. Ні в кого не просить допомоги. Не хоче залишати домівку, яку власними силами облаштовувала з покійним чоловіком Йосифом Івановичем. З цього "гнізда" вилетіли у світ дві пташки-доньки – Лариса і Тетяна.

Найбільше в людях Ніна Наумівна цінує порядність і доброзичливість. Сповна володіє цими рисами й сама. Тому поважають її рідні, друзі, знайомі, по-доброму заздрять активності та великій життєвій енергії ветерана.

Олександра ПАЛЬЧИНСЬКА.

НА ЗНІМКАХ: Ніна КУРЧАЙ в різні періоди життя.

Фото з архіву автора.

Протягом свого досить тривалого життя ця жінка пройшла через безліч випробувань. Голод, важкі переїзди, страх за себе та свою родину і постійна невідомість: а що буде далі? Ніна Наумівна Курчай народилася 9 лютого 1932 року. Її маленька батьківщина – село Фастівці Бахмацького району Чернігівської області. У сім'ї було десятеро чоловік: батько – Наум Іванович, мати – Меланія Олексіївна та восьмеро дітей.

Олександра ПАЛЬЧИНСЬКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 649

Повідомлення в номер / Не всі гібриди

17.03.2017 Зінчук Вікторія Петрівна

Не всі гібриди "їстівні"…

Чого тільки не вигадують наші чиновники-реформатори від освіти. То "корегують" уроки фізкультури, образотворчого мистецтва та трудового навчання (вже добре, хоч не скасовують їх зовсім), то змінюють вимоги до оцінювання учнів початкової ланки, то про перехід на 12-річне навчання говорять.

І ось на "хвилі" реформ – наступна сходинка освітньої "еволюції": Міносвіти України має на меті виключити з числа обов'язкових точні науки. Натомість вигадують нові предмети: шляхом "схрещення" планують об'єднати алгебру і геометрію в математику, а, "зліпивши" фізику, хімію, біологію, географію плюс астрологію та екологію, отримати такий собі "гібрид" під назвою "Людина і природа".

Таким чином в Міністерстві освіти прагнуть втілити ідею перетворення української старшої школи у профільну. Мовляв, це розвантажить учнів і дасть їм можливість поглиблено вивчати лише ті предмети, до яких душа лежить: точні науки чи гуманітарні. Зрештою, і про багатопредметність пора забувати. Бо замість 22 можуть зробити лише дев'ять обов'язкових предметів.

В школах ці новації сприймають, м'яко кажучи, скептично. Адже, на думку самих освітян, об'єднання кількох предметів в один може призвести, в першу чергу, до скорочення вчителів. До того ж, такий підхід аж ніяк не сприятиме популяризації точних наук. У цьому переконані в Національній академії наук України, де стурбовані не на жарт, адже впевнені у тому, що відмова молоді від їх вивчення сприятиме тільки одному – інтелектуальному "роззброєнню" нації.

Проте в Міносвіти налаштовані більш оптимістично і розраховують на учнів, які, всупереч усім прогнозам, для поглибленого вивчення таки обиратимуть математично-природничі предмети.

Та попри всі ці сподівання, все ж цікаво: де знайти вчителів для інтегрованих предметів та за якими підручниками вчити старшокласників? Не факт, що вчитель фізики, навіть найкращий у своїй "стихії", здатен дати такі ж хороші знання, скажімо, з хімії чи географії. Й не просто "склеїти" в один підручник навіть алгебру і геометрію.

Як інформують ЗМІ, ініціатива поки обговорюється, учбові плани лише складаються. Уже оголошено конкурс проектів програм та підручників, які планують підготувати до літа. І хоч з цього приводу запитань поки більше, ніж відповідей, та, за "прогнозами" МОН, оновлені навчальні плани і підручники з інтегрованими предметами для старшої школи повинні ввести вже на 2018 - 2019 навчальний рік.

Тож скільки "плюсів", а скільки "мінусів" може мати це чергове "ноу-хау" Міністерства освіти, ми спробували з'ясувати, поцікавившись думкою вчителів та учнів-старшокласників Люблинецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Любов КОРЕНЬ, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель біології:

– У Міністерстві освіти необхідність інтеграції предметів обґрунтовують тим, що, навчаючись у старшій школі, дитина має обов'язково отримати цілісну картину світу і свободу у виборі предметів. Водночас пропонують виключити з переліку обов'язкових дисциплін усі природничі науки та замінити їх одним предметом – "Людина і природа", на яку планують виділити лише три навчальних години на тиждень. А у такому разі неминуче зниження рівня викладання навіть через відсутність педагогічних кадрів з цього предмету. А сьогодні, як ніколи, слід боротися за якість освіти, не знижуючи вимог.

Зрештою, якщо ми проводимо такі зміни, потрібно перевчити вчителів, підготувати підручники і розробити належну навчально-методичну базу. А це за такий короткий термін нереально зробити.

Особливо тривожить ситуація з вчителями. Об'єднані дисципліни виявляться для них серйозним випробуванням, яке скоротить робочі місця і зобов'яже всіх проходити переатестацію і перекваліфіковуватись.

Звісно, українська освіта давно потребує серйозної "реанімації". Незважаючи на те, що ідеї, запропоновані МОН, досить привабливі на перший погляд, все це не стільки вирішить проблеми, як може натомість створити нові, для усунення яких у нас просто не вистачить ні часу, ні можливостей.

Анатолій ГУЛІТА,

вчитель фізики та інформатики:

– На мою думку, інтеграція природних дисциплін є доцільною в старшій школі для профільного навчання як узагальнений курс з тематикою, орієнтованою на певний профіль. Вивчати явища, різні ситуації, події потрібно з різних точок зору (з погляду фізики, хімії, біології та ін.).

Але тут є певні труднощі і неузгодженість теперішніх програм з різних предметів, відсутність навчальних планів інтегрованих курсів, навчально-методичних посібників, нема чіткого і повного розуміння мети, очікуваних результатів цієї інновації.

З'явиться й проблема кадрового забезпечення. Адже значна частина вчительських колективів – це люди передпенсійного віку і пенсіонери. Їм важко крокувати в ногу з часом, ламати вироблені за роки багаторічної праці прийоми і методи педагогічної діяльності. Водночас молоду зміну вчителів неможливо підготувати за рік-півтора. А з відміною візового режиму слід очікувати її масовий виїзд за кордон. У результаті – дефіцит молодих спеціалістів.

Тому особисто я не готовий до таких кардинальних реформувань.

Тамара КОВАЛЬЧУК, вчитель географії:

– Про інтегроване навчання почула нещодавно. Мало про це знаю і зовсім не уявляю такого курсу навчання. Про те, що є спеціальність "тракторист-машиніст широкого профілю" я знала, а от те, що має бути "вчитель широкого профілю" і не здогадувалась.

Якщо одному вчителеві потрібно давати дітям знання з 5 - 6 предметів, то про якість і рівень освіти в ЗОШ не може бути й мови. Просто комусь вигідно "топити" загальноосвітнє навчання і при цьому ще й заробити.

Надія КОТІК,

вчитель біології:

– Об'єднання предметів природничого циклу в один курс важко сприйметься кожною дитиною. Це позначиться на знаннях учнів не у кращий бік, у них зникне інтерес до вивчення основ наук.

На моє переконання, ця ідея не надто вдала, позаяк багато учнів старших класів обирають ці предмети для складання ЗНО, а при такому підході ми втратимо можливість проведення практичних, лабораторних занять, без яких неможливо вивчити більшість тем.

Людмила КІНАХ,

вчитель біології

та географії:

– Я рахую, що за умови покращення матеріально-технічної бази і при введенні поглибленого вивчення предметів природничого напрямку, ми зможемо донести до учня найголовніше й цінне, допомогти їм досягти вершини знань.

Аби запровадити якісні зміни в реформуванні школи, ми повинні прислухатись до думки вчителів-практиків загальноосвітніх шкіл, врахувавши при цьому позицію батьків та учнів.

Галина ОКСЕНЮК, вчитель хімії та біології:

– Хотілося б почути не тільки тези про інтегрований курс "Людина і природа", а й побачити проект програми, а тоді її обговорювати.

Перш за все, необхідно підготувати кадри для викладання інтегрованих курсів. Спеціалісти, які працюють зараз в школі після закінчення вищих педагогічних закладів, мають вузьку спеціалізацію.

Гадаю, на початковому етапі можна об'єднати в один блок фізику, хімію, астрономію. Окремо виділити інтегрований курс, який включав би біологію, географію, екологію, основи здоров'я.

Максим ГНАТЮК,

учень 11 класу:

– Думаю, є недоцільним викладання природничих наук як один предмет. Зараз я саме готуюся до ЗНО з біології та хімії. Як на мене, вивчаючи такі складні науки комплексно, учні отримуватимуть лише поверхові знання.

Софія ШВОРАК,

учениця 11 класу:

– Це не дуже хороша ідея. Адже у такому випадку матимуть велике навантаження вчителі і учні, які готуються до ЗНО. Природничі предмети досить різні і їх варто вивчати окремо. Я переконана у тому, що фізика, хімія, біологія, географія є надзвичайно важливими предметами для вивчення у школі, і, "викинувши" їх, ми втратимо ціле покоління науковців, технологів, лікарів, дослідників…

Вікторія ЗІНЧУК.

Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 660

Повідомлення в номер / Прийшла весна - до роботи пора

17.03.2017 Мороз Оксана Леонідівна

Початок березня відразу заявив про себе вже майже весняним теплом. Хоча прохолоднуватий різкий вітер із сльозистими хмарами час від часу нагадує про те, що зима відійшла ще не так далеко.

Але весну не зупинити. Дні вже значно побільшали, а березовий гай от-от принесе свої дари – цілющий сік. Пройде ще трохи часу, і майже на всіх лісових галявинах зацвітуть анемони. Скрізь і всюди завладарює весна.

А ще ця чудово пора року вміє добре балувати не тільки теплом, а й "тішити" роботою… Бо не встигло виглянути Сонце, як земля попросила турботи. Завжди, після відзначення свята Стрітення Господнього, люди активно бралися до весняно-польових робіт, аби потім радіти гарному врожаю.

Нещодавно, будучи на привокзальному ринку, стала свідком такої ситуації. На саморобному прилавку бабця продавала овочі: буряк, моркву, цибулю, часник, деяку консервацію.

Зморшкувате (в силу прожитих літ) обличчя продавчині випромінювало водночас і сум, і радість (можливо, мені так здалося). Натрудженими руками, які не цурались в житті ніякої роботи, жіночка похилого віку "облагороджувала" виставлений товар.

До бабусі підійшла потенційний покупець – немолода, але доглянута жінка: нафарбована, з гарною зачіскою та манікюром. "Покопирсавшись" в кошику із буряками, обурилася:

– І як таке можна продавати? Тут же он скільки піску! А грошей, бач, хочуть немалих!

Продавчиня, мабуть, образившись, відповіла:

– А ти свій город заведи, от і не ходитимеш на ринок…

Хто винен, а хто – ні, судити не мені. Але одне лиш можна сказати напевно: нелегку працю селянина мало хто цінує. Особливо – деякі городяни, які навіть найменшого уявлення не мають про те, як проходить сам процес вирощування городини. Потім ще й нарікають, що багато просять за товар.

Хоча в магазині чи супермаркеті той самий буряк (правда, "відшліфований") вартуватиме значно більше. І, як не дивно, та сама пані без найменших вагань придбає його.

А старенька бабуся, яка платила гроші, аби зорати город, обробляла в подальшому той буряк, який "прорізався" із землі щонайменше із другої спроби, не жаліла ні сил, ні здоров'я, продаватиме його практично за безцінь.

І де ж та справедливість?!

Ази господарювання на землі перейняв від свого батька (на жаль, покійного), відомого на Ковельщині (і не тільки) кандидата сільськогосподарських наук, який в минулому очолював ДП "Волинська станція луківництва" Володимира Щесюка, його син Олег із Волі-Ковельської.

Ще будучи малим, хлопчина часто бував з батьком у полі, уважно спостерігав за тим, що той робив і чого навчав.

Нині чоловік вже розпочав підготовку поля до сівби зернових. Тепер, виоравши не одну борозну землі, займається удобрюванням землі, аби влітку щедро вродило золотаве збіжжя.

"Надіємось, як-то кажуть, на Бога. Великих планів не будуємо. Адже що тут говорити? Ціни на паливно-мастильні матеріали відверто шокують, ремонт техніки, яка нерідко виходить із ладу, теж обходиться недешево. Тож затрати на все – немалі.

Але поживемо – побачимо. Наша праця нелегка і не завжди окупна. Але коли вона приносить задоволення, то ти – на правильному шляху", – поділився думками із нами Олег Щесюк.

А ще чоловік полюбляє вирощувати городину. Догляд за помідорами, як він говорить, це – святе. Найбільше тішиться тоді, коли, налиті соком, червоненькі томати вже достигли і їх треба збирати.

"Робити томатний сік – моя справа. Тож цю роботу не доручаю нікому. Хіба що тільки дозволяю скуштувати на смак", – розповідає далі.

Тож бажаємо, аби цьогорічний врожай і на полі, і в городі порадував господаря та його родину!

Оксана МОРОЗ.

НА ЗНІМКУ: Олег ЩЕСЮК із с. Волі-Ковельської.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Прийшла весна - до роботи пора

Оксана МОРОЗ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 808

Повідомлення в номер / Захист саду навесні

17.03.2017

Захист саду навесні

Боротьбу з шкідниками саду, зважаючи на підвищену чисельність їх зимуючих стадій та доброї перезимівлі, необхідно розпочинати до розпускання бруньок.

Обрізування плодових дерев та формування крони молодих має не тільки агротехнічний і механічний напрям, але й знижує до відповідного рівня чисельність шкідників, що зимують на гілках дерев.

Одночасно з обрізанням дерев зачищають відмерлу, задиристу кору на яблуні, груші та інших дерев з виносом із саду та спалюванням, замазують садовим варом тріщини, дупла, де також зимують медяниці, кліщі, попелиці, гусінь яблуневої плодожерки та інші. Обов'язково потрібно збирати та знищувати опале листя, бур'яни, де можуть зберігатися як збудники хвороб так і шкідники.

Розпушення грунту в пристовбурних колах на глибину 15-20 см знищує личинок пильщиків, що перезимували, та частину популяції яблуневої і грушевої плодожерок, які залялькувалися у грунті.

Рани на деревах старшого віку повинні бути зачищені до живої деревини, замащені садовим варом або глиною з коров'яком.

Великої шкоди плодовим деревам завдають різні шкідники і хвороби.

Для боротьби з мохом та лишайниками застосовують 3-4% розчин залізного купоросу чи мідного купоросу (300-400 г на 10 л води), по голій кроні. Для підсилення дії препаратів рекомендується дадавати в баковий розчин сечовину (карбамід) – 100 г на 10 л води.

З хімічних засобів захисту, до розпускання бруньок, є високоефективним ПС-30 (масло нафтове мінеральне) – 40 л/га, або 0,4 л/20 літрів води.

Обприскування проти зимуючих шкідників починають у березні, коли середньодобова температура повітря становитиме + 50С і вище. Коли холодніше, хімічні засоби втрачають ефективність.

Із профілактичних заходів найбільш ефективним є обприскування плодових дерев бордоською рідиною (300 г мідного купоросу і 400 г свіжогашеного вапна на 10 л води) на початку розпускання бруньок (масове). Варто зазначити, що його використовують не для лікування, а лише для профілактики.

Наступне обприскування проводять на початку розпускання бруньок препаратами: Каліпсо 480 к.с. 0,2-0,25 л/га, або 2 мл/10л води; Енжіо 247 к.с. 0,18 л/га або 1,8 мл/5 л води; Актара 240 к.с. 0,14 -0,15л/га; Карате-Зеон 050СS мк.с. 0.4 л/га чи 4 мл на 10 л води; Золоном к.е. 3 л/га чи 30 мл на 10 л води з додаванням проти парші та інших хвороб Чемпіону з.п. 1,5-2 кг/га; Хоруса в.г. 0.25 кг/га або 2,5 г на 10 л води; Стробі в.г. 200 г/га чи 20 г на 10 л води; Косайда в.г.2-2,5 кг/га; Делану в.г. 1 кг/га, Дітану М-45 з.п. 2-3 кг/га; Чемп в.г. 1,5-2 кг/га.

За обробки сортів, що уражаються борошнистою росою, додають Імпакт 25 к.с. 0.1-0.15 л/га; Тіовіт джет в.г. 8,0 кг/га; також Топаз к.е. 0,3-0,4 л/га, або його аналог Алмаз к.е. 0,3-0,4 л/га.

У фазу відокремлення бутонів – рожевий бутон проти квіткоїда, пильщиків, мінуючої молі, листокруток, шовкопрядів, медяниці, казарки, букарки та інших застосовують препарати: Актара к.е. 0,14 кг/га, Маршал 1.5 л/га, Матч к.е 1 л/га, з додаванням Фіталу в.р.к. 2 л/га чи Хоруса в.г. 0.25 кг/га, Скору к.е. 0.15-02 л/га, Блу Бордо в.г. 5 кг/га проти парші та інших хвороб.

Крім перерахованих фунгіцидів, ефективним є застосування проти хвороб препарату Топсин М – 1,2 кг/га, або 12 г/10 л води; Рубіган 0,6л/га, або 6мл/10 л води.

В ці дні пестицидами обробляють всі сорти різних строків дозрівання всіх плодових культур. Норма витрати робочої рідини залежать від віку дерев: до 5 років – 0,5-1 л/дерево, 6-10 років – 2,5-3л/дерево, 11 і старше – 3,0-3,5 л/дерево. Робочий розчин можна зберігати не більше доби.

При частих опадах обприскування потрібно повторити.

Необхідно дотримуватися рекомендацій на упаковці та вимог із безпеки при роботі з пестицидами.

Наталія СВИЩ,

провідний спеціаліст відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків.

Весняний період у садах – один із найвідповідальніших у догляді за деревами. У підвищенні врожайності плодових дерев велике значення має правильний і систематичний догляд за садом. Боротьбу з шкідниками саду, зважаючи на підвищену чисельність їх зимуючих стадій та доброї перезимівлі, необхідно розпочинати до розпускання бруньок.

Наталія СВИЩ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1109