Повідомлення в номер / Які актуальні і правильні слова!

15.09.2017

мова1Які актуальні і правильні слова!

Ми невипадково так багато місця відвели передруку статті Володимира Винниченка, хоч і в дещо скороченому вигляді, написаної 1928 року. 
У той час автор цієї статті ще вірив російським комуністам, зокрема, цитованому ним одного з ідеологів більшовизму Бухаріну (пізніше репресованого), що Ульянов-Лєнін та  очолювана ним партія справді бажають розквіту українській мові, українській культурі, українській літературі, як, зрештою, духовності інших націй і народностей колишньої російської імперії.
Однак згодом ці ілюзії розвіялися, як вранішній туман. В Україні розпочалися жорстокі репресії проти українських партійних і державних діячів, представників інтелігенції – письменників, акторів, вчених. На зміну  гарним словам про право націй на самовизначення прийшли чорні справи, спрямовані на знищення не тільки цього права, а навіть думки про нього. Розпочався тривалий період більшовицької диктатури, який завершився лише з розпадом СРСР.
На жаль, те, що говорив Максим Горький та його однодумці у ті далекі часи, нині майже дослівно повторюють російські шовіністи й українофоби. Навіть сам Владімір Путін якось заявив, що Україна – це «штучне утворення», а «українці і росіяни – єдина нація,  народи-брати». Терміни «Новоросія», «Малоросія», «хохли» і т. д., і т. п.,  знову взяли на озброєння кремлівські ідеологи та їх поплічники.
Та марні потуги ворогів України, що підтверджують події на Сході країни, де завдяки мужності і героїзму захисників держави з тріском провалилися далекосяжні плани ворогів нашої Незалежності. Українські воїни зі зброєю в руках щодень, щогодини доводять, що вони не «малороси», не «хохли», а представники нації, яка в історії ніким звойована ще не була.
І як би не старався у свій час «великий пролетарський письменник» М. Горький, а сьогодні – його вірні послідовники заперечити право українців на свою державу і мову, ця держава і ця мова є, були і будуть. В цьому контексті слова Володимира Винниченка сьогодні звучать так же актуально, як і 90 літ тому.
Ярема ГОЯН.
Ми невипадково так багато місця відвели передруку статті Володимира Винниченка, хоч і в дещо скороченому вигляді, написаної 1928 року. 
У той час автор цієї статті ще вірив російським комуністам, зокрема, цитованому ним одного з ідеологів більшовизму Бухаріну (пізніше репресованого), що Ульянов-Лєнін та  очолювана ним партія справді бажають розквіту українській мові, українській культурі, українській літературі, як, зрештою, духовності інших націй і народностей колишньої російської імперії.
Однак згодом ці ілюзії розвіялися, як вранішній туман. В Україні розпочалися жорстокі репресії проти українських партійних і державних діячів, представників інтелігенції – письменників, акторів, вчених. На зміну  гарним словам про право націй на самовизначення прийшли чорні справи, спрямовані на знищення не тільки цього права, а навіть думки про нього. Розпочався тривалий період більшовицької диктатури, який завершився лише з розпадом СРСР.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 642
Читати далі

Повідомлення в номер / Українська мова була, є і буде

15.09.2017

моваУкраїнська мова була, є і буде

Шановна редакціє!
Сьогодні, як відомо, в Україні прийнято Закон про декомунізацію. Відповідно до нього здійснено цілий ряд заходів, які дозволили нашій державі відмовитися від лиховісної більшовицької спадщини в політиці, культурі, мистецтві, духовній сфері.
Але мені відомо, що чимало наших людей некритично ставляться до окремих російських (радянських) письменників, поетів. Мовляв, вони нічого поганого нам не зробили, то чому маємо заперечувати їх роль в історії? Зокрема, подібна точка зору є в декого при оцінці творчості Максима Горького. Ба, більше: в ряді міст і селищ збереглися вулиці, школи його імені.
Чи не могла б редакція шанованої мною газети внести ясність у це питання?
 З повагою –
Максим ЗАЛІЗНЯК.
Шановна редакціє!
Сьогодні, як відомо, в Україні прийнято Закон про декомунізацію. Відповідно до нього здійснено цілий ряд заходів, які дозволили нашій державі відмовитися від лиховісної більшовицької спадщини в політиці, культурі, мистецтві, духовній сфері.
Але мені відомо, що чимало наших людей некритично ставляться до окремих російських (радянських) письменників, поетів. Мовляв, вони нічого поганого нам не зробили, то чому маємо заперечувати їх роль в історії? Зокрема, подібна точка зору є в декого при оцінці творчості Максима Горького. Ба, більше: в ряді міст і селищ збереглися вулиці, школи його імені.
Чи не могла б редакція шанованої мною газети внести ясність у це питання?
 З повагою – Максим ЗАЛІЗНЯК.
Шановний пане Максиме! Гадаємо, публікація  нижче поданого матеріалу допоможе Вам і всім читачам, яким не байдужі проблеми українського державотворення, зрозуміти суть порушеного Вами питання. І хоч одвертому листу відомого українського державного і політичного діяча, письменника Володимира  Винниченка – вже майже 90 літ, його думки звучать надзвичайно актуально й сьогодні.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 926
Читати далі
15.09.2017

чоловікиЗвідки беруться “погані” чоловіки

Рідні «Вісті Ковельщини» переглядаю, перечитую та перелистую, як-то кажуть, від «А» до «Я». Насолоджуюся багатьма цікавинками, які є на кожній сторінці. І щоразу доходжу висновку, що наша рідна газета на Волині найкраща. Тут – задушевні історії про ковельчан. Захоплюють читача полемічні та публіцистичні статті. Цікавою є ділова інформація. А ще для підняття настрою – гумор, для розширення культурного світогляду – вірші та ліричні нариси, для духовності – все про святині та віруючих і т. д., і т. п. Та що це я вас переконую? Хто читає, той знає.
Але ось прочитав статтю Вікторії Зінчук про «поганих» чоловіків під рубрикою «Делікатна тема» («Вісті Ковельщини» від 10 серпня ц. р.) та й замислився. Скажу щиро: виклад теми свіжий, цвіте образністю, душевними емоціями та знанням матеріалу. Молодець автор! Але десь всередині черв’ячок чоловічої солідарності прокинувся. Точить і точить… Невже в негараздах нашого життя-буття винні лише чоловіки?
Чим краща наша «слабка» стать? Хіба всі жінки й дівчата ходять у вінку святості? Це ж від них взяв початок первозданий гріх, як написано в Біблії. Навіть думка майнула, а чи не створити нову партію: «Чоловіки – за гендерну справедливість»?
Тому й хочу спробувати завести тебе, шановний друже- співпереживальнику, за куліси історії і без узагальнення навести аргументи на захист чоловічого роду й показати, звідки ті негаразди з’являються.
l
Жили в раю Адам і Єва мирно, спокійно. Ходили голісінькі, мов янголята. Раптом романтична Єва запропонувала: «Адамчику, любий, скуштуй плід із дерева гріха. Дивись, який він кругленький, червонощокий та смачненький. Не бійся – щастя пізнаєш».
«А як Бог дізнається?» – намагався заперечити чоловік.
«Дурненький, наш Бог добрий, любить нас і простить».
О, ті лестощі та принади! Як відмовиш найріднішій, найближчій і в раю єдиній? Вкусив плід Адам, пізнав насолоду, та був позначений гріхом на всі віки, вигнаний з раю.
Так на Землі з’явилися спокуса, лукавство, гріховна пристрасть. Хто заперечить, що саме там – корінь зла і гріха?
Пройшли тисячі років. Грізний цар Ірод закохався до нестями в красуню Соломію.
В пориві пристрасті затуманився розум. Впав на коліна і вигукнув: «Будь моєю! Бач: я цар, а стою на колінах. Проси, що хочеш – золото, гроші, і навіть півцарства віддам».
Підступна цариця з донькою забажали голову Івана Хрестителя. «Принеси голову Івана» – і все тут. Так загинув святий Предтеча, який шлях проклав Господу нашому Ісусу Христу у Вічність.
Ось де витоки жорстокості та зневаги до чоловіків, які мають місце і сьогодні.
Промайнуло 1700 літ. Російська імператриця Катерина ІІ у своїй невгамовній пристрасті спокушала не тільки графів Орлових та Потьомкіних, але й рядових солдатів війська царського. Вишикує стрій, поставить усіх струнко і вибирає найставніших, найвродливіших, найсильніших.
«Третій, сьомий, двадцять перший – крок вперед!». 
Ті бідолахи виходили з шеренги, а куди дівалися потім, історія замовчує. Зате й до сьогодні для чоловіків тости залишилися: «Третій – за любов і жінок!».
Здавалося, жовтневий переворот 1917 р. зніме з жінок вінок гріховності. Як би ж то! Активні революціонерки Іннеса Арманд, Олександра Колонтай та інші запропонували велику і вільну любов. «Буржуазна сім’я – це пережиток», – стверджували вони. Гряде новий тип «холостых женщин, которые не позволят жизненним волнам управлять их челноком» (Колонтай).
Як у воду дивилися революціонерки! Сьогодні Європа заполонена «холостыми женщинами». В якійсь частині Італії чи Португалії прислуга з України з вищою освітою часто стає гейшею у найманця за додаткову оплату у кілька сот євро. А як почуваються чоловіки біля «вільних» дружин? Один з горя від самотності в пляшку заглядає, інший діток доглядає, а третій чужу подушку в чужій оселі приміряє під свою голову.
Отож, хай живе вільна жінка з вільною любов’ю!
Ми не знаємо, яку освіту осягла Єва. А ось щебетати пташкою, переконувати, намовляти чоловіка вона вміла досконало. Зрештою, а чи потрібна висока освіта у сучасному світі? Не факт! Головне – мати красу Єви, бездонні чорні очі Соломії, стрункі, привабливі ноги Колонтай, і усміх та безжурне життя забезпечені.
l
На культурному симпозіумі присвяченому собачим гонкам, ведучий запитав одну з жінок: «Ви знаєте хто такий Бернард Шоу?»
Поважна пані чинно відповіла: «Це порода собак із цирку «Шапіто». Тільки не Бернард, а «бернар», і риску перед «шоу» поставте».
Не заперечиш – еліта!  Он собака який вихолений – куди там сірим чоловікам?
«Панянко, а що ви читаєте у вільний час?» – не вгавав ведучий.
Напівоголена леді зверхньо кинула: «Тату на грудях у оголених чоловіків. Ха-ха-ха!..».
Як вам – слабо?!
А на язиці ще одна українська бувальщина. За дрібну провину жінка гамселить чоловіка качалкою по плечах. Той заховався під ліжко подалі від гріха. Коли буря стихла, змилостивилась дружина: «Годі вже, вилазь». Принижений чоловік із свого укриття відповідає: «І не подумаю. Хто господар в нашій хаті? Що хочу, те й роблю».
Ці невеселі замальовки показують, звідки вітер віє і де беруться «погані» чоловіки. Хоч-не-хоч, а чоловікам теж, мабуть, потрібно відстоювати свої права і гендерну справедливість.
Але якщо серйозно, то маємо знати, що корінь негараздів лежить в площині низької культури, бідності та соціальної деградації, які спостерігаємо на кожному кроці.
Як бачимо, не все просто у стосунках чоловіків і жінок. Але моя думка така: кохаймо, поважаймо один одного, і настане мир та гармонія на нашій грішній Землі.
Любомир ФІАЛКО.
Рідні «Вісті Ковельщини» переглядаю, перечитую та перелистую, як-то кажуть, від «А» до «Я». Насолоджуюся багатьма цікавинками, які є на кожній сторінці. І щоразу доходжу висновку, що наша рідна газета на Волині найкраща. Тут – задушевні історії про ковельчан. Захоплюють читача полемічні та публіцистичні статті. Цікавою є ділова інформація. А ще для підняття настрою – гумор, для розширення культурного світогляду – вірші та ліричні нариси, для духовності – все про святині та віруючих і т. д., і т. п. Та що це я вас переконую? Хто читає, той знає.
Але ось прочитав статтю Вікторії Зінчук про «поганих» чоловіків під рубрикою «Делікатна тема» («Вісті Ковельщини» від 10 серпня ц. р.) та й замислився. Скажу щиро: виклад теми свіжий, цвіте образністю, душевними емоціями та знанням матеріалу. Молодець автор! Але десь всередині черв’ячок чоловічої солідарності прокинувся. Точить і точить… Невже в негараздах нашого життя-буття винні лише чоловіки?
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 637
Читати далі

Повідомлення в номер / Щоб не “затуманило” очі й розум...

15.09.2017

гадалкаЩоб не “затуманило” очі й розум...

Представники ромської  національності нерідко  «нагадують» про себе тим, чим вміють заробляти на життя. Звичайно, маємо  на увазі  злочинну  діяльність декого з них  – крадіжки, обман  та інші, м’яко кажучи, витівки.  
Засоби масової інформації час від часу  рясніють повідомленнями-застереженнями для нас, пересічних громадян, про те,  як не спійматися на «гачок».  Але, на жаль,  на практиці ми не завжди прислухаємося до таких порад. 
Ось декілька прикладів на підтвердження наших слів.
l
… Інна була вдома з донькою сама. Хтось постукав в двері, а вона, не довго думаючи,  відчинила (думала, що показники лічильника працівники газової служби   звіряють). На порозі стояла стара жінка ромської національності. Стала просити грошей і щось поїсти.  А ще додала: «Віддай те, що маєш, бо якщо ні,  то сама потім викинеш». Що було далі, жінка конкретно пояснити  тепер не може. Каже, що тоді її ніби  підмінили,  а  хтось керував її підсвідомістю та вчинками.
«Оговталась»    лише через тиждень після непроханого візиту. Як виявилось, разом із невідомою гостею з  квартири зникли  майже сім тисяч доларів.  За циганкою так само зник слід, як і пропала американська валюта. 
Інша подібна історія. Бабця Ганна якраз поралась по-господарству, коли  до хати зайшли дві молоді незнайомки. Жваво почали розмову, розпитували літню жінку про те, з ким живе, чим хворіє, які проблеми турбують? А та й гадки не мала, чим все це скінчиться. 
Як сказала одна із циганок, на бабцю наведена смертельна  порча, яку негайно слід відробляти.  Їм це – під силу  та й грошей великих брати не будуть – всього сто гривень.   Коли справу зробили, попрощались і пішли. 
Пенсіонерка не відразу зрозуміла, що насправді сталось.  Правда «випливла» назовні лише наступного дня, коли в шафі, де зберігала свої заощадження на «чорний» день, не виявила кругленької суми – десяти тисяч гривень, які складала копійка до копійки. В бідолашної аж тиск підскочив, тож довелося викликати «швидку». 
Свідком доволі неординарної ситуації, пов’язаної із тими ж представниками ромів, стала нещодавно і я. Стоячи в черзі за квитком на автобус побачила,  як до жінки поруч  підійшла циганка із малою дитиною на руках, до того ж – знову  при надії.  Стала  просити грошей – мовляв,  не має що їсти. 
Жінка відмовила. І додала: «Для чого народжувати таким матерям, коли нема чим годувати?». Циганка образилась, щось пробурмотіла собі під ніс, а потім, в  пориві гніву  випалила: «А щоб ти додому не доїхала».
Інша пасажирка, яка теж була присутня при тій словесній перепалці, порадила  жінці, на яку  наслали прокльони:  «Із ними не пожартуєш, ви краще дайте гривню чи дві,  то  вони й  підуть собі.  Тоді  не буде цих «побажань» всілякої біди та негараздів, що нерідко почуєш тут».
l
Як  засвідчує   статистика, афери ромів розкривати дуже складно, бо самі постраждалі, як правило, навіть не можуть пригадати облич шахраїв.  Та про які обличчя може йти мова, коли люди   не пам’ятають,  як саме  віддають коштовності,  гроші чи щось інше?!
 Та  основне, про що слід пам’ятати:   жертвами може стати кожен із нас.  Тому слід бути особливо обачними та обережними, аби згодом уникнути непоправного.
Як відомо, згадані вище шахраї – добрі психологи, які знаходять індивідуальний підхід до кожного  «клієнта».  Молодим людям переважно ворожать на їх долю (нареченого чи наречену), чоловікам пророкують  успіх, а людям похилого віку говорять про їх здоров’я (яке, звичайно, слід підкріпити).
Особливо вони «полюють» на осіб, поруч із якими немає  сторонніх  людей,   котрі могли б завадити їх  так званій  роботі,  що  приносить непогані заробітки (до того ж, «праця» не фізична).
Єдиний рецепт захисту  – не вступати в контакт із громадянами, котрі пропонують вам свої послуги з гадання, і ухилятися навіть від звичайного спілкування з ними, тому що ви і самі не встигнете оговтатися, як це звичайне спілкування переросте в незвичайне.  А далі – пішло-поїхало…
Написаним ми не хочемо сказати, що всі представники ромської національності погані.  Більшість із них – порядні, законослухняні люди. Але є серед них і такі, про яких розповіли. Хоч, правду кажучи, шахраїв та дурисвітів чимало й серед наших земляків-українців. Видно, брехня і крутійство «національності» не мають…
Орися ФІЛІПЧУК.
Представники ромської  національності нерідко  «нагадують» про себе тим, чим вміють заробляти на життя. Звичайно, маємо  на увазі  злочинну  діяльність декого з них  – крадіжки, обман  та інші, м’яко кажучи, витівки.  
Засоби масової інформації час від часу  рясніють повідомленнями-застереженнями для нас, пересічних громадян, про те,  як не спійматися на «гачок».  Але, на жаль,  на практиці ми не завжди прислухаємося до таких порад. 
Ось декілька прикладів на підтвердження наших слів.
ххх
… Інна була вдома з донькою сама. Хтось постукав в двері, а вона, не довго думаючи,  відчинила (думала, що показники лічильника працівники газової служби   звіряють). На порозі стояла стара жінка ромської національності. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 287
Читати далі

Повідомлення в номер / Було б смішно, якби не так дивно

15.09.2017
Було б смішно,
якби не так дивно

саакашвіліБуло б смішно, якби не так дивно

Безперечно, найрезонанснішою новиною минулого недільного дня стали події, пов’язані з поверненням Михеіла  Саакашвілі в Україну. І хоч я не був і не є великим симпатиком колишнього третього президента Грузії і губернатора Одещини, мене до глибини душі вразила  ситуація, за якої українська влада може влаштувати бурю в склянці води або, іншими словами, з миші зробити слона.
Не буду переповідати історію запрошення Міхо в Україну, надання йому в «пожежному» порядку громадянства і призначення на відповідальні посади у пропрезидентській команді. Не нагадуватиму і про війну, яку згодом оголосив Саакашвілі українському владному бомонду, а той, у свою чергу, терміново позбавив його згаданого вище громадянства і заборонив в’їзд у країну.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 548
Читати далі

Повідомлення в номер / Цікаві факти про осінь

15.09.2017

осіньЦікаві факти про осінь

1. Як було доведено американськими вченими, осінь, а саме вересень — пора зустрічей та романтики... Так-так, саме восени наш організм починає готуватися до зими і в ньому прокидаються природні інстинкти, в тому числі й необхідність у продовженні роду. 
Восени, рівень тестостерону у чоловіків і жінок перебуває на найвищому рівні. Дослідники виявили, що в холодні осінні місяці чоловіки більш схильні до проведення затишних вечорів зі своїми коханими і перегляду романтичних комедій. Почуття холоду викликає прагнення до тепла і комфорту в оточенні інших людей.
Сезонні спостереження за змінами статусів відносин в профілях соцмережі Facebook показують, що найчастіше статуси "Без пари" змінюються на "Зустрічається" або "Заручений (-а)" саме восени. За статистикою, 40% одружень відбуваються саме восени.
2. Восени людина краще за все сприймає відчуття прекрасного і розуміє мистецтво. 
3. Восени притуплюється відчуття страху, тому набагато легше зважитись на те, про що страшно було навіть подумати в будь-яку іншу пору року — наприклад, вийти заміж  чи стрибнути з парашутом. За статистикою, найбільше число перших стрибків з парашутом зареєстровано саме восени.
4. Восени ми відчуваємо себе щасливішими, оскільки влітку в зв’язку із відпустками рідше зустрічаємося із друзями і менше спілкуємось, а осінь — це час зустрічей, обміну враженнями і приємних дружніх зустрічей.
5. Діти, народжені восени, живуть довше, розвиваються краще і мають міцніший імунітет, оскільки матуся  більш тривалий період харчується свіжими овочами та фруктами.
6. Згідно з повір'ям, спійманий восени листочок з дерева приносить удачу. Кожен листочок означає вдалий місяць в наступному році.
7. День осіннього рівнодення (коли день і ніч у всьому світі тривають приблизно однаково) щороку відбувається в різний час, але зазвичай воно випадає на 22-23 вересня.
8. Багато птахів восени переселяються в більш теплі регіони. Один з найдовших перельотів здійснює полярний крячок, який за рік долає відстань до 70 000 кілометрів.
8. Восени відбувається приблизно в два рази більше геомагнітних бур, ніж в інші сезони. 
9. Восени листя припиняє виробництво хлорофілу (зеленого кольору), а тому стає жовтим та червоним. 
10. Осінь починається, коли центр Сонця перетинає екватор Землі. На екваторі або в центральній частині планети не буває осені.
11. 4-5% населення страждають від осінньої депресії. Жінки більше схильні до цієї депресії, ніж чоловіки.
Валентина МАТВІЙЧУК.
1. Як було доведено американськими вченими, осінь, а саме вересень — пора зустрічей та романтики... Так-так, саме восени наш організм починає готуватися до зими і в ньому прокидаються природні інстинкти, в тому числі й необхідність у продовженні роду. 
Восени, рівень тестостерону у чоловіків і жінок перебуває на найвищому рівні. Дослідники виявили, що в холодні осінні місяці чоловіки більш схильні до проведення затишних вечорів зі своїми коханими і перегляду романтичних комедій. Почуття холоду викликає прагнення до тепла і комфорту в оточенні інших людей.
Коментарів до новини: 6
Переглядів новини: 21451
Читати далі

Повідомлення в номер / Високе покликання медика

07.09.2017

DSC_0089 Високе покликання медика

Доброю традицією  в Ковельському медичному коледжі  є зустріч початку нового навчального року  як великого і радісного свята, з котрого починається дорога в майбутнє для  кожного, хто прийшов у стіни  нашої Alma mater.
Професія медика зобов’язує стояти на сторожі людського життя, особливо в такий нелегкий час для нашої держави, коли триває боротьба за єдину незалежну Україну. Тому свято розпочалося   хвилиною  мовчання  в пам’ять про тих людей, хто звеличив нашу землю, хто у різні часи історії ціною власного життя захищав нашу Неньку-Україну.
Зі словами привітань з нагоди початку нового навчального року до студентів, викладацького складу, гостей коледжу звернувся виконуючий обов’язки директора  Станіслав Миколайович  Вознюк, який побажав усім мирного неба та віри у краще. Особливу увагу студентів наголосив на тому, що вони мають усі свої сили приділяти навчанню, адже зі стін коледжу мають вийти конкурентоспроможні на ринку праці фахівці, і над цим завданням, крім викладачів, мають, в першу чергу, працювати вони самі.
Після зачитання наказу про зарахування студентів першого курсу завідувачем відділення №2 Ольгою Лукашівною Трофименко першокурсники урочисто вперше одягли  білосніжні халати – символ чистоти, добра, гуманності та відповідальності медичного працівника, тим самим приєднавшись до дружньої  родини  студентів медичного коледжу. 
Святкову атмосферу створили студенти самоврядування  коледжу на чолі з головою студентської ради Клекоцюк Ольгою, заступником голови Проскурою Ольгою та Омелянюк Ангеліною. Вони вручили першокурсникам символічні студентські атрибути – ключ до знань, залікову книжку та студентський квиток.
На урочисту лінійку був запрошений почесний гість отець Ігор, священик Свято-Благовіщенського собору, який благословив всіх та  побажав міцного здоров’я, впевненості у власних силах та нестримного прагнення до нових знань. 
Особливо урочистою для кожного стала мить прийняття клятви, яку зачитала  першокурсниця спеціальності “Фармація” Валерія Дерев’янчук.
Тож побажаємо студентам берегти та примножувати кращі традиції нашого коледжу, бути гідними почесного звання студента-медика!
Вікторія Каленікова, заступник директора з виховної роботи Ковельського медичного коледжу.
Доброю традицією  в Ковельському медичному коледжі  є зустріч початку нового навчального року  як великого і радісного свята, з котрого починається дорога в майбутнє для  кожного, хто прийшов у стіни  нашої Alma mater.
Професія медика зобов’язує стояти на сторожі людського життя, особливо в такий нелегкий час для нашої держави, коли триває боротьба за єдину незалежну Україну. Тому свято розпочалося   хвилиною  мовчання  в пам’ять про тих людей, хто звеличив нашу землю, хто у різні часи історії ціною власного життя захищав нашу Неньку-Україну.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 750
Читати далі
07.09.2017

DSC09217Світло  і  тіні  сучасного підприємництва.  Чого  більше?

Як ми вже повідомляли, цими днями символічну  стрічку перерізали у Ковельському міськрайонному центрі зайнятості директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк та міський голова Ковеля Олег Кіндер. Учасниками урочистого відкриття Центру  розвитку підприємництва стали представники владних структур, громадських організацій, банківських установ, підприємці, ЗМІ (на знімку).

"Державна служба зайнятості зараз на етапі реформування у сервісну соціальну службу, яка оперативно реагуватиме на потреби ринку праці, – зазначив очільник служби зайнятості Волині. – Центр розвитку підприємництва – яскравий елемент цього перетворення. Прагнемо об'єднати діючих підприємців, початківців у сфері бізнесу та тих, хто лише мріє про підприємництво, аби спільно долати труднощі у розвитку власної справи. Переконаний, що разом у нас усе вийде. Таким чином хочемо ще раз підтвердити, що центр зайнятості – надійний партнер!". 

 

Як ми вже повідомляли, цими днями символічну  стрічку перерізали у Ковельському міськрайонному центрі зайнятості директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк та міський голова Ковеля Олег Кіндер. Учасниками урочистого відкриття Центру  розвитку підприємництва стали представники владних структур, громадських організацій, банківських установ, підприємці, ЗМІ (на знімку).
"Державна служба зайнятості зараз на етапі реформування у сервісну соціальну службу, яка оперативно реагуватиме на потреби ринку праці, – зазначив очільник служби зайнятості Волині. – Центр розвитку підприємництва – яскравий елемент цього перетворення. Прагнемо об'єднати діючих підприємців, початківців у сфері бізнесу та тих, хто лише мріє про підприємництво, аби спільно долати труднощі у розвитку власної справи. Переконаний, що разом у нас усе вийде. Таким чином хочемо ще раз підтвердити, що центр зайнятості – надійний партнер!". 
Роман В'ячеславович відзначив важливість підтримки місцевої влади у справі розвитку ринку праці Ковельщини.
Олег Кіндер побажав Центру: "У добру путь для реальної роботи! Маємо спільно допомогти людям у самореалізації на Батьківщині, аби вони не їхали на закордонні заробітки".
Директор Ковельського міськрайонного центру зайнятості Ігор Приймак та адміністратор нової структури Олександр Чорний презентували мету, місію, цінності Центру та плани на перспективу. Основними визначили завдання:
– розбудувати ефективну інформаційну інфраструктуру підтримки підприємництва;
– підвищувати конкурентоспроможність підприємців;
– надавати якісну інформаційно-консультаційну допомогу підприємцям;
– мотивувати людей до започаткування власної справи.
Ковельський міськрайонний центр зайнятості має надійних соціальних партнерів, які уже підтвердили готовність надавати фахові консультації підприємцям: центр надання адміністративних послуг, Ковельська об'єднана податкова інспекція, управління держпраці, відділ економічного розвитку та торгівлі міської ради, управління земельних ресурсів РДА, управління Пенсійного фонду, служба захисту економіки, банківські установи, успішні роботодавці Ковельщини.
Аби послуги Центру розвитку підприємництва були доступними для широких кіл населення, Ковельський міськрайонний центр зайнятості створив відповідну сторінку у соціальній мережі Фейсбук, яка передбачає онлайн-спілкування, оперативне надання консультацій з ведення бізнесу усім, хто того потребує.
Директор Ковельського міськрайонного центру зайнятості Ігор Приймак закликав усіх підприємців надавати конкретні пропозиції щодо обговорення актуальних питань підприємництва, запросив нових партнерів до активної співпраці.
l
Після урочистого відкриття Центру розвитку підприємництва відбулося засідання "круглого столу", присвячене не лише знаковій події в житті Ковельського міськрайонного центру зайнятості, а й обговоренню проблем сучасного малого і середнього бізнесу. В розмові взяли активну участь як організатори непересічної події, так і їх соціальні партнери, представники міської і районної влади, окремі підприємці, імена яких широко відомі в нашому краї.
Забігаючи наперед, можемо  підсумувати, що дискусія точилася довкола досить актуального нині питання: "плюсів" і "мінусів" сучасного підприємництва, шляхів його підтримки і розвитку, забезпечення сприятливих умов для тих, хто вирішив зайнятися складною, не завжди вдячною і безпечною справою.
Так, директор ТОВ "Волинь-Кальвіс", голова організації роботодавців Ковеля Анатолій Понікарчук із тривогою говорив про загрозливу тенденцію, яка все більш помітна у житті  сучасної України – масову еміграцію людей працездатного віку на так звані заробітки за кордон.
– Лише нинішнього року з нашого підприємства розрахувалося за власним бажанням декілька чоловік, – наголосив Анатолій Миронович. – І це при тому, що середньомісячна заробітна плата у нас перевищує 7 тисяч гривень. Ми тісно співпрацюємо і з центром зайнятості, і з навчальними закладами, де готують потрібних нам спеціалістів. Треба разом думати над тим, що слід робити, аби рятувати ситуацію в державі, економіка якої переживає далеко не кращі часи.
Керівник Асоціації платників податків Ковельщини, член громадської ради при міському голові Юрій Шлюєв наголосив на важливості посилення роз'яснювальної роботи серед населення, виховання відповідальності у підприємців перед суспільством. Як він висловився, потрібно виховувати свідомих платників податків, котрі мають розуміти: їх кошти необхідні не тільки державі, а й людям, котрі працюють на тому чи іншому підприємстві.
Важливі питання порушив відомий на Волині підприємець, член міськвиконкому Петро М'якота. Він позитивно оцінив створення у Ковелі Центру розвитку підприємництва, що сприятиме спільному пошуку шляхів підтримки малого і середнього бізнесу, навчанню тих, хто став на шлях пошуку власної справи.
– Поодинці важко виживати, – зазначив Петро Іванович. –Особливо складно "початківцям", для яких поради, рекомендації фахівців життєво необхідні.
З тривогою говорив виступаючий про "кабальні" умови  кредитування у нашій країні:
– Щоб були нові підприємці і нові  робочі місця, потрібно "нормальні" кредити, а не 30-відсоткові і вищі. Як в таких умовах можна розвивати бізнес, я не розумію.
Петро М'якота запропонував більше інформації з даної проблематики подавати у громадсько-політичній газеті "Вісті Ковельщини". Присутній на "круглому столі" редактор Микола Вельма зауважив, що журналісти готові до співпраці і з новоствореним Центром розвитку підприємництва, і самими підприємцями. "Двері" до редакції завжди відчинені. Пишіть, пропонуйте, заходьте. Тим більше, що редакція віднедавна теж підприємницька структура, яка має статус Товариства з обмеженою відповідальністю.
Микола Григорович розділив тривогу попередньо виступаючих з приводу масового виїзду українців за кордон.
– Іноді  складається враження, що Україну спеціально "зачищають" від місцевого населення, – наголосив він. – Молодь  зваблюють безкоштовним навчанням у багатьох іноземних вишах, добре оплачуваною роботою. Старших людей прирекли на вимирання через низький рівень медичного обслуговування або неможливість скористатися  ним, високі ціни на продукти харчування і комунальні тарифи.  Хотілося б почути від наших "поводирів", куди вони ведуть народ?
Досить цікаві думки висловили заступник начальника управління охорони праці Наталія Ганя, депутат міської ради Ірина Роїк, підприємці Майя Остафій, яка стала на цей шлях завдяки Центру зайнятості, Сергій Гоць та інші. Загалом можна сказати, що розмова була діловою, конструктивною і просто цікавою.
Підсумував засідання "круглого столу" Роман Романюк, який висловив упевненість у тому, що ковельський Центр розвитку підприємництва стане одним з кращих на Волині, забезпечить успішне виконання завдань, які перед ним стоять.
Наш кор.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 649
Читати далі
07.09.2017
Кому
мільйони, а кому – казочку про курочку-рябу

курятина1Кому мільйони, а кому – казочку про курочку-рябу

Я іноді думаю: чи заходять час від часу наші можновладці у магазини чи на ринки? Чи відомі їм реальні ціни на продукти харчування, не кажучи вже про одяг або взуття? Чи бувають вони в аптеках і купують ліки для себе, членів сім’ї?
Чомусь переконаний, що мої запитання риторичні і на усі можна сміливо відповідати: «Ні!».  Бо коли було б «Так!», то не було б так, як є нині.
А що є?
На мою думку, власть імущі, котрі засідають у парламенті, уряді, президентській адміністрації, реалії українського життя бачать крізь рожеві окуляри і навіть не замислюються над тим, що більшість нашого населення живе за межею бідності або на грані цієї межі.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 600
Читати далі

Повідомлення в номер / Правди не сховати

07.09.2017

Правди не сховати
До 125-річного ювілею від дня народження світлої пам'яті
Патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого
До 125-річного ювілею від дня народження світлої пам'яті Патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого

завантаженняПравди не сховати
До 125-річного ювілею від дня народження світлої пам'яті
До 125-річного ювілею від дня народження світлої пам'яті Патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого
Патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого

Україна є не лише у своїх географічних межах, вона є всюди, де є українці.
(Йосип Сліпий.)
Написати статтю такого змісту я мріяв давно. Думав, метикував, зважував всі “за” і “проти”, щоб не образити почуття віруючих традиційних конфесій.
Але ж правди не сховати!
Якось один священик УПЦ (МП) мене запитав: «Чому нам через приналежність нашої Церкви до Московського патріархату РПЦ постійно дорікають, що нібито наша Церква займає пасивну позицію у суспільному та політичному житті України? Адже УГКЦ підпорядковується Папському престолу у Римі, і ніхто не звинувачує її у непатріотизмі”.
Моя відповідь була короткою.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 703
Читати далі