Півень сильніший за Бика!
Так стверджує народознавець і віщун дід Потап
На шпальтах "Вістей Ковельщини" ми досить часто публікуємо розмови з відомим народознавцем і віщуном дідом Потапом. Судячи з усього, його міркування багатьом читачам цікаві, хоч не всі погоджуються з оригінальними, часом парадоксальними думками нашого візаві.
Сьогодні – перша в новому 2021-му році розмова з дідом Потапом.
l
– Пане Потапе, наша з Вами розмова відбувається у дні, коли українці святкують Новий рік і Різдво, хоча у всьому цивілізованому світі відзначають спочатку Різдво, а потім – Новий рік. Це правильно?
– Звичайно, якщо людина – переконаний християнин, то повинна робити навпаки. В минулому так і було. За так званим старим стилем, який більшовики у примусовому порядку відмінили після жовтневого перевороту у 1917 році, Росія перейшла на новий стиль. Отоді 25 грудня стало 7 січня, а Новоріччя почали відзначати 1 січня, тобто на два тижні раніше, аніж його святкували наші предки. Але традиція збереглася, і для багатьох новий рік настає 14 січня, а Різдво – 25 грудня, або 7 січня "по-новому".
– Кому була вигідна така плутанина?
– Тим же більшовикам, які хотіли все перевернути догори дригом. Пам'ятаєте, як у їхній головній пісні "Інтернаціоналі" співають: "Ми наш, ми новий світ збудуєм"? От і "збудували”: старе сплюндрували, а нове будували з великими потугами (маю на увазі питання моральності і духовності). Додумалися до того, що під приводом боротьби з релігійними пережитками заборонили святкувати не тільки Різдво, а й Новий рік! Тільки на початку 30-их років ХХ століття дозволили відзначати його 1 січня. Різдво ж було під забороною до самої горбачовської перебудови.
Але люди все одно святкували. Хто ховаючись, хто – відкрито. Майже не було такої сім'ї, де б 6 січня на Святвечір не збиралися члени родини, не молилися за здоров'я присутніх і не куштували кутю. Хіба тільки фанатики-атеїсти нехтували цю традицію, але, на щастя, їх була меншість.
На Різдво тоді назначали партійні і комсомольські збори, політзаняття, лекції на атеїстичні теми, слідкували за тим, щоб хтось, бува, не пішов у церкву або не взяв відгул. Доходило до парадоксів. Один колишній партійний працівник розповідав мені, що якось після атеїстичного вечора парторг колгоспу запросив його і представника обкому партії додому "на кутю".
– Ну, вони, звичайно, не пішли…
– Не пішли, а поїхали машиною голови колгоспу до хати парторга. І кутю їли, і горілку пили і навіть пробували колядувати, хоч слів колядки толком не знали. Отакі курйози трапилися в нашому недалекому минулому.
– Знаєте, пане Потапе, і траплялися, і трапляються досі. Особливо це відчувається у Новорічно-Різдвяні свята. Я вважаю так: коли ми вже визнаємо свої традиції, свої свята, то для чого сюди приплітати запозичення з чужих вірувань і релігій?
– Що маєте на увазі?
– Якийсь незрозумілий потяг до святкування Нового року за Східним календарем, що спостерігаємо не перший рік. То нам потрібен якийсь жовтий Пацюк, та металевий (?!) Бик, то інша міфічна істота. Коли ми так захоплюємося стародавніми віруваннями і традиціями, то чому не заглибитися в рідну слов'янську історію? Там є багато речей, які варто знати і популяризувати.
– Абсолютно згоден з вами. Адже наша історія налічує не 2021 рік, як стверджують християнські богослови, а набагато більше. Сьогодні за старослов'янським календарем 7528 рік, а зовсім скоро настане 7529.
Але історична пам'ять не була потрібна ані більшовикам, ані послідовникам інших ортодоксальних течій, ані теперішнім "реформаторам". Я більш, ніж впевнений у тому, що коли б сьогодні про наші національні традиції і вірування запитати пана президента чи когось із нардепів-демагогів, то у відповідь було б мовчання або якась нісенітниця. На жаль.
– А яким є 2021-й рік за старослов'янським календарем?
– Це рік Голосистого Півня.
– Трохи незвично бачити Півня у ролі символа року…
– Незвичного у цьому немає абсолютно нічого. Півень для українців, як і для багатьох слов'янських народів, є священним птахом. Його пов'язували з божеством Сонця. Він своїм співом відганяє злих духів, наближає перемогу добра над злом. Згадаймо наших класиків. У Тараса Шевченка є віщі слова: "Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів". Пригадуєте? Наші предки колись ніч розділяли на три періоди – коли співали перші півні (приблизно опівночі), другі (годині о 2-й) і треті (на світанку). І саме "треті півні" сповіщали про відступ темряви і настання нового дня.
Велику роль Півню відвів Микола Гоголь у творі "Вій": молодому бурсаку, який відспівував панночку і якого з усіх боків атакувала нечиста сила, вкрай важливо було протриматися до співу півня, що означало перемогу над тією силою. Півням присвячено багато оповідань, віршів, казок. Ми можемо іронічно усміхатися, але жодна добропорядна господиня в Україні не вважає своє пташине "царство" повноцінним, якщо у ньому немає півня або навіть декількох. Без цього птаха неможливе продовження курячого роду, народження курчаток. Яйце, в свою чергу, є символом Великодня, підтвердженням торжества життя над смертю.
Півень – це своєрідний оберіг. Його гребінь схожий на полум'я вогню, тому його вважали покровителем цієї природної стихії. Недарма ж у народі кажуть про пожежу: "Розгулявся "червоний півень". Зображення птаха малювали на будинках, ставили на дах, щоб не сталося в домі біди. Півня запускали в будинок першим, щоб відігнати злих духів і вберегти оселю від вогню.
– В багатьох містах світу, в тому числі й України, зображення Півня присутнє на гербах, прапорах, інших атрибутах влади.
– Так, подібні факти мають місце. Деякий час тому я у "Вістях Ковельщини" читав статтю Почесного громадянина міста, відомого краєзнавця, поета і письменника Анатолія Семенюка (назви, на жаль, не пам'ятаю) про доцільність вивчення питання про увічнення Півня як одного із символів Ковеля.
– Як людина, котра вміє передбачати і прогнозувати деякі майбутні події, що можете сказати про роль Голосистого Півня в долі України і українців в нинішньому році?
– Хочу зазначити, що згідно із старослов'янським календарем, рік Голосистого Півня розпочнеться 21 березня – час весняного рівнодення. До цього "господарем" наших доль є Павук. Отож, до приходу Півня саме ця комаха ще впливатиме на наше життя. Тому можливі хитросплетіння різних подій і фактів, які не особливо полегшать існування кожного з нас і київських політиків. Образно кажучи, будемо борсатися в тенетах проблем, як мухи у павутинні.
Чи стане краще зі вступом у законні права Голосистого Півня? Простіше простого сказати: поживемо – побачимо. Але спробуємо трохи поміркувати. Як вище я говорив, Півень є уособленням перемоги добра над злом. Логічно припустити, що зло поступово відступатиме з української землі. Але для цього потрібна єдність зусиль влади і народу. У влади, яка дедалі більше скочується в болото корупції, невігластва і антиукраїнства, сьогодні я такої волі не бачу.
Все це може призвести до того, що народ наруги над собою не витримає – маю на увазі брехню і нещирість можновладців, зростання вартості комунальних послуг і зниження рівня життя більшої частини населення. А Півень, як відомо, птаха войовнича – він може й кинутися у "бій" за права людей.
В міжнародних справах Голосистий Півень вимагатиме від українських політиків більше рішучості, твердості і наступальності. Перемир'я на Донбасі – це добре, але наші герої продовжують помирати, не маючи дозволу на постріли в агресора у відповідь. То який же це мир?
Є небезпека того, що скориставшись загостренням внутрішньополітичної ситуації в США, Росія може скоїти військову провокацію проти України. На країни Європи надто покладатися не варто, адже там своїх проблем вистачає.
– То що робити?
– Зміцнювати обороноздатність країни, нарощувати потужність Збройних Сил, бути готовим у випадку необхідності дати адекватну відповідь агресору. Ну, й, безперечно, почати нарешті викорінювати антиукраїнську нечисть з усіх закапелків, де вона затаїлась.
Ми мусимо дочекатись того благословенного часу, коли заспіває третій Півень і сповістить про нашу перемогу над ворогами.
– Що ж, будемо на це сподіватися. Тим більше, що, на моє глибоке переконання, український Півень набагато сильніший і мудріший від китайського Бика. Кажучи "сильніший", я маю на увазі не фізичну, а інтелектуальну, духовну силу, уміння виходити із найскрутніших ситуацій і впевнено перемагати своїх супротивників. Тож хай так буде у новому 2021-му році. Щастя всім!
Розмову вів
Михайло КУЗЬМУК.
На шпальтах "Вістей Ковельщини" ми досить часто публікуємо розмови з відомим народознавцем і віщуном дідом Потапом. Судячи з усього, його міркування багатьом читачам цікаві, хоч не всі погоджуються з оригінальними, часом парадоксальними думками нашого візаві.
Сьогодні – перша в новому 2021-му році розмова з дідом Потапом.
ххх
– Пане Потапе, наша з Вами розмова відбувається у дні, коли українці святкують Новий рік і Різдво, хоча у всьому цивілізованому світі відзначають спочатку Різдво, а потім – Новий рік. Це правильно?
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 390
Без вини винуваті
Пам’яті Павла Усова із Старої Вижівки
Вічна пам’ять Героям!
Півень сильніший за Бика!
Пам'ять, злочин і… добро
Гей там, на Волині, Січ іде!
З війни не повернувся…
Крилата пісня Арсена Матвіюка
Він загинув, щоб жили ми
Їх подвиг – в наших серцях