12.07.2016

_DSC5934Бойові  традиції  ветеранів  війни примножують  учасники  АТО

6 липня 1944 року Ковель був звільнений від фашистських загарбників. Непорушними є традиції міської громади відзначати важливі дати Ковеля на священному місці – меморіалі Слави. Саме тут, біля Вічного вогню, відбувся минулої середи урочистий мітинг. Вшанувати Героїв прийшли ветерани війни і праці, учасники АТО, представники міської та районної влади, громадськість та гості міста.
Учасники мітингу хвилиною мовчання вшанували полеглих у боях воїнів, які визволяли Ковель у далеких сорокових роках двадцятого століття, та нинішніх захисників України, яких наша громада втратила у ході антитерористичної операції. 
Також в цей день на меморіалі Слави відбулося відкриття оновленої Стели пам'яті на честь наших земляків – загиблих учасників АТО, яка була перенесена сюди на прохання Ковельської міськрайонної Спілки учасників АТО, міськрайонної громадської організації "Члени родини загиблих в АТО "Віра" з бульвару Лесі Українки.
Міський голова Олег Кіндер звернувся до присутніх, зауваживши, що дуже дорогою ціною була здобута ця перемога – десятки мільйонів людей так і не дочекались прекрасної миті миру. Спливатимуть роки і десятиріччя, проте ми завжди з глибокою шаною пам'ятатимемо про мужність та героїзм славних воїнів-переможців. 
Олег Олексійович наголосив: "Зберегти мир і спокій в Україні виявилося нелегко. Тепер уже молоде покоління українців на собі відчуло, що таке війна. Ковельчани нарівні з іншими патріотами відстоюють територіальну цілісність країни, беруть участь у бойових діях на Сході, ведуть активну волонтерську роботу на підтримку бійців та їх сімей. 
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять про усіх, хто віддав своє життя за єдину, незалежну Україну, за нас з вами, за мир на рідній землі. 
Тут, на меморіалі Слави, з ініціативи громадських організацій ми увіковічнимо пам'ять і про наших земляків – оборонців України, які загинули під час антитерористичної операції.
Ми не забудемо цих хлопців: вони – наша гордість, нам судилося з ними жити, працювати, спілкуватися".
Олег Кіндер завершив свій виступ закликом до об'єднання не лише для розбудови Ковеля, а найперше – заради миру на нашій землі.
Від районної влади слово мав голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак. Він наголосив, що 6 липня 1944 року назавжди увійшло у літопис нашого краю як важлива  історична віха боротьби з поневолювачами, сповнена героїзму, бойової звитяги наших дідів і прадідів.
 А розпочалась ця героїчна і важка епопея  3 лютого 1944 року визволенням сіл Черемошного та Заячівки і завершилась 6 липня 1944 року звільненням Ковеля і приміських сіл.
На превеликий жаль, з кожним днем залишається все менше учасників тих вікопомних подій. Сьогодні на Ковельщині залишилося лише 33 фронтовики, 3 солдатських вдови, 6 сімей загиблих учасників АТО.
Від імені районної влади і особисто як громадянин, депутат обласної ради з вдячністю і шаною В. Козак схилив голову перед безсмертним подвигом земляків, які здобули для прийдешніх поколінь право жити, ростити дітей.
Слова найщирішої вдячності керівник виконавчої влади району висловив сивочолим ветеранам, які з любов'ю до рідної землі боролися за звільнення її від ненависного ворога,  учасникам АТО, воїнам-інтернаціоналістам.
Від імені ветеранів війни і праці, дітей війни привітав ковельчан зі святом голова міської ради ветеранів війни, праці та Збройних сил Віталій Подолянчук. Слово виголосив військовий капелан о. Матвій.
Почесну місію – відкрити Стелу загиблим землякам під час АТО було надано учасникам бойових дій Сергію Корнелюку та Віталію Вишу.
Благочинний Ковельського міського деканату УПЦ КП протоієрей Анатолій Александрук разом із військовими капеланами освятили Стелу пам'яті.

6 липня 1944 року Ковель був звільнений від фашистських загарбників. Непорушними є традиції міської громади відзначати важливі дати Ковеля на священному місці – меморіалі Слави. Саме тут, біля Вічного вогню, відбувся минулої середи урочистий мітинг. Вшанувати Героїв прийшли ветерани війни і праці, учасники АТО, представники міської та районної влади, громадськість та гості міста.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 631
Читати далі
12.07.2016

55450d8ae398213b7315be099715f901Прощаємо  і просимо прощення

У неділю, 10 липня ц. р., в храмі Миколая Чарнецького у відповідь на Звернення Блаженнішого   Святослава та єпископів УГКЦ у Польщі до вірних і всіх людей доброї волі на вшанування жертв Волинської трагедії 1943 року було відправлено панахиду за всіх, хто протягом століть загинув в результаті польсько-українського протистояння.

Любомир ФІАЛКО.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 686
Читати далі
12.07.2016
Він жив для Ковеля і України

2Він жив для Ковеля і України

О, Господи! Чому на небеса Ти передчасно забираєш найкращих?!

Яскраво палала свіча Євгена Івановича Поліщука і раптом погасла. Ніхто не скаже: чому? Звістка пекельним болем вразила серце. Лишилася тільки пам'ять.

Від імені друзів — Анатолій СЕМЕНЮК.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 623
Читати далі
07.07.2016

Поліщук Є.І.Пішов  з  життя Євгеній  Поліщук

На 75-ому році життя після важкої хвороби помер 
Євгеній Іванович 
Поліщук.
Його пам'ятають як висококваліфікованого керівника, вимогливого до себе та підлеглих, ділову, інтелігентну та мудру людину. Завжди детально вникав в роботу усіх галузей міського  господарства, вболівав за долю Ковеля, його розвиток.
Народився 7 січня 1942 року в с. Годовичах Турійського р-ну Волинської області. Розпочав трудову діяльність у 1959 році на посаді слюсаря Долинської ремонтно-тракторної станції Івано-Франківської області. З 1964 по 1969 – навчався у Львівському сільськогосподарському інституті. Понад 15 років Євгеній Іванович працював на Ковельському заводі сільськогосподарських машин, де пройшов шлях від інженера-конструктора до головного інженера підприємства.
З 1984 по 1988 роки Євгеній Поліщук – другий секретар Ковельського міськкому Компартії України. Наступні три роки – голова виконавчого комітету Ковельської міської ради. 
Євгеній Іванович багато зусиль доклав для забезпечення економічного та соціального розвитку міста, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів соціальної інфраструктури  Ковеля.
Він вирізнявся принциповістю, відповідальністю, господарським підходом до вирішення нагальних питань громади, здатністю приймати правильні рішення.
Значну увагу у своїй роботі приділяв підвищенню рівня комфорту життя міських жителів, стану розвитку комунального господарства, благоустрою.
Його авторитет був непохитний і в колективі, і в колі друзів, і серед рідних.
Працюючи в подальшому головою ТОВ "Інтерпорт Ковель", Євгеній Іванович брав активну участь у житті міста, був патріотом свого краю.
Звання "Почесний громадянин міста Ковеля" присвоєно рішенням сесії міської ради, №54/4 від 28 травня 2009 року.
Земляки пам'ятатимуть Євгенія Поліщука як доброзичливу, уважну, порядну людину, вмілого організатора, хорошого керівника, щирого ковельчанина.
Розділяємо з рідними, друзями біль важкої і непоправної втрати і схиляємо голови в глибокій жалобі.
Олег Кіндер,
Ковельський міський голова. 
Міська рада 
та виконавчий комітет.

На 75-ому році життя після важкої хвороби помер 

Євгеній Іванович Поліщук.

Його пам'ятають як висококваліфікованого керівника, вимогливого до себе та підлеглих, ділову, інтелігентну та мудру людину. Завжди детально вникав в роботу усіх галузей міського  господарства, вболівав за долю Ковеля, його розвиток.

Олег Кіндер, Ковельський міський голова. 

Міська рада та виконавчий комітет.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 595
Читати далі
02.06.2016

ЛІФОНТНа спомин учителя

У ці травневі дні, коли з пташиними голосами змагаються шкільні дзвоники, наші серця сповнює світла пам'ять про Вчителя, якому з відчуттям глибокої поваги та усвідомленням значення постаті хочемо віддати останній поклін. 
21 травня блискавкою облетіла звістка: пішла у Вічність Софія Володимирівна Лефонт… 
На сторінках Фейсбуку з'явилась символічна свічка Пам'яті з поміткою для тих, хто не знав її особисто: "людина-епоха, людина-легенда, приклад самовідданості педагогічній професії". А десятки тих, хто знав її, хто навчався чи працював поруч, прийшли, щоб провести в останню дорогу невтомну трудівницю, яка понад 60 років віддала шкільництву. 
Так, вона прожила велике життя. Народилась 24 грудня 1928 року в м. Борзні Чернігівської області. Закінчивши Ніжинський державний педінститут ім. М. В. Гоголя, 1950 року приїхала до Ковеля, якому присвятила все своє професійне життя, розум і педагогічний талант. Перша посада  — вчитель математики і креслення в СШ № 6, з 1961 року — вчитель математики в СШ № 3, а з 1972 року — сорокарічна праця на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи в ЗОШ № 1. 
Перед очима пропливали епохи, та зі своїм гнучким аналітичним розумом вона йшла в ногу з часом, мала особливе чуття на новизну в галузі освіти і впроваджувала нове у шкільне життя. Саме її організаторськими зусиллями була започаткована кабінетна система навчання — одна з перших у колишньому Союзі, за що школа нагороджена дипломом ВДНГ СРСР. 
Софія Володимирівна однією з перших на Волині  запровадила атестування вчителів і провела  відкриту атестацію для керівників освіти області, що відбулась у міському Будинку культури. Вона без вагань підтримувала добрі починання колег і  переймалась ними. Їй не чужі були будь-які напрямки діяльності школи — від художньої самодіяльності до технічної творчості, вона цікавилась усім, за все вболівала, вміла тішитись досягненнями. 
Була неперевершеним методистом — її поради і підказки стали основою професійного зростання для десятків талановитих педагогів. Приємно дивувало, що завуч не лише передплачувала потрібні вчителям видання, а й читала усе першою, вибирала потрібні матеріали і рекомендувала їх фахівцям. Ми, вчителі, фахово зростали на її ініціативі, доброзичливості, щирому бажанні бачити нас успішними. 
Часто ставало так, що лаври отримували ті, кого вона плекала. Вона ж, Відмінник освіти України, володар медалі "За трудову відзнаку" та багатьох грамот, безперечно, заслуговувала від держави значно більшого. Найвищою нагородою була і буде вдячність і глибока повага до її неординарної  особистості сотень і тисяч школярів, які відчували її строгу і вимогливу опіку, її увагу і доброту, пошана від педагогів, яким по краплинці віддавала свій розум і душу.  
Нехай назавжди в історії освіти м. Ковеля буде закарбоване її ім'я — Вчителя учителів, яка плекала учнівські інтелекти, вміла розгледіти вчительські таланти, прокладала дорогу до перемог на фахових конкурсах, до високих звань. С. В. Лефонт виростила цілу плеяду керівників, щедро ділилась найголовнішим багатством — самобутнім досвідом, про що в сумну годину прощання наголосив колишній директор ЗОШ № 1, а нині начальник управління освіти м. Ковеля В. В. Бичковський. 
Серед тих, хто прийшов попрощатися з покійною, були друзі-колеги, представники міської влади, керівники ковельських шкіл, учні різних років, зокрема й випускники 1961 року, які завжди пам'ятали свого класного керівника. У прощальному слові вчитель-методист Г. І. Сидорук сказала: "Вона належала до людей, поруч з якими інші вивищуються, стають досконалішими. Про таких —  слова Ліни Костенко:
При майстрах якось легше,
Вони, як Атланти, тримають небо,
Тому і є висота".
За дорученням 
педагогічного й учнівського колективів —
 Тетяна Донюш,
директор ЗОШ № 1 м. Ковеля. 
l
Завуч школи Софія Володимирівна Лефонт, з якою мені пощастило поруч працювати понад 40 років, була неперевершеним лідером школи. Вона відвідала не одну сотню уроків особисто в мене як учителя-предметника. І це не був контроль моєї праці, а чітко спланована послідовна методична допомога, за яку можна було лише дякувати. Її аналіз уроків був завжди настільки об'єктивним, справедливим і вмотивованим, що кожен раз спонукав до самовдосконалення.
Вона була для вчителів педагогічною енциклопедією. Її мова і дії були завжди виважені й обґрунтовані. А який хист і відповідальність демонструвала Софія Володимирівна при складанні розкладу уроків! Тут було враховано практично все: складність предмету і програми, рівень підготовленості учнівського колективу, черговість фізичних і розумових навантажень учнів, місце проживання вчителя, його сімейний стан, побутові умови й інше. 
Особистий приклад дисциплінованості, людяності, справедливості, працездатності й культури, знання предмету сприяли чіткому і злагодженому ритму роботи школи, забезпечували високу повагу до Софії Володимирівни учителів, учнів і батьків. 
Валентин Наріжний,
Заслужений учитель України.
l
Теплого, погожого травневого дня скінчився життєвий шлях Софії Володимирівни Лефонт — людини, яка мала вплив на долі багатьох поколінь ковельчан. Доброзичлива, чуйна, товариська, завжди приходила на допомогу в потрібний час. Їй було властиве відчуття людського болю, взаємодопомоги, відповідальності, турботи про людей, які її оточували.
1985 рік... Вперше переступив поріг ЗОШ № 1. Перша зустріч з Софією Володимирівною, перші настанови, перші здобутки, перші розчарування. Проте всі ці роки вона була поруч зі мною, разом раділи успіхам, обговорювали проблеми, шукали шляхи виходу із складних життєвих ситуацій. Ми не відчували різниці у віці. Материнською любов'ю, ніжністю огортала вона нас, оберігала, відстоювала, вміла дати розумні поради і водночас поважала думку кожного.
Софія Володимирівна Лефонт — людина, яка зуміла "виколисати" плеяду педагогів, які гідно представляли, представляють і будуть представляти освіту Ковеля в області та Україні. 
Микола Гавришук,
вчитель-методист.
l
Дорога наша колего!
Дякуємо Богу, що він послав Вас у цей світ — милу, мудру, порядну трудівницю, Учителя з великої букви, організатора, доброго товариша й порадника… Хоч за життя не удостоєні найвищих звань та нагород, але Ви вже давно — Заслужений учитель  у дітей, батьків, колег. 
Багато любові дісталося вам, Софіє Володимирівно, від усіх, бо все своє життя Ви служили людям. Наша пораднице, дякуємо за цю службу! Нам буде не вистачати Вас. Мир і спокій Вашій душі! 
Ганна Бондарук,
вчитель-методист, ветеран педагогічної праці.
l
Пам'яті 
С. В. Лефонт
Тихо лягла Вам у ноги остання
дорога,
Так несподівано день Ваш добіг
до кінця…
Вчителько наша, мудросте
наша й підмого,
Смутком розлуки огорнуті наші
серця.
Липи й каштани стоять край
дороги печально,
Листям зеленим востаннє
тріпочуть услід.
Дзвоник шкільний продзвенів
наостанок прощально —
На незабутність жертовних
учительських літ.
Ніна Горик, 
Заслужений учитель України.

У ці травневі дні, коли з пташиними голосами змагаються шкільні дзвоники, наші серця сповнює світла пам'ять про Вчителя, якому з відчуттям глибокої поваги та усвідомленням значення постаті хочемо віддати останній поклін. 

Тетяна Донюш.

Коментарів до новини: 12
Переглядів новини: 1351
Читати далі
02.06.2016

ЛІФОНТНа спомин учителя

Завуч школи Софія Володимирівна Лефонт, з якою мені пощастило поруч працювати понад 40 років, була неперевершеним лідером школи. 

Теплого, погожого травневого дня скінчився життєвий шлях Софії Володимирівни Лефонт — людини, яка мала вплив на долі багатьох поколінь ковельчан. 

Дякуємо Богу, що він послав Вас у цей світ — милу, мудру, порядну трудівницю, Учителя з великої букви, організатора, доброго товариша й порадника… 

Тихо лягла Вам у ноги остання дорога,

Так несподівано день Ваш добіг до кінця…

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 863
Читати далі
24.05.2016

DSC05178З любов’ю і повагою у наших душах

22 травня ц. р. на Ковельщині відбувся ряд заходів, присвячених важливим, а часом – і трагічним подіям в житті українського народу.
О 12-й годині очільники міської і районної влади, представники громадськості, духовенства УПЦ КП, учнівської та студентської молоді зібралися біля пам'ятника Тарасу Шевченку на мітинг-реквієм з нагоди 155-ої річниці перепоховання праху Великого Кобзаря на Чернечій горі у Каневі.
Виступаючі в особі міського голови Олега Кіндера, голови районної ради Андрія Броїла, члена філії "Союзу Українок" Лідії Козулі та інших говорили про значення безсмертного Тарасового слова у наші дні, величезний вплив на патріотичні почуття сучасних поколінь українців.
Священики на чолі з благочинним Ковельського міського деканату УПЦ КП протоієреєм Анатолієм Александруком відслужили поминальну панахиду. До підніжжя пам'ятника Тарасу Шевченку було покладено квіти.
Опісля біля  пам'ятного знака "Борцям за волю України" вшанували пам'ять наших земляків, які загинули під час антитерористичної операції на Сході України. Адже 22 травня минуло два роки, відколи на Волинь прийшла страшна звістка про загибель  військовослужбовців 51-ої механізованої бригади під Волновахою.
Серед загиблих був і ковельчанин Олександр Артемук. А всього за час проведення АТО загинуло ще чотирнадцять мешканців міста й району.
З болем у серці згадували Героїв-земляків міський голова Олег Кіндер, голова Ковельської районної ради Андрій Броїло, координатор ГО "Майдан Гідності" Ігор Верчук, представник волонтерської групи "Вбережи" Микола Більшевич.
Присутні вшанували хвилиною мовчання військовослужбовців, які загинули в зоні АТО. Поминальну панахиду відслужили благочинний Ковельського міського деканату УПЦ КП протоієрей Анатолій Александрук із духовенством.
На завершення урочисто-траурного заходу були покладені квіти до підніжжя стели пам'яті на честь наших земляків, загиблих в зоні АТО.
 Вл. інф.
l
У той же день в селі Колодниці на символічній могилі Тарасу Шевченку відбулися заходи з нагоди 155-ої  річниці від дня перепоховання праху Великого Кобзаря на Чернечій горі у Каневі.
Репортаж про цю подію читайте в наступному номері "Вістей Ковельщини".
Наш кор.
НА ЗНІМКАХ: під час мітингу-реквієму біля пам'ятника Тарасу Шевченку  у Ковелі і вшанування пам'яті Героїв АТО.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

22 травня ц. р. на Ковельщині відбувся ряд заходів, присвячених важливим, а часом – і трагічним подіям в житті українського народу.

У той же день в селі Колодниці на символічній могилі Тарасу Шевченку відбулися заходи з нагоди 155-ої  річниці від дня перепоховання праху Великого Кобзаря на Чернечій горі у Каневі.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 705
Читати далі
24.05.2016

Qey3H7jdAIU День  Героїв  України

23 травня – День Героїв, вшанування борців за волю України. День Героїв – це день пам'яті усіх українців, що присвятили своє життя нашій з вами свободі, тих, хто боровся і захищав Україну. 
День Героїв відзначають понад сімдесят років. У суворі роки німецької окупації, у час протибільшовицької збройної боротьби українці на чолі з ОУН вшановували пам'ять Героїв. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв. 
Чому саме травень обрано для вшанування Героїв? Тому що в травні віддали своє життя у визвольній боротьбі кращі сини України XX століття: З травня 1924 року — головний ідеолог державної самостійності України початку XX століття, один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський (родом з Полтавщини); 25 травня 1926 року в Парижі від кулі більшовицького агента загинув головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917-1921 років Симон Петлюра (родом з Полтави); 23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця (родом зі Львівщини). 
В роки німецької, а згодом радянської окупації цей день відзначався у підпіллі та в українській діаспорі. З проголошенням незалежності День Героїв відзначається в Україні. Українські герої поставили свободу рідного народу понад свої особисті інтереси і присвятили власне життя служінню українській нації. 
Українські герої — це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, Січових стрільців Дмитра Вітовського, Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії, членів визвольного руху шістдесятників, активістів Небесної Сотні, воїнів АТО.
Відповідно до української національної ідеї має бути створена власна світоглядна система, яка передбачає встановлення власних державних свят. Одним з таких свят має бути День Героїв. День Героїв – це свято величі духу українських вояків-борців за волю України і є символом незборимості Української Нації. Борці за волю України, які загинули в боротьбі з ворогом, залишилися нескореними. Їх гаслом було: "Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї". Для нас то є свято, тому, що на величі вчинків й величі духу плекають нових героїв, нових захисників української нації, захисників незалежної України. 
На Святі Героїв, яке триватиме впродовж цього тижня, ми вшановуємо пам'ять видатних діячів українського визвольного руху княжої та козацької доби, часів української революції та Другої світової війни, десятиліть національного спротиву ОУН-УПА та часів відродження української державності. 
Також ми вшановуємо Героїв Небесної Сотні, які чинили шалений опір антиукраїнській владі, борців за територіальну цілісність і незалежність України – вояків АТО, які є взірцем служіння українській нації для сучасної молоді.
Відзначення Дня Героїв – це свідчення твердої волі українського народу йти накресленим Героями шляхом боротьби до найвищої мети – Незалежності, розквіту і слави Української Самостійної Соборної Держави. 
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! 
Підготував Володимир Петрук.

23 травня – День Героїв, вшанування борців за волю України. День Героїв – це день пам'яті усіх українців, що присвятили своє життя нашій з вами свободі, тих, хто боровся і захищав Україну. 

Підготував Володимир Петрук.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1877
Читати далі
13.05.2016 Мороз Оксана Леонідівна

DSC05631Не згасне свіча пам’яті святої...

На Ковельщині  урочисто відзначили День пам'яті та примирення і 71-у річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Минулої п'ятниці, 6 травня ц. р., читальному залі Ковельської центральної районної  бібліотеки відбулися урочистості, присвячені Дню пам'яті та примирення і Дню Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Участь в них взяли керівники районної влади, представники державних установ та організацій, громадських формувань, сільські та селищні голови,  духовенство, молодь.
Вітали на святі і жінок, адже традиційно у другу неділю травня в Україні відзначають День матері.
Скорботною хвилиною мовчання присутні в залі вшанували  пам'ять всіх тих, хто віддав своє життя за рідну землю, захищаючи її від ворога.
Із вітальними словами до ветеранів, усіх присутніх  звернувся голова Ковельської райдержадміністрації, депутат обласної ради  Віктор Козак. 
"Велика шана й вдячність –  нашим сивочолим ветеранам, які мужньо відстоювали світле майбутнє для прийдешніх поколінь. Але, на превеликий жаль, нелегкі часи переживає Україна і нині", – зазначив Віктор Теодосійович.
Віктор Козак також наголосив, що в  "мирному" теперішньому через події на Сході країни Ковельщина втратила 15 військовослужбовців, родини яких представники районної влади  відвідали напередодні. 
Щирі побажання очільник виконавчої гілки влади адресував і матерям, які  в ті далекі часи, і в наш час були і є великою підтримкою для нас.
Із 71-ою річницею Перемоги привітав присутніх голова районної ради Андрій Броїло. Щирі слова подяки Андрій Петрович адресував ветеранам, які  й досі знаходяться "в строю",  активно демонструють свою громадянську позицію – Якову Чулю, Ганні Зеленій та іншим.
За жіноче розуміння, материнську пораду і лагідне слово  Андрій Броїло подякував присутнім в залі матерям. 
Слово також мали благочинний Ковельського міського благочиння УПЦ протоієрей Володимир Ровінський, настоятель Свято-Троїцького храму УПЦ КП с. Уховецька о. Микола Качмар, які закликали присутніх жити з вірою в душі. 
Із вітанням звернувся до залу очевидець тих незабутніх  бурхливих подій, ветеран Другої світової війни, голова Мельницького первинного осередку Ковельської районної організації ветеранів України Володимир Ковальчук.
В ході проведення урочистостей голова Ковельської РДА Віктор Козак і голова районної ради Андрій Броїло нагородили Подяками військових формувань за допомогу  армії Радошинську сільську раду, депутата районної ради Олександра Титомира та волонтера Ларису Калитюк.
Заступник військового комісара Ковельського  об'єднаного  міського військового комісаріату Андрій Середюк, в свою чергу, вручив Подяки очільникам районної влади.
Громадську відзнаку – козацький орден "За службу державі"  з рук помічника народного депутата України Ігоря Гузя  Ігоря Верчука  отримала Галина Коляда.
Прозвучали й музичні дарунки присутнім. Пісні "Мальви" ветеранам й матерям подарували солістка будинку культури с. Облап Анастасія Міщанчук, "Прощай, село" – квартет будинку культури с. Білина, "Я не хочу гратись у війну" – соліст будинку культури села Білина Сашко Шевчук. 
Задушевно звучали музичні номери від учасників  аматорського хору медичних працівників "Берегиня" Ковельського МТМО. Зворушливі поетичні рядки прочитала Олена Місюра. 
Після цього голова Ковельської РДА Віктор Козак і голова районної ради Андрій Броїло разом із учасниками урочистостей  поклали  до підніжжя меморіалу Слави, Стели пам'яті загиблих учасників АТО, Героїв Небесної Сотні  вінки та  квіти.
На завершення заходу фронтовиків пригостили солдатським кулішем.
В читальному залі також було організовано тематичну книжкову виставку, яку бажаючі могли переглянути.
Оксана МОРОЗ.
НА ЗНІМКАХ:  під час урочистостей  з нагоди Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в центральній районній бібліотеці.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Минулої п'ятниці, 6 травня ц. р., читальному залі Ковельської центральної районної  бібліотеки відбулися урочистості, присвячені Дню пам'яті та примирення і Дню Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Оксана МОРОЗ.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 958
Читати далі
13.05.2016 Ляшук Світлана Олександрівна

DSC_4111

Не згасне свіча пам’яті святої...

Теплий весняний день 9 травня зібрав в центрі Ковеля чимало людей, які вийшли відзначити 71-у річницю Перемоги над нацизмом  у Другій світовій війні. На грудях багатьох майорів червоний мак – міжнародний символ пам'яті жертв війни.
Святковою колоною, під урочисті акорди муніципального оркестру, ветерани, представники міської та районної влади, офіцери, духовенство, громадськість вирушили до меморіалу Слави, де відбувся мітинг з нагоди 71-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Почесні гості урочистості – ветерани-фронтовики.
Ліричними рядками, присвяченими річниці Перемоги, розпочали мітинг його ведучі Наталія Гончар та Леонід Никитюк. Світлу пам'ять про усіх загиблих у Другій світовій війні учасники мітингу вшанували хвилиною мовчання.
До ветеранів війни, усіх присутніх звернувся з вітальним словом Ковельський міський голова Олег Кіндер, який, зокрема, сказав: "Від щирого серця, від усієї душі дякую Вам, дорогі наші визволителі, за все світле і добре, що ми маємо в житті. Спасибі Вам за Україну. Честь Вам і хвала! Cхиляємо голови  перед святою самопожертвою працівників тилу, солдатських вдів, перед дітьми війни, у яких вона відібрала найкращу пору життя. Вклонімося доземно їхній сивині, їхнім нагородам і зраненим серцям!".
Подякував ветеранам, які принесли нам перемогу у страшній війні, та усім тим, хто відбудовував післявоєнне мирне життя заступник голови облдержадміністрації, депутат Ковельської міської ради Сергій Кошарук. 
Зворушливим був виступ учасника Другої світової війни, Почесного громадянина Ковеля Миколи Корпачова. Микола Іванович відзначив героїзм та великий внесок українського народу у перемогу прогресивного людства над нацизмом. 
Слово мав також військовий комісар Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату Сергій Гладун. 
Участь в урочистостях взяли голова Ковельської районної ради Андрій Броїло та перший заступник голови райдержад-міністрації Роман  Кульцман.
Із шаною та вдячністю юні ковельчани  подарували ветеранам весняні квіти.
Через призму сьогоднішніх подій на Сході країни виступи на мітингу сприймалися особливо емоційно. Сльози на очах присутніх викликала й пісня "Мамо, не плач", яку душевно виконала ковельчанка Наталія Котищук.       
На завершення мітингу в знак пам'яті про тих, хто поліг на полі бою, до Вічного вогню лягли квіти. 
l
Того ж дня у Ковелі з нагоди Дня Перемоги проходив ХІ Ковельський міжнародний пробіг вулицями міста та чемпіонат України з напіфмарафону. 
В рамках урочистостей на літній естраді парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки відбулася концертна програма за участю мистецьких колективів та виконавців міста, а ввечері ковельчани та гості міста насолодилися музичними композиціями у виконанні народного муніципального естрадно-духового оркестру (керівник Василь Марцинковський).
Відвідувачі Ковельського історичного музею мали нагоду переглянути тематичну експозицію, присвячену періоду Другої світової війни. 
Світлана ЛЯШУК.
НА ЗНІМКАХ: під час святкування 71-ої річниці Перемоги над нацизмом  у Другій світовій війні в Ковелі.
Фото  Мирослава ДАНИЛЮКА.

Теплий весняний день 9 травня зібрав в центрі Ковеля чимало людей, які вийшли відзначити 71-у річницю Перемоги над нацизмом  у Другій світовій війні. На грудях багатьох майорів червоний мак – міжнародний символ пам'яті жертв війни.

Того ж дня у Ковелі з нагоди Дня Перемоги проходив ХІ Ковельський міжнародний пробіг вулицями міста та чемпіонат України з напіфмарафону. 

Світлана ЛЯШУК.

 

  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 849
Читати далі