Як відомо, в Україні й на Ковельщині зокрема,  відкрили «Пункти Незламності». Діють вони цілодобово. Там можна підзарядити телефони, гаджети, ліхтарі, випити теплого чаю, а головне – зігрітися.

На кожному з них завжди чергують працівники ДСНС, які слідкують за порядком, безпекою та комфортом людей.

Ми побували в одному з таких, що на «Сільмаші». Спочатку завітали вранці. На місці якраз був начальник пожежної частини ДПРЧ №19 майор Олександр Шмідт, а на зміну заступив Володимир Степанюк, командир відділення 19 ДПРЧ 2 ДПРЗ. Вони відзначили важливість таких місць у цей складний час, адже зігрітись, бути на зв’язку з близькими, знати головні новини країни зараз дуже важливо. 

Володимир Степанюк відзначив, що, незважаючи на перебої з електропостачанням, люди налаштовані дуже оптимістично та дружелюбно. «Ввечері тут стільки людей, що у наметі нема місця, щоб відкрити дверцята топки і дров підкинути. І хоч, в основному, це молодь – усі дуже порядно та культурно себе поводять. Мимоволі слухаючи їх розмови я ще раз переконуюсь, які сильні та незламні наші люди. Україна переможе! Але зараз важливо, щоб наші жінки та діти, люди літнього віку почували себе у безпеці, наскільки це можливо», – каже Володимир Володимирович.

Тож надвечір ми знов навідались сюди. І правда, всередині – ніде яблуку впасти. Лунає сміх і гам. Зовні, узявши чай, стоять сім’ї з візочками та маленькими дітками.

Знову зустрічаю Володимира Степанюка, командира відділення 19 ДПРЧ 2 ДПРЗ. А він захопливо розповідає мені про хлопчину, який з власної ініціативи від ранку допомагає заварювати чай людям. Це юний волонтер – Богдан Дуднік. Йому лише 13 років. І, відбувши онлайн навчання в ліцеї №11 міста Ковеля, взяв удома цукор і прийшов сюди допомагати. Пізніше до нього долучився й 14-річний Олександр Савчук. Турботливі бабусі хлопців випровадили онуків не з пустими руками, а зі смачним печивом, аби ті пригостили відвідувачів пункту.

Тож в ці темні часи зігріваймо один одного турботою й теплом наших гарячих сердець. 

А ось перелік всіх «Пунктів Незламності», які ЦІЛОДОБОВО діють в Ковелі: 

вул. Незалежності, 73 (перший поверх міської ради); 

вул. Міцкевича, 23 а, (Пожежна частина); 

вул. Відродження, 1 (Пожежна частина); 

вул. О. Пчілки – навпроти центральної лікарні (біля літнього майданчика); 

Залізнична станція Ковель (з/вокзал, 2-й поверх);

вул. Володимирська, 85; 

Район – «Сільмаш», вул. Боровця, 2 (неподалік 11 садочка).

А в суботу облаштували 8-й пункт у Ковельському районному управлінні поліції, що у Ковелі по вул. Незалежності, 119-А (тел. 050-484-53-49). Його особливістю є можливість доступу до інтернету за допомогою Starlink.

Також, як повідомляє міський голова Ігор Чайка в Telegram, у центрі міста розпочали роботу Пункти допомоги, тепла, можливості зарядити телефони і випити гарячого чаю, відвідати санвузол. Вас чекають в:

Публічній бібліотеці, вул. Степана Бандери (з 9 до 18 год.);

Приміщенні КДЮСШ ім. Кондратовича, бульвар Лесі Українки (з 8 до 18 год.).

Аліна Романюк.

Фото автора. 

Як відомо, в Україні й на Ковельщині зокрема,  відкрили «Пункти Незламності». Діють вони цілодобово. Там можна підзарядити телефони, гаджети, ліхтарі, випити теплого чаю, а головне – зігрітися.

На кожному з них завжди чергують працівники ДСНС, які слідкують за порядком, безпекою та комфортом людей.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 269

Від четверга  

до четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 198

Від четверга  

до четверга

25 листопада, п’ятниця

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 160

Від четверга  

до четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 190

Нещодавно на сторінках нашого видання ми проводили бліц-конкурс «Чи знаєте Ви історію бібліотечної справи на Ковельщині?». Оперативно відгукнулися на акцію вихованці гуртка «Літературне краєзнавство», що діє при ліцеї № 3 імені Лесі Українки під керівництвом Лариси Липовської. 

Відповіді на запитання конкурсу вони відтворили в інсталяції (на світлині праворуч), яку оформили у вигляді книги, доповнивши текст світлинами з архіву гуртківців та авторським віршем «Читаюча нація непереможна!». Учні визнані переможцями конкурсу і будуть нагороджені призами.

Гурток у ліцеї діє вже третій рік поспіль, а відвідують його учні 8-9-их класів, які цікавляться історією нашого народу, рідного краю. Саме історія й формує національну свідомість та є дороговказом у житті. Як сказав Григорій Сковорода: «Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя…».

Завідуюча бібліотекою Лариса Липовська дуже пишається вихованцями, адже вони ініціативні, наполегливі та дуже допитливі. Вона завжди старається зацікавити юних історичною спадщиною, заохочує до читання книг, а найбільшою винагородою вважає їх заповзятливість у справі.

– У чому особливість вашого гуртка? – запитую Ларису Анатоліївну. – Чи багато дітей його відвідує? 

– Було 15 учнів, але через воєнний стан дехто виїхав за кордон. Тож зараз нас 11. Всі дітки дуже старанні та різнобічно розвинуті. Працювати з ними – одне задоволення. Саме вони часто є ініціаторами масових заходів. Коли я бачу, як «горять» їх очі, радію. 

У рамках роботи гуртка ми займаємось дослідженням та вивченням літературних й історико-культурних надбань рідного краю та України, пізнаємо красу мови через вивчення усної народної творчості.

Особливо цікаво дітям, коли влаштовуємо поетичні години, мандрівки за книгами волинських письменників, екскурсії у галерею мистецтв та історичний музей, вчимося працювати з архівними джерелами, проводимо пізнавальні подорожі вулицями рідного міста. 

Особливу увагу приділяємо вивченню біографій визначних людей Волинського краю: збираємо легенди, перекази, спогади, займаємось пошуком старовинних друкованих матеріалів, речей побуту. 

Шкода лише, що через пандемію та військові дії в Україні не всі задуми вдається втілити у життя. Але віримо, що вже найближчим часом реалізуємо свої плани щодо проведення музейних гостин за участю наших гуртківців, інсценізацій легенд про місто Ковель.

– Чи змінились цінність літературних надбань минулих поколінь, ставлення дітей до України після повномасштабного російського вторгнення?

– Хочу зауважити, що наші діти дуже змінилися за цей час. Вони подорослішали і в плані мислення, і в плані духовності.  В один момент стали дорослими – життя їх змінило однозначно. Вони згуртованіші,  добріші. 

У нас є група, де ми обмінювались інформацією, коли не було змоги працювати навіть дистанційно. Я, бувало, надсилала їм якісь мотивуючі повідомлення, на які, інколи, не всі реагували, та після 24 лютого вони активно підтримують один одного, діляться новинами і з гордістю говорять про Україну. 

Щодо літератури, то ми часто цитуємо великих українських письменників, які возвеличували Україну і чиї слова стали пророчими. Написані у минулих століттях, вони актуальні й сьогодні. Бо у доробках наших митців, слова яких стали класикою літератури, –  частина генетичного коду нації.

– А які ж досягнення вихованців гуртка?

– Як я вже казала, у нашому осередку – дуже допитливі й талановиті діти у яких великий творчий потенціал. Вони залюбки займаються дослідницькою роботою, активні учасники онлайн-конкурсу «Ковель очима дітей» (Артем Романюк, Анна Савенюк, Володимир Титомир, Анна Мельничук, Дмитро Старушик).  

В минулому році гуртківці долучилися до Всеукраїнської краєзнавчої  експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» у напрямку «З попелу забуття», підготували краєзнавчо-дослідницьку роботу «Капелани – духовний щит України», яка визнана кращою на міському та обласному етапах конкурсу і увійшла в число призерів Всеукраїнського конкурсу. 

Ця робота для нас дуже важлива. Збираючи інформацію, багато спілкувалися зі священниками з Ковеля, Доротища, Люблинця. У юнаків «горіли» очі, вони ніби стали свідками тих подій, про які розповідали їм очевидці. Моментами я не могла стримати сліз, бо чула про те, що ніколи не побачиш по телевізору чи в інтернеті. Ми перейнялися цим всім, плідно попрацювали і тішимось, що нашу працю достойно оцінили.

Артем Романюк та Ліза Голуб вже мають у своєму доробку цікаві казки та оповідання. 

В гуртківців –  чудові артистичні здібності, й до Лесиних днів вони організували інсценізацію казки Лесі Українки «Лелія». Проводили «Андріївські вечорниці», літературні іменини.

– Дехто стверджує, що з цифровим «проривом» друковане слово потрохи відходить у минуле. Що Ви думаєте про це?

– Ніколи не потрібно опускати руки. Кожен приходить у цей світ, щоб творити добро і повинен робите те, що вміє найкраще. 

Щодо книги, то варто популяризувати її, найперше, вдома, щоб у кожній сім’ї та родині вона стала необхідною, як хліб і вода. Коли «тріумвірат» – батьки-вчитель-бібліотека – будуть розповідати про важливість друкованого слова, книги і цінності надбань поколінь, тоді й молодь, яка підростає, і рідна Україна будуть процвітати.   

– Дякуємо за оптимізм, за добро, за зерна вічного, що засіваєте у дитячі серця!

– Ми мусимо, це – наш святий обов’язок! Хочеться, щоб ті зерна, дали хороші сходи. Дай, Боже, щоб вони проросли врожаєм мудрості, любові і до України, і до близьких. Віримо, що невдовзі наші дітки  знову спокійно сядуть за парти, ми будемо жити у мирній країні, тривожні сирени зміняться мирними світанками, і все буде добре. 

Якщо кожен із нас буде щиро любити і поважати свою країну, то її неодмінно  поважатиме світ і ми обов’язково ПЕРЕМОЖЕМО! 

Аліна РОМАНЮК.

На світлинАХ: вихованці гуртка «Літературне краєзнавство» Артем Романюк, Єлизавета Голуб, Володимир Титомир, Анна Савенюк, Дмитро Старушик.

Фото з архіву гуртківців.

Нещодавно на сторінках нашого видання ми проводили бліц-конкурс «Чи знаєте Ви історію бібліотечної справи на Ковельщині?». Оперативно відгукнулися на акцію вихованці гуртка «Літературне краєзнавство», що діє при ліцеї № 3 імені Лесі Українки під керівництвом Лариси Липовської. 

Відповіді на запитання конкурсу вони відтворили в інсталяції (на світлині праворуч), яку оформили у вигляді книги, доповнивши текст світлинами з архіву гуртківців та авторським віршем «Читаюча нація непереможна!». Учні визнані переможцями конкурсу і будуть нагороджені призами.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 181

Від четверга  

до четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 225

Від четверга  

до четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 195

Від четверга  

до четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 227

Під покровом Всевишнього і Пресвятої Богородиці Україна вкотре виборює свою Незалежність. Майже вісім місяців поспіль після повномасштабного вторгнення рашистів триває кровопролитна і жорстока війна. 

Та правда і воля – за нами, бо ми – нащадки славного козацького роду! Збройні Сили та народ України демонструють всьому світу свої силу, хоробрість та незламний дух. 

У щоденній боротьбі не втомлюються наші захисники, не втомлюються і захисниці на різних фронтах. Серед них – "Жіночий батальйон швидкого реагування Благовіщенського собору м. Ковеля". Так себе називають жінки, які з перших днів війни на Сході України в 2014 р. та повномасштабного вторгнення 2022 р., плетуть маскувальні сітки й ведуть активну волонтерську діяльність. 

Їх ви бачите на світлині. Це – Алла Жигаревич, Світлана Мандзюк, Марія Заболоцька, Валентина Наумчик, Юлія Попель, Марія Кравчик, Світлана Кіндер, Анна Вацек, Євгенія Буднік, Світлана Бондаренко. Головними натхненниками для жінок є настоятель Свято-Благовіщенського собору протоієрей Василь Мичко та о. Михайло Левочко, які наснажуть на добрі справи своїм прикладом й патріотичною позицією, підтримують українську армію і матеріально, і духовно.

Під покровом Всевишнього і Пресвятої Богородиці Україна вкотре виборює свою Незалежність. Майже вісім місяців поспіль після повномасштабного вторгнення рашистів триває кровопролитна і жорстока війна. 

Та правда і воля – за нами, бо ми – нащадки славного козацького роду! Збройні Сили та народ України демонструють всьому світу свої силу, хоробрість та незламний дух. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 360

Від четверга  

до четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 216