Нещодавно у Смідинській територіальній громаді Ковельського району, що на Волині, підсумували здійснення проєкту «3D-подорож гастрономічною спадщиною «Смідинська капуста», що реалізувався за підтримки Українського культурного фонду. Ця страва місцевих господинь здавна є традиційною у Смідині, а відтепер ще й стала своєрідною візитівкою поліського села.  

Смідин – одне з найдавніших і найбільших сіл Волині. Вперше згадується в письмових джерелах 25 травня 1508 року. Воно умовно поділяється на п’ять кутків, тому, згідно із Вікіпедією, і церков також було кілька: Микільська, Святого Симеона, Свято-Троїцька, Світлого Воскресіння Христового і Хресто-Воздвиженська, яку збудували ще в 1693 році. Вона простояла до 1944 р., доки не згоріла під час боїв Другої світової війни. Мешканці села відбудували її в 1991 році. Тепер у Смідині це лише один храм, відтак і храмове свято тут відзначають саме на Воздвиження Чесного Хреста Господнього. А оскільки цей день вважається днем посту, то серед наїдків, якими здавна частували гостей на празник, головною стала печена капуста.

Приготування цієї страви – справжній ритуал для тутешніх господинь, котрі бережуть кулінарні секрети своїх мам і бабусь. Команда, яка працювала над проєктом «3D-подорож гастрономічною спадщиною «Смідинська капуста», разом зі своєю керівничкою Оленою Крук зібрала розповіді  місцевих жительок про особливості традиційного празникового смаколика. За переказом найстарішої жительки Смідина Феонії Оксентіївни Зінчук (1924 року народження), ще її мама неодмінно готувала цю страву на Воздвиження.

– Колись люди були не такими вибагливими до їжі, – пригадала Марія Стахівна Цалай. – До празника старалися зібрати увесь урожай, бо далі могли бути морози. А наш празник – пісний день, то і страви готували пісні.

Більшість наїдків готували в печі, капусту – теж. Як розповіла Віра Григорівна Остапук, для цього брали дубові дрова, щоб був хороший жар, а піч палили до тих пір, поки не ставала білою всередині. 

– Сьогодні вже в багатьох оселях немає печей, – додає 80-річна Марія Потапівна Поляк. – То перед празником сусіди до мене приносять капусту, щоб спекти їм. Кому одну головку, кому – дві. Чим більше покладемо в піч, тим краще.

Під час віртуальної 3D-подорожі вона показала, як слід готувати брендову смідинську страву: обчищені головки капусти поміщають на черінь печі, де залишають трохи жару, закривають її засувкою, яку ззовні щільно обмазують глеєм – сумішшю піску, глини і води. Капусту залишають у печі на ніч. А вранці виймають, обчищають верхні листки, кришать, солять, додають часник, цибулю, перець, олію, приправляють квашеними огірками. 

А Ганна Василівна Васинюк додала: до празника ще пекли житній хліб на капустяному листі.

– Він був дуже смачний, бо житній хліб – то є життя, – каже жінка.

Проєкт, який здійснила місцева команда, – це не тільки про місцевий смаколик, а насамперед про прадавні звичаї, що склалися в цьому селі впродовж багатьох століть, про місцеву культуру і традиції. Адже під час віртуальної 3D-подорожі гастрономічною спадщиною «Смідинська капуста» можна побачити умеблювання кухні, де готують цю страву, традиційне кухонне начиння, яким користувалися господині в давнину, домоткані килимки, вишивки, ляльки-мотанки. 

Все це дає змогу пізнати унікальну атмосферу колишнього селянського побуту, побачити вироби місцевих майстринь, вишивальниць, ткаль. А ще помилуватися навколишніми краєвидами, поліською природою. Та головне – відчути любов жителів Смідина до своєї батьківщини, яку передали у пісні її автори Григорій Зарубич та Ольга Гузь.

– Наразі смідинська капуста вже внесена до обласного реєстру об’єктів нематеріальної культурної спадщини, але ми розраховуємо, що невдовзі вона зможе потрапити і до всеукраїнського реєстру, – підсумувала роботу своєї команди Ольга Крук. – А це допоможе мешканцям інших територій відчути унікальність і самобутність нашого рідного села, віртуально долучитися до приготування традиційної смідинської страви.

Валентина БЛІНОВА.

НА СВІТЛИНАХ: Смідин – центр територіальної громади; Марія Потапівна Поляк пече капусту для себе і для сусідів.

Фото з архіву автора.

Нещодавно у Смідинській територіальній громаді Ковельського району, що на Волині, підсумували здійснення проєкту «3D-подорож гастрономічною спадщиною «Смідинська капуста», що реалізувався за підтримки Українського культурного фонду. Ця страва місцевих господинь здавна є традиційною у Смідині, а відтепер ще й стала своєрідною візитівкою поліського села.  

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 725

24 листопада, п’ятниця

Схід Сонця – 07.26; захід – 16.03. 

Місяць – у Тельці.

Всесвітній день інформації.

Чорна п’ятниця (Black Friday).

Вмч. Катерини.

25 листопада, субота

Схід Сонця – 07.28; захід – 16.02.

Місяць – у Тельці.

Дeнь пам’яті жертв голодоморів. 

Міжнародний день боротьби зa ліквідацію насильства відносно жінок.

Віддання Введення. 

Сщмч. Климента Римського. Прп. Петра, мовчальника.

26 листопада, неділя

Схід Сонця – 07.29; захід – 16.01.

Місяць – у Тельці.

Неділя 25 після П’ятд.

Мч. Данила Братковського.

27 листопада, понеділок

Схід Сонця – 07.31; захід – 16.00.

Місяць – у Близнюках.

Блгв. Всеволода. Прп. Романа.

28 листопада, вівторок

Схід Сонця – 07.32; захід – 15.59.

Місяць – у Близнюках.

День працівника фінансового моніторингу.

Мчч. Василія, Григорія, Йоана.

29 листопада, середа

Схід Сонця – 07.34; захід – 15.59.

Місяць – у Раці.

Прп. Нектарія печер.

30 листопада, четвер

Схід Сонця – 07.35; захід – 15.58.

Місяць – у Раці.

Всесвітній день домашніх улюбленців.

Міжнародний день захисту інформації.

Ап. Андрія Первозваного.

Місячні фази у листопаді

Зростаючий Місяць – до 26 листопада.

Повний Місяць – 27 листопада.

Спадаючий  Місяць – 28-30 листопада.

Підготувала Аліна РОМАНЮК.

Схід Сонця – 07.26; захід – 16.03. 

Місяць – у Тельці.

Всесвітній день інформації.

Чорна п’ятниця (Black Friday).

Вмч. Катерини.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 288

ОВЕН. Може пiдвернутися вигiдна робота або додатковий заробiток. Службова дiяльнiсть може принести приємнi сюрпризи.  Не варто накопичувати образи. 

ТЕЛЕЦЬ. Вразливiсть i спiзнення можуть виявитися причиною неприємних ситуацiй. Не панiкуйте i не вплутуйтеся у конфлiкти. 

Бажано перейти на понижений темп роботи, більше відпочивати.

БЛИЗНЮКИ. Мрiї почнуть здiйснюватися. Зараз протипоказанi поспiх i зайва метушливiсть, дотримуючись вичiкувальної стратегiї, ви зможете досягти вражаючих результатiв. 

РАК. Ваші рiшучiсть i активнiсть дозволять здiйснитися більшості планiв i задумiв. Одне з найважливiших завдань – налагодження не тiльки дiлових, але й особистих зв’язкiв. 

ЛЕВ. Розширте коло спiлкування, тодi дiловi зустрiчi дозволять збiльшити сферу впливу. На роботi стануть в нагодi дипломатичнiсть i спокiй, навiть, якщо аврал. 

ДIВА. Вашу свiтлу голову вiдвiдуватимуть найрiзноманiтнiшi iдеї. I через це навряд чи вдасться довго усидiти на мiсцi. Але спробуйте не гнатися вiдразу за двома зайцями. 

ТЕРЕЗИ. Виникне блискучий шанс здiйснити свої бажання. I знайдуться охочi в цьому допомогти. У п’ятницю не слiд багато працювати i сильно втомлюватися. 

СКОРПIОН. Поспiшайте реалiзовувати заповiтнi мрiї, саме зараз перед вами вiдкриваються блискучi перспективи. Зустрiчi i знайомства будуть корисними. Варто закласти фундамент для майбутнього кар’єрного злету. 

СТРIЛЕЦЬ. Займатися зараз краще дрiбницями, а також справами, в яких помилитися неможливо. Сприятливi контакти з колегами здалеку, можливi поїздки. У особистому життi не виключенi проблеми через  сильну зайнятiсть на роботi.

КОЗЕРIГ. Понедiлок i вiвторок можуть не викликати особливого захоплення, оскiльки плани можуть змiнитися. У суботу позбавте будинок вiд непотребу. 

ВОДОЛIЙ. Тиждень обiцяє бути яскравим i насиченим враженнями i подiями. Сприятливий час для змiни iмiджу. Ваші почуття гумору i чарiвнiсть можуть зробити позитивний вплив на успiх в багатьох справах. 

РИБИ. Перед вами стоятиме вибiр, доведеться  розв’язувати проблеми на роботі. Краща тактика поведiнки – спокiйно робити свою справу. Потерпiть, напруження пристрастей навколо змiн на роботi поступово слабшатиме. 

Підготував

Степан ЗОРЕПАД.

ОВЕН. Може пiдвернутися вигiдна робота або додатковий заробiток. Службова дiяльнiсть може принести приємнi сюрпризи.  Не варто накопичувати образи. 

ТЕЛЕЦЬ. Вразливiсть i спiзнення можуть виявитися причиною неприємних ситуацiй. Не панiкуйте i не вплутуйтеся у конфлiкти. 

Бажано перейти на понижений темп роботи, більше відпочивати.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 378

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 5оС.  Вітер західний сильний.

В ніч на п'ятницю. Хмарно, часом сніг з дощем. Температура: 3оС.   Вітер  слабкий західний.

П'ятниця. Мінлива хмарність, сніг з дощем. Температура:  4оС.  Вітер  північний  помірно сильний.

В ніч на суботу. Мінлива хмарність, невеликий сніг з дощем.  Температура:  1оС. Вітер північно-східний слабкий.

Субота. Мінлива хмарність. Температура:  2оС. Вітер південно-східний помірний.

В ніч на неділю. Мінлива хмарність.  Температура: -1оС.  Вітер   південний-  помірно сильний. 

Неділя. Хмарно, сніг з  дощем.  Температура: 40С.  Вітер  південний помірно сильний.

В ніч на понеділок. Хмарно, дощ.  Температура: 6оС.  Вітер західний  помірно сильний.

Понеділок. Хмарно, дощ. Температура: 10оС. Вітер  західний  сильний.

В ніч на вівторок. Хмарно, можливий   дощ.  Температура: 50С. Вітер  західний помірно сильний.

Вівторок. Мінлива хмарність,  часом дощ.  Температура: 4оС.  Вітер  північно-західний  сильний. 

В ніч на середу. Мінлива хмарність. Температура: 1оС.  Вітер  північно-західний помірно сильний.

Середа. Мінлива хмарність.  Температура:  2оС.  Вітер  північно-західний сильний.  

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 5^оС.  Вітер західний сильний.

В ніч на п'ятницю. Хмарно, часом сніг з дощем. Температура: 3^оС.   Вітер  слабкий західний.

П'ятниця. Мінлива хмарність, сніг з дощем. Температура:  4^оС.  Вітер  північний  помірно сильний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 398

17 листопада — Міжнародний день студентів. Свято було запроваджено на Всесвітньому конгресі. В Україні День студента почали відзначати з 1999 року відповідно до Указу Президента.

Студентство – незвичайні люди, які змінюють хід історії! І сьогодні у нашій країні це саме так! 

Українські студенти вкотре довели, що саме вони є тими, хто рухає світом, і є великою силою майбутнього! Студенти  разом з усім народом України  демонструють свою незламність, патріотизм та професіоналізм, толерантність, мудрість і на всіх фронтах  захищають нашу країну.

В системі освіти відбулися значні зміни, але студенти продовжують навчатися, кожен в різних умовах, адже розуміють, що знання, то – зброя, якою вони обов’язково переможуть ворога. Тож нехай це свято об’єднає всю сучасну молодь, яка навчається, заради миру та розвитку, світлого майбутнього та втілення задумів у вільній незалежній прогресивній Україні! 

Нехай у студентів Ковельського фахового медичного коледжу все вдається легко, а невтомний ентузіазм неодмінно  приведе до улюбленої, престижної та затребуваної професії! Бажаємо короткої сесії та гарних оцінок! Щастя, здоров’я, наполегливості у справах, успіхів у навчанні, надії та  віри, любові у ваших серцях!

З вірою у Перемогу!

Зі святом Вас, студенти! 

Ми разом усе подолаємо і переможемо! 

Ольга Левочко,

 заступник директора  з питань гуманітарної 

освіти та виховання Ковельського фахового медичного коледжу.

17 листопада — Міжнародний день студентів. Свято було запроваджено на Всесвітньому конгресі. В Україні День студента почали відзначати з 1999 року відповідно до Указу Президента.

Студентство – незвичайні люди, які змінюють хід історії! І сьогодні у нашій країні це саме так! 

Українські студенти вкотре довели, що саме вони є тими, хто рухає світом, і є великою силою майбутнього!  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 289

Славну історію має Ковельський медичний фаховий коледж, який дав путівку в життя сотням, якщо не тисячам випускників, котрі присвятили своє життя охороні здоров’я.

Не всі вони стали медичними «світилами», але від того значення їх ролі в суспільстві не менше, а, можливо, навіть більше. Адже без медичної сестри чи медбрата, фельдшера чи акушера важко собі уявити ефективну роботу будь-якого закладу охорони здоров’я.

Після масштабного вторгнення путінської росії в Україну, початку кривавої агресії проти нашої незалежної держави, багато рятівників  у білих халатах пішли добровільно на фронт. Ризикуючи своїм життям, під кулями автоматів, осколками  мін та снарядів вони рятують від смерті наших захисників. На жаль, не завжди вдається залишитися живими і їм.

На зразках мужності й героїзму воїнів ЗСУ адміністрація, педагогічний колектив коледжу готують не лише висококласних фахівців медичної справи, а й переконаних патріотів України, котрі твердо вірять у її перемогу над ворогом.

– Студентська родина у нас монолітна і згуртована, – розповідає  директор Ковельського медичного фахового коледжу, депутат міської ради Олена Григола. – Ми всі разом активно включилися у волонтерську роботу, в міру своїх сил та можливостей допомагаємо фронту, проводимо глибоко ідейні заходи національного змісту, благодійні ярмарки тощо. В цьому нам допомагає духовенство собору Благовіщення Пресвятої  Богородиці ПЦУ, особисто святі отці Василь Мичко та Михайло Левочко.

На світлинах ви бачите миті життя студентської родини медичного коледжу. Побажаємо ж майбутнім медикам, їх наставникам вагомих успіхів у праці та навчанні, Божого благословення, швидшої перемоги над загарбниками!

Наш кор.

Фото з архіву коледжу. 

Славну історію має Ковельський медичний фаховий коледж, який дав путівку в життя сотням, якщо не тисячам випускників, котрі присвятили своє життя охороні здоров’я.

Не всі вони стали медичними «світилами», але від того значення їх ролі в суспільстві не менше, а, можливо, навіть більше. Адже без медичної сестри чи медбрата, фельдшера чи акушера важко собі уявити ефективну роботу будь-якого закладу охорони здоров’я.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 303

Міністерство охорони здоров’я України прогнозує, що епідемічний сезон цього року буде важчим за попередній. Паралельно циркулюватимуть грип та COVID-19. Швидкому поширенню інфекцій сприятимуть також повернення людей до роботи в колективах та офлайн-навчання після карантину і заходів безпеки у зв’язку з війною. З початку жовтня лікарі фіксують зростання кількості пацієнтів з COVID-19. Вже є тяжкі і навіть смертельні випадки. Єдиним ефективним і безпечним способом запобігти тяжкому перебігу грипу та COVID-19 залишається щеплення.

Про те, як захистити себе і своїх близьких на початку нового епідемічного сезону, розповідає заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Ігор КУЗІН. 

– Ігоре Володимировичу, чи означає офіційне завершення пандемії COVID-19, що рівень небезпеки суттєво знизився?

– Означає лише те, що статус пандемії скасовано, але COVID-19 залишається. Ця хвороба перейшла в категорію постійної проблеми для системи охорони здоров’я – як грип та інші респіраторні вірусні інфекції. Медична спільнота розуміє, як відбувається зараження, яким є перебіг і яке лікування необхідне хворому. На сьогодні вакцинація залишається єдиним способом посилити імунітет, в разі інфікування – запобігти ускладненням від хвороби. 

З початку жовтня ми спостерігаємо поступове зростання кількості пацієнтів  з різним ступенем важкості COVID-19. Зростає також кількість смертельних випадків. Поки що це невеликі цифри. Йдеться передусім про осіб віком 60-65 років. 

Скасування статусу надзвичайної ситуації не означає, що COVID-19 перестав циркулювати. Простою мовою, він тепер як і грип – постійне сезонне захворювання. Наразі вакцинація проти COVID-19 в Україні залишається безоплатною. Записатися на щеплення можна в сімейного лікаря та в пунктах вакцинації. 

Людям, які мають ослаблений імунітет чи супутні захворювання; людям, старшим за 60 років; які перебувають у групі ризику важкого перебігу та смерті внаслідок COVID-19, — необхідно подбати про імунний захист та зробити щеплення. Головною метою базового курсу вакцинації та введення бустерних доз вакцини проти COVID-19 залишається запобігання тяжким випадкам та ускладненням.

– Якщо людина вже отримала два щеплення проти COVID-19 та бустер, чи потрібно вакцинуватися вчетверте, вп’яте..?

– Згідно з рекомендаціями МОЗ України, від COVID-19 передбачений базовий курс вакцинації. Це два щеплення плюс ще один укол – бустерна доза, яка має бути зроблена щонайменше через п’ять місяців. Це первинний курс з вакцинації. 

Якщо людина має важкі супутні неінфекційні захворювання, наприклад захворювання серцево-судинної системи, бронхіальну астму, онкопатологію, або вік від 60 років і старше, їй рекомендовані додаткові сезонні бустерні щеплення. 

Українці, які не належать до групи ризику, але їм необхідно отримати «додатковий бустер», наприклад, для поїздки у країни, де є вимоги мати додаткове щеплення, або ті, хто мають первинний курс вакцинації та виявили бажання отримати додатковий бустер, можуть зробити щеплення після консультації з сімейним лікарем в амбулаторії чи у пункті щеплення.

– В яких установах зараз можна зробити щеплення від COVID-19 і грипу?

– В Україні працює більше 2000 пунктів щеплення. Найчастіше йдеться про амбулаторії загальної практики сімейної медицини, районні або обласні лікарні. Актуальний перелік можна знайти на сайтах обласних центрів контролю і профілактики хвороб (ОЦКПХ) та департаментів охорони здоров’я. 

В кожній області також працюють мобільні виїзні бригади. Їх використовують в віддалених населених пунктах або ж для вакцинації ізольованих контингентів – наприклад, ромського населення, представників релігійних громад. Це також стосується людей, які живуть у прифронтовій зоні – там, завдяки підтримці, зокрема, міжнародних партнерів, працюють щонайменше 50 мобільних бригад. Щодо виклику бригади громадяни можуть звертатися до сімейного лікаря або до реєстратури закладу охорони здоров’я, який їх обслуговує.

– Чи можна вакцинуватися безкоштовно?

– Вакцина від COVID-19 буде безкоштовною до кінця 2024 року. Вакцину проти грипу можна придбати в аптечній мережі. Вона пройшла державний контроль якості. Безкоштовна вакцинація проти грипу вже почалася для медичних працівників – Україна отримала 60 тисяч доз вакцини в рамках міжнародного проєкту PIVI.

В країні є достатня кількість вакцин. Саме зараз, на початку сезонного підйому захворюваності, слід приділити цьому питанню увагу і прийти до пункту вакцинації.

Міністерство охорони здоров’я України прогнозує, що епідемічний сезон цього року буде важчим за попередній. Паралельно циркулюватимуть грип та COVID-19. Швидкому поширенню інфекцій сприятимуть також повернення людей до роботи в колективах та офлайн-навчання після карантину і заходів безпеки у зв’язку з війною. З початку жовтня лікарі фіксують зростання кількості пацієнтів з COVID-19. Вже є тяжкі і навіть смертельні випадки. Єдиним ефективним і безпечним способом запобігти тяжкому перебігу грипу та COVID-19 залишається щеплення.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 342

Чи міг звичайний металосервісний центр перетворитися на дім, в якому готують млинці, виховують дітей з дитячого будинку і вирощують на подвір’ї огірки? 

До повномасштабного вторгнення здавалося, що ні. 

Але металосервісні центри стали домом для майже тисячі родин зі Сходу. 

На території центрів не припиняється процес металообробки і перевезення металу, але в офісних приміщеннях тепер стоять розстелені ліжка, повні речей шафи, мікрохвильовки і пральні машинки.

Українці, які там живуть, створили свій графік чергувань, обрали старшого на поверсі і навіть посадили собі город. 

– Так історично склалось, що наші металосервісні центри розташовані буквально у кожному населеному пункті України (зараз 37 оптових та понад 280 роздрібних торгових точок), – розповідають у «АВ метал груп» компанії, яка першою в Україні започаткувала ініціативу перетворення металобаз у домівки для вимушених переселенців. – Першою хвилею «гостей» стали співробітники та їхні родини, але новина про безплатний прихисток швидко розповсюдилась, і до нас почали їхати буквально усі – з Луганської, Донецької областей, Маріуполя, Херсона тощо.  

Тоді, весною 2022-го, порожні  офісні кімнати переробили на житлові кімнати, склад – на гостинний хол. 

Металобаза у Кропивницькому стала перевалювальним  пунктом на 2-3 дні для людей, які тікали зі східних до західних регіонів. 

На базах у Львові та Івано-Франківську деякі люди зі своїми тваринами живуть вже понад рік. Їм пообіцяли, що вони зможуть знаходитися там до кінця війни.

В Олександрії на прохання літніх жінок з Бахмута керівництво компанії прямо на території металосервісних центрів організувало цілі городи, аби люди могли за звичкою саджати овочі. Для родин з дітьми біля кожного шелтеру є дитячий майданчик та окрема дитяча кімната для ігор та навчання. 

«Що тут у вас? Мене з квартири виганяють» 

Леонід Петрович Костенко – колишній депутат і директор заводу у Слов’янську. Після вибуху на вокзалі у Краматорську чоловік разом із дружиною за пів дня виїхали у Кіровоградську область. За тиждень він отримав від сусідів фотографію вщент зруйнованого будинку, де не залишилося фундаменту. Через нервову напругу, дружина Леоніда Петровича захворіла на онкологію. Родина опинилася в Олександрії, почала знімати квартиру. Аж раптом з Польщі повернулися господарі і довелося шукати нове житло. 

«Я випадково знайшов шелтер. Коли він будувався, моя машина у ста метрах стояла, я її тут паркував на території, – розповідає Леонід Петрович. – Я зайшов всередину, говорю: «Як до вас   потрапити? Бо з квартири виганяють. Я б яму вдома у Слов’янську вирив і жив би там, але дружину треба оперувати». Мене пустили жити безплатно». 

Крім Леоніда Петровича, в Олександрії живе родина Олександра з Нової Каховки. Він приїхав у шелтер також ще не етапі будівництва. 

«Мені сказали: «Збереш собі ліжко – матимеш, на чому спати», – посміхається чоловік. Він допомагав збирати для всіх меблі. Зараз ще й влаштувався працювати на саму металобазу. 

У Львові та Хриплині Івано-Франківської області  комендантками працюють Наталя та Леона – обидві переселенки з Сєвєродонецька. 

«Настільки бомбили це місто… Цей гуркіт досі в голові. Не було світла, газу, зв’язку, закінчувалася їжа, повилітало скло, коли ми виїжджали. Горіли будинки, гинули люди, замерзали у підвалах. Ми розуміли: або теж замерзнемо, або будемо тікати», – розповідає Леона, комендантка шелтеру в Хриплині. 

На її місці мала працювати її подруга з Сєвєродонецька, яка розповіла про шелтер. Проте вона повернулася у рідне місто за речами і вже не змогла звідти виїхати. 

«Оце у нас один притулок, додому вертатися нікуди»

Ніна Полякова з Лиману  – агрономка. Має старшу доньку – онука і трьох прийомних дітей: Настю, Андрія і Олю. Її четвертий прийомний син 15-річний Толік нещодавно помер. Поїхав із шелтера у коледж, там стався серцевий напад. 

На очах двох інших її дітей, Андрія та Олі, вже під час великої війни загинув їхній батько. 

«Ми побачили відео на місцевому лиманському телеграм-каналі, що двоє дітей залишились без батька. Прилетіла ракета, він не встиг забігти в підвал і його вбило, – згадує Ніна. – Після смерті Толіка… Ми забрали собі цих діток. Живемо зараз  усією великою родиною вже рік у шелтері. Як були обстріли Львова, я тут ловила малих, страшно було їм». 

Лиман зараз деокупований, проте це сіра зона, повертатися туди небезпечно, тим паче будинок родини Полякових знищений трьома снарядами.  Поки що сім’я залишається у шелтері: влаштовує у ньому дні народження, різні дитяча свята, дні пиріжків. 

«Додому вертатися нікуди. Квартири у Львові дуже дорогі. Хтозна, як буде, живемо одним днем», – пояснює Ніна.  

Єлизавета ЛОМОНОС,

журналістка. 

м. Дніпро.

Чи міг звичайний металосервісний центр перетворитися на дім, в якому готують млинці, виховують дітей з дитячого будинку і вирощують на подвір’ї огірки? 

До повномасштабного вторгнення здавалося, що ні. 

Але металосервісні центри стали домом для майже тисячі родин зі Сходу. 

На території центрів не припиняється процес металообробки і перевезення металу, але в офісних приміщеннях тепер стоять розстелені ліжка, повні речей шафи, мікрохвильовки і пральні машинки.

Українці, які там живуть, створили свій графік чергувань, обрали старшого на поверсі і навіть посадили собі город. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 347

Протягом останніх десятиріч помітне  зростання сейсмічної активності у Карпатському регіоні. Це відповідає глобальним світовим тенденціям, пов’язаним з  глобальною зміною клімату та зростаючою активністю тектонічних процесів.

Кількість та сила землетрусів збільшується як у глибині, так і близько до поверхні Землі. Спостерігається тенденція до розширення географії сейсмічних подій та зростання їх сили.

Карпати – це молоді гори, які ще не завершили своє формування. В наші дні у  Карпатському регіоні також   спостерігаються  наслідки  виходу  накопиченої внутрішньої енергії.

Давайте розберемося, які ознаки сигналізують мешканцям Карпатського регіону про зростаючу небезпеку на основі інформації аналітиків проєкту “Благотворне суспільство”.

Чи буде більше землетрусів?

Аналіз даних Міжнародного сейсмологічного центру (ISC) щодо землетрусів в районі Карпат показав, що кількість сейсмічних подій на глибині 70-300 км різко зросла в 2005 році і залишається стабільно високою.

Крім того, протягом останніх років кількість землетрусів на глибині до 10 км катастрофічно збільшилась. Якщо у 2004 році їх було 87, то в 2012 році вже зафіксовано 1648 таких випадків. Це зростання майже в 19 разів!

Така тенденція є дуже небезпечною, оскільки поверхневі землетруси приносять більше руйнувань порівняно з поштовхами тієї ж магнітуди на більшій глибині.

З 2005 року в Карпатському регіоні стали частішими рої землетрусів, тоді, як раніше, їх практично не спостерігалося.

Рій – це група землетрусів, які відбуваються протягом досить короткого періоду часу на обмеженій площі. У рою немає домінуючого  за магнітудою головного поштовху, але присутні два або більше землетруси з близькими магнітудами.

Наприклад, у 2015 році рій землетрусів був зафіксований за 35 км на південний схід від міста Хуст.

Важливо відзначити, що енергія, котра виділяється землетрусами в роях, протягом останніх 7 років стрімко зростає. Це відбувається за рахунок збільшення кількості подій в роях та їх магнітуди.

Де очікувати землетрусів?

На карті внизу показані території з підвищеною сейсмічною активністю в районі Карпатських гір з 1989 року до сьогодення.

Але це не означає, що на інших територіях жити безпечніше. Останніми роками ситуація з сейсмічною активністю на планеті така, що будь-який регіон, будь-яка країна вже знаходяться в зоні ризику. Відбувається активація тектонічних плит, які раніше не відносилися до активних сейсмічних зон.

Яскравим прикладом цього є нещодавній землетрус, який стався на сході Словаччини в районі Гуменне 9 жовтня 2023 року. Він був незвичайно високої магнітуди 5.0, якої ніколи раніше не фіксували в   регіоні. Відлуння цього землетрусу відчувалося на північному сході Угорщини, південному сході Польщі та у західних районах України. 

Чому зростає сейсмічна активність?

Вчені встановили, що кожні 12 тисяч  років наша планета проходить через низку кліматичних катастроф, у тому числі, і руйнівних частих землетрусів. 

Причиною геодинамічних, геофізичних та кліматичних змін є зовнішній космічний вплив. Це означає, що високоенергетичне випромінення впливає саме на ядро, насичує його додатковою енергією. Ця енергія переходить в теплову, температура та тиск в середині планети піднімаються, що  сприяє підйому рідкої магми дуже високих температур з  ядра мантії.  Це змушує розплавлену магму рухатися від ядра до поверхні. Проте найнебезпечніше те, що підйом магми викликає руйнівні землетруси та виверження вулканів. 

Ми вступаємо в епоху, коли землетруси будуть відбуватися не просто частіше, а  вони матимуть непередбачувано великі магнітуди та завдаватимуть значних руйнувань.

Підвищена сейсмічна активність в Карпатському регіоні є тривожним сигналом і частиною єдиного планетарного процесу, посилення якого в найближчі роки є неминучим.

Додаткову інформацію про катастрофічні зміни, які відбуваються на нашій планеті, ви можете отримати, переглянувши форуму ютуб “Глобальна криза. Вихід є”.  

Протягом останніх десятиріч помітне  зростання сейсмічної активності у Карпатському регіоні. Це відповідає глобальним світовим тенденціям, пов’язаним з  глобальною зміною клімату та зростаючою активністю тектонічних процесів.

Кількість та сила землетрусів збільшується як у глибині, так і близько до поверхні Землі. Спостерігається тенденція до розширення географії сейсмічних подій та зростання їх сили.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 618

Сьогодні, коли в Україні війна, коли щоденно свою кров проливають наші Герої, більшості із нас не до свят. Як кажуть, переможемо ворога – відсвяткуємо.

Але є в нашого народу свято, яке не маємо права ігнорувати за будь-яких обставин. Це – День працівників сільського господарства, яке за традицією відзначаємо у третю неділю листопада – тобто наступної неділі.

Праця селянина не менш важлива, аніж мужність і відвага воїна. Адже, образно кажучи, без хліба не буде Перемоги. Сьогодні трудівникам полів і ферм особливо важко. Сільське господарство у східних та південних областях майже знищене московитськими варварами, через що країна недобирає значну кількість зерна, овочів, молока і м’яса.

Непросто доводиться й нашим землякам. Адже багато сільських механізаторів, представників інших спеціальностей мобілізовано до армії, частина з них зазнали поранень і контузій, полягли смертю хоробрих  на полі бою. Даються взнаки аграріям економічні і фінансові труднощі, зростання вартості пального і мінеральних добрив тощо.

І все ж навіть у таких складних умовах сільгоспвиробники, в тому числі й Ковельщини, рук не опускають. Дякуючи їх невтомності, працьовитості, творчому пошуку ми маємо в достатку хліб і до хліба, почуваємося впевненіше і надійніше. Завдяки українському селу продовольством забезпечені ЗСУ, благодійна допомога безперервно надходить до війська. І продовольство у цій допомозі – на першому плані.

Ось чому за кілька днів, у неділю, всім нам варто низько до землі вклонитися хліборобу, подякувати за сумлінну працю, мужність і стійкість. Незалежно, де цей хлібороб трудиться – в колективному чи індивідуальному господарстві, у виробничій чи переробній галузі, він теж наближає Перемогу. Тож Божої благодаті і ласки Вам, працелюби, чиї руки пахнуть хлібом!

Микола ВЕЛЬМА.

Сьогодні, коли в Україні війна, коли щоденно свою кров проливають наші Герої, більшості із нас не до свят. Як кажуть, переможемо ворога – відсвяткуємо.

Але є в нашого народу свято, яке не маємо права ігнорувати за будь-яких обставин. Це – День працівників сільського господарства, яке за традицією відзначаємо у третю неділю листопада – тобто наступної неділі.

Праця селянина не менш важлива, аніж мужність і відвага воїна. Адже, образно кажучи, без хліба не буде Перемоги. Сьогодні трудівникам полів і ферм особливо важко.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 225