Повідомлення в номер / Щастя за гроші ніколи не купиш

16.08.2023

Після закінчення педінституту Станіслав отримав скерування на роботу в одну із сільських шкіл на Волині. Уродженцю Галичини попервах було важко звикати до поліських звичаїв і традицій. Але поступово освоївся.

Мешкав у квартирі колгоспної доярки, яка завжди пригощала свіжим молочком, власноруч виготовленим маслом і сиром. Словом, на долю гріх було ображатися. Та й у школі все складалося якнайкраще: предмет знав досконало, викладав добре, отож, учні знання мали глибокі, батьки натішитися не могли. І від них дещо перепадало – то свіжину підкинуть, то ранніми овочами потішать, то картоплею на зиму допоможуть.

Так минав рік за роком. Ось і 25 виповнилося. Вже ніби про сім'ю подумати пора, а серед місцевих вчительок достойних не бачив, хоч деякі педагогині натяки робили. Але Станіслав хотів не тільки красиву і розумну, а й багату. У селі, де народився на Галичині, в пошані були дівчата із заможних сімей, бо вони ціну копійці знали, газдувати вміли, ще й чоловіками опікувалися по-материнському.

Та одного дня в школу за призначенням прибула вчителька англійської мови. Білява, симпатична, говірка й компанійська. Казали, що батько у неї в райцентрі бізнесом займається, а мати в торгівлі працює. Став молодий учитель до неї приглядатися, компліментами обдаровувати, то й поступово увійшов в довіру. Згодом запропонував руку і серце. Олена (так звали його симпатію) недовго й вагалася. Мати її завжди повчала: "Беруть заміж – іди. Потім захочеш, та не зможеш. Хто перебирає, той втрачає".

Весілля зробили в одному з найкращих міських ресторанів. Склалися одні батьки і другі – не бідні, слава Богу. Гостей запросили чоловік 200. Гуляли три дні. Перепили молодим грошей стільки, що Станіслав навіть очам не повірив. Радів: значить, вибір правильний.

Згодом батько Олени допоміг подружжю перевестися на роботу в райцентрі – зв'язки мав надійні і життям перевірені. Обом дали повну ставку ще й класне керівництво. Невдовзі придбали невеликий, але симпатичний будиночок. Живи і тішся. Вгору пішла і громадська кар'єра Станіслава – обрали депутатом міськради, кандидатом у члени партії. Після закінчення кандидатського стажу молодого комуніста рекомендували на посаду директора восьмирічної школи, через деякий час – середньої.

Тим часом в сім'ї народилися діти. Спочатку –донечка Василинка, потім синочок Іванко. Батьки допомогли із дитячим садочком, але Олені чоловік заборонив працювати. Мовляв, моєї зарплати вистачить, а ти сиди вдома, господарство доглядай.

А час ішов. Ось уже й діти попідростали, пішли в школу, а після здобуття середньої освіти вступили до інститутів: син – до медичного, донька – до педагогічного. Олена продовжила займатися домашніми справами, а Станіслава забрали на роботу в обласне управління освіти, де відповідав за працевлаштування молодих педагогів. Працевлаштовував не безкоштовно, а спочатку за "могоричі", пізніше – за гроші. Частину віддавав дружині, яка лишилася у райцентрі, а частину (більшу) залишав собі. Адже винаймав благоустроєну квартиру, харчувався переважно в ресторанах або кафе, отож, на все потрібні були фінанси. Вже подумував, щоб і Олену забрати в обласний центр, але все відкладав справу на "потім".

Доки це "потім" настало, Станіслава зненацька настигло шалене і гаряче кохання до колеги по роботі – чорнявої і пристрасної красуні Валентини. Та так "настигло", що дати ради своїм почуттям не міг. Валентина не надто пручалася. Адже сім'ї не мала, одружена не була. Їй імпонувало, що трохи старший за неї Станіслав, такий уважний і галантний: щодня дарував квіти, пригощав кавою і коньяком, міг розважити компліментами, які вона із задоволенням вислуховувала. Тому згодом перейшла жити до коханця.

Засліплений пристрастю, Станіслав забув і про Олену, і про дітей, і про місто, в якому народився та виріс. Всі його думки тепер були заполонені одним питанням: де взяти гроші? Адже кохана хотіла гарно одягатися, смачно харчуватися, купувати наймодніший одяг і взуття, завжди мати у сумочці доларову готівку. Довелося напружити всі мозкові звивини, щоб щодня мати поповнення особистої "каси".

Гроші у людей вимагав відкрито: одному обіцяв влаштувати сина в інститут, другому – посприяти у працевлаштуванні доньки, третьому – "відкосити" від мобілізації, четвертому –клопотати про інвалідність і т. д., і т. п. Обіцяв багато, бо мав багато друзів, яких в свій час теж виручав у важку хвилину.

Звичайно, не все вдавалося. Але загалом свіжа копійка (точніше долар) в кишені була завжди. Відповідно вдоволеною і щасливою почувалася Валентина, якій подруги заздрили, бо завжди дивувала наймоднішим одягом, вишуканим макіяжем та оригінальними зачісками. Але, як кажуть, все має свій кінець. Настав він одного чорного дня і в стосунках Станіслава й Валентини.

Якось до квартири, де вони мешкали, з обшуком прийшла поліція. Виявилося, що її працівники давно "вели" Станіслава, на якого надійшла скарга від одного з клієнтів, у якого той взяв гроші, але обіцянки не виконав. Обшук практично нічого не дав, бо всі гроші чоловік витратив на коханку. Та й факт хабара слідству не вдалося встановити.

Здавалося, все закінчилося добре. Але зненацька у Станіслава стався інсульт, його паралізувало, тому довелося лягати в реанімацію. Видно, стреси і нервові потрясіння далися взнаки. Дізнавшись про хворобу чоловіка, Олена приїхала до обласного центру, піднявши всіх медиків "на ноги" і змусивши застосувати найновіші способи і методи лікування. З обіймів смерті Станіславу вдалося вирватися, але інвалідом залишився на все життя. Відтак роботу довелося покинути й повернутися додому. Благо, що Олена про його шалене кохання нічого не знала.

Валентина ж не дуже журилася. Невдовзі вона знайшла собі нового "спонсора", миттєво забувши про попереднього. А коли дізналася про смерть Станіслава, який помер через три роки після інсульту, то навіть не приїхала на похорон. Не довго журилася Олена: не маючи постійного місця роботи, поїхала на заробітки в Італію, де згодом вийшла заміж за багатого сеньйора.

Діти залишилися в Україні. Не маючи коштів на прожиття, бо потрапили під скорочення, продали батьківський будинок, але, не досягнувши згоди, почали судитися за спадщину. Іван не витримав судової тяганини й пішов добровольцем на фронт, де невдовзі загинув. Василина вийшла заміж за однокласника, але щастя не мала: той виявився алкоголіком і наркоманом. Добре, що, дізнавшись про доньчину біду, мати забрала її до Італії. Кажуть, що там вона доглядає прикутих хворобою до ліжка інвалідів…

Володимир ПЕТРУК.

Щастя за гроші не купиш

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 238

Повідомлення в номер / Лапу на дружбу, брати наші менші

16.08.2023

– Хочеш, ляльку тобі подарую, донечко, а, може, конструктор?

– Ні, матусю. Подаруй мені краще котика…

Про це своє дитяче бажання моя чотирирічна доня Олександра ще напередодні Нового року писала у листі до Святого Миколая. А він їй тоді відповів, що обов'язково подарує маленьке кошенятко влітку, на її день народження. Я забула про це, а Чудотворець – ні…

Тепер Оззі (так назвали ми з донею маленьку кішечку) – ще один член нашої невеликої сім'ї, наша улюблениця, як називає її Сашуня, "мила пустунка", без якої тепер наша оселя "засумувала" б.

І хоч для моєї маленької донечки у цій історії роль бородатого улюбленця дітей беззаперечна, та вона знає й те, що за його дорученням котика нам передали люди, які доглядають та підгодовують безпритульних собак і котів, лікують та виходжують хворих тварин, допомагають чотирилапим знайти домівку, шукають їм добрих, люблячих господарів.

Щасливі промінчики в оченятах моєї донечки заграли яскравіше, а чорна красунечка з проникливим поглядом знайшла нову домівку завдяки волонтерам громадської організації "ВО "Ковель Енімалс".

І це у нас з Сашунею не перший досвід спілкування з ковельськими зоозахисниками тварин. Був ще один, але, на жаль, не такий позитивний: якось сповістили їх про поміченого нами поблизу нашої домівки ледь живого від виснаження сліпого песика, якого хтось викинув помирати на місцевий смітник.

І мимоволі подумалося: "Яке ж то серце треба мати, щоб його вистачило на всіх чотирилапих пухнастиків, які не мають господарів? Скільки терпіння – на безкінечну біганину, догляд за тваринами, пошук їжі та ліків, догляд, стерилізацію, лікування, утримання, пошук житла для братів наших менших? А ще душевної сили, аби щоразу бачити наслідки бездомного існування собачок і котиків, а навіть у багатьох випадках гірше – результати "піклування" за хатніми тваринами їхніх "люблячих" господарів.

Тому й вирішила поспілкуватися і розповісти про роботу зооволонтерів, про ті справи, яким присвячують себе щодня.

Одна із засновниць організації Оксана говорить, що майже три роки в Ковелі працює громадська організація "Ковель Енімалс", яка була створена для того, щоб комунікувати з владою міста. Однак рух зоозахисників у Ковелі започаткувався ще до офіційної реєстрації цієї громадської організації. Люди з добрим серцем просто не могли спостерігати за стражданнями покинутих тварин.

– У 2019 році в Ковелі затверджено програму поводження з безпритульними тваринами. Виконання заходів покладено на комунальне підприємство "Добробут", – розповідає Оксана. – Така ж програма була прийнята і перед цим - ще у 2016 році. Однак на перших початках робота була мало результативною. За перший рік її впровадження було стерилізовано лише кілька бездомних собак.

Згодом процес налагодився, наразі стерилізуємо усіх бездомних собак та котів. Тому сьогодні можна вже впевнено заявити, що завдяки стерилізації у місті значно зменшилась кількість бездомних тварин. Тварини не розмножуються, а відповідно і їхня кількість не збільшується. Усі малюки, яких ви бачите на нашій сторінці у мережах Фейсбук та Інстаграм, – приплоди від викинутих на вулицю домашніх "улюбленців".

Стерилізованих тварин у місті легко впізнати: на вухах у них жовті кліпси. Ці тварини не розмножуються, не агресивні, мають "свою" територію – біля магазинів, багатоповерхівок тощо. Вони мають статус "санітарних тварин міста".

– Стерилізовані безпритульні тварини у місті не несуть загрози, – запевняють волонтери. – На даний час основну загрозу несуть домашні тварини, яких відпускають на самовигул "дбайливі" господарі, і вони збираються у зграї під час тічок та в період розмноження.

А те, що це справді так, мені випала нагода вкотре пересвідчитися, адже в день зустрічі з місцевими зоозахисниками довелося потиснути не одну собачу лапу, погладити пухнасті спинки чотирилапих "безхатченків", які так довірливо заглядали в очі. Вони – тимчасові мешканці (на період лікування та післяопераційного періоду) пункту стерилізації та ідентифікації тварин, який ось уже кілька років діє на базі КП "Добробут". У них і "гостювала", а ще спілкувалася з тими, хто за ними весь час наглядає, піклується про них, дарує їм свою ласку і любов – працівниками стерилізаційного пункту.

– Сьогодні місто фінансує стерилізацію, лікування, частково харчування тварин, комунальні витрати та заробітну плату працівників КП "Добробут", – розповідає моя співрозмовниця Оксана, яка разом з іншими волонтерами часто сюди навідується, й водночас проводить екскурсію, знайомить з працівниками та їхніми підопічними.

Двір, де дружнім гавкотом "вітають" нас песики, – це перше, що зустрічає. І огорнули двозначні почуття. З одного боку – позитивні, бо тут тваринки під дбайливим наглядом, а з іншого – не дуже, адже в пункті вони тимчасово і те, в якому стані вони сюди потрапляють, – це результати нашої бездіяльності і байдужості.

– Тварин, яких ви бачите, викинули як непотріб з дому. Усі вони в минулому домашні, народжені у родинах, – продовжує знайомити з невеселими реаліями життя домашніх тварин, що стали безпритульними, Оксана. – На жаль, їхніх колишніх власників не завжди пощастить знайти. Якщо ж їх встановити, то пишемо в поліцію заяви про жорстоке поводження з тваринами. Тому сьогодні працюємо над популяризацією чіпування чотирилапих друзів, аби кожен ніс відповідальність за своїх тварин.

– Скільки часу тварини можуть перебувати у стерилізаційному центрі? – цікавлюся далі.

– У пункті стерилізації чотирилапі не перебувають на постійному місці проживання. Тут знаходяться хворі тварини, тварини-інваліди та ті, які найближчим часом будуть стерилізовані, а згодом, якщо за цей час не вдасться знайти їм родину, будуть випущені на місце відлову. Це не притулок для тварин, якого у Ковелі ніколи не було, немає і в найближчому майбутньому не буде, – наголошує волонтерка. – На облаштування притулку потрібно чимало коштів, які місто просто фізично не зможе виділити на фінансування такої установи.

Якщо заглиблюватися у тему, то ще потрібно знайти відповідне місце на декілька сотень, якщо не тисяч, тварин, побудувати усе, а найголовніше – закласти десятки мільйонів гривень на майбутнє утримання притулку. Потрібно думати на років десять вперед, де щорічно брати кошти, адже це не разове вкладення: тварини будуть просити їсти щодня, їх потрібно щодня лікувати та доглядати. З іншого боку, притулок – це не чарівне місце, як декому уявляється, де котики та собачки бігають по травичці, гріються на сонечку, усі щасливі та радісні. Це місце, де тварини постійно сидять у вольєрах, мають брак уваги та спілкування, це велике скупчення тварин, а відповідно і поширення інфекційних хвороб.

Крім того, дехто вважає, що якщо буде притулок, то він відразу зможе віддати туди собаку, якою вже "натішились", або привезти приплід від своїх домашніх тварин та здати їх туди, адже для них це простіше, ніж один раз витратити 15 хвилин свого дорогоцінного часу та стерилізувати тварину.

Міський бюджет сьогодні має змогу оплатити лише стерилізацію, лікування й частково харчування тварин. Решта (витрати на перевезення, спецхарчування для хворих тварин, платні перетримки для кошенят та цуценят тощо) – коштом волонтерів і небайдужих людей. А це, повірте, немало.

А ще, окрім цього, вдалося домогтися прийняття запровадження Правил утримання домашніх тварин в населених пунктах Ковельської ОТГ, які спрямовані на забезпечення належного санітарно-епідеміологічного стану території громади, підтримку і розвиток комфортного співіснування людини та тварин, захисту тварин від страждань та загибелі внаслідок жорстокого поводження, укріплення принципів гуманності мешканців громади та відповідального ставлення до тварин.

З початку повномасштабного вторгнення ГО "Ковель Енімалс" тісно співпрацює з волонтерами з-за кордону. Велику частину спільно зібраної допомоги захисники тварин передають військовим на передову, адже бодай чи не в кожного в родині є військовослужбовці, від яких сьогодні отримують безліч запитів про допомогу, адже наші хлопці мусять подбати і про чотирилапих, які тікають до них у бліндажі від війни. Тому разом з передачами військовослужбовцям відправляється й корм для тварин.

За словами зоозахисниці, щороку кількість стерилізованих собак та котів збільшується ще й тому, що люди почали більш свідомо ставитися до добробуту тварин, не боятися стерилізації та пов'язаних із нею прочитаних у інтернеті міфів. З'явилося розуміння того, що лише таким методом можна зменшити кількість безпритульних тварин.

Сьогодні не тільки волонтери почали привозити тварин на стерилізацію. До цього процесу стали залучатися багато ковельчан, яким не байдужа доля тварин. Отож, якщо ви знаєте, що в вашому дворі живе кішка чи собака, то привозьте їх в пункт стерилізації або повідомте про це волонтерів.

Окрім вольєрів для тимчасового утримання, у центрі є кухня для приготування їжі тваринам, господарські приміщення і, звісно ж, операційна та кабінет лікаря.

У день екскурсії був саме "стерилізаційний" день: чекали своєї черги десяток котиків та три собачки.

За операційним столом – лікар-ветеринар Юрій Бакай, який, попри зайнятість знайшов хвилинку, аби поспілкуватися.

– Юрію Григоровичу, декого насторожує той факт, що за операцію не потрібно платити, мовляв: "безкоштовно – неякісно". Чи варто хвилюватися з цього приводу?

– Немає жодних причин для хвилювання. Немає різниці, безкоштовно це чи ні, – процес відбувається однаково. Залежить все від лікаря і від стану тварини. Це проста процедура, яка займає 15 хвилин. Реабілітаційний період – 2 - 3 дні, коли тваринка буде менш активною, дещо в'ялою, не матиме апетиту. Спеціального догляду при цьому не потрібно.

– На Вашу думку, в чому переваги стерилізації, адже дехто вважає, що це "псує" тварину?

– Швидше, навпаки. Стерилізована тварина не виснажується народженням і вигодовуванням потомства, не травмується під час шлюбного періоду тощо. При цьому вона така ж активна, як і до операції. Котики так само ловлять мишей, а собаки охороняють територію. Є ще один неприємний нюанс: при постійному застосуванні гормональних таблеток і уколів для заспокоєння при статевому збудженні у тварин виникатиме багато побічних ефектів – зокрема, можуть розвиватися онкозахворювання.

– Якщо про це заговорили, то в яких тварин – породистих чи безпородних – зараз більше проблем зі здоров'ям?

– Це болюча тема сьогодні. У нас з'явилася проблема з розведенням, так би мовити, "породистих" тварин. Люди не знають і не розуміють, що породиста тварина – це не кіт-"британець" і не собака породи "хаскі", куплені по інтернету за двісті чи за тисячу гривень. Це – тварини з клубними метриками і родоводом. Навіть не кожна клубна тварина є такою, що їй дають дозвіл на розведення. Не можна таких тварин розводити бездумно, тому що вони – штучно виведені, мають низький імунітет.

(Закінчення

на 6-й стор.).

Лапу на дружбу, брати наші менші

– Хочеш, ляльку тобі подарую, донечко, а, може, конструктор?

– Ні, матусю. Подаруй мені краще котика…

Коментарів до новини: 3
Переглядів новини: 724

Повідомлення в номер / Зміни, які стосуються кожного з нас

04.08.2023

Зміни, які стосуються кожного з нас

Верховна Рада України затвердила указ Президента Володимира Зеленського про пролонгування терміну дії воєнного стану.

Відповідний законопроєкт №9532 народні депутати підтримали в цілому 347 голосами на пленарному засіданні в четвер, 27 липня ц. р.

Термін дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб із 5:30 ранку 18 серпня 2023 року.

Як повідомлялося, Верховна Рада 2 травня затвердила указ президента, продовживши термін воєнного стану до 18 серпня.

Крім цього, Верховна Рада України продовжила термін проведення загальної мобілізації.

За законопроєкт №9533 про затвердження указу Президента про продовження терміну проведення загальної мобілізації проголосували 334 народних депутати на тому ж пленарному засіданні. Згідно з ухваленим рішенням, термін проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб із 18 серпня 2023 року.

Як повідомлялося, Верховна Рада 2 травня затвердила указ Президента, продовживши термін загальної мобілізації в Україні до 18 серпня.

Верховна Рада підтримала пропозицію Президента України Володимира Зеленського змінити три святкові дати.

Ухвалили такі зміни:

25 грудня – Різдво Христове (замість 7 січня);

15 липня – День Української Державності (замість 28 липня);

1 жовтня – День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня).

У пояснювальній записці наголошували, що змінити дати потрібно, щоб “відмовитися від російської спадщини”.

Цей Закон підписано після 28 липня, оскільки цьогоріч День Української Державності відзначали ще в цю дату.

Православна церква України з 1 вересня переходить на новоюліанський календар.

Відповідно до зміни календаря, ПЦУ відзначатиме Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Покрову – 1 жовтня, Водохреще – 6 січня. Але зміна не стосуватиметься Великодня, бо свято не має сталої дати.

Перед цим Українська греко-католицька церква теж вирішила з 1 вересня перейти на новоюліанський календар.

Вл. інф.

Термін дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб із 5:30 ранку 18 серпня 2023 року.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 264

Повідомлення в номер / Запрошуємо до участі!

04.08.2023

Запрошуємо

до участі!

Запрошуємо до участі!

9.00-10.00 год. – зустріч гостей, Брейк-кава – Колодяжненська сільська рада.

10.00-10.30 год. – урочисте відкриття етнофестивалю «На гостини до Лесі» – Колодяжненська сільська рада.

10.30-11.00 год. – літературний екскурс «Літературний та життєвий шлях Лесі Українки в Колодяжному» – Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

11.00 год. – Від’їзд до урочища Нечимне – Колодяжненський літературно-меморіальний музей

Лесі Українки.

12.00-12.30 год. – оглядова екскурсія по урочищу Нечимне «Стежками Лесі Українки»; благодійний ярмарок «Разом – до Перемоги!» – урочище Нечимне.

13.30-15.00 год. – Благодійна літературно-мистецька композиція «До тебе, Україно, моя бездольная мати…» – урочище Нечимне.

Оргкомітет.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 376

Повідомлення в номер / Помісний Собор Православної Церкви України

04.08.2023

Помісний Собор Православної Церкви України

У Софіївському соборі у Києві відбувся Помісний Собор Православної Церкви України. Про це інформує офіційний сайт ПЦУ.

Участь у соборі взяли і делегати від нашої єпархії на чолі із митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом. Окрім владики, на Соборі були: від кліриків єпархії – канцлер протоієрей Миколай Цап; від чернецтва – декан монастирів архімандрит Костянтин (Марченко); від духовних шкіл – ректор Волинської православної богословської академії протоієрей Володимир Вакін; від мирян – Роман Цап.

Перед початком Собору у Малій (Теплій) Софії за участю делегатів було звершено Божественну літургію. Помісний Собор заслухав доповідь Предстоятеля, розглянув низку актуальних питань з життя Церкви та схвалив відповідні рішення, серед яких:

1. Затвердити Постанову Архієрейського Собору ПЦУ про календарне питання та остаточно схвалити перехід на Новоюліанський календар з 1 вересня цього року, зберігаючи за парафіями та монастирями, які цього бажають, право використовувати старий (юліанський) календар.

2. Затвердити прийняті Священним Синодом та Архієрейським Собором нашої Церкви рішення, ухвалені за час від Об'єднавчого Собору, відображені у відповідних синодальних документах і соборних постановах, в тому числі судові діяння.

3. Засвідчити бажання і готовність нашої Помісної Церкви вести діалог, мета якого – досягнення єдності українського Православ'я навколо Київського престолу на засадах Томосу про автокефалію та згідно з принципами, які раніше вже були подані Архієрейським Собором.

4. Підтримати, як це вже зробив Архієрейський Собор, Предстоятеля ПЦУ в питанні незалежності Церкви від зовнішніх впливів на церковне життя і церковне управління.

Також делегати ухвалили й інші рішення, з якими детальніше можна ознайомитися на сайті pomisna.info.

Помісний Собор Православної Церкви України є вищою владною соборною інституцією, що представляє церковну повноту: мирян, чернецтво, духовенство та єпископат з усіх куточків України.

За Статутом нашої Церкви, Помісний Собор скликається Предстоятелем раз на п'ять років. Оскільки поточний рік є п'ятим від часу проведення попереднього Собору, то Священний Синод і Архієрейський Собор ухвалили рішення провести його напередодні 1035-ї річниці Хрещення України-Руси, попри всі труднощі й небезпеки, пов'язані з триваючою повномасштабною російською агресією.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 255

Повідомлення в номер / Його творчість належить Україні

04.08.2023

Його творчість належить Україні

23 липня у Ковелі в Публічній бібліотеці відбулася презентація книги Валентини Клюнтер "Доля синьоокого романтика". Як пише автор книги, це – присвята художнику, скульптору, члену НСХУ Валентину Данилюку, Митцю, котрий своєю натхненною працею і неймовірною любов’ю до отчої землі возвеличив волинський край, міцним квітучим пагоном прикрасив родове дерево України.

Захід талановито підготувала і провела Ольга Бичковська. На ньому із спогадами виступили друзі, колеги, шанувальники таланту Митця. Важливою присутністю та виступами на заході були його донька Надія та сестра Євгенія.

Справжньою окрасою дійства став виступ Народної артистки України Світлани Мирводи, яка особисто була знайома з художником. Вона передала цього дня до фондів музею Ковеля та Луцька свої портрети, написані Валентином Данилюком.

Загалом родина Митця передала до фондів Валинського художнього музею 40 його робіт безкоштовно, про що повідомила, виступаючи на заході, директор Волинського художнього музею п. Зоя Навроцька. Чимало робіт є у фондах Ковельського історичного музею та у приватних колекціях.

На завершення дійство було перенесено до садиби художника, створеної ним за власним проектом і власноручно збудованої на місці родинного гнізда, землі його діда, де стояв будинок, зруйнований війнами і часом, поблизу с. Секунь.

З особлимим трепетом заходимо у "святая святих" Митця. Відчуваємо особливий дух; тут творив і зустрічав своїх гостей художник. Картини, скульптури, полички, книги… і легкий аромат димку віл каміна. Враження, що Валентин Данилюк щойно тут був.

Галявина перед будинком, пахне скошеними травами, доповнена велетенськими каменями і природніми скульптурами з лісових дерев, перетворилася на майданчик спогадів, пісні, спілкування і нових знайомств шанувальників художника. Тут особлива аура і атмосфера. Вже надходило надвечір’я, а присутнім не хотілося покидати це особливе місце.

Цей день був особливим спогадом, пам’яттю, доторком до високого мистецтва, освяченого великою любов’ю до рідного краю і України.

Маю на серці втіху, що БФ Івана Омелянюка "Майбутня Волинь-Україна" долучився до створення цієї книги коштами, а Валентина Клюнтер талановито втілила свій задум, велику працю у пошануванні пам’яті про вірного сина своєї землі, України І Митця Валентина Данилюка.

Галина Голубович,

голова БФ Івана Омелянюка "Майбутня Волинь-Україна".

В культурному житті нашого краю, в мистецькому просторі України відбулась визначна подія – вихід у світ книги Валентини Клюнтер «Доля синьоокого романтика», присвяченої творчості члена Національної спілки художників України Валентина Данилюка.

Десять років тому завершилося земне життя митця, але він живе у своїх роботах та у світлій і вдячній пам’яті всіх, кому пощастило його знати. Краєзнавець Валентина Клюнтер, як і художник Валентин Данилюк, народилася у прадавньому волинському селі Секунь, про історію якого написала декілька книг.

Не інакше, як сама доля обрала її для виконання важливої місії – увічнити в книзі пам’ять про художника, навіть дала їм однакові імена! А не так давно вона посприяла тому, щоб його родина передала майже чотири десятки творів майстра (скульптур та картин) до Волинського краєзнавчого музею. Тепер його творчість належить історії, Україні, і не розпорошиться у часі та просторі, як праця багатьох талановитих людей, чиї імена, на жаль, загубилися і забулись. На цьому наголосила директор художнього відділу Музею Зоя Навроцька, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва.

Ім’я Валентина Данилюка збирає довкола себе сузір’я яскравих особистостей, які освітлюють мистецький простір нашого краю. Він ніби притягував до себе споріднені душі, духовність, витонченість, благородство, шляхетність. Таке спілкування було насолодою і потребою. Це була його духовна родина.

Атмосферу чудового родинного свята у нашій залі створили непересічні особистості, які поділилися теплими спогадами – поетична берегиня Волині Ніна Горик, творець співочого тріо «Райдуга» Оксана Мулярчук, художник-вітражист Віктор Бурчак, донька художника Надія Дзьоник, директор Ковельської художньої школи імені Андроника Лазарчука Олена Цьомик, науковий співробітник Ковельського історичного музею Мирослава Мороз. З великим задоволенням ми вітали нашу гостю зі столиці, нашу землячку і гордість, королеву українського романсу, народну артистку України Світлану Мирводу.

Вона розповіла про незабутні зустрічі з художником та подарувала свої портрети його роботи музеям – Ковельському історичному та Волинському краєзнавчому. Чудові пісні в її виконанні додали присутнім світлого настрою та незабутніх вражень.

Свято продовжилося на мальовничому хуторі "Круха", де на місці дідової хати, спаленої у війну, Валентин Данилюк збудував собі казковий будинок-майстерню. Колись він був свідком натхнення Майстра і народження нових творів, а ще – теплих зустрічей у дружньому колі. Нині він знову радо гостив усіх, хто береже пам'ять про художника і надихається його творчістю.

Ольга БИЧКОВСЬКА,

бібліотекар Публічної бібліотеки.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 327

Повідомлення в номер / Серця, наповнені теплом і щирістю

04.08.2023

Серця, наповнені

теплом і щирістю

Серця, наповнені теплом і щирістю

З початком ескалації військових дій на території України від 24 лютого 2022 року українці перебувають у стані постійного стресу.

Невимовний біль переповнює серце і душу, адже чимало громадян з різних регіонів нашої країни втратили свої домівки, перебували в епіцентрі бойових дій, долали сотні кілометрів, аби врятуватися від вибухів бомб і снарядів, зберегти найцінніше – життя своїх рідних і близьких.

Найбільше від цього, на превеликий жаль, страждають діти, адже їм складніше самостійно подолати стрес, адаптуватися до нових реалій в умовах війни, не замкнутися у собі, знайти нових друзів, розпочати життя з нового аркуша.

За підтримки Міжнародного Комітету Червоного Хреста України, волонтери Ковельської організації Червоного Хреста взяли участь в конкурсі міні-грантів в рамках проєкту "Розвиток організації та волонтерства ТЧХУ" (BraVo).

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 291

Повідомлення в номер / Валентина Баланкевич: "Турбуймося про розвиток спорту в громадах, адже це – майбутнє наших дітей"

04.08.2023

Валентина Баланкевич: "Турбуймося про розвиток спорту в громадах, адже це – майбутнє наших дітей"

Депутат від "Слуги Народу" Ковельської районної ради Валентина Баланкевич переймається питанням розвитку спортивних секцій у громаді та реагує на звернення тренера секції бойових мистецтв із таеквондо Дениса Кравчука.

Його заняття відвідували діти з усієї Голобської громади, а нині тренер зіштовхнувся із відсутністю приміщення. Секція діяла понад рік, тренер орендував другий поверх колишнього універмагу в громаді. Однак зі зміною власника спортсмени фактично залишилися на вулиці.

"Наразі діти змушені займатися на вулиці, де проводять і навчальні збори. До речі, із всеукраїнських змагань юні спортсмени нашої громади привезли третє призове місце і знову готуються до чергових поєдинків, аби представляти нашу область. Я готова сприяти проведенню переговорів із представниками влади різних рівнів, аби таки віднайти приміщення для занять. Ми маємо вболівати за розвиток спорту в громадах, адже це майбутнє наших дітей", – зазначила Валентина Баланкевич.

За словами депутата, батьки спортсменів разом із тренером усіма силами намагаються зберегти секцію.

Днями відбулася зустріч керівників спортивних федерацій та представників влади. Мета зустрічі – розвиток спортивних єдиноборств на Волині. Йшлось про можливість відкриття в Луцьку нового відділення спортивної вільної боротьби, аби втримати молодих спортсменів на Волині. Тож нині розглядають також можливість приєднання до цієї спільноти спортсменів із Голобської ОТГ.

Ірина КУДРЯ.

НА СВІТЛИНАХ: тренер Денис Кравчук; його виховання під час занять.

Фото з архіву автора.

За словами депутата, батьки спортсменів разом із тренером усіма силами намагаються зберегти секцію.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 349

Повідомлення в номер / "Коли цинізм "зашкалює"

04.08.2023

Предстоятель УПЦ (мп) митрополит Онуфрій 23. 07. 23 р. вперше відреагував на нічний удар рф по Одесі, під час якого значної шкоди завдано Спасо-Преображенському собору. Як йдеться в заяві на сайті УПЦ (мп), Онуфрій не засуджує росії за обстріл історичної частини міста, а лише завуальовано стверджує, що "будь-хто, хто цілиться в небо, влучає врешті-решт в себе".

Він також висловив "співчуття у зв'язку з великою трагедією" і закликає одеситів до смирення: "Закликаю усіх, дорогі мої, до терпіння і щирої молитви. Смирімо свій гнів, не даючи йому перетворитися на сліпу ненависть. Не будемо забувати, що яким би страшним не був цей вік, врешті-решт переможе Божественна любов, яку не під силу знищити ні брехні, ні насиллю".

Нагадаємо, що внаслідок обстрілу Одеси загинув 1 чоловік, 21 людина постраждала (серед них четверо – діти). Семеро потерпілих – у лікарнях, серед них дитина у важкому стані. Значних руйнувань завдано Спасо-Преображенському собору, який був переданий в управління УПЦ (мп) 2005 року.

Клірик Одеської єпархії УПЦ (мп) архідиякон Андрій Пальчук з цього приводу заявив таке: "Руські тварі влучили у собор, який будувала вся Одеса. Влучили просто у вівтар, все дощенту зруйновано. Собору більше немає… "Дякую", руські браття… "Дякую", ваша святість (очевидно, йдеться про патріарха всія росії кіріла – ред.), що ви влучили у саме серце митрополита Агафангела (настоятеля храму і палкого прихильника "руського міра" – ред.). Богородиця вам цього не пробачить".

Одеська єпархія УПЦ (мп) засудила черговий акт агресії рф проти України – проти головної святині та духовного серця міста – Спасо-Преображенського собору, “довкола якого проживають мирні люди, а сам собор ніяким чином не пов'язаний з військовими об'єктами".

До речі, найбільший православний храм Одеси був закладений 1794 року, а освятили його у 1808 році. У 1936 році собор радянська влада зруйнувала. Відновили його аж у 2005 році.

Міністерство оборони рф заявило: "Інформація про ураження в результаті застосування високоточної зброї Спасо-Преображенського собору в Одесі, яку поширює київський режим, не відповідає дійсності".

Прессекретар путіна дмітрій пєсков: "Російські війська ніколи не завдають ударів по об'єктах соціальної інфраструктури й тим більше храмах, церквах та інших подібних об'єктах… Там йдеться про антиракети, які були випущені і які зруйнували цей храм”.

Що можна сказати з приводу цієї бандитської акції московської вояччини? Тільки одне: "Ніколи не вір москалю. Бо він каже одне, думає друге, а робить третє".

Виявляється, українські вояки "зруйнували" Спасо-Преображенський храм, який, до речі, підпорядкований кірілу. Вони ж, якщо вірити російським політикам і пропагандонам, руйнують свої міста, плюндрують об'єкти критичної інфраструктури, вбивають мирне населення – особливо російськомовне.

Замість того, щоб засудити акт тероризму, священнослужителі УПЦ (мп), за окремим винятком, обмежуються фразами, які нічого не значать: "той, хто цілиться в небо, влучає в себе". Мовляв, розумійте, як хочете.

А між тим, московія напала на Україну 24 лютого 2022 року, а не навпаки. Саме вона розпочала неоголошену війну проти "братнього" народу, а не навпаки. Саме ЗСУ мужньо обороняють суверенну Українську державу, а не навпаки.

Зрештою, хіба можна в чомусь переконати людей (в тому числі "божих слуг"), в яких цинізм зашкалює, а душа давно продана дияволу?

Маркіян ІВАЩИК.

P.S. Про цинізм і відсутність будь-якої моралі в путіна та його дружка лукашенка свідчить і їх недавній спільний похід в Божий храм під час чергової зустрічі в Петербурзі. Ці два посланці диявола не посоромилися прийти сюди, щоб поцілувати ікону. І не просто поцілувати, а й прикластися лобом і всім обличчям до святині.

Щоправда, навряд чи то був справжній кремлівський карлик, котрий, як вогню, боїться підхопити якусь смертельну інфекцію, а тому не підпускає до себе близько співрозмовників. Швидше всього, роль російського президента виконував один з його двійників. Виконував так старанно, що забув: путін – давно не християнин, а прихильник містичних сил та шаманства, до чого привчив його вірний служка шойгу.

Але що лицемірам такі "дрібниці", коли вони однією рукою хрестяться, а другою дають "відмашку" на бомбардування мирної України, її святинь та історичних пам'яток, не кажучи вже про ні в чому не винних дітей, хворих та інвалідів?

М. І.

"Коли цинізм "зашкалює"

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 345

Повідомлення в номер / Гороскоп

04.08.2023

ОВЕН. У першiй половинi тижня подiї відбуватимуться плавно i спокiйно, як на роботi, так i вдома. Друга половина може здатися вам складною i метушливою.

ТЕЛЕЦЬ. Цього тижня особливо важливим буде умiння вчасно промовчати. Не повідомляйте про свої плани, не обговорюйте начальство i колег.

БЛИЗНЮКИ. Цього тижня вiрогiдний професiйний злет i успiх. Багато наболiлих проблем на роботi вирiшаться на вашу користь з легкiстю.

РАК. Цей тиждень буде наповнений подiями, зустрiчами, розмовами. Розраховуйте тiльки на свої сили.

ЛЕВ. Не виключено, що вас екстрено викличуть на роботу з вiдпустки. Не намагайтеся вирiшити свої i чужi проблеми разом.

ДIВА. Намагайтеся не нервувати, навiть якщо вам доручать додаткову роботу. Налаштовуйтеся на позитивнi емоцiї.

ТЕРЕЗИ. Вам, схоже, знадобиться вся ваша природна кмiтливiсть, умiння вміти легко i швидко реалiзувати свої плани. Бiльше спирайтеся на свiй досвiд.

СКОРПIОН. Ловiть мить успiху, i спробуйте його утримати – у вашiй кар’єрi зараз настав дуже сприятливий перiод.

СТРIЛЕЦЬ. Успiшний для вас тиждень, але вам доведеться зосередитися на роботi i не дозволяти собi розслаблятися. Понедiлок закрутить вас у вирi подiй.

КОЗЕРIГ. Не справдилося чергове очiкування – не страшно, ще не все втрачено. До кiнця тижня ви зрозумiєте, що переробили силу-силенну справ.

ВОДОЛIЙ. Цього тижня вас порадують приємнi зустрiчi i творчий пiдйом. Роботи буде багато, але частину справ вдасться перекласти на широкi плечi партнерiв.

РИБИ . Ви самi вiдчуєте, що час щось мiняти. Ситуацiя конфлiкту i прихованої незадоволеностi не може тривати вiчно.

Підготував

Степан ЗОРЕПАД.

Гороскоп

ОВЕН. У першiй половинi тижня подiї відбуватимуться плавно i спокiйно, як на роботi, так i вдома. Друга половина може здатися вам складною i метушливою.

ТЕЛЕЦЬ. Цього тижня особливо важливим буде умiння вчасно промовчати. Не повідомляйте про свої плани, не обговорюйте начальство i колег.

БЛИЗНЮКИ. Цього тижня вiрогiдний професiйний злет i успiх. Багато наболiлих проблем на роботi вирiшаться на вашу користь з легкiстю.

РАК. Цей тиждень буде наповнений подiями, зустрiчами, розмовами. Розраховуйте тiльки на свої сили.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 259