Повідомлення в номер / Завжди у вирі життя

12.01.2023

Завжди у вирі життя
Колектив Ковельської публічної бібліотеки щиро вітає з 90-м днем народження нашу постійну читачку, чудову людину – Любов Карасовську! За невтомний труд, вірність покликанню, любов до людей і багаторічне служіння їм доля посилає їй поважний вік, зберігши красу і жіночність, енергійність, прагнення працювати на користь громади.
Пів століття лікарського стажу та професійні здобутки увінчалися високими званнями – кандидата медичних наук, відмінника охорони здоров'я, лікаря вищої категорії. Глибоким знанням справи і чуйним ставленням до хворих і персоналу Любов Федорівна здобула повагу колег і пацієнтів. Декілька поколінь ковельчан пам'ятають її як лікаря від Бога, талановитого, людяного, готового повсякчас прийти на допомогу. Впродовж трьох десятиліть свою любов до професії, набуті знання і досвід передавала Любов Федорівна майбутнім медпрацівникам – у Ковельському медичному училищі викладала терапію, фізіотерапію, загальний догляд, інфекційні хвороби.
Як людина небайдужа, вона переймається нашими спільними проблемами, вболіває за нашу духовність, культуру, мову. Свою мудру думку і громадянську позицію не раз висловлювала на сторінках газети "Вісті Ковельщини".
Усе життя Любов Федорівна по крихтах збирала знання. З великою пошаною ставиться до книги як до скарбниці знань і досвіду, як до матеріального втілення людського інтелекту і пам'яті роду. Вона – автор ряду цікавих і різнопланових книг, які презентувала у Ковельській центральній районній бібліотеці.
Любов Федорівна стала справжнім біографом рідного села, видавши краєзнавче дослідження "Вілька Радошинська – наша колиска, Байківці – наша надія", над яким працювала дев'ять років, розшукуючи інформацію в архівах Луцька і Києва, збираючи фотографії та родинні історії серед односельців.
Книга її спогадів "З клятвою у серці" розповідає про незабутнє – лікарські будні, напружену працю й постійну самоосвіту, про те, як доводилось дивитися в очі смерті та відчувати справжнє щастя, коли вдавалося вийти переможцем з тяжкого двобою! Справжнім подарунком для земляків стали видання "Домашня медична енциклопедія" та "Лікуймося дарами природи", які дають корисні поради на щодень.
Щиро захоплююся оптимізмом та позитивним настроєм Любові Федорівни. Вона – щаслива людина: реалізувала свої таланти, відбулася як професіонал, пізнала радість материнства і виростила славне родинне дерево. Радіючи кожному дню, живе серед нас прекрасна літня жінка. Вирощує троянди, вишиває рушники й ікони для церкви, сорочки для сина, внука і правнуків, пише книги і просить у Бога здоров'я й наснаги на добрі справи.
Тож зичимо Любові Федорівні доброго самопочуття і гарного настрою! Нехай кожна мить життя радує своєю неповторністю!
Ольга Бичковська, провідний бібліотекар Публічної бібліотеки Ковеля.
l
Важко повірити, що Любові Каросовській виповнилося стільки років. Особисто для мене вона була і є молодою, енергійною, красивою жінкою, яку знаю з часів початку своєї журналістської кар’єри. Саме тоді Любов Карасовська готувала до захисту кандидатську дисертацію, і мене з нею познайомила завідуюча редакційним відділом Алла Черній (нині, на жаль, покійна).
З тих пір наші життєві шляхи не раз «перетиналися». Пані Любов готувала цікаві статті на медичні теми для газети, наполегливо працювала над книгами, які згодом побачили світ і про які вище згадала Ольга Бичковська. До літературного редагування деяких з них долучався і я.
Любов Карасовська була автором гостро публіцистичних і полемічних статтей на шпальтах «Вістей Ковельщини». Їй, людині, яка багато пережила на своєму віку, багато бачила і багато знає, було про що писати і чим ділитися з читачами. Жінка активно пропагувала українську національну ідею, сміливо відстоювала право українців мати свою незалежну Церкву.
Пригадую, який величезний резонанс викликала її стаття про окремі аспекти релігійного життя на Ковельщині, пропозиції щодо зміцнення позицій УПЦ Київського патріархату. Точку зору автора розділило чимало ковельчан, але знайшлися й такі (особливо серед духовенства УПЦ МП), котрі звинувачували Любов та редакцію трохи не в екстремізмі, намаганні посіяти зерна ворожнечі і розбрату в міжконфесійних стосунках. А один із священнослужителів навіть став повчати у грубій формі ветерана охорони здоров’я, кандидата медичних наук, активіста громадсько-політичного життя, рекомендувати не втручатися у справи, в яких вони нібито «не компетентна».
Та Любов Федорівну було неможливо залякати, і вона й надалі залишилася вірною своєму покликанню – лікувати не тільки фізично людей, а й морально та духовно. І один із таких шляхів до зцілення – віра в Бога, рідна українська Церква, яку нині маємо в державі.
Хочу від себе особисто, колег-журналістів побажати ювілярці міцного здоров’я, активного довголіття, родинного благополуччя, подякувати за активну життєву позицію, співпрацю з газетою «Вісті Ковельщини». Бажаю Вам Божого благословення на кожен прийдешній день, незламної віри у нашу Перемогу над ворогом, довгих і щасливих років життя!
На закінчення, шановна Любове Федорівно, процитую слова геніальної Ліни Костенко, яка написала:
Хай буде все небачене
побачено,
Хай буде все пробачене
пробачено.
Єдине, що від нас іще
залежить, —
Принаймні вік прожити
як належить.
Переконаний, що свій вік Ви проживаєте як належить. Тож ще многих і благих Вам літ!
Микола ВЕЛЬМА.

Завжди у вирі життя

Колектив Ковельської публічної бібліотеки щиро вітає з 90-м днем народження нашу постійну читачку, чудову людину – Любов Карасовську! За невтомний труд, вірність покликанню, любов до людей і багаторічне служіння їм доля посилає їй поважний вік, зберігши красу і жіночність, енергійність, прагнення працювати на користь громади.

Пів століття лікарського стажу та професійні здобутки увінчалися високими званнями – кандидата медичних наук, відмінника охорони здоров'я, лікаря вищої категорії. Глибоким знанням справи і чуйним ставленням до хворих і персоналу Любов Федорівна здобула повагу колег і пацієнтів.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 132

Повідомлення в номер / ДЕШЕВО, але “СЕРДИТО”

12.01.2023

ДЕШЕВО, але “СЕРДИТО”

“Диво”-кекс без яєць

Економні, максимально поживні та максимально швидкі в приготуванні — ось такі страви зараз найактуальніші для українців. Адже потрібно економити час та енергію, мати змогу максимально швидко спускатися в укриття під час тривоги і водночас нагодувати усю родину.

На приготування цього кексу ви витратите не більше 30-35 хвилин. Ба, більше, поки кекс буде випікатися, ви спокійно можете займатися своїми справами.

ІНГРЕДІЄНТИ: цукор - 120 г; ванільний цукор - 8 г; сіль - дрібка; вода - 200 мл; мед- 80 г; рослинна олія - 90 мл; розпушувач - 10 г; борошно - 200 г; какао - 20 г.

Вбийте в кремоподібну масу цукор, ванільний цукор, сіль, воду, мед, олію, розпушувач і борошно. Розділіть отримане тісто на дві частини, в одну з яких просійте крізь сито какао й добре вимішайте, щоб не було грудочок.

В змащену олією форму для випічки викладіть ложкою тісто, чергуючи коричневу масу і білу, а тоді за допомогою зубочиски зробіть довільні візерунки.

Випікайте при температурі 180о С 30-35 хвилин.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 218

Повідомлення в номер / Сім'я – це надійний причал

12.01.2023

Сім'я – це надійний причал

Прийшов чоловік з роботи, а в хаті – чистота, порядок, пахне пирогами і смачним борщем. Тарасик учить уроки, Марійка грається, кинулась до татка. Він підкинув її кілька раз до стелі, з сином привітався за руку, як з дорослим. Переодягнувся в спортивний костюм, повечеряв смачно – і на диван, телевізор увімкнув.

Марина все впорала: дітей нагодувала, в Тараса уроки перевірила, повкладала спати і підсіла на диван до чоловіка.

– Ох, як я втомилася!

– Що ж ти робила? Цілий день вдома, на роботу ж не біжиш?

– Добре, любий, завтра побачиш, що я роблю.

Другого дня встала ні світ, ні зоря, взяла дійничку, пішла корову доїти, хазяйство порати. В хату не спішила: хай там сам – не дитина мала.

Роман помився, поголився. На кріслі, як завжди, не побачив свіжу сорочку і шкарпетки. Обійшовся вчорашнім. Кинувся снідати: на столі не парує, як завжди, улюблена страва. Обійшовся бутербродами (сам зробив) і чаєм нашвидку. Вискочив з хати, на порозі зустрілась Марина, нічого не сказала, бо ж поспішав, щоб не запізнитися на роботу.

– Що, Маринко, трохи заспала?

– Може, але худоба не винна, то пішла її порати, а ти вже вибачай. (Хоч могла навпаки зробити).

Нагодувала дітей, Тарасика в школу спорядила, а з Марійкою пішла грядки досаджувати, бо ж весна. А вчора за хатньою роботою не мала як. Поміняла постіль, прала, варила, пекла, прибирала, мила, прасувала. В магазин обидві пішли по продукти, щоб заповнити холодильник. І так цілий день.

То ж спішила, щоб до вечора і грядки впорати. Марійка гралася в манежику з піску, із мамою годувала курей і поросятко.

Ввечері прийшов Роман з роботи. А в хаті – те висить, те валяється, те теліпається, іграшки розкидані, ліжка не застелені. Марійка не розчесана, бантиків, як завжди, немає на голівці. Кофтинка на ній забруднена, личко не вмите. Кинулась до татка, але він не взяв її на руки таку замазурку. З Тарасом привітався.

Вечерею не пахло. Переодягнувся – і до Марини:

– Марино, що ж ти робила сьогодні, що в хаті такий безлад?

Марина руки в боки і стала перед ним.

– А от сьогодні я нічого не робила.

Засміявся Роман, все зрозумів. Підійшов, поцілував.

– Що тобі допомогти? З чого починати?

– Умий спочатку Марійку, поміняй кофтину, розчеши її, бантиків не треба на ніч. Візьми на руки і з нею перевір в Тарасика уроки. Марійці скажи, що ви виконуєте важливу справу, то має сидіти тихенько. Вона ще в такому віці, що любить на руках сидіти, пригорнутися. Пригадуєш, як сусідка розказувала, коли народила друге дитя через 2 роки, брала на руки годувати, то старшенька просила: "Мамо, викинь лялю за вікно, візьми мене на руки"? Але за тою роботою я тільки й можу Марійку взяти на руки, як в Тарасика уроки перевіряю. Це в неї тихий час.

А потім розпитай у сина, як у нього пройшов день у школі. Чи ні з ким не побився, чи вчителька сьогодні його любила, бо вчора не питала нічого, хоч він і піднімав руку, то подумав, що вона його не любить. А де ж 30 гавриків усіх перепитаєш? Було б хоч 20 діток у класі, то зовсім не те. А Марійка розкаже, чим займалася, крім ляльок, і що мама робила цілий день. А я буду вечерю варити.

Всі були зайняті. Тарасик потім дивився мультики, а Марійка й далі щебетала. Як повечеряли, Марина каже до Романа:

– А тепер я посуд перемию, поперу дещо, а ти дітей поклади спати. Тарасик сам впорається, а Марійку треба в піжамку переодягти і казку розказати.

– А я ж усі позабував, може, прочитаю з книжки якусь.

– Ні, вона засинає в темряві, то як ти почитаєш? Хоч про курочку рябу згадай.

– Добре, – засміявся і повів дітей у дитячу кімнату.

Марійці скоро 3 рочки, і вона мамина розумниця. Цілими днями трудиться разом з нею. Пожаліла тата і каже: "Я вже знаю цю казку, дуже хочу спати, бо натомилась за день. Ти мене, татку, поцілуй, назви сонечком і йди відпочивай, бо завтра тобі на роботу".

Роман аж розчулився від такої турботи доньки ро нього. Залишив дитячу кімнату, підійшов до Марини.

– Спасибі, люба, за сьогоднішній вечір. Мав таку насолоду поспілкуватись з дітьми! Це краще, як в телевізор дивитись.

Валентина ОСТАПЧУК.

– Ох, як я втомилася!

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 232

Повідомлення в номер / Безмежно вдячні!

12.01.2023

Безмежно вдячні!

Вкотре від імені колективу "Вістей Ковельщини" хочемо подякувати "Благодійному фонду Юрія Гупала "Віримо в Україну" за чудові подарунки, які напередодні Новорічно-Різдвяних свят отримали дітки працівників редакції.

Вже традиційно їх нам передає уповноважений представник фонду в Ковельській територіальній громаді Валентин Чих. У подарункових коробках, зібраних американськими дітьми та їх батьками, — безліч дрібниць, які дуже цікаві та потрібні діткам: іграшки, канцелярія, смаколики, прикраси, засоби гігієни та ін.

Та найбільше емоцій викликають листівки зі словами підтримки для України, підписані особисто адресантами. Отримавши ці пакунки, ми завжди поспішаємо додому, адже знаємо, що там від побаченого світитимуться щастям оченята сина чи доньки.

Також напередодні свят волонтери фонду вручили індивідуальні продуктові набори окремим сім'ям Ковельщини, які опинилися у складних життєвих обставинах, та сім'ям, у яких є дітки з обмеженими фізичними властивостями.

Благодійники активно ведуть сторінку у Фейсбуці, тому вводьте у пошуку "Благодійний фонд "Віримо в Україну" та дивіться, як волонтери організації підтримують людей у важкі для країни часи, активно відправляють вантажі гуманітарної допомоги та необхідного спорядження для бійців Збройних Сил України. Приємно, що тут піклуються не тільки про людей, а й про чотирилапих друзів.

Тож в черговий раз щиро дякуємо за Ваші добрі серця, нелегку працю та підтримку нашого народу!

Вл. інф.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 136

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 16 по 22 січня

12.01.2023

ГОРОСКОП з 16 по 22 січня

ОВЕН. В найближчий час краще уникати галасливих компанiй — почуватиметеся комфортно тiльки в товариствi близьких друзiв. Інтуїцiя пiдказуватиме правильні рiшення, навiть в незвичних ситуацiях.

ТЕЛЕЦЬ. Вистачить запалу пiдтримувати i координувати дiї партнерiв. Не плануйте нiчого серйозного на кiнець тижня, час пройде пiд знаком легковажностi.

БЛИЗНЮКИ. Рiшучiсть i активнiсть дозволять здiйснитися планам, навiть найсмiливiшим. Хороший час для завершення старих справ i нових починань.

РАК. Не виключено, що вам виявлять високу довiру, що посилить зайнятiсть. Поки не варто дiлитися iдеями i задумами, ви ж не хочете, щоб хтось реалiзував їх без вашої участi.

ЛЕВ. Умiння слухати i чути — ось шлях до успiху. А ось говорити краще менше, щоб все не було дарма. Вдало зможете змiнити вид дiяльностi, що позитивно вiдобразиться на кар`єрi.

ДIВА. Дайте спокiй старим проблемам, сконцентруйтеся на свiжих iдеях. Потрiбнi зiбранiсть i терпiння, щоб досягти успiхiв.

ТЕРЕЗИ. Чекайте премiї або збiльшення зарплати. Ви повнi сил i цiкавих iдей. У особистому життi назрiвають змiни.

СКОРПIОН. Робота принесе прибуток i задоволення. Не забувайте i про особисте життя. Побачення, поїздки, прогулянки з коханою людиною — шлях до щастя.

СТРIЛЕЦЬ. Вiдкриваються новi перспективи на роботi. Реалiзацiя давнiх iдей здатна принести моральне i матерiальне задоволення.

КОЗЕРIГ. Не варто зараз нехтувати спiлкуванням з новими людьми. Знайомства, якi вiдбудуться, стануть у нагодi згодом.

ВОДОЛIЙ. Якщо ви зацiкавленi в кар`єрному зростi, то є сенс проявити себе i натякнути начальству, що готовi узяти на себе новi обов`язки.

РИБИ. У понедiлок займайтеся тiльки тими справами, якi вже початi. Вiвторок принесе легкість i невимушеність — радiйте життю, пiдтримуйте гармонiю у домі.

Підготував

Степан ЗОРЕПАД.

ОВЕН. В найближчий час краще уникати галасливих компанiй — почуватиметеся комфортно тiльки в товариствi близьких друзiв. Інтуїцiя пiдказуватиме правильні рiшення, навiть в незвичних ситуацiях.

ТЕЛЕЦЬ. Вистачить запалу пiдтримувати i координувати дiї партнерiв. Не плануйте нiчого серйозного на кiнець тижня, час пройде пiд знаком легковажностi.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 794

Повідомлення в номер / Від четверга до Четверга

12.01.2023 Романюк Аліна Петрівна

Від четверга до Четверга

13 січня, п'ятниця

Схід Сонця - 08.20; захід - 16.39.

Місяць - у Терезах.

Віддання свята Різдва Христового.

Прп. Мелани Римлянки.

Іменини: Петра, Михайла, Меланії.

14 січня, субота

Схід Сонця - 08.20; захід - 16.41.

Місяць - у Терезах.

Новий рік за старим стилем.

Обрізання Господнє. Свт. Василія Великого, архієп. Кесарії Каппадокійської Свт. Петра Могили, митрополита Київського і Галицького та всієї Руси.

Іменини: Василя, Григорія, Петра, Емілії, Богдана.

15 січня, неділя

Схід Сонця - 08.19; захід - 16.42.

Місяць - у Скорпіоні.

Неділя 31 після П'ятд. Передсвято Богоявлення. Прп. Серафима Саровського, чудотворця.

Іменини: Василя, Кузьми, Серафима, Сергія, Уляни.

16 січня, понеділок

Схід Сонця - 08.18; захід - 16.44.

Місяць - у Скорпіоні.

Прор. Малахії.

Іменини: Гордія, Ірини, Аріни.

17 січня, вівторок

Схід Сонця - 08.17; захід - 16.45.

Місяць - у Стрільці.

День дітей-винахідників.

Собор 70-ти апп. Прп. Ахили, дияк. Києво-Печерського, в дальніх печерах.

Іменини: Артема, Дениса, Якова, Марка, Остапа, Станіслава.

18 січня, середа

Схід Сонця - 08.16; захід - 16.47.

Місяць - у Стрільці.

Надвечір'я Богоявлення, Хрещенський Святвечір (в народі — "голодний Святвечір", "голодна кутя"). Прор. Михея.

Іменини: Григорія, Романа, Матвія, Тетяни.

19 січня, четвер

Схід Сонця - 08.15; захід - 16.48.

Місяць - у Козерозі.

Святе Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа (в народі — "Водохреще", "Йордань").

Іменини: Івана, Яна.

Народні прикмети

n Якщо на Щедрий вечір (13 січня) падає м'який сніг — на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.

n Як на Василя (14 січня) багато пухнастого інею на деревах, то рік буде багатий на мед.

n На Водохреща похмуро і йде сніг — до урожаю, ясний день — до неврожаю.

Місячні фази у січні

Третя чверть — 15 січня.

Спадаючий Місяць — до 20 січня.

Молодий Місяць — 21 січня.

Зростаючий Місяць — 22-31 січня.

Перша чверть — 28 січня.

Підготувала Аліна РОМАНЮК.

13 січня, п'ятниця

Схід Сонця - 08.20; захід - 16.39.

Місяць - у Терезах.

Віддання свята Різдва Христового.

Прп. Мелани Римлянки.

Іменини: Петра, Михайла, Меланії.

14 січня, субота

Схід Сонця - 08.20; захід - 16.41.

Місяць - у Терезах.

Новий рік за старим стилем.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 182

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 5–11 січня

05.01.2023

Погода в Ковелі

5–11 січня

Погода в Ковелі 5–11 січня

Четвер. Хмарно, дощ. Температура: 8^оС. Вітер західний сильний.

В ніч на п’ятницю. Хмарно, невеликий дощ із снігом. Температура: 4^оС. Вітер північно-західний сильний.

П’ятниця. Хмарно, дощ із снігом. Температура: 2^оС. Вітер змінний помірний.

В ніч на суботу. Хмарно, дощ із снігом. Температура: 7^оС. Вітер південно-західний сильний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 201

Повідомлення в номер / Українців не здолати!

05.01.2023

Українців не здолати!

Новорічні дні і ночі стали ще одним випробуванням українців на мужність і стійкість: московія знову завдала масовані ракетні удари по нашій країні.

На щастя, у високій бойовій готовності виявилися сили Повітряної оборони: вони “приземлили” більшість ворожих ракет і безпілотників. Звичайно, частина смертоносного вантажу досягла мети й завдала шкоди як об’єктам критичної інфраструктури, так і мирному населенню.

Наміри ворога можна зрозуміти: він хотів якнайбільше зіпсувати новорічний настрій українцям (хоча цей настрій давно зіпсований, починаючи з 24 лютого 2022 року). А ще – смертоносним салютом «відзначити» 100-річний ювілей від дня утворення СРСР, розпад якого кремлівський карлик вважає найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття. Нагадаємо, що той «добровільний» союз був утворений 30 грудня 1922 року. В кінцевому підсумку він перетворився у справжню тюрму народів, яка розпалася понад 30 літ тому назад.

Виявляється, що розпалася не назавжди. Біснуватий путін та його оточення задумали у ХХІ столітті поставити на коліна один з наймиролюбніших і найгуманніших народів – український, що з давніх-давен проживає в центрі Європи і держава якого визнана світом, щоб відновити СРСР.

Адже міжнародне право – не для москалів. Вони сповідують лише право сили, право бити першими, як вчить їх лідер – вихованець петербурзьких підворіть, міжнародний терорист і збоченець путін. Їх мета – знищити українську націю дощенту, зруйнувати її прагнення побудувати вільне, демократичне суспільство.

Але як би нас не лякали орки, яким би фізичним і моральним тортурам не піддавали, вони не можуть зрозуміти головного: український народ нездоланний. Його на коліна не поставиш і не змусиш відмовитися від свободи, рідної мови, історії, культури, віри. Тому цей народ не боїться ані ракетних обстрілів, ані блекауту, ані бандитської московитської орди.

Як писав Поет, «я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була». Отож, будьмо сильними, мужніми і вірмо в Перемогу! Нас багато – нас не подолати.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 283

Повідомлення в номер / Різдво з воїнами Перемоги

05.01.2023

Різдво з воїнами Перемоги

Священнослужителі Православної Церкви України напередодні Різдва Христового активно здійснюють волонтерські поїздки у місця, де тривають бої за незалежність і територіальну цілісність держави, намагаються підбадьорити воїнів молитвою, проникливим словом, передати подарунки від земляків. Постійно здійснюють поїздки в зону бойових дій настоятель Свято-Пантелеймонівського храму смт Люблинець, військовий капелан о. Матвій Олійник з побратимами. Нещодавно вони побували з гуманітарною допомогою у захисників рідної землі. Світлинами із хвилюючої подорожі поділився з читачами газети о. Матвій. У себе на сторінці в мережі Фейсбук він написав: "Різдвяні дарунки, колядки і щирі очі наших воїнів! Знову переконався: ми – на шляху до ПЕРЕМОГИ! Дякуємо усім Вам за підтримку і реалізовану подорож вже – чотирнадцяту від 24 лютого 2022 року. Все буде Україна!

Христос народився! З новим 2023-м роком – роком ПЕРЕМОГИ!”.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 258

Повідомлення в номер / З газетою – по життю

05.01.2023

З газетою – по життю

Скільки себе я пам’ятаю, у нас в сім’ї завжди була на столі місцева газета.

Мої батьки були прості люди. Тато працював на залізниці, а мамі вистачало роботи вдома, бо були в хліві кролики, кури, свинка, а біля дому – великий город.

День починався в батьків о 5-6-й годині ранку. Поки мама стелила постіль, батько розпалював плиту. Тоді газу не було. А коли приносили пошту, батько сідав біля мами, яка готувала їжу, і читав газету вголос.

Коли ми з сестрою готувалися до школи, тато нагадував, що вже є газета і щоб ми не забули її прочитати.

У нас такий порядок був: вечеряли всією сім’єю – бабуся, тато, мама і ми з сестрою. Повечеряємо, і тато нас питає, як пройшов день в школі, що нового, про що в газеті читали?

У нас сім’я була спокійна, але дисципліна – «залізна».

Коли ми закінчили школу, сестра вступила в інститут (педагогічний). По закінченню інституту працювала вчителем, а потім – в педінституті міста Рівного. Минали роки, але сестра і далі просила, щоб передавали ковельську газету, аби вона знала, як живуть люди в Ковелі. Так ми і робили.

А коли сестра вийшла заміж, то я жартувала, що, мабуть, наша газета прищепила любов до журналістики і журналістів. Чоловік сестри Василь Мороз після закінчення інституту почав працювати в редакції газети в м. Рівному. А як розібратися серйозно, то газета потрібна в сім’ї. Цікаво знати, що робиться в державі, в нашій області, районі, що нового в нашому місті.

А зараз з чоловіком ходимо за газетою до редакції, не зважаючи на все. То болить, то не хочеться ворушитися. А так ідемо за газетою з чоловіком разом – і «оживаємо».

Наша газета “Вісті Ковельщини” цікава. А тим більше зараз потрібно знати, що робиться в Україні і у нас в Ковелі. А газета нас про все інформує.

Дуже дякуємо нашому редактору Вельмі М. Г., всім працівникам газети за їхню роботу!

Людмила ПРИМАЧЕНКО,

ветеран праці.

Скільки себе я пам’ятаю, у нас в сім’ї завжди була на столі місцева газета.

Коли ми з сестрою готувалися до школи, тато нагадував, що вже є газета і щоб ми не забули її прочитати.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 147