Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 23 жовтня 2025 року №44 (13000)

Повідомлення в номер / Перемоги та миру нам!

27.07.2023
Перемоги та миру  нам!
Шановні працівники й ветерани торгівлі та громадського харчування! 
Вітаю Вас із професійним святом. Ви зайняті в одному з найдинамічніших секторів економіки міста. Але й для Вас сьогодні – доволі непрості часи.
Велике спасибі, що з перших днів війни багато допомагаєте Збройним Силам, підтримуєте наших воїнів, займаєтесь волонтерством.
Дякую, що робите наше місто більш комфортним, працюєте з усмішкою і даруєте хороший настрій своїм клієнтам.
Зичу усім Вам здоров'я, успіхів у справах, задумах, стабільності і впевненості. А головне – Перемоги та миру усім нам!
Ігор ЧАЙКА, 
міський  голова.

03 Перемоги та миру  нам!

Шановні працівники й ветерани торгівлі та громадського харчування! 

Вітаю Вас із професійним святом. Ви зайняті в одному з найдинамічніших секторів економіки міста. Але й для Вас сьогодні – доволі непрості часи.

Популярністю у ковельчан та гостей міста користується магазин-склад “Макс-Мікс”, господарем якого є ініціативна й креативна Наталія ФАЛЬКО. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 302
Читати далі

Повідомлення в номер / Готуємося до опалювального сезону

27.07.2023

труби Готуємося до опалювального сезону

Подбайте про ефективність роботи системи опалення

У нинішній надскладний час кожен господар замислюється, як підготуватися до наступного опалювального сезону, аби пережити його в умовах суворої економії. Кожен шукає можливості і житло обігріти, й кошти заощадити. Фахівці стверджують, що одним із варіантів, як це можна зробити – здійснення професійного очищення системи опалення та проведення своєчасного технічного обслуговування котлів, завдяки чому можна поліпшити обігрівання приміщення без використання додаткових потужностей.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 300
Читати далі

Повідомлення в номер / Підприємці громади рук не опускають

27.07.2023 Троцюк Світлана Дмитрівна

рада Підприємці громади рук не опускають

В останню липневу неділю в Україні вшановують всіх, хто в тій або іншій мірі пов'язаний з торгівлею.  Торговельна справа – одна з найдавніших  в історії людства, рушійна сила, що  допомагає здійснювати не тільки купівлю-продаж, а й працює  задля відродження  економіки в умовах війни,  усіма силами підтримує Збройні Сили України  і  навіть, відкриває нові можливості для тих, хто шукає своє місце в житті. 
Напередодні свята ми поспілкувалися з Лілією Барною, заступником начальника управління економічного розвитку та торгівлі  міськвиконкому-начальником відділу розвитку підприємництва, торгівлі, сільських територій та транспорту.
l
– Ми опікуємося  галуззю торгівлі, і громадського харчування  на теренах  Ковельської громади,  маємо повноваження щодо  захисту  інтересів прав споживачів, підтримуємо нові починання бізнес-структур, ФОПів. Тішуся, коли вдається досягти  показників, що сприяють зміцненню економіки, хоча в умовах війни нашим підприємцям та керівникам доводиться докладати задля цього колосальних  зусиль, –  зазначила на початку розмови пані Лілія. 
– А яка  загальна ситуація в галузі торгівлі? Що корисного для людей  тут з'явилося останнім часом? Які питання ще потребують вирішення?
– Ситуація непроста. Спочатку вона ускладнювалася пандемією коронавірусу, а нині ми живемо і працюємо в умовах війни. На сьогоднішній день в  нашому місті функціонує більше 400 закладів торгівлі. Це – промислова і продуктова  групи. Також працює понад 70 закладів ресторанного бізнесу. На жаль, не усі підприємці змогли зберегти ресторанний бізнес, що зазнав найбільших збитків від початку повномасштабного вторгнення. 
Деякі ресторани і кафе змушені були припинити свою діяльність. На жаль,  люди залишились без роботи. Однак, не зважаючи на усі ці сумні реалії, у нас з'явилося багато закладів швидкого харчування. 
Наприклад – невеличкі кав'ярні, де можна придбати свіжу випічку або випити філіжанку кави. Це добре, адже наш місцевий бізнес йде в  ногу  з часом, намагається вистояти, створюючи нові робочі місця, сплачуючи податки, що підтримують економіку. 
Так, станом на 1 липня  ц. р.,  за даними ДП  ГУДПС  в Волинській області, в Ковельській територіальній громаді зареєстровано 1254 юридичних, 4002  фізичних осіб (підприємців в різних галузях), які здійснюють тут діяльність.
Для того, щоб допомогти підприємцям, діє державна Програма для підтримки малого та середнього бізнесу. Популярним стало написання грантів, фінансовими ресурсами яких скористалося 15 підприємців нашої громади, котрі надають послуги мобільного харчування, займаються роздрібнюю торгівлею м'ясом і м'ясними  продуктами.
Гідну нішу на торговельному ринку займають спеціалізовані магазини –  такі як, наприклад,  "Meat", "М'ясоїжка". Не втрачає позицій   торгівля запчастинами  для автотранспортних засобів.  В сфері побуту все більш поширеною стає  діяльність фітнес-центрів. Цей напрямок активно розвивається. У нас відкриваються спортивні зали, бажаючі мають можливість  займатися йогою.  Користуються попитом стоматологія та заклади з надання інших побутових послуг.
Незважаючи на виклики воєнного стану, місто розвивається, заклади торгівлі і побуту працюють, "стають на ноги" потужні торговельні центри.
Після російського вторгнення більшість  місцевих бізнесменів і підприємців почали активно допомагати ЗСУ та вимушено переселеним особам.  Кожен з них використовує не тільки фінансові, а й внутрішні та зовнішні ресурси, що є у власному розпорядженні. 
Наші підприємці неймовірні, ніхто не залишається байдужим, усі без винятку готові підтримувати ЗСУ і наближати омріяну Перемогу.
З нагоди професійного свята зичу колегам, усім, хто причетний до торговельної та побутової сфери, громадського харчування, здоров'я, наснаги, нових успіхів у справі служіння державі та українському народу!
– Яку роль у розвитку бізнесу відіграє Ваше управління?
– В управлінні економічного розвитку та торгівлі міськвиконкому підприємець або споживач  послуг може отримати консультацію, що стосується сфери  торгівлі, отримати інформацію щодо дотримання правил торгівлі, започаткування підприємницької діяльності.
Ми відкриті до діалогу. За додатковою інформацією можна звертатись у 306 кабінет Будинку рад за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 73. Конт. тел. (03352) 6-17-06.  
Повноважень і відповідальності у спеціалістів управління економічного розвитку та торгівлі міськвиконкому  є чимало. У дружному і згуртованому колективі, який очолює вмілий, знаючий, ерудований, компетентний керівник Юрій Кондратович, кожен працівник відзначається професіоналізмом, порядністю, працелюбністю, а головне – людяністю, вмінням почути кожного.
– Що ж, дякую за розмову! Від себе особисто, колективу редакції "Вістей Ковельщини" щиросердно вітаю і Вас, і колег, і всіх працівників торгівлі і харчування Ковельщини з професійним святом! Нехай Ваша сумлінна праця й надалі зміцнює економіку громади, поліпшує добробут людей, наближає Перемогу над ворогом!
Розмову вела
Світлана ТРОЦЮК.

В останню липневу неділю в Україні вшановують всіх, хто в тій або іншій мірі пов'язаний з торгівлею.  Торговельна справа – одна з найдавніших  в історії людства, рушійна сила, що  допомагає здійснювати не тільки купівлю-продаж, а й працює  задля відродження  економіки в умовах війни,  усіма силами підтримує Збройні Сили України  і  навіть, відкриває нові можливості для тих, хто шукає своє місце в житті. 

Розмову вела Світлана ТРОЦЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 322
Читати далі

Повідомлення в номер / Які вони нам брати, якщо у них руки по лікоть у крові українців?

27.07.2023
Які вони нам брати, 
якщо у них руки по лікоть у крові українців?

Блінова Які вони нам брати, якщо у них руки по лікоть у крові українців?

– Я не боюся вмерти, тому що маму слухаюсь і допомагаю їй частіше, ніж балуюся... Тому я попаду в рай...

– А що таке рай?

– Я думаю, що рай – це як Україна, в якій немає війни. І де немає росії, – так міркує 8-річний хлопчик у той час, як його рідне місто обстрілюють росіяни. 

Валентина БЛІНОВА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 0
Читати далі

Повідомлення в номер / Врятував оберіг

27.07.2023

ліки Врятував оберіг

До Ганжіїв приїхали діти — невістка Лариса з онучатами Ксенею і Данилком. Семен і Галина не бачили малих давненько, вони відпустку зазвичай на морі проводили, хлопчику вже дев’ять, а малій невдовзі буде п’ять. Хтозна, скільки б іще не побачились, та Дмитро, відправляючись на війну, посадив сім’ю на поїзд, зателефонувавши батькам, щоб зустрічали...

А ті раді-радесенькі, хоч і лиха година надворі, та онуки – така радість для бабусі й дідуся. Семен почав ладнати вудочки, щоб порибалити з Данилком, дружина вдосвіта пекла млинці, щоб діти поласували з ягодами на сніданок. Малі розкошували у садку й на лужку поблизу оселі, де паслась сусідська кізка Мілка. Ксеня дресирувала котячу родину, всі троє муркотиків пручалися, їм така увага була не до вподоби, тому зеленка не встигала змиватися з рученят приборкувачки.
Все б нічого, але Ларисині очі виливали на світ таку тугу, від якої, здається, тьмянів навіть літній сонячний день. Раніше, коли синова родина приїздила на гостину, невістка випромінювала стільки позитиву, радості, вона щебетала з дітьми, влаштовувала веселі посиденьки зі смаколиками та піснями, на які запрошували й сусідів. Ті потім без упину хвалили Галинину невістку, навіть заздрили, що така вдатна і до роботи, й іскриста вдачею.
– То було колись, а зараз війна, – казала Галина чоловікові, коли вдвох складали сіно в копицю на лужку. – Не до жартів і веселощів, коли чоловік під ворожими кулями.
Але якось випадково мати стала свідком розмови, яка змусила стиснутися її серце, та так, немов холодне лезо уп’ялося і розітнуло його навпіл. Лариса того дня зранку взялася рвати малину. У Ганжіїв вона була дорідна, господарі зналися на хороших сортах, плекали ягоди, і малинник займав у саду чимало території. 
Збирати малину — саме задоволення, жінка пірнула в зарості, коли Сонце ледь зійшло, а згодом воно почало припікати дужче, й Галина понесла невістці узвару й хустину, щоб не напекло голови. Та зупинив Ларисин голос – розпачливий, на межі зриву. Молода жінка комусь у слухавці невтішно бідкалася, що не може більше жити подвійним життям, дивитися у вічі батькам чоловіка, не стає сили навіть із дітьми бавитися.
«Так он воно що», – розгублено, мало не вголос подумала мати, повертаючи додому. У невістки – коханець? А синок на фронті! І як далі, що буде з гніздом, де зростають двійко кровинок… Не було на те ради у Галини, бо, бач, як стається яка біда з чужими людьми, то й поради знаходяться, й досвід навідує, а коли крається, розлітається на друзки своє, бракує житейської мудрості.
Не сказала й Семену жодного слова, знаючи чоловікову вдачу: візьме близько до серця, а воно у нього хворе, опероване, лікарі застерегли від хвилювань. А тим часом своє не витримало, надломилося, лікарі «швидкої», не зволікаючи, відправили Галину до районної лікарні. Сказали, встигли за крок до інфаркту. 
Довелося відлежатися, за процедурами, розмовами у лікарняній палаті якось відступило оте пекуче, наче зашерхла ранка. Раділа відвідинам – Лариса привозила онуків, вони щебетали, дарували малюнки, Данилко хвалився уловом карасів, які частіше ловилися на його, аніж дідову вудочку.
Коли дозволили гуляти, Галина довго бродила старим лікарняним парком. Якось Лариса приїхала сама і, віддавши передачу, швидко намірилася їхати. Мати зупинила її: «Доню, щось маю сказати. Бач, усе таке скороминуще, треба жити кожної миті, бо завтра може й не настати. Там у шафі, де рушники й скатертини, ти знайдеш маленький вишитий оберіг Матері Божої. Візьми його собі. То мені в дуже складний час для нашої родини передала мати мого Семена. Розлучитися ми з ним збирались, а свекруха не дала осиротити твого Дмитра».
...От і вдома! Галину зустрів лад в оселі, де з чоловіком і Ларисою порались малі помічники. Вийшла подихати в сад, а з малиннику голос: «Не переймайся, коханий, мама вдома, ми всі тут, і все у нас добре. Чекаємо тебе!».
Ганна БОЙЧУК.

Ганна БОЙЧУК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 272
Читати далі

Повідомлення в номер / Нова пандемія загрожує світу

27.07.2023

277178577_5101475326541094_4916459098729156284_n Нова пандемія загрожує світу

Людство протягом своєї історії зазнало багато пандемій, які охоплювали значну частину земної кулі, забираючи життя мільйонів людей. Нагадаю лише деякі з них:
«Чорна смерть» (1346 – 1353 р. р.). Загинуло до 200 мільйонів людей.
«Пандемія холери»  (1852 – 1860 р. р.). Загинув понад один мільйон чоловік.
Пандемія «російського грипу»  (1889 – 1890 р. р.). Загинуло близько мільйона осіб.
«Іспанка» (1918 – 1920 р. р.). Загинуло до 50 мільйонів людей.
«Азійський грип» (1956 – 1958 р. р.). Загинуло понад 2 мільйони.
ВІЛ/СНІД (2005-2012 р. р.). Загинуло більше 36 мільйонів чоловік.
Були ще епідемії чуми, «пташиного грипу»; сифілісу, віспи та інших смертельних захворювань. Остання пандемія – коронавірус, або  Covid-19, який забрав життя, майже п’яти мільйонів мешканців Землі (про інші види масових захворювань бажаючі можуть довідатися  з інтернету).
Виявляється,однак, що в наші дні все більшого  поширення  набирає ще один різновид пандемії, про який ми всі  здогадуємося, але про який ЗМІ сором’язливо мовчать, а політики роблять вигляд, що нічого особливого не відбувається! 
 Смію  голосно сказати: “Відбувається! І цей різновид в  десятки, сотні разів, небезпечніший, аніж  названі вище». 
Ви запитаєте: «А як він називається  і які його симптоми?».
Назва цього різновиду не дуже проста і легке для вимови: БЕЛЛУМОФОБІЯ – страх війни, військових дій і всього, пов’язаного з війною.
Хвороба  може ускладнитися супутньою недугою, яка носить назву міфоманія (схильність до постійної брехні).
Так от, беллумофобія в поєднанні з міфоманією  вразили переважну більшість сильних світу цього, від яких залежить майбутня доля людства. При чому пандемія поширилася із самого центру імперії зла, котра, як відомо, знаходиться в московії, а носієм її є кремлівський карлик путін. Міфоманія у нього набрала  страхітливих розмірів  і зробила людство (принаймні частину  його) абсолютно піддатливою заразі.
Путін та його бандитська зграя брешуть, де тільки можуть і як тільки можуть: у себе в мордорі, з екранів  телебачення і трибун різних засідань та нарад, під час прес-конференцій  і т. д., і т.п. Хворобу підхопила переважна частина московитського населення. Вони сліпо вірять, що:   
– НАТО і Україна напала на нещасну ерефію та хочуть  поневолити “волелюбний” московитський народ;
– бандерівці і націоналісти захопили владу в Києві, знущаються над російськомовними, ґвалтують кацапок і розпинають на хрестах «руськоговорящіх мальчіков в трусіках»;
– Байден і колективний Захід розпалили вогнище братовбивчої війни і тішаться з того, що слов’яни вбивають слов’ян, маючи на увазі «слов’ян» з далекої Бурятії і неблизької Якутії;
– російські  вояки віддають своє життя за «любімую родіну»; захищають «отєчєство», продовжують справу «дєдов» і  «отцов», які розгромили фашистську Німеччину та її «посібників» в особі Бандери, Шухевича, Мельника та Боровця.
Продовжити  перелік дурниць з боку міфоманів   можна до безкінечності, але справа не тільки в цьому. Найгірше, що кремлівським брехунам  та їх підспівувачам – пропагандонам вірить частина так званого міжнародного істеблішменту, котра підкуплена москвою і старанно відпрацьовує іудині срібняки  (Угорщина, Болгарія, Греція, Сербія, деякі проросійськї групи в країнах західного світу). Зрештою, навіть ООН нічим не краща.
Якби тільки лютувала в світі міфоманія, було б погано, але не смертельно. Найгірше те, що одночасно набирає сили  беллумофобія, яка змушує боятися біснуватого путіна навіть деяких лідерів вільного світу. Вони, звичайно, допомагають Україні і фінансами, і  зброєю, і військовою технікою, але водночас слізно просять українців: «Тільки не зліть путіна! Не стріляйте по російських містах! Не застосовуйте далекобійну зброю!».
І це в той час, коли орки методично, день у  день, розстрілюють наші мирні міста і села, вбивають старих і   малих, руйнують інфраструктуру, погрожують ядерною зброєю.
Як відомо, людство, хоч із запізненням, навчилося рятуватися від пандемій. Для цього були необхідні рішучі,  неймовірно сміливі дії. Під їх впливом  багато смертельних хвороб відступили.
Є   ліки і   проти беллумофобії і міфоманії. Для цього необхідно раз і назавжди знищити осередок зарази у мордорі. Як сказав Верховний Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, треба нещадно вбивати тих, хто несе смерть, насилля, розбій.
Імена їх відомі, прізвища й посади теж. Не зробимо цього – загинемо всі. Отож, доки не пізно, вставаймо на бій з рашистською чорною  силою.
Час і можливості для цього сьогодні є. Завтра їх може не бути.
Охрім СВИТКА.

Людство протягом своєї історії зазнало багато пандемій, які охоплювали значну частину земної кулі, забираючи життя мільйонів людей. Нагадаю лише деякі з них:...

Охрім СВИТКА.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 315
Читати далі

Повідомлення в номер / П'ять способів заморозки

27.07.2023 Зінчук Вікторія Петрівна

чорниціП'ять способів заморозки

Без цукру цілими ягідками
Це найпростіший спосіб. Чисті, перебрані, а головне, абсолютно сухі ягоди чорниць висипають на тарілку чи піддон, застелений целофаном або харчовою плівкою. Ставлять ємність в морозильну камеру для попередньої заморозки мінімум на годину. Після цього зсипають чорниці в пакет, випускають з нього повітря і щільно зав'язують.
Цілі ягоди з цукром
Для цього знадобляться контейнери і цукор. Співвідношення ягід і цукру – 2 до 1 відповідно. Підготовка ягід стандартна – перебираємо і миємо при необхідності. Далі викладаємо чорниці шарами, пересипаючи їх цукром. Закриваємо контейнери кришками і складаємо в морозильну шафу.
Заморожені таким способом чорниці, можуть бути використані для приготування вареників, пирогів, киселів і морсів.
Пюре без цукру
Цей спосіб також нескладний, але потрібно трішки ваших зусиль, щоб подрібнити чисті ягоди блендером. Потім пюре розкладаємо в пластикові стаканчики або невеликі контейнери на один раз використання. Ємності щільно закриваємо, можна для цього використовувати харчову плівку, і відправляємо в “морозилку”.
Заморожені таким чином чорниці можна використовувати для прикорму дітей. У цьому випадку ягоди необхідно пробити блендером якомога ретельніше, щоб не відчувалися шкурки.
Чорничне 
пюре з цукром
Цим способом виходить практично заморожене сире варення. Ягоди змішують з цукром і пробивають блендером. Якщо хочете отримати солодку заготовку, то ягід і цукру візьміть в пропорції 1:1, а якщо трохи з кислинкою, то - 2:1.
Далі ягоди заморожують вищезазначеним способом в стаканчиках або порційних контейнерах.
З такої заготовки виходить відмінна начинка для пирогів, а також наповнювач для десертів.
Заморозка чорничного соку
Цей спосіб дозволить зберегти корисний чорничний сік на тривалий термін. Для цього з ягід витискаємо сік будь-яким звичним для вас способом. Потім розливаємо в стаканчики або невеликі пляшечки і щільно закриваємо кришками або харчовою плівкою. Головне – заливати сік не до самого краю, оскільки при заморожуванні сік буде розширюватися і може вилитися.
Як правильно розморожувати
Щоб зберегти максимум корисних речовин, чорниці заморожують швидко, на максимальній потужності морозильної камери. 
Розмороження ж проводять повільно. У тарілку викладають необхідну кількість ягід і виставляють її на нижню полицю основної камери холодильника. Після того, як чорниці “відійдуть”, тарілочку з ягодами прибирають з холодильника і дають відігрітися при кімнатній температурі.
Підготувала 
Вікторія ЗІНЧУК.

Цілі ягоди з цукром

Для цього знадобляться контейнери і цукор. Співвідношення ягід і цукру – 2 до 1 відповідно. Підготовка ягід стандартна – перебираємо і миємо при необхідності. 

Підготувала Вікторія ЗІНЧУК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 408
Читати далі

Повідомлення в номер / Разом ми – сила!

07.07.2023
Дні летять з космічною швидкістю, й ось уже липень підхопив естафету від червня. А це означає, що настала пора, яку називають «маківкою літа».
В мирний час  це була б пора масових відпусток, поїздок на море, безтурботного відпочинку. На жаль, більшості українців про таке в умовах війни доводиться лише мріяти. На першому плані – увага до подій на Сході, Півдні країни, віра в успішний контрнаступ ЗСУ,   щоденне поминання загиблих Героїв, які віддають життя за нас із вами.
Багатьом доводиться працювати без відпусток і вихідних, брати найактивнішу участь у волонтерському русі, зміцнювати обороноздатність держави. Заодно думати про осінньо-зимову пору, підготовку до неї, як-то кажуть, у всеозброєнні. Непросто доводиться журналістам, котрі перебувають на передовій інформаційного фронту.
В умовах воєнного стану, фінансової та економічної кризи їм, без усякого перебільшення, пекельно важко. Майже відсутній ринок реклами, високі тарифи на поліграфічні і поштові послуги. Як результат, деякі газети припиняють  своє існування, в тому числі – на Волині. Тільки цьогоріч зупинили вихід «районки» в Іваничах, Старій Вижівці, ще раніше – у Ківерцях. 
«Вісті Ковельщини» наразі тримаються «на плаву» завдяки підтримці міської влади, спонсорів і меценатів, передплатників і читачів газети, хоч їм теж не з медом. Єдине, що втішає, – усвідомлення того, що «міськрайонка» людям потрібна. Розчулюють і зворушують ковельських журналістів непідробні любов та повага до неї з боку наших давніх шанувальників.
Ось буквально днями, на фініші першого півріччя, до редакції завітав 83-річний Яків Лавренко, який повідомив, що передплатив «Вісті» на 3 наступних місяці. Колишній сільський голова з Любитова Віталій Вакулюк приніс копію передплатної квитанції  від 86-річної  матері, яка виявила бажання стати учасницею акції «Передплатіть і виграйте». Поінформував про оформлення передплати на друге півріччя Заслужений працівник культури України Володимир Заворотинський.
Коли працівники редакції запитали його, чому він виписує саме «Вісті Ковельщини», пан Володимир відповів: «А як жити без НАШОЇ газети? Вона додає сил, натхнення, віри в Перемогу».
Слова, які коментарів не потребують. Єдине, що хочеться сказати: “Щиро дякуємо Вам і сотням інших читачів, які у важку хвилину залишилися з нами! Разом ми – сила!”.
газетиДні летять з космічною швидкістю, й ось уже липень підхопив естафету від червня. А це означає, що настала пора, яку називають «маківкою літа».
В мирний час  це була б пора масових відпусток, поїздок на море, безтурботного відпочинку. На жаль, більшості українців про таке в умовах війни доводиться лише мріяти. На першому плані – увага до подій на Сході, Півдні країни, віра в успішний контрнаступ ЗСУ,   щоденне поминання загиблих Героїв, які віддають життя за нас із вами.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 477
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 6 – 12 липня

07.07.2023
Четвер. Мінлива хмарність,  дощ. Температура: 23оС.  Вітер  західний помірний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 15оС.  Вітер  північно-західний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 22оС. Вітер північно-західний помірний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 15оС.  Вітер північно-західний помірний.
Субота. Мінлива хмарність. Температура:  22оС. Вітер північний помірно сильний.
В ніч на неділю. Ясно.  Температура: 15оС.  Вітер північно-західний слабкий.
Неділя. Мінлива хмарність. Температура: 24оС. Вітер північний  помірний.
В ніч на понеділок. Ясно.  Температура:  13оС. Вітер північно-західний  слабкий.
Понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 25оС. Вітер північний  помірний.
В ніч на вівторок. Ясно.  Температура: 14оС.  Вітер змінний слабкий.
Вівторок. Ясно.  Температура: 25оС. Вітер південний  помірний.
В ніч на середу. Мінлива хмарність. Температура:  14оС.  Вітер південний  слабкий.
Середа. Мінлива хмарність.  Температура: 28оС. Вітер південний помірний. 
вишні Четвер. Мінлива хмарність,  дощ. Температура: 23оС.  Вітер  західний помірний.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 15оС.  Вітер  північно-західний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 22оС. Вітер північно-західний помірний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 15оС.  Вітер північно-західний помірний.
Субота. Мінлива хмарність. Температура:  22оС. Вітер північний помірно сильний.
В ніч на неділю. Ясно.  Температура: 15оС.  Вітер північно-західний слабкий.
Неділя. Мінлива хмарність. Температура: 24оС. Вітер північний  помірний.
В ніч на понеділок. Ясно.  Температура:  13оС. Вітер північно-західний  слабкий.
Понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 25оС. Вітер північний  помірний.
В ніч на вівторок. Ясно.  Температура: 14оС.  Вітер змінний слабкий.
Вівторок. Ясно.  Температура: 25оС. Вітер південний  помірний.
В ніч на середу. Мінлива хмарність. Температура:  14оС.  Вітер південний  слабкий.
Середа. Мінлива хмарність.  Температура: 28оС. Вітер південний помірний. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 536

Повідомлення в номер / Третє народження “Локомотива”

07.07.2023
Стадіон «Локомотив» — один з найважливіших і найстаріших об’єктів соціально-культурної сфери Ковеля. З ним пов’язане життя багатьох поколінь наших земляків, і не лише тих, хто захоплюється фізкультурою і спортом.
Відбудований по завершенню Другої світової війни,  стадіон був улюбленим місцем відпочинку ковельчан. Тут проводилися захоплюючі поєдинки футбольних команд Волині й України, де майже завжди перемагав легендарний «Локомотив», сформований із гравців залізничного вузла, в першу чергу – паровозного (тепер – локомотивного) депо. Відбувалися масові заходи на честь різноманітних свят.
Згодом міська влада і керівництво  Львівської залізниці прийняли рішення реконструювати стадіон. Розпочалася багаторічна робота, в якій брали участь всі підприємства вузла, а також інші трудові колективи міста, громадські організації, фізкультурно-спортивний актив, який очолював Заслужений працівник фізкультури і спорту України Євген Кондратович. «Локомотив» перетворився у центр культури і спорту, де не лише грали футболісти, а й виступали зірки естради, відбувалися масові акції – зокрема, перший демократичний мітинг навесні 1990 року.
На жаль, деякий період стадіон «переживав» не   найкращі часи. І лише з приходом до влади команди Олега Кіндера справа зрушила з місця. Відродження об’єкта  розпочалося із зведення Транскордонного центру діалогу культур у рамках програми співпраці трьох країн «Польща-Білорусь-Україна» 2014 – 2020 р. р., яка фінансувалася за кошти ЄС. Будувався  Центр у три черги. Третя, найвирішальніша, — це будівництво спортивного ядра, на облаштування якого 20 мільйонів гривень надійшло з державного бюджету, 4 мільйони – з бюджету Ковельської громади.
І ось у суботу, 1 липня ц.р., в Ковелі відбулося офіційне відкриття спортивного ядра Транскордонного центру діалогу культур імені Гетьманів Ружинських. Щоправда, у зв’язку з трагічними подіями останніх днів, викликаних загибеллю наших захисників у російсько-українській війні, воно відбулося не так урочисто, як планувалося, але інтерес у ковельчан викликало чималий.
Вітальне слово виголосив міський голова Ігор Чайка, який подякував Збройним Силам України за можливість передати об’єкт ковельським дітям, спортивній громадськості, відзначив, що Ковель тепер має чудовий комплекс, який слугуватиме розвитку спорту в Ковелі та Україні.
Перед присутніми також виступила голова Ковельської районної військової адміністрації Ольга Черен.
Перший футбольний матч на новому стадіоні  зіграли збірна Ковеля і Волині з національною збірною ветеранів українського футболу. Благодійний матч завершився з рахунком 5:3 на користь гостей. Під час гри та благодійного аукціону для Збройних Сил України було зібрано понад 53 тисячі гривень.   
Наш кор.
стадіонСтадіон «Локомотив» — один з найважливіших і найстаріших об’єктів соціально-культурної сфери Ковеля. З ним пов’язане життя багатьох поколінь наших земляків, і не лише тих, хто захоплюється фізкультурою і спортом.
Відбудований по завершенню Другої світової війни,  стадіон був улюбленим місцем відпочинку ковельчан.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 501
Читати далі
  • 103
  • 104
  • 105
  • 106
  • 107
  • 108
  • 109
  • 110
  • 111
  • 112
  • 113

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025