Триває війна. Важка і кривава. Іде боротьба за існування нашої держави України. Очевидно, що світло і добро борються із силами темряви й безумовного зла. Це війна за майбутнє, і ціна її висока – життя. Вона стосується кожного.

Благодійний фонд  Івана Омелянюка "Майбутня ВОЛИНЬ -Україна"  з перших днів війни спрямовує свою допомогу Збройним Силам України. Спочатку це були перерахування коштів в Національний Банк України для підтримки ЗСУ. Згодом налагодили контакти з волонтерами,   які  працюють у безпосередньому зв’язку з бійцями на фронті. Через ГО "Діємо вже", "Берегині Волині", капеланів ПЦУ, волонтера Тетяну Стречен, Інну Третяк, врахувавши   запит волонтерів з Києва для допомоги 25-й бригаді повітряно-десантних військ, постійно   переказуємо кошти для потреб воїнів. Вже вдалося допомогти придбати тепловізори, термобілизну, аптечки ("Марлог" Кацудей), тканину для пошиття плащів, теплих речей, розгрузок, безкаркасних нош. 

Потрібною  є допомога у придбанні медичного обладнання для прифронтового госпіталю, де працюють лікарі з Ковеля.  Важливий   для бійців зв’язок для злагодження дій та комунікації з рідними, тому на їх прохання виділили кошти для придбання радіостанцій та Старлінків. З настанням на Сході країни морозів побачили тривожну інформацію про обмороження ніг наших захисників. Терміново  замовили термоустілки і відправили на фронт. 

Коли волонтери у своїх звітах показують світлини, де  бійці отримують потрібні їм речі, то   серце радіє і зігрівається душа від причетності до підтримки наших мужніх  воїнів.  Усе це  – справа кожного небайдужого громадянина, кому  болить   війна. Вони захищають нас, Україну, а ми  намагаємось підставити своє плече допомоги. Разом – сила! Разом наближаємо Перемогу.

Слава Україні! Героям Слава!

Галина Голубович, 

голова  правління БФ Івана Омелянюка, "Майбутня Волинь-Україна".

Триває війна. Важка і кривава. Іде боротьба за існування нашої держави України. Очевидно, що світло і добро борються із силами темряви й безумовного зла. Це війна за майбутнє, і ціна її висока – життя. Вона стосується кожного.

Благодійний фонд  Івана Омелянюка "Майбутня ВОЛИНЬ -Україна"  з перших днів війни спрямовує свою допомогу Збройним Силам України.  

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 494

У ЦРЛ Ковельського МТМО Ви можете пройти курс лімфодренажного масажу стиснутим повітрям. Завдяки цій процедурі стимулюється робота лімфатичної системи, відновлюється водний баланс організму, нормалізується циркуляція крові у м’язах, покращується еластичність шкіри та її зовнішній вигляд.

Для пресотерапії використовується обладнання зі спеціальним костюмом, який складається з окремих частин (манжетів): штанів, поясу-корсету та нарукавників. Програмне забезпечення регулює інтенсивність і час тиску повітря. 

Пресотерапія абсолютно безболісна. Хвилеподібна подача повітря імітує м'язові скорочення і сприяє поліпшенню лімфо- і кровотоку. У результаті з організму виводиться надлишок рідини, зменшуються набряки (зокрема й посттравматичні і післяопераційні), знижується вага, зникає відчуття втоми в ногах, активізуються обмінні процеси, зменшується целюліт, шкіра стає пружною та підтягнутою. 

Крім того, пресомасаж рекомендують для профілактики хвороб судин нижніх кінцівок. 

Хоча процедура проста, все ж має протипокази. Тому радимо проконсультуватися з сімейним чи лікуючим лікарем та отримати направлення.

Дізнатися більше та записатися на курс пресотерапіїї можна за номером телефону: 050 468 15 89

Адміністрація Ковельського МТМО.

У ЦРЛ Ковельського МТМО Ви можете пройти курс лімфодренажного масажу стиснутим повітрям. Завдяки цій процедурі стимулюється робота лімфатичної системи, відновлюється водний баланс організму, нормалізується циркуляція крові у м’язах, покращується еластичність шкіри та її зовнішній вигляд.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 260

Ковельський історичний музей підготував для вас нову цікаву експозицію репродукційних листівок на ліричну тематику, які представлені глядачам вперше.

У нас ви побачите цікаві художні поштові картки та листівки-репродукції  картин відомих художників  з колекції Кожина Віталія Васильовича (1934 р.н.). Після закінчення художнього технікуму, філокартія стала справою життя для Віталія Васильовича, його великим хобі. Йому вдалось зібрати чималеньку колекцію листівок, з яких сформувати серії альбомів. 

У музей колекцію з 67 альбомів передала донька В. Кожина – мешканка Ковеля Зяткевич Надія Віталіївна, за що ми їй щиро вдячні.

Окрасою нової експозиції є поштові картки із зображенням акварелей Амвросія Ждахи, який народився 6 грудня 1855 року в Ізмаїлі. Його батько походив з українських козаків-запорожців. Коли Ізмаїл увійшов до складу Османської імперії, родина переїхала до Очакова. Попри закінчення Єлисаветградського кавалерійського училища, військова кар'єра Амвросія не склалася. З 1881 року Ждаха зарахований учнем Одеської рисувальної школи. У 1882-1885 роках в Одесі гастролювала перша українська професійна трупа, яку очолювали Михайло Старицький та Михайло Кропивницький. Для вистав цього театру Амвросій Ждаха виконує ескізи українських історичних костюмів та народного одягу. 

На прохання українського композитора, поета-перекладача  Петра Ніщинського художник оформлює пісню його обробки "Дівчинко-голубонько, чого ти сумуєш". За порадою Миколи Лисенка, котрий виступав з хором в Одесі, А. Ждаха взявся за ілюстрування пісень у вигляді поштових листівок. Для цього художник починає вивчати українські обряди, народні звичаї, повір'я, заглиблюватися у зміст українських пісень. Переважну більшість пісень для ілюстрування було взято із "Збірників українських пісень", складених М. Лисенком та дві пісні обробки Петра Ніщинського.

Перша серія з десяти листівок видана друком у 1911 році в Німеччині ( Лейпциг) та Австро-Угорщині (Прага).

На виставці в музеї представлено п'ять ілюстрацій другої серії (1913 рік), зокрема: "Чорнобривець", "Бондарівна", "Три сестриці", "Козак" і "Ой ти дівчино, моя ти зоре". Київське видавництво "Час", з яким співпрацював Амвросій Ждаха, провело громадсько-патріотичну акцію: за рахунок продажу листівок збирали кошти на пам'ятник Т. Шевченкові. На звороті поштівок є напис: "Жертвуйте на пам'ятник Т. Шевченку у Києві". Поєднання ілюстрацій із нотами забезпечило неабияку популярність художнику.

Благочинні листівки друкувалися на добрі справи. Так, скажімо, у Ковелі листівки використовувалися для збору коштів на будівництво костелу Св. Станіслава.

Листівки Амвросія Ждахи, які тепер є в нашій колекції, ілюструють пісні українського історичного, особливо козацького минулого, зі славою, горем, неволею, смутком за полеглими героями, тугою за коханням тощо. Такі експонати мають величезну культурну і наукову цінність як пам'ятки, за якими можна вивчати українську історію, етнографію та народний фольклор. Це мистецькі шедеври, унікальний та рідкісний скарб нашої спадщини.

Масовими накладами випускали листівки з репродукціями картин українського художника Миколи Пимоненка. Нині відомо більше 70 видів таких листівок. Пимоненко був одним із тих київських художників, які у 1890-хрр брали участь у розписах Володимирського собору в Києві. Він виконав образи Святої Анни та Святого Миколая Мирлікійського та деякі образи на фронтоні, за що отримав орден Святої Анни III ступеня. Завдяки постійній участі у виставках товариства пересувних художніх виставок, полотна українського маляра набули шаленої популярності. Публіка знала твори киянина не лише завдяки експозиціям, але і за репродукціями, які друкували у журналах і на листівках, що видавали численними накладами. У жанрових картинах Миколи Пимоненка європейський глядач побачив   особливий стиль. Починаючи з 1904 року, художник презентував свої роботи за кордоном: Мюнхен, Париж, Берлін, Лондон.

На поштових листівках, презентованих на виставці, – репродукції кращих картин митця, які були написані у селі Малютянці, що в 4-х км від Боярки, серед знайомих з дитинства людей: "Побачення", "Ідилія", "Проводи козаків", "Біля річки", "Суперники", "Весілля в Київській губернії", "Не жартуй!", Суперниці біля криниці". Національний художник Микола Пимоненко не оминав у своїй творчості українські ремінісценції, тему козаччини, що, зрештою, перетворилися на образотворчі роздуми українського маляра на теми славетного минулого. В даному випадку йдеться про картини: "Повернення з війни", "Проводи козаків", "На війну".

Прикметним є те, що Микола Пимоненко не був хуторянським маляром, а залишався європейським митцем. Він побачив персонажів власних картин на природі, тут знаходилися потрібні герої, яких  би не замінили ніякими професійні натурники. Бо вони там споконвіку жили, кохалися, працювали, освітлені яскравим Сонцем, омиті весняним дощем, огорнуті духмяним повітрям. Отож, своїх колоритних моделей маляр не шукав деінде, а знаходив у сусідніх хатах  і на гамірних базарах.

Український живописець захоплено зображував  українську культуру, її звичаї, традиції і побут. На листівці-репродукції "Свати" зображене традиційне дійство, яке називається сватанням. Ми бачимо, як сидять свати, перев'язані  рушниками, як спілкуються з жінкою – матір'ю дівчини. Гарно промальоване національне вбрання героїв картини, тодішнє типове житло, у якому є стіл, піч і лавка. Невипадково автор відмінно зображує ікони, які стоять зверху, над обіднім столом. У минулому митець мав великий досвід з іконопису та різьблення по дереву, тому ікони виконані дуже якісно і достовірно.

Зображення на листівках свідчать про те, що художник дбайливо писав саме життя!

У музеї експонуються репродукційні картки Костянтина Трутовського, українського художника-живописця і графіка, друга Тараса Шевченка, ілюстратора його поезій.

На поштівці "На кладці" зображено залицяння слобожанської молоді. Один з юнаків сидить на кладці, перекривши дорогу дівчині і не дозволяючи їй пройти. Дівчина сміється і забирає у хлопця шапку, погрожуючи вербовою гілкою. Праворуч бачимо ще одну пару – хлопець тримає на руках дівчину і переносить її через потічок на інший бік.

Картинам К. Трутовського притаманний сентиментальний романтизм. Він наче намагався зберегти на своїх полотнах український світ, який почав зникати під впливом русифікаторської політики російського царату. Картини художника стали сюжетами для поштівок: "Біля тину", "Побачення", "Весільний викуп", "Біля хати", "Відпочинок у повітці".

На виставці можна побачити листівку-репродукцію "Заздрість" Антіна Манастирського, українського художника-живописця і графіка, Заслуженого діяча мистецтв, Народного художника України (1957). Сам художник зображував переважно народнопісенну творчість, джерелом його натхнення були пісня та поезія. Він писав: "Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові". 

 Мирослава Мороз,

головний зберігач фондів 

Ковельського історичного музею.

Ковельський історичний музей підготував для вас нову цікаву експозицію репродукційних листівок на ліричну тематику, які представлені глядачам вперше.

У нас ви побачите цікаві художні поштові картки та листівки-репродукції  картин відомих художників  з колекції Кожина Віталія Васильовича (1934 р.н.). Після закінчення художнього технікуму, філокартія стала справою життя для Віталія Васильовича, його великим хобі. Йому вдалось зібрати чималеньку колекцію листівок, з яких сформувати серії альбомів. 

У музей колекцію з 67 альбомів передала донька В. Кожина – мешканка Ковеля Зяткевич Надія Віталіївна, за що ми їй щиро вдячні.

Окрасою нової експозиції є поштові картки із зображенням акварелей Амвросія Ждахи, який народився 6 грудня 1855 року в Ізмаїлі. Його батько походив з українських козаків-запорожців. Коли Ізмаїл увійшов до складу Османської імперії, родина переїхала до Очакова. Попри закінчення Єлисаветградського кавалерійського училища, військова кар'єра Амвросія не склалася. З 1881 року Ждаха зарахований учнем Одеської рисувальної школи. У 1882-1885 роках в Одесі гастролювала перша українська професійна трупа, яку очолювали Михайло Старицький та Михайло Кропивницький. Для вистав цього театру Амвросій Ждаха виконує ескізи українських історичних костюмів та народного одягу. 

На прохання українського композитора, поета-перекладача  Петра Ніщинського художник оформлює пісню його обробки "Дівчинко-голубонько, чого ти сумуєш". За порадою Миколи Лисенка, котрий виступав з хором в Одесі, А. Ждаха взявся за ілюстрування пісень у вигляді поштових листівок.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 435

– Гарну невістку привіз твій Вітя, – казали сусідки Тетяні. – І з виду красива, і привітна до всіх, і не лінива. Он як швидко вправляється на городі. Повезло вам із нею.

– Та... – копилила губи Тетяна. – Мій Вітя міг і кращу взяти. Один він у мене — звик до хорошого. Ніколи нічого для нього не шкодувала, дарма, що наш батько рано помер. А ця... Ні роду, ні племені... Сирота з дитбудинку, що з неї взяти?

Говорила голосно, не боячись, що їх почує і Люба. Вона й дивилася на невістку суворо, слова зайвого жалкувала. Люба відчувала свекрушину неприязнь, та все ж посміла назвати її мамою.

– Я мама синові своєму, а не тобі, – почула у відповідь.

Люба тихенько поплакала, але чоловікові не поскаржилася. Звикла все вирішувати самостійно. Життя в дитбудинку навчило розраховувати тільки на себе. Та Віктор і сам бачив материнську неприязнь до Люби.

– За що ти її не любиш? – запитав одного разу. – Нічого поганого вона не зробила ні тобі, ні мені. Навпаки – в усьому старається догодити.

– Ой, не питай краще, – відмахнулася Тетяна.

Вітя більше не питав: «Хто цих жінок зрозуміє?»

Минав час... Люба народила Павлуся. Маля поліпшило стосунки у сім’ї, хоча й не зріднило. Тетяна любила онука, охоче з ним няньчилася. Люба мимоволі ставала головною господинею в домі, перебравши всю роботу на себе. Віктор тим часом улаштувався далекобійником, їздив у Польщу, Болгарію. Привозив непогані гроші. Якось Люба сказала:

– Ремонт ми зробили добрячий, вставили вікна, двері. Є дещо і в гаманці. Шукай роботу ближче до сім’ї. Господарство велике, син он підростає, увага йому потрібна...

– Ще не час, – заперечував Віктор.

Одного ранку Тетяна не підвелася з ліжка. Лікарі констатували: інсульт. Ліки та Люба, яка була поруч і вдень, і вночі, зробили свою справу. Тетяна почала потихеньку ходити, оживала й паралізована рука.

– Тепер ти залишишся вдома? – звернулася Люба з надією до Віктора, який саме повернувся з відрядження.

– У мене краща пропозиція, – сказав він. – Є можливість нам утрьох переїхати до Києва. Житло пропонують і зарплату пристойну. Винаймемо квартиру, почнемо відкладати на власну.

– А маму із собою візьмемо?

– Я думав над цим. Куди її в орендовану квартиру? Нам же маленька потрібна, щоб була дешевша. Вона ж уже нічого, оклигала. Поживе й без нас. Ми влаштуємо її в будинок для людей похилого віку. Там доглянуть. А ти вже відпрацювала своє на неї.

– Як ти можеш так із рідною матір’ю? – Люба зірвалася на крик, заплакала. До її плачу доєдналися схлипування із сусідньої кімнати. Після того, як Тетяна захворіла, двері до її кімнати не закривали, тож вона чула всю розмову.

Люба кинулася до неї.

– Мамо, – вихопилося в Люби, – не плачте. Нікуди я вас не віддам, і нікуди без вас ми з Павлусем не поїдемо!

– Рідні мої, найрідніші, –шепотіла Тетяна крізь сльози, обіймаючи невістку й онука...

Марія ШЕСТАК.

– Гарну невістку привіз твій Вітя, – казали сусідки Тетяні. – І з виду красива, і привітна до всіх, і не лінива. Он як швидко вправляється на городі. Повезло вам із нею.

– Та... – копилила губи Тетяна. – Мій Вітя міг і кращу взяти. Один він у мене — звик до хорошого. Ніколи нічого для нього не шкодувала, дарма, що наш батько рано помер. А ця... Ні роду, ні племені... Сирота з дитбудинку, що з неї взяти?

Говорила голосно, не боячись, що їх почує і Люба. Вона й дивилася на невістку суворо, слова зайвого жалкувала. Люба відчувала свекрушину неприязнь, та все ж посміла назвати її мамою.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 177

весна тихенько

стукає у двері...

В очікуванні весни: як підготувати організм

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 215

На жаль, випадки нехтування Законом мали місце і у 70-их – 80-их роках: зрадники не зникали, підкаблучників начальства не бракувало. Це процвітало і в селі, і у місті. Ті, що працювали поруч, здавали своїх колег. 

Так, за пів року новий голова з сусіднього села написав 8 доповідних до району на свого секретаря, за що одержав подяку від влади району: "Ти тільки один добрий". І дійсно "добрий", бо згодом був арештований і виключений з партії. 

Секретаря та голову нашого села хотіли судити за те, що вони організували людей на захист свого права мати 50 соток присадибної землі на кожну сім'ю, чим не вгодили голові колгоспу. Документи всі були оформлені законно, але сільський голова від нервового стресу помер, а для колгоспного голови ворогом на все життя знову залишився секретар за "розбазарювання" землі.

Даю відповідь і двом односельчанкам, які прожили достойно вісім десятків років, але до цих пір тримають образу на секретаря за те, що у той час не дав довідки у школу, бо їх батьки були в полоні, повернулися з війни  і полеглими не вважалися по факту. Поясню, чому. 

Було так, що двоє братів втекли з армії, до них у селі приєднався третій. За це батьків вивезли до Сибіру. Заступився батько, підписав всі документи, щоб повернути батьків, не карати за повнолітніх синів. Почув слова: "Радянська влада не помиляється!". Дехто дивувався, що секретар підставляє свою розумну голову за чиюсь дурну. Але односельчани таки повернулися. Дивуюсь і я до сих пір, як все це минуло для батька без поганих наслідків. 

На жаль, випадки нехтування Законом мали місце і у 70-их – 80-их роках: зрадники не зникали, підкаблучників начальства не бракувало. Це процвітало і в селі, і у місті. Ті, що працювали поруч, здавали своїх колег. 

Так, за пів року новий голова з сусіднього села написав 8 доповідних до району на свого секретаря, за що одержав подяку від влади району: "Ти тільки один добрий". І дійсно "добрий", бо згодом був арештований і виключений з партії. 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 463

За посередництвом газети “Вісті Ковельщини” хочу подякувати ветклініці “Барбос”, особливо — дуже чуйному, хорошому лікарю Валерії Жигжжавіній, за небайдужість, за доброту і щиру любов до тварин, за її сумлінну працю, за швидку реакцію на мій виклик. 

Біда з моїм котиком сталася рано-вранці.  Лікар Валерія Валеріївна швидко приїхала у ветклініку рятувати мого пухнастого улюбленця. Котик дуже нявчав від болю,  тож лікар відразу дала йому знеболююче і швиденько почала робити УЗД, щоб встановити причину. 

Що ж таке? Що ж сталося? Чому? Адже котик був здоровий, регулярно проходив в клініці огляд і аналізи завжди були хороші. Ще на світанку бігав, грався, і тут раптово, в одну мить, почав несамовито нявчати. 

Під час УЗД лікар звернула увагу на селезінку, яка була дуже великого розміру. Котика оглянути добре не вдалося, оскільки він почав втрачати свідомість. Лікар підключила апарат ШВЛ, кисень, поклала котика на грілку, щоб підняти температуру тіла, встановила катетер, щоб підключити крапельницю й взяти кров на аналіз. Однак через низькі тиск і температуру кров взяти так і не вдалося. 

І тут — зупинка серця... Лікар Валерія Валеріївна кричить: “Бігом адреналін! Ху, все, серце б'ється, котик дихає, живий!”.

Ми всі мали надію на покращення, але через декілька хвилин — знову зупинка серця, і знову реанімація. І таке жахіття тривало дві з половиною години. 

Через деякий час мене покликала лікар, щоб я попрощалася з улюбленцем, оскільки його серце билось лише завдяки адреналіну і дихати самостійно він уже не міг. 

Прощання було дуже болісним для мене, ці сльози і крик чули всі. На жаль, котик помер. Розтин показав вроджену патологію селезінки. Йому було лише 1,7 роки. 

До ветклініки та лікаря Валерії Валеріївни я претензій не маю, адже вона зробила все, що було в її силах. Низький уклін такому фахівцю, як вона. З подібним діагнозом навіть людину врятувати неможливо! 

Мені дуже боляче це все згадувати і писати. Я дуже любила свого котика! Він був слухняним та красивим. Біжи по веселці, мій маленький, легеньких хмаринок тобі!  

Ліна МОРДОВІНА. 

P. S. Ветклініка “Барбос” (м. Ковель, вул. І. Ющука, 4 (колишня Тімірязева, 4, тел. 093-256-83-17) надає усі види послуг, має багато медичної апаратури для тварин, також є власна лабораторія, стаціонар, аптека, магазин з свіжими кормами, іграшками і всім необхідним для тварин. Дякую власникам — Миколі і Світлані СИРОТЮКАМ — за хорошу ветклініку. Рекомендую всім!

НА ЗНІМКАХ: котик Томас; лікар ветклініки “Барбос” Валерія Жигжжавіна з хвостатим пацієнтом.

За посередництвом газети “Вісті Ковельщини” хочу подякувати ветклініці “Барбос”, особливо — дуже чуйному, хорошому лікарю Валерії Жигжжавіній, за небайдужість, за доброту і щиру любов до тварин, за її сумлінну працю, за швидку реакцію на мій виклик. 

Біда з моїм котиком сталася рано-вранці.  Лікар Валерія Валеріївна швидко приїхала у ветклініку рятувати мого пухнастого улюбленця. Котик дуже нявчав від болю,  тож лікар відразу дала йому знеболююче і швиденько почала робити УЗД, щоб встановити причину. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 262

Від четверга 

до четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 286

ОВЕН. Концентруйтеся на найважливiшому.  Будьте уважнi, тодi таємний ворог стане явним, а з таким боротися простiше. 

ТЕЛЕЦЬ. Панi Фортуна усмiхнеться вам. Постарайтеся вловлювати змiни, що вiдбуваються. 

БЛИЗНЮКИ. Може початися важливий етап у кар’єрi або в особистому життi.  Можливi рiзкi змiни настрою, але врештi вiдчуєте радiсть i гармонiю.

РАК. В цей перiод закладається ваш успiх i полiпшення життєвих умов. Тому важливо не злякати успiх суєтою.

ЛЕВ. Все похмуре i песимiстичне викресліть з життя. Тiльки упевненiсть в своїх силах допоможе справитися з тим, що чекає на цьому тижнi. 

ДIВА. Ваш девiз зараз — гнучкiсть i умiння динамiчно перебудовуватися в новiй обстановцi. Постарайтеся не переоцiнити своїх можливостей.

ТЕРЕЗИ. Проблеми, що накопичилися, не слід відкладати. Чого небажано робити, то це погано думати про людей, i вони приємно здивують.

СКОРПIОН. Щоб досягти бажаного результату, необхiдно проявляти iнiцiативу. До ваших порад прислухатимуться. 

СТРIЛЕЦЬ. Вiрогiдний успiх в професiйнiй сферi. Тiльки не будуйте грандiозних планiв, займайтеся звичними справами. 

 КОЗЕРIГ. Можливi ускладнення у стосунках з дiловими партнерами. Дотримуйтеся запланованого. 

ВОДОЛIЙ. Тиждень може виявитися активним i плiдним за умови, якщо не гарячкуватимете.  

РИБИ. Зумiєте подолати труднощi i досягти  прекрасних результатiв в справах. 

Підготував Степан ЗОРЕПАД.

ОВЕН. Концентруйтеся на найважливiшому.  Будьте уважнi, тодi таємний ворог стане явним, а з таким боротися простiше. 

ТЕЛЕЦЬ. Панi Фортуна усмiхнеться вам. Постарайтеся вловлювати змiни, що вiдбуваються. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 446

Погода в Ковелі  

9 – 15 лютого

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 315