Береженого Бог береже
На міських очисних спорудах я працював спочатку зав. лабораторією, потім за проханням начальника водоканалу Тищука С. П. – начальником. Ковельський м'ясокомбінат, що був невдовзі побудований, скидав зі стічними водами багато непотребу – завислі речовини (це в основному вміст шлунків і кишечника забитих тварин), кров, жир і т. д.
На основі даних лабораторій протягом доби зі стоками поступало до 2-ох тонн жиру. Декілька разів жировими корками забивалась труба метрового діаметра каналізаційного колектора.
Мене зацікавив тоді один факт: коли при ліквідації забою труби екскаваторник ненароком зачепив ковшом верхівку бетонної труби, то легко порушив її. В розмові з директором м'ясокомбінату Фурманом М. А. я почув, що проєктом було передбачено будівництво очисних споруд на території м'ясокомбінату, а також насосної станції. Каналізаційний колетор мав бути діаметром 20 см до центральної насосної станції водоканалу по вул. Театральній.
Натомість тодішньою міською владою проєкт було переформатовано. Відмінили будівництво очисних споруд і насосної станції на території м'ясокомбінату, а вирішили побудувати безнапірний колектор діаметром 1 метр і насосну станцію біля швейної фабрики. Це давало можливість розпочати багатоповерхову забудову по вул. Володимирській, бо грошей у міста на побудову самостійного колектора не було.
Маючи біологічну і хімічну освіту, яку здобував у Львівському університеті, я почав досліджувати, чому так легко порушилась бетонна труба від ковша екскаватора? Фахівці комунального господарства попереджають, що не можна від підприємств харчової промисловості будувати бетонні колектори для відводу каналізаційних стоків, бо забруднення, які осідають на дно труби і які легко розкладаються та гниють, виділяють при цьому газ сірководень. Цей газ при сполученні з водою, яка росою покриває внутрішню поверхню труби, утворює сірчану кислоту. Кислота реагує зі сполуками бетону і з однієї сторони утворює вапно, яке змивається водою і тому стінка труби тоншає. А з другої сторони утворює гіпс, який, будучи більшим за об'ємом за бетон, розпирає стінку труби, роблячи її трухлявою.
Зважаючи на те, що цей колектор на сьогоднішній день перегружений транспортуванням стічних вод від великого масиву будинків, неважко уявити, що станеться, якщо він завалиться.
А тому я пропоную, щоб:
1. Комунальним відділом міськвиконкому була створена комісія із дослідження колектора.
2. Було відібрано хоча б дві проби бетону з труби на предмет дослідження його на міцність.
3. Працівниками водоканалу було проведено очищення колодязів колектора і промивання труб.
Це дасть змогу спрогнозувати розвиток можливих порушень в роботі колектора і запобігти непередбачуваним ситуаціям.
l
Про забруднення ґрунтових вод території Ковеля-2 я вперше довідався з передачі телекомпанії «Аверс». Після цього зв’язався з одним із депутатів міської ради й повідомив конкретні факти, що до цього причетні не тільки ветсанзавод, а й очисні споруди водоканалу. На жаль, ніякої реакції не було.
Про існування «лісових» незаконно побудованих так званих мулових майданчиків я дізнався у липні 1995 року, коли за проханням головного інженера водоканалу Левчука М. І. погодився спробувати вивести з колапсу споруди, які зовсім не працювали і які були «доведені до ручки» тодішнім попереднім начальником.
Відповідно до проєкту Львівського проєктного інституту осад з 4-х радіальних відстійників повинен відкачуватися спочатку на мінералізатор, а після нього – на підсушку до 8-ми бетонних ям (мулових майданчиків). Мінералізатор, на дно якого подається повітря, сприяє переходу органічних сполук (які погано віддають воду) в неорганічні сполуки з віддленням вуглекислого газу і води. Чим краще мінералізується органіка, тим краще відбувається підсушка осаду. Ця робота, напевно, відбувалась не досить ефективно, тому було вирішено проблему доволі просто.
Неподалік вирили дві глибокі великі ями, які були ще й обваловані, і до них проклали з насосної станції колектор із стальних труб d 200 мм.
Осад закачувався напряму з радіальних відстійників, де бродив, підсихав і всмоктувався в грунт. Після заповнення осад екскаватором викопувався на обваловку, і наповнення повторювалось.
Сьогодні, коли в місті відсутні промислові підприємства, осад становлять майже 100% фекалій з туалетів всього міста. Забруднення ґрунтових вод несе не тільки бактеріальну загрозу, але й хімічну, бо продукти розладу токсичні і навіть канцерогенні. При вживанні води з трубчатих і шахтових колодязів вражають, в першу чергу, підшлункову залозу, печінку і нирки. Про прикінцеві продути розпаду – солі амонію, нітрити, нітрати всі чули.
Моя порада: з метою наведення тут ладу звернутись до спеціалістів проєктних інститутів (Луцька або ще краще Львова). В них є вся документація (постанови уряду і закони Верховної Ради), що можна і що не можна і як треба проєктувати.
Токсичні продукти розпаду в організм людини можуть потрапити не тільки з водою, а й через овочі та фрукти, вирощені на присадибних ділянках Ковеля-2.
Микола Яковець,
ветеран комунального господарства, мешканець м. Ковеля, вул. Володимирська, 95, кв. 13.
На міських очисних спорудах я працював спочатку зав. лабораторією, потім за проханням начальника водоканалу Тищука С. П. – начальником. Ковельський м'ясокомбінат, що був невдовзі побудований, скидав зі стічними водами багато непотребу – завислі речовини (це в основному вміст шлунків і кишечника забитих тварин), кров, жир і т. д.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 244
Кубок Ковеля "Боча-2023"
Чому нещасливі сім’ї?
Успіхи ковельчан
ГОРОСКОП з 27 березня по 2 квітня
Від четверга до четверга
Шановні мешканці Ковельської громади!
Погода в Ковелі 16 – 23 березня
Нас нікому не здолати!
Поезія Лесі Українки – для мужніх воїнів