Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України у серпні цього року перепризначила деяких регіональних представників. У нинішніх умовах це відбувалося без традиційного конкурсного відбору. На Волині функції регулятора медійної галузі продовжує виконувати Лілія Бойко, яка змінила на цій посаді відомого журналіста і громадського діяча Степана Родича.
Напередодні Міжнародного дня солідарності журналістів наш кореспондент зустрівся з пані Лілією і попросив розповісти про те, як втілюється в життя нещодавно прийнятий Закон "Про медіа", що відбувається на передовій вітчизняного інформаційного фронту.
l
– Ліліє Григорівно, дозвольте, перш за все, привітати Вас з перепризначенням на відповідальну посаду. Скільки триватиме нова каденція?
– Дякую за вітання! Я почала працювати в Національній раді у 2006 році. На посаду представника Національної ради у Волинській області призначена за результатами конкурсу у 2019 році.
Роботи багато, особливо після введення в дію медійного Закону. А з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України представникам регулятора було збільшено кількість моніторингів на предмет виявлення ворожого мовлення безпосередньо у прикордонні. Тому я аналізую, опрацьовую дані спільно з відповідними службами.
Враховуючи, що працюю я в області одна, навантаження немале. Однак не скаржуся, бо свою роботу люблю. І, користуючись нагодою, дякую своєму керівництву за довіру і підтримку!
– Чи були якісь побажання, настанови від керівництва на найближчу перспективу?
– Серед пріоритетних напрямків – це нагляд за дотриманням суб'єктами медіа правових норм, зокрема інформаційної безпеки; постійне здійснення моніторингів щодо дотримання місцевими та регіональними аудіовізуальними медіа визначених чинним законодавством квот на україномовні пісні та ведення телерадіопрограм державною мовою; проведення роз'яснювальної роботи серед суб'єктів друкованих медіа щодо здійснення реєстрації у Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про медіа”.
– Закон "Про медіа", який набрав чинності 31 березня цього року, акумулював в собі більшість правових актів, які кожен окремо регулювали друковану пресу, електронні ЗМІ, державну підтримку медіа. Нині всі – під однією правовою “парасолькою”. Це, на Ваш погляд, спростило чи ускладнило регулятивні функції в сфері інформаційної діяльності?
– Давати висновок, чи достатньо одного Закону для медіаіндустрії і чи відповідає на запити всіх суб'єктів, зарано. Адже Закон розпочав дію лише 31 березня цього року, а деякі його новели ще набуватимуть чинності упродовж восьми років.
Національна рада продовжує активно працювати над нормативною базою, яка буде регулювати всі норми Закону, з приводу чого тривають громадські обговорення, працюють медіаюристи. При цьому процес реєстрації розпочався.
Саме тому, на мою особисту думку, Закон "Про медіа", що об'єднав, як Ви сказали, під "парасолькою" всіх суб'єктів медіа, є однозначно позитивним. Ми маємо зрозумілі норми реєстрації, зрозуміло визначені "правила гри" для різних суб’єктів медіа в одному нормативно-правовому акті. Звісно, Закон буде вдосконалюватися, спільно з медіаіндустрією доповнюватимуться всі положення і норми. Однак процес йде, і позитивні зміни вже помітні.
– Із уведення в дію нового Закону стартувала і перереєстрація друкованих медіа, яка триватиме упродовж року. Які з волинських видань уже пройшли процедуру перереєстрації і скільки ще на черзі?
– Друковані медіа під час воєнного стану зобов'язані зареєструватися в порядку статті 63 Закону. Плата за таку реєстрацію для тих друкованих медіа, які раніше здійснювали діяльність на підставі державних Свідоцтв, не стягується. Для нових друкованих медіа вона становить один прожитковий мінімум. Реєстрацію необхідно пройти до 31 березня 2024 року.
Станом на 11 вересня ц. р. у Волинській області зареєстровано 4 друкованих медіа, а саме: ГО "ПРАВОЗАХИСТ ГРОМАДИ", с. Терешківці; ПП "РЕДАКЦІЯ "НОВЕ ЖИТТЯ", смт Любешів; ПП "РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ "ПОЛІССЯ", м. Камінь-Каширський; ГО "ВОЛИНСЬКИЙ МОНІТОР", м. Луцьк.
Сьогодні знаю, що декілька редакцій теж готують документи для реєстрації.
– Наскільки складним чи доступним є цей процес? Зрештою, яким є перелік документів, які необхідно представити регулятору?
– Подати документи не складає жодної проблеми. Процес є дуже простим і доступним. Потрібно заповнити заяву для реєстрації друкованого медіа, долучити копію Свідоцтва про реєстрацію засобу масової інформації та супровідний лист. Є два варіанти подання документів: у паперовій формі на юридичну адресу Національної ради або в електронній формі – на електронну пошту Національної ради з накладенням електронного підпису.
– На Волині свого часу було зареєстровано понад 300 друкованих видань. Що буде з тими часописами, які вже давно не виходять і не мають перспективи в майбутньому?
– Власне, для цього і запроваджена процедура реєстрації друкованих медіа. Якщо видання не зареєструють в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення до 31 березня 2024 року, то їхні Свідоцтва про реєстрацію друкованих засобів масової інформації автоматично втратять чинність. Є сподівання, що новий Реєстр прояснить та впорядкує цю ситуацію.
– Якщо та чи інша газета тимчасово призупинила друк паперової версії, але через деякий час матиме змогу повернутися на медіаринок, вона може пройти перереєстрацію зараз і "запастись" свідоцтвом, так би мовити, на перспективу чи процедура стосується тільки тих видань, які не припинили господарську діяльність?
– Відповідно до Закону України "Про медіа", реєстрація добровільна для друкованих медіа, однак у час воєнного стану – обов'язкова. Після 31 березня 2024 року реєстрація не зупиняється і, якщо компанія матиме бажання здійснювати видавничу діяльність, то зможе подати заяву в будь-який час, сплативши реєстраційний збір в розмірі одного прожиткового мінімуму.
– А як з новими медіа? Скільки коштуватиме державна реєстрація? І чи потрібно буде перереєстровувати видання, якщо воно не виходило більше року?
– Відповідно до законодавства, реєстрація для нових друкованих медіа становить один прожитковий мінімум, тобто 2684 грн.
Якщо видання не виходило більше року і не планує відновляти випуск, немає сенсу у його реєстрації.
– Ряд статей нового Закону стосуються стягнень за ті чи інші порушення. Чи були вже прецеденти на Волині?
– Дійсно, за порушення суб'єктами у сфері друкованих медіа вимог законодавства Національна рада має право застосовувати заходи реагування: припис і штраф за незначні, значні та грубі порушення.
У Волинській області таких прецедентів не було.
– Після реформування державних і комунальних видань існувала законодавча заборона органам влади і місцевого самоврядування виступати засновниками друкованих медіа. Ці структури й надалі не можуть видавати свої газети чи з'явилися варіанти?
– Відповідно до законодавства суб'єктом у сфері друкованих медіа не може бути особа, до структури власності якої входять державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, крім винятків, передбачених Законом, а також юридичні особи, засновані такими органами, крім наукових установ, закладів освіти та закладів культури.
– Нещодавно Ви зустрічалися з керівниками об'єднаних територіальних громад. Що спонукало до розмови і які перспективи в ОТГ мати свої інформаційні ресурси, окрім сайтів?
– Справді, нещодавно відбулася зустріч з керівниками територіальних громад Волинської області, на якій я озвучила новели Закону "Про медіа", тестове мовлення цифрової багатоканальної мережі МХ-7 у Волинській області. Зокрема, детально роз'яснила питання реєстрації друкованих медіа, які працюють на території громад.
– З початком медійної й адміністративної реформи гостро постало питання державної підтримки медіа. Новостворені і чинні державні адміністрації не мають фінансових можливостей оприлюднювати свою діяльність у місцевих медіа, а якщо влада й робить це, то іноді винятково на засадах особистих симпатій, без тендерних процедур. Чи матиме Нацрада правові важелі впливу на ці процеси?
– Ст. 63 Закону чітко вказує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право надавати державні гранти та інші види державної підтримки виключно зареєстрованим медіа, а також замовляти у них роботи та послуги.
– Дражливе питання, яке вже не один рік намагаються вирішити в прикордонних регіонах, – покриття територій загальнонаціональними мовниками. Яка ситуація на Волині і чи сталися якісь зрушення зараз, коли триває війна і надзвичайно важливим є інформаційне протиборство з агресором?
– Важливим напрямком роботи Національної ради є питання інформаційної безпеки. Воно є актуальне і для Волинської області, адже маємо спільний кордон з Республікою Білорусь. Упродовж 2022-2023 років Концерном РРТ було побудовано державний мультиплекс МХ-7. Після розбудови мультиплексу MX-7 у Волинській області, а це 7 населених пунктів (м. Горохів, м. Ковель, м. Луцьк, м. Камінь-Каширський, смт. Любешів, смт. Цумань та смт. Шацьк), українське телебачення можуть приймати і дивитися жителі тих територій, де раніше були технічні проблеми з прийомом цифрового сигналу. За інформаціє Українського державного центру радіочастот, 90 відсотків території Волинської області покрито сигналом ефірного цифрового телебачення.
– Нацрада, Держтелерадіо, Мінкульт… Наскільки довговічною буде ця "тріада" в інформаційному вітчизняному просторі і чи не настав час взяти важелі управління в одні руки?
– Мені важко відповісти на це запитання, оскільки воно не належить до моєї компетенції.
Наш кор.
НА СВІТЛИНІ: представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України на Волині Лілія БОЙКО.
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України у серпні цього року перепризначила деяких регіональних представників. У нинішніх умовах це відбувалося без традиційного конкурсного відбору. На Волині функції регулятора медійної галузі продовжує виконувати Лілія Бойко, яка змінила на цій посаді відомого журналіста і громадського діяча Степана Родича.
Напередодні Міжнародного дня солідарності журналістів наш кореспондент зустрівся з пані Лілією і попросив розповісти про те, як втілюється в життя нещодавно прийнятий Закон "Про медіа", що відбувається на передовій вітчизняного інформаційного фронту.
ххх
– Ліліє Григорівно, дозвольте, перш за все, привітати Вас з перепризначенням на відповідальну посаду. Скільки триватиме нова каденція?
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 391
6 жовтня, п’ятниця
ОВЕН. Робота може поглинути велику частину часу. Вiд зiбраностi i злагодженостi залежатиме результат i фiнансова винагорода. 
Четвер. Ясно. Температура: 25оС. Вітер південний помірний.
Щороку, за традицією, 4 жовтня журналісти "Вістей Ковельщини", громадські дописувачі та читачі відзначали День народження газети. Нині міськрайонці виповниться 84 роки.
Всього на кілька днів прибула у відпустку зі Сходу військовослужбовець ДПСУ Наталка Грицюк, та все-таки знайшла час відвідати і улюблену бібліотеку, і легендарну зв’язкову УПА Ганну Зелену зі Скулина. 
Минулого четверга відбулося освячення православної каплички на честь архистратига Михайла та майбутньої Перемоги України над рашистським агресором.
У Ковельській галереї мистецтв відкрилася виставка творів образотворчого, декоративно-прикладного та народного мистецтва «Волинське лісоозер’я у візуальному мистецтві». 
Вже багато років у селі Мощена Люблинецької територіальної громади бібліотекарем працює Ольга Ліщук (на світлині). Вона – людина, залюблена у свою професію, палка шанувальниця українського Слова, активістка громадського життя. А ще – дописувачка газети "Вісті Ковельщини".
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України у серпні цього року перепризначила деяких регіональних представників. У нинішніх умовах це відбувалося без традиційного конкурсного відбору. На Волині функції регулятора медійної галузі продовжує виконувати Лілія Бойко, яка змінила на цій посаді відомого журналіста і громадського діяча Степана Родича. 
Проведення Дня туризму у Відокремленому структурному підрозділі "Ковельський промислово-економічний фаховий коледж ЛНТУ" стало доброю традицією, котра вирізняє нас з-поміж інших закладів освіти.