Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 19 червня 2025 року №26 (12982)

Повідомлення в номер / Українців не здолати!

05.01.2023

війнаУкраїнців не здолати!

Новорічні дні і ночі стали ще одним випробуванням українців на мужність і стійкість: московія знову завдала масовані ракетні удари  по нашій країні.
На щастя, у високій бойовій готовності виявилися сили Повітряної оборони: вони “приземлили” більшість ворожих ракет і безпілотників. Звичайно, частина смертоносного вантажу досягла мети й завдала шкоди як об’єктам критичної інфраструктури, так і мирному населенню.
Наміри ворога можна зрозуміти:  він хотів якнайбільше зіпсувати новорічний  настрій українцям (хоча цей настрій давно зіпсований, починаючи з 24 лютого 2022 року). А ще – смертоносним салютом «відзначити» 100-річний ювілей від дня утворення СРСР, розпад якого кремлівський карлик вважає найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття. Нагадаємо, що той «добровільний» союз був утворений 30 грудня 1922 року. В кінцевому підсумку він перетворився у справжню тюрму народів, яка розпалася понад 30 літ тому назад.
Виявляється, що розпалася не назавжди. Біснуватий путін та його оточення задумали у ХХІ столітті поставити на коліна один з наймиролюбніших і найгуманніших народів  – український, що з давніх-давен проживає в центрі Європи і держава якого визнана світом, щоб відновити СРСР.
Адже міжнародне право – не для москалів. Вони сповідують лише право сили, право бити першими, як вчить їх лідер – вихованець петербурзьких підворіть, міжнародний терорист і збоченець путін.  Їх мета – знищити українську націю дощенту, зруйнувати її прагнення побудувати вільне, демократичне суспільство.
Але як  би нас не лякали орки, яким би фізичним і моральним тортурам не піддавали, вони не можуть зрозуміти головного: український народ нездоланний. Його на коліна не поставиш і не змусиш відмовитися від свободи, рідної мови, історії, культури, віри. Тому цей народ  не боїться ані ракетних обстрілів, ані блекауту, ані бандитської московитської орди.
Як писав Поет, «я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була». Отож, будьмо сильними, мужніми і вірмо в Перемогу! Нас багато – нас не подолати.      
Новорічні дні і ночі стали ще одним випробуванням українців на мужність і стійкість: московія знову завдала масовані ракетні удари  по нашій країні.
На щастя, у високій бойовій готовності виявилися сили Повітряної оборони: вони “приземлили” більшість ворожих ракет і безпілотників. Звичайно, частина смертоносного вантажу досягла мети й завдала шкоди як об’єктам критичної інфраструктури, так і мирному населенню.
 
Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 337
Читати далі

Повідомлення в номер / Різдво з воїнами Перемоги

05.01.2023

02 Різдво з воїнами Перемоги

Священнослужителі Православної Церкви України напередодні Різдва Христового активно здійснюють волонтерські поїздки у місця, де тривають  бої за незалежність і територіальну цілісність держави, намагаються підбадьорити воїнів молитвою, проникливим словом, передати подарунки від земляків. Постійно здійснюють поїздки в зону бойових дій настоятель Свято-Пантелеймонівського храму смт Люблинець, військовий капелан  о. Матвій Олійник з побратимами. Нещодавно вони побували з гуманітарною допомогою у захисників рідної землі. Світлинами із хвилюючої подорожі поділився з читачами газети о. Матвій. У себе на сторінці в мережі Фейсбук він написав: "Різдвяні дарунки, колядки і щирі очі наших воїнів! Знову переконався:  ми – на шляху до ПЕРЕМОГИ! Дякуємо усім Вам за підтримку і реалізовану подорож вже – чотирнадцяту від 24 лютого 2022 року. Все буде Україна!
Христос народився! З новим 2023-м роком – роком ПЕРЕМОГИ!”.
Священнослужителі Православної Церкви України напередодні Різдва Христового активно здійснюють волонтерські поїздки у місця, де тривають  бої за незалежність і територіальну цілісність держави, намагаються підбадьорити воїнів молитвою, проникливим словом, передати подарунки від земляків. Постійно здійснюють поїздки в зону бойових дій настоятель Свято-Пантелеймонівського храму смт Люблинець, військовий капелан  о. Матвій Олійник з побратимами. Нещодавно вони побували з гуманітарною допомогою у захисників рідної землі. Світлинами із хвилюючої подорожі поділився з читачами газети о. Матвій. У себе на сторінці в мережі Фейсбук він написав: "Різдвяні дарунки, колядки і щирі очі наших воїнів! Знову переконався:  ми – на шляху до ПЕРЕМОГИ! Дякуємо усім Вам за підтримку і реалізовану подорож вже – чотирнадцяту від 24 лютого 2022 року. Все буде Україна!
Христос народився! З новим 2023-м роком – роком ПЕРЕМОГИ!”.
01 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 299

Повідомлення в номер / З газетою – по життю

05.01.2023

газетаЗ газетою – по життю

Скільки себе я пам’ятаю, у нас в сім’ї завжди була на столі місцева газета.
Мої батьки були прості люди. Тато працював на залізниці, а мамі вистачало роботи вдома, бо були в хліві кролики, кури, свинка, а біля дому – великий  город.
День починався в батьків о 5-6-й годині ранку. Поки мама стелила постіль, батько розпалював плиту. Тоді газу не було. А коли приносили пошту, батько сідав біля мами, яка готувала їжу, і читав газету вголос.
Коли ми з сестрою готувалися до школи, тато нагадував, що вже є газета і щоб ми не забули її прочитати.
У нас такий порядок був: вечеряли всією сім’єю – бабуся, тато, мама і ми з сестрою. Повечеряємо, і тато нас питає, як пройшов день в школі, що нового, про що в газеті читали?
У нас сім’я була спокійна, але дисципліна – «залізна».
Коли ми закінчили школу, сестра вступила в інститут (педагогічний). По закінченню інституту працювала вчителем, а потім – в педінституті міста Рівного. Минали роки, але сестра і далі просила, щоб передавали ковельську газету, аби вона знала, як живуть люди в Ковелі. Так ми і робили.
А коли сестра вийшла заміж, то я жартувала, що, мабуть, наша газета прищепила любов до журналістики і журналістів. Чоловік сестри Василь Мороз після закінчення інституту почав працювати в редакції газети в м. Рівному. А як розібратися серйозно, то газета потрібна в сім’ї. Цікаво знати, що робиться в державі, в нашій області, районі, що нового в нашому місті.
А зараз з чоловіком ходимо за газетою до редакції, не зважаючи на все. То болить, то не хочеться ворушитися. А так ідемо за газетою з чоловіком разом – і «оживаємо».
Наша газета “Вісті Ковельщини” цікава. А тим більше зараз потрібно знати, що робиться в Україні і у нас в Ковелі. А газета нас про все інформує.
Дуже дякуємо нашому редактору Вельмі М. Г., всім працівникам газети за їхню роботу!
Людмила ПРИМАЧЕНКО,
ветеран праці. 
Скільки себе я пам’ятаю, у нас в сім’ї завжди була на столі місцева газета.
Мої батьки були прості люди. Тато працював на залізниці, а мамі вистачало роботи вдома, бо були в хліві кролики, кури, свинка, а біля дому – великий  город.
День починався в батьків о 5-6-й годині ранку. Поки мама стелила постіль, батько розпалював плиту. Тоді газу не було. А коли приносили пошту, батько сідав біля мами, яка готувала їжу, і читав газету вголос.
Коли ми з сестрою готувалися до школи, тато нагадував, що вже є газета і щоб ми не забули її прочитати.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 192
Читати далі

Повідомлення в номер / Вервиця – свічка для душі

05.01.2023 Семенюк Анатолій Володимирович

Вервиця-1Вервиця – свічка для душі

Волонтерство, благодійність, милосердя об’єднують  українців  в чисельну, духовно незламну націю. Сьогодні гасло «Слава ЗСУ!» набирає іншого змісту, більш глибокого; «Все для ЗСУ!». Із правдивих новин дізнаємося, що Збройним Силам України кожен намагається допомогти, чим може. Одні – продуктами, інші – ліхтариками, хтось пічками-“буржуйками”, діти малюнками, письменники книгами і т. д., т. п.
Парафіями греко-католицької Церкви взялися за тему духовної реабілітації воїнів безпосередньо на передовій фронту. Для цього вони виготовляють вервиці  і разом з молитовниками передають бійцям. Тішить, що нарівні з дорослими  в цій благодійної акції беруть участь діти. Вони до духовних атрибутів додають власноруч вироблені солодощі, а разом із тим «одягають» свічки в святковий одяг. І теж долучають до вищезгаданих подарунків.
Сюжетна лінія цього проєкту проста   і повчальна, а в часі з минулого близька. В гості до  парафіян церкви бл. Миколая Чарнецького у Ковелі нещодавно завітали дві поважні пані  з Івано-Франківська – Людмила та Віра.
Вони в дарунок привезли двісті вервиць і провели майстер-клас з їх виготовлення. Більше того, розповіли про чудотворність молитви на вервиці. На реальних фактах волонтерки показали, як тим, хто в неї вірить та молиться в безвихідних, смертельно небезпечних ситуаціях боїв, спасалося життя воїнів, відвертались поранення, здобувалася перемога над рашистами.
Тільки один яскравий приклад з передової  на Донбасі. Ішов  шалений обстріл наших позицій. Смерть чатувала кожної миті. Воїн мав біля серця вервицю, і став молитися на ній. Раптом неподалік впав снаряд. Землею та осколками накрило бійця. Поруч були побратими. Вони прибігли до місця, де був вибух, і побачили руку бійця. Швидко розкопали землю. На диво хлопець був живий і неушкоджений. Вони побачили в його руці вервицю!..  І таких прикладів, що підтверджують чудотворність вервиці, вже зібрано десятки.
За своєю вагомістю і таїнством вервиця вважається другою після служби Божої. В окремих випадках її називають «короною із білих троянд для Діви Марії».
Зацікавлений читач захоче знати коротку історію цього молитовного атрибуту, що сягає ІІ століття н. е . Тоді  в Сирії християни закладали свої перші монастирі. Для більш глибокої молитви ченці брали сушені зернятка ягід, нанизували їх на тонкі вервечки (шнурочки). Саме від слова «верв» пішла назва – вервиця.
Цікаво, що Латинська Церква перейняла молитву на вервиці від Східної Церкви вже в пізньому середньовіччі завдяки святому Домініку (1170-1221 р.р.), який став  великим пропагандистом вервиці. Потому вона була надовго забута.  Нове відродження відбулося в ХVІІ ст. Святий Людовик Гріньйон де  Монфорт доказав, що вервиця має велике значення для навернення та спасіння  людської  душі і є входженням у таїнство життя, муки, смерті та  слави Ісуса Христа і Пресвятої Марії.
По праву, в наш тривожний час, вервиця  є тією свічкою для душі в темних і холодних окопах, де кожної миті чекає смертельна небезпека.
Так майстер-клас спонукав до подальшої співпраці. Нещодавно парафіяни храму Миколая Чарнецького отримали зернятка (дерев’яні), хрестики та молитовники від своїх друзів з Івано-Франківська. Невдовзі більше 500 диво-вервиць повезуть від ковельчан на передову бійцям.
Нехай Господь благословить ці починання! Все для ЗСУ – все для довгоочікуваної Перемоги! А наостанок – «Похвала Вервиці» поетичним словом.  
Волонтерство, благодійність, милосердя об’єднують  українців  в чисельну, духовно незламну націю. Сьогодні гасло «Слава ЗСУ!» набирає іншого змісту, більш глибокого; «Все для ЗСУ!». Із правдивих новин дізнаємося, що Збройним Силам України кожен намагається допомогти, чим може. Одні – продуктами, інші – ліхтариками, хтось пічками-“буржуйками”, діти малюнками, письменники книгами і т. д., т. п.
Парафіями греко-католицької Церкви взялися за тему духовної реабілітації воїнів безпосередньо на передовій фронту. Для цього вони виготовляють вервиці  і разом з молитовниками передають бійцям.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 382
Читати далі

Повідомлення в номер / Залишилися Українками

05.01.2023

іроїдаЗалишилися Українками

Ціле життя прожили в Канаді, куди емігрували ще дітьми, наші землячки Іроїда Лебідь-Винницька та Любов Василів-Базюк – і залишилися Українками, багато зробили для збереження нашої історії, Українцями виховали дітей та онуків. 
Пошани гідне рішення дітей пані Іроїди, народжених в Канаді, повернутися на прабатьківщину: донька, Оксана, – почесний консул Канади, живе у Львові, працює в освіті, син, Михайло – викладач Києво-Могилянської академії. Публічна бібліотека Ковеля не раз отримувала подарунки із-за океану – цінні, рідкісні книги про наш нескорений народ та його боротьбу за волю. І пані Іроїда, і пані Любов, попри поважний вік (89 та 93 роки), і далі працюють для України. Надзвичайно цікаво і почесно – спілкуватися (електронною поштою) з цими непересічними особистостями, жінками неймовірної душевної краси і сили духу. Пропоную до уваги нашим краянам рядки з їх кореспонденції, яка надійшла нещодавно. 
З листа Іроїди Лебідь-Винницької: (на світлині – вгорі) «Питаєтеся, що я роблю. Постійно слідкую за подіями в нашій незламній  Україні і молюся за Вас і всіх моїх. Час до  часу стараюся упорядковувати мій особистий архів. Роки я працювала над чужими архівами, прийшов час зайнятися своїм. (пані Іроїда зібрала величезний архів – понад дві тисячі годин звуко- і аудіозаписів інтерв’ю зі свідками Голодомору, репресій в Україні, вояками УПА, – які є унікальною документацією української живої історії в світі.)
  Раз на тиждень їжджу до нашого Українсько-Канадського Дослідчо-Документаційного Центру і працюю над всім, що потрібно. (http://www.ucrdc.org/) Цього тижня поставила вістку про відзначення ГОЛОДОМОРУ. Більшість наших матеріялів - в англійській мові, спрямовані на англомовного дослідника – щоб зацікавити і спонукати до дослідження нашого українського минулого».
Любов Василів-Базюк пише: «Мій день починається біля комп’ютера, пишу книжку, слідкую за новинами. Ми всі збираємо кошти на допомогу війську, на ліки і різні потреби, жертвуємо гроші на харчі для старих і бідних у Миколаєві, через нашу церкву годуємо 1700 людей. Моя доня Наталя посилала велику медичну допомогу ліками та знаряддями – лікувати вибиті та пошкоджені очі до централі у Львові, а до Львова звертаються з Києва, Дніпра, Рівного та з цілої України.
Тут іде велика допомога також всім переселенцям. Вся Українська громада збирає гроші та посилають на певні місця. Всі живемо війною. Я пережила Другу Світову, була в Берліні, як бомби гатили по 4 - 5 разів на добу, ми ховалися в бункерах.  Втікали з Берліна потягом (влізли через вікно) на південь, до Баварії, бо вже не було газу, електрики. Їжі мали ще на 3 дні, по кусочку хліба сухого та по пів-ябука два рази на день. Все пережили, тому дуже співчуваю всім в Україні, молюся та благаю зберегти всіх від воєнного жорстокого лиха.»
Любов Василів-Базюк подарувала для читачів нашої бібліотеки свої романи (зараз пише тринадцяту книгу!). На світлинах ви бачите деякі з її книг. Запрошуємо всіх цікавитися її творчістю, історією України, з якої випливає і наше сьогодення, і завтрашній день. 
Ольга Бичковська, 
Публічна бібліотека Ковеля.         
Ціле життя прожили в Канаді, куди емігрували ще дітьми, наші землячки Іроїда Лебідь-Винницька та Любов Василів-Базюк – і залишилися Українками, багато зробили для збереження нашої історії, Українцями виховали дітей та онуків. 
Пошани гідне рішення дітей пані Іроїди, народжених в Канаді, повернутися на прабатьківщину: донька, Оксана, – почесний консул Канади, живе у Львові, працює в освіті, син, Михайло – викладач Києво-Могилянської академії. Публічна бібліотека Ковеля не раз отримувала подарунки із-за океану – цінні, рідкісні книги про наш нескорений народ та його боротьбу за волю.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 289
Читати далі

Повідомлення в номер / Коли душа не знає спокою

05.01.2023

IMG-ebc0d811d45ed6ab2c6fb5dbd5a0bdff-VКоли душа не знає спокою

Як ми вже повідомляли, нещодавно в Публічній бібліотеці м. Ковеля відбувся творчий вечір поета-гумориста, члена літературно-мистецького об'єднання "Творчий світ", громадського дописувач газети "Вісті Ковельщини" Віталія Лихобицького.

Відомий на Ковельщині, Волині й в Україні письменник свою зустріч із читачами назвав образно й романтично "Нехай співає знов душа моя!". Творчий захід своїми виступами прикрасив Народний аматорський хор "Вишиванка" Народного дому  "Просвіта" (керівник – Олег Корнелюк). У його виконанні, зокрема, прозвучав гімн Ковельщини, слова до якого написав пан Віталій, музику – пан Олег, але який, на жаль так і не затвердила Ковельська районна рада…
Щирі слова вітань з нагоди дня народження, що днями святкував поет, прозвучали з вуст його колег по перу, представників влади і громадськості, активістів бібліотеки і ведучої Ольги Бичковської. 
Нових творчих здобутків Віталію Павловичу побажали перший заступник голови Ковельської районної військової адміністрації Галина Коляда, заступник голови районної ради Андрій Броїло, Заслужений працівник культури України Іван Сидорук та інші.
Віталій Лихобицький попросив надрукувати у "Вістях Ковельщини" листа, якого він надіслав редакції, такого змісту:
“Дозвольте за посередництва газети "Вісті Ковельщини" висловити мою вдячність усім, хто мав причетність до проведеного 18 грудня творчого вечора, приуроченого до мого дня народження. 
Я щиро дякую Ользі Василівні Бичковській за організацію і проведення цього заходу. Дякую усім присутнім, не знайомим мені, і моїм друзям, знайомим, колегам по товариству "Творчий світ". Я щиро дякую Андрію Петровичу Броїлу, заступнику голови районної ради, Галині Степанівні Коляді, заступнику голови військової адміністрації за їхню особисту присутність. Дякую Ользі Миколаївні Черен, голові райдержадміністрації за розуміння, Руслані Семерей, Миколі Григоровичу Вельмі за вітання. 
Вам усім мій уклін! Щиро Вам дякую!
Віталій Лихобицький,
автор творчого вечора, 
член товариства 
"Творчий світ".
l
Заодно пан Віталій запропонував до друку декілька своїх нових творів, які публікуємо на цій сторінці праворуч.
Наш кор.
На світлинах: під час творчої зустрічі Віталія Лихобицького з читачами.
Як ми вже повідомляли, нещодавно в Публічній бібліотеці м. Ковеля відбувся творчий вечір поета-гумориста, члена літературно-мистецького об'єднання "Творчий світ", громадського дописувач газети "Вісті Ковельщини" Віталія Лихобицького.
Відомий на Ковельщині, Волині й в Україні письменник свою зустріч із читачами назвав образно й романтично "Нехай співає знов душа моя!". Творчий захід своїми виступами прикрасив Народний аматорський хор "Вишиванка" Народного дому  "Просвіта" (керівник – Олег Корнелюк). У його виконанні, зокрема, прозвучав гімн Ковельщини, слова до якого написав пан Віталій, музику – пан Олег, але який, на жаль так і не затвердила Ковельська районна рада…
Щирі слова вітань з нагоди дня народження, що днями святкував поет, прозвучали з вуст його колег по перу, представників влади і громадськості, активістів бібліотеки і ведучої Ольги Бичковської. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 262
Читати далі

Повідомлення в номер / "Забракло однієї крапки"... Вчителька з Ковельщини другий рік поспіль – серед переможців Радіодиктанту

05.01.2023

cc21088349f4857b"Забракло однієї крапки"... Вчителька з Ковельщини другий рік поспіль – серед переможців Радіодиктанту

Вчителька із села Комарове Ковельського району Галина Шура другий рік поспіль опиняється серед переможців Всеукраїнського радіодиктанту Національної єдності.
Результати Радіодиктанту-2022 26 грудня оголосили під час прямого ефіру на "Українському радіо". Абсолютного переможця цього року немає. П'ятеро українців написали диктант усього з однією помилкою. Серед них – волинянка Галина Шура.
Як телефоном розповіла вчителька “Суспільному”, прямий ефір чекала і слухала онлайн. Каже: єдину помилку, яку допустила у тексті "Твій дім", побачила ще до оголошення результатів.
"В останньому абзаці – вигук "Я вдома!", там знак оклику, лапки закриті. Речення закінчене, і має бути крапка, а я її загубила. На чернетці та крапка була, а уже при переписуванні – без крапки. Це пунктуаційна помилка", – говорить Галина Шура.
Зі слів педагогині, її дуже вразив текст цьогорічного Радіодиктанту. Додає: випробовуватиме свої знання української і наступного року. Раніше, 2017-го року, волинянка здобула диплом за бездоганне написання Радіодиктанту.
Що відомо
n Загалом на перевірку тексту Радіодиктанту на Українське радіо надійшло понад 30 тисяч електронних листів і майже 10 тисяч паперових. Серед переможців – 20 учасників.
n 11 листопада об 11:00 год. на сайті "Українського радіо" опублікували текст Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності-2022. Текст під назвою "Твій дім" написала письменниця Ірина Цілик, в ефірі на “Суспільному” його прочитала артистка Ада Роговцева.
n Торік жителька села Комарове Ковельського району Галина Шура стала переможницею Всеукраїнського радіодиктанту. Про перемогу жінки стало відомо під час прямого ефіру на "Українському радіо".
Вчителька із села Комарове Ковельського району Галина Шура другий рік поспіль опиняється серед переможців Всеукраїнського радіодиктанту Національної єдності.
Результати Радіодиктанту-2022 26 грудня оголосили під час прямого ефіру на "Українському радіо". Абсолютного переможця цього року немає. П'ятеро українців написали диктант усього з однією помилкою. Серед них – волинянка Галина Шура.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 108
Читати далі

Повідомлення в номер / Благодійний Кубок Незламності Нації з БОЧА-2022

05.01.2023

бочаБлагодійний Кубок Незламності Нації з БОЧА-2022

21-22 грудня у Ковелі відбувся благодійний відкритий Кубок Незламності Нації з БОЧА серед осіб з ураженням опорно-рухового апарату, ініціатором і головним організатором, якого виступила громадська організація “Асоціація осіб з інвалідністю “Добродія в дії” та співорганізатором – Ковельська районна військова адміністрація, Ковельська районна рада, управління культури, молоді, спорту та туризму виконавчого комітету Ковельської міської ради.
В змаганнях взяли участь 28 спортсменів з інвалідністю, які переміщуються на кріслах колісних з Києва, Рівного, Нікополя, Полтави, Новояворівська Львівської області, Рожища, Турійська та міста Ковеля.
На початку заходу хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Далі прозвучав Державний гімн України.
На урочистому відкритті змагань усіх присутніх привітали: Галина Коляда –перший заступник голови Ковельської районної військової адміністрації, яка вручила Подяку громадській організації «Асоціація осіб з інвалідністю «Добродія в дії» за вагомий внесок у розвиток фізкультурно-спортивного руху на Ковельщині, активну волонтерську діяльність, непохитну віру в перемогу України над російським агресором.
Вітання виголосили  Андрій Броїло – заступник голови Ковельської районної ради; Роман Лис - заступник начальника управління культури, молоді та спорту; Павло Смаль - керівник благодійної організації «Жест допомоги».
Раїса Протазанова – тренер команди міста Києва, привітавши всіх учасників від імені директора Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи осіб з інвалідністю «Прометей» Володимира Полякова, вручила подарунки тренерам, пам’ятні футбольні м’ячі. Тренер-викладач по БОЧА Волинської обласної дитячо-юнацької спортивної школи для осіб з інвалідністю, голова громадської організації «Асоціація осіб з інвалідністю «Добродія в дії», він же головний суддя змагань Володимир Кравчук, традиційно перед початком змагань закликав всіх до молитви «Отче, наш…».
Зі спортивним ентузіазмом та волею до перемоги, спортсмени приступили до завзятої боротьби за Кубок Незламності Нації.
В перший день змагань, дві повітряні тривоги не зламали наших спортсменів, адже, ми – Нація Незламних! Натомість, було більше змоги поспілкуватись між собою та нашими чудовими волонтерами з Ковельського фахового медичного коледжу, які нам допомагали протягом двох днів. Знайомство з цими молодими, майбутніми медичними фахівцями – це щось нереально приємне, вони підкорили наші серця своєю добротою, підтримкою та щирістю в спілкуванні, де не було ніякого поділу на «вони не такі, як ми», а навпаки були відкриті до спілкування з кожним  учасником змагань. Ви чудові, ви просто КРУТІ!
Після відбою повітряних тривог  ми продовжили турніри в своїх відповідних класах.
Ось результати змагань:
Індивідуальна дисципліна ВС-1 (чоловіки):
1 - місце – Кабан Ростислав (м. Київ);
2 – місце –  Шеруда Дмитро (м. Рівне);
3 - місце – Рубіновський Володимир (м. Ковель).
Індивідуальна дисципліна ВС-1 (жінки):
1 - місце – Сорокіна Алла (м. Київ);
2 – місце - Ткачук Дарина (м. Ковель);
3 - місце – Ринковська Катерина (м. Ковель).
Індивідуальна дисципліна ВС-2 (чоловіки):
1 - місце – Мороз Андрій (м. Нікополь);
2 - місце – Горай Андрій (м. Новояворівськ);
3 - місце – Вакульський Олександр (м. Ковель).
Індивідуальна дисципліна ВС-2 (жінки):
1 - місце – Лісовенко Алла (м. Полтава);
2 - місце – Даниленко Олена (м. Новояворівськ);
3 - місце – Лукава Єлізавета (м. Київ).
Індивідуальна дисципліна ВС-4 (чоловіки):
1 - місце – Патращук Василь (смт. Турійськ);
2 - місце – Паталій Борис (м. Ковель);
3 - місце – Набруско Євген (м. Ковель).
Індивідуальна дисципліна ВС-4 (жінки):
1 - місце – Завгородня Ірина (м. Рожище);
2 - місце – Бачало Ірина (м. Новояворівськ);
3 - місце – Яренчук Ольга (м. Ковель).
Парна дисципліна ВС-4:
1 - місце – Яренчук Ольга, Паталій Борис (м. Ковель);
2 - місце – Завгородня Ірина (м. Рожище), Глинка Іван (м. Новояворівськ);
3 - місце – Бачало Ірина (м. Новояворівськ), Патращук Василь (смт. Турійськ).
Командні змагання:
1 - місце – м. Київ (Мороз Андрій – м. Нікополь; Лісовенко Алла – м. Полтава; Сорокіна Алла – м. Київ);
2 – місце – м. Ковель (Сахарук Максим; Ткачук Дарина; Вакульський Олександр);
3 - місце – м. Київ (Поляков Володимир; Кабан Ростислав; Лукава Єлізавета).
Переможці та призери змагань були нагороджені медалями та грамотами за зайняті місця, а переможці в індивідуальних дициплінах отримали кубки.
Згідно з Положенням, команду-переможця визначили послідовно за найбільшою кількістю здобутих перших, других, третіх місць. Отже, третє місце здобула команда міста Ковеля, друге завоювала Полтава, а командне перше місце виборола команда м. Києва, яка отримала головний трофей Кубок Незламності Нації.
Всі учасники отримали подарунки від Ковельської районної військової адміністрації. Також з подарунками прийшли привітати учасників змагань представники благодійного фонду «Віримо в Україну» – Валентин Чих та Оксана Попіка.
Знайшов хвилинку свого часу, щоб забігти привітати та висловити свою підтримку Ковельський міський голова Ігор Чайка.
Оскільки захід був благодійний, до і під час проведення Кубка Незламності Нації – проводився збір коштів на протезування наших травмованих бійців з Ковеля та Ковельського району. Зібрано 93345 гривень та передано за призначенням.
Від громадської організації «Асоціація осіб з інвалідністю «Добродія в дії» усі присутні команди отримали пам’ятне фото. Також отримали подяки за сприяння в проведені благодійного відкритого Кубку Незламності Нації з БОЧА Ковельська районна військова адміністрація, Ковельська міська рада, Ковельська районна рада та волонтери Ковельського фахового медичного коледжу.
З вірою в перемогу ЗСУ та мир в Україні спортсмени роз’їхались по своїх домівках.
Висловлюємо щиру подяку за підтримку Ковельському міському голові Ігорю Чайці,  директору Комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа імені Євгена Кондратовича» Олені Клімашевській, готелю «Лісова пісня», готелю «Наше місто», суддям, хронометристам за суддівство, лікарю, нашим батькам, які завжди поряд, разом з нами мужньо долають всі життєві перепони.
Окрема ПОДЯКА – усім хлопцям-волонтерам з Національної гвардії, які протягом двох днів носили на руках спортсменів, які переміщуються на кріслах колісних; заступниці директора з питань гуманітарної освіти та виховання у Ковельському фаховому медичному коледжі Ользі Зубриковій та чудовим студентам- волонтерам, керівнику благодійної організації «Жест допомоги» Павлу Смалю, який дуже нам допоміг з пристосованим, зручним і доступним транспортом, два дні водій Сергій привозив і завозив спортсменів.
Від себе особисто, хочу сказати, що я щиро радію, що маю гарного друга Ігоря Пініса, який не тільки є депутатом Ковельської міської ради, а ще й чудова людинка, яка завжди допоможе коли це потрібно, і ніколи цим не дотинає. Цього разу, коли я тільки попросила мене завезти до спортивного комплексу, як він відразу погодився, приїхав, забрав, довіз. Дякую!
Хто хоче допомогти, допомагає, хто не хоче – шукає причину!
Будьмо всі сильні, маймо віру, живімо майбутнім, бережімо дітей і рідних, шануймо традиції, нашу історичну та культурну спадщину, допомагаймо ближнім й нашим воїнам, і все буде Україна!
Слава Україні!
Ольга Яренчук, 
Прес-секретар
Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ 
«ДОБРОДІЯ В ДІЇ».
21-22 грудня у Ковелі відбувся благодійний відкритий Кубок Незламності Нації з БОЧА серед осіб з ураженням опорно-рухового апарату, ініціатором і головним організатором, якого виступила громадська організація “Асоціація осіб з інвалідністю “Добродія в дії” та співорганізатором – Ковельська районна військова адміністрація, Ковельська районна рада, управління культури, молоді, спорту та туризму виконавчого комітету Ковельської міської ради.
В змаганнях взяли участь 28 спортсменів з інвалідністю, які переміщуються на кріслах колісних з Києва, Рівного, Нікополя, Полтави, Новояворівська Львівської області, Рожища, Турійська та міста Ковеля.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 330
Читати далі

Повідомлення в номер / Що потрібно на передовій

05.01.2023

передоваЩо потрібно на передовій?

Повномасштабна війна триває вже понад 10 місяців. Український волонтерський рух робить все можливе для того, щоб наші військові були забезпечені всім необхідним: від їжі до засобів для розвідки і атаки. Вони знаходять сучасні, часто прості й недорогі, але такі важливі прилади для освітлення, обігріву, підзарядки, захисту здоров’я.  
Підзарядка
Після того, як росія почала обстрілювати українську енергетичну інфраструктуру, ціни на павербанки зросли в рази. Але на передовій ці девайси дуже необхідні у великій кількості. Тож українці почали робити такі батареї самостійно: збирати використані акумулятори від одноразових електронних цигарок і перетворювати їх на повербанки. Їх роблять різної потужності, у середньому 17 000-20 000mAh. Зазвичай їх вистачає на дві-три підзарядки смартфона із середньостатистичною батареєю 3000-4000 мАг. Від павербенків також можна заряджати рації, дрони, ліхтарики, тепловізори та різні невеликі військові девайси.
Освітлення
Ситуація із цінами на свічки дуже схожа на ту, що склалася із павербанками. Тому багато людей по всій країні створюють саморобні окопні свічки і таким чином допомагають військовим залишатися при світлі. Для цього потрібні консервні банки з-під гороху, кукурудзи чи інших продуктів, парафін або віск та картон, який використовують у якості гніту та каркасу. Така свічка може горіти до трьох годин і не лише давати світло, а й гріти військовослужбовців. Також за допомогою окопної свічки можна підсушити одяг, приготувати їжу, розпалити багаття з мокрої деревини. Вона не гасне від вітру і не втрачає функціональності від вологи, її можна гасити й запалювати багато разів.
Збереження тепла
Волонтери закуповують для військових термохімічні грілки-устілки, які допомагають зберігати ноги в теплі. Вони відносно недорогі, але фактично незамінні взимку, коли температура повітря опускається нижче 0. Теплові устілки активуються повітрям, автоматично нагріваються після контакту з киснем та забезпечують природне тепло протягом 8 годин. Вони поміщаються в чоботи і зігрівають всю підошву стопи.
Захист слуху
Через часті вибухи, травми голови і щелепно-лицевого апарату, військові часто отримують пошкодження органів слуху, розповів міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко під час брифінгу в Медіацентру Україна – Укрінформ. Громадська організація «Відчуй» почала працювати над тим, щоб знайти спосіб допомогти військовим не втрачати слух. Вона проаналізувала світовий ринок і знайшла індивідуальні тактичні звукові фільтри. Це засоби захисту, які допомагають чути все навколо, але блокувати звук під час вибуху. Такі пристрої допоможуть бійцям не втрачати слух. Вже куплено 1150 звукових фільтрів для українських військових, і волонтери планують продовжувати закупівлі.
Польова аптечка
Кожна військова аптечка у складі ЗСУ кратно підвищує виживання наших воїнів. Волонтери закуповують готові набори або збирають їх самостійно. Головна вимога до сумки аптечки – це зручність і вологостійкість. Вона має бути компактна, мобільна, легка. В аптечці мають бути турнікет (обов’язково – перевіреного виробника), гемостатичні засоби, ножиці для розрізання одягу, термоковдра, щиток для захисту ока, маркер для позначення часу накладання турнікету та картка пораненого. Також потрібні таблетки трьох груп: антибіотик, жарознижувальне та знеболювальне. 
Максим ТАРАСЮК.
Повномасштабна війна триває вже понад 10 місяців. Український волонтерський рух робить все можливе для того, щоб наші військові були забезпечені всім необхідним: від їжі до засобів для розвідки і атаки. Вони знаходять сучасні, часто прості й недорогі, але такі важливі прилади для освітлення, обігріву, підзарядки, захисту здоров’я.  
Підзарядка
Після того, як росія почала обстрілювати українську енергетичну інфраструктуру, ціни на павербанки зросли в рази. Але на передовій ці девайси дуже необхідні у великій кількості. Тож українці почали робити такі батареї самостійно: збирати використані акумулятори від одноразових електронних цигарок і перетворювати їх на повербанки.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 207
Читати далі

Повідомлення в номер / Повернення товару

05.01.2023

товарПовернення товару

«Якщо я отримала куплений товар поштою, то у такому разі як обчислюється строк для його повернення?» — запитує Валентина Мар’юк.
ПРИДБАННЯ товарів «на відстані» – завжди ризик. Адже, купуючи безпосередньо у крамницях, ми маємо змогу їх оглянути, перевірити чи приміряти. А отримуючи замовлене через пошту, із завмиранням серця відкриваємо посилку. Дуже прикро, коли придбане не влаштовує. Але оскільки ви покупець, то маєте відповідні права, серед яких і можливість повернути товар.
Отже, згідно зі статтею 13-ю Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року, споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару.
Якщо споживач придбав непродовольчий товар належної якості, але він його не влаштовував формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням, то, згідно зі статтею 9-ю Закону, має право обміняти такий товар на аналогічний у продавця. І може це зробити протягом 14 днів.
Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом із проданим товаром.
Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості поверненого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача.
При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки зі споживачем провадяться, виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше, ніж протягом семи днів.
У разі, якщо продавець відправив покупцеві товар неналежної якості, що було виявлено протягом гарантійного терміну, покупець має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. 
Якщо ж недоліки істотні чи товар фальсифікований – вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий же або на аналогічний із числа наявних у продавця.
Ліна ПАСЬКО.
«Якщо я отримала куплений товар поштою, то у такому разі як обчислюється строк для його повернення?» — запитує Валентина Мар’юк.
ПРИДБАННЯ товарів «на відстані» – завжди ризик. Адже, купуючи безпосередньо у крамницях, ми маємо змогу їх оглянути, перевірити чи приміряти. А отримуючи замовлене через пошту, із завмиранням серця відкриваємо посилку. Дуже прикро, коли придбане не влаштовує. Але оскільки ви покупець, то маєте відповідні права, серед яких і можливість повернути товар.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 184
Читати далі
  • 126
  • 127
  • 128
  • 129
  • 130
  • 131
  • 132
  • 133
  • 134
  • 135
  • 136

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025