Відкритий Міжнародний онлайн-форум:

12 листопада 2022 року 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 325

26-27 листопада в спортивному залі КДЮСШ ім. Євгена Кондратовича відбувся традиційний турнір з футзалу на честь Юрія Тимофєєва серед дівчаток 2013 р.н. і молодших. 

На запрошення оргкомітету на змагання прибули команди з міст Буська, Червонограда (Львівська обл.), Ковеля, Маневич та Луцька.

На урочистому відкритті з вітальними словами до присутніх звернулися головний спеціаліст відділу фізичної культури та спорту Ігор Семенюк, директор Ковельської ДЮСШ №1 ім. Петра Стуса Віталій Волосюк та головний суддя змагань Володимир Олексюк.

У першому півфіналі змагань перемогу здобули спортсменки Буської команди. З рахунком 3:0 вони обійшли дівчат Червоноградської спортивної школи. Другу півфінальну пару склали футболістки Ковельської та Маневицької ДЮСШ. При рахунку 1:1 в основному часі, спортсменки нашого міста забили переможне пенальті.

В результаті змагань третє місце посіли вихованки Маневицької ДЮСШ, друге — Буської спортивної школи, а перемогу святкували ковельчанки.

Всі учасники турніру нагороджені медалями, а переможці — кубком. Також суддівська колегія визначила кращих гравців змагань. Ними стали — Каміла Логунова та Ольга Дячук (м. Ковель), Марія Августовська (м. Червоноград), Вероніка Журавель (м. Буськ) та Христина Хоміч (м. Маневичі).

Ковельських спортсменів-переможців готували до змагань тренери Сергій Логінов та Володимир Олексюк.

 Володимир Олексюк,

головний суддя змагань.

НА СВІТЛИНІ: переможці змагань – команда Ковельської ДЮСШ № 1 ім. Петра Стуса.

26-27 листопада в спортивному залі КДЮСШ ім. Євгена Кондратовича відбувся традиційний турнір з футзалу на честь Юрія Тимофєєва серед дівчаток 2013 р.н. і молодших. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 176

9 грудня, п’ятниця

Схід Сонця – 08.13; захід – 16.14.

Місяць – у Раці.

Міжнародний день боротьби проти корупції.

Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів.

Прпп. Аліпія. Якова.

Іменини: Миколи, Петра, Тихона, Якова.

10 грудня, субота

Схід Сонця – 08.14; захід – 16.13.

Місяць – у Раці.

День прав людини.

Всесвітній день футболу.

Блгв. Всеволода. Прп. Романа.

Іменини: Всеволода, Гаврила, Романа, Бориса, Олексія.

11 грудня, неділя

Схід Сонця – 08.15; захід – 16.13.

Місяць – у Леві.

Міжнародний день гір.

Всесвітній день хворого на бронхіальну астму.

День благодійності.

Неділя 26 після П’ятд. 

Мчч. Василія, Григорія, Іоанна. 

Іменини: Василя, Григорія, Данила, Степана,Олексія.

12 грудня, понеділок

Схід Сонця – 08.16; захід – 16.13.

Місяць – у Леві.

День сухопутних військ Збройниx Сил  України.

Прп. Нектарія.

Іменини:  Дениса, Івана, Сергія.

13 грудня, вівторок

Схід Сонця – 08.17; захід – 16.13.

Місяць – у Леві.

Ап. Андрія Первозваного.

Іменини: Андрія, Івана, Яна.

14 грудня, середа

Схід Сонця – 08.18; захід – 16.13.

Місяць – у Діві.

День вшановування учасників ліквідації наслідків аварії нa Чорнобильській АЕС (День ліквідатора).

Прав. Філарета Милостивого. 

Іменини: Антона, Дмитра.

15 грудня, четвер

Схід Сонця – 08.19; захід – 16.13. 

Місяць – у Діві.

День працівників суду України.

Прпп. Афанасія, Йоана, Андрія.

Іменини: Івана, Андрія, Матвія, Степана, Тамари, Маргарити.

Народні прикмети

u Починають плакати вікна – знизиться тиск і потеплішає.

u Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде – холодна й сніжна.

u Якщо на Андрія (13 грудня) вода на річці тиха – на рівну зиму, шумовита – на завірюху.

u Червоний вогонь в печі –  на холоднечу,  білий – на відлигу.

Місячні фази у грудні.

Спадаючий  Місяць – 9-22 грудня.

Третя чверть Місяця – 16 грудня.

Молодий Місяць –  23 грудня.

Зростаючий Місяць – 24-31 грудня.

Перша чверть Місяця – 30 грудня.

Підготувала Аліна РОМАНЮК.

Схід Сонця – 08.13; захід – 16.14.

Місяць – у Раці.

Міжнародний день боротьби проти корупції.

Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів.

Прпп. Аліпія. Якова.

Іменини: Миколи, Петра, Тихона, Якова.

Схід Сонця – 08.14; захід – 16.13.

Місяць – у Раці.

День прав людини.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 221

ГОРОСКОП

з 12 по 18 грудня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 262

Погода в Ковелі  

1–7 грудня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 268

Як відомо, в Україні й на Ковельщині зокрема,  відкрили «Пункти Незламності». Діють вони цілодобово. Там можна підзарядити телефони, гаджети, ліхтарі, випити теплого чаю, а головне – зігрітися.

На кожному з них завжди чергують працівники ДСНС, які слідкують за порядком, безпекою та комфортом людей.

Ми побували в одному з таких, що на «Сільмаші». Спочатку завітали вранці. На місці якраз був начальник пожежної частини ДПРЧ №19 майор Олександр Шмідт, а на зміну заступив Володимир Степанюк, командир відділення 19 ДПРЧ 2 ДПРЗ. Вони відзначили важливість таких місць у цей складний час, адже зігрітись, бути на зв’язку з близькими, знати головні новини країни зараз дуже важливо. 

Володимир Степанюк відзначив, що, незважаючи на перебої з електропостачанням, люди налаштовані дуже оптимістично та дружелюбно. «Ввечері тут стільки людей, що у наметі нема місця, щоб відкрити дверцята топки і дров підкинути. І хоч, в основному, це молодь – усі дуже порядно та культурно себе поводять. Мимоволі слухаючи їх розмови я ще раз переконуюсь, які сильні та незламні наші люди. Україна переможе! Але зараз важливо, щоб наші жінки та діти, люди літнього віку почували себе у безпеці, наскільки це можливо», – каже Володимир Володимирович.

Тож надвечір ми знов навідались сюди. І правда, всередині – ніде яблуку впасти. Лунає сміх і гам. Зовні, узявши чай, стоять сім’ї з візочками та маленькими дітками.

Знову зустрічаю Володимира Степанюка, командира відділення 19 ДПРЧ 2 ДПРЗ. А він захопливо розповідає мені про хлопчину, який з власної ініціативи від ранку допомагає заварювати чай людям. Це юний волонтер – Богдан Дуднік. Йому лише 13 років. І, відбувши онлайн навчання в ліцеї №11 міста Ковеля, взяв удома цукор і прийшов сюди допомагати. Пізніше до нього долучився й 14-річний Олександр Савчук. Турботливі бабусі хлопців випровадили онуків не з пустими руками, а зі смачним печивом, аби ті пригостили відвідувачів пункту.

Тож в ці темні часи зігріваймо один одного турботою й теплом наших гарячих сердець. 

А ось перелік всіх «Пунктів Незламності», які ЦІЛОДОБОВО діють в Ковелі: 

вул. Незалежності, 73 (перший поверх міської ради); 

вул. Міцкевича, 23 а, (Пожежна частина); 

вул. Відродження, 1 (Пожежна частина); 

вул. О. Пчілки – навпроти центральної лікарні (біля літнього майданчика); 

Залізнична станція Ковель (з/вокзал, 2-й поверх);

вул. Володимирська, 85; 

Район – «Сільмаш», вул. Боровця, 2 (неподалік 11 садочка).

А в суботу облаштували 8-й пункт у Ковельському районному управлінні поліції, що у Ковелі по вул. Незалежності, 119-А (тел. 050-484-53-49). Його особливістю є можливість доступу до інтернету за допомогою Starlink.

Також, як повідомляє міський голова Ігор Чайка в Telegram, у центрі міста розпочали роботу Пункти допомоги, тепла, можливості зарядити телефони і випити гарячого чаю, відвідати санвузол. Вас чекають в:

Публічній бібліотеці, вул. Степана Бандери (з 9 до 18 год.);

Приміщенні КДЮСШ ім. Кондратовича, бульвар Лесі Українки (з 8 до 18 год.).

Аліна Романюк.

Фото автора. 

Як відомо, в Україні й на Ковельщині зокрема,  відкрили «Пункти Незламності». Діють вони цілодобово. Там можна підзарядити телефони, гаджети, ліхтарі, випити теплого чаю, а головне – зігрітися.

На кожному з них завжди чергують працівники ДСНС, які слідкують за порядком, безпекою та комфортом людей.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 327

Це — дієтичний продукт, він містить лише 80 ккал на 100 г. Корисний для системи травлення: допомагає їжі легше засвоюватися, нормалізує виділення шлункового соку. 

Має протизапальні властивості, зміцнюючи імунну систему, сприяє зміцненню й очищенню судин, знижує вміст холестерину в крові. За регулярного вживання в їжу допомагає запобігти утворенню тромбів. За жіночих хвороб помічний у лікуванні безпліддя, полегшить стан під час токсикозу та біль під час менструації. Допомагає зняти суглобовий та м'язовий біль. Є профілактикою ракових захворювань. Можна використовувати  в складі салату: один середній корінь селери дрібно посікти, одну середню чорну  редьку натерти на тертці, 1 ст. ложку натертого імбиру (середні вічка), 1 - 2 ст. л. меду. Усі інгредієнти добре перемішати і поставити в холодильник на 10-12 год. Приймати зранку по 1 ст. л., розсмоктуючи.

Наш кор.

Це — дієтичний продукт, він містить лише 80 ккал на 100 г. Корисний для системи травлення: допомагає їжі легше засвоюватися, нормалізує виділення шлункового соку. 

Має протизапальні властивості, зміцнюючи імунну систему, сприяє зміцненню й очищенню судин, знижує вміст холестерину в крові. За регулярного вживання в їжу допомагає запобігти утворенню тромбів. За жіночих хвороб помічний у лікуванні безпліддя, полегшить стан під час токсикозу та біль під час менструації. Допомагає зняти суглобовий та м'язовий біль. Є профілактикою ракових захворювань. Можна використовувати  в складі салату: один середній корінь селери дрібно посікти, одну середню чорну  редьку натерти на тертці, 1 ст. ложку натертого імбиру (середні вічка), 1 - 2 ст. л. меду. Усі інгредієнти добре перемішати і поставити в холодильник на 10-12 год. Приймати зранку по 1 ст. л., розсмоктуючи.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 214

Щоб налагодити роботу імунної системи, не страждати від застуди та нежитю з настанням холодів, багато лікарів рекомендують вживати напої для підвищення імунітету. 

За допомогою цих напоїв можна не тільки зміцнити організм, але і позбутися від депресій, підняти настрій, забезпечити повноцінну роботу всіх органів і систем. 

Лимонна вода з медом і корицею. Лимон є прекрасним джерелом вітаміну С, мед надає протизапальний ефект, а кориця — антибактеріальний. Комбінація таких компонентів дозволить посилити захисні механізми організму, активізувати обмін речовин і підтримувати рівень цукру в крові. Цей напій експерти назвали найкращою осінньою зброєю для боротьби з наближенням інфекційних захворювань.

Настій шипшини. У шипшині міститься достатня кількість вітаміну С, який оберігає імунну систему від ризику захворіти на грип та інші застудні захворювання. До того ж, в плодах цієї рослини аскорбінової кислоти в 10 разів більше, ніж в чорній смородині і в 50 разів більше, ніж в лимонах.

Коктейль з горобини. Плоди горобини застосовують в народній медицині як зміцнювальний і сечогінний засіб. Як показують дослідження, в ній міститься велика кількість каротину, вітаміну С, сорбінової, щавлевої, фолієвої кислот. Її регулярне застосування сприяє виведенню токсинів і зміцненню організму, а правильно приготований коктейль з горобини є чудовою профілактикою авітамінозу.

l

Медики розповіли про головні заходи, що дозволяють ефективно зміцнити імунну систему й уникнути небезпечних захворювань. Отож, візьміть на озброєння. 

Зволожене повітря. За словами фахівців, показник вологості повітря в будинку не повинен опускатися нижче 50 відсотків – це перешкоджає поширенню вірусів грипу та застуди. Віруси довше виживають та швидше розмножуються саме в сухому повітрі. До того ж, через дефіцит вологи сохнуть слизові оболонки носа та горла, що полегшує проникнення вірусів в організм.

Ось ще більш дієвий спосіб, що дозволяє уникнути зараження вірусами, – використання ефірних олій. Помістіть в ароматичну лампу дві краплі евкаліпта, одну краплю м’яти перцевої та дві краплі миртової олії – їх випаровування ефективно скорочують кількість патогенів у повітрі.

Гарна фізична форма. Наукові дані говорять, що люди, які займаються спортом по 60 хвилин два-три рази на тиждень, мають найменшу сприйнятливість до інфекцій, що викликаються вірусами. 

Здорове харчування. Серед головних заходів, що дозволяють уникнути зараження вірусами, експерти називають споживання поживних речовин, що зміцнюють імунну систему. У першу чергу це вітамін С (цитрусові), селен (горіхи), вітамін D (жирна риба), цинк (зерновий овес), залізо (червоне м’ясо).

Гарний настрій. Учені Університету Кентуккі виявили, що імунна система оптимістично налаштованих людей швидше перемагає віруси. Своєю чергою, високий рівень стресу – одна з причин схильності до зараження вірусними інфекціями, переконані дослідники. Крім того, важливо дотримуватися регулярного графіка сну – засинати та прокидатися в один час.

Ірина МАРТИНЮК.

Щоб налагодити роботу імунної системи, не страждати від застуди та нежитю з настанням холодів, багато лікарів рекомендують вживати напої для підвищення імунітету. 

За допомогою цих напоїв можна не тільки зміцнити організм, але і позбутися від депресій, підняти настрій, забезпечити повноцінну роботу всіх органів і систем. 

Лимонна вода з медом і корицею. Лимон є прекрасним джерелом вітаміну С, мед надає протизапальний ефект, а кориця — антибактеріальний. Комбінація таких компонентів дозволить посилити захисні механізми організму, активізувати обмін речовин і підтримувати рівень цукру в крові. Цей напій експерти назвали найкращою осінньою зброєю для боротьби з наближенням інфекційних захворювань.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 196

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який був проголошений в 1992 році резолюцією 47/3 Генеральної Асамблеї ООН.

Звичайно, цей день не є святом, але покликаний привернути увагу до маломобільних верств населення. Сприяти кращому розумінню проблем, з якими стикаються люди з інвалідністю, реалізації їх прав,усунення бар’єрів на шляху до самореалізації осіб з інвалідністю, гарантування доступу до гідної освіти і робочих місць.

За статистикою кожний 14-й громадянин України має інвалідність.

 Зі слів спеціаліста управління соціального захисту населення, у Ковельській територіальній громаді обліковується 920 осіб з інвалідністю, серед них – 94 особи, які пересуваються на кріслах колісних,  та кількість дітей до 18 років – 28.

Відповідно до Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, які при взаємодії із зовнішнім середовищем можуть призводити до обмеження її життєдіяльності, що в свою чергу вимагає від Держави створення належних умов для повноцінної реалізації такою особою своїх прав та гарантій, визначених чинним законодавством та забезпечення її соціального захисту шляхом створення правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов.

Від себе як людини, що пересувається кріслом колісним, додам: ми не вимагаємо до себе жалю, тому що, як ніхто, давно усвідомили що це шлях в нікуди. Так складається, що життя часом приносить нам випробування, хтось народжується з певними фізичними вадами здоров’я, хтось їх отримує під час свого життєвого шляху в результаті наслідків війни, травм, інфекцій  тощо. Інвалідність – це не є вирок.І для нас не потрібно щось особливе, лише елементарне – можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як всі. Адже ми всі рівні перед Богом.

Ми прагнемо, щоб керівники вищої ланки акцентували увагу на вирішенні найважливіших питань, пов’язаних із включенням людей з інвалідністю в рух за  створення майбутнього, де б люди не були виключені з соціуму з-за проблем зі здоров’ям, сприяти щоб будинки, робочі місця, інформаційна та комунікаційна інфраструктура, участь у заходах — все має бути доступним та зручним для осіб з інвалідністю, усунути правові, соціальні, економічні та інші бар’єри за активної участі самих людей з інвалідністю та організацій, що їх представляють. 

Ольга Яренчук, 

Прессекретар Громадськоїорганізації «АСОЦІАЦІЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ 

«ДОБРОДІЯ В ДІЇ».

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який був проголошений в 1992 році резолюцією 47/3 Генеральної Асамблеї ООН.

Звичайно, цей день не є святом, але покликаний привернути увагу до маломобільних верств населення. Сприяти кращому розумінню проблем, з якими стикаються люди з інвалідністю, реалізації їх прав,усунення бар’єрів на шляху до самореалізації осіб з інвалідністю, гарантування доступу до гідної освіти і робочих місць.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 305

Подія, що трапилась пів століття тому в одному із сіл, досі зринає в пам’яті людей, які стали свідками її, або ж знають за переказами.

Тетяна та Михалко у селі вважались авторитетними людьми. У них було шестеро дітей. Троє старших вже мали свої сім’ї. Батьки тішилися двома зятями та невісткою, яких вважали з хороших сімей. На черзі на видачу заміж була Ганна. Парубків того часу не бракувало. Першим до Ганни почав залицятися Міша, який нещодавно прийшов з армії. Хлопець був красень на все село. Хіба що бракувало сміливості. Та й батьки були такими, що мало хто з ними спілкувався у селі. Ганна подумала, якщо Міша запропонує руку і серце, то виходити заміж все-таки буде. Бо ж пізніше може бути все. А залишитися в дівках чи виходити заміж у тридцять – соромно на все життя. І ось одного вечора під час побачення Мішка освідчився у коханні. 

Невдовзі були заручини, а потім весілля. Молодята вирішили мешкати у батьків нареченої. Крім них, у сім’ї проживали ще два молодших сини-старшокласники. Тесть раніше заготовив деревини для будівництва нової оселі молодятам. Тож зразу після весілля почали її будівництво. Місце вибрали посусідству з батьками. Згодом у молодій сім’ї народилась дівчинка.  Міша у всьому слухався  строгих батьків, своєї ініціативи у чомусь не проявляв, думав якнайшвидше перейти у свій новозбудований дім. А там вони заживуть по-новому, вестимуть своє господарство, роститимуть діток. 

Хату поставили скоро, залишились лише внутрішні роботи. Здається, що в цей час чорна кішка перейшла дорогу для Міші.  За надмірну флегматичність молодшого зятя почали недолюблювати у сім’ї. А ще якось у лісі гнали самогон. Не вистачало дров. Міша багром із дерева зламував сухі гілляки. І як на зло, в якийсь час Михалко задер вгору голову. І тут раптом впади в око гілляка. Він перестав на нього бачити. Ще одна образа на зятя. 

Тесть любив полювання. У вихідні та святкові дні залучав до себе молодого хлопця Степана. А коли приходили з полювання, то разом «замочували» впольовану дичину. Степан, на відміну від Міші, був жвавим, говірким, таким, що в кишеню за словом не полізе. Крім батьків, що так поважали Степана, він почав подобатися Ганні. За відсутності чоловіка вона непомітно втікала до Степана. А той був радий її приходу. У Ганни зародилось нове кохання. Чим далі, тим більше Міша ставав непотрібнішим у сім’ї. А розлучатись Ганні з ним було соромно. Тесть із Степаном вирішили прибрати таємно Мішку назавжди, а вже тоді Степан перейде жити до Ганни.

l

… Була Покрова. Надворі віяло прохолодою. Мішу послали пасти чергу корів, поклавши у торбу лише окраєць хліба. У селі було кілька табунів корів, і всі вони паслись у лісі. Михалко із Степаном побрали рушниці і вирушили до лісу. Про полювання не думали. У них було одне на думці – застрелити Мішу. 

Проходячи лісом, остерігались, щоб не побачити зайвих людей. Люди на Покрову могли збирати гриби, а пастухи – пасти корів. Вони заздалегідь могли вирахувати місце в лісі, де пасе корів Міша. Блукаючи лісом, почули шарудіння худоби, яка паслась за три кілометри від села, Михалко та Степан крадькома наближались до табуна корів. Вони боялись, щоб не побачив їх Міша. 

А той, зажурений, стояв під стрункою сосною, обпершись об неї. З кущів пролунали два постріли. Коли вбивці підійшли до сосни, Міша лежав мертвий, стікаючи кров’ю. Далі залишалось замаскувати свої сліди. Тіло вбитого Міші вбивці протягнули кілька десятків метрів, а там вже був обхід білоруського лісника. Побачивши звалену буревієм вільху, вони його туди засунули, ще й прикрили гілляками. А під сосною, де стікав кров’ю, наклали вогню, щоб не видно було її. Тут вони обдумували, що робити з вбитим зятем далі. 

Остаточно вирішили: тіло його вночі завезти підводою до каналу, який знаходиться за чотири кілометри від місця вбивства, прикріпити вантаж і кинути у воду. Там його ніхто не знайде, а батьки малограмотні, то правди ніде не доб’ються. В той час недалеко від вбитого Міші пас череду його хороший товариш, якого теж звали Михайлом. Почувши постріли, він зрозумів ситуацію, яка склалась. Забрав із лісу своє стадо і пригнав опівдні додому. У нього немов би відняло мову, всього трусило. Нічого нікому не кажучи, ховався на піч і лежав на ній до ранку.

Вбивці прийшли додому і чекали вечора. Про вбитого чоловіка повідомили Ганну. Сказали їй, де він лежить і що мають з ним робити далі. Здається, Мішу жалів навіть сам Бог. Ніч видалась такою темною, як кажуть в народі, хоч в око стрель. Отже, плани вбивць рухнули. Тим часом, худоба, яку пас Міша, прийшла додому опівночі без пастуха. Такого у селі ще не бувало. У людей виникло питання: де ж подівся пастух? Зранку вже гуло ціле село, що немає Міші. На пошуки чоловіка першою вирушила Ганна, прикривши плечі пуховою хусткою, пішли батьки та багато небайдужих односельців. 

Ганна вже знала, куди йти. Надворі потроху тепліло, почав подувати легкий вітерець. Жінка йшла повільно, щоб вбити час. На своєму шляху траплялись зелениці, Ганна їх брала і складала у хустку, знявши її з плеча. Підійшовши до зваленої вільхи, під якою лежало тіло вбитого чоловіка, на мить зупинилась, а потім, задумавшись, присіла на ній, поклавши в сторону зібрані у хустці гриби. Вітер почав зриватися сильніше, амплітуда коливань дерев зростала. В ту ж мить буря звалила на землю ще одну вільху, яка впала біля Ганни. Жінка, оторопівши,  мерщій забрала хустку з грибами і побігла з вільхового лісу. 

Прийшовши додому, зразу ж пустила чутку, що знайшла неживого чоловіка. Тесть з батьком поїхали забирати його тіло. Похорон відбувався у хаті тестя. Ганна ледве пустила сльозу. Голосили мати та рідні Міші. У селі ніяк не могли зрозуміти, хто ж вбив просту людину, кому вигідна була її смерть?

На місце події невдовзі прибула міліція. Від кучі попелу, де вбивці клали вогонь, до зваленої вільхи тягнулась стежка крові. На слід вбивць було вийти важко. Люди на день закривались у своїх будинках. Лише одиниці знали, хто вбив Мішу. Правоохоронним органам доводилось достукуватись до людей, щоб якось вийти на слід вбивць. Ніхто нічого не міг їм повідомити. 

Міліції довелось ночувати в оселях селян. В окремих хатах ставили записуючі пристрої. Невдовзі на них попалась Ганна. Десь за тиждень працівники міліції арештували Михалка та майбутнього зятя Степана. Довго довелось допитувати у них про всі обставини подій того дня. Слідство тривало до весни. У селі, що є центром сільської ради, відбувся суд над злочинцями. Зібралось біля тисячі людей з навколишніх сіл. Зал сільського клубу не міг стільки людей вмістити. Більшість з них стояли надворі і слухали засідання суду, яке транслювалось через динаміки. Суд тривав два дні. Вбивці отримали по п’ятнадцять років тюремного ув’язнення. Рідні вбитого Міші після суду мали вчинити розправу над вбивцями, але їм перешкодив міліцейський конвой. Сім’ї Михалка соромно було жити в селі. Тож невдовзі вони виїхали у Росію.

… На сосні, під якою було вбито Мішу, викарбували напис: «Міша». Лісівники, коли рубали ділянку, залишили дерево, як свідка подій, які колись трапились у цьому краї. Давно вже відросла посадка молодої сосни. На кладовищі звалився хрест. Немає нікого із рідних, щоб його поставити. Тож найбільша і найтовща сосна серед молодняка стала Міші пам’ятником.

Микола Денисюк.

Подія, що трапилась пів століття тому в одному із сіл, досі зринає в пам’яті людей, які стали свідками її, або ж знають за переказами.

Тетяна та Михалко у селі вважались авторитетними людьми. У них було шестеро дітей. Троє старших вже мали свої сім’ї. Батьки тішилися двома зятями та невісткою, яких вважали з хороших сімей. На черзі на видачу заміж була Ганна. Парубків того часу не бракувало. Першим до Ганни почав залицятися Міша, який нещодавно прийшов з армії. Хлопець був красень на все село. Хіба що бракувало сміливості. Та й батьки були такими, що мало хто з ними спілкувався у селі.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 270