У Ковельському МТМО успішно застосовують сучасні хірургічні методи лікування аритмій і термінальної стадії серцевої недостатності. Зокрема, рятують життя завдяки імплантації кардіостимулятора – штучного водія сердечного ритму. 

Захворювання серця, пов'язані з порушеннями ритму (брадикардія, АВ-блокада, шлуночкова тахікардія та ін.), практично не піддаються лікарській терапії і можуть призвести до раптової смерті. Пацієнти, які потребують кардіостимуляторів, це переважно люди похилого віку та молоді люди, які перенесли інфаркт або запальні захворювання.  

Кардіостимулятор – це своєрідна "бригада швидкої допомоги". Невеликий прилад (розміром приблизно з сірникову коробку і вагою 20-30 грамів) в режимі 24/7 контролює ритм серцевих скорочень та знімає напади загрозливих для життя аритмій.

Операція є малотравматичною та безпечною для пацієнта. Через мініатюрний прокол в судині в порожнину серця заводяться та фіксуються електроди. Ця процедура проводиться під місцевою анестезією і не потребує специфічної реабілітації. Тривалість перебування пацієнта в лікарні становить 2-3 доби. 

Кардіостимулятори є в наявності у Ковельському МТМО і для пацієнтів є безкоштовними.

Детальну інформацію та консультацію кардіохірурга можна отримати за номером телефону: 095-8837168.

Адміністрація 

Ковельського МТМО.

У Ковельському МТМО успішно застосовують сучасні хірургічні методи лікування аритмій і термінальної стадії серцевої недостатності. Зокрема, рятують життя завдяки імплантації кардіостимулятора – штучного водія сердечного ритму. 

Захворювання серця, пов'язані з порушеннями ритму (брадикардія, АВ-блокада, шлуночкова тахікардія та ін.), практично не піддаються лікарській терапії і можуть призвести до раптової смерті. Пацієнти, які потребують кардіостимуляторів, це переважно люди похилого віку та молоді люди, які перенесли інфаркт або запальні захворювання.  

Кардіостимулятор – це своєрідна "бригада швидкої допомоги". Невеликий прилад (розміром приблизно з сірникову коробку і вагою 20-30 грамів) в режимі 24/7 контролює ритм серцевих скорочень та знімає напади загрозливих для життя аритмій.

Операція є малотравматичною та безпечною для пацієнта. Через мініатюрний прокол в судині в порожнину серця заводяться та фіксуються електроди. Ця процедура проводиться під місцевою анестезією і не потребує специфічної реабілітації. Тривалість перебування пацієнта в лікарні становить 2-3 доби. 

Кардіостимулятори є в наявності у Ковельському МТМО і для пацієнтів є безкоштовними.

Детальну інформацію та консультацію кардіохірурга можна отримати за номером телефону: 095-8837168.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 375

Ви, мабуть, чули, що глобальні катаклізми набирають сили з кожним днем. А останні події в Туреччині та Сирії змусили замислитися навіть тих, хто раніше сумнівався. Але яких знаків природи ми досі не помічаємо? І що таке “чорна мітка” для усього людства? Давайте розбиратися.

Найграндіозніше явище, яке людина може побачити на Землі, це, безперечно, полярне сяйво. Таке вражаюче природнє явище виникає у результаті взаємодії сонячного вітру з магнітним полем Землі. Зазвичай полярне сяйво має зелений або фіолетовий колір, але зараз небо все частіше забарвлене відтінками червоного. 23 квітня 2023 року полярне сяйво можна було побачити й в Україні, а саме – в Ковелі, що є нетиповим для цієї місцевості.  

Крім того, в різних регіонах планети фіксують ще одне незвичайне природне явище – СВІТЛОВІ СТОВБИ того ж ЧЕРВОНОГО КОЛЬОРУ.

Що таке ці світлові стовби? Це – силові лінії нашого магнітного поля Землі, і вони настільки аномально змінені, що по цих силових лініях поширюється космічне випромінювання, яке, взаємодіючи з молекулами повітря, фарбує ці світлові стовби в різноманітні кольори. Коли вони якраві, білі, сині – це погано, що вони взагалі є, і що їх стає дедалі більше. Але те, що в такому явищі з'являються червоні відтінки, свідчить, що кисень згорає, і все стає набагато серйозніше.

Є проблеми з нашим магнітним полем. Все більше даних про те, що магнітне поле Землі слабшає, і це, в свою чергу, впливає на здоров'я та самопочуття людей. Зміна магнітного поля погіршує не лише психічний стан населення, але й впливає на погіршення імунітету, зростання кількості онкологічних захворювань. Також у деяких людей спостерігається порушення сну, у той час як у інших, навпаки, з'являється сонливість. Більше того, спостерігається зростання агресії та насилля серед населення. 

Ця інформація змушує замислитися над питанням: чи будемо ми й далі продовжувати захоплюватися красою полярного сяйва та світлових стовбів, чи почуємо сигнал тривоги, яким природа намагається нас попередити про катастрофу, що насувається. Адже це і є та сама “чорна мітка” для всього людства. 

Проблема зміни клімату – це комплексна  проблема, яка охоплює соціальні, економічні та екологічні аспекти. Очевидно, що нам необхідно більш стійка модель взаємовідносин, яка здатна протистояти будь-яким критичним викликам, що трапляються в екологічних та в соціально-економічних системах. 

Про те, що насправді відбувається з кліматом і нашою Планетою, можна побачити на форумі: "Глобальна криза. Вихід є."

https://www.youtube.com/live/pS-I_ofUV8o? feature=share

А більш детально зрозуміти, що таке полярні сяйва і чому вони все нижче опускаються до екватора, можна побачити в передачі : "Чорна мітка цербера".

Приєднуйся до телеграм каналу і не пропусти головне:

https://t.me/creativesociety_lviv

Підготувала 

Ольга БОРИСЮК.

Ви, мабуть, чули, що глобальні катаклізми набирають сили з кожним днем. А останні події в Туреччині та Сирії змусили замислитися навіть тих, хто раніше сумнівався. Але яких знаків природи ми досі не помічаємо? І що таке “чорна мітка” для усього людства? Давайте розбиратися.

Найграндіозніше явище, яке людина може побачити на Землі, це, безперечно, полярне сяйво.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2181

20 квітня відзначила свій 96 рік народження Ганна Йонівна Зелена, зв'язкова УПА, учасник Норільського повстання, багатолітній в'язень сталінських таборів, жінка-легенда, Жінка-Борець, яка ще в юнацькі роки присвятила своє життя становленню української державності. Будучи членом УПА – армії без держави і без союзників у доступний для юної дівчини спосіб, за покликанням серця, виконувала завдання зв'язкової.

Всевишній подарував Ганні Йонівні гострий розум і добру пам'ять. Тож ділиться сьогодні вона спогадами про своє життя-боротьбу з молоддю, як учасниця тих буремних подій, розкриваючи історичну правду про події, які довгий час фальсифікувались та знеславлювались.

Тож складаємо свою шану і до землі вклоняємось Жінці-Легенді Ганні Йонівні Зеленій, яка, сповідаючи вірність національним інтересам і плекаючи віру у власну українську державу з юних літ боролася за її становлення та утвердження.

Нехай подальше життя Ганни Йонівни буде освячене довгоочікуваною Перемогою і радістю відновлення та відбудовою України.

Здоров'я і многих літ щасливого життя.

Ковельський осередок 

“Союзу Українок”.

НА СВІТЛИНАХ: Ганна ЗЕЛЕНА; посестру вітають “союзянки”.

Фото з архіву 

Ковельської філії “Союзу Українок”.

20 квітня відзначила свій 96 рік народження Ганна Йонівна Зелена, зв'язкова УПА, учасник Норільського повстання, багатолітній в'язень сталінських таборів, жінка-легенда, Жінка-Борець, яка ще в юнацькі роки присвятила своє життя становленню української державності.  

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 732

Цьогоріч Олена та Петро Чеханюки відзначили б сорокову річницю свого подружнього життя. Але не судилося… Бо щасливі роки, які мали б прожити разом, радіючи сімейній ідилії, перекреслила найбільша надзвичайно важка в історії атомної енергетики аварія на Чорнобильській АЕС. Петро Олексійович – один з ліквідаторів наслідків чорнобильської катастрофи. З того моменту пройшло 37 років. Тоді йому виповнилося 25, сьогодні було б – 63. У подружжя двоє дітей, вони  подарували трьох онуків – бажаних і довгожданих, яких мріяли няньчити разом, але яких так і не встиг побачити дідусь, а тепер споглядає на них із небес…

Розповідь ковельчанки Олени Чеханюк – гірка душевна сповідь вдови пожежника-ліквідатора аварії на ЧАЕС Петра Чеханюка. Їхню історію дружина загиблого пожежника оповідала і зі сльозами на очах, і з посмішкою на вустах. Щастя і горе, любов і біль втрати переплелися у ній.  

l

– Ми познайомилися у Криму, як і безліч молодих пар тоді, – згадує романтичне знайомство з коханим чоловіком пані Олена. – Таких, як він, не зустрічала: спортивної статури, усміхнений і впевнений у собі. Обидва з Ковеля, а зустрілися і покохали один одного так далеко від дому. Звичайно ж, повернувшись у рідне місто, не розлучались ні на мить, почали зустрічатися. Невдовзі одружилися. Ми молоді: працювали, старалися і раділи життю. Народилися діти: син і донька.

Однак довго тішитися домашнім затишком молодому подружжю не довелося. 1986 рік. Аварія на Чорнобильській АЕС дуже багатьом українцям змінила життя. Сім'ю Чеханюків ця чорна біда не оминула. Серед тих, хто скуштував гіркоти полину, й ковельський пожежник Петро Чеханюк. Молодим бійцем місцевої пожежної частини у 1987 році він разом з іншими працівниками пожежної охорони брав участь у ліквідації техногенної катастрофи. 

– Петро знав, що їде гасити пожежу. Але наскільки це небезпечно, тоді нікому не було відомо, – ділиться спогадами вдова ліквідатора. – Лише після повернення відчув це на собі. Розраховуватись за Чорнобиль довелося непомірно великою платою – власним здоров'ям і життям…

Із перших слів своєї розповіді Олені Павлівні не сила було стримати емоцій. Втираючи хустинкою очі, вона зізналася, що саме цього боялась, тому так важко було погодитись  на інтерв'ю. 

– Я ще вчора напередодні нашої зустрічі наплакалася, – говорить, втамовуючи свій душевний біль, моя співрозмовниця. – Пригадалося все: і радість, і горе. Переглянула сімейні фотографії, і думки понесли у минуле… 

Ось її Петро на спортивних змаганнях, тренувальних зборах, вони разом з дітьми у парку, на озері, в лісі… Та вистачило дев'яти місяців (був комісований тричі), які він провів у Чорнобилі, щоб вони непоправно підірвали здоров'я чоловіка. У 2008 році перестало битися його серце. Але він навіки залишився у пам'яті найрідніших людей.

– Ви на той момент – ще молоде подружжя, не встигли й натішитися сімейним життям, і ось – розлука. Дорога в невідомість. Як на це відреагували Ви? Важко було відпускати? – розмовляємо ми про потаємне.

– Я не мала права з цього приводу чоловікові перечити, бо це була його робота. Їхати в Чорнобиль стало його рішенням, це був його вибір. Хоча вже тоді мали двійко маленьких дітей, тому Петро міг би залишитися вдома. Але тоді від обов'язку ніхто не ховався. Адже хто ж, як не ми самі, захистив би наших дітей? 

Петро Олексійович тричі був у відрядженнях: три місяці в 30-кілометровій зоні від Чорнобиля, три місяці вдома. Разом з іншими ліквідаторами змивав піною радіоактивний "бруд" з доріг, вулиць, машин. Коли приїжджав додому, нічого про те, що довелося бачити та пережити, рідним не розказував. А що було розповідати? Тоді було складно усвідомити всі наслідки катастрофи. 

– А позитивні моменти з цієї сторінки життя запам'яталися? – знову запитую я, навмисне міняючи тему розмови, аби хоча б на мить зник смуток у очах цієї милої привабливої жінки. І в мене вийшло.

– Мій Петро був компанійською, позитивною і товариською людиною, мав багато друзів, – "розквітла" моя співрозмовниця. – Він любив активний спосіб життя. Жоден спортивний захід у нашому місті не відбувався без його участі. Навіть втративши здоров'я, зовсім не змінив свого характеру, ставлення до життя. Наші сімейні поїздки на озеро, в ліс, на екскурсії – це незабутні моменти, кращі роки, які залишили по собі лише теплі спогади. Він був люблячим дбайливим чоловіком, турботливим татом, справжнім сім'янином. 

– Чоловік по життю – "морж": щоранку плавав у річці. Коли почали боліти спина та ноги, лікарі заборонили купатися, – перейшла на болюче Олена Павлівна. – Тоді й виявили, що в нього відбувається руйнація тазового суглоба. Йому зробили операцію, після якої його серце билося лише два місяці…

l

Вдова ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Олена Чеханюк вже десять років очолює Ковельський міський осередок "Союз Чорнобиль України". Її місія – допомагати тим, над ким пронісся чорнобильський смерч. 

– Особливо непросто сьогодні вдовам ліквідаторів аварії на ЧАЕС, – розповідає Олена Павлівна. – Мізерні пенсії, вік, хвороби дають про себе знати. У наших жіночок зараз тільки одна думка: ліки та "комуналка". Я знаю їхні болі, бо відчула їх на собі. У свій час важко було і мені, коли втратила чоловіка. Тоді не могла ніде знайти бодай психологічної підтримки, не знала, куди і до кого звертатися, аби хоч щось дізнатися про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. І от мене доля звела з хорошими людьми, і я звернулась до місцевого осередку "Союз Чорнобиль України". Згодом мене обрали головою цієї організації. 

– Які завдання на порядку денному? – говоримо далі про сьогодення організації.

– Серед пріоритетів – надання інформаційної допомоги. 

Цьогоріч Олена та Петро Чеханюки відзначили б сорокову річницю свого подружнього життя. Але не судилося… Бо щасливі роки, які мали б прожити разом, радіючи сімейній ідилії, перекреслила найбільша надзвичайно важка в історії атомної енергетики аварія на Чорнобильській АЕС. Петро Олексійович – один з ліквідаторів наслідків чорнобильської катастрофи. З того моменту пройшло 37 років. Тоді йому виповнилося 25, сьогодні було б – 63. У подружжя двоє дітей, вони  подарували трьох онуків – бажаних і довгожданих, яких мріяли няньчити разом, але яких так і не встиг побачити дідусь, а тепер споглядає на них із небес…

Розповідь ковельчанки Олени Чеханюк – гірка душевна сповідь вдови пожежника-ліквідатора аварії на ЧАЕС Петра Чеханюка. Їхню історію дружина загиблого пожежника оповідала і зі сльозами на очах, і з посмішкою на вустах. Щастя і горе, любов і біль втрати переплелися у ній.  

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 372

21-23 квітня 2023 року місто Володимир приймало учасниць фінального етапу чемпіонату України з футзалу серед дівчат 2010-2011 років народження. 

На Волинську землю з’їхались команди ДЮСШ смт Маневичі та м. Конотоп, «Чорноморець» (м. Одеса),  СДЮСШ «Юність» (м. Чернігів), «Надія» (м. Гребінка, Полтавської обл.), КЗ ім. Бутовського м. Полтави та господарі змагань – команда «Ладомир», кольори якої захищали вихованки   тренерів Сергія Логінова та Володимира Олексюка: Масловська Валентина, Дячук Анна, Мартинюк Євгенія, Корінчук Владислава, Прокопчук Вікторія. 

Здолавши юних спортсменок  з Полтавщини (відповідно 3:0 та 3:2), чернігівчанок (5:0), спортсменок з Конотопа (1:0), нічия з одеситками (1:1) та прикра поразка від землячок з Маневич (1:0) не дозволила нашим вихованкам піднятись на вищу сходинку п’єдесталу, до якого  наполегливо йшли. Але й срібні нагороди – це велике досягнення  для дебютанток змагань такого рівня. 

Головна суддівська колегія та організаційний комітет  визначили кращих гравців в кожній з команд. У «Ладомирі» – це Масловська Валентина.

Вітаємо! Ви – наша гордість і надія!

Володимир ОЛЕКСЮК,

тренер-викладач.   

21-23 квітня 2023 року місто Володимир приймало учасниць фінального етапу чемпіонату України з футзалу серед дівчат 2010-2011 років народження. 

На Волинську землю з’їхались команди ДЮСШ смт Маневичі та м. Конотоп, «Чорноморець» (м. Одеса),  СДЮСШ «Юність» (м. Чернігів), «Надія» (м. Гребінка, Полтавської обл.), КЗ ім. Бутовського м. Полтави та господарі змагань – команда «Ладомир», кольори якої захищали вихованки   тренерів Сергія Логінова та Володимира Олексюка: Масловська Валентина, Дячук Анна, Мартинюк Євгенія, Корінчук Владислава, Прокопчук Вікторія. 

Здолавши юних спортсменок  з Полтавщини (відповідно 3:0 та 3:2), чернігівчанок (5:0), спортсменок з Конотопа (1:0), нічия з одеситками (1:1) та прикра поразка від землячок з Маневич (1:0) не дозволила нашим вихованкам піднятись на вищу сходинку п’єдесталу, до якого  наполегливо йшли. Але й срібні нагороди – це велике досягнення  для дебютанток змагань такого рівня. 

Головна суддівська колегія та організаційний комітет  визначили кращих гравців в кожній з команд. У «Ладомирі» – це Масловська Валентина.

Вітаємо! Ви – наша гордість і надія!

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 305

Від четверга 

до четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 294

ОВЕН. На роботi будьте щедрi з колегами, дiлiться iдеями та досвiдом. У серединi тижня зростає ризик не розiбратися в сiмейних проблемах i ухвалити неправильне рiшення. 

ТЕЛЕЦЬ. На роботi концентруйтеся на головному, а другоряднi справи почекають. Намагайтеся прояснити ситуацiю. У вихiднi добре вiдпочити за мiстом. 

БЛИЗНЮКИ. Тиждень принесе натхнення, вiдчуєте прилив енергiї, всi задуми вдаватимуться. Можете стати генератором iдей i проєктiв. Намагайтеся створити зручний режим роботи i вiдпочинку. 

РАК. Улюблена робота може стати джерелом не тiльки доходу, але й життєвих сил, адже стосунки з колегами i начальством доброзичливi. На початку тижня найкращих результатiв досягнете в тому, до чого лежить душа. 

ЛЕВ. Тиждень напружений, знадобляться терпiння i зiбранiсть. Добросовiсний пiдхiд до роботи у п‘ятницю буде оцiнений. Намагайтеся менше розказувати про особисте життя, не викладайте фото у соцмережах. 

ДIВА. Початок тижня краще присвятити вiдпочинку на природi, а не галасливим заходам. В середу можуть виникнути труднощi з документами чи потрiбних людей не виявиться на мiсцi.  

ТЕРЕЗИ. На роботi покажiть себе спокiйним i урiвноваженим професiоналом, який не дратується через дурницi, але й не дозволяє сiдати собi на шию. Вихiднi присвятiть домашнiм справам. 

СКОРПIОН. Довiряй, але перевiряй – одне з головних завдань тижня. Добре просуваються науковi дослiдження, юридична i журналiстська робота. Одержите солiдний прибуток, авторитет зросте. 

СТРIЛЕЦЬ. Ви, схоже, спантеличили себе грандiозними планами. Можливо, краще їх скоротити, об‘єктивно оцiнивши сили? Вiрогiднi вiдрядження у серединi тижня, якi дозволять вiдволiктися вiд проблем. 

КОЗЕРIГ. Ситуацiя в найближчi днi потребуватиме активностi. Є вiрогiднiсть досягти успiху як в особистих справах, так i в бiзнесi. 

ВОДОЛIЙ. Незважаючи на значний прогрес в справах, основнi проблеми можуть залишитися. Не варто плести iнтриги i дiяти за спиною близьких. Все таємне стане явним.

РИБИ. Можете одержати iнформацiю, яку доведеться зберегти в таємницi. В середу бесiда з начальством може відбутися на пiдвищених тонах, що послабить ваші позицiї. 

Підготував Степан ЗОРЕПАД.

ОВЕН. На роботi будьте щедрi з колегами, дiлiться iдеями та досвiдом. У серединi тижня зростає ризик не розiбратися в сiмейних проблемах i ухвалити неправильне рiшення. 

ТЕЛЕЦЬ. На роботi концентруйтеся на головному, а другоряднi справи почекають. Намагайтеся прояснити ситуацiю. У вихiднi добре вiдпочити за мiстом. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 330

Погода в Ковелі  

27 квітня – 3 травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 287

На Волині надмірна кількість опадів узимку спричинила підтоплення семи тисяч гектарів сільгоспугідь та городів.

Затоплені поля, пасовища та луки, калюжі води у льохах та під самими хатами. Озера та канали розлилися і вийшли з берегів. Як повідомили “Волинські новини”, таку картину нині можна побачити на волинському Поліссі. Місцеві старожили переконують: стільки води не бачили на землях колишньої Ратнівщини, а нині Ковельського району приблизно з півстоліття. 

"Така повінь востаннє була 1974 року, – стверджує Микола Денисюк, житель села Воля Щитинська Самарівської громади. – Тоді великі дощі почали йти ще з осені. На той час усі дороги до нашого та сусідніх сіл були ґрунтовими, їх розмило. Жодна техніка не могла пройти. Тому хліб та інші продукти харчування першої необхідності доправляли гвинтокрилами. Кожне село мало спеціальний майданчик на підвищенні, аби туди міг приземлитися гелікоптер".

Як розповіла староста села Залухів Самарівської ТГ Людмила Кацевич, селяни потерпають не лише через затоплені городи. Не меншої біди наробили й надмірні снігопади.

"За зиму в селі під вагою снігового покриву провалились дахи чотирнадцяти хлівів і двох хат-пусток, – каже пані Людмила. – Такі проблеми є і в інших селах громади".

Як повідомив заступник начальника регіонального офісу водних ресурсів в області Ростислав Кравчук, за даними Волинського гідрометеоцентру, у грудні кількість опадів на Волині від двох з половиною до трьох разів перевищувала середньомісячну норму. За січень випало приблизно півтори норми, у лютому – 112-117 відсотків. І попри те, що кількість опадів з кожним місяцем зменшується, можна вважати, що зимовий паводок перейшов у весняну повінь.

"Нині на території області підтоплено і затоплено сім тисяч гектарів сільськогосподарських угідь і присадибних ділянок, – каже Ростислав Кравчук. – Із них три тисячі – на колишній Ратнівщині, зараз Ковельщині, все інше – Любешівщина, донедавна Камінь-Каширський район.

Аби відкачати цю надлишкову воду з меліоративних систем, ми щодня запускаємо в роботу 10-12 насосних станцій. Але вони працюють лише по кілька годин, тому що у нас обмежені ліміти з електропостачання. Бракує фінансування. Аби проплатити за електроенергію, просили громади виділити частину грошей з місцевого бюджету. Звертались і в Київ у Держводагентство. Нам додатково минулого місяця дали 500 тисяч гривень, найближчим часом очікуємо таку ж суму.

Основною причиною цьогорічних затоплень пан Кравчук вважає те, що в області неналежно дбають про внутрішньогосподарську мережу каналів та водопропускних труб. Їх потрібно постійно чистити, а цього не роблять або роблять недостатньо. Талій дощовій воді нікуди сходити, до того ж, промерзання ґрунту майже не було, тому й піднялись рівні ґрунтових вод.

Усі проблеми з підтопленням, вважає Ростислав Кравчук, – через безгосподарність, адже паводок і повінь – природні явища, і до них треба готуватися. Щоправда, останніми днями дощі трохи припинилися, але хто знає, як воно буде далі?

Людмила ПРИЙМАЧУК.

На Волині надмірна кількість опадів узимку спричинила підтоплення семи тисяч гектарів сільгоспугідь та городів.

Затоплені поля, пасовища та луки, калюжі води у льохах та під самими хатами. Озера та канали розлилися і вийшли з берегів. Як повідомили “Волинські новини”, таку картину нині можна побачити на волинському Поліссі. Місцеві старожили переконують: стільки води не бачили на землях колишньої Ратнівщини, а нині Ковельського району приблизно з півстоліття. 

"Така повінь востаннє була 1974 року, – стверджує Микола Денисюк, житель села Воля Щитинська Самарівської громади.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 315

"Моя мета – зробити ковельські парки і взимку, і літом красивими. Аби в будь-яку пору року там можна було знайти гарні локації для довгих, неквапливих прогулянок з фотоапаратом і кавою, щоб надихнутися та відпочити. Над цим повсякчас працюємо і сподіваємося, що ковельчани берегтимуть цю красу". Ці слова належать директору комунального підприємства "Ковельські парки", депутату і голові фракції ВО "Батьківщина" Ковельської міської ради Вірі ФЕДОСЮК. Сьогодні спілкуємося з нею. 

l

– Віро Іванівно, у Ковельській міській раді Ви – голова фракції ВО "Батьківщина" й водночас очолюєте КП "Ковельські парки". Як вдається суміщати свою депутатську діяльність з основною роботою? 

– Робота в парках – це, перш за все, спілкування з людьми, як, власне, і депутатська діяльність. В якомусь сенсі функції, які доводиться мені виконувати, об'єдналися. Свої зустрічі з ковельчанами проводжу не тільки в приймальні депутата чи у себе на робочому місці, а й безпосередньо на території ковельських парків. 

– Розкажіть про свою депутатську роботу, діяльність колег по фракції у цей непростий час. 

– 2022 рік для України та українців став найскладнішим з часів проголошення Незалежності. Агресія рф, яка триває досі, стала справжнім випробовуванням на міцність, і депутатів в тому числі. Але ми не здалися, не опустили рук і продовжили боротьбу, кожен – на своєму "фронті". З 24 лютого 2022 року для нас головним завданням було вистояти, допомогти і перемогти.

Ковельська міська рада ні на день не припиняла свою роботу. Ми проводили засідання комісій, збиралися на голосування у залі, приймали важливі для міста та громади рішення. Дбали не лише про посилення обороноздатності, а й про підтримку економіки. Зокрема, разом з колегами ініціювали та прийняли рішення "Про звернення депутатів Ковельської міської ради щодо деескалації ситуації на Українському кордоні з боку російської федерації", "Про вжиття термінових заходів щодо стабілізації цін на продукти харчування та зупинення інфляції в Україні" та ін.

Питання розглядалися різні, більшість з яких стосувалися обороноздатності нашої громади, її життєдіяльності в умовах воєнного стану.

Ключовим аспектом діяльності фракції ВО "Батьківщина" є постійний діалог з громадянами. Саме тому регулярно проводимо зустрічі з виборцями та засідання фракції, на яких депутати дискутують не лише відносно питань, які вносять на розгляд сесії міської ради, а й з приводу інших суспільно-важливих проблем. 

Так, за цей період підготували 101 депутатське звернення та запит, з них 77 – про матеріальну допомогу на лікування. Сприяли зміцненню матеріально-технічної бази наших освітніх закладів. Зокрема, центру професійного розвитку педагогічних працівників, ліцеїв № 10 та № 12, ЗЗСО № 2, а також ЗДО № 14 та ДОКТ № 11. Допомогли ЖБК ім. Гагаріна в придбанні газонокосилки та відеокамер для облаштування під'їздів, сприяли у проведенні капітального ремонту прибудинкової території по вул. Незалежності, 75, а також щодо встановлення пристрою примусового зниження швидкості на перехресті вулиці Грушевського і Винниченка, облаштування пішохідного переходу по вул. Шевченка,  проведення капітального ремонту та грейдерування вулиць міста.

Кожен наш депутат опікується галуззю, до якої дотичний. Наприклад, Тетяна Середюк – освітою, Олена Клімашевська – спортом, Олег Кіндер – комунальною сферою, я – екологією та соціальними питаннями. 

Щодо конкретної роботи, то, зокрема, депутат Юрій Рудь порушував питання стосовно спрямування коштів, передбачених Програмою фінансової підтримки та розвитку Ковельського МТМО, для преміювання медичних працівників до Дня медичного працівника, щодо ліквідації стихійного звалища по вул. 22 січня, а також ліквідації підтоплень в районі ІІ Ковеля.

"Моя мета – зробити ковельські парки і взимку, і літом красивими. Аби в будь-яку пору року там можна було знайти гарні локації для довгих, неквапливих прогулянок з фотоапаратом і кавою, щоб надихнутися та відпочити. Над цим повсякчас працюємо і сподіваємося, що ковельчани берегтимуть цю красу". Ці слова належать директору комунального підприємства "Ковельські парки", депутату і голові фракції ВО "Батьківщина" Ковельської міської ради Вірі ФЕДОСЮК. Сьогодні спілкуємося з нею. 

ххх

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 472