Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 19 червня 2025 року №26 (12982)

Повідомлення в номер / Смачні і корисні фрукти мандарини

03.01.2023

мандаринСмачні і корисні фрукти мандарини

Мандарини – улюблені фрукти багатьох дорослих і дітей. 
Мандарини містять кислоти, вітаміни А, C, D, К та інші, а також мінерали: калій, магній, залізо, фосфор, натрій, кальцій, цинк, мідь, марганець, селен. Ці фрукти у великих кількостях містять фітонциди – природні антисептики. 
У шкірці міститься 1-2% ефірної олії, а також корисні пігменти, наприклад, каротин. У зимовий час цей цитрус є прекрасним джерелом вітамінів і аскорбінової кислоти. 
Цей фрукт нормалізує роботу кишківника, є природним пребіотиком і стимулює зростання корисних бактерій.
Зменшує тривожність завдяки групі вітамінів В, що входять до його складу.
Покращує стан шкіри,  завдяки великій кількості вітамінів А і С.
Калій в його складі зміцнює серцевий м'яз, виводить зайву воду з організму і нормалізує артеріальний тиск.
Покращує зір. Вітамін А підвищує гостроту зору, зміцнює рогову оболонку, допомагає краще бачити в темряві і захищає слизові оболонки. Вітамін С відповідає за кровопостачання, зменшує очний тиск і знижує ризик розвитку катаракти на 33%.
Але мандарини, як і всі цитрусові, є сильними алергенами. Цей фрукт не варто давати дітям до 3 років.
Через високу кислотність фрукт не варто вживати при виразковій хворобі, підвищеній кислотності і під час загострення запальних захворювань шлунка і кишечника.
Людям з цукровим діабетом ці фрукти протипоказані через високий вміст цукру. 
Цитрусові заборонено при гострому нефриті, гепатиті та холециститі.
То скільки мандаринів можна їсти в день? Згідно з рекомендаціями дієтологів, доросла людина може з’їдати чотири помаранчеві фрукти на день, дітям старше 3-х років рекомендують 1-2 штуки.
Варто відзначити, що канадські вчені чітко не обмежують вживання мандаринів протягом дня. Вони вважають, що чим більше цитрусових з’їсть людина, тим менша ймовірність виникнення серцево-судинних захворювань.
Христина ШЕВЧИК.
Мандарини – улюблені фрукти багатьох дорослих і дітей. 
Мандарини містять кислоти, вітаміни А, C, D, К та інші, а також мінерали: калій, магній, залізо, фосфор, натрій, кальцій, цинк, мідь, марганець, селен. Ці фрукти у великих кількостях містять фітонциди – природні антисептики. 
  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 314
Читати далі

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 2 по 8 січня

03.01.2023
ГОРОСКОП
з 2 по 8 січня

IMG-2276ГОРОСКОП з 2 по 8 січня

ОВЕН. Новi справи, зустрiчi i пропозицiї надійдуть вчасно, сприятливий час для конструктивних змiн. Виникне можливiсть пiдвищити соцiальний статус. 
ТЕЛЕЦЬ.  Бiльше уваги  приділіть творчостi, iмпровiзацiя може виявитися кориснiшою, нiж розрахунок.  Не потрiбно ухвалювати важливі рiшення наодинцi. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 342
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до Четверга

03.01.2023 Романюк Аліна Петрівна

IMG-2174Від четверга  до четверга

30 грудня, п’ятниця
Схід Сонця – 08.25; захід – 16.22.
Місяць – в Овні.
Прор. Даниїла.
Іменини:  Данила, Дениса, Микити, Івана, Сергія.
31 грудня, субота
Схід Сонця – 08.25; захід – 16.23.
Місяць – у Тельці.
Триває Різдвяний піст.
Мц. Зої. Прп. Михаїла.
Іменини: Віри, Віктора, Зої, Марка, Іллі.
1 січня, неділя
Схід Сонця – 08.25; захід – 16.24.
Місяць – у Тельці.
Новорічне свято-2023.
Всесвітній день миру.
Неділя 29 після П’ятд., перед Різдвом Христовим, святих отців. 
Мч. Воніфатія. Прп. Іллі Муромця, Києво-Печерського, прп. Амфілохія Почаївського.
Іменини:  Аглаї, Іллі, Тимофія, Григорія.
2 січня, понеділок
Схід Сонця – 08.25; захід – 16.25.
Місяць – у Тельці.
Прп. Ігнатія, архім. Києво-Печерського.
Іменини: Антона, Яна, Гната, Івана, Данила.
3 січня, вівторок
Схід Сонця – 08.25; захід – 16.26.
Місяць – у Близнюках.
Свт. Петра, мирт. Київського і всієї Руси, чудотв.
Іменини: Петра, Микити, Уляни, Юліани, Леонтія.
4 січня, середа
Схід Сонця – 08.25; захід – 16.27.
Місяць – у Близнюках.
Вмц. Анастасії Узорішительниці.
Іменини: Анастасії, Дмитра, Федора.
5 січня, четвер
Схід Сонця – 08.24; захід – 16.28. 
Місяць – у Раці.
Прп. Нифонта, єп. Кіпрського.
Іменини: Павла, Давила, Івана, Василя.
Народні прикмети
u Якщо 30 грудня (на Данила) з’явиться іній – Різдво буде теплим.
u Якщо вдень свійська птиця відсиджується в курнику – збільшиться мороз.
u Вечір зоряний – ніч морозяна. 
Місячні фази у грудні-січні
Перша чверть Місяця – 30 грудня. 
Зростаючий Місяць – 31 грудня - 6 січня.
Підготувала Аліна РОМАНЮК.
30 грудня, п’ятниця
Схід Сонця – 08.25; захід – 16.22.
Місяць – в Овні.
Прор. Даниїла.
Іменини:  Данила, Дениса, Микити, Івана, Сергія.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 220
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 22–28 грудня

22.12.2022
Погода в Ковелі  
22–28 грудня

ЗимаПогода в Ковелі   22–28 грудня

Четвер. Хмарно, часом дощ. Температура: 1оС. Вітер південно-західний помірно сильний.
В ніч на п’ятницю. Хмарно, часом дощ. Температура:  0оС. Вітер південно-західний сильний.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 278
Читати далі

Повідомлення в номер / Підтримаймо газету!

22.12.2022

Підтримаймо газету!
Події останніх років і днів в історії України спонукають кожного громадянина до рішучих дій. Найважливішим  у цьому є поінформованість. Через постійне нищення одвічним нашим   ворогом інфраструктури  сучасні засоби інформації обмежені у своїй діяльності. 
Залишаються надійними газети та журнали, де читачі зможуть отримати правдиву інформацію та поточні новини про події в Україні, у світі й у наших ворогів. 
Тому  зі сторінок  газети «Вістей Ковельщини» звертаюсь до керівників усіх рівнів великого Ковельського району, громади м. Ковеля, ОТГ, найбільше – до Ковельського міського голови, журналіста Ігоря Чайки, очільниці РВА, освітянина Ольги Черен, голови районної ради, В’ячеслава Шворака з проханням на наступний 2023 рік найповніше провести передплату газети «Вісті Ковельщини» для державних установ, закладів культури та освіти, творчих колективів  та громадських організацій.
Органи влади та державні установи повинні активніше висвітлювати життя міста і району та повідомляти про важливі події та рішення виконавчих структур громад.  У місцях Пунктів незламності доцільно розмістити стенди для висвітлення доробку журналістів газети «Вісті Ковельщини».
Потенційним читачам, авторам дописів, керівникам благодійних фондів варто провести передплату в грудні 2022 р. на весь 2023-ій відразу. Наша фінансова підтримка необхідна колективу «Вістей Ковельщини», державі й кожному з нас.
Іван СИДОРУК,
культуролог, Заслужений працівник культури України.
l
Від редакції: щиро дякуючи пану Івану за слова підтримки, хочемо повідомити, що в передплатну кампанію вже активно включилось чимало установ, організацій, підприємств. Кошти на передплату ветеранам війни і праці, малозабезпеченим категоріям громадян виділила  Ковельська міська рада, за що велике «спасибі» – міському голові Ігорю Чайці, депутатському корпусу.
Подбали про передплату «Вістей Ковельщини» директори СТзОВ «Дружба» і «Вежа» Валерія Яромчук і Тетяна Зінчук, голова районної ветеранської організації Валентина Січкар, окремі підприємці. 
Сподіваємось, що їх приклади наслідуватимуть інші благодійники. Газету можна передплатити до кінця грудня ц. р.

газетаПідтримаймо газету!

Події останніх років і днів в історії України спонукають кожного громадянина до рішучих дій. Найважливішим  у цьому є поінформованість. Через постійне нищення одвічним нашим   ворогом інфраструктури  сучасні засоби інформації обмежені у своїй діяльності. 
Залишаються надійними газети та журнали, де читачі зможуть отримати правдиву інформацію та поточні новини про події в Україні, у світі й у наших ворогів. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 232
Читати далі

Повідомлення в номер / Тримаймо, волиняни, стрій!

22.12.2022

стоТримаймо, волиняни, стрій!

Незалежно від пори року й погодних умов бійці Волинської бригади тероборони (в складі якої батальйон бійців з Ковельщини) в режимі 24/7 готові влаштувати ворогові справді гарячу зустріч!
Так, наші обслуги  станкових протитанкових гранатометів вкотре відпрацювали вміння знищувати бронетехніку та живу силу противника!
Скільки б не казилися окупанти та їхні нікчемні вожді зі своїми ракетними обстрілами – їм не вдасться погасити жар в наших хоробрих серцях і світло в наших праведних душах!
А чортяки у пеклі тим часом вже розпалюють багаття під величезним казаном, в якому кипітимуть кремлівські воєнні злочинці та їхні посіпаки…
Тримаймо стрій – Українська Весна неодмінно настане! 
Зі сторінки  100 Окремої Бригади Територіальної Оборони у Фейсбуці.
Незалежно від пори року й погодних умов бійці Волинської бригади тероборони (в складі якої батальйон бійців з Ковельщини) в режимі 24/7 готові влаштувати ворогові справді гарячу зустріч!
Так, наші обслуги  станкових протитанкових гранатометів вкотре відпрацювали вміння знищувати бронетехніку та живу силу противника!
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 255
Читати далі

Повідомлення в номер / На допомогу прийдуть медики

22.12.2022

медики 1На допомогу прийдуть медики

Наша зорова система потребує регулярних оглядів, оскільки зір є однією з головних здібностей людини сприймати інформацію навколишнього світу. Одним з видів діагностики зорового апарату є комп’ютерна периметрія. 
Це найбільш достовірна, безболісна і швидка методика визначення патологій периферичного зору. Дане діагностування допомагає виявититакі непрості захворювання як глаукома, центральні і периферичні дегенерації сітківки, а також патології зорового нерва.
Комп’ютерна периметрія особливо показана пацієнтам, у яких:
- в анамнезі глаукома;
- цукровий діабет 2-го типу;
- неврологічні захворювання;
- гіпертонія;
- патології сітківки і судинні захворювання очей.
- Офтальмологічний лікувально-діагностичний центр з мікрохірургією ока Ковельського МТМО є місцем, де кожен пацієнт зможе гарантовано отримати якісне і професійне обстеження, зокрема й комп’ютерну периметрію!
Хід процедури. 
Це повністю безболісний і безпечний метод дослідження, який не вимагає спеціальної підготовки і триває не більше 20 хвилин. Єдине, що потрібно від пацієнта – посидючість.
Процедура проводитися сидячи, в руках пацієнта розташовується пульт, а погляд фокусується на одній світловий точці. Після чого навколо основної точки хаотично з’являються відблиски, які повинен побачити пацієнт і повідомити про це офтальмологу через пульт, натиснувши на кнопку. Така маніпуляція проводиться по черзі на кожному оці.
В офтальмологічному лікувально-діагностичному центрі з мікрохірургією ока Ковельського МТМО комп’ютерна периметрія проводиться за електронними направленнями від офтальмолога, невропатолога, сімейного лікаря. 
Проконсультуватися з фахівцями можна за номерами телефонів: 095 461 02 86 або 066 508 40 97.
Наші висококваліфіковані спеціалісти допоможуть Вам зберегти зір на довгі роки!
Адміністрація 
Ковельського МТМО.
На фото: Любов Нагірна, лікар-офтальмолог.
Наша зорова система потребує регулярних оглядів, оскільки зір є однією з головних здібностей людини сприймати інформацію навколишнього світу. Одним з видів діагностики зорового апарату є комп’ютерна периметрія. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 272
Читати далі

Повідомлення в номер / За покликом душі і серця

22.12.2022

0-02-05-60535748a13899a1ca177a208a9ac13836a820f87e2f2ff869b4038bcdab084d_211d3a5ada6998c6-768x347За покликом душі і серця

Сучасне покоління українців  переживає чи не найважчий період свого життя. Війна, яка  розв’язана кривавим кремлівським  диктатором, своїм чорним крилом торкнулася майже кожної сім’ї. Кого більше, кого менше, але спокою і комфорту позбавила надовго.
На щастя, переважна більшість наших співгромадян не впала у відчай, не піддалася паніці, а наполегливо стала шукати вихід із ситуації, в якій опинилася, нащупувати, образно кажучи, твердий грунт  під ногами, щоб відштовхнутися від нього  і торувати стежину до світла в кінці тунелю.
Мені особливо приємно, що серед таких людей чимало друзів нашої газети, які до війни постійно в ній  друкувалися, про яких писали журналісти і які нині знаходяться в строю нескорених і незламних, як би пафосно це не звучало.
Серед них – ковельчанка Інгна Михайлова, або Інга Швачка, як вона себе називає в мережі Фейсбук. Постійні читачі «Вістей Ковельщини» пам’ятають її вірші на шпальтах видання, які  вражали глибиною думки, щирістю почуттів. Нині пані Інна – активна волонтерка, очолює благодійний рух «Берегині Волині». Учасники  цього  патріотичного руху, як і сама героїня нашої розповіді, шиють необхідні речі для Збройних Сил України: розгрузки, сумки для індивідуальних аптечок, пристосування для нош  тощо.
Але Інна Михайлова, за всієї своєї завантаженості важливою роботою, не полишає літературну творчість. 4 грудня ц. р. в міській Публічній бібліотеці вона спільно з працівниками установи провела літературні читання і арт-ярмарок «Третя Пречитста» (на світлині – вгорі).  Наша  талановита землячка читала власні вірші, ділилася  думками і враженнями про непрості реалії сучасного життя. Її сердечно привітав настоятель Свято-Андріївського храму, мудра  людина і самобутній поет о. Іван Оринчак, інші присутні на творчому вечорі. Завдяки небайдужим ковельчанам, які у той день завітали в бібліотеку, на потреби ЗСУ зібрали понад 4 тисячі гривень. Згодом пані Інна повідомила, кошти витрачені на придбання флісової тканини для светрів і балаклав, замків для сумок медичних нош. Частину коштів, зібраних раніше, за плановано витратити на фурнітуру для светрів.
12 грудня Інга Швачка повідомила: «Стропи для медичних нош  уже в мене, можна починати роботу. Дякую духовенству і прихожанам храму Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ПЦУ за сприяння».
Сумніву немає: все, що запланували «Берегині Волині», вони виконують вчасно і якісно. І тут далеко не другорядну роль відіграватиме Інна Михайлова – патріотка, ентузіастка, небайдужа людина. Коли якось в  листування із нею у мережі я висловив жаль, що волонтерка трохи відійшла від співпраці з газетою. Вона  запевнила: «Переможемо – і наша співпраця продовжиться!».
Дай, Боже, щоб наша спільна мрія про Перемогу швидше стала реальність.
х  х  х
Наша газета неодноразово писала про громадського активіста, людину небайдужу, щирого патріота України, педагога високого класу Наталію Тхоржевську з Дубового. Мені імпонує в цій жінці високе почуття громадянського обов’язку, принциповість, непідробне прагнення справедливості, яке вона постійно демонструє у повсякденній діяльності, про що можна розповідати досить багато.
До речі, я добре знав її маму – Софію Пашко, яка тривалий час очолювала одне з кращих колективних господарств Ковельщини – колгосп «Україна», була вмілим організатором і вихователем людей, такою ж чесною і принциповою, якою нині є її донька. Вічна їй пам’ять!
Пані Наталія теж «вся» — у волонтерському русі, який тут носить промовисту назву «Діємо вже!» (на світлині –  в центрі). І, справді, судячи  з інформації, якою володію, бачу: дубівські громадські активісти – постійно в дії. Ось і нещодавно Наталія Тхоржевська у мережі повідомила: «Завершено чергову волонтерську поїздку на фронт» (Донеччина, Харківщина). Велика подяка – усім, хто долучився, підтримував матеріально, фінансово, морально. Особлива вдячність – водіям громадської організації Віктору Самчуку і Володимиру Босаку».
Волонтерська діяльність дубівських волонтерів не залишилася неміченою: нещодавно їм вручено Почесну грамоту Волинської обласної ради. Як написала пані Наталія, «це подяка нашій громаді – всім і кожному зокрема. Неочікувано, але приємно!».
Наталія Тхоржевська відома, як і палка шанувальниця і популятизаторка українських національних традицій, минувшини рідного краю, активно залучаючи  до цієї роботи своїх юних вихованців. Ось і нещодавно в Дубовому відбувся надзвичайно цікавий захід, про який у мережі написано так: 
«Перемога – це не тільки збереження територій, а й збереження та утвердження нашої ментальності, національної культури, народних звичаїв і традицій. Тому напередодні свята Андрія Первозванного у нашому волонтерському центрі були Андріївські вечорниці. Формат, насправді, був іншим, аніж в мирний час, але так само дружно дорослі й діти ліпили вареники, кусали  калиту, вчили й співали колядки. У залі, що квітла вишиванками, линула щира молитва за Україну, за наших захисників, за Перемогу».
Скажу чесно: тепліше  стає на душі у ці холодні грудневі дні, коли дізнаєшся про подібні патріотичні заходи та ще й з участю молоді. Переконуємося ще і ще раз: ворогу нас не перемогти, бо наші люди мають в серці те, що не вмирає – любов до рідної землі, мови, традицій, Церкви. Своїм інтелектом, духовністю, патріотизмом вони в десятки, якщо не  сотні разів перевершують недолугих носіїв ідей «руського міра»  — убогих і розумом, і вчинками, і бандитськими намірами.
х  х  х
У своїх нотатках не можу не згадати про волонтерський рух на підтримку України,  який набрав розмаху і в  сусідніх державах – у першу чергу, в Республіці Польща. Українці, які приїхали сюди після нападу московії, відчули і  любов, і повагу, і співчуття з боку наших сусідів-друзів. Із самого початку військових дій до нашої країни вирушили колони з гуманітарною колоною. 
Одним з перших, хто також відреагував на виклики воєнного часу, був  Хенрик Чеслав Кошьчєльни – людина з великим серцем – громадянин Польщі, Komandor Bractwa Liderуw, Голова міжнародної асоціації журналістів “4 влада”, Голова міжнародного об’єднання “Всеукраїнська асоціація журналістів” , громадський діяч, журналіст та головний редактор видання “4 влада” (на постійній благодійній основі співпрацює з журналістами Регіональних організацій Спілки журналістів України). У тяжких умовах війни він постійно, регулярно забезпечує логістику, переказує з Польщі в Україну такі вкрай необхідні для людей з інвалідністю, поранених бійців, дітей, хворих людей речі : інвалідні візки, харчові, гігієнічні, медичні засоби (включаючи ліки ) та багато інших необхідних предметів (на світлині – внизу).
Турботу пана Хенрика відчули і ми, журналісти «Вістей Ковельщини». Тож щиро дякуємо йому за волонтерську діяльність, бажаємо міцного здоров’я, здійснення всіх планів і задумів». До речі, деякий час тому журналіст-волонтер був у складі делегації, яка завітала у пасажирське депо Ковель, щоб вручити начальнику депо Олександру Стречену високу нагороду, про що наша газета писала. Тож, до нових зустрічей, пане Хенрику! Українці вдячні Вам і Вашим побратимам!
х  х  х
У коротких нотатках, зрозуміло, неможливо розповісти про всіх прекрасних людей, які за покликом серця і душі включилися у волонтерський рух, багато сил, здоров’я, знань, вміння й досвіду віддають благородній справі.  Можу тут ще згадати Ольгу Яренчук, громадського кореспондента «Вістей Ковельщини», прессекретаря ГО «Добродія в дії!», її хх колегу Володимира Кравчука, голову міськрайорганізації Товариства Червоного Хреста України, постійного дописувача газети і ділового партнера редакції Людмилу Стахорську та її посестер-«червонохрестівок»,  багато інших ентузіастів. 
Саме завдяки таким людям наші Герої на фронті почуваються впевненіше, спокійніше, затишніше, тепліше в буквальному і переносному значенні цього слова, адже у них – надійний тил, про деяких представників якого я коротко, але з великою любов’ю написав.
Микола ВЕЛЬМА.
Сучасне покоління українців  переживає чи не найважчий період свого життя. Війна, яка  розв’язана кривавим кремлівським  диктатором, своїм чорним крилом торкнулася майже кожної сім’ї. Кого більше, кого менше, але спокою і комфорту позбавила надовго.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 296
Читати далі

Повідомлення в номер / Для добра людей

22.12.2022 Романюк Аліна Петрівна

Для добра людей
На диво сонячною і погожою видалася середа, 14 грудня. Вона додала святкового настрою працівникам поштового відділення №5, що розташоване у щойно відремонтованому приміщенні по вулиці Володимира Кияна, 59, а також чисельним відвідувачам, які завітали у той день сюди.
Радість зв’язківців і мешканців тутешнього мікрорайону можна зрозуміти: відділення вабить затишком, чистотою, комфортом. На його урочисте відкриття – новосілля завітали поважні гості: директор Волинської дерекції АТ «Укрпошта» Іван Люсак, заступник директора філії з розвитку мережі АТ «Укрпошта» Валентина Варголяк, очільниця ковельських поштовиків Лариса Філіпчук, редактор газети «Вісті Ковельщини» Микола Вельма, журналістка видання Аліна Романюк. 
Ось як про це написав у мережі Фейсбук пан Іван: 
 “А ви гадали на Андрія? А передбачення збулися? Ось ми в “Укрпошті” нагадали (і не лише нагадали, а ще й відкрили) сучасне відділення за новою адресою. Тому запрошуємо Святого Миколая та всіх наших улюблених клієнтів у ВПЗ 45005 м. Ковеля Волинської області під керівництвом Тетяни Приймачок за новою адресою: вул. В. Кияна (колишня Ватутіна), 59. 
Релоковане відділення заграло новими барвами. Зокрема, там було замінено усі старі меблі на нові, що додало охайного та сучасного вигляду ВПЗ. Клієнти одразу помічають зміни і вітають поштовиків з таким приємним перевтіленням. 
Крім того, після переміщення у відділенні збільшилася кількість операційних вікон. Тож тепер працівники ще швидше та оперативніше обслуговують споживачів. А це підвищує рівень клієнтської лояльності до ВПЗ і компанії зокрема. 
Працює відділення з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00 без перерви на обід, у суботу клієнтів радо зустрічає з 08:00 до 16:00. 
Привітати дівчат завітав Микола Вельма – головний редактор “Вістей  Ковельщини”. І ми приєднуємося до вітань колег із новосіллям та зичимо успіхів, лише приємного спілкування з клієнтами, значних обсягів і, звичайно, Перемоги! Далі буде…”.
Іван Олексійович охоче поспілкувався із журналістами  «Вістей Ковельщини» і дав інтерв’ю для читачів газети. Пропонуємо його вашій увазі: 
– Іване Олексійовичу, як Ви оцінюєте стан справ в галузі поштового зв’язку на Волині й в Україні загалом?
– Пошта постійно змінюється, а головне – змінюється на краще. В цьому році у вересні ми завершили процес повної автоматизації, комп’ютеризації наших відділень. Тож на сьогоднішній день  всі стаціонарні відділення в області забезпечені комп’ютером, принтером, касовим апаратом, POS-терміналом для розрахунку картками. Тобто вся мережа нині автоматизована і працює в онлайні. 
Якщо раніше ми працювали на паперових документах (які пізніше звозили в Луцьк, де вони оброблялись, і лиш після цього відбувався перерахунок), то зараз будь-яку послугу, яку отримує клієнт, ми бачимо в системі та відразу обліковуємо. Наприклад, людина прийшла та оформила передплату, то у той же день вона внесена в систему і кошти оприбутковані. 
Таким чином у кінці робочого дня  або ж наступного ранку ми бачимо всі результати роботи за попередній день. Раніше такої можливості не мали, тому що 80% мережі були не автоматизовані. Відповідно   із запізненням, до тижня часу,  бачили цю всю інформацію (поки з області вся інформація зійде, поки ми її опрацюємо, поки оприбуткуємо). Зараз все миттєво: зробили платіж – одразу перерахунок, поповнили рахунок – кошти  одразу на мобільному. 
У великих містах таких, як Луцьк, Ковель, Володимир, Нововолинськ, в об’єднаних громадах постійно оновлюються відділення. Вже є певні стандарти, які затверджені. Тож наше завдання – суворо  дотримуватись  і створювати комфортні умови як для працівників, так і для клієнтів.
Бачимо це й на прикладі цього відділення. Раніше ми  були зовсім поруч, орендували приміщення у міської ради. Але належних умов  праці там, на жаль, не було (без туалету, провалювалась підлога). А це —  вже сучасне приміщення із санвузлом. Запустять опалення,  і вже буде комфорт і працівникам, і клієнтам.
– Нині «Укрпошту» називають головним конкурентом «Нової пошти». Це справді так?
– Враховуючи тарифи, то так: наші послуги дешевші   відсотків  на 40, а по термінах і якості послуг ми нарівні. Відповідно дуже багато клієнтів обирають «Укрпошту», бо нині кожна копійка на рахунку. Тому обсяг клієнтів в нас постійно зростає – до 20-25% щомісячно.
– А як з передплатною   кампанією по області цього року? Адже все дуже  не просто, бо і війна, і важка економічна ситуація. Але  ми знаємо, що Ви велику увагу приділяєте цьому питанню, адже  любите друковане слово, поважаєте працю журналістів.
—Так, ми дуже любимо і цінуємо друковані  видання. Дякувати Богу, на Волині склалася досить позитивна ситуація, якщо порівнювати статистику в масштабах України. Коли почалась війна, дуже багато періодичних видань України не виходило (зокрема, у Києві, Харкові, Одесі). Наші ж видання  в ці складні часи  виходили регулярно. Так,  могли бути затримки на якийсь  день, так, скоротилась   кількість сторінок, але виходили всі  систематично. До слова, 85% передплати, яку ми здійснюємо,  – це саме місцеві видання, а 15% – всеукраїнські.
Читачі обирають газети Волині, бо вони у нас хороші за наповненням  та за  якістю. Уся періодика цікава, багато корисної інформації у ній  для мешканців регіону.
Звичайно, нині   люди    схвильовані, стурбовані, але інформація їм все ж потрібна, бо не у всіх є смартфони, де можна промоніторити якісь новини. Єдина проблема у тому, що коли люди    раніше передплачували на рік або пів року, то зараз передплачують часто лише на місяць. 
Тим не менше, ми розраховуємо та віримо, що тираж на 2023 рік буде зроблено, а поставлені плани і показники вдасться виконати. Тому грудень і кінець місяця для нас – дуже напружений  період. Проводимо дні передплатника, активно працюють наші листоноші (коли доставляють пошту,  нагадують і пропонують клієнтам оформити  передплату   на наступний період).
– До якого числа  триватиме передплата на 2023 рік?
– Вчора отримали наказ закінчити передплату до 25 грудня. Але скажу відверто, що передплату на місцеві видання ми прийматимемо  до 1 січня, а у виняткових випадках не відмовимо людям і в перші дні січня.
– Дякуємо від імені ковельських журналістів і читачів за Вашу нелегку працю, адже ми тісно співпрацюємо з поштою, розуміємо і підтримуємо один одного, завжди, як-то кажуть,  на зв’язку. 
– І Вам дякуємо за допомогу і співпрацю,  наші «золоті партнери»!
Михайло КУЗЬМУК, 
Аліна РОМАНЮК.
Фото Аліни РОМАНЮК.

20221214_115648Для добра людей

На диво сонячною і погожою видалася середа, 14 грудня. Вона додала святкового настрою працівникам поштового відділення №5, що розташоване у щойно відремонтованому приміщенні по вулиці Володимира Кияна, 59, а також чисельним відвідувачам, які завітали у той день сюди.
Радість зв’язківців і мешканців тутешнього мікрорайону можна зрозуміти: відділення вабить затишком, чистотою, комфортом. На його урочисте відкриття – новосілля завітали поважні гості: директор Волинської дерекції АТ «Укрпошта» Іван Люсак, заступник директора філії з розвитку мережі АТ «Укрпошта» Валентина Варголяк, очільниця ковельських поштовиків Лариса Філіпчук, редактор газети «Вісті Ковельщини» Микола Вельма, журналістка видання Аліна Романюк. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 361
Читати далі

Повідомлення в номер / Шануймо традиції українського народу

22.12.2022

трапдицііїШануймо традиції українського народу

Новий рік – одне з найпопулярніших календарних свят у всьому світі. В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію.  
Загалом цикл зимових свят в Україні розпочинається від Дня Святого Миколая. Далі йде одне з найбільших свят року – Різдво Христове. Одні святкують його 25 грудня – за григоріанським стилем. Інші – 7 січня, як це заведено за юліанським календарем. 
Саме таку традицію нам нав’язувала довгі роки російська православна церква, допоки весь світ відзначав Різдво 25 грудня. Цього року частина українців повернуться до старих традицій, бо Православна церква України дозволила святкувати Різдво 25 грудня за умови, якщо парафіяни храму та настоятель висловлять відповідне бажання.
Різдво для українців – сімейне свято. Етнологи кажуть, що важливо, аби в цей день всі рідні зібрались за одним столом. Не можна сваритися, а з недругами варто примиритися.  Чимало традицій було і напередодні Різдва – у Святвечір. До появи першої зірки господар проводив обряд лякання дерев. Люди вірили, що такий ритуал забезпечить родючість на наступний рік.
Хату до свят старанно прибирали і прикрашали. Зазвичай – соломою, сіном і рушниками. Важливим елементом був дідух – сніп із жита чи пшениці. Його робили з першого зібраного врожаю і ставили на найвидніше місце – на покуті, біля ікон.
– На місці ялинки завжди був дідух. Але Петро I притяг у хату замість дідуха – ялинку. І перемістив акценти зі святкування Святвечора на святкування Нового року. Змістилося все. І тепер Різдво – то вже так, а Новий рік – то важливо. Куранти 12 б’ють, президент і олів’є. Це радянщина. На жаль, це традиція, яка прижилася. Бо вона довготривала. Вона тривала аж 70 років, і була дуже агресивна інвазія. Різдво перестали шанувати, – констатує етнологиня, докторка історичних наук Олена Щербань.
Особливим мав бути і стіл. Вечеря на Святвечір – пісна, з 12 страв, які символізують 12 місяців у році. Кожен регіон мав свої гастрономічні традиції. Утім, обов’язково на столі мали бути – хліб, узвар і кутя.
Крім того, для українців Різдво – це також   поминання померлих. Їх “запрошували” на вечерю, залишали для них страви та навіть столові предмети. А ще були обряди, пов’язані з худобою.
– Була і така побутова магія. На Різдво і на Святий вечір годувати їжею зі столу худобу. Тому що вважалося, що в цей день свята вечеря, вона незвичайна, і як дати зі столу їжу худобі – вона буде здоровою і плідною. На Різдво також були уявлення, що худоба розмовляє. Можна було тихенько зайти в хлів і почути, про що говорять між собою кози і корови, – розказує етнолог Андрій Паславський.
У ніч із 31 на 1 січня ми звикли святкувати Новий рік, проте так було не завжди. Раніше українці святкували прихід нового року з 13 на 14 січня, тобто після Різдва. Щодо символів та атрибутів, то знайомі нам ялинка, шампанське та салат олів’є додалися за радянських часів – в народній культурі таких аналогів не було. Як і поява деяких новорічних героїв.
– Миколая витіснив якраз Дід Мороз. Шампанське, олів’є, Снігурка. Остання  якийсь взагалі дуже дивний персонаж. Чи вона помічниця Діда Мороза, чи онучка, чи якась дівка, яка бігає чомусь біля старого діда по снігу. Це просто треба задуматися. Чому якийсь старий дідуган по страшних лісах дрімучих і снігах, і біля нього якесь дівча мале. Чого з ним не йде якийсь дядько? Це ідеологам було дано завдання  переформатувати Миколая у Діда. А воно й  прижилося, бо це було пафосно. Взагалі, дід Мороз – вигаданий у 1937 році персонаж, – зауважує Олена Щербань.
Загалом наші предки вірили, що якщо не виконати певних обрядів на новорічні свята, весь рік піде шкереберть. Чимало обрядів були присвячені саме врожаю. Наприклад, одна із традицій, яка збереглась донині, – це засівання.
– Засівали вранці, 1 січня. Раніше навесні новий рік святкувався, тому такий обряд – це імітація засівання поля. Дуже важливо, щоб це був або молодий хлопець, або чоловік. Бо саме чоловік носить в собі насіння – життя, символізує початок,  – зазначає  Андрій Паславський. 
Вл. інф.
Новий рік – одне з найпопулярніших календарних свят у всьому світі. В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію.  
Загалом цикл зимових свят в Україні розпочинається від Дня Святого Миколая. Далі йде одне з найбільших свят року – Різдво Христове. Одні святкують його 25 грудня – за григоріанським стилем. Інші – 7 січня, як це заведено за юліанським календарем. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 491
Читати далі
  • 128
  • 129
  • 130
  • 131
  • 132
  • 133
  • 134
  • 135
  • 136
  • 137
  • 138

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025