В далекому 1967 році 12 грудня розпочалася життєва дорога ДНЗ "Ковельський центр професійно-технічної освіти".  Свій черговий день народження Ковельський центр професійно-технічної освіти відзначає в нелегких соціальних, економічних та політичних умовах. Досвід наполегливої і безперервної роботи, набутий десятиліттями всіх, хто працював і працює в стінах колишнього ПТУ №7, вселяє надію на щасливе майбутнє навчального закладу.

Сьогодення ставить нові завдання, виклики перед колективом ДНЗ "Ковельський центр ПТО", але стратегічна мета закладу незмінна — це підготовка висококваліфікованого робітника,  конкурентноздатного на ринку праці,  компетентного, спроможного до ефективної роботи за фахом на рівні світових стандартів, готового до постійного професійного росту, соціальної та професійної мобільності. 

За останні роки в навчальному закладі були створені навчально-практичні центри "Сучасних санітарно-технічних систем і устаткування", "Обробки металів різанням", "Технічного обслуговування та ремонту колісних транспортних засобів", де створені умови для проведення навчального процесу, набуття та освоєння професійних навичок, завдань, визначених цілями та змістом освіти у відповідності до Державних стандартів професійно-технічної освіти.  Успішно здійснюється підготовка  фахівців за професією "Електрогазозварник" за  дуальною формою навчання. 

Триває навчання учнів за професіями будівельної  та деревообробної галузі:  "Різьбяр по дереву та бересті", "Столяр будівельний, “Верстатник деревообробних верстатів", "Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр", "Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування". Також бажаючі здобувають освіту за професіями "Кравець; вишивальник", "Перукар; манікюрник".  Виклики сьогодення виважено  сприймаються колективом та впроваджуються в життя. 

В планах — ліцензувати нові професії, які потребують роботодавці Ковельщини та Волинської області. Заклад освіти враховує потреби ринку праці міста, області, регіону та здійснює навчання за робітничими професіями в інтегрованому форматі так, щоб випускники володіли навиками не лише однієї професії, а й мали більше можливостей реалізуватися в сучасному економічному просторі.

Основні зусилля навчального закладу спрямовані на забезпечення робітничими кадрами  підприємств міста Ковеля та Волинського регіону з метою сталого економічного, соціального і культурного розвитку та стабільної роботи систем забезпечення життєдіяльності міста і регіону.

В різні періоди колектив очолювали різні керівники, які своєю працею, наполегливістю і вірою в успіх сприяли розвитку навчального закладу. Без їхньої віри в майбутнє, наповненою променистим світлом, без віри в свою справу училище не досягло б тих вершин, до яких прагнуло. Стіни навчального закладу пам'ятають голоси попередніх директорів і тверду ходу їх адміністративної команди. 

Першим директором був Мисік Олег Павлович (1967-1971), його справу продовжили Попов Борис Віталійович (1971-1975), Шабанов Михайло Миколайович (1975-1981), Пужицький Мирослав Борисович (1981-1985). В період перебудови і буремні 90-ті  колектив очолював Грушка Георгій Михайлович (1985-1997), який передав естафету Сахарчуку Віталію Панасовичу (1997-2011). 

Кращі традиції закладалися 50 років тому, а сьогодні продовжувачем їх є колектив закладу, що налічує 123 працівники, з них педагогічних — 67 осіб. Станом на 1 грудня в навчальному закладі навчається 592 учні. Колектив закладу дбайливо зберігає та примножує традиції, що закладалися і формувалися працівниками різних поколінь. Сьогодні хочеться висловити  слова вдячності і щирої  поваги усім, хто працював і творив історію професійно-технічної освіти Ковеля. Пам'ять про Вас живе у випускниках, учнях, колегах.

За більш як піввікову історію існування закладу робітничу кваліфікацію здобули понад 16 тисяч молодих людей. "Ковельський центр ПТО"  є учасником міжнародних проєктів, завдяки яким модернізується і поповнюється матеріальна база, створюються і підтримуються комфортні умови в кабінетах та майстернях, гуртожитку, проводиться реконструкція приміщень за участю працівників різних підрозділів.

Життя триває, змінюються дати і ювілеї, змінюються обличчя учнів та працівників. Незмінною залишається потреба у кваліфікованих робітниках, що і є рушійною силою на шляху до процвітання та нових досягнень.

З нагоди чергової річниці навчального закладу щиро бажаю колективу працівників творчого неспокою та наснаги, терпіння, незгасимої енергії, учнівської і батьківської шани та міцного здоров'я, учням — невгамовної жаги до знань, успіхів у навчанні. Завжди пам'ятайте свій заклад, наставників, колег  та підтримуйте авторитет професійно-технічної освіти Ковельщини.

У переддень Різдвяно-Новорічних свят бажаю, щоб дух Нового року приніс усім відчуття казки, а Різдво подарувало віру в чудеса! 

Хай Новий рік буде щедрим і успішним, подарує Вам багато щасливих подій, натхнення і любов!

Міцного Вам здоров'я наснаги, успіхів, душевної гармонії і Господньої благодаті!

Щасливого Нового року і Різдва Христового!

Сергій АНТОНЮК,

директор ДНЗ "Ковельський центр професійно-технічної освіти".  

В далекому 1967 році 12 грудня розпочалася життєва дорога ДНЗ "Ковельський центр професійно-технічної освіти".  Свій черговий день народження Ковельський центр професійно-технічної освіти відзначає в нелегких соціальних, економічних та політичних умовах. Досвід наполегливої і безперервної роботи, набутий десятиліттями всіх, хто працював і працює в стінах колишнього ПТУ №7, вселяє надію на щасливе майбутнє навчального закладу.

Сьогодення ставить нові завдання, виклики перед колективом ДНЗ "Ковельський центр ПТО", але стратегічна мета закладу незмінна — це підготовка висококваліфікованого робітника,  конкурентноздатного на ринку праці,  компетентного, спроможного до ефективної роботи за фахом на рівні світових стандартів, готового до постійного професійного росту, соціальної та професійної мобільності. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 440

Наталія  Мусієнко з Лукова, як і всі жінки,  мріяла мати дітей. Але кожна наступна вагітність завершувалася викиднем. І  лише дякуючи Богу, Віктор Іванович Ярощук з Радивилова зумів жінці дати шанс відчути радість материнства. 

–  У мене не було дітей 9 років, –розповідає Наталія Мусієнко. – Де тільки мене чоловік не возив лікуватися – все безрезультатно, лікарі не могли встановити причину проблеми. Тільки наступить вагітність – через 10-12 тижнів стається викидень. Так було три рази. 

Наталія поїхала в Київ, надіялася, що там допоможуть. Лікарі сказали, що у неї все добре. Назначили лікування, але знову стався викидень. Жінка втратила надію і чотири роки вже нікуди не зверталася. Друзі їй співчували, щось радили. А одного разу добрі знайомі одразу поставили перед фактом, що везуть Наталку у Радивилів до В. І. Ярощука.

– Чесно кажучи,  я не вірила, що мені Віктор Іванович допоможе, але все-таки погодилась поїхати, –  розповідає жіночка. – То було в жовтні місяці, як я поїхала перший раз, другий раз треба було їхати в листопаді, але я не поїхала. А то аж у травні хтось попросив мого чоловіка, щоб завіз до Ярощука лікуватися. І я, просто так - за компанію, поїхала з ним у Радивилів. Віктор Іванович вже й забув про мене, але обстежив. Пожартували, посміялися, і він сказав мені: “Ти приїхала в хороший день,  і тобі треба вагітніти...”  То було 5 травня, а вже 30 травня я поїхала до нього сама, бо не знала, що зі мною коїться. Лягла на кушетку,  і тільки Віктор Іванович поклав руку на живіт, одразу сказав: “ Ти вагітна, Наталко!” Я стала заперечувати, що такого не може бути. Але він твердив своє і сказав, щоб я пішла в аптеку й купила тест на вагітність.

  Я не вірила власним вухам у те, що почула. А ще мій чоловік порадив, щоб  купила тести різних фірм, бо, може, який покаже неправильно і “збреше”.

  Наталія Мусієнко купила тести різних фірм,  і всі вони підтвердили вагітність жінки. Дуже раділа вона з чоловіком цій новині, але й переймав дикий страх – як виносити дитя? З першого червня аж до липня жінка лежала в ліжку, не вставала, бо  кровило. Навіть голову мила лежачи. А Ярощук на той час був у Німеччині. До лікарів Наталія не зверталася, дочекалася 10 липня, коли приїде Віктор Іванович і по телефону розказала про свою ситуацію. Той наказав швидко приїжджати до нього. І вже на другий день о 7-й  ранку Наталія була в Ярощука.

 – Я дуже переживала, що буде далі, як доносити дитятко, – ділитися своїми переживаннями жінка. — Віктор Іванович оглянув мене і сказав, що плід дуже низько, і через день-два може статися викидень. Те ж підтвердилося і на УЗД. Я лягла в лікарню, бо був  сильний токсикоз,  і я стала худюща дуже. Кожен день переживання, кожен день тривоги... 

В листопаді Наталія поїхала знову до Ярощука на консультацію. Він сказав, що плід лежить поперек і тисне на нирки, через що жінці болить спина. Віктор Іванович повернув плід, і ниркові болі припинилися.

А 16 січня народилася Даринка – справжній богатир  вагою 4 кілограми. Зараз дівчині 17 років. А коли Даші було вже два роки, то подружжя Мусієнків запланувало ще одну дитинку. Вагітність наступила сама,  і Наташа поїхала до Ярощука, щоб переконатися,  чи все добре. Віктор Іванович поклав руку на живіт і каже: “Родиш хлопця з товстими ногами...”.  Так і було. Народився син богатир Євгеній (4 кг ).  Багато людей чужих до нас приходило, як взнали, що народилися дітки після поїздки до Віктора Івановича  Ярощука. Просили номер телефона. А потім дзвонила одна сім’я і сказала, що у них не було 16 років дітей, а тепер мають нащадка.

– Ми дуже вдячні Богу і Віктору Івановичу, що допоміг нам відчути радість батьківства, – каже Наталія Мусієнко.  – Тепер нам є для кого жити!

Галина ОЛІФЕРЧУК.

НА СВІТЛИНАХ: Наталія МУСІЄНКО в молоді роки із сім’єю та Віктором ЯРОЩУКОМ; із сім’єю тепер; Наталія з донькою; син і донька Наталії.

Фото з архіву автора.

Наталія  Мусієнко з Лукова, як і всі жінки,  мріяла мати дітей. Але кожна наступна вагітність завершувалася викиднем. І  лише дякуючи Богу, Віктор Іванович Ярощук з Радивилова зумів жінці дати шанс відчути радість материнства. 

–  У мене не було дітей 9 років, –розповідає Наталія Мусієнко. – Де тільки мене чоловік не возив лікуватися – все безрезультатно, лікарі не могли встановити причину проблеми. Тільки наступить вагітність – через 10-12 тижнів стається викидень. Так було три рази. 

Наталія поїхала в Київ, надіялася, що там допоможуть. Лікарі сказали, що у неї все добре. Назначили лікування, але знову стався викидень. Жінка втратила надію і чотири роки вже нікуди не зверталася. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 814

Для Олександри Оксенюк, учениці 7-А класу ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів», минулий навчальний рік був надзвичайно успішним. І не лише тому, що дівчинка закінчила 6 клас на «відмінно»: серед багатьох талантів і захоплень Саші – й поетична творчість. 

Карантинні обмеження 2020 року із-за коронавірусу дещо змістили дати проведення літературних конкурсів, роботу фахових журі щодо визначення і відзначення їх переможців. 

Але Олександрі, вихованці шкільної літературної студії «Пурпурові вітрила», є чим пишатися, адже вона взяла участь у Всеукраїнському дитячому літературному конкурсі «Творчі канікули-2019» у номінації «Так, я люблю Україну!», у Всеукраїнському конкурсі «Творчий учитель – обдаровані діти», що проводить журнал «Всесвітня література в сучасній школі» (м. Київ). Надіслані на конкурс вірші дівчинки були надруковані у «Всесвітці» (№ 5, 2020).

Крім того, взявши участь в обласному конкурсі «Думи і мрії», який щорічно проводить Волинська обласна бібліотека для дітей, Оксенюк Олександра зайняла І місце.

Також дівчинка була учасницею Всеукраїнського літературного конкурсу «Золоте перо-2020» у номінації «Вірші на різну тематику». Серед кількох сотень його учасників учениця посіла ІІ місце з віршем «Зимові мотиви», який буде надруковано в колективній збірці «Магія пера-2020», за що й нагороджена не лише сертифікатом за зайняте ІІ місце, а й премією в розмірі 750 гривень від організатора цього конкурсу – Всеукраїнського благодійного фонду “Діти – наше майбутнє” (президент – Юрій Анатолійович Бутко).

А в обласному заочному конкурсі «Юні літератори Волині», який щорічно проводить Волинська обласна Мала академія наук, в номінації «Поезія» учениця зайняла ІІ місце у своїй віковій категорії, отримавши в нагороду й Диплом,  й книжку «Перед магією слова» – колективну збірку творів дітей, які ввійшли в число переможців та лауреатів конкурсу.

Вітаємо Олександру  Оксенюк з цими високими досягненнями і бажаємо їй нових творчих звершень у літературній творчості!

Олена Прадійчук, 

керівник шкільної літстудії «Пурпурові вітрила» ОНЗ «Люблинецька

 ЗОШ І-ІІІ ступенів». 

Для Олександри Оксенюк, учениці 7-А класу ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів», минулий навчальний рік був надзвичайно успішним. І не лише тому, що дівчинка закінчила 6 клас на «відмінно»: серед багатьох талантів і захоплень Саші – й поетична творчість. 

Карантинні обмеження 2020 року із-за коронавірусу дещо змістили дати проведення літературних конкурсів, роботу фахових журі щодо визначення і відзначення їх переможців. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 471

Мабуть, знайдеться читач, який, поглянувши  на заголовок,   зауважить: «На дворі грудень холодний сани шукає,  а ти про осінь пишеш». Признаюся, що і я спочатку так подумав.

Але той сірий морок і сирий пронизливий холод перших днів грудня мимоволі навертає до думки про тепло, Сонце і незрівнянну красу природи.

Тож запрошую, мій друже-співрозмовнику 

У ті осінні дні, що

  птахом пролетіли,

В той рай, де Сонце й

        дивні кольори,

У те тепло, що душу й

   серце гріло,

У неповторність

      благодатної пори.

Вони були з тобою і зі

  мною,

Щоб сум з душі й

  незлагоди розвіяти.

Щоб нагадати, що дні

      біжать юрбою.

І не вертаються… 

Мабуть, знайдеться читач, який, поглянувши  на заголовок,   зауважить: «На дворі грудень холодний сани шукає,  а ти про осінь пишеш». Признаюся, що і я спочатку так подумав.

Але той сірий морок і сирий пронизливий холод перших днів грудня мимоволі навертає до думки про тепло, Сонце і незрівнянну красу природи.

Тож запрошую, мій друже-співрозмовнику

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 456

З давніх-давен в українських сім’ях хустка слугувала оберегом, символом любові й злагоди, невід’ємним атрибутом багатогранної жіночої долі й безкінечною барвистою ниточкою, що єднає покоління.

До Дня української хустки у світлиці Музею історії села ОНЗ «Дубівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» відбувся інтерактивний театралізований урок «Хустка – невід’ємний атрибут жіночої долі», який підготувала й провела вчитель української мови і літератури Наталія Тхоржевська.

Дівчатка-дев’ятикласниці в українських народних строях і барвистих хустинах відобразили різні аспекти жіночої долі.  

Споконвіку жінки-українки пов’язували хустку до печі; до колиски з дитям; на вечорниці у святки чи на побачення з парубком; коли брались  за рукоділля чи до прядива; до церкви в неділю чи в свято. Мати давала синові хустку-оберіг, виряджаючи в дорогу,  свекруха пов’язувала голову невістці хусткою, знявши весільний вельон.

В кожної жінки була повна скриня хусток на будень  і на свято.

Нині ж хустка знову в моді. Дівчата й молодиці залюбки дістають зі скринь яскраві, зігріті теплими спогадами бабусині хустки.

–  Ви тільки подивіться, які незвичні кольори на хустині прабабусі Фросі! – тішиться дев’ятикласниця Наталка Самчук. 

–  Коли вбираєшся в український стрій і святечно пов’язуєш хустку, зовсім інакше себе відчуваєш: як то чудово  бути жінкою, – ділиться враженнями учениця Іванна Буднік. 

Сьогодні приємно бачити, що хустки повертаються до гардеробу сучасної жінки, а молодь продовжує берегти традиції нашого народу. 

х  х  х

7 грудня – Всесвітній день української хустки. Його почали відзначати лише у 2019 році з ініціативи групи громадських діячок, акторок та інших успішних жінок України. Започатковане свято з метою, аби об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Цього дня українки в різних країнах світу взяли участь у флешмобі «Зроби фото з хусткою». Долучилися до цієї акції і ковельчанки, які теж опублікували в соцмережах свої гарні світлини з барвистими українськими  хустками.   

Підготувала Світлана ЛЯШУК.

НА СВІТЛИНАХ: під час інтерактивного театралізованого уроку «Хустка – невід’ємний атрибут жіночої долі» в ОНЗ «Дубівська ЗОШ І-ІІІ ступенів».

Фото з архіву школи. 

З давніх-давен в українських сім’ях хустка слугувала оберегом, символом любові й злагоди, невід’ємним атрибутом багатогранної жіночої долі й безкінечною барвистою ниточкою, що єднає покоління.

До Дня української хустки у світлиці Музею історії села ОНЗ «Дубівська ЗОШ І-ІІІ ступенів» відбувся інтерактивний театралізований урок «Хустка – невід’ємний атрибут жіночої долі», який підготувала й провела вчитель української мови і літератури Наталія Тхоржевська.

Дівчатка-дев’ятикласниці в українських народних строях і барвистих хустинах відобразили різні аспекти жіночої долі.  

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 428

Буквально декілька років тому учасниками бойових дій ми називали переважно ветеранів Другої світової війни, які мужньо боронили рідну землю від фашистської навали, ціною власного життя виборювали волю і свободу майбутнім поколінням.

Нині учасниками бойових дій є мужні воїни-герої, котрі захищали і захищають нас на Сході країни в зоні АТО/ООС. Багато із них, в тому числі і з Ковельщини, загинули на полях битв з підступним ворогом  – російськими військовими та їх посібниками-сепаратистами. Ті, що залишилися живими і повернулися додому, є зразком для наслідування молоді, прикладом  сумлінного виконання військового обов’язку.

Серед них – учасник бойових дій в зоні АТО у 2014-2015-их роках Сергій Бондарук. Він та його побратими одними з перших стали на захист територіальної цілісності і суверенітету держави України. Їм сьогодні
– наша вдячність, честь і слава.

Напередодні Дня Збройних Сил України журналісти «Вістей Ковельщини» від імені багатотисячного загону читачів газети шлють найщиріші вітання людям у військовій формі, які стоять на сторожі миру й безпеки рідного народу, бажають кожному з них міцного здоров’я, оптимізму і віри у перемогу над російським агресором.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

Буквально декілька років тому учасниками бойових дій ми називали переважно ветеранів Другої світової війни, які мужньо боронили рідну землю від фашистської навали, ціною власного життя виборювали волю і свободу майбутнім поколінням.

Нині учасниками бойових дій є мужні воїни-герої, котрі захищали і захищають нас на Сході країни в зоні АТО/ООС. Багато із них, в тому числі і з Ковельщини, загинули на полях битв з підступним ворогом  – російськими військовими та їх посібниками-сепаратистами. Ті, що залишилися живими і повернулися додому, є зразком для наслідування молоді, прикладом  сумлінного виконання військового обов’язку.

Серед них – учасник бойових дій в зоні АТО у 2014-2015-их роках Сергій Бондарук. Він та його побратими одними з перших стали на захист територіальної цілісності і суверенітету держави України. Їм сьогодні
– наша вдячність, честь і слава.

Напередодні Дня Збройних Сил України журналісти «Вістей Ковельщини» від імені багатотисячного загону читачів газети шлють найщиріші вітання людям у військовій формі, які стоять на сторожі миру й безпеки рідного народу, бажають кожному з них міцного здоров’я, оптимізму і віри у перемогу над російським агресором.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 416

Погода в Ковелі 

3 – 9  грудня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 486

В Україні понад 11 мільйонів пенсіонерів. Їхню пенсію забезпечують люди, які працюють. Але вже через 15 років така модель не зможе утримувати всіх пенсіонерів. Уряд планує поступово змінити пенсійну систему. І на першому етапі пропонує запровадити    професійну накопичувальну пенсію для пільговиків. Що це таке і в чому проблема української пенсійної системи, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.

Обов’язкові відрахування чи добровільні внески?

Сьогодні у світі існує три види пенсійної системи: солідарна, накопичувальна і змішана. Солідарну зараз використовує Україна. Громадяни, які працюють, утримують нинішніх пенсіонерів. Тобто кожен роботодавець чи ФОП щомісяця сплачує страховий внесок до Пенсійного фонду. І ці гроші йдуть на виплати пенсіонерам.

Натомість накопичувальна система передбачає, що кожен, хто працює, відкладає кошти на свою майбутню пенсію. Працівник має власний пенсійний рахунок, грошима з якого може скористатись на свій розсуд. 

Більшість країн світу поєднують елементи солідарної і накопичувальної систем, маючи змішану пенсійну систему. Держава забезпечує мінімальну пенсію, а про решту – громадяни дбають самі. Наприклад, у США 15,5% доходів працівника йде на обов’язкове пенсійне страхування. Але водночас існують приватні і державні пенсійні фонди, куди американці за бажанням можуть відкладати гроші на пенсію. У Німеччині, Франції та Італії, окрім державної пенсії, існують також корпоративні: підприємства виплачують кошти своїм колишнім співробітникам. 

Якщо порівнювати рівень пенсій, то в 2020 році середня пенсія в США сягнула 1205 євро, у Франції – 1389 євро, в Німеччині – 882 євро, а  в Україні – лиш 117 євро.

«Пенсійна реформа невідворотна, її потрібно ухвалити для того, щоб українські пенсіонери могли стати гідними людьми й забезпечувати собі нормальний рівень життя. Як європейські пенсіонери, які на пенсії можуть не виживати, а насолоджуватися прекрасною старістю, подорожувати, купувати нерухомість. Накопичувальна пенсійна реформа важлива, але до неї ми будемо йти поступово», – переконана депутатка «Слуги народу» Галина Янченко.

За словами очільниці Мінсоцполітики Марини Лазебної, якщо в Україні залишиться тільки солідарний рівень пенсійного забезпечення, то пенсіонери отримуватимуть лише 20-30% від своєї колишньої зарплати. Тобто це 3 тисячі грн. за умови зарплати у 10 тисяч грн.

Піонери накопичувальної системи

У кінці листопада Кабінет міністрів зареєстрував у парламенті законопроєкт, який запроваджує професійну накопичувальну систему для окремих категорій працівників, яким зараз до 35 років. Документ стосується людей, які працюють в особливо важких і небезпечних умовах. Перелік цих професій міститься у Списку №1 та Списку №2 у постанові Кабміну №461 від 24 червня 2016 року. Зокрема, це шахтарі, гірники, металурги, хіміки, фармацевти, диспетчери польотів тощо. А також ремонтники, працівники тютюнових, парфумерно-косметичних підприємств тощо. За даними уряду, це близько 150 тисяч осіб.

Кабмін розробив для цих працівників три пенсійні програми. Перша дає право виходу на пенсію після 50 років чоловікам, які мають 25 років страхового стажу і при цьому понад 10 років пропрацювали в шкідливих умовах (список №1). Для жінок норма становить 20 років страхового стажу, з якого від 7,5 років припадає на шкідливе виробництво за списком №1.

Друга програма передбачає вихід на пенсію після 55 років. Чоловікам необхідно мати від 30 років страхового стажу, з яких 12,5 років – на небезпечних професіях. Жінкам потрібен страховий стаж від 25 років, з яких 10 років – на шкідливому виробництві.

Третя програма дозволяє добровільно взяти участь у накопичувальній професійній пенсійній системі на умовах, визначених у колективних договорах. Пенсійні виплати отримуються після 55 років.

«Люди зможуть отримати власні пенсійні рахунки, якими вони зможуть скористатися, коли будуть виходити на пенсію. Це тисячі грн., які людина зможе отримати в якості доплати до своєї пенсії. Приблизний об’єм коштів для такої накопичувальної системи складатиме від 2 до 3 млрд. грн. на рік», – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Як це працюватиме?

Згідно з законопроєктом, після досягнення стажу, який дозволяє отримати пільгову пенсію, учасник програми матиме кілька опцій на вибір. Він зможе оформити договір про виплати зі свого рахунку чи пенсію на термін не менше 10 років або ж зможе зняти всі кошти з рахунку за раз. Законопроєкт надає право успадкувати залишок коштів на рахунку у разі смерті пенсіонера.

Джерелом фінансування накопичувальних рахунків будуть не особисті відрахування від зарплат працівників, як це відбувається у класичній накопичувальній системі, а страхові внески роботодавців. Сьогодні Єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове пенсійне страхування становить 22% від зарплати. Уряд планує збільшити його ще на 15% за першою програмою, на 7% - за другою та від 3% за третьою.

На думку деяких економістів, таке збільшення податків призведе до тінізації зарплат у шкідливому виробництві – тобто до переведення працівників на неофіційні розрахунки. Однак у Мінсоцполітики переконані, що податкове навантаження на роботодавців не зміниться, оскільки законопроєкт не зобов’язує їх відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, як це є зараз.

«Ми змінюємо лише механізми. Тобто відшкодування пільгових  пенсій  буде замінено на фінансування таких пенсій через сплату підвищеної ставки Єдиного внеску», – наголосила міністр соціальної політики Марина Лазебна.

В уряді переконані, що від запровадження професійної накопичувальної системи виграють і працівники, і роботодавці, і держава. Якщо законопроєкт ухвалять, то нова система запрацює вже з 1 січня 2021 року. 

Оксана КОВАЛЬ.

В Україні понад 11 мільйонів пенсіонерів. Їхню пенсію забезпечують люди, які працюють. Але вже через 15 років така модель не зможе утримувати всіх пенсіонерів. Уряд планує поступово змінити пенсійну систему. І на першому етапі пропонує запровадити    професійну накопичувальну пенсію для пільговиків. Що це таке і в чому проблема української пенсійної системи, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.

Обов’язкові відрахування чи добровільні внески?

Сьогодні у світі існує три види пенсійної системи: солідарна, накопичувальна і змішана. Солідарну зараз використовує Україна. Громадяни, які працюють, утримують нинішніх пенсіонерів. Тобто кожен роботодавець чи ФОП щомісяця сплачує страховий внесок до Пенсійного фонду. І ці гроші йдуть на виплати пенсіонерам.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 386

Минулого четверга, 26 листопада ц. р., в Народному домі «Просвіта» відбулося перше пленарне засідання сесії новообраної Ковельської міської ради 8-го скликання. На засідання були запрошені депутати попереднього і нинішнього скликань, обранці до обласної ради, які представляють нашу ОТГ, духовенство, працівники виконавчого комітету, представники засобів масової інформації. 

Сесію відкрила голова територіальної виборчої комісії Олександра Кузьмич й офіційно оголосила підсумки місцевих виборів.

На посаду міського голови Ковеля обрано та зареєстровано Ігоря Чайку. 

Новообраний міський голова, отримавши посвідчення, присягнув на вірність громаді та звернувся до присутніх: “Найперше, хочу подякувати всім, хто був причетний до організації виборчого процесу на місцевих виборах 25 жовтня: членам територіальної та дільничних виборчих комісій, спостерігачам, командам політичних партій та кандидатів на посаду міського голови. Виборцям, які у цей складний час пандемії  прийшли на дільниці та скористалися своїм правом обрати місцеву владу на наступні 5 років.

Окреме “спасибі” –  кожному, хто віддав свій голос за мене на виборах Ковельського міського голови: ваша підтримка та довіра — найцінніший капітал. І те, що допоможе мені наступні 5 років залишатись людиною, а не стати “обраним”. 

Дякую присутнім тут депутатам Ковельської міської ради попереднього скликання та міському голові Олегу Кіндеру, працівникам виконавчого комітету ради, керівникам та колективам підприємств, установ та організацій за всі добрі справи, зроблені для розвитку нашого міста. 

Наше завдання — підтримати кращі практики місцевого самоврядування, які уже прижилися в Ковелі. Зробити владу справедливою, ефективною та підзвітною територіальній громаді. Сервісом, а не адміністративною машиною. Партнером, а не опонентом бізнесу та громадськості.

Люди очікують від нас змін на краще. І ми з вами зможемо їх забезпечити, коли будемо згуртованою командою, яка представляє Ковель, а не одноосібниками, які грають кожен за себе під прапорами різних політичних сил. 

Особисто я завжди відкритий для нових думок, ідей та спілкування. Тож закликаю всіх до відповідальності, розсудливості та копіткої праці на благо міста, яке всі ми любимо і прагнемо розвивати”, – зауважив Ігор Чайка.

Посвідчення та нагрудні знаки отримали депутати міської ради.

Щирі слова подяки Олегу Кіндеру за його багаторічну роботу висловила секретар міської ради сьомого скликання Віра Федосюк. Присутні підтримали виступ Віри Іванівни щирими оплесками.

Наш кор. 

Минулого четверга, 26 листопада ц. р., в Народному домі «Просвіта» відбулося перше пленарне засідання сесії новообраної Ковельської міської ради 8-го скликання. На засідання були запрошені депутати попереднього і нинішнього скликань, обранці до обласної ради, які представляють нашу ОТГ, духовенство, працівники виконавчого комітету, представники засобів масової інформації. 

Сесію відкрила голова територіальної виборчої комісії Олександра Кузьмич й офіційно оголосила підсумки місцевих виборів.

На посаду міського голови Ковеля обрано та зареєстровано Ігоря Чайку. 

Новообраний міський голова, отримавши посвідчення, присягнув на вірність громаді та звернувся до присутніх: “Найперше, хочу подякувати всім, хто був причетний до організації виборчого процесу на місцевих виборах 25 жовтня: членам територіальної та дільничних виборчих комісій, спостерігачам, командам політичних партій та кандидатів на посаду міського голови.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 443

Днями двоє ковельчан звернулися до Ковельського відділу поліції з повідомленням про те, що шукали квартиру для оренди на сайті безкоштовних оголошень і їх ошукали. 

Заявники подзвонили за оголошенням та домовились про оренду квартири, сплатили завдаток у сумі 2500 та 3500 гривень кожен. Однак після отримання грошового переводу «орендодавці» на зв’язок більше не виходили.

За фактом вчинення шахрайських дій поліцією розпочато досудове розслідування.

Поліцейські радять, як уникнути шахрайства при оренді квартири:

1.Перевіряйте всі наявні документи на орендовану квартиру. Зверніть увагу на форму власності, кількість власників. Уточніть, чи всі вони згодні на здачу квартири в найм.

2. Постарайтеся перевірити історію квартири, що здається. Промоніторте адресу на сайтах оголошень про нерухомість, щоб зрозуміти, як давно шукають орендарів. Можливо, вдасться знайти відгуки про власників.

3. Домовляйтеся про повний розрахунок за квартиру тільки в момент заїзду. Якщо власники наполягають на заставі або передоплаті – внесіть мінімально можливу суму.

4. При добовій оренді не сплачуйте заставу або завдаток на карту. Пам’ятайте, що передоплата за ненадані послуги підвищує шанси шахраїв. Перевіряйте фотографії житла через пошук Google, щоб дізнатися, чи відповідають зображення вказаній адресі та об’єкту.

Ковельський відділ поліції Волинської області.

З колодязя врятували собачку

29 листопада рятувальники 15-ї ДПРЧ Локачинського районного сектора Управління ДСНС України у Волинській області витягнули із 25-метрової криниці мисливського собаку.

Про це повідомив речник рятувальників області Володимир Нестеров.

Про неприємність поблизу села Дорогиничі Локачинського району до служби 101 заявив господар свого чотирилапого друга.

На щастя, на дні колодязя не було води, тому пес не отримав травм і після успішно проведеної рятувальної операції почувається відмінно. 

Днями двоє ковельчан звернулися до Ковельського відділу поліції з повідомленням про те, що шукали квартиру для оренди на сайті безкоштовних оголошень і їх ошукали. 

Заявники подзвонили за оголошенням та домовились про оренду квартири, сплатили завдаток у сумі 2500 та 3500 гривень кожен. Однак після отримання грошового переводу «орендодавці» на зв’язок більше не виходили.

За фактом вчинення шахрайських дій поліцією розпочато досудове розслідування.

Поліцейські радять, як уникнути шахрайства при оренді квартири:

1.Перевіряйте всі наявні документи на орендовану квартиру. Зверніть увагу на форму власності, кількість власників. Уточніть, чи всі вони згодні на здачу квартири в найм.

2. Постарайтеся перевірити історію квартири, що здається. Промоніторте адресу на сайтах оголошень про нерухомість, щоб зрозуміти, як давно шукають орендарів. Можливо, вдасться знайти відгуки про власників.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 341