Мати отруїлася разом із дітьми

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 301

9 листопада, у День української писемності та мови, українці писали  ювілейний ХХ радіодиктант національної єдності. Цього року він мав назву "Виклики книжкової ери". Автор тексту — письменник, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка Іван Малкович, а читала його відома акторка Римма Зюбіна. 

Студію облаштували у читальній залі Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського, де зібрались писати диктант відомі українці, представники найрізноманітніших професій: політики, актори, музиканти.

Зазвичай, найактивнішими його учасниками є школярі, студенти та викладачі закладів освіти. Студенти та викладачі Ковельського промислово-економічного фахового коледжу Луцького НТУ вже 14 років поспіль беруть активну участь у написанні радіодиктанту. Однак, це дійство вперше відбулося в особливих умовах дистанційного навчання. 

Беззаперечним свідченням активності студентів є надзвичайно велика кількість світлин, надісланих на електронну адресу коледжу, а також розміщених у мережі "Facebook". 

Окремі групи зробили неповторні фотоколажі, зокрема: 320 група спеціальності "Менеджмент" (керівник Леся Зубчик), 228 група спеціальності "Облік і оподаткування" (керівник групи Олександр Вельма), 224 група спеціальності "Автомобільний транспорт" (керівник Вікторія Цехова), 225 група спеціальності "Транспортні технології" (керівник Світлана Зейко), 133 група спеціальності "Менеджмент" (керівник Ольга Хилюк). А студенти 129 групи спеціальності "Галузеве машинобудування" (керівник Ольга Ваць) запропонували свою відеопрезентацію. 

Особливо святкову атмосферу створили вишиванки, в які одягнені на світлинах майже всі учасники цього дійства. 

Усі зібрані матеріали поповнять сторінки історії написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності у коледжі.

А найбільше зігріває душу те, що радіодиктант  у нас пишуть не за призи чи премії, а лише в ім'я ідеї. Він задуманий, як своєрідний флешмоб-акція єднання навколо рідної мови, участь у якій може взяти кожен охочий.

Ольга Потапчук, 

кандидат філологічних наук, 

викладачка коледжу.

9 листопада, у День української писемності та мови, українці писали  ювілейний ХХ радіодиктант національної єдності. Цього року він мав назву "Виклики книжкової ери". Автор тексту — письменник, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка Іван Малкович, а читала його відома акторка Римма Зюбіна. 

Студію облаштували у читальній залі Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського, де зібрались писати диктант відомі українці, представники найрізноманітніших професій: політики, актори, музиканти.

Зазвичай, найактивнішими його учасниками є школярі, студенти та викладачі закладів освіти. Студенти та викладачі Ковельського промислово-економічного фахового коледжу Луцького НТУ вже 14 років поспіль беруть активну участь у написанні радіодиктанту. Однак, це дійство вперше відбулося в особливих умовах дистанційного навчання. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 614

Гороскоп

з 30 листопада - 6 грудня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 486

Погода в Ковелі 

19–25 листопада

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 412

– Андрію Петровичу, завершилися місцеві вибори 2020 року, оприлюднені офіційні дані про їх результати. Яка Ваша оцінка ходу виборчої кампанії на Ковельщині, діяльності   органів місцевої влади району в цей відповідальний період?

– Майже щоразу, коли в Україні відбуваються місцеві вибори, кожне чергове волевиявлення за своєю процедурою відрізняється від попереднього. Не вийняток  і вибори-2020. Вірніше сказати, що саме ці вибори  є особливими.  

По-перше, вони організовувались на новій територіальній основі, адже, окрім того, що все населення України (окрім тимчасово окупованих територій) обирало депутатів і голів новостворених територіальних громад, відповідною Постановою КМУ було укрупнено  райони. 

По-друге, 25 жовтня було одночасно проведено і чергові і перші вибори до органів місцевого самоврядування. До прикладу, в обласні ради це були чергові вибори, а в районні ради  та ради громад – перші. 

По-третє,  на цих виборах була апробована нова виборча система. Громади  з кількістю виборців до 10 тисяч  обирали депутатів  сільської, селищної або міської рад за мажоритарною системою у багатомандатних виборчих округах. У кожному такому окрузі обирали від 2-ох до 4-ох депутатів. Ну, а обласні , районні ради та територіальні громади з кількістю виборців більше 10 тисяч обирали  місцевих депутатів за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій у територіальних виборчих округах. Четвертою особливістю цих виборів стало те, що серед кандидатів у депутати у кожній виборчій  п’ятірці мало обов’язково бути дві особи протилежної статі. Тобто дотримання гендерної квоти.   Однак окремі особливості були настільки новими  як для виборців,   так і для кандидатів у депутати,   що результати  виборів для багатьох стали розчаруванням. 

Неприємним сюрпризом, до прикладу, стало те, що окремі   кандидати в депутати,  отримавши у територіальних виборчих округах підтримку виборців понад 500, а та й 800 голосів не стали депутатами. Натомість, здобули мандати ті кандидати, які отримали не дуже значну підтримку виборців. 

Я не відкрию великої таємниці, коли скажу, що в процесі формування списків  кандидатів у депутати майже в кожній політичній силі виникали внутрішньопартійні конфлікти. Реальним є той факт, що ця виборча система хаотизувала вибори в територіальних округах, адже в бюлетені було внесено до 50 прізвищ кандидатів у депутати.

 Низька явка на виборчі дільниці — це не тільки через карантин, а й через елементарне нерозуміння багатьма виборцями змісту голосування. Це все може свідчити про те, що не завжди є розумним рішення щодо імплементації  європейської практики в українське сьогодення. Але,  з іншого  боку,  це для всієї нашої молодої демократії вагомий урок.

– Цікаво, чи багато депутатів районної ради сьомого скликання працюватимуть у новообраній районній раді, повноваження якої у зв’язку з адміністративною реформою значно розширилися?

– Склад Ковельської районної ради  8-го скликання  становить 42 депутати. З депутатів 7-го скликання у цю каденцію потрапили такі депутати, як Мигуля А.Д., Шворак В.П., Волошук С.С., Мельник Ю.П., Броїло А.П., Андросюк В.Т. Стосовно повноважень райради, то я Вам тут, напевно, заперечу, адже чинне законодавство навпаки нівелює районний представницький  рівень. Майже всі повноваження і фінансові ресурси перейшли на рівень територіальних громад (сільських, селищних, міських рад).

– Як завершилася виборча кампанія для Вас  особисто і членів Вашої команди з «Європейської Солідарності»?

– Звісно, що ми очікували на кращий результат. У раді 8-го скликання буде 6 депутатів від «Європейської Солідарності», тому брак кількості плануємо компенсувати якістю. У нас  є хороші відносини з багатьма представниками інших політичних сил, які матимуть свої фракції у Ковельській районній раді, а тому, сподіваюсь, ми всі разом зможемо об’єднати зусилля аби  завершити процес децентралізації на великій Ковельщині. 

– На Вашу думку, які позачергові проблеми чекають на своє розв’язання на Ковельщині (з урахуванням населених пунктів інших районів, що увійшли до складу Ковельського)?

– Напевно, для того аби всі депутати  зрозуміли ті завдання і виклики, які  стоять перед районною радою 8-го скликання, нам всім  треба дочекатися ухвалення ВРУ в другому читанні Законопроєкту № 3651-д  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій». Законопроєкт врегульовує питання правонаступництва комунального майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов’язань. 

Взагалі, цей Закон треба було ухвалити ще до виборів- 2020, аби  уже новообрані органи місцевої влади мали можливість працювати  в умовах стабільності правових відносин і забезпечували безперервність реалізації  завдань та повноважень  місцевого самоврядування. Натомість  сьогодні новообрані ради  не можуть провести перші сесії, оскільки це призводить до автоматичного припинення повноважень депутатів та голів попередніх рад, а законодавчого механізму правонаступництва немає.  

Це може призвести до того, що будуть існувати паралельні районні ради, що створить колапс місцевого самоврядування. Я вже не кажу про те, що без цього законопроєкту може настати управлінська криза, адже  новообрані сільські, селищні та міські ради  на сьогодні не можуть утворити старостинські округи і затверджувати старост. Децентралізація має завершитись реально, а не віртуально.

– Ви тривалий час працюєте в органах місцевого самоврядування, часто спілкуєтесь із журналістами. Особисто мені невідомо, яка доля чекає газети тих районів, що увійшли до складу Ковельського. Можливо, щось знаєте Ви? І чи не вважаєте, що на часі - створення об’єднаних  редакцій місцевих газет, які б могли  повно й об’єктивно висвітлювати життя новостворених територіальних громад? Адже зрозуміло, що наодинці деякі районні газети в силу різних причин просто-напросто припинять свою діяльність. 

– Місцеві  ЗМІ є важливим складником демократії, а без незалежної преси демократія взагалі неможлива. Звісно, я щиро сподіваюсь на те, що друковані засоби масової інформації будуть надійними партнерами влади  і громадського суспільства  та матимуть їх підтримку для розвитку. Водночас  я підтримую Вашу думку щодо того,  аби колишні «районки» об’єднувалися і створювали єдиний інформаційний простір. Я думаю, що для того,  аби вдало пройшло таке об’єднання, треба першим проявити ініціативу. 

Наша «міськрайонка» вистояла в жорстких конкурентних умовах з національною і регіональною пресою та «газетами - одноденками» тому, що стала найпотрібнішою певному колу читачів. Саме в цьому виданні наші сільські і міські жителі  можуть знайти відповіді на проблемні питання. 

Бажаю Вашій газеті, щоб  її тираж утримувався і зростав шляхом зацікавлення читачів «живою інформацією». 

Розмову вів 

Микола ВЕЛЬМА.

– Андрію Петровичу, завершилися місцеві вибори 2020 року, оприлюднені офіційні дані про їх результати. Яка Ваша оцінка ходу виборчої кампанії на Ковельщині, діяльності   органів місцевої влади району в цей відповідальний період?

– Майже щоразу, коли в Україні відбуваються місцеві вибори, кожне чергове волевиявлення за своєю процедурою відрізняється від попереднього. Не вийняток  і вибори-2020. Вірніше сказати, що саме ці вибори  є особливими.  

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 448

Майдан… Цей спалах народного революційного піднесення не виник стихійно. Там, в епіцентрі протестного руху, кожен свідомий українець, отой «маленький» гвинтик великої машини під назвою Україна, голосно заявив, що він вбачає пріоритетом свого життя встановлення справедливості, демократії, гідності та Закону на основі європейських цінностей в просторі людського співіснування.

Промайнуло сім років. Багато води витекло із ріки української Свободи і  Незалежності. Сьогодні від декого почуєш про розчарування, про біль втрат кращих синів-героїв нашого роду, про невдале управління державою і т. д.,  і т. п.

Та, попри все, сіяє над нами Зоря надії, віри і любові, зоря незгасима, яка віщує гідне буття українця.

Майдан: Рим-Київ 

В той час, як у Києві за наказом влади, поліція кийками «приборкувала» студентів, що вийшли на протестну акцію, я з групою паломників перебував у Римі. Там теж вирував своєрідний Майдан. Понад сім тисяч істинних українців, які за вимушених обставин волею долі мусили оселитися в Канаді, США, Аргентині, Бразилії, Австралії та багатьох  інших країнах світу, зібралися в головному християнському храмі святого Петра, щоб засвідчити свою єдність у вірі, висловити підтримку Великій Україні та вклонитися мощам святого Йосафата Кунцевича, уродженця  Володимира-Волинського і борця за з’єднану Церкву.

Звичайно, це був не той пекучий, холодний і колючий київський Майдан. Тут, у Ватиканському Соборі, українство цвіло різнобарв’ям вишиванок, радістю зустрічей. Присутні насолоджувалися величною Божественною Літургією на чолі із   святішим Отцем Франциском.

Цей «Майдан» у Витикані руйнував міфи про меншовартість українців, про неможливість єднання, бо нібито там, де одна булава, там три гетьмани, а  також підкинуту ворогами тезу, що  коли в українця горе,   то нехай згорить хата у сусіда. На жаль, таку дурню почуєш в побуті і сьогодні.

Саме там,  у Божій Молитві, відчувалася єдина українська родина,  в якій, скажімо, канадо-українець готовий прийти на допомогу українцю із берегів Турії й Дніпра. Основна маса українців, що опинилася далеко від рідної батьківської землі, довела на практиці високу вправність у господарюванні, засвідчила високий інтелект в науках, письменництві і навіть в управлінні державою (Канада).

Чому ж  там наші земляки, як-то кажуть, «на рівні», а тут ні?

Відповідь проста: вони знайшли себе та реалізували в умовах демократії, толерантності гідності і справедливого Закону – словом, всього того, що ставив перед собою Майдан.

Скривавлений Майдан  відійшов в історію, залишивши після себе пекучу Пам’ять і Героїв Небесної сотні.

Руйнування міфів

Що змінилося у нашому повсякденному житті після Майдану Гідності? Щоб відповісти на це запитання,  потрібно піднятися на висоту орлиного лету і поглянути на українську дійсність: З тієї висоти можна було почути запитання «на засипку»:  «Якщо російська армія переступить кордон України, ви готові стріляти в росіянина, «брата» нашого старшою?». Як правило,  відповіді не було. Ніхто і в думці не мав, що «брат» доброчинного Авеля Каїн принесе на нашу землю хаос, війну, більше того – анексію Криму.

Майдан зняв пелену з очей довірливих українців і показав, хто є хто.

Саме Майдан руйнував закостенілі стереотипи  про те, що українство не здатне себе захищати. За покликом «Україна в небезпеці!» повстали на смертельну битву з ворогом кращі сини і доньки Батьківщини.

Добровольчі батальйони зупинили ганебний план російського агресора і не допустили створення на території країни Новоросії. А Іловайськ, Дебальцево, Волноваха, Савур-Могила, Донецький аеропорт, Луганськ та інші гарячі (я б сказав, пекельні) бойові зіткнення,  продемонстрували  саможертовний  героїзм наших воїнів.

Більше того, саме Майдан започаткував масове  волонтерство, яке пізніше відроджувало нашу зруйновану армію. Захисні сітки, продукти, одяг, прилади нічного бачення і духовна підтримка молитвою й  літературним словом — це тільки нагадування про нескорений, величний дух, який перемагає. Майдан по-новому і назавжди закріпив наш європейський вибір і курс в НАТО. Він впевнено навернув нас до української мови, а у виборі другої мови – беззаперечно перемагає англійська, а не російська, і  цим багато чого сказано.

Духовність. Століттями українці мріяли про канонічну церкву. Постмайданний рух привів нас  на вівтар  канонічної Православної церкви України, утвердженої Томосом.

Не можна оминути знаменитий «безвіз», який дозволив українцям покращувати своє благополуччя, працюючи за кордоном і навчаючись жити по-європейському.

А наскільки змінив Майдан кожного з нас? Результати сьомої хвилі світового дослідження цінностей зафіксували, що українці стали  щасливішими, толерантнішими, патріотичнішими, проте  менш релігійними та агресивними. Як стверджує Марта Чумало, психологиня центру «Жіночі перспективи», частка щасливих людей в Україні за 9 років зросла з 68 % до 78, 3%. І це, незважаючи на Covid-19.

Звичайно, можна заперечувати ці цифри, бо той, хто через пандемію втратив роботу, менш щасливий, ніж  той, що виграв сто тисяч в лотерею.

Загалом питання щастя – поняття філософське, тому, маючи свою суб’єктивну думку, і не сперечаюсь.

Очевидно  одне – Майдан нас змінив на краще. Він наблизив кожного до створення міцної, стійкої, сучасної нації, яка стане запорукою майбутньої «нової» (за Шевченком), могутньої держави Україна.

Скрипка олігархії

Після бурі океан стає тихим, спокійним і підступно привітним. Людина швидко забуває про небезпеку і розхолоджується. А там, під товщею води, хижі акули чатують на жертву.

Майдан на якийсь час  загнав хижих акул олігархії в підпілля. І коли буря стихла, пройшовши післямайданівську люстрацію, клан олігархів швидко «активізувався», повів підступну боротьбу за захоплення влади на всіх рівнях. План передбачав не тільки  підкорення олімпів управління країною, але й  створення системи, де правоохоронні органи, судова система і Закон будуть працювати  на збагачення скоробагатьків.

Яскравим свідченням цього стали  вибори Президента у 2019 році і місцеві вибори, що нещодавно відбулися в Україні.

Скрипка олігархії  грає сумну мелодію і  нівелює  досягнення Майдану. Ця боротьба поляризує суспільство, змінює політичні вектори і затягує українське суспільство в  трясовину старої репресивної посткомуністичної системи.

Сьогодні ми бачимо, скільки зусиль докладає опозиція («Європейська Солідарність», «Голос», «Батьківщина»), щоб зберегти європейський вибір народу.

На цей рух  нахабно, й підступно тисне «руський мір» і пропутінська ОП «За життя» на чолі з паном Медведчуком.

Небезпека таїться в тому, що пропрезидентська політична сила «Слуга народу»   топчеться на місці, без визначення напряму руху. Вона ніби «за» Європу і разом із тим вичікує, а що скаже Москва? Відчувається, що все активніше діють агенти впливу Кремля.

На жаль, сповільнився процес навернення вірних  в лоно рідної Православної  Церкви України. 

Незагойною раною на тілі держави є корупція,   злочинність у вищих ешелонах  влади, нехтування Законом. Маємо розуміти, що щасливий рай існує тільки в снах. Майдан,  як вічно діючий вулкан, має викидати палаючу магму на тих, хто тягне Україну до прірви. Недаремно Майдану так бояться сучасні диктатори В. Путін та О. Лукашенко, хоча історія  людської цивілізації засвідчує, що імперії зла рано чи пізно руйнуються і зникають із карти світу.

Це чекає відсталу і загниваючу Росію. За твердженнями політичних аналітиків США, цей розвал може статися в найближчі десятиліття. Хоче цього Путін чи ні, але Майдан прискорив  незворотний іторичний процес.

l

Кажуть, що любов має пройти крізь біль. Зайчик  з відомого мультику, щоб підтвердити свою любов до їжачка, міцно притискався до гострих колючок. Кров капала, боліло тіло, а він терпів, бо ж міцно любив. Так і ми маємо пригортатися, до колючок української дійсності і демонструвати, попри все, свою любов.

Зайчик був щасливий, а  ми?..

Анатолій СЕМЕНЮК.

Майдан… Цей спалах народного революційного піднесення не виник стихійно. Там, в епіцентрі протестного руху, кожен свідомий українець, отой «маленький» гвинтик великої машини під назвою Україна, голосно заявив, що він вбачає пріоритетом свого життя встановлення справедливості, демократії, гідності та Закону на основі європейських цінностей в просторі людського співіснування.

Промайнуло сім років. Багато води витекло із ріки української Свободи і  Незалежності. Сьогодні від декого почуєш про розчарування, про біль втрат кращих синів-героїв нашого роду, про невдале управління державою і т. д.,  і т. п.

Та, попри все, сіяє над нами Зоря надії, віри і любові, зоря незгасима, яка віщує гідне буття українця.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 605

У жовтні Рахункова палата закінчила перший за 29 років незалежної України аудит Верховної Ради. Фінансова перевірка тривала понад 9 місяців. Експерти з’ясували, скільки і на що витрачали гроші депутати.  

Згідно з інформацією Рахункової палати, аудит проводився за період 2013­2019 роки. За 7 років апарат ВР, управління справами апарату парламенту, підприємства, установи та організації, пов’язані з ВР, використали 7,814 млрд грн. Основна маса коштів – 7,7 млрд грн. – надійшла із державного бюджету, а ще 114 млн грн. – з місцевих бюджетів. 

«Це перший аудит в історії Верховна Рада не перевірялася жодного разу за часи незалежності нашої держави. Ми охопили  2013­2019 роки, щоб не було упередженості. Перевірили, наскільки ефективно використовувалися бюджетні кошти та як відбувалося управління державним майном Апаратом Верховної Ради», – зазначив голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

Відповідно до результатів аудиту, понад половину коштів (51%) було витрачено на законотворчу діяльність парламенту. Ще 44% пішло на обслуговування, організаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення депутатів. Також 5% Верховна Рада витратила на розвиток електронного урядування. 

Аудит виявив певні порушення та недоліки в управлінні коштами апаратом Верховної Ради. Зокрема, у 2014­2017 роках парламент працював без ухвалених кошторисів, а в 2013 і 2019 роках кошториси були затверджені з порушенням термінів. 

Крім того, аудитори знайшли невикористані кошти – понад 475 млн грн. – через несвоєчасне ініціювання бюджетних асигнувань на кінець 2013-2019 років. Також експерти з’ясували, що на 5,7% земельних ділянок апарату ВР відсутні документи на право постійного користування.

За результатами аудиту Рахункова палата надала парламенту низку рекомендацій, щоб усунути виявлені порушення. Зокрема, Верховній Раді рекомендовано затвердити положення про апарат ВР, вдосконалити законодавство про управління держмайном, оплату праці у держсекторі, механізм виплат, передбачених депутатам на оренду житла тощо.

Вл. інф.

У жовтні Рахункова палата закінчила перший за 29 років незалежної України аудит Верховної Ради. Фінансова перевірка тривала понад 9 місяців. Експерти з’ясували, скільки і на що витрачали гроші депутати.  

Згідно з інформацією Рахункової палати, аудит проводився за період 2013­2019 роки. За 7 років апарат ВР, управління справами апарату парламенту, підприємства, установи та організації, пов’язані з ВР, використали 7,814 млрд грн. Основна маса коштів – 7,7 млрд грн. – надійшла із державного бюджету, а ще 114 млн грн. – з місцевих бюджетів. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 341

Наш співрозмовник – голова Колодяжненської 

сільської територіальної виборчої комісії Антоніна Комісарук 

Наш співрозмовник – голова Колодяжненської  сільської територіальної виборчої комісії Антоніна Комісарук 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 737

В українців є гарне побажання: коли починають якусь нову відповідальну роботу, як правило, кажуть: «Бог в поміч!».

З Божою поміччю відтепер працюватимуть і члени трудового колективу редакції «Вістей Ковельщини» — у середу, 11 листопада ц. р., освячено нове приміщення, яке вони заселили нещодавно. Розміщене воно у Ковелі на вулиці Міцкевича, 3, де раніше знаходився А-Банк.

Чин освячення здійснив протоієрей Михайло Левочко, священик Собору Благовіщення Пресвятої Богородиці м. Ковеля, з духовенством якої журналісти єднають довгі роки тісної співпраці. Ця співпраця розпочалася ще у 90-ті роки минулого століття, коли  газета активно підтримувала парафіян в боротьбі за відновлення  храму, який був фактично сплюндрований  в роки войовничого атеїзму.

До відродження святині великих і майже  титанічних  зусиль доклав тодішній  настоятель Свято-Благовіщенського храму о. Петро Левочко – батько о. Михайла, який нині разом з протоієреєм о. Василем Мичком гідно продовжують справу   попередників. Сьогодні Собор вражає прихожан своєю величчю, і є однією з найкращих  сакральних споруд  не тільки Ковеля, а  й Волині. До речі, й  о. Петро колись, й о. Василь нині – дописувачі «Вістей Ковельщини», спільно із газетярами наполегливо і послідовно працюють на справу становлення Православної Церкви  України.

В силу різних причин редакційний колектив не надто чисельний. Але його члени з великим піднесенням взяли участь в обряді освячення, разом із о. Михайлом помолилися за здоров’я  всіх присутніх, за  краще майбутнє Ковельської громадсько-політичної  газети, яка нещодавно відзначила своє 81-річчя  і яка є одним з найстаріших  та  найавторитетніших періодичних видань нашого краю.

В урочистості взяв також участь Почесний громадянин м. Ковеля, громадський дописувач «міськрайонки», письменник, поет, історик-краєзнавець Анатолій Семенюк. Настоятель Свято-Благовіщенського храму о. Василь Левочко, який у зв’язку з недугою, не зміг бути присутнім на  освяченні, привітав журналістів по телефону і благословив на плідну працю в  ім’я України, побажав міцного здоров’я і благополуччя на многії і благії літа.

Отець Михайло Левочко вручив редактору  Миколі Вельмі ікону Пресвятої Трійці і освятив приміщення та присутніх у ньому свяченою водою. Працівники редакції подякували за зворушливе дійство і висловили впевненість у ньому, що з Божою поміччю здолають всі перепони, які стоять на шляху  місцевої преси в   Україні.

Користуючись нагодою, вони також дякують за допомогу в облаштуванні нового приміщення редакції директору ПТМ «Ковельтепло» Володимиру бойку, а також Олександру Балаку, директору Ковельського промислово-економічного фахового коледжу Тетяні Селівончик, лаборанту Євгенію Кулику та іншим добрим людям, які допомагають нам словом і ділом.

Наш кор.

НА СВІТЛИНАХ: під час освячення нового приміщення редакції газети «Вісті Ковельщини»  і вручення ікони о. Михайлом ЛЕВОЧКОМ.

Фото Галини ЦЮРИ.

  

В українців є гарне побажання: коли починають якусь нову відповідальну роботу, як правило, кажуть: «Бог в поміч!».

З Божою поміччю відтепер працюватимуть і члени трудового колективу редакції «Вістей Ковельщини» — у середу, 11 листопада ц. р., освячено нове приміщення, яке вони заселили нещодавно. Розміщене воно у Ковелі на вулиці Міцкевича, 3, де раніше знаходився А-Банк.

Чин освячення здійснив протоієрей Михайло Левочко, священик Собору Благовіщення Пресвятої Богородиці м. Ковеля, з духовенством якої журналісти єднають довгі роки тісної співпраці. Ця співпраця розпочалася ще у 90-ті роки минулого століття, коли  газета активно підтримувала парафіян в боротьбі за відновлення  храму, який був фактично сплюндрований  в роки войовничого атеїзму.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 605

В Україні запровадили карантин вихідного дня. Це означає, що до кінця листопада по суботах і неділях повноцінно працюватиме тільки критична інфраструктура: продуктові магазини, аптеки, транспорт. Ухвалення цього рішення супроводжувалось протестами малого бізнесу та палкою дискуією у владі. Що кажуть прихильники та критики цієї ідеї,  досліджував  Центр  громадського моніторингу та контролю.

Заборони вихідного дня

Згідно з рішенням уряду, карантин вихідного дня передбачає введення додаткових обмежень з 00:00 суботи до 00:00 понеділка. На цей час забороняється робота закладів громадського харчування: кафе, ресторанів, барів (можлива тільки торгівля на виніс), торговельно-розважальних центрів, кінотеатрів, театрів, музеїв, спортзалів, басейнів, салонів краси та магазинів промтоварів. 

На вихідні дозволено працювати тільки продуктовим магазинам, аптекам, ветеринарним аптекам, банкам, пошті, закладам технічного обслуговування та ремонту, а також автозаправкам без зон харчування. 

Попередньо карантин триватиме три вихідних поспіль – з 14 до 30 листопада. Але у МОЗ не виключають, що обмеження можуть бути продовжені.

Позиція уряду

Ініціатором і головним захисником карантину вихідного дня є Кабінет міністрів. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, якщо не посилити карантин хоча б у вихідні, то вже за місяць лікарні будуть переповнені.

«У нас же завдання – не зупинити присутність людей у розважальних закладах, закладах харчування, у нас завдання – зменшити потоки людей у метро, у маршрутних таксі, зменшити соціальні контакти людей через вихідні дні для того, щоб зупинити зростання хвороби в Україні. Якщо нічого не зробити, вже 10-15 грудня медична система не зможе приймати жодну людину –  місць у лікарнях не буде навіть в коридорах», – заявив прем’єр. 

У МОЗ кажуть, що більш ефективним рішенням для покращення епідеміологічної ситуації був би повний локдаун, але це складно з фінансової точки зору, тому шукають компроміс. 

«Для лікарів кращий спосіб – введення повного локдауна мінімум на три тижні. Але, виходячи з розрахунків Мінекономіки і Мінфіну, ми не можемо витримати повний локдаун, тому знаходимо баланс між збереженням здоров’я і введенням протиепідемічних заходів», – пояснив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Аргументи критиків 

Навіть всередині Кабміну є критики карантину вихідного дня. Так, від ухвалення постанови утримався міністр культури Олександр Ткаченко. Раніше очільник Мінкульту оприлюднив свою позицію з огляду на можливі наслідки для культури: «Заклади культури очевидно не є епіцентром для розповсюдження вірусу. Контролювати дотримання карантинних обмежень у закладах культури чи не найпростіше. Тому закривати сферу, яка фактично є взірцем для багатьох галузей по виконанню санепідем вимог МОЗ, – рішення, яке прирікає державу на неминучі втрати».

Критикують закриття закладів культури і в парламенті. Так, заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук заявила: «Заклади культури і так перебувають на межі життя і смерті, про що ми знаємо вже не перший місяць. Наш Комітет робить все можливе для того, щоб підтримати індустрію і зберегти її життєздатність, адже пандемія – не вічна».

Те, що постанова Кабміну принесе більше шкоди, ніж користі, впевнені в Європейській бізнес асоціації. Особливо відчутно карантин може вдарити по власниках кафе та ресторанів, які заробляють до 40% виручки у вихідні.У заяві організації йдеться: «Рівень економічної активності у вихідні є досить високим. Тому повне закриття на вихідні може боляче вдарити по підприємцях, а для деяких – стати фінальною крапкою в роботі».

Обіцянки підтримати бізнес

У відповідь на критику в уряді заявили, що готові підтримати українських підприємців. Бізнесу, який постраждає від карантину вихідного дня, обіцяють компенсувати частину зарплат робітників у зв’язку з простоєм. Будуть продовжуватись виплати на дітей для родин підприємців, надалі реалізовуватимуть програму доступних кредитів «5-7-9», яка дає змогу отримати кредитні канікули для бізнесу. 

Також у Кабміні анонсували програму портфельних гарантій, у рамках якої до 80% кредиту покриватиме держава. Разом із Торговельно-промисловою палатою вже напрацьовується механізм визнання карантину вихідного дня форс-мажорною обставиною. 

Про ефективність карантину вихідного дня можна буде казати вже за кілька тижнів. Експерти прогнозують, що якщо зниження захворюваності не відбудеться, то в країні можуть оголосити повний локдаун. Тож дуже важливо не забувати правила безпеки, носити маску і дотримуватись соціальної дистанції як у вихідні, так і в будні. 

Оксана КОВАЛЬ.

В Україні запровадили карантин вихідного дня. Це означає, що до кінця листопада по суботах і неділях повноцінно працюватиме тільки критична інфраструктура: продуктові магазини, аптеки, транспорт. Ухвалення цього рішення супроводжувалось протестами малого бізнесу та палкою дискуією у владі. Що кажуть прихильники та критики цієї ідеї,  досліджував  Центр  громадського моніторингу та контролю.

Заборони вихідного дня

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 334