Бюджет-2021: 

як держава розподілить податки українців

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 391

1 січня 2021 року у пологовому будинку Ковельського МТМО народилося троє немовлят: дві дівчинки та один хлопчик, — про це повідомлено на сторінці Ковельського МТМО у Фейсбуці.

l

У Ковелі п'яний чоловік зайшов у чужу квартиру, і заснув там.

Як відомо, волинські патрульні щодня отримують чимало викликів. Вони поспішають рятувати чиєсь життя чи допомогти тим, хто її потребує.

Про цікаві випадки, які надходили у патрульну поліцію Волинської області протягом 2020 року, розповіла ІА "Конкурент" речниця патрульних Валентина Мельник.

"Усі виклики, які надходять, дуже важливі як для заявників, так і для поліцейських. Інспектори в найкоротший термін прибувають за вказаними адресами, оскільки розуміють, що саме там громадяни потребують кваліфікованої допомоги", — каже речниця.

Серед цікавих викликів, які траплялися останнім часом, пригадала випадок, коли чоловік заснув у одному із спортивно-розважальних комплексів міста, а коли прокинувся, то заклад вже був зачинений. Охорону він не зміг знайти, тому викликав патрульних. Поліцейські приїхали і охоронці відчинили двері чоловікові.

Також був виклик від чоловіка, який повідомив, що в своїй квартирі на стінах та дверях побачив сліди крові. Виявилося, у чоловіка була рана на мізинці на руці, яку він не бачив. Поліцейські одразу викликали бригаду швидкої медичної допомоги.

На стаціонарному посту "Цумань" патрульні помітили чоловіка похилого віку, який йшов узбіччям у напрямку Рівного. Виявилося, що чоловік вийшов з електрички у Ківерцях і випадково пішов не у той бік. Тому заблукав. Поліцейські посадили його на автобус до Луцька.

"Ще був виклик, коли заявниця повідомила, що квартиранти із сусідньої квартири дзвонять у дверний дзвінок та втікають. Таке відбувається систематично. Патрульні, які прибули за вказаною адресою, провели профілактично-роз'яснювальну бесіду", — розповідає Валентина Мельник.

Влітку трапилася ДТП, в якій лелека влетів у лобове скло автомобіля. Заявник не постраждав, почувався добре і не потребував медичної допомоги. Він звернувся до поліції з метою інформування.

Також у Ковелі був випадок, коли чоловік проник до чужого житла і заснув. Власник помешкання викликав патрульних. Як з'ясувалося, чоловік, який зайшов у приміщення, просто переплутав помешкання.

ІА "Конкурент".

l

У волинських лісах в січні з'явилися гриби. 

Природа не перестає дивувати — просто посеред зими на Волині в лісах виросли… гриби. Виявляється, через кліматичні аномалії масово почали рости лисички, білі гриби, а також зеленички. Наявність плевротів не надто дивує, адже вони здатні витримувати навіть дуже сувору зиму, тому ростуть в лісах зазвичай з листопада по березень.

Досвідчений грибник, який знає "місця", тепер може за півгодини зібрати навіть кілограм грибів! І ніщо не вказує на те, що вони можуть зникнути в найближчі дні.

Фотографіями трофеїв тихого полювання поділилася Людмила Олійник у соцмережі Instagram,  надавши  відповідний  фотоматеріал.

До слова, гриби вона знайшла 1 січня у селі Богушівка Луцького району, що на Волині.

Також відповідні фото розмістили у соцмережі Instagram інші мешканці Волині, зокрема, Любов Лопацька. "1.01.2021. Місто Ковель. Грибний сезон продовжується", — йдеться у дописі.

"Волиньinfa".

l

Пасажир у поїзді до Харкова забув валізу з 19 тисячами доларів.

Про це у Facebook повідомив керівник з комунікацій і клієнтського маркетингу пасажирського напрямку "Укрзалізниці" Олександр Шевченко.

Валізу встигнули повернути власнику.

"І щоб вже точно закрити питання піклування про наших пасажирів: буквально вчора провідник поїзда Рахів-Харків знайшов і повернув пасажирові забуту у вагоні валізу з 19 тисячами доларів, а це могла б бути рекордна виручка за продаж чаю", — написав Шевченко.

Зібрала Світлана ЛЯШУК.

1 січня 2021 року у пологовому будинку Ковельського МТМО народилося троє немовлят: дві дівчинки та один хлопчик, — про це повідомлено на сторінці Ковельського МТМО у Фейсбуці.

ххх

У Ковелі п'яний чоловік зайшов у чужу квартиру, і заснув там.

Як відомо, волинські патрульні щодня отримують чимало викликів. Вони поспішають рятувати чиєсь життя чи допомогти тим, хто її потребує.

Про цікаві випадки, які надходили у патрульну поліцію Волинської області протягом 2020 року, розповіла ІА "Конкурент" речниця патрульних Валентина Мельник.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 331

У різних регіонах України й у різних господинь свої рецепти і свої секрети приготування куті. Ми підібрали кілька варіантів першої страви після першої зірки.

Кутя (сочиво, колево, коливо) — традиційна страва з пшениці або ячменю з додаванням маку, меду і горіхів, яке готують православні християни: 

- 6 січня на Святвечір напередодні Різдва Христового (Багата кутя), 

- 13 січня перед старим Новим роком (Щедра кутя) 

- 18 січня на Водохресний Святвечір перед Богоявленням, або Водохрещем (Голодна кутя). 

Кутя «Українська»

Традиційний рецепт. На 2 склянки пшениці: 3 л води, 1 склянка маку, півсклянки посічених ножем волоських горіхів, 1 яблуко, 1/3 склянки меду, 1 неповна склянка цукру-піску. 

Підсушіть зерна пшениці в духовці при максимальній температурі (200-250 градусів) одну годину. Час від часу помішуйте, щоб зерна не підгоріли. Потім промийте і замочіть в холодній воді на цілу ніч. Розведіть мед у 3/4 склянки гарячої води. Тим часом доведіть зерна у 3 л води до кипіння, варіть на слабкому вогні не менше 3-4 години, поки зерна не лопнуть. Прокип'ятіть на слабкому вогні мак, відкиньте на сито і розтовчіть макогоном у ступці або мисці, відкладіть. Коли все охолоне, змішайте зерна, мак, мед, цукор у мисці і додайте порізані дрібними кубиками яблука. Поставте кутю на холод. Можна на свій смак додати узвар і сухофрукти з узвару.

«Правдива кутя» за старовинним рецептом

Пшениця неочищена – 2 повні склянки, вода - 1,5 л, мак – 1 склянка, мед - 2 столові ложки, почищені й порізані волоські горіхи – одна-дві жмені. 

Спочатку маємо очистити від полови зерна пшениці. Зробити це не так вже й просто, але якщо ви справді хочете відчути себе на місці своїх предків, доведеться потрудитися. Для цього потрібні глибока дерев`яна миска або ще краще — ступка, дерев`яний товкач і пшениця. У ступку кладемо жменю зерен пшениці, і як слід, розтираємо їх. Щоб було легше відокремити полову, підливаємо теплу воду в ступку. Після цього необхідно два-три рази промити пшеницю. Заливаємо зерна водою, замочуємо на 2-3 години і варимо на повільному вогні до повної готовності – на це піде не менше 5 годин. Щоб не підгоріло, помішуємо, якщо треба, доливаємо воду. У невеликій ступці чи мисці добре розтираємо макогоном мак — має виділитися молочко з маку. Додаємо до маку мед (якщо зацукрився, трохи треба розігріти з невеликою кількістю води). З'єднуємо все з готовою пшеницею. Посипаємо зверху посіченими ножем або злегка потовченими у ступці горіхами.

Кутя «Панська»

500 г пшениці (або 2 склянки вже звареної, купленої на базарі), 150 г жовтих родзинок і 50 г кураги, 200 г волоських горіхів, 100 г мигдалю, 200 г маку. 

Добре промийте пшеницю і накрийте полотниною, відкладіть 12-16 годин, поки добре не набрякнуть паростки. Родзинки, порізані на шматочки, курагу та горіхи замочіть на 5-10 хвилин у невеликій кількості не дуже гарячої води (можна окремо, а потім відцідити і змішати). Після цього додайте «пророщену» пшеницю у суміш волоських горіхів, мигдалю, родзинок і кураги. Мак залийте теплою водою і добре розітріть у мисці макогоном чи дерев`яною ложкою. Змішайте все з маком. Залийте теплою чистою водою. Додайте трохи меду або цукру – але небагато, бо родзинки дуже солодкі, меду для більшої солодощі, хоча і без цього правильна кутя вже повинна бути досить солодка від родзинок, так що не перестарайтеся з солодкістю і з кількістю меду.

Кутя з перловки замість пшениці

1 склянка перлової крупи, 1 неповна склянка маку, півсклянки почищених волоських горіхів, півсклянки родзинок, мед і цукор за смаком. 

Перлову крупу промийте, залийте водою у співвідношенні 1 частина крупи на 3 частини води, додайте дрібку солі. Варіть на повільному вогні до готовності. Щоб не підгоріло, помішуйте, якщо треба, доливайте трохи води. Відкиньте на сито і охолодіть. Мак заваріть крутим окропом і поставте на слабкий вогонь і варіть доти, аж поки зернятка не будуть легко розтиратися між пальцями. Потім мак відкиньте на сито, добре відцідіть і перекрутіть через м'ясорубку. Можна навпаки – спочатку змолоти мак у кавомолці, а потім зварити. Мак перемішайте з готовою перловкою, додайте посічені ножем горіхи, промиті родзинки, мед і цукор за смаком. Перемішайте. Присмачіть мигдальним молочком, або просто трохи розбавте кип’яченою водою чи узваром. А вже на Різдво можна подавати з вершками чи молоком.

Кутя з рису та варення

1 склянка рису, цукор за смаком, дрібка солі, 1 склянка проціджених ягід або шматочків фруктів з червоного або жовтого варення (вишні, абрикоси, сливи, яблука, полуниці).

Рис переберіть, промийте, залийте водою, доведіть до кипіння. Відкиньте на сито, промийте під проточною холодною водою, знову покладіть у каструлю і варіть до готовності у великій кількості води. Знову відкиньте на сито й охолодіть. Високоякісні, дорожчі сорти довгого чи круглого розсипчастого рису промивати не треба.

З улюбленого варення виберіть і відкиньте на сито склянку ягід чи фруктів і обережно змішайте з рисом. Підлийте трохи сиропу, що залишився, або солодкої кип'яченої води, або мигдального молока. Волоські горіхи та варення з чорниць, ожини, чорної смородини до цього рецепту не підходять.

Кутя з рису з мигдалем 

та жовтими родзинками

250 г рису, 100 г мигдалю, 100 г родзинок, цукор і цукрова пудра за смаком. 

Рис приготуйте, як за попередніми рецептами. Ошпарений крутим окропом мигдаль витримайте у воді півгодини, затим розітріть, додайте цукор за смаком, розведіть невеликою кількістю води і перемішайте з готовим охолодженим рисом, потім покладіть промиті й ошпарені жовті родзинки, корицю і знову перемішайте.

Кутя з ячменю та заморожених ягід

Півсклянки ячменю, 6-7 склянок води, 3-4 столові ложки цукру або меду, 250-300 г заморожених ягід (малина, суниці, полуниці), півсклянки жовтих та чорних родзинок, 1 склянка вишень без кісточок з компоту (можна зацукровані або у власному соці) або інших ягід з улюбленого варення. 

У великій мисці замочіть зерна ячменю у холодній воді на цілу ніч. Потім воду не зливати. Варіть ячмінь у цій же воді на слабкому вогні не менше години. Додайте цукор або мед, морожені ягоди, родзинки і варіть на слабкому вогні ще півгодини. Додайте відціджені вишні і варіть ще 10 хвилин, поки не вийде досить густа каша. Подавайте охолоджену.

У різних регіонах України й у різних господинь свої рецепти і свої секрети приготування куті. Ми підібрали кілька варіантів першої страви після першої зірки.

Кутя (сочиво, колево, коливо) — традиційна страва з пшениці або ячменю з додаванням маку, меду і горіхів, яке готують православні християни: 

- 6 січня на Святвечір напередодні Різдва Христового (Багата кутя), 

- 13 січня перед старим Новим роком (Щедра кутя) 

- 18 січня на Водохресний Святвечір перед Богоявленням, або Водохрещем (Голодна кутя). 

Традиційний рецепт. На 2 склянки пшениці: 3 л води, 1 склянка маку, півсклянки посічених ножем волоських горіхів, 1 яблуко, 1/3 склянки меду, 1 неповна склянка цукру-піску. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 440

Взимку, здається, для городника настають канікули. Це не зовсім так. Цей час треба витратити для аналізу і оцінки минулого сезону, планування наступного, вивчення нових методів вирощування. Взимку запасаються насінням овочів, добривами, засобами поливу і обробки рослин.

Роботи на городі взимку ніби й небагато, але для підвищення врожайності вона вкрай необхідна. В першу чергу, провести снігозатримання в регіонах з невисоким сніжним покривом. На пагорбах і ділянках, які продуваються вітром, снігу практично немає. У цих місцях треба покласти гілки дерев або чагарників, хмиз, снопи очерету або кукурудзи поперек напрямку вітрів. Завдяки цьому земля менше промерзає і навесні підвищується поглинальна здатність грунту. По мерзлій землі талі води просто стікають в низини.

Шар снігу в 10 см при таненні навесні дає до 300 л води на 10 м2. Для раннього сходу снігу з городу в кінці зими на ділянку розкидають темні сипучі речовини: землю, сажу, пісок. На сонці речовини чорного кольору швидше прогріваються.

Також треба прикривати снігом посадки суниці, часнику для успішної перезимівлі. У малосніжні зими при настанні стійкого похолодання доводиться вкривати мульчею. Використовують тирсу, перепрілий гній, торф. Шар мульчі повинен бути не менше 5 см, більш тонкий шар не дасть ефекту.

Навіть якщо ви не живете на своїй дачі круглий рік, знайдіть час в період новорічних канікул і виберіться на свою ділянку, щоб оцінити її стан.

Роботи в саду 

і на городі в січні

Перевірте, чи не постраждали від сильних морозів плодові дерева. Пора, якщо це не зроблено раніше, провести їх підгортання снігом. Не завадить це і ягідним кущам, особливо паросткам малини.

У сувору і малосніжну зиму слід додатково утеплити плодові дерева газетним папером. Стовбур і скелетні гілки обгортають в кілька шарів, закріплюючи шпагатом, а зверху закривають руберойдом.

Проводиться огляд дерев, чагарників. На гілках добре помітні листя, що не опали, в яких можуть гніздитися шкідники. Необхідно збирати і знищувати ці гнізда, а також висохлі плоди-мумії: в них зимує плодова гниль.

Настав час посилити боротьбу з гризунами. Після кожного снігопаду не завадило б понакидати снігу під всю крону дерева, а потім щільніше утрамбувати його. Ось і закритий доступ гризунам до коріння і шийки стовбура. Не забути б і про ягідники – адже критична температура в грунті для коренів полуниці -80С. Ковдра зі снігу морозу не перешкода, якщо ягідник не заховається з осені. Але краще віддати перевагу ялиновим гілкам: голки, що обсипалися по весні стануть відмінним добривом для грунту. А для зайців це ще один додатковий заслін. Можна обмазати стовбур і основні гілки розчином коров'яку в суміші зі свіжогашеним вапном і глиною з додаванням на відро суміші 50 г креоліну.

Перші помічники в боротьбі з шкідниками влітку – птахи. Але їх слід залучити на ділянку вже взимку. Зробіть годівниці, підійдуть молочні пакети, які легко перетворити в будиночки, а на корм йде все – крупа, насіння, сушені ягоди і шматочки несолоного шпику.

До речі, нацькувати синиць на зимуючих плодожерок нескладно. Потрібно накапати на кору дерев поруч з гніздами трохи розтопленого несолоного сала. Синиці, великі любителі цих ласощів, виявлять спочатку його, а потім і шкідників.

А ось після рясних снігопадів, якщо вони мокрі, сніг з гілок дерев і чагарників варто періодично струшувати. Шкода порушувати красу, а треба: для здоров'я посадок.

До речі, і вдома є чим зайнятися: пора перевірити збереження посадкового матеріалу і овочів, видалити продукцію, яка зіпсувалась, зайнятися сортуванням і прогріванням насіння. Уже на початку місяця починають висадки розсади огірків, а в кінці – томатів. Ці роботи проводять і в зимових теплицях. 

Січень – час, коли вже можна висівати дещо на розсаду – і овочі, і квіти. Це ідеальна пора для живцювання хвойних дерев і кущів. І, звичайно ж, саме в січні ми активно закуповуємо насіння, компоненти і тару для розсади.

Підготувала 

Наталія РОМАНОВСЬКА.

Взимку, здається, для городника настають канікули. Це не зовсім так. Цей час треба витратити для аналізу і оцінки минулого сезону, планування наступного, вивчення нових методів вирощування. Взимку запасаються насінням овочів, добривами, засобами поливу і обробки рослин.

Роботи на городі взимку ніби й небагато, але для підвищення врожайності вона вкрай необхідна. В першу чергу, провести снігозатримання в регіонах з невисоким сніжним покривом. На пагорбах і ділянках, які продуваються вітром, снігу практично немає. У цих місцях треба покласти гілки дерев або чагарників, хмиз, снопи очерету або кукурудзи поперек напрямку вітрів. Завдяки цьому земля менше промерзає і навесні підвищується поглинальна здатність грунту. По мерзлій землі талі води просто стікають в низини.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 369

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 359

Гороскоп

з 11 по 17 січня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 470

Одним з найулюбленіших зимових свят наших дітей є День Святого Миколая, який щороку відзначаємо 19 грудня на честь святителя Миколая, архієпископа з Мир Лікійських, чудотворця.

На Ковельщині з нагоди свята відбулося чимало цікавих заходів, організованих працівниками органів  місцевої влади, відповідних служб, керівниками установ та організацій шкільного і дошкільного виховання. Про окремі з цих дійств читайте розповіді на 8-й сторінці сьогоднішнього номера "Вістей Ковельщини" у спеціальному святковому випуску "Рідного міста".

НА СВІТЛИНІ: учасники свята — вихованці Волинського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей, що діє у Ковелі (директор Галина Йовик).  

Фото з архіву центру.

Одним з найулюбленіших зимових свят наших дітей є День Святого Миколая, який щороку відзначаємо 19 грудня на честь святителя Миколая, архієпископа з Мир Лікійських, чудотворця.

На Ковельщині з нагоди свята відбулося чимало цікавих заходів, організованих працівниками органів  місцевої влади, відповідних служб, керівниками установ та організацій шкільного і дошкільного виховання. Про окремі з цих дійств читайте розповіді на 8-й сторінці сьогоднішнього номера "Вістей Ковельщини" у спеціальному святковому випуску "Рідного міста".

НА СВІТЛИНІ: учасники свята — вихованці Волинського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей, що діє у Ковелі (директор Галина Йовик).  

Фото з архіву центру.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 491

Погода в Ковелі 

24 - 30 грудня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 477

Цей рік видався дуже складним для малого та середнього бізнесу. Підприємці зазнали чимало втрат під час локдауну навесні, карантину вихідного дня та постійних карантинних обмежень. Чимало українців вже витратили заощадження на підтримку власної справи, провели перші скорочення і відчайдушно потребують порятунку. Аби допомогти бізнесу вижити, Верховна Рада ухвалила низку антикризових законів. На які компенсації можуть розраховувати підприємці, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю. 

Закони 

на підтримку бізнесу

Допомогти підприємцям пережити кризу мають три закони. Перший закон №4429 стосується соціальної підтримки. Відповідно до нього, ФОПи та наймані працівники, які постраждали через карантин, отримають одноразову матеріальну допомогу у розмірі 8 тисяч гривень. Згідно з прогнозами, на таку допомогу можуть розраховувати понад мільйон українців. 

«Якщо ви ФОП і змушені закрити, наприклад, свою кав’ярню, або найманий працівник – і вас звільняють, бо кав’ярня, де ви працювали, на жаль, закривається, ви зможете отримати допомогу в розмірі 8 тисяч гривень», – уточнює Президент Володимир Зеленський. 

Ще один тип виплат спрямований на збереження робочих місць. Якщо власник бізнесу не закрився, але через карантин скоротив час роботи і відправив працівників у вимушену відпустку – держава виплатить 8 тисяч гривень за кожного працівника. 

Заявку на отримання допомоги можна оформити на порталі «Дія» з 14 до 31 грудня включно. Для цього знадобиться електронний підпис та відкритий банківський рахунок у форматі IBAN. В уряді обіцяють, що заповнення заяви займе не більше 5 хвилин, а гроші автоматично будуть зараховані на рахунок після перевірки даних.

Закон також передбачає, що під час карантину і відразу після його закінчення не припинятимуть ліцензію на торгівлю алкоголем, навіть якщо підприємець вчасно за неї не заплатив. Для бізнесу, діяльність якого підпадає під обмеження, на період карантину скасовується орендна плата.

Другий закон №4430 – це зміни до Податкового кодексу. Він передбачає низку послаблень для бізнесу, зокрема списання податкових боргів, звільнення від сплати єдиного соціального внеску та єдиного податку ФОП першої групи. Закон пропонує списати податкові борги до 3060 грн та відтермінувати борги до 6800 грн, які виникли до 1 грудня 2020 року. За словами Президента Зеленського, борги пробачать чотирьом мільйонам українців. Документ також пропонує списати штрафи та пені з податкових боргів, якщо їх погасять протягом шести місяців після набуття законом чинності. Від оподаткування також звільняється матеріальна допомога, яку громадяни та бізнес отримують від держави у зв’язку з карантином.

Останній закон №4431 – це зміни до бюджету, які передбачають фінансування допомоги бізнесу за кошти Фонду боротьби з COVID-19. За інформацією уряду, загальна вартість пакету запланованої допомоги від держави – 14,6 млрд. грн. Перші виплати мають відбутись уже до нового року. 

Відтермінування касових апаратів 

Крім антикризових законів, Рада також підтримала відтермінування введення РРО (Реєстраторів розрахункових операцій), чого вимагали підприємці. Закон переніс обов’язкове використання касових апаратів на 1 січня 2022 року для ФОПів другої – четвертої груп, які платять єдиний податок.

Також документ скасував штрафи за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО.

Важливо знати, що наступного року касові апарати будуть необхідними для підприємців, які реалізують побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарські засоби та вироби медичного призначення. Також РРО мають використовувати ФОПи, що надають посередницькі послуги щодо нерухомого майна, а також виробляють, постачають чи продають дорогоцінні вироби.

Думки експертів 

Загалом експерти по-різному оцінюють ініціативи влади. Так, радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк впевнений: «Запровадження матеріальної допомоги та низки податкових стимулів для громадян та бізнесу на період карантину дозволить втримати економіку нашої держави, а підприємцям пройти можливий локдаун».

Водночас економіст Олексій Кущ зауважує, що значна частина українського бізнесу працює в «тіні», тому чимало підприємців не отримають від держави компенсації у 8 тисяч.

«Чому ця цифра до реальних умов української економіки не адаптована? Тому що в нас високий рівень тінізації ринку праці. Відповідно, близько трьох мільйонів найманих працівників податкова на своїх «радарах» узагалі не спостерігає. Ці люди опиняться ніби за бортом цієї допомоги бізнесу», – розмірковує експерт. 

У свою чергу представник Економічної експертної платформи Олег Гетьман вважає доцільною матеріальну допомогу, але критикує відтермінування касових апаратів: «Підтримка малого бізнесу на суму 8 тисяч гривень вбачається доцільною. Ряд підприємців і їхніх співробітників дійсно постраждали від обмежень, введених Кабміном. І ще зазнають збитків від обмежень, які плануються для сфери громадського харчування та розваг на початку січня. А ось рішення про РРО не є оптимальним. Відстрочка РРО є відкладанням проблеми, а не її рішенням».

Згодні експерти в одному: криза ще не скінчилась, і підприємцям знадобиться підтримка. Ніхто не береться прогнозувати, як українська економіка переживе новий локдаун у січні. Залишається сподіватись, що податкові послаблення та фінансова підтримка допоможуть підприємцям пройти важкий період без серйозних втрат.

Оксана КОВАЛЬ.

Цей рік видався дуже складним для малого та середнього бізнесу. Підприємці зазнали чимало втрат під час локдауну навесні, карантину вихідного дня та постійних карантинних обмежень. Чимало українців вже витратили заощадження на підтримку власної справи, провели перші скорочення і відчайдушно потребують порятунку. Аби допомогти бізнесу вижити, Верховна Рада ухвалила низку антикризових законів. На які компенсації можуть розраховувати підприємці, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю. 

Допомогти підприємцям пережити кризу мають три закони. Перший закон №4429 стосується соціальної підтримки. Відповідно до нього, ФОПи та наймані працівники, які постраждали через карантин, отримають одноразову матеріальну допомогу у розмірі 8 тисяч гривень. Згідно з прогнозами, на таку допомогу можуть розраховувати понад мільйон українців. 

«Якщо ви ФОП і змушені закрити, наприклад, свою кав’ярню, або найманий працівник – і вас звільняють, бо кав’ярня, де ви працювали, на жаль, закривається, ви зможете отримати допомогу в розмірі 8 тисяч гривень», – уточнює Президент Володимир Зеленський. 

Ще один тип виплат спрямований на збереження робочих місць. Якщо власник бізнесу не закрився, але через карантин скоротив час роботи і відправив працівників у вимушену відпустку – держава виплатить 8 тисяч гривень за кожного працівника. 

Заявку на отримання допомоги можна оформити на порталі «Дія» з 14 до 31 грудня включно. Для цього знадобиться електронний підпис та відкритий банківський рахунок у форматі IBAN. В уряді обіцяють, що заповнення заяви займе не більше 5 хвилин, а гроші автоматично будуть зараховані на рахунок після перевірки даних.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 473

Нинішнього року, коли й без того слабку вітчизняну економіку підкосила пандемія коронавірусу, відтак чимало співвітчизників втратили роботу, нас «прибивають до землі» ще й істотним збільшенням тарифів на комунальні послуги — пересічно на 57%. Через це мільйони родин стали неспроможними сплачувати «комуналку». Про це пишуть “Сільські вісті”.

Новий електрозашморг 

для населення

Як уже  повідомляла наша газета, з 1 грудня тариф національної компанії «Укренерго» на передачу електроенергії зріс на 30% і становить 312,76 гривні за МВт·год (досі був 240,23 грн/МВт·год). Щоправда, вважаймо, нам іще «пощастило» із розміром подорожчання. Бо у вересні Укренерго направило до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розрахунки, згідно з якими тариф на передачу повинен був збільшитися до 640,48 грн/МВт·год, проти чого виступили споживачі: регіонами прокотилися протести.

Але цим не обійшлось. У розпал опалювального сезону «газівники» також укотре вирішили потрусити гаманці побутових споживачів.

“Золоті” ціни на газ

НКРЕКП схвалила підвищення з 1 січня 2021-го тарифів на розподіл природного газу (так звана абонплата). У середньому ціни зростуть на… 80%! Отже, автоматично підвищаться і тарифи на тепло та гарячу воду, вартісна складова газу в яких — 70-80%.

Тож поки що «втішаймося» цінами на грудень. Втім, експерти попереджають: у січні ми всі отримаємо нові платіжки за газ, де нібито заморожений грудневий тариф буде «надолужено».

До речі, ще рік тому, 2 грудня 2019-го, Президент Володимир Зеленський заявляв, що наступної зими завдяки «цікавому рішенню» тарифи на тепло вдасться знизити на 50% (удвічі). В результаті вже у жовтні 2020 року (на старті опалювального сезону) українцям на оплату житлово-комунальних послуг нарахували сумарно 11 млрд. грн., що на 57% перевищує показник минулого року (7 млрд. грн). В середньому платіжка на одну сім’ю зросла на 741,9 грн.

Нічим платити? Покарають санкціями

За даними Держстату, загальна заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг на кінець листопада 2020 року сягнула майже 60 мільярдів гривень, левова частка яких — за постачання та розподіл природного газу, а також централізоване водопостачання. Сьогодні вже кожна четверта українська родина через відсутність коштів просто не оплачує компослуги.

А оскільки держава фактично самоусунулася від розв’язання цієї гострої соціальної проблеми, вирішувати її на свій лад узялися в регіонах комунальники. Так, газові компанії, яким населення вже заборгувало понад 25 мільярдів гривень, почали відключати помешкання українців від благ цивілізації.

Таких прикладів по всій Україні чимало. В місті Лубни Полтавської області, скажімо, користувачам відрізають газ за борг у розмірі 2 тисячі гривень. «Головне, в середині листопада дзвонила контролер, питала, коли заплатите. Їй сказали — 6 грудня, коли буде зарплата. Проте через два дні приїхали з “Лубнигаз”, коли діти були самі вдома, вломилися без дозволу, перелякавши малих, перекрили вентиль і опечатали. Ось так, без суду, без актів, без нічого», — розповідає мешканка міста.

«За законом, для того щоб відключити боржника від газопостачання, потрібно йти до суду, доводити, що споживач боржник. Але для комунальників це – фінансові витрати і час, оскільки справа може затягнутися не на один рік. Та й суди можуть стати на бік соціально незахищених громадян, — коментує інцидент з газівниками в регіонах юрист Сергій Іваненко. — Зі свавіллям комунальних компаній миритися не можна. Якщо попередження не вручено, а у працівників відсутні направлення за конкретною адресою, якщо люди проникли без дозволу на приватну територію, потрібно викликати поліцію. 

А витік газу фіксується не на нюх, а спеціальним сертифікованим приладом, який називається детектором  витоку, або газоаналізатором. Тобто якщо людям газівники будуть заявляти про витік газу, у них повинен бути прилад і сертифікат на нього. В іншому разі це можна трактувати як незаконне проникнення на приватну територію».

А тим часом комунальники пішли в наступ і законодавчим шляхом. Адже у Верховній Раді є така собі голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів від «Слуги народу» Галина Третьякова, яка їх чудово розуміє. Ще перед початком опалювального сезону вона зареєструвала постанову, якою рекомендує парламенту ухвалити законопроєкт про зміни до законодавства щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. 

Чи не найцікавіші зміни пропонуються до Закону «Про виконавче провадження». Так, у ньому пропонується прирівняти боржників в оплаті житлово-комунальних послуг до боржників за аліментами. Зокрема, змінами передбачено, що за наявності відповідної заборгованості державний виконавець виносить постанови: про встановлення тимчасового обмеження для боржника у праві виїзду за межі України, керування автомобілем тощо.

Також передбачені штрафи для злісних неплатників. Стягнення можуть розповсюджуватися на заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, а також може бути звернено на… майно боржника. Тобто на квартиру або іншу нерухомість. При цьому в окремих випадках стягнення на заробітну плату ще й може накладатися одночасно з конфіскацією майна.

Пообіцяти не значить одружитися

Отакий законодавчий «сюрприз» готують нам «слуги народу». Чи треба казати, що населення в період пандемії і так обсіли злидні. Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, який вивчає в тому числі й рівень бідності, констатував, що за підсумками 2020 року українці збідніли на 17%, ніж були 2019-го. А загальний рівень абсолютної бідності можна застосувати до 45% населення України! Тобто майже половини співвітчизників.

Такий соціальний показник — ляпас усьому українському народові.  Попри передвиборні обіцянки, нинішня влада не зробила в соціальній сфері нічого для того, щоб допомогти людям долати труднощі карантину.

У зв’язку з цим хотілось би нагадати слова Зеленського, які він виголосив під час дебатів на «Олімпійському» у 2019 році, будучи у статусі кандидата в президенти, про те що «пенсіонери повинні спокійно дивитися у платіжки — і не боятись інсульту або інфаркту»... Він обіцяв «розібратися з комунальними тарифами», себто знизити їх. Чи виконана ця обіцянка? Ні. Ба більше — ціни за комірне тільки підстрибують.

17 липня того ж року Володимир Зеленський оголосив, що його команда працює над тим, аби взагалі скасувати комунальні тарифи для малозабезпечених пенсіонерів віком за 70 років. Про це він розповів в інтерв’ю, яке опублікував на офіційному Інтернет-каналі.

Проте вже за два тижні Андрій Герус поправив Главу держави, що, мовляв, мається на увазі не утопічна ідея повністю безоплатних комунальних послуг, а сплата пенсіонерами віком понад 70 років «лише незначної частини рахунків за житлово-комунальні послуги». Решту покриватиме держава.

На жаль, виконання обіцянок не є обов’язковим для наших політиків. Механізм відповідальності за пустопорожнє «вішання локшини на вуха» повинен існувати, а ті, хто довів країну до бідності, повинен відповідати, і не тільки політично.

Замість післямови

Для всіх  очевидно: ні держава, ні органи місцевого самоврядування про соціальний захист населення у цьому випадку фактично не дбають. А поки енергогенеруючі компанії зосереджені в руках монополістів, це прямий шлях до економічних змов, всіляких маніпуляцій і фінансових схем, які дають можливість постачальникам максимізувати власний прибуток, системно грабуючи — називаймо речі своїми іменами — населення з низькою платоспроможністю.

Ми сплачуємо великі рахунки за неякісний природний газ, хоч нас переконують, що це і є ринковий підхід. Так само отримуємо занадто великі рахунки за тепло. Можна, звичайно, добиватися справедливості у судовому порядку. Але не знаючи, як це робити, не маючи відповідної юридичної підтримки та й не довіряючи вітчизняній судовій системі, громадяни України не дуже поспішають саме так відстоювати свої права.

От і виходить, що живемо в умовах, коли і холодно, і дорого, і некомфортно. І змін на краще наразі не видно.

Олена КОЩЕНКО.

Нинішнього року, коли й без того слабку вітчизняну економіку підкосила пандемія коронавірусу, відтак чимало співвітчизників втратили роботу, нас «прибивають до землі» ще й істотним збільшенням тарифів на комунальні послуги — пересічно на 57%. Через це мільйони родин стали неспроможними сплачувати «комуналку». Про це пишуть “Сільські вісті”.

Як уже  повідомляла наша газета, з 1 грудня тариф національної компанії «Укренерго» на передачу електроенергії зріс на 30% і становить 312,76 гривні за МВт·год (досі був 240,23 грн/МВт·год). Щоправда, вважаймо, нам іще «пощастило» із розміром подорожчання. Бо у вересні Укренерго направило до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розрахунки, згідно з якими тариф на передачу повинен був збільшитися до 640,48 грн/МВт·год, проти чого виступили споживачі: регіонами прокотилися протести.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 463