У Ковельському МТМО  успішно проведено  трансплантацію нирки. Вперше таку операцію здійснено в Україні у лікарні районного рівня.

Новий орган отримала 34-річна пацієнтка з хронічною хворобою нирок V ст., яка 6 років отримувала сеанси гемодіалізу та 3 роки перебувала в черзі на трансплантацію нирки у Запоріжжі. Донором став її чоловік, який віддав свою нирку задля порятунку дружини. 

Трансплантація від живого донора – це подвійна відповідальність, адже забирається орган в абсолютно здорової людини, тому не можна допустити, щоб її здоров'я постраждало. Наразі подружжя почувається добре та вже будує плани на майбутнє.

19 вересня Ковельське МТМО (міське територіальне медичне об'єднання) отримало ліцензію для здійснення трансплантації органів. 

До сьогодні в Україні було лише п'ять центрів трансплантації, в яких у 2018 та 2019 роках було проведено лише невелику кількість трансплантацій нирок при потребі близько 3 тисяч подібних операцій на рік. 

Історія Ковельської лікарні доводить, що трансплантацію можна робити і у регіональних центрах, потужність яких потрібно розвивати спільно з місцевими органами влади.  

Ця трансплантація – результат великої і злагодженої роботи мультидисциплінарної команди: лікарів урологів, анестезіологів, хірургів, трансплант-координатора та юристів.

l

НА ЗНІМКУ: частина бригади медичних спеціалістів у складі Максима ОВЕЧКО, завідувача центру ендоурології, Михайла КАЛЕНІКОВА, завідувача відділу гемодіалізу, та Олександра ГОЛУБА, завідувача відділення ангіографії, котрі брали участь в операції з пересадки нирки. 

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

У Ковельському МТМО  успішно проведено  трансплантацію нирки. Вперше таку операцію здійснено в Україні у лікарні районного рівня.

Новий орган отримала 34-річна пацієнтка з хронічною хворобою нирок V ст., яка 6 років отримувала сеанси гемодіалізу та 3 роки перебувала в черзі на трансплантацію нирки у Запоріжжі. Донором став її чоловік, який віддав свою нирку задля порятунку дружини. 

Трансплантація від живого донора – це подвійна відповідальність, адже забирається орган в абсолютно здорової людини, тому не можна допустити, щоб її здоров'я постраждало. Наразі подружжя почувається добре та вже будує плани на майбутнє.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 571

Погода в Ковелі 

5 - 11 грудня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 480

Народна мудрість гласить: "Живи днем прийдешнім, але роби все, щоб твоє завтра було світлішим і кращим". Цю формулу я "прив'язую" до реформи децентралізації невипадково.

Нова форма  самоврядування в Україні за зразком Європи (найперше – Польщі) була запроваджена декілька років тому. Перший крок у невідомість завжди відповідальний і нелегкий. Село як найбільш консервативна ланка устрою держави робить цей крок із подвійною пересторогою.

Згадаймо історію. Щоб схилити селянство до колгоспів, влада вдавалася до насилля. Одних залякували, других репресували, третім просто розкривали дахи будівель і господарських споруд. Умовно кажучи, результату вдалося досягти тільки через 30 років. Хочемо чи ні, але позитив тієї реформи був: селяни мали роботу, а згодом і гарантовану оплату праці. Зрештою, село ставало на ноги – розвивалася інфраструктура, будувалися дороги, школи, ФАПи та інші соціальні установи і об'єкти.

Після руйнування колективних господарств розпочалася епоха нових реформ. І колгоспи, і об'єднані територіальні громади побудовані на схожих принципах: ефективне господарювання на визначеній території свідомим колективом (громадою) на основі демократичного самоврядування.

У виграші – першопрохідці.

Ті громади, які першими стали на шлях децентралізації, отримали свої дивіденди від держави, зуміли напрацювати відповідні преференції для своєї території. Вони нагромадили досвід оптимального управління новими структурами. Прикладом може слугувати Голобська ОТГ, про здобутки якої "Вісті Ковельщини" та інші газети писали не раз. Голобчани сьогодні знають, які підводні "рифи" чекають на них у майбутньому і як їх можна оминути.

Проте передвиборні перегони 2019 року децентралізацію відставили, як-то кажуть, на задній план. При цьому окремі громади  так і не знайшли своє місце під Сонцем. Скажімо, Зеленська і Білашівська сільські ради не мають змоги створити ОТГ через те, що між ними немає  спільної межі. До бажаного об'єднання не вистачає якихось 200 метрів.

До сьогодні не визначено, яка оптимальна кількість ОТГ має діяти на теренах Волині. Разом із тим, у новостворених громадах немає впевненості в тому, що їх не будуть переформовувати у найближчому майбутньому. Чекає відповіді питання про утримання об'єктів спільного користування. Потребує додаткових роз'яснень порядок та умови приєднання сільських рад до міст обласного підпорядкування, особливо, якщо ті – з іншого адміністративного району. Ще й досі відсутнє рішення про укрупнення районів. Наболілих питань багато.

Тому не випадково голова районної ради Андрій Броїло ініціював проведення засідання координаційної ради з порядком денним: "Перспективи та виклики децентралізації на Ковельщині" із залученням експертів Центру розвитку місцевого самоврядування Оксани Урбан та Миколи Павлюка.

На засідання ради прибули голови діючих ОТГ та сільських рад. В роботі координаційної ради взяв участь Михайло Гетьман, перший заступник Ковельського міського голови та інші відповідальні особи.

За інформацією Оксани Урбан, децентралізація на Волині набирає обертів. Цей процес прискорюється у зв'язку з майбутніми місцевими виборами до рад. Сьогодні в Україні діє більше як 876 ОТГ. На Волині створено 53. Проведений моніторинг діяльності громад засвідчує, що Люблинецька ОТГ займає 165 рейтингове місце, а Дубівська –190 в Україні. Інші опинилися за півтисячною відміткою. Тобто є над чим працювати. Щодо необхідної кількості громад на Волині, то існує розбіжність: Мінрегіон рекомендує створити їх 44,  обласна рада - 73, а сьогодні (де-факто), як зазначено вище, 53 уже функціонують.

Існує критерій спроможності громад. Серед них є ті, які повністю себе фінансово забезпечують. За ними – середньозабезпечені і неспроможні. Останні вимушені будуть шукати вихід – наприклад, об'єднуватися із більш успішними ОТГ.

На засіданні координаційної ради наголошувалося, що Закон зворотньої сили не має, а тому силовим методом діючі структури змінювати не будуть. 

Хоча уже після цієї координаційної наради високопосадовці держави, зокрема  міністерка Альона Бабак та голова Верховної Ради України Дмитро Разумков спростували цю інформацію, оголосивши, що добровільність завершиться у наступному році.

Ще раз було підкреслено, що ті, хто не визначився і залишився на старих "позиціях",  багато втратили. І не тільки державних субвенцій, але й можливості покращувати соціальну інфраструктуру своїх сіл. Рекомендовано до 10 грудня 2019 року подати пропозиції та перспективні плани розвитку.

Засідання ради проходило у формі жвавих дискусій. В обговоренні проблемних питань взяли участь депутати районної ради В. Андросюк, В. Хомік, М. Чуль, Г. Корнієвський, заступник міського голови М. Гетьман, Люблинецький селищний голова Н. Сіховська, Любитівський сільський голова В. Павлов  та інші особи, зацікавлені проблемами децентралізації.

В підсумку цього питання члени координаційної ради вирішили звернутись із пропозицією до обласного керівництва щодо широкого обговорення завершення реформи децентралізації на Ковельщині.

Андрій Броїло на обговорення виніс також питання можливої передачі районної бібліотеки в підпорядкування і на баланс міста. Як відомо, бібліотека на 95 відсотків фінансується із міського бюджету. Проте окремі депутати вважають, що цей культурно-просвітницький заклад має залишитися в структурі відділу культури РДА. Немає сенсу зважувати на терезах істини, де амбіції, а де – здоровий глузд. На мою суб'єктивну думку, переможе позиція тих, хто бачить світло в кінці тунелю. А це світло – читачі, культурна еліта Ковельщини, і звичайно, фінансове забезпечення.

На засіданні йшлося й про проблеми, так би мовити, місцевого характеру.

Скажімо, мешканці військового містечка, яке знаходиться по вулиці Кутузова, вважають себе містянами, хоч знаходяться на території Дубівської ОТГ. Через бюрократичні "рогатки" виникають непорозуміння із рухом маршрутних таксі, комунально-побутовим обслуговуванням, благоустроєм тощо. Виникає потреба в укладанні відповідних угод про умови навчання дітей з міста в Вербській ЗОШ І-ІІІ ступенів. А найголовніше полягає в тому, що мешканці військового містечка не бажають переходити до складу Дубівської ОТГ, а воліють залишатися жителями міста Ковеля. Свою позицію з цього питання озвучив також Дубівський  сільський голова Роман Троцюк.

 Законодавець передбачив добровільно- мирні рішення в багатьох суперечливих питаннях, але потрібна зацікавленість сторін перевести їх в площину практичних дій, де в центрі уваги були б люди.

Координаційна рада висвітлила багато "плюсів" та "мінусів" децентралізації. З позитивів потрібно відзначити, що нові утворення відчули смак господарювання в умовах свободи та демократії у власному "домі". І це – найголовніше. При цьому слід не забувати, що світ постійно змінюється і виграє той, хто готовий правильно сприймати виклики часу і адекватно реагувати  на них.

Наш кор.

Народна мудрість гласить: "Живи днем прийдешнім, але роби все, щоб твоє завтра було світлішим і кращим". Цю формулу я "прив'язую" до реформи децентралізації невипадково.

Нова форма  самоврядування в Україні за зразком Європи (найперше – Польщі) була запроваджена декілька років тому. Перший крок у невідомість завжди відповідальний і нелегкий. Село як найбільш консервативна ланка устрою держави робить цей крок із подвійною пересторогою.

Згадаймо історію. Щоб схилити селянство до колгоспів, влада вдавалася до насилля. Одних залякували, других репресували, третім просто розкривали дахи будівель і господарських споруд. Умовно кажучи, результату вдалося досягти тільки через 30 років. Хочемо чи ні, але позитив тієї реформи був: селяни мали роботу, а згодом і гарантовану оплату праці. Зрештою, село ставало на ноги – розвивалася інфраструктура, будувалися дороги, школи, ФАПи та інші соціальні установи і об'єкти.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 407

Наш співрозмовник – голова Ковельської районної ради Андрій Броїло.

– Андрію Петровичу! Що у Вашому розумінні місцеве самоврядування?

– Щороку в Україні, 7 грудня, відзначають День місцевого самоврядування. Територіальні громади були осередками громадського самоврядування в Київській Русі. На праві громад було засновано Магдебурзьке право в містах середньовічної України. Історичні відомості про Січ, розповідаючи про внутрішній устрій козацької республіки, зазначають: щороку на Різдво скликали козаки, за звичаєм, Велику Раду. Там обирали старшину. Коли можна було, когось залишали, ні – міняли всіх. На цій Раді щорічно заново ділили землі, річки для риболовлі, луги для полювання. 

Громади входили в систему місцевого самоврядування, передбачену Конституцією УНР від 29 квітня 1918 року.

Згадки про Віче, Коло, Велику Раду на землях прабатьків є і в історичних романах В. Малика, Г. Колісника, С. Скляренка, П. Куліша. "... Вони змогли довше, ніж подільські села, охоронити своє свобідне староруське громадське життя, яке деінде силувалися чимраз більше підірвати горді, війнами збагачені бояри", – пише Іван Якович Франко у повісті "Захар Беркут", розповідаючи про життя і самоврядування тухольської громади, яка жила ще в ХІІІ столітті. 

Добре також розумівся на симбіозі державної  і місцевої влади Богдан Хмельницький, який у Березневих статтях зазначав:

"Щоб по містах урядники були обирані з людей того гідних, будуть вони  підданими царського величества правити, і всякі доходи по правді віддавати до казни. А то тому, що воєвода царського величества, приїхавши, почав би права їх ламати і якісь устави заводити, і було б (українцям) прикро; а як будуть старшими місцеві, свої люди, то вони будуть поводитися згідно з місцевими правами".

Подібні положення містилися також і в Конституції Пилипа Орлика: "Силою цього Виборчого Акта ухвалюється, щоб столичне місто Русі Київ та інші міста України зберігали недоторканними й непорушними всі справедливо отримані закони та привілеї, й це мусить у відповідний час обов'язково підтверджуватися гетьманською владою".

Після підписання в 1654 р. договору між Україною та Москвою почався процес поступової ліквідації українських форм місцевого самоврядування на територіях, що відійшли до Московської держави.

Так, одразу ж після смерті гетьмана І. Скоропадського 3 липня 1722 р. в Україні запровадили комендантську систему управління, що передбачала адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування з боку призначених російських комендантів.

Якщо згадувати гасло, яке було за часів існування СРСР  ("Вся влада радам"), то його реальний зміст зводився до принципу "демократичного централізму". Всі місцеві ради були вбудовані в єдину систему органів державної влади, яка лише формально допускала  самостійність та ініціативу  місцевих рад. Тобто, абсолютно ніяких питань місцевого значення, з врахуванням  думки громади чи місцевих депутатів, такі ради не вирішували. Натомість, тотально насаджувався принцип дотримання пріоритету "загальнодержавних" інтересів, а насправді рішень, продиктованих місцевими партійними органами КПРС.   

Маючи найяскравішу і  водночас  нелегку, навіть драматичну історію становлення місцевого самоврядування серед усіх слов'янських народів, Україна все-таки  7 грудня 1990 року першою серед колишніх радянських республік ухвалила Закон "Про місцеві Ради народних депутатів, місцеве і регіональне самоврядування". 

Це було першим кроком до відродження самобутньої системи місцевого самоврядування в Україні, Конституційні основи якого були конкретизовані ухваленим  у 1997 році Законом "Про місцеве самоврядування в Україні".   

Сьогодні місцеве самоврядування стало основою народовладдя, одним з головних чинників розвитку громадянського суспільства, дійовим інструментом вирішення не лише регіональних, а й загальнодержавних завдань.

Самоврядування – це невід'ємна частина демократичної держави, але разом з цим це не засіб перекладення обов'язків на когось. 

Це, насамперед, можливість саморганізації громади. Скажімо, ще сьогодні, більшість жителів сіл і селищ району не усвідомлюють, що вони є власниками  комунального майна. Байдуже ставляться до того, що хтось небережно відноситься до спільного надбання: Будинку культури, дитячого майданчика, огорожі біля пам'ятного місця, тощо. Мало того,  сам не задумуючись може у цих місцях кинути папірець, недопалок, чи видряпати "послання майбутнім поколінням". А згодом, у недбалості звинувачувати владу, в першу чергу – місцеву. 

Нещодавно, мені на очі натрапили  рядки однієї вчительки української мови Петрівської ЗОШ, які були використані одним із учасників конкурсу "Місцеве самоврядування – це ми"  із циклу "Очима дитини", який проводив журнал "Місцеве самоврядування":

Врядування самостійне –

  дуже-дуже непросте:

Із активності усіх воно, друже

           мій, росте!

Надто легко говорити: "Ось

    поганий керівник!"

Адже сам ти від проблеми

  дуже швидко якось втік.

Тож не ремствуй, що погано,

  і добробут не росте:

Що посіяв і доглянув, те у

          тебе й зацвіте.

"Хата скраю", пам'ятаймо, тільки, друже, для байдужих.

Не ховайсь в "кущі життєві". Стань активним, чесним,

             дужим! –

І я цілком поділяю її думку.

– Вас   обирали  Доротищенським сільським головою, працювали на посаді керуючого справами виконавчого апарату районної ради, а у 2015 році Вас депутати обрали головою ради.  Звичайно, є різниця в роботі. У чому вона виявляється?

– Різницю в роботі відчув відразу. Це підвищення відповідальності, адже робота в органах місцевого самоврядування  ніколи не була спокійною, розміреною, передбачуваною. Важливим першочергово для мене було забезпечити ділові стосунки з депутатськими фракціями,  сільськими, селищними   головами району, керівниками бюджетних установ, підприємств, спрямувати роботу органів місцевого самоврядування на реалізацію державної політики на місцях,посилення їх ролі у розв'язанні соціально-економічних проблем, забезпеченні суспільно-політичної стабільності і комплексного розвитку територій.

Водночас, якогось страху не було, адже, на вибори  я йшов з командою. Хочу згадати й те, що значну роль у налагодженні партнерських відносин між районною радою і органами виконавчої влади відіграв колишній голова Ковельської РДА Віктор Козак, за що йому й сьогодні висловлюю подяку.  Завдяки такій співпраці районна рада стала учасником багатьох реалізованих  соціально-важливих проєктів. 

Але сьогодні уже вся районна рада є однією командою. У мене гарні товариські і ділові стосунки з усіма депутатами та, зокрема, головами депутатських фракцій та постійних комісій: Аркадієм Степанюком (голова депутатської  фракції "Європейська Солідарність"  та голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів, контролю за використанням майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ району), Володимиром Андросюком (голова депутатської фракції Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"), Георгієм Корнієвським (голова депутатської фракції Українське  об'єднання  патріотів "УКРОП" та голова постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності та етики, забезпечення законності і правопорядку, захисту прав людини, адміністративно – територіальної реформи), В'ячеславом Швораком (голова депутатської фракції "Радикальна партія Олега Ляшка"), Андрієм Мигулею (головою депутатської фракції "Аграрна партія  України"), Дмитром Матвіюком (голова депутатської фракції "Всеукраїнське об'єднання "СВОБОДА"), Василем Олексюком ( голова постійної  комісії з  питань  духовності, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального  захисту населення, у справах сім'ї, молоді, материнства і дитинства, фізичної культури і спорту), В'ячеславом Оксенюком (голова постійної  комісії з  питань сільського господарства, економічного розвитку, підприємництва, інфраструктури, інвестиційної діяльності та регуляторної політики, земельних відносин, екології та використання природних ресурсів). Так, з кимось із депутатів у мене є різнобачення, є гострі дискусії (інколи навіть емоційні), але в підсумку ми завжди доходимо   спільної згоди. 

–   Ви уже чотири роки  працюєте на посаді голови районної ради. Чим цей рік відрізняється від попереднього?

– Якщо я відповім, що цей рік був дуже непростим в економічному, соціальному і політичному плані, то у багатьох це викличе іронічну посмішку. В Україні ніколи не було простих років, а особливо в період війни, і Ковельщина тому не виняток. Тому сьогодні говорити, що перед нами стоять якість особливі виклики, не варто. У кожного скликання райради  були свої і "вершини" і "западини", а тому і ми працюємо в умовах реального часу. Розуміємо, що допоки є районна рада, люди чекають від нас рішень, які сприяють розвитку життєдіяльності громади. Натепер, у нас склалась непроста ситуація з утриманням комунальних установ та закріпленого за ними майна спільної власності територіальних громад сіл і селищ району. В першу чергу, це стосується Централізованої бібліотечної системи та, зокрема, функціонування бібліотек, які розміщені у місті Ковелі. До відома жителів Ковельщини доведу інформацію про те, що з числа громадян, яких обслуговують наші бібліотеки, 95 % є міськими жителями. Тому   цілком логічно, що в попередні роки саме 95 % бюджету цих установ формувалося за рахунок міської казни. 

На сьогодні у міської влади позиція змінилась, позаяк керівництво міської ради звернулося до районної ради з пропозицією передати приміщення ЦБС в комунальну власність міста. Нещодавно, відбулась позачергова сесія райради, але депутати не  ухвалили жодного рішення щодо пропозиції міського голови. Наразі  питання відкрите… 

Водночас, користуючись нагодою, хочу зазначити, що у жодного з депутатів Ковельської районної ради немає намірів щодо закриття бібліотек, а є лишень бажання вирішити їх фінансування та функціонування  в законний спосіб. Сподіваюсь, швидшим часом ми все таки досягнемо домовленостей з цього питання з Ковельською міською радою та її керівництвом. 

– Через рік закінчується каденція  депутатів сьомого скликання. А чим відзначилася робота депутатського корпусу за цей час?

– Всі ці роки я говорив, що депутатський корпус нинішнього скликання представлений професіоналами практично з усіх галузей життєдіяльності громади. Це і педагоги, і медики, і будівельники, і представники галузі сільського господарства,  культури, підприємці, члени громадських організацій і т. д. 

Мені надзвичайно приємно, що в районну раду прийшли саме ті депутати, які хочуть і можуть працювати. На сьогодні депутатський корпус районної ради сьомого скликання складається з 34 депутатів. Завдяки цим людям районна рада працювала досить ефективно. Цифри свідчать самі за себе. Адже, за період з жовтня 2015 року  по грудень 2019 року уже відбулося 29 сесій районної ради, ухвалено  621 рішення, затверджено понад 25 програм, що стосуються динамічного розвитку різних галузей економіки, малого і середнього бізнесу, інвестиційної та інноваційної політики, агропромислового виробництва, освіти, культури, охорони здоров'я тощо.

Я дякую усім представникам депутатського корпусу, які брали активну участь в обговоренні районних програм, внесенні до них відповідних конструктивних змін, голосуванням підтримували ініціативи колег. 

– Всі ми знаємо, що добрі справи знаходять належну оцінку людей.   А як депутати рад виправдовують довіру виборців?

– Сподіваюся, що наші виборці бачать всі добрі справи, зроблені депутатами. Немало про це було сказано на загальних зборах громадян, часто писали про них на сторінках  газети “Вісті Ковельщини”.

В першу чергу, хотілося б назвати   тих депутатів, які у найскладніші для нашої країни та держави часи зі зброєю в руках захищали її територіальну цілісність на Сході України, а саме: капітан ЗСУ, офіцер відділення комплектування Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату Волинської області Іван Абрамчук, старший сержант, молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії Тарас Оніжук.

Більшість з депутатів досить активні в своїй діяльності. Вони ж надають допомогу і у вирішенні питань з благоустрою територій, і в проведенні ремонтних робіт приміщень шкіл, закладів медицини, культури, виділяють спонсорську допомогу для проведення святкових заходів і матеріальну допомогу тим, хто опинився в біді.

Відзначаються благодійною діяльністю депутати-керівники сільгосппідприємств, депутати-підприємці: Тетяна Зінчук, В’ячеслав Шворак, Юрій Хороших, Анатолій Корнійчук, Олександр Титомир. 

Засвідчують  свою активність у всіх питаннях життєдіяльності Ковельщини депутати: Володимир Андросюк, Валерій Миронюк, Микола Чуль, Святослав Волошук.

Завжди переймаються долею розвитку особистих селянських і фермерських господарств депутати: Микола Кудацький, Володимир Хомік, Олег Шкоропад, В'ячеслав Оксенюк.

Пропагандою здорового способу життя, збереженням національних  та культурних традицій, займаються з особливим ентузіазмом такі депутати, як Георгій Корнієвський, Андрій Мигуля, Федір Вишневський. 

Питання духовного та національного відродження завжди в полі зору    депутатів  Василя Мичка,  Дмитра Матвіюка, Наталії Шайнюк, Віктора Сидорчука. 

Помічниками у вирішенні нагальних проблем територіальних громад є депутати районної ради Василь Олексюк, Наталія Лисковець, Ольга Чепенюк, які опікуються медичними закладами та депутати Валентина Саковська, Олена Оришкевич, Іван Сорока  –  освітніми закладами.

Завжди  відгукуються на проблеми виборців депутати Аркадій Степанюк, Григорій Рудюк, Сергій Кондратюк, В'ячеслав Сидорук.

Піклування про людей – основне  завдання влади, яке було головним у всі часи.  Сьогодні з вдячністю згадуємо наших ветеранів, які віддали багато сил та здоров'я  вирішенню нагальних проблем нашого району.

Також      завдячую тим, хто забезпечував безперебійну роботу апарату районної ради: заступнику голови районної ради Олександру Пасенковському, начальнику відділу організаційного забезпечення виконавчого апарату районної ради Олені Ждань, начальнику відділу обліку та звітності, головному бухгалтеру Валентині Лукашук, консультанту голови ради з питань юридичного забезпечення Володимиру Клімчуку. 

Сьогодні хочу також зазначити, що всі депутати районної ради і сільські, селищні голови, без винятку, переймаються не тільки проблематикою місцевого самоврядування, а й загальнодержавними інтересами. Адже, щоразу, коли Волонтерський центр при Ковельській районній раді формував  за ці роки гуманітарну допомогу для наших бійців-захисників в зону АТО чи ООС, ми знаходили необхідну підтримку серед депутатів та голів місцевих громад.

–   Пройшло чотири роки з початку створення перших 5-ти об'єднаних територіальних громад на Волині і, зокрема, на Ковельщині. Ми знаємо, що Ви з попереднім головою Ковельської РДА Віктором Козаком були активними  учасниками цього процесу. Сьогодні, кладучи руку на серце, скажіть, чи є успішною децентралізація на Ковельщині?

– По-перше, найактивнішими учасниками цього процесу були саме громади і їх очільники, які вирішили об'єднатися в Голобську та Велицьку ОТГ у 2015 році, в Люблинецьку, Поворську та Дубівську у 2016 році та  в Колодяжненську у 2017 році. А ми з Віктором Козаком лише допомагали громадам у їхньому виборі, бо були єдині в думці, що триматись за повноваження, які треба передати в об'єднані громади, не варто. 

По-друге,  судіть самі: за час децентралізації ОТГ Ковельського району  отримали 52,5 млн. субвенції з Державного бюджету на формування  інфраструктури, в результаті чого реалізовано 98 проєктів та програм; понад 60 млн. грн. Державного фонду регіонального розвитку, понад 20 млн. субвенції на здійснення заходів соціально-економічного розвитку. А це – нове будівництво та капітально відремонтовані школи, дитячі садочки, будинки культури, спортивні споруди тощо. Цих проєктів та коштів просто не було б у місцевих бюджетах, якби  не децентралізація. 

Я з приємністю дякую селищним головам Сергію Гарбаруку та Наталії Сіховській, сільським головам Віктору Ковальчуку, Сергію Семенюку, Роману Троцюку, Віталію Кашику за справу наповнення місцевого самоврядування на Ковельщині реальним змістом. Чи є недоліки?   Так. Але, дорогу долає той, хто йде, а не помиляється  той, хто нічого не робить. 

По-третє, районна рада і сьогодні не стоїть осторонь процесу децентралізації. Уже зараз  ми з колегами, а саме із  Володимиром Андросюком, Аркадієм Степанюком, Іваном Сорокою, Миколою Чулем, Георгієм Корнієвським та іншими депутатами працюємо над приєднанням наших сільських рад до міста Ковеля. Активну позицію в цьому питанні зайняли депутати Білинської, Доротищенської та Тойкутської сільських рад. На жаль, не вдало завершилась спроба створити Зеленську ОТГ, до якої, окрім Зеленської сільської ради, мали увійти Білашівська, Любитівська та Дрозднівська сільські ради.  

 Звісно, зробити хочеться набагато більше. Я переконаний:  з часом місцеві громади досягатимуть все кращих результатів.

Сподіваюсь, що невдовзі місцеве самоврядування в Україні стане тією реальною силою, яка буде головним елементом державної влади.

Весь цивілізований світ давно вже йде шляхом максимальної децентралізації влади, вважаючи саме цей шлях пріоритетним. Там зрозуміли, що акумулювати в центрі усі ресурси – фінансові, кадрові, інтелектуальні – не тільки неправильно і несправедливо, а й не раціонально. Моя особиста думка: якби у нас реформа децентралізації відбулась значно раніше, в країні могло й не бути анексованого Криму, окупованої частини Донецької та Луганської областей.

– Андрію Петровичу, якими будуть Ваші особисті побажання мешканцям краю?

– Від щирого серця вітаю всіх Вас, дорогі мої земляки, з нашим спільних святом місцевої демократії. Хай  Ваші домівки завжди будуть сповнені тепла, радості, любові і взаємоповаги! 

Зичу всім жителям Ковельщини миру, добра, злагоди і достатку. Бажаю знайти своє покликання, знайти себе, відчути свою необхідність іншим. У цьому сенс життя. Бажаю мати свою справу, виплекати сад, бачити здоровими  рідних, дітей, читати щастя в очах коханих – це ж радість!  Нехай ця радість тільки примножується. Головне для нас усіх – плекати в собі трепетне бажання до життя, до місця, де працюєш, до людей, які поряд. Міцного здоров'я та Божого благословення всім нам, рідній Ковельщині та Україні.

Розмову вела 

Марія ПРИЙМАЧУК.

– Андрію Петровичу! Що у Вашому розумінні місцеве самоврядування?

– Щороку в Україні, 7 грудня, відзначають День місцевого самоврядування. Територіальні громади були осередками громадського самоврядування в Київській Русі. На праві громад було засновано Магдебурзьке право в містах середньовічної України. Історичні відомості про Січ, розповідаючи про внутрішній устрій козацької республіки, зазначають: щороку на Різдво скликали козаки, за звичаєм, Велику Раду. Там обирали старшину. Коли можна було, когось залишали, ні – міняли всіх. На цій Раді щорічно заново ділили землі, річки для риболовлі, луги для полювання. 

Громади входили в систему місцевого самоврядування, передбачену Конституцією УНР від 29 квітня 1918 року.

Згадки про Віче, Коло, Велику Раду на землях прабатьків є і в історичних романах В. Малика, Г. Колісника, С. Скляренка, П. Куліша. "... Вони змогли довше, ніж подільські села, охоронити своє свобідне староруське громадське життя, яке деінде силувалися чимраз більше підірвати горді, війнами збагачені бояри", – пише Іван Якович Франко у повісті "Захар Беркут", розповідаючи про життя і самоврядування тухольської громади, яка жила ще в ХІІІ столітті. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 512

Наталія Сеник: "Щоб 

бути успішним, треба 

постійно рухатись вперед"

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1598

Засідання п'ятдесят дев'ятої  сесії міської ради, яке відбулося 28 листопада ц. р., розпочалося з приємних моментів.

Заступник міського голови Ігор Прокопів ознайомив присутніх з рішенням виконавчого комітету від 14.11.2019 р. за № 382. Керуючись частиною 6 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про житловий фонд соціального призначення", на виконання міської цільової соціальної програми щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і осіб з їх числа  на 2017-2021 р. р., затверджений рішенням Ковельської міської ради від 24.11.2016 р., розглянувши рішення комісії з питань захисту прав дітей, враховуючи рекомендації громадської комісії з житлових питань, виконавчий комітет Ковельської міської ради вирішив: включити в житловий фонд соціального призначення однокімнатну квартиру, що знаходиться по вул. Відродження, 22, житловою площею — 19,2 кв. м., загальною площею — 28, 6  кв. м. та надати в користування особі з числа дітей-сиріт Кучеренку Денису Руслановичу 2000 р. н. Ремонтно-житловому комунальному підприємству № 2 прийняти на баланс вищезгадану квартиру та укласти договір найму соціального житла. 

Міський голова Олег Кіндер  та його заступник Ігор Прокопів вручили ковельчанину ключі та ордер на помешкання.

В міжсесійний період відзначили свої дні народження депутати Олександр Місяць та Галина Стасюк. Їх привітали оплесками.

Депутат Валерій Кубай повідомив про те, що перестало битися серце Володимира Осіюка — колишнього депутата Ковельської міської ради, палкого борця за волю і незалежність України. Світлу пам'ять колеги депутати вшанували хвилиною мовчання.

Під час сесійного засідання до міського голови та народних обранців мали можливість звернутись звичайні громадяни. Таким правом їм надавали скористатись самі ж депутати, які передали їм  свій час для виступів.

Ковельчанин Анатолій Ліщук звернувся до міської влади та депутатського корпусу  з проханням посприяти у зниженні тарифних ставок на оплату комунальних послуг, адже вони надто завищені. Звичайні пенсіонери не в змозі оплачувати такі суми. 

Депутат Ігор Пініс попросив надати слово представниці Ковельської міської філії "Союзу Українок" Аллі Поляковій щодо подальшої долі Ковельського історичного музею.

Пані Алла озвучила прохання ковельських  "союзянок", які написали письмове звернення на ім'я Ковельського міського голови, депутатів, в основу якого покладено прохання щодо збереження Ковельського історичного музею, внесення його до державного реєстру  нерухомих пам'яток України, виділення коштів на ремонт та добудову.

Окремий пункт звернення стосувався  проведення реставрації будівлі колишнього РАЦСу по вул. Степана Бандери,18 з метою збереження пам'ятки архітектури місцевого значення з можливою передачею Ковельській художній школі.

Мала нагоду звернутися до влади та депутатів представниця, яку делегували на сесійне засідання жителі військового містечка-25, що знаходиться по вул. Кутузова. Дехто  з активістів  прибув на сесію, аби звернутися до міського голови з проханням не передавати містечко на баланс Дубівської ОТГ, адже це спричиняє багато проблем. Потрібно переробляти значну кількість документів, аби перереєструватись з міста у село, в зв'язку з чим військові пенсіонери, "чорнобильці", "афганці" не мають можливості отримувати пільги, переоформити спадщину, скористатись безоплатним проїздом, отримувати субсидії і т. д. 

Міський голова уважно вислухав прохання жителів військового містечка,  протокольно доручив своєму першому заступнику Михайлу Гетьману  підготувати звернення до голови та депутатів Дубівської ОТГ щодо передачі земельної ділянки м. Ковеля під час наступної позачергової сесії, що відбудеться 19 грудня ц.р. Відповідно до прийнятих рішень міський голова  пообіцяв всіляко сприяти поліпшенню  життя мешканців згаданого містечка. Якщо воно належатиме місту, то відповідно ремонтуватимуться дороги, буде зроблено освітлення.

Під час сесійного засідання народні обранці розглянули майже 100 питань порядку денного.

Депутати внесли зміни до рішення міської ради від 13.12.2018 р., №45/7 "Про міський бюджет міста Ковеля на 2019 рік". Додаткові кошти отримають комунальники, заклади охорони здоров'я, культури, освіти, фізичної культури та спорту, компенсацію фізичні та юридичні особи, які здійснюють пільгові перевезення окремих категорій громадян у міському транспорті загального користування.

У кошторисі здійснено перерозподіл фінансів за пропозиціями їх розпорядників, яким встановлюються асигнування по певних видатках Обранці громади дали згоду на розширення комунального закладу "Ковельський історичний музей". Мова йде про будівлю на вулиці Степана Бандери, 18. Прийняте  рішення дозволяє замовити проєктно-кошторисну документацію на реконструкцію приміщення, яке є пам'яткою архітектури місцевого значення.бюджету за рахунок власних резервів, створених завдяки економії.

Депутати підтримали проєкти рішень щодо затвердження місцевих Програм на 2020-2022 роки - щодо запобігання та ліквідації наслідків підтоплення окремих територій міста Ковеля; організації рятування людей на водних об'єктах міста Ковеля; охорони навколишнього природного середовища в місті Ковелі; з проведення заходів по локалізації та ліквідації небезпечного виду рослин — борщівника Сосновського на окремих територіях міста; захисту населення і територій м. Ковеля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; поводження з безпритульними тваринами в місті Ковелі.

Затверджено на сесії проєкт рішення про припинення діяльності вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступеня №1 шляхом приєднання до закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №5. Це зумовлено процесами реформування галузі. У новому Законі "Про освіту" не передбачено такого навчального закладу як вечірня школа. Уже є відповідний наказ Міністерства освіти і науки України.

Разом з тим, зазначено, що заклади загальної середньої освіти можуть створювати у своєму складі класи з вечірньою формою навчання. У Ковелі це буде здійснено на базі п'ятої школи.

Також погоджено внесення змін до Програм — соціального захисту окремих категорій мешканців міста Ковеля, висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування на 2019-2021 роки. 

Підтримали обранці громади Положення про порядок надання депутатами міської ради матеріальної допомоги.

Взято до відома інформації про співпрацю з містами-партнерами, про роботу виконавчого комітету у ІІІ кварталі 2019 року, про роботу відділу економічного розвитку та торгівлі за звітний період.

Було розглянуто понад 50 питань, що стосуються регулювання земельних відносин та містобудування.

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКУ: міський голова Олег КІНДЕР та його заступник Ігор ПРОКОПІВ вручають ключі та ордер на квартиру Денису КУЧЕРЕНКУ.

Фото з офіційного сайту міськради.

Засідання п'ятдесят дев'ятої  сесії міської ради, яке відбулося 28 листопада ц. р., розпочалося з приємних моментів.

Заступник міського голови Ігор Прокопів ознайомив присутніх з рішенням виконавчого комітету від 14.11.2019 р. за № 382. Керуючись частиною 6 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про житловий фонд соціального призначення", на виконання міської цільової соціальної програми щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і осіб з їх числа  на 2017-2021 р. р., затверджений рішенням Ковельської міської ради від 24.11.2016 р., розглянувши рішення комісії з питань захисту прав дітей, враховуючи рекомендації громадської комісії з житлових питань, виконавчий комітет Ковельської міської ради вирішив: включити в житловий фонд соціального призначення однокімнатну квартиру, що знаходиться по вул. Відродження, 22, житловою площею — 19,2 кв. м., загальною площею — 28, 6  кв. м. та надати в користування особі з числа дітей-сиріт Кучеренку Денису Руслановичу 2000 р. н.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 524

22 листопада відбулося пленарне засідання двадцять восьмої сесії Ковельської  районної ради сьомого скликання, яке провів голова районної ради Андрій Броїло.

На початку засідання присутні вшанували хвилиною мовчання наших земляків-волинян Юрія Ярославовича Тишика та Юрія Миколайовича Хоміка, які загинули в зоні проведення АТО/ООС, та всіх, хто загинув на Майдані та на Сході України.

На продовження роботи Андрій Броїло привітав депутатку   Ковельської районної ради Наталію Шайнюк з днем народження, яке вона відсвяткувала в міжсесійний період. 

Андрій Петрович  також вручив Подяку  Ковельської районної ради та райдержадміністрації депутату Валерію Миронюку за сумлінну високопрофесійну працю, вагомий особистий внесок у розвиток сільськогосподарського виробництва на Ковельщині та з нагоди Дня працівників сільського господарства. Почесною грамотою Ковельської районної ради та райдержадміністрації відзначено й депутата Ковельської районної ради Олега Шкоропада за досягнуті  успіхи  у виробництві сільськогосподарської продукції, високий професійний та управлінський рівень у веденні агробізнесу, вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового комплексу Ковельщини, турботу про людей праці й відродження українського села та з нагоди Дня працівників сільського господарства.

Андрій Броїло також повідомив про кадрові зміни, які відбулися в міжсесійний період в місцевих організаціях – з жовтня 2019 року начальником Ковельської ДПІ призначено Олександра Володимировича Пащука, якого Андрій Петрович представив присутнім. 

Обравши робочі органи сесії та ухваливши порядок денний сесії із запропонованими змінами, обранці громади згідно з Регламентом мали тридцять хвилин, щоб виголосити свої запити і  запитання. Таким правом, зокрема, скористався депутат Анатолій Корнійчук, який у депутатському запиті просив районну владу посприяти в отриманні інформації про стан справ з несправністю очисних споруд освітнього закладу села Козлиничі. 

Володимир Андросюк виступив з проханням створити комісію і вивчити питання у зв'язку із зверненням жителів Тойкутської сільської ради з приводу вилучення у них земельних ділянок, якими вони користувалися понад 15 років. 

Продовжуючи свій виступ, Володимир Тимофійович розкритикував проведені ремонтні роботи льоху школи села Рокитниця і висловив сумнів щодо правильності використання на ремонт бюджетних коштів. З приводу цього депутат подав відповідний депутатський запит голові районної ради Андрію Броїлу, начальнику Ковельського відділу поліції Івану Тусю та керівнику Ковельської місцевої прокуратури Олександру Бабенкову. Він також висловив пропозицію вивчити це питання, створивши робочу групу з двох комісій – "освітньої" і "бюджетної" із залученням працівників правоохоронних органів.

Із депутатським запитанням виступив Микола Чуль.

Далі депутати приступили до розгляду питань порядку денного, до якого було внесено понад тридцять питань. 

Першим було розглянуто питання "Про звіт голови Ковельської районної ради Броїла А. П. про роботу за період з грудня 2018 року по листопад 2019 року". З інформацією до сесійної трибуни вийшов голова Ковельської районної ради Андрій Броїло. 

Питання було розглянуте на  засіданні усіх постійних комісій, текст звіту був опублікований на офіційному сайті райради та у громадсько-політичній газеті "Вісті Ковельщини", тож депутати вирішили працювати у форматі "запитання-відповіді". Питання було оперативно ухвалене.

Далі присутні заслухали Петра Соловенюка – начальника сектора превенції Ковельського ВП ГУНП у Волинській області, який доповідав про роботу сектора превенції щодо профілактики протиправних діянь в населених пунктах району. 

В ході розгляду питання було обговорено головні аспекти реалізації пілотного проекту "Поліцейський офіцер громади", депутати також поцікавились результатами боротьби із самогоноварінням в районі, рівнем співпраці з ОТГ.

У звіті, поданому депутатам, було наведено інформацію, що з початку 2019 року проведено 38 комплексних відпрацювань населених пунктів Ковельського району, в ході яких до адміністративної відповідальності притягнуто 74 особи, вилучено 675 літрів самогонної закваски та 332 літри самогону. 

Депутати заслухали головного  лікаря  ЦПМСД Ковельського МТМО Олега Кубая, який звітував на сесії про виконання Програми фінансової підтримки та розвитку первинної медичної допомоги у Ковельському районі на 2018-2019 роки.  В ході розгляду цього питання було обговорено ситуацію з поширенням на Волині туберкульозу, проведення щеплень для профілактики дифтерії на Ковельщині тощо. 

Депутати райради своїм рішенням продовжили термін дії "Районної програми фінансової підтримки та розвитку первинної медичної допомоги у Ковельському районі", затвердженої рішенням районної ради від 13 грудня 2018 року, №23/22  на  2020 рік.

На сесійному засіданні обранці громади також заслухали звіт про виконання Програми з розроблення та оновлення містобудівної документації населених пунктів Ковельського району на 2015-2019 роки, затвердили Програму з розроблення та оновлення планувальної документації населених пунктів Ковельського району на 2020-2024 роки. Були внесені зміни до рішення районної ради від 29 березня 2019 року, № 24/16 "Про програму покращення Центру обслуговування платників Ковельської ДПІ Ковельського управління Головного управління державної фіскальної служби у Волинській області на 2019-2020 роки".

Розглянуто питання "Про внесення змін до рішення районної ради від 13 грудня 2018 року, № 23/28 "Про районний бюджет на 2019 рік", та ухвалено відповідне рішення.

В ході роботи депутати також прийняли  рішення з питань порядку денного "Про передачу об'єктів нерухомого майна позаміського табору оздоровлення і відпочинку "Оберіг" з спільної власності територіальних громад сіл, селищ району у комунальну власність Колодяжненської сільської ради", "Про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ району у комунальну власність Любитівської сільської ради", внесли  зміни до Порядку надання та використання коштів  районного бюджету на часткове відшкодування витрат за придбання основних засобів виробництва, в тому числі ВРХ для власників ОСГ, затвердженого рішенням районної ради від 18.05.2017 року, № 15/23.

До порядку денного сесії було внесено чимало освітянських питань, з яких ухвалено відповідні рішення, зокрема, про перейменування та затвердження нової редакції статутів ряду закладів загальної середньої освіти Ковельського району Волинської області. Внесено зміни до Комплексної програми розвитку освіти Ковельського району на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням районної ради від 24 листопада 2016 року, № 9/15.  

У "Різному" депутати прийняли ряд звернень.

l

28 листопада ц. р. за пропозицією постійної комісії районної ради з питань бюджету, фінансів, контролю за використанням майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ району було скликано 29-ту позачергову сесію Ковельської районної ради, яку провів голова Ковельської районної ради Андрій Броїло.

19 обранців громади розглянули питання, яке було внесено до порядку денного - "Про розгляд листа Ковельського міського голови щодо безоплатної передачі приміщень Ковельської централізованої бібліотечної системи, які розміщені на території міста Ковеля".

У листі міський голова Олег Кіндер звернувся з пропозицією до голови Ковельської районної ради А. Броїла дати згоду на безоплатну передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ Ковельського району, в особі Ковельської районної ради, у власність територіальної громади міста Ковеля, в особі Ковельської міської ради, приміщень Ковельської централізованої бібліотечної системи, які розміщені на території міста Ковеля – центральної районної бібліотеки по вул. Степана Бандери, 2, районної бібліотеки для дітей, що по вулиці  Олени Пчілки, 13, бібліотеки-філіалу №2 по вулиці Мечнікова, 2, та частини будівлі, що по вул. Степана Бандери, 7.

Начальник управління фінансів Ковельської РДА Світлана Карпюк так пояснила присутнім ситуацію, що виникла:

– У нас з містом є міжбюджетні відносини в частині утримання централізованої бібліотечної системи та шкіл естетичного виховання. Що це означає? У нас є централізована бібліотечна система, яка включає філії, що знаходяться на території сільських рад, які ще не увійшли до складу ОТГ, а також бібліотеки, що розташовані в місті Ковелі, якими  користуються і жителі району, і жителі міста. На 95 відсотків їх відвідують жителі міста Ковеля і 5 відсотків – це жителі району. Витрати на утримання бібліотек, що знаходяться саме в місті Ковелі, розподіляються відповідно до цих процентних відношень, тобто в бюджеті міста Ковеля закладено кошти на утримання бібліотек як трансферт Ковельському районному бюджету. Ми закладали свою частку коштів, і таким чином формували бюджетні призначення відділу культури РДА на утримання централізованої бібліотечної системи... 

В цьому році ми отримали відповідь від міської влади, що не передбачається в проєкті бюджету трансфертного утримання централізованої бібліотечної системи, а передбачаються видатки на утримання бібліотек в бюджеті міста Ковеля при умові, що майно буде передано у  власність територіальної громади міста Ковеля.

Перший заступник міського голови Михайло Гетьман із сесійної трибуни повідомив, що у бюджеті міста на 2020 рік повністю передбачено фінансування бібліотечної системи.  

В ході тривалих дискусій, які розгорнулися в залі, депутатом райради Володимиром Андросюком була внесена пропозиція щодо відхилення пропозиції Ковельського міського голови. Однак і така пропозиція не набрала необхідної кількості голосів для того, аби відповідне рішення було ухвалено.

Світлана ЛЯШУК.

НА ЗНІМКАХ: під час 28-ї сесії Ковельської районної ради.

Фото з архіву 

Ковельської РДА.

22 листопада відбулося пленарне засідання двадцять восьмої сесії Ковельської  районної ради сьомого скликання, яке провів голова районної ради Андрій Броїло.

На початку засідання присутні вшанували хвилиною мовчання наших земляків-волинян Юрія Ярославовича Тишика та Юрія Миколайовича Хоміка, які загинули в зоні проведення АТО/ООС, та всіх, хто загинув на Майдані та на Сході України.

На продовження роботи Андрій Броїло привітав депутатку   Ковельської районної ради Наталію Шайнюк з днем народження, яке вона відсвяткувала в міжсесійний період. 

Андрій Петрович  також вручив Подяку  Ковельської районної ради та райдержадміністрації депутату Валерію Миронюку за сумлінну високопрофесійну працю, вагомий особистий внесок у розвиток сільськогосподарського виробництва на Ковельщині та з нагоди Дня працівників сільського господарства.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 768

1. Шахрайства, пов’язані з купівлею через мережу Інтернет.

Низька ціна товару, значно нижча від конкурентів, необхідна повна або часткова передоплата, відразу повинні насторожувати покупця. Така схема шахрайства є найпоширенішою. Продавець виставляє низьку ціну, але просить обов’язково передоплату, повну або часткову, відмовляється від оплати у відділенні служби доставки. В таких випадках покупець, оплативши товар, його частину чи вартість доставки, досить часто залишається ні з ким.

Основне правило покупок в Інтернет – передоплату вносить тільки перевіреним продавцям, з іншими оплачувати товар після отримання у відділенні пошти.

2. Шахрайства, пов’язані з продажами через мережу Інтернет.

Купуючи товар через Інтернет за допомогою онлайн – бірж оголошень, також можливо стати жертвою шахрая. Під приводом оплати товару шахрай буде намагатися дізнатися  усі дані платіжної картки покупця, за допомогою яких зможе зняти гроші з карткового рахунку. Щоб вберегти себе від збитків, необхідно запам’ятати наступні прості правила:

– для оплати на картку достатньо знати номер з 16 цифр, в жодному разі не повідомляти строк дії картки та CVV код (знаходиться на зворотній стороні картки);

– для оплати на картку не потрібно отримувати жодних СМС повідомлень чи підходити до банкомату, не повідомляти шахраям дані СМС повідомлень, які надходять на картку покупців, та не проводити жодних операцій у банкоматі на вимогу.

3. Віруси-шифрувальники та інше шкідливе програмне забезпечення.

Серйозною проблемою на даний час є розповсюдження комп’ютерних вірусів, особливо небезпечними є віруси-шифрувальники. Після зараження такими вірусом, він шифрує файли і відновити їх після дії вірусу не зможе жоден антивірус. Найбільш частіше такі віруси розповсюджують через електронну пошту.

Щоб вберегтися від вірусів, потрібно використовувати надійне антивірусне програмне забезпечення, не відкривати електронні листи  та посилання в цих листах з невідомих адрес, зберігати копії важливих даних  на різних  носіях (флеш накопичувачах, інтернет-сховищах тощо).

4. Інтернет-жебрацтво.

В Інтернеті можуть з’являтися  оголошення від благодійних організацій, притулків, батьків з проханням  про матеріальну допомогу на лікування хворим дітям. Шахраї можуть вигадувати історії  про хвороби, ілюструючи фотографіями чужих дітей, або створювати оголошення – дублери реальних благодійних організацій, які є точною копією справжнього, змінюються тільки реквізити для перерахунку грошей. Для того, щоб не попастися на гачок і не віддати свої гроші у руки шахраїв, не потрібно лінуватись передзвонити в зазначену організацію, уточнити номер розрахункового рахунку або відвідати її особисто, переконатися в достовірності розміщеної інформації, з’ясувати всі подробиці справи, а потім вже вирішувати – передавати гроші чи ні.

5. Ви виграли цінний приз.

В соціальних мережах розповсюджений такий вид шахрайства, як «фейкові» розіграші з цінними призами. Потерпілому може прийти повідомлення, що він став призером розіграшу, нагородою в якому є цінний приз, який можна отримати буквально зараз, проте необхідно оплатити невелику суму за доставку, митне оформлення,  комісію тощо. Сума оплати зазвичай незначна – набагато менша вартості призу, проте, здійснивши передоплату, жодного призу ніхто не отримає.

Крім того, хочемо зазначити, що упродовж року зросла кількість звернень громадян про факти оформлення та отримання третіми особами онлайн – кредитів з використанням паспортних даних потерпілих. Причиною даних злочинів є надання громадянами своїх персональних даних при оформленні банківських рахунків, дисконтних та накопичувальних карток в магазинах і супермаркетах з надання ними дозволу на обробку своїх персональних даних.

У зв’язку з наведеним вище, наголошуємо на недопущенні громадянами фактів передавання своїх персональних даних третім особам. не можна проводити покупки в мережі Інтернет на неперевірених веб-ресурсах, здійснювати передоплати за купівлю товарів та при отриманні на мобільні телефони сумнівних смс-повідомлень, емітованих від банківських установ. Слід одразу звертатись у відділення банку. Не ведіть телефонних переговорів за номерами, які вказані в смс-повідомленнях.

Олександр Бабенков,

керівник місцевої прокуратури.

Низька ціна товару, значно нижча від конкурентів, необхідна повна або часткова передоплата, відразу повинні насторожувати покупця. Така схема шахрайства є найпоширенішою. Продавець виставляє низьку ціну, але просить обов’язково передоплату, повну або часткову, відмовляється від оплати у відділенні служби доставки. В таких випадках покупець, оплативши товар, його частину чи вартість доставки, досить часто залишається ні з ким.

Основне правило покупок в Інтернет – передоплату вносить тільки перевіреним продавцям, з іншими оплачувати товар після отримання у відділенні пошти.

Купуючи товар через Інтернет за допомогою онлайн – бірж оголошень, також можливо стати жертвою шахрая. Під приводом оплати товару шахрай буде намагатися дізнатися  усі дані платіжної картки покупця, за допомогою яких зможе зняти гроші з карткового рахунку.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 513

Дошукуюся  відповіді на запитання: в чому феномен популярності Мирослава Дочинця, письменника, лауреата Шевченківської премії із Мукачева? На кожну творчу зустріч із ним поспішають швидше, аніж за хлібом насущним. Книги розкуповують, як дорогоцінний дефіцит. Мільйонні тиражі виданих книг, а попит не зменшується.

Перечитую. Здавалося би, нічого нового не знаходжу – все відомо із прожитого та пережитого. Сюжетна лінія, заповіти і повчання – все підпорядковується християнській моралі. Як казав мудрець, нічого нового під Сонцем – все це колись було.

Не заспокоююсь у пошуках і друга Євгена провокую на суперечку: мовляв, заповіти Дочинця не такі вже й досконалі та мудрі.

– Слухай, – кажу йому. – Твій візаві пише: "Все, що ти маєш зробити головного, посутнього, роби до 50 років. А далі нехай життя і праця твої будуть легкими". Якби людство діяло за цим принципом, то прогрес давно б зупинився. Саме після п'ятдесяти рух позначений плідною і корисною працею. Он Трамп в Америці після сімдесяти реалізує себе “по повній” і впевнено управляє  світом, а  країна економічно зростає.

– Ви уважно читайте. Там мудрості Сходу, які корисні мені і Вам. Проведіть невеликий експеримент: заплющте очі, заспокойтесь і розкрийте "Многії літа" наугад. Ви там прочитаєте заповіт чи пораду для Вас.

Признаюся: я на східні чи навіть Тібетські повчання дивлюся скептично, не відкидаючи суті. Я переконаний, що наш народ за тисячоліття нагромадив власних мудрих думок не менше, а, може, й більше. 

Зрештою, наш менталітет і характер сформувалися в  тихих поліських заводях існування. Не на гарячих пісках пустелі чи твердому камінні гір, а на квітучих луках, співучих лісах, родючих полях. Нам не потрібна йога,  нірванна і таке  інше для пізнання цього світу. 

Але ж ні! Наш співвітчизник, до прикладу, переконаний, що жень-шень має більш магічну властивість впливати на чоловічу силу, ніж наші рідні калган чи аїр (пахуча лепеха), забуваючи при цьому, що головний "еліксир" – це  ніжність, привабливість і краса жінки-українки.

Проте ввечері, попри свою незацікавленість повчаннями Дочинця, я відкриваю його книгу. І о, диво: до мене з правої сторінки промовляє вечірня молитва, в народному стилі. Магія?

Аналізую розповідь письменника. З перших вуст глаголить істина.

Він розказує, як довго і відповідально вибирав золоті зернини із записників Андрія Ворона. 15 років формувалася невелика книга.

Окремі тези із цієї розповіді-сповіді занотовую:

"Вчитуйся, пізнавай через роздуми – все закладено між рядками: барва, дух і душа. Кожне слово має харизму. В українській мові 262 тисячі слів. Найтяжче знайти те слово, яке засвітиться у тексті. Слово, як дорогоцінний камінь, має стати в належну оправу.  В олов'яній, сірій камінь не засвітиться".

І тут для мене Мирослав Дочинець відкриває суть привабливості героя і його заповітів: це  дід з європейською освітою (!). Він знав 9 мов. У нього в голові – філософія світу.

Погодься, мій читачу, що після такого одкровення кожен з нас без крихти сумніву віритиме в сказане. Не задумуючись, кидатиме кислиці у бочку з квашениною, їстиме, кривлячись, і щасливітиме. Буде переконаний, що за цими заповітами в довгожитті  перевершить діда А. Ворона і проживе не 104, а 140 років.

Я не посягаю на авторитет письменника – не маю на це права і не критикую. Я навпаки показую, якими прийомами можна впливати на нашу свідомість. Я вчусь у нього. Він зумів знайти срібну оправу для “золотого” слова.

Сьогодні багато хто мордує папір, не задумуючись про наслідки. Коли Роман Кінаш запитує письменника про це, той дипломатично відповідає: "Кожен має право писати, бути в пошуку “золотого” слова. Інша справа, чи вистачить таланту і чи сприймуть люди – це конкуренція".

Мудро. Адже у ХІХ столітті теж було багато тих, хто "мордував" папір. Але час відсіяв полову і залишив Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Миколу Гоголя, Лесю Українку та інших геніїв.

Ще раз вслухаймося у мову М. Дочинця: "Філософія – це любомудріє, це пошук для душі, свого дому і пристанища. Над нами триєдина потрібність, в якій головне – Бог, рух і дух. Життя це рух, все: думки, тіла – це акумулятор, який заряджає. Вища форма свободи – ти маєш намагатися бути таким, яким хоче бачити тебе Бог".

А ще: "Себе не шукають – себе створюють. Діти пахнуть Богом. Всупереч всьому – маєш міняти цей світ. Талант міняє долю, але потрібна самопожертва".

Мирослава Дочинця не втомишся слухати. Бо у нього не просто соціальна психологія, а жива загальнолюдська філософія.

Він захоплений генієм Григорія Сковороди, якого ми маємо відкривати та усвідомлювати. Він впевнений, що сьогодні формується, кристалізується українська нація. М. Дочинець в своїх роздумах приходить до думки: "Майдан спричинила не відмова від євроінтеграції. Це – вибух, емоції, викликані побоїщем дітей. Із тих емоцій народились добровольці та командири, захисники Вітчизни. Перед нами надважке завдання – вижити, знайти лідера нації. Маємо довести, що ми не гірші тієї Європи, де все структиризовано, організовано і демократично налаштовано".

На думку письменника, ми маємо запровадити для України  модель державного устрою під умовною назвою "Новий Ізраїль", тобто техномілітаристичну державу. В цій тезі бачиться сучасна сильна армія та потужна промислово-економічна система, зцементовані національно-патріотичним духом. Інакше східна орда ніколи не зупиниться (останнє не викликає заперечень).

Читач запитає, а де ж сюжетна  лінія про книги, романи, новели? Справді, Мирослав Дочинець знайомив присутніх із своїми книгами та героями – пройшовся, мов хвиля бурхливого моря. Але я не бачу потреби заглиблюватися в ці речі – кожен може прочитати і відчути особисту насолоду від захоплюючих сюжетів. Зробіть це в благодатній тиші, і ви знайдете ту істину, яку шукаю, – в чому феномен популярності письменника?

М. Дочинець висловлює цікаву думку: "Те, що ти шукаєш, знаходить тебе".

Я знайшов частинку тієї істини – вона у багатогранності таланту, у великій цільності поглядів, у загальнолюдській філософії,  поміж рядків якої живе триєдина цілісніть: віра, любов і рух.

Любомир ФІАЛКО.

Дошукуюся  відповіді на запитання: в чому феномен популярності Мирослава Дочинця, письменника, лауреата Шевченківської премії із Мукачева? На кожну творчу зустріч із ним поспішають швидше, аніж за хлібом насущним. Книги розкуповують, як дорогоцінний дефіцит. Мільйонні тиражі виданих книг, а попит не зменшується.

Перечитую. Здавалося би, нічого нового не знаходжу – все відомо із прожитого та пережитого. Сюжетна лінія, заповіти і повчання – все підпорядковується християнській моралі. Як казав мудрець, нічого нового під Сонцем – все це колись було.

Не заспокоююсь у пошуках і друга Євгена провокую на суперечку: мовляв, заповіти Дочинця не такі вже й досконалі та мудрі.

– Слухай, – кажу йому. – Твій візаві пише: "Все, що ти маєш зробити головного, посутнього, роби до 50 років. А далі нехай життя і праця твої будуть легкими". Якби людство діяло за цим принципом, то прогрес давно б зупинився. Саме після п'ятдесяти рух позначений плідною і корисною працею.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 568

В фойє Центру поштового зв'язку № 4, що по вул. Незалежності, людно.

– Не дивно. Люди хочуть читати "живу" газету, –  пояснює мені передплатник і шанувальник "Вістей Ковельщини", її громадський дописувач Геннадій Сарапін.

– То суща правда, – підтримує його жіночка в літах. –Скільки живу в Ковелі, стільки "дружу" з газетою. Вона – моя і для мене. Це ж не інтернет, а цікава книга життя, в якій друкуються нариси, статті, вірші.

– Передплачуйте найкращі видання Волині! Читайте "Вісті Ковельщини" та "Волинську газету!" – виголошує присутній в операційному залі відомий письменник Сергій Цюриць.

Немає ніякого секрету в тому, що пан Сергій підтримує ковельське видання. Сергій Цюриць – істинний патріот і справжній демократ. Він добре поінформований про те, що "Вісті" несуть в собі українство, національну ідею, любов до рідного краю і пропагують істинні моральні цінності.

Як завжди, квіткою чарівною серед передплатників і листонош – Лариса Філіпчук, очільниця Центру поштового зв'язку. Тішить, що редакція "Вістей Ковельщини" та поштовий зв'язок, образно кажучи,  в одній упряжі тягнуть важкого воза реформ і перемін, намагаючись зберегти "живе" слово друкованих засобів масової інформації.

День передплатника був організований на високому рівні. Кожне віконце усміхається потенційним читачам. Квитанції заповнювали й листоноші, і працівники редакції.

– Вибирайте сувеніри, долучайтеся до безпрограшної лотереї! – запрошують Ольга Стеблевець, Наталія Романовська та Світлана Троцюк.

– Сувеніри не головне. Ми ж розуміємо, що це символічний подарунок. Головне, щоб газета жила і вчасно потрапляла в кожну домівку. Хоча і шоколадка від редакційного "зайчика" для онука не зайва, – щиро усміхається симпатична жіночка.

Старається  Мирослав Данилюк, фотокореспондент. Вдала світлина – обличчя газети і, образно кажучи, її бренд.

Звертаю увагу на ще одну особливість: серед передплатників – віруючі різних конфесій. Це чудово, що газета об'єднує нас.

Тож передплачуймо і єднаймося довкола "Вістей Ковельщини"!

Анатолій СЕМЕНЮК.

НА ЗНІМКАХ: під час Дня передплатника у Центрі поштового зв'язку  № 4; листоноші Ольга  ЛЯШУК, Ніна ЮХИМУК, Галина ЄВСЮК.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

В фойє Центру поштового зв'язку № 4, що по вул. Незалежності, людно.

– Не дивно. Люди хочуть читати "живу" газету, –  пояснює мені передплатник і шанувальник "Вістей Ковельщини", її громадський дописувач Геннадій Сарапін.

– То суща правда, – підтримує його жіночка в літах. –Скільки живу в Ковелі, стільки "дружу" з газетою. Вона – моя і для мене. Це ж не інтернет, а цікава книга життя, в якій друкуються нариси, статті, вірші.

– Передплачуйте найкращі видання Волині! Читайте "Вісті Ковельщини" та "Волинську газету!" – виголошує присутній в операційному залі відомий письменник Сергій Цюриць.

Немає ніякого секрету в тому, що пан Сергій підтримує ковельське видання. Сергій Цюриць – істинний патріот і справжній демократ. Він добре поінформований про те, що "Вісті" несуть в собі українство, національну ідею, любов до рідного краю і пропагують істинні моральні цінності.

Як завжди, квіткою чарівною серед передплатників і листонош – Лариса Філіпчук, очільниця Центру поштового зв'язку. Тішить, що редакція "Вістей Ковельщини" та поштовий зв'язок, образно кажучи,  в одній упряжі тягнуть важкого воза реформ і перемін, намагаючись зберегти "живе" слово друкованих засобів масової інформації.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 517