Повідомлення в номер / Побраталися

04.06.2020

зустріч (1)Побраталися

Коли втомлене літнє Сонце опускалося спочивати за густим очеретом ставка і стишувався гамір на подвір'ях осель, вони домовлялися знову зустрітися, прихилитися один до одного, пошепки мовити ласкаві, хвилюючі слова.
Уже півроку Максим із Мотрею приходили до одинокої старої верби, яка притулилась на кінчику берега річки, нахиливши свої ще пишні віти до води. Вона щось стиха шепотіла закоханим, але це розуміла тільки Горинь.
Познайомилися хлопець із дівчиною на ринку. Максим мешкав із батьками у віддаленому селі, а Мотря – в районному центрі. Хлопця односельці прозвали дженджиком, бо одягався, наче парубок із міста, мав не відомо в кого запозичені шляхетні манери, вживав красномовні слова, вирізнявся гордовитою поставою. Все це разом приваблювало не одну дівчину.
 Та й Мотря виділялася вродою, струнким станом. Так, жарт за жартом, слово за словом, юнак із дівчиною швидко порозумілися. Вечірні побачення, палкі поцілунки, освідчення швидко промайнули. Бо небо не завжди чисте, блакитне, а часом вкривається чорними хмарами. Так сталось і в Мотрі з Максимом.
 В обідню пору на жнивному полі дівчині стало зле, аж потемніло в очах. А тіло мов хтось вивертав із середини, як у діжці тісто. Вдома напоїли її трав'яними чаями – і над ранок полегшало. Згодом повторилося. Досвідчена мати запримітила ознаки вагітності. В хаті кілька днів і ночей не стихали крик, сльози, благання. Мотря розповіла про все Максимові. Хлопець побілів, в очах спалахнув жах. Врешті опанував собою і мовив:
– Нам іще рано одружуватися.  Я домовився з повитухою, вона все зробить. Не бійся, я тебе не покину…
Не пам'ятає Мотря, як виповзла із хати повитухи, повільно переступаючи ногами. Опам'ятавшись, побачила схилених над собою, стурбованих матір і сестер. Кілька днів дівоче тіло відчайдушно боролося з недугою, але життя повільно згасло – серце не витримало.
Ховало дівчину майже все село. Йдучи в похоронній процесії, жінки перешіптувались, згадуючи недобрим словом Максима, скрутно похитуючи головами.
Зболений горем, розгніваний Мотрин батько кілька разів ходив до дядька Максима, адже племінник завжди ночував там після побачень. Пересварившись, погрожував поліцією, але вертався ні з чим. Хлопець не був на похороні. Не бачили його й пізніше. Мов у воду канув…
Стишилися розмови, відправили роковини з дня смерті Мотрі. Жінки пліткували на інші теми, заживали роз'ятрені рани в серцях згорьованих батьків. Тоді вигулькнув, мов Пилип із конопель, Максим. Він, мовби нічого не сталося, як повитиця на городі, вився на Великдень серед гурту дівчат. Із першого вечора запримітив веселу Настю – струнку, з пишною, довгою русявою косою, з білим, наче вмиваним молоком, обличчям.
 Головним і вирішальним для залицяльника було те, що дівчина – з багатого роду. Освічена та хазяйновита. Домігся провести додому, наполіг і отримав обіцянку на друге побачення. І хоч знала Настя про трагічну долю Мотрі, але слова облесливі, блудливі, клятви хлопця затуманили її розум, засліпили її голубі очі. Не відмовилась, коли Максим запропонував одружитися, попросив благословення в батьків Насті. А вони радо прийняли майбутнього зятя, адже, за словами Максимового дядька, сім'я нареченого – господарська.
 …У церкві від великої кількості свічок було тепло, навіть гаряче. Пряний ладановий запах паморочив принишклих людей, котрі, не відводячи очей від пари молодят, слухали слова священика. Раптом за високими церковними вікнами потемніло так, мов на білий день хтось накинув рядно. Почувся спершу тихий, а потім гучніший барабанний стукіт дощу з градом по залізних банях церкви.
 Ударив грім, погасли свічки. Перед вікнами пролетіла рожева блискавка, затремтіла під ногами людей підлога, задзенькали шибки. Люди, зіщулившись, поприсідали і зашепотіли молитву. Грім і блискавка повторилися ще й ще. Здавалося, земля розколеться навпіл – і храм разом з усіма людьми провалиться в безодню.
Не чутно було слів священика, голосів хористів на крилосі, які намагалися відвернути увагу парафіян від стихії. Врешті стихло. Коли весільна процесія вийшла з церкви, всіх вразило побачене: зламане гілля старезних ясенів лежало у всіх закутках церковного подвір'я, молода тополя, не втримавшись корінням у землі, безсило похилилася, дощові води спішно несли за собою на дорогу сміття і багнюку.
Поволі люди заспокоїлися. Весілля тривало на обійсті Настиних батьків. Але недовго забавлялися гості, бо з-за лісу  виповзла грізна хмарна навала, несучи поривчастий вітер, градобій і громовицю. Змовкли музики, стихли вівати. Стихія ще з більшою силою, ніж раніше, зловтішно виливала на весільних гостей усю свою силу, лють і ненависть.
 Не вдалося завершити весілля, як велося в народних обрядах, навіть не відбулася церемонія зав'язування нареченої в хустку. Розчаровані гості передчасно розійшлися по домівках.
Було про що говорити в селі. Й лише мудра, глибоко віруюча вдова Агафія, зводячи до небес вицвілі від важко прожитих літ очі, весь час хрестилася і повторювала: "Наказаніє Господнє…".
…Хоч як намагався господарювати Максим, адже до батьківського наділу приєднався Настин земельний посаг, молодому господареві це не вдавалося. Дійшло до продажу шматка землі, бо треба було якось давати собі раду. Занепокоєний тесть дав зятеві ще й коня. Але не допомогло, бо Максим не мав до господарки ні хисту, ні бажання.
Врешті він, наперекір Насті й родичам, вирішив перейти польсько-радянський кордон, бо брат давно йому обіцяв у східній УРСР роботу з доброю платнею і квартиру. Там Максим скоїв якийсь злочин (подейкували, що шахрайство) – і його з дружиною вислали до Сибіру.
 Багато працьовитих українців, опинившись там, влаштовували своє бодай сяке-таке, але життя, тримали господарку. Максим шукав легкого шляху, тож зв'язався з бандитами. Забув про своє кохання, про обіцянки турбуватися про дружину.
Настя, щоби прогодувати себе, бо дітей їм Господь не дав, пішла працювати в бригаду, де на рівні із чоловіками вантажила вкриті льодом соснові колоди. Одного дня колода вислизнула з тендітних жіночих рук і придушила Настю насмерть.
Сусіди, бо Максим розгулював невідомо де вже пів місяця, поховали жінку по-християнськи на селищному цвинтарі серед дрімучої тайги. Не повідомили про це родичам на її батьківщині, бо не знали адреси. Згодом і Максим загинув при поділі награбованих грошей…
 Так через одну людину з'явилися на світі дві могили: одна – на сільському цвинтарі волинської землі, інша – в сибірській мерзлоті Росії. Їх ніхто не відвідує, бо рід давно перебрався до інших світів. Лише Зрада й Гріх, побратавшись після цього, довго витали довкіл, зловтішаючись і нагадуючи людям, що вони ще існують у цьому шаленому, непередбачуваному світі.
 Григорій ВОЛЯНЮК.
Коли втомлене літнє Сонце опускалося спочивати за густим очеретом ставка і стишувався гамір на подвір'ях осель, вони домовлялися знову зустрітися, прихилитися один до одного, пошепки мовити ласкаві, хвилюючі слова.
Уже півроку Максим із Мотрею приходили до одинокої старої верби, яка притулилась на кінчику берега річки, нахиливши свої ще пишні віти до води. Вона щось стиха шепотіла закоханим, але це розуміла тільки Горинь.
Познайомилися хлопець із дівчиною на ринку. Максим мешкав із батьками у віддаленому селі, а Мотря – в районному центрі. Хлопця односельці прозвали дженджиком, бо одягався, наче парубок із міста, мав не відомо в кого запозичені шляхетні манери, вживав красномовні слова, вирізнявся гордовитою поставою. Все це разом приваблювало не одну дівчину.
 Та й Мотря виділялася вродою, струнким станом. Так, жарт за жартом, слово за словом, юнак із дівчиною швидко порозумілися. Вечірні побачення, палкі поцілунки, освідчення швидко промайнули. Бо небо не завжди чисте, блакитне, а часом вкривається чорними хмарами. Так сталось і в Мотрі з Максимом.
 В обідню пору на жнивному полі дівчині стало зле, аж потемніло в очах. А тіло мов хтось вивертав із середини, як у діжці тісто. Вдома напоїли її трав'яними чаями – і над ранок полегшало. Згодом повторилося. Досвідчена мати запримітила ознаки вагітності. В хаті кілька днів і ночей не стихали крик, сльози, благання. Мотря розповіла про все Максимові. Хлопець побілів, в очах спалахнув жах. Врешті опанував собою і мовив:
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 342
Читати далі

Повідомлення в номер / Листи, в яких оживає кохання

04.06.2020
Листи, в яких оживає кохання

листиЛисти, в яких оживає кохання

Двічі в одну річку не ввійдеш... 
Так співається у відомій пісні. Так часто буває і в житті… Маргарита, котру однокурсники називали просто – Марго, була красунею. Та ще й  якою! Смаглява брюнетка з блакитними, наче прозорими очима, погляду яких ніхто не міг забути. Коли на них падало сонячне проміння, здавалося, що то світять дві зорі. Навіть подруги Марго захоплювались рідкісним кольором її очей. Що вже казати про хлопців.
 Ті навперебій пропонували їй свою дружбу, але дівчина не поспішала з вибором. Їй хотілося пожити спокійним, безтурботним життям: ходити в кіно з подругами, подорожувати і вчитися. Вона хотіла здобути освіту й зробити кар’єру, аби бути самодостатньою. Маргарита навчалася в медичному виші, в майбутньому мріяла стати кардіохірургом. Лікувати хворі серця було її мрією.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 471
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

04.06.2020
Від  четверга 
до  четверга

_DSC6643Від  четверга  до  четверга

5 червня, п'ятниця
Схід Сонця - 05.12;  захід - 21.26.
Місяць - у Стрільці.
День повітряних кульок.
День бігу.
День пам'яті преподобної Єфросинії.
Віддання свята Вознесіння. Прмч. Михаїла.
Іменини: Афанасія, Єфросинії, Леонтія, Марії, Михайла.
6 червня, субота
Схід Сонця - 05.12; захід - 21.27.
Місяць - у  Стрільці/Козерозі.
День журналіста.
Троїцька поминальна субота. Мчч. Стефана Йоана.
Іменини: Григорія, Івана, Ксенії, Микити, Семена, Степана, Федора.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 430
Читати далі

Повідомлення в номер / Гороскоп з 8 по 14 червня

04.06.2020
Гороскоп
з 8 по 14 червня

гороГороскоп з 8 по 14 червня

ОВЕН.  Початок тижня доведеться присвятити виконанню численних обiцянок, якi роздавали. Якщо ще не були у вiдпустцi, саме час вiдпочити.
ТЕЛЕЦЬ. Справи вимагатимуть зосередженостi i швидкостi дiй. Розслабившись, ризикуєте пропустити шанс. У вихiднi легко усунете будь-які негаразди.
БЛИЗНЮКИ. Вiдчуєте гармонiю і  радiсть. Вас оточують друзi й однодумцi. Зiрки обiцяють приємні та щасливі миті. 
РАК. Ви зiбранi й цiлеспрямованi. Настав важливий перiод, який дозволить розкрити здiбностi в професiйному планi. Намагайтесь не витрачати сил на дрiбницi. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 605
Читати далі

Повідомлення в номер /

28.05.2020

таблицяУ травні майже 74% волинян оплатили за доставку газу

Щомісяця до 20 числа волиняни оплачують за доставку газу. Загалом з початку року майже 82% споживачів природного газурозрахувались  за послугу з розподілу газу, іншими словами доставку газу.Вчасна оплата – гарантія того, що в домі буде газ.

 Кошти за доставку газу є єдинимджереломдоходів«Волиньгазу». З них фінансуєтьсядіяльністьаварійно-диспетчерськоїслужби, яка щоденно 24 години на добу, 7 днів на тижденьліквідовуєвитоки газу, а також ремонт газопроводів, обслуговуваннягазорегуляторних та шафовихрегуляторнихпунктів, якіпонижають і підтримуютьнеобхіднийтиск в мережах. Відпостійноговиконанняцихробітзалежитьнаявність газу в помешканняхволинян. Для цьогонеобхіднощоденнозаправляти спецтранспорт, закуповуватинеобхідніматеріали, платити зарплату працівникам компанії, сплачуватиподатки.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 694
Читати далі

Повідомлення в номер /

28.05.2020
Ось і наближається до завершення навчальний рік. Звичайно, цьогоріч він трохи із нотками суму, адже, на жаль, в зв'язку із карантином учням так і не вдалося повернутися за шкільні парти. Не пролунають уже звичні останні дзвоники в закладах освіти. І якщо для учнів молодших та середніх класів цей факт не є аж надто сумним, то для випускників — навпаки. Адже на стежину свого дорослого життя вони ступлять без традиційного шкільного балу, без урочистого вручення атестатів.  Звісно, трохи сумно… Хоча для більшості, на їх думку, головне — це хороший результат ЗНО та вступ до омріяного вишу. 
 Серед них — старанна учениця, справжня гордість Ковельського ліцею №7 Катерина КОМІСАРИК. Школярка — чотириразова переможниця обласної олімпіади з історії, триразова — з правознавства, щорічна призерка міської олімпіади з української мови та конкурсів імені П. Яцика і Т. Шевченка. Серед досягнень Катерини — почесне третє місце у Всеукраїнській олімпіаді з історії у 2019 році та по праву здобуте звання "Юний талант року" у конкурсі з нагоди Дня міста.
Катерина каже, що, насамперед, своїми високими досягненнями завдячує педагогам ліцею №7, котрі впродовж усіх років навчання у школі підтримували, допомагали зростати, вдосконалюватись, прагнути рухатися уперед. Саме  завдяки їх таланту, майстерності, терпінню, чуйності такі здобутки стали можливими.
Тож, користуючись нагодою, щиро дякуємо викладачам освітнього закладу за таку талановиту молодь. Нехай завжди робота приносить їм лише насолоду, а життя дарує щастя і радість!
Катерині й усім цьогорічним випускникам щиро зичимо знайти себе, досягти бажаної мети та втілити у життя найзаповітніші мрії, а головне — завжди залишатися людиною! 
Божого Вам благословення  і — в добру та щасливу путь!
_DSC6571 Ось і наближається до завершення навчальний рік. Звичайно, цьогоріч він трохи із нотками суму, адже, на жаль, в зв'язку із карантином учням так і не вдалося повернутися за шкільні парти. Не пролунають уже звичні останні дзвоники в закладах освіти. І якщо для учнів молодших та середніх класів цей факт не є аж надто сумним, то для випускників — навпаки. Адже на стежину свого дорослого життя вони ступлять без традиційного шкільного балу, без урочистого вручення атестатів.  Звісно, трохи сумно… Хоча для більшості, на їх думку, головне — це хороший результат ЗНО та вступ до омріяного вишу. 
 Серед них — старанна учениця, справжня гордість Ковельського ліцею №7 Катерина КОМІСАРИК. Школярка — чотириразова переможниця обласної олімпіади з історії, триразова — з правознавства, щорічна призерка міської олімпіади з української мови та конкурсів імені П. Яцика і Т. Шевченка. Серед досягнень Катерини — почесне третє місце у Всеукраїнській олімпіаді з історії у 2019 році та по праву здобуте звання "Юний талант року" у конкурсі з нагоди Дня міста.
Катерина каже, що, насамперед, своїми високими досягненнями завдячує педагогам ліцею №7, котрі впродовж усіх років навчання у школі підтримували, допомагали зростати, вдосконалюватись, прагнути рухатися уперед. Саме  завдяки їх таланту, майстерності, терпінню, чуйності такі здобутки стали можливими.
Тож, користуючись нагодою, щиро дякуємо викладачам освітнього закладу за таку талановиту молодь. Нехай завжди робота приносить їм лише насолоду, а життя дарує щастя і радість!
Катерині й усім цьогорічним випускникам щиро зичимо знайти себе, досягти бажаної мети та втілити у життя найзаповітніші мрії, а головне — завжди залишатися людиною! 
Божого Вам благословення  і — в добру та щасливу путь!
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 510

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 28 травня - 3 червня

28.05.2020
Погода в Ковелі 
28 травня - 3 червня

дощПогода в Ковелі  28 травня - 3 червня

Четвер.  Хмарно, невеликий дощ. Температура: 15оС. Вітер північний помірно  сильний. 
В ніч на п'ятницю. Мінлива хмарність, дощ.  Температура: 11оС.  Вітер північний  помірний.
П'ятниця. Хмарно, невеликий дощ. Температура:  14оС. Вітер північний помірно сильний.
В ніч на суботу. Хмарно, дощ.  Температура:  12оС. Вітер північно-західний  помірний.
Субота. Хмарно, дощ.  Температура:  16оС. Вітер  західний помірний.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 813
Читати далі
28.05.2020
Десять відповідей 
Володимира Зеленського

президент1Десять відповідей  Володимира Зеленського

Володимир Зеленський підсумував перший рік свого президентства тригодинною пресконференцією. Журналісти із понад 60 різноманітних медіа запитували главу держави про реформи, знакові призначення, плани на другий строк і багато іншого. Центр громадського моніторингу та контролю зібрав головні тези, які прозвучали з вуст Президента.
Велике будівництво збільшується
Володимир Зеленський розповів про розширення програми «Велике будівництво». За рік планується побудувати у 8 разів більше доріг, ніж було передбачено на початку. Всього близько 4,5 тисяч кілометрів. Також не зупиняється будівництво шкіл, дитячих садків, амбулаторій і спорткомплексів.
«Я хотів би, щоб мене запам’ятали як Президента, після якого в країні з’явилися дороги», – заявив глава держави й анонсував нову програму – зведення мостів. На неї потрібно ще 3 млрд. доларів.
 
Коментарів до новини: 2
Переглядів новини: 589
Читати далі
28.05.2020

карантинПослаблення карантину у Ковелі не буде

Відбулось засідання комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій,  яке провів міський голова Олег Кіндер. Йшлося про продовження карантину на території міста з метою запобігання поширенню коронавірусу. 
Відповідно до  рішення  Регіональної комісії з питань ТЕБ та НС Волинської ОДА та постанови Кабінету Міністрів від 20 травня, №392 у Ковелі послаблювати заходи не будуть.
 Як зазначив міський голова, поки немає для цього підстав, оскільки  кількість тих, хто захворів, з кожним днем зростає. 
 Це підтвердили заступник генерального директора Ковельського МТМО з дитинства та пологової допомоги Ольга Козачук та завідуюча Ковельським міськрайонним відділом ДУ “Волинський ОЛЦМ України” Людмила Маляр.
Вони повідомили, що на 22 травня у Ковелі та Ковельському районі зареєстровано 148  випадків Covid-19, з яких 143 – у місті. Поки тих, хто звертається  за допомогою, не зменшується, а скоріше навпаки.
 Разом з тим, ведеться епідеміологічне розслідування спалахів  на ВКФ «Ковель», де захворіло 13 працівників, серед прихожан церкви Архістратига Михаїла – 21 людина, по 2 випадки зареєстровано у місцевому Пенсійному фонді, на ПТМ «Ковельтепло», в медичному коледжі, поліції. Серед тих, хто занедужав, – 24 медики, шестеро дітей.
На думку фахівців, поки не на часі послаблювати карантин, адже саме соціальні  контакти ведуть до зростання захворюваності.
 Варто зазначити, що 20 травня  Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів.
Згідно з цим  документом країна переходить до так званого адаптивного другого етапу виходу з карантину. Відповідні рішення  повинні прийняти регіональні комісії з питань ТЕБ та НС.
 Однак  Волинь та Ковель зокрема –   в числі тих регіонів, де послабити протиепідемічні заходи не можна, адже рішення приймають з урахуванням оцінки епідемічної ситуації та наявності у регіоні одночасно трьох ознак:
n ІНЦИДЕНТНІСТЬ (загальна кількість нових випадків COVID-19 за останні 7 днів на 100 тис.  населення). Має становити менше, ніж 12 осіб на 100 тис. населення.
n ЗАВАНТАЖЕНІСТЬ ЛІЖОК У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19. Потрібен показник менше, ніж 50 %. – 19 %
n СЕРЕДНЯ КІЛЬКІСТЬ ПЛР-ТЕСТУВАНЬ. Потрібно понад 12 на 100 тис. населення протягом останніх 7 днів.
На Волині ж на сьогодні маємо наступні показники:
n ІНЦИДЕНТНІСТЬ - 15.3 особи на 100 тис. населення (потрібно менше 12-ти).
n ЗАВАНТАЖЕНІСТЬ ЛІЖОК - 19.3 % (потрібно менше, ніж 50%).
n СЕРЕДНЯ КІЛЬКІСТЬ ПЛР-ТЕСТУВАНЬ – 14,5 (потрібно понад 12 на 100 тис. населення протягом останніх 7 днів).
 Комісія вирішила не запроваджувати на території міста з  22 травня  послаблення протиепідемічних заходів, визначених пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів, враховуючи оцінку поточної епідемічної ситуації.
 «Отож, у Ковелі ми ще не можемо відновлювати пасажирські перевезення, відкривати  дитячі садки. До другого етапу виходу з карантину наше місто не готове. Зараз важливо посилити відповідальність ковельчан, аби кожен дбав про свою безпеку та тих, хто поруч», – наголосив Олег Кіндер. 
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю міськвиконкому. 
Відбулось засідання комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій,  яке провів міський голова Олег Кіндер. Йшлося про продовження карантину на території міста з метою запобігання поширенню коронавірусу. 
Відповідно до  рішення  Регіональної комісії з питань ТЕБ та НС Волинської ОДА та постанови Кабінету Міністрів від 20 травня, №392 у Ковелі послаблювати заходи не будуть.
 Як зазначив міський голова, поки немає для цього підстав, оскільки  кількість тих, хто захворів, з кожним днем зростає. 
 Це підтвердили заступник генерального директора Ковельського МТМО з дитинства та пологової допомоги Ольга Козачук та завідуюча Ковельським міськрайонним відділом ДУ “Волинський ОЛЦМ України” Людмила Маляр.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 537
Читати далі

Повідомлення в номер / Правосуддя і милосердя

28.05.2020 Семенюк Анатолій Володимирович
Правосуддя і милосердя

фемідаПравосуддя і милосердя

Пандемія. Коронавірус. Засідання суду.
– Встати! Суд іде!
– «Ковід-19» створено в Ухані! – засвідчує Трамп, президент США.
– Коронавірус – це витвір американців! – заперечує Путін.
– Люди інфікувалися від кажанів! – виправдовується китайський чиновник.
Дорогий мій співрозмовнику, що перебуваєш в самоізоляції! Цей уявний суд немає нічого спільного з реальністю, але я  запрошую тебе до спільних роздумів над проблемою справедливості і правосуддя.
х х х
Кожна свідома людська істота переконана, що у стосунках між добром і злом має  бути присутня справедливість. Тобто добро повинно Богом і людьми  бути винагороджене і захищене, а зло – покаране. На жаль, Феміда, богиня  справедливості та правосуддя, завжди постає перед нами із заплющеними очима. Чому? Тому, що у нас, земних та довірливих, часто-густо потяг до покарання в рази перевищує скоєний протизаконний вчинок.  Недовіра до правосуддя викликана отим класичним: «А судді хто?». 
Тож чи можливий справедливий вирок у справі щодо коронавірусу  в  нашому  уявному Верховному суді? Залишимо це питання без відповіді, помандруємо далі.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 733
Читати далі