Новорічна ніч – це час, який наші предки вважали дійсно містичним. У цей час Всесвіт посилає особливо потужні потоки енергії, якими можна скористатися для втілення своїх бажань. Звичайно, в наші дні, коли світ наповнений багатофункціональними гаджетами й іншими благами цивілізації, більшість людей втратили віру в містичні сили. Однак з цього правила є свої винятки. 

У новорічну ніч навіть найзапекліші скептики сподіваються на чудеса. Тож пропонуємо вашій увазі  ритуали, які допоможуть  опинитися на одній стороні з капризницей-Фортуною. 

І пам'ятайте, що в 2019 році світом буде правити Жовта Земляна Свиня, а,  значить, про правила, які допоможуть привернути її на свою сторону, забувати не варто. Тому давайте дізнаємося, як залучити удачу в 2019 році, і нехай ваші бажання обов'язково стануть реальністю! 

Зустрічайте рік Свині за всіма правилами, щоб забезпечити її прихильність! 

Проводжаємо 2018 рік: правила і ритуали

Не секрет, що останні дні грудня у більшості країн вважають часом, який потрібно провести в оновленні та  очищенні свого життя від усього непотрібного. Нові події та звершення будуть можливі лише тоді, коли ви позбудетеся від вантажу старих і непотрібних речей, неприємних емоцій і переживань. Одночасно з цим треба показати, що ви з нетерпінням чекаєте  Нового року.  Для реалізації вищевказаних цілей є безліч простих ритуалів: 

n в останні дні перед Новим роком позбавтеся від накопичених боргів – взяті в борг гроші і речі, які ви попросили у тимчасове користування, потрібно віддати їх законним власникам. В іншому разі, як свідчить прикмета, ви будете ходити в боржниках весь наступний календарний період;

n будь-які сварки та конфлікти повинні залишитися в минулому, щоб ніщо не затьмарювало серце при зустрічі чарівної ночі;

n провівши в думках "генеральне прибирання", реалізуйте це дійство і у вашому житлі. Засмічена квартира не дає поповнити її новими речами і бажаними покупками, тому уважно перегляньте папери, що скупчилися в скриньках робочого столу, переберіть речі в шафі, віддавши або викинувши непотрібні, розберіть посуд;

n забудьте про правило, що всі делікатеси, якими ви наповнюєте холодильник, повинні зберегтися до новорічної ночі.  За народним повір'ям, потрібно смачно обідати або вечеряти хоча б протягом трьох днів до настання свята. А якщо все залишати строго на новорічний стіл, то хороші продукти будуть з'являтися у вашому будинку не частіше разу на рік.

Передноворічні прикмети

Щоб рік був багатим, не забудьте покласти в кишеню велику купюру. 

Хочете зрозуміти, що готує для вас 2019 рік, і привернути успіх на свій бік? Тоді виконайте кілька простих ритуалів і придивіться до того, що відбувається навколо! 

n передноворічне прибирання будинку повинно бути закінчене до того моменту, як згасне останній відблиск Сонця. З настанням темряви не викидайте сміття – разом з пакетом непотрібних речей і пилу ви можете викинути "новорічне щастя";

n хто б не звернувся до вас 31 числа з проханням дати грошей або поносити вашу річ – не давайте, щоб не залишитися без фінансів і покупок в новому році;

n перед настанням Нового року приготуйтеся запам'ятовувати сни. Вважається, що в останню ніч старого року нам відправляються послання, які носять віщий характер; 

n перед зустріччю урочистості покладіть в кишеню сукні, штанів або спідниці велику купюру. Немає кишень – помістіть грошики в сумку. Так ви забезпечите собі приплив фінансів;

n у  вашому вбранні обов'язково повинні бути присутніми предмети жовтого або коричневого тону. Тотем року також прихильно ставиться до хакі, кольору оливи, відтінків охри, пісочного і золотого кольору;

n новорічна вечеря повинна носити сімейний характер. Китайці вважають, що сім'я лише тоді буде міцною і згуртованою, якщо ви проведете торжество з її членами. Навіть якщо ви вирішили відправитися в клуб або на дружню вечірку, знайдіть пару годин, щоб відзначити свято з батьками;

n якщо у вашому сімействі загострилися конфлікти, слід перев'язати мотузкою ніжки біля накритого до свята столу. Наші предки вважали, що це сприяє зміцненню сімейних відносин;

n у новорічну ніч вам слід відмовитися від азартних ігор. Проведете новорічну ніч за картковою грою – отримаєте залежність на цілий рік, причому навряд чи опинитеся у виграші. А ось командні ігри, пісні, танці  тільки вітаються;

n свиня – це знак, який любить вироби з натуральних матеріалів. До запланованих подарунків невеликий дерев'яний сувенір. Між іншим, наші предки вважали, що презенти з простих матеріалів віднаджують з нашого кола спілкування меркантильних і розважливих осіб;

n приготуйте для новорічного вбрання хоча б одну зовсім нову річ, щоб рік був сповнений приємних покупок.

Поради по організації новорічного столу

l Порадуйте Жовту Свиню пирогами  з грибами, овочами та сиром! 

l Постеліть на стіл  гарну скатертину, щоб залучити благополуччя. Пам'ятайте, що Свиня –  прихильник натуральних матеріалів, тому що льон або бавовна припадуть їй до душі;

l Залучити в будинок багатство буде простіше, якщо ви не забудете помістити на стіл піалу з монетками і зернами (рису, пшениці, жита, вівса). Для догоджання Свині в неї варто додати трохи жолудів;

l Не забудьте помістити на стіл страву зі свіжим хлібом (або хоча б булочкою, спеченою своїми руками) і сіллю, адже це – символи достатку й  дієвий оберіг від підступу злих духів;

l Новорічне застілля має бути різноманітним і щедрим – так можна залучити достаток. Нехай на столі стоїть багато невеликих страв із закусками або салатами.  Але є одне табу – на столі не має бути свинини. Інше не забороняється, адже господиня року – тварина всеїдна. Покладіть на стіл м'ясні та рибні страви, цікаво приготовані овочі, свіжу зелень, солодощі, фруктові тарілки і, звичайно ж, гриби;

l Вважається, що серед святкових страв не повинно бути раків  – вони мають звичку рухатися, задкуючи – так що ви проведете рік, рухаючись у зворотному від цілей напрямку;

l Дуже добре, якщо саме на вас закінчиться пляшка шампанського – обов'язково загадайте бажання  і помістіть в  куток, поки воно не реалізується;

l Свиня – не надто великий естет в плані алкоголю. Яскраві та вишукані коктейлі вона може не оцінити, тому  ставте на стіл прості напої – вино, коньяк, компоти, морси та узвари.

Підготувала 

Орися філіпчук. 

Новорічна ніч – це час, який наші предки вважали дійсно містичним. У цей час Всесвіт посилає особливо потужні потоки енергії, якими можна скористатися для втілення своїх бажань. Звичайно, в наші дні, коли світ наповнений багатофункціональними гаджетами й іншими благами цивілізації, більшість людей втратили віру в містичні сили. Однак з цього правила є свої винятки. 

У новорічну ніч навіть найзапекліші скептики сподіваються на чудеса. Тож пропонуємо вашій увазі  ритуали, які допоможуть  опинитися на одній стороні з капризницей-Фортуною. 

І пам'ятайте, що в 2019 році світом буде правити Жовта Земляна Свиня, а,  значить, про правила, які допоможуть привернути її на свою сторону, забувати не варто. Тому давайте дізнаємося, як залучити удачу в 2019 році, і нехай ваші бажання обов'язково стануть реальністю! 

Зустрічайте рік Свині за всіма правилами, щоб забезпечити її прихильність! 

Проводжаємо 2018 рік: правила і ритуали

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1023

Дехто з колег-журналістів каже: "Дні передплатника сьогодні себе віджили. Проводити їх не варто. Зайва трата часу і коштів".

Не знаю: може, колеги й мають рацію. Але особисто для мене зустрічі з читачами, як-то, кажуть, віч-на-віч, дуже важливі і потрібні. Бо люблю спілкуватися  з людьми, слухати їх, отримувати інформацію з перших вуст, а не з високих трибун на різного роду нарадах. І хоч за службовими обов'язками часу на відрядження практично не маю та й без автомобіля редакція бідує вже не перший  рік, завдяки підтримці колективу й особисто фотокореспондента Мирослава Данилюка, котрий для загального блага не шкодує  власної машини, поїхати "на село" іноді вдається.

От і на позаминулому тижні ми з Мирославом Сергійовичем, Ольгою Стеблевець і Світланою Троцюк взяли участь  у Дні передплатника, або точніше кажучи, у Дні рідної газети, в Козлиничах про  що писали у попередньому номері "Вістей Ковельщини",  і в   Поворську.  Зустрічали нас щиро й привітно. І хоч бажаючих передплатити "міськрайонку" було, можливо, не так  багато, як у попередні роки, відчувалося, що інтерес до неї зберігся. 

Незважаючи на досить високу передплатну ціну, конкуренцію з боку інших видань, матеріальні труднощі, люди прийшли у поштове відділення зв'язку, охоче оформили необхідні документи. Раділи й скромним журналістським подарункам – пачці крупи, баночці консервів, пакетику з борошном.

– В хазяйстві все знадобиться, – усміхалися нам. – Тим більше, що наближаються свята, а ви навіть кутю розфасовану привезли.

Треба зазначити, що працівники поштового відділення у той день працювали чітко й злагоджено. Їх керівник Світлана Василівна Мультон – давній  і щирий друг журналістів. Її "бойовими" помічниками є листоноші Валентина  Омелянюк, Оксана Книшук, Світлана Кухарук, які, окрім Поворська, обслуговують ще й мешканців Заячівки – всього майже 2 тисячі чоловік, з яких 305 – пенсіонери.

Працювати непросто, адже заробітна плата – мізерна, якщо її порівняти з цінами на ринку чи в магазині. Тривожать поштовиків і невизначені перспективи розвитку галузі. Нині ситуація  ніби стабілізувалася, бо у Держбюджеті передбачено 500 мільйонів гривень дотації Укрпошті як компенсацію за збитки від обслуговування пенсіонерів,   доставку  їм пенсій. А що буде далі, після президентських виборів 31 березня 2019 року? Чи не скорочуватимуть людей? Чи не закриватимуть сільські відділення зв'язку? Ось питання, які сьогодні хвилюють найбільше і на які ніхто не може дати вичерпних відповідей.

– Будемо сподіватися на краще, – кажуть поштові працівники, – хоч проблем маємо багато і працювати є над чим.

Цікава розмова у той день,  відбулася і з головою Поворської об'єднаної територіальної громади Сергієм Семенюком, якого знаю давно і якого шаную за працьовитість, принциповість, бажання прислужитися  виборцям не словом, а ділом. Він позитивно оцінює децентралізацію в Україні, хоч бачить у цьому й "мінуси" (зокрема, в організації медичного обслуговування мешканців сіл, особливо – віддалених, та в деяких інших питаннях). Але налаштований оптимістично.

– Дохідну частину бюджету виконуємо  і перевиконуємо, – інформує Сергій Володимирович. – А будуть кошти – буде й результат. Відповідальними платниками податків є ТзОВ "Моноліт Агро" (директор Андрій Кур'ян), СТзОВ "Баффало" (керівник Руслан  Паш'ян). Посильну частку вносить Поворське військове лісництво.

Сільський голова зазначив, що конструктивно працює орган місцевого самоврядування. І хоч до складу ради входять представники різних політичних сил, при прийнятті рішень вдається досягати згоди, бо депутати розуміють: інтереси виборців – передусім. Для поворчан великою проблемою є завершення капітального ремонту сільського будинку культури, де вже зроблено досить багато.  Сергій Семенюк впевнений, що заплановане обов'язково втілять у життя. 

Імпонує позиція сільського  голови в питаннях подальшого соціального розвитку населених пунктів, що входять до складу ОТГ. Сергій Володимирович робить все можливе, щоб зберегти мережу фельдшерсько-акушерських пунктів, що   має величезне значення для збереження здоров'я людей, багато з яких – похилого віку і яким важко звертатися за медичною допомогою у Ковель чи навіть в Поворськ.  Є певні плани щодо вдосконалення мережі закладів освіти та дошкільного виховання.

Очільника громади обурює ставлення деяких можновладців до задоволення насущних потреб селян. От зараз, наприклад, "Ощадбанк" повідомив про закриття своєї філії у Поворську. 

– А як людям здійснювати необхідні платежі? Невже для цього слід їхати в Ковель, витративши на "маршрутку" більше коштів, ніж потрібно кудись переказати? Вже не кажу про пенсії та інші справи, які без банку залагодити неможливо, – каже Сергій Семенюк. – Зверталися ми і в різні інстанції, але поки що позитивного результату нема.

l

Ось такі зустрічі віч-на-віч відбулися у День передплатника, який загалом, на нашу думку, пройшов успішно. А це значить, що у 2019  році з "Вістями Ковельщини" залишаться читачі, які без “міськрайонки” не уявляють свого життя. Хочеться сподіватися, що їх буде не менше, аніж торік. Адже до кінця передплатної кампанії  залишається ще трохи часу – майже 10 днів. Тож при бажанні можна встигнути оформити передплату на найближчу до Вас газету, шановні читачі!

Микола ВЕЛЬМА.

НА ЗНІМКАХ: під час Дня газети "Вісті Ковельщини" у Поворську.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Дехто з колег-журналістів каже: "Дні передплатника сьогодні себе віджили. Проводити їх не варто. Зайва трата часу і коштів".

Не знаю: може, колеги й мають рацію. Але особисто для мене зустрічі з читачами, як-то, кажуть, віч-на-віч, дуже важливі і потрібні. Бо люблю спілкуватися  з людьми, слухати їх, отримувати інформацію з перших вуст, а не з високих трибун на різного роду нарадах. І хоч за службовими обов'язками часу на відрядження практично не маю та й без автомобіля редакція бідує вже не перший  рік, завдяки підтримці колективу й особисто фотокореспондента Мирослава Данилюка, котрий для загального блага не шкодує  власної машини, поїхати "на село" іноді вдається.

От і на позаминулому тижні ми з Мирославом Сергійовичем, Ольгою Стеблевець і Світланою Троцюк взяли участь  у Дні передплатника, або точніше кажучи, у Дні рідної газети, в Козлиничах про  що писали у попередньому номері "Вістей Ковельщини",  і в   Поворську.  Зустрічали нас щиро й привітно. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 574

Неправильне дотримання післяопераційного режиму, надмірні фізичні навантаження, невиконання рекомендацій лікаря — це лише деякі з причин виникнення післяопераційних ускладнень. Одним з таких ускладнень є грижа, яку називають вентральною або рубцевою, адже вона виникає на місці післяопераційного рубця. За статистикою, вентральна грижа з'являється у 15-17% прооперованих людей. Що робити, якщо після операції з'явилося випинання, і як його позбутися, розповідає лікар-хірург МЦ "Боголюби" Олександр Масіков.

— Що таке вентральна кила?

— Кила (грижа) — це випинання на черевній стінці, яке утворилось внаслідок виходу внутрішніх органів або їх частин в підшкірну жирову клітковину через слабкі місця або отвори в м'язовому шарі передньої стінки живота.

Зокрема, вентральні кили — це кили, що виникають у ділянці післяопераційного рубця. Їх іноді так і називають — рубцевими.

Вентральна грижа може утворюватися у різний час. У декого вона з'являється через кілька тижнів після операції. В інших випадках — розвивається протягом місяців.

Невелике випинання може проявлятися під час підвищення внутрішньочеревного тиску, при фізичному навантаженні і напруженні, але, коли людина розслаблена і знаходиться в горизонтальному положенні, дефект може бути непомітним.

— У яких випадках найчастіше виникають вентральні кили? Чому це відбувається?

— Вентральна кила може виникнути після будь-якого оперативного втручання на черевній порожнині. Ризик її утворення підвищує важкість перебігу хвороби, а також супутні захворювання.

Основними факторами, що призодять до появи вентральної кили, є зниження рівня білка в крові, а також дефіцит VIII фактора згортання крові, ожиріння, перитоніт, астма та інші захворювання органів дихання (оскільки вони призводять до постійного значного навантаження на передню черевну стінку).

Вагому роль в утворенні вентральних кил відіграє прийом деяких медикаментів (зокрема, тривала терапія стероїдними гормонами). Крім того, повторні операції та інфекції в ділянці післяопераційної рани також значно збільшують ймовірність появи рубцевої грижі.

Велика частина вентральних кил виникає на тлі порушення післяопераційного режиму і недотримання рекомендацій лікаря (підняття тягарів, надмірне фізичне навантаження, недотримання дієти, неправильне носіння бандажа тощо).

— Як лікують вентральні грижі?

— Вентральну килу лікують тільки хірургічно, при чому операція повинна бути проведена якомога раніше. Щодо методу хірургічного лікування кили, то його вибір залежить від багатьох факторів, зокрема, від розміру, локалізації та симптоматики кили.

Маленькі грижі часто є болючими і мають високий ризик защемлення, що є невідкладним станом і потребує оперативного лікування в найкоротші терміни. Защемлену килу протягом перших кількох годин можна спробувати обережно вправити в черевну порожнину.  Однак, безпечно вправити защемлену килу не завжди можливо. У разі ж вдалої спроби операція проводиться в плановому порядку, але не раніше, ніж через добу від часу її вправлення.

Великі грижі рідше защемлюються, проте більше турбують своїм зовнішнім виглядом і нерідко суттєво обмежують людину в рухах. У такому разі операцію також не варто відкладати.  

— Що відбувається під час операції?

— У ході операції грижовий мішок виділяється з оточуючих тканин, розсікається, його вміст вправляється в черевну порожнину. Якщо грижові ворота (тобто сам отвір, через який кила виходить з черевної порожнини) мають розмір не більше двох сантиметрів, то вони, зазвичай, ушиваються спеціальним швом з накладанням країв рани один наверх іншого (утворенням так званої дублікарутри).

Якщо ж грижові ворота більші, ніж 2 см, то в більшості випадків для укріплення шва використовується синтетичний сітчатий імплант, який поміщається під м'язами черевної стінки та забезпечує формування міцного рубця, що, в свою чергу, зменшує ризик рецидиву кили, тобто повторного її утворення в тому ж місці.

— Чи можна позбутися вентральної кили без розрізання живота?

— Можна із мінімальними розрізами. У деяких випадках вдаються до малоінвазивної методики, або лапароскопії. Її успішно застосовують для лікування відносно невеликих вентральних гриж за умови відсутності значного злукового процесу в черевній порожнині.

У даному випадку операція виконується із внутрішньої сторони на закритій черевній порожнині за допомогою спеціальних інструментів, введених через маленькі розрізи в бокових стінках живота. Грижовий вміст поетапно звільняється від злук і вправляється в черевну порожнину, а грижові ворота закриваються спеціальною легкою багатошаровою сіткою.

З одного боку така сітка вкрита речовиною, котра запобігає її зростанню із кишківником, іншою ж стороною вона щільно прилягає до черевної стінки та фіксується спеціальним пристроєм.

Ця методика є найсучаснішою та найбільш високотехнологічною. А головне — вона є найменш болісною для пацієнта і дозволяє в найкоротші терміни відновитись після операції та повернутись до звичного життя.

— Скільки часу триває реабілітація після операції?

— Через дві доби після лапароскопічної операції пацієнт може повертатися додому. Упродовж чотирьох тижнів йому не рекомендовано піднімати вантажі понад 5 кг, потрібно утриматися від фізичних навантажень, а також не відвідувати сауну і басейн. Після хірургічного лікування вентральної кили необхідно впродовж місяця носити бандаж. За цей час імплантат остаточно зафіксується в організмі.

МЦ “БОГОЛЮБИ”: Луцький р-н, с. Тарасове, вул. Лісова, 1б (між корпусом ВОКЛ і лісом), тел.: (0332) 20-07-02, (099) 44-55-404, (067) 851-79-38, e-mail:bogolubu@gmail.com, www.bogolybu.com.ua

Інна Семенюк.Неправильне дотримання післяопераційного режиму, надмірні фізичні навантаження, невиконання рекомендацій лікаря — це лише деякі з причин виникнення післяопераційних ускладнень. Одним з таких ускладнень є грижа, яку називають вентральною або рубцевою, адже вона виникає на місці післяопераційного рубця. За статистикою, вентральна грижа з'являється у 15-17% прооперованих людей. Що робити, якщо після операції з'явилося випинання, і як його позбутися, розповідає лікар-хірург МЦ "Боголюби" Олександр Масіков.

— Що таке вентральна кила?

— Кила (грижа) — це випинання на черевній стінці, яке утворилось внаслідок виходу внутрішніх органів або їх частин в підшкірну жирову клітковину через слабкі місця або отвори в м'язовому шарі передньої стінки живота.

Зокрема, вентральні кили — це кили, що виникають у ділянці післяопераційного рубця. Їх іноді так і називають — рубцевими.

Вентральна грижа може утворюватися у різний час. У декого вона з'являється через кілька тижнів після операції. В інших випадках — розвивається протягом місяців.

Невелике випинання може проявлятися під час підвищення внутрішньочеревного тиску, при фізичному навантаженні і напруженні, але, коли людина розслаблена і знаходиться в горизонтальному положенні, дефект може бути непомітним.

— У яких випадках найчастіше виникають вентральні кили? Чому це відбувається?

— Вентральна кила може виникнути після будь-якого оперативного втручання на черевній порожнині. Ризик її утворення підвищує важкість перебігу хвороби, а також супутні захворювання.

Основними факторами, що призодять до появи вентральної кили, є зниження рівня білка в крові, а також дефіцит VIII фактора згортання крові, ожиріння, перитоніт, астма та інші захворювання органів дихання (оскільки вони призводять до постійного значного навантаження на передню черевну стінку).

Вагому роль в утворенні вентральних кил відіграє прийом деяких медикаментів (зокрема, тривала терапія стероїдними гормонами). Крім того, повторні операції та інфекції в ділянці післяопераційної рани також значно збільшують ймовірність появи рубцевої грижі.

Велика частина вентральних кил виникає на тлі порушення післяопераційного режиму і недотримання рекомендацій лікаря (підняття тягарів, надмірне фізичне навантаження, недотримання дієти, неправильне носіння бандажа тощо).

— Як лікують вентральні грижі?

— Вентральну килу лікують тільки хірургічно, при чому операція повинна бути проведена якомога раніше. Щодо методу хірургічного лікування кили, то його вибір залежить від багатьох факторів, зокрема, від розміру, локалізації та симптоматики кили.

Маленькі грижі часто є болючими і мають високий ризик защемлення, що є невідкладним станом і потребує оперативного лікування в найкоротші терміни. Защемлену килу протягом перших кількох годин можна спробувати обережно вправити в черевну порожнину.  Однак, безпечно вправити защемлену килу не завжди можливо. У разі ж вдалої спроби операція проводиться в плановому порядку, але не раніше, ніж через добу від часу її вправлення.

Великі грижі рідше защемлюються, проте більше турбують своїм зовнішнім виглядом і нерідко суттєво обмежують людину в рухах. У такому разі операцію також не варто відкладати.  

— Що відбувається під час операції?

— У ході операції грижовий мішок виділяється з оточуючих тканин, розсікається, його вміст вправляється в черевну порожнину. Якщо грижові ворота (тобто сам отвір, через який кила виходить з черевної порожнини) мають розмір не більше двох сантиметрів, то вони, зазвичай, ушиваються спеціальним швом з накладанням країв рани один наверх іншого (утворенням так званої дублікарутри).

Якщо ж грижові ворота більші, ніж 2 см, то в більшості випадків для укріплення шва використовується синтетичний сітчатий імплант, який поміщається під м'язами черевної стінки та забезпечує формування міцного рубця, що, в свою чергу, зменшує ризик рецидиву кили, тобто повторного її утворення в тому ж місці.

— Чи можна позбутися вентральної кили без розрізання живота?

— Можна із мінімальними розрізами. У деяких випадках вдаються до малоінвазивної методики, або лапароскопії. Її успішно застосовують для лікування відносно невеликих вентральних гриж за умови відсутності значного злукового процесу в черевній порожнині.

У даному випадку операція виконується із внутрішньої сторони на закритій черевній порожнині за допомогою спеціальних інструментів, введених через маленькі розрізи в бокових стінках живота. Грижовий вміст поетапно звільняється від злук і вправляється в черевну порожнину, а грижові ворота закриваються спеціальною легкою багатошаровою сіткою.

З одного боку така сітка вкрита речовиною, котра запобігає її зростанню із кишківником, іншою ж стороною вона щільно прилягає до черевної стінки та фіксується спеціальним пристроєм.

Ця методика є найсучаснішою та найбільш високотехнологічною. А головне — вона є найменш болісною для пацієнта і дозволяє в найкоротші терміни відновитись після операції та повернутись до звичного життя.

— Скільки часу триває реабілітація після операції?

— Через дві доби після лапароскопічної операції пацієнт може повертатися додому. Упродовж чотирьох тижнів йому не рекомендовано піднімати вантажі понад 5 кг, потрібно утриматися від фізичних навантажень, а також не відвідувати сауну і басейн. Після хірургічного лікування вентральної кили необхідно впродовж місяця носити бандаж. За цей час імплантат остаточно зафіксується в організмі.

МЦ “БОГОЛЮБИ”: Луцький р-н, с. Тарасове, вул. Лісова, 1б (між корпусом ВОКЛ і лісом), тел.: (0332) 20-07-02, (099) 44-55-404, (067) 851-79-38, e-mail:bogolubu@gmail.com, www.bogolybu.com.ua

Інна Семенюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1096

Майстер-клас №4: Ялинка з пінопласту

Пінопластова ялинка – ефектний і гарний  декоративний елемент для дому. 

– два аркуші тонкого пінопласту;

– невеликі кульки (з паєтками, з кольорового пластику або з  "посипкою");

–  макетний ніж;

– лінійка;

– олівець;

– термопістолет;

– велюровий кольоровий папір або картон білого і червоного кольору.

Проведіть розмітку листів пінопласту, щоб сформувати дві однакові заготовки для ялинки. На одній частині ялинки зробіть розріз зверху і до середини, а на іншій – знизу і до середньої частини заготовки.

Вставте ялинки одна в одну, щоб вийшла стійка конструкція (ніжки повинні сформувати підставку-хрестовину).

Приготуйте кулі для декору. Якщо ви не знайшли відповідних куль, можна купити паєтки, стрази, фольгу, взяти пластикові або пінопластові кульки різного діаметру.

Приклейте кульки на ялинку термопістолетом.

Виріжте банти і стрічки з оксамитового  паперу. Один з бантів повинен бути трохи меншим. Скріпіть обидва елементи  і приклейте їх на верхівку ялинки. Центральну частину банта задекоруйте кулею.

Майстер-клас №5: Новорічні підсвічники

Просто поставте свічку на дно перевернутого і прикрашеного келиха! 

Свічки – обов'язковий атрибут новорічного декору, який використовується для створення теплої, затишної і романтичної атмосфери. Звичайно, можна просто помістити свічки на блюдечко, проте краще доповнити їх святковими підсвічниками. 

У наш час, коли існує безліч освітлювальних приладів, що працюють на батарейках або від мережі, красиві свічники є не в кожному будинку. 

– скляні келихи на ніжці;

– новорічні фігурки у вигляді ялинок, сніговиків, Дідів Морозів, янголят;

– картон;

– товсті свічки;

– розсипний пінопласт;

– ножиці;

– олівець;

– фольга;

– клейовий пістолет;

– штучний сніг.

Поставте келих на картон, перевернувши його чашею вниз. Обведіть олівцем і виріжте заготовки у вигляді кіл.

Задекоруйте картонну підставку  фольгою. Наклейте  тематичні фігурки, створюючи цікаві новорічні композиції. Присипте кружечками пінопласту, щоб фігурки стояли в заметах. Зафіксуйте саморобку клейовим пістолетом. Оформіть келих всередині штучним снігом.

Переверніть вниз композицію на картонній основі і помістіть її в чашу келиха. 

Проклейте краї. Дайте келиху висохнути і переверніть композицію, щоб ніжка була зверху. Розмістіть на свічниках товсті свічки.

Майстер-клас №6: Чобіток Санти

Зазвичай,  чобітки або шкарпетки Санти вивішуються на камінах, щоб добрий зимовий чарівник розклав у них приємні подаруночки. 

А що робити у випадку, якщо каміна в будинку не передбачено, а значить – нікуди повісити чобітки? Відповідь проста – зробити стійкий чобіт, в який можна буде покласти невеликі презенти або насипати цукерок! 

– пластикові пляшки;

– з бархату червона (зелена) тканина;

– біле штучне хутро;

– золотиста тасьма;

– шовкові шнури;

– пластикові гілочки омели;

– палички;

– картон;

– штучні ягідки;

– термопістолет;

– нитки;

– голка;

– ножиці.

Розріжте пластикову пляшку на три частини, відокремивши шийку і денце.

Помістіть серединку пляшки і денце на аркуші картону. Обведіть частини і виріжте заготовку, яка нагадує вісімку.

Переведіть паперове лекало на червону тканину, виріжте фігуру, залишивши припуск на шов (1,5-2 сантиметри). Обтягніть червоною тканиною паперовий шаблон, стягнувши краї нитками.

Обтягніть тканиною денце і середню частину пляшки. 

Можна прикріпити тканину, стягнувши краї заготовок нитками або приклеївши термопістолетом. Серединка пляшки буде халявою чобітка, тому тканиною потрібно оформити кілька сантиметрів внутрішньої частини. 

Прикріпіть носок черевика і його халяви до основи. Задекоруйте верхню частину халяви відрізом білого хутра і шовковим шнурком. Приклейте по периметру підошви золоту тасьму.

Сформуйте з листя, гілочок і ягід святкову композицію. Можна збризнути її штучним снігом.

Приклейте композицію на чобіток, замаскувавши місце стику носка і халяви.

Майстер-клас №7: Сніговики з шкарпеток

Зазвичай,  дитячі речі лежать довго без діла  на антресолях або ж просто викидаються. Однак можна застосувати їх для виготовлення тематичного новорічного декору. 

- шкарпетки білого кольору;

- яскраві шкарпетки;

- пшоно;

- олівці;

- гудзики;

- нитки;

- голки;

- стрічки.

Відріжте від білого носка частину з п'ятою і верхівку, залишивши трубу-заготовку. Перев'яжіть верхню частину носка ниткою. Виверніть носок і насипте в нього пшоно. Зав'яжіть носок.

Відріжте від кольорового носка п'яточку. Носок перев'яжіть так, щоб вийшов ковпачок.

На решту пришийте кілька гудзиків.

Одягніть сніговика в шапочку і светрик, перев'язавши так, щоб сформувати імпровізовані кулі на тілі. Пришийте сніговикові очі-гудзики. Вийміть стрижень з червоного або оранжевого олівцевого уламка і зробіть сніговикові ніс.

Підготувала 

Інна ЗАХАРЧЕНКО.  

Пінопластова ялинка – ефектний і гарний  декоративний елемент для дому. 

– два аркуші тонкого пінопласту;

– невеликі кульки (з паєтками, з кольорового пластику або з  "посипкою");

–  макетний ніж;

– лінійка;

– олівець;

– термопістолет;

– велюровий кольоровий папір або картон білого і червоного кольору.

Проведіть розмітку листів пінопласту, щоб сформувати дві однакові заготовки для ялинки. На одній частині ялинки зробіть розріз зверху і до середини, а на іншій – знизу і до середньої частини заготовки.

Вставте ялинки одна в одну, щоб вийшла стійка конструкція (ніжки повинні сформувати підставку-хрестовину).

Приготуйте кулі для декору. Якщо ви не знайшли відповідних куль, можна купити паєтки, стрази, фольгу, взяти пластикові або пінопластові кульки різного діаметру.

Приклейте кульки на ялинку термопістолетом.

Виріжте банти і стрічки з оксамитового  паперу. Один з бантів повинен бути трохи меншим. Скріпіть обидва елементи  і приклейте їх на верхівку ялинки. Центральну частину банта задекоруйте кулею.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1170

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 396

Майже в кожному куточку земної кулі і дорослі, і діти перебувають в очікуванні передноворічних чудес. Саме в Новий рік загадують найпотаємніші бажання і з великою вірою чекають їх виконання.

У кожного народу є свої традиції, які спричиняють хороші події, тож давайте дізнаємося, що, крім попелу в шампанському, може принести удачу в новому році.

Канада

У Канаді досить рано починають готуватися до Нового року — вулиці прикрашають в кінці жовтня, а в будинках ялинки ставлять, як мінімум, за місяць до свят. Найпопулярніші ялинкові прикраси — ангел або віфлеємська зірка на верхівці, а також смугасті карамельні цукерки у формі палиці.

Новий рік, на відміну від Різдва, прийнято відзначати з друзями, і зазвичай вибирають активний відпочинок. Найпопулярніша новорічна розвага — катання на ковзанах. Також не прийнято дарувати дорогі подарунки, найчастіше дарують скромні сувеніри або вироби, зроблені власними руками.

Любителі гострих відчуттів можуть взяти участь в традиції «купання білого ведмедя». У Новий рік «моржі» пірнають у холодну воду. Вважається, що такий ритуал допоможе привернути успіх, добробут і подарує запас здоров’я на рік вперед.

АВСТРАЛІЯ

На популярних пляжах Австралії, що навіть візимку переповнені відпочивальниками, а по морю один за одним мчать серфінгісти, поспішаючи зловити хвилю, усі теж з нетерпінням чекають настання Нового року. Саме тут можливо побачити ялинку безпосередньо на пляжі. А також Санта Клауса із оленями та під зав’язку забитими подарунками санчатами. 

США

Застілля і подарунки прийнято робити на Різдво, а на Новий рік влаштовують розпродажі і повертають подарунки, які не підійшли, у магазин. Більшість прикрас знімають до Нового року, а ялинку пересаджують в грунт, а не викидають.

І, звичайно, головна традиція, яка стала відома у всьому світі: 31 грудня в 23:59 год. на площі Таймс-сквер з 23-метрової висоти опускається величезна куля. Куля «падає» протягом 1 хвилини, а останні 10 секунд люди відраховують разом. Коли куля досягає нижньої точки, настає новий рік.

Мексика

У Мексиці свята починаються з 12 грудня і супроводжуються карнавалами. А ось 25 грудня вулиці помітно порожніють — за багатовіковою традицією, цей день треба проводити в колі сім’ї.

На ялинках часто можна помітити прикраси у вигляді калавери — це дуже важливий символ для мексиканців у вигляді людських черепів. А також Новий рік не уявляють без піньяти — це традиційна забава у вигляді глиняної зірки, наповненої солодощами. Піньята символізує земні гріхи, тому той, хто зможе розбити її з закритими очима, зловить удачу на рік вперед.

Куба

О 12-й годині, у переддень Нового року, жителі Куби заздалегідь набирають воду у весь наявний в будинку посуд і виливають її у вікно. Таким чином кубинці бажають новому року чистого, як вода, шляху. А поки годинник б’є 12 разів, потрібно встигнути з’їсти 12 виноградин, і тоді процвітання та успіх будуть супроводжувати весь наступний рік.

Замість ялинки на Кубі прикрашають місцеву хвойну рослину — араукарію. А діти напередодні свята пишуть листи з найпотаємнішими бажаннями не Санта Клаусу, а добрим чарівникам — Гаспару, Бальтасару і Мельчору. Святкування у цій країні проходить в атмосфері карнавалу, феєрверків та гарного настрою.

Еквадор

Еквадорці вірять, що коли встигнути за бій курантів одягнути жовту нижню білизну, то не варто чекати фінансових труднощів у новому році, а якщо червону, то буде щастя в особистому житті. Ті, хто хоче подорожувати, за час бою курантів повинні пробігти з валізою або великою сумкою в руці навколо будинку. Також в новорічну ніч можна позбутися від усіх сумних моментів, що трапилися у році, що минає: для цього потрібно викинути на вулицю склянку з водою, з якою вщент розіб’ється все погане.

Франція

Французи печуть пиріг, в який кладуть один біб. Кому цей біб дістанеться, той оголошується «бобовим королем», і всі до кінця свята повинні виконувати його накази. А ще французи-винороби обов’язково цокаються з бочкою вина і вітають її з Новим роком.

Японія

Саме Японія подарувала світові традиції, які стали одними з найголовніших: зустрічати Новий рік у новому одязі, будувати льодові скульптури і замки. Але найбільш незвичайна традиція поки що не прижилася в інших народів — японці купують перед Новим роком граблі, щоб «нагребти побільше щастя».

Німеччина

А ось Німеччина подарувала всьому світу традицію прикрашати ялинку на Новий рік. А ще німці вважають, що Санта-Клаус катається на ослику, тому діти кладуть в черевики сіно для частування.

Аргентина

В Аргентині в останній день робочого року офісні працівники викидають з вікон старі календарі, непотрібні відомості і бланки. Вже до полудня тротуари і проїжджа частина покриваються шаром паперу. Особливо ця традиція подобається друкованим виданням — якось співробітники однієї з газет викинули за вікно весь архів.

Англія

Англія подарувала світові звичай обмінюватися вітальними листівками до Нового року. А ось дійсно незвичайна традиція — закутати ковдрою дзвін, який починає дзвонити раніше опівночі, щоб приглушити занадто гучний звук. Але рівно о 12-ій ночі ковдру знімають, і дзвін голосно звучить на честь Нового року. У ці хвилини закохані повинні поцілуватися під гілкою омели, щоб не розлучатися в майбутньому році.

Чехія

Різдвяні традиції в Чехії обов’язково включають ворожіння на майбутнє.

Яблуко розрізають впоперек — якщо в ядрі утворюється ідеальна зірка, то наступний рік буде успішним: спотворена зірка означає поганий рік або хворобу.

Інша традиція: розплавлений свинець ллють у воду і пророкують майбутнє за цією формою. Спеціальні набори з повною інструкцією для такого обряду можна купити майже в будь-якому магазині.

Італія

Італія – країна пристрасті. На Новий Рік у італійців прийнято дарувати одне одному червону білизну. А ще саме у них існує найцікавіша та найемоційніша традиція: викидати у новорічну ніч старі меблі та речі з вікна, аби наступний рік був багатим та щасливим. Тож не радимо у цю ніч в Італії гуляти під вікнами багатоповерхівок. 

Василь НОВОРІЧНИЙ.

Майже в кожному куточку земної кулі і дорослі, і діти перебувають в очікуванні передноворічних чудес. Саме в Новий рік загадують найпотаємніші бажання і з великою вірою чекають їх виконання.

У кожного народу є свої традиції, які спричиняють хороші події, тож давайте дізнаємося, що, крім попелу в шампанському, може принести удачу в новому році.

У Канаді досить рано починають готуватися до Нового року — вулиці прикрашають в кінці жовтня, а в будинках ялинки ставлять, як мінімум, за місяць до свят. Найпопулярніші ялинкові прикраси — ангел або віфлеємська зірка на верхівці, а також смугасті карамельні цукерки у формі палиці.

Новий рік, на відміну від Різдва, прийнято відзначати з друзями, і зазвичай вибирають активний відпочинок. Найпопулярніша новорічна розвага — катання на ковзанах. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 805

Гороскоп

24 — 30 грудня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 484

Наступної середи, 19 грудня, в Україні вшановуватимуть Святого Миколая Чудотворця. Напередодні свята в Заріччанському відділенні поштового зв'язку відбувся День газети "Вісті Ковельщини". В ролі Святого Миколая виступила наша редакція, яка привітала маленького Владислава, онучка начальника відділення Ганни Василівни ПОПІКИ, і вручили йому подаруночок.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.  

Наступної середи, 19 грудня, в Україні вшановуватимуть Святого Миколая Чудотворця. Напередодні свята в Заріччанському відділенні поштового зв'язку відбувся День газети "Вісті Ковельщини". В ролі Святого Миколая виступила наша редакція, яка привітала маленького Владислава, онучка начальника відділення Ганни Василівни ПОПІКИ, і вручили йому подаруночок.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 483

Погода у Ковелі 

13-19 грудня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 512

Кожна людина, яка жила або живе на білому світі, заслуговує поваги, шани й любові.  Але   є серед них особлива категорія громадян. Це ті, хто у важку для держави, народу, власної  сім'ї хвилину, жодної миті не вагаючись, стають на їх захист, ризикуючи власним життям та виявляючи зразки  мужності і героїзму.

Саме до такої когорти наших земляків належать учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або,  як їх часто скорочено називають,  "чорнобильці". Це вони у пекельному квітні  1986 року стали на герць із грізним ядерним монстром, який загрожував смертельною небезпекою усьому населенню земної кулі. Без усякого перебільшення, вони  здійснили справжній подвиг, який можна порівняти з подвигом наших батьків, дідів і прадідів у роки Другої світової війни або подвигом воїнів Української Армії, котрі захищають східні рубежі країни від російського агресора.

На жаль, багатьох з приборкувачів смертельного термоядерного вогню нині  немає в живих. Одні пішли у Вічність невдовзі після участі в чорнобильській "операції", інші попрощалися з рідними і друзями через багато років після Чорнобиля. Вони померли від хвороб, травм,  нервових стресів. Ті, що залишилися в живих, свято бережуть пам'ять про них, щороку віддають данину шани і поваги їм 26 квітня і 14 грудня – у День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

На цьому знімку ви бачите ковельчан – членів громадської організації "Союз Чорнобиль України". Серед них є "ліквідатори", переселенці із зони відчуження, вдови "ліквідаторів", котрі не дожили до сьогоднішнього дня. Їм доводиться і нелегко, і непросто. Даються  взнаки проблеми із здоров'ям, матеріальні і моральні негаразди. А найбільше – неувага  з боку державних інституцій до тих, хто не шкодував ані сил,  ані здоров'я заради спасіння майбутніх поколінь. 

– У нас в країні стало поганим правилом однією "рукою" давати, а другою забирати, – кажуть ці люди з неприхованим смутком у голосі. – Якщо на рівні місцевої влади  у Ковелі вдається вирішувати багато важливих питань, то київські чиновники дивляться на нас зневажливо, без найменших мук сумління позбавляють "чорнобильців" пільг, які передбачені законодавством.

– Треба, щоб у школах, навчальних закладах більше уваги приділяли вихованню молоді на прикладі подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, – зауважує вдова ліквідатора Наталія Сітарова. – Наші чоловіки, брати, батьки не шкодували життя заради своїх дітей та онуків, їх ровесників, а про мужність їх  неможливо навіть прочитати в книгах, пресі, де розписують іноді всілякі неподобства, а про людей високої моралі, їх вірність своєму патріотичному обов'язку, честь і гідність згадують від випадку до  випадку.

Мить помовчавши, Наталія Іванівна додає:

– Декілька років тому на Волині вийшла книга  "Грані подвигу",   присвячена "чорнобильцям". Але тираж її обмежений, переглянути книгу  можна лише у Луцьку. Та й не всіх там згадано. Зокрема,  немає прізвища першого очільника  ковельського осередку Олександра  Мезенцева. А роль його у ставленні і зміцненні нашої організації важно переоцінити. Думаю, цей недогляд можна виправити, додрукувавши до книги окрему сторінку з виправленнями і уточненнями. 

Важко не погодитися із цими гіркими словами. Можливо, хтось із відповідальних осіб, прочитавши їх, зробить правильні висновки, бо всі ми, нині сущі на цій грішній Землі, – у великому боргу перед "чорнобильцями"  та їх сім'ями, дружинами-вдовами.  Пам'ятаймо про це. І не тільки раз чи два на рік…

Михайло КУЗЬМУК.

НА ЗНІМКУ: члени громадської організації "Союз Чорнобиль України" з Ковеля Петро ЯКИМЧУК, Анатолій ЯРОВИЙ, Григорій ГОЦ, Степан ТЮБАЙ, Наталія СІТАРОВА,  Віктор КУДАЦЬКИЙ, Олена ЛЕЩЕНКО, Петро ЛЕВОНЮК, Василь ШЕВЧУК.

Фото 

Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Кожна людина, яка жила або живе на білому світі, заслуговує поваги, шани й любові.  Але   є серед них особлива категорія громадян. Це ті, хто у важку для держави, народу, власної  сім'ї хвилину, жодної миті не вагаючись, стають на їх захист, ризикуючи власним життям та виявляючи зразки  мужності і героїзму.

Саме до такої когорти наших земляків належать учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або,  як їх часто скорочено називають,  "чорнобильці". Це вони у пекельному квітні  1986 року стали на герць із грізним ядерним монстром, який загрожував смертельною небезпекою усьому населенню земної кулі. Без усякого перебільшення, вони  здійснили справжній подвиг, який можна порівняти з подвигом наших батьків, дідів і прадідів у роки Другої світової війни або подвигом воїнів Української Армії, котрі захищають східні рубежі країни від російського агресора.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 712