26.01.2017
Остарбайтери –невільники 
не зі своєї волі

1942Остарбайтери –невільники не зі своєї волі

Друга світова війна –  найкривавіша подія XX ст., яка визначила хід подальшої історії людства на десятки років вперед. Однак до цього часу багато сторінок залишилося недостатньо висвітленими, прихованими від широкого загалу або сфальсифікованими. Однією з таких маловивчених тем  є  доля остарбайтерів у  період  Другої світової війни та після її закінчення.

Олена Оришкевич.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 1728
Читати далі

Повідомлення в номер / Чарівний світ її захоплень

26.01.2017

сорокінаЧарівний світ її захоплень

У культурно-просвітницькому центрі свій творчий доробок презентує Марія Сорокіна (на знімку). Це перша персональна виставка художниці, яку вона приурочила до свого ювілею. 
Про світ своїх захоплень під час відкриття вернісажу найкраще розповіла сама Марія Семенівна: "З дитинства закохана в природу. Де б ми не були і з ким би ми не були, але завжди в серці залишається отой милий куточок, де минуло дитинство. Це і зелена левада, луки зі скошеною травою, сонячний сосновий бір і тінявий гай з суничними галявинами. І широке поле, де так легко дихати...".
Жінка за фахом – архітектор. Але так склалось життя, що за спеціальністю їй не довелось працювати. Половину свого сорокалітнього трудового стажу Марія Семенівна присвятила роботі з дітьми. Вона була вчителем образотворчого мистецтва в нашому місті, певний час очолювала секцію мистецтвознавства Малої академії наук. Нагороджена медаллю "Відмінник освіти", лауреат обласного конкурсу "Вчитель року – 99". Багато хорошого було зроблено за час роботи в школі. Зокрема, в НВК №13 разом зі своїми учнями педагог створила картинну галерею.
Як пригадує пані Марія, їй особливо допомагали в цьому дуже талановиті дівчата Валентина Вакулінська та Юлія Теличко. Вони прийшли на відкриття виставки, щоб розділити радість свята зі своєю вчителькою та привітати її з дебютом.
"У моєму житті Марія Семенівна залишила дуже теплий слід. А сьогодні ще раз для себе осягнула, наскільки ця людина творча і наскільки в неї велика і добра душа", – з любов'ю говорила про свою наставницю Валентина. 
У свою чергу Юлія додала: "Обов'язок кожного вашого учня – пам'ятати, ким вони стали завдяки вам. Ви вплинули на те, щоб вони були гарними, творчими людьми, любили мистецтво у всіх його проявах".
Чимало компліментів, теплих слів було сказано на адресу художниці, яка вміло поєднала у своєму житті домашні турботи, педагогічну діяльність з творчістю.
За словами ведучої вечора Василини Столярчук, авторка є постійною учасницею колективних виставок ковельських митців. Її роботи вражають, захоплюють, отримують позитивні відгуки відвідувачів. Тут дуже багато природи, квітів. Більшість картин написані олійними фарбами. Є декілька робіт гуашшю, присутня графіка. Представлена навіть найперша картина, яку створила пані Марія. Тож можна порівняти її професійний ріст. 
До слова, свою першу картину Марія Семенівна написала у п'ятдесят шість років. Вона зобразила одне з улюблених місць відпочинку ковельчан біля річки Турії.
Як зазначив однокурсник пані Марії Василь Бойчук, це приклад того, що творче життя ніколи не пізно починати. Для нього було великим подивуванням запрошення на виставку, те, що він побачив.
"Приємно вражений усім. Саме у зрілі роки вона досягла дуже високих творчих результатів. І це видно з її полотен. Пейзажі, портрети, натюрморти дуже цікаві. Думаю, що її надихає на ці теми наша волинська природа... Дуже гарна виставка. Переконаний, що після неї та зустрічі зі своїми прихильниками в Марії Семенівни з'явиться ще більше натхнення", – поділився своїми враженнями пан Василь.
Марія Семенівна була серед тих, хто відроджував культурно-просвітницький центр в місті. Вона разом зі своїми учнями долучалась до організації виставок, які довгий час проходили просто неба.
Художниця каже: "Тепер, коли приходжу в картинну галерею, додається настрою, стає тепло на душі, здається, і сама стаю добрішою. Тут можна відпочити, забути про проблеми. Всіх закликаю пробувати малювати. Це спонукає до позитиву..."
Запрошуємо ковельчан оглянути виставку Марії Сорокіної "Світ моїх захоплень", яка діятиме впродовж місяця!
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи і зв’язків 
з громадськістю міськвиконкому.

У культурно-просвітницькому центрі свій творчий доробок презентує Марія Сорокіна (на знімку). Це перша персональна виставка художниці, яку вона приурочила до свого ювілею. Про світ своїх захоплень під час відкриття вернісажу найкраще розповіла сама Марія Семенівна: "З дитинства закохана в природу. Де б ми не були і з ким би ми не були, але завжди в серці залишається отой милий куточок, де минуло дитинство. Це і зелена левада, луки зі скошеною травою, сонячний сосновий бір і тінявий гай з суничними галявинами. І широке поле, де так легко дихати...".

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 692
Читати далі
26.01.2017

IMG_1669Боже, дай щастя родині, миру – Україні!

На фестиваль "З Різдвом Христовим!" в районному будинку культури всі чекали з нетерпінням. Бо це – ніби підсумок Новорічно-Різдвяних свят. Різдвяні колядки – то не просто пісні, а особливі духовні молитви, які дають нам можливість відчути велику радість спілкування з Богом.
…Від самого порогу відчувається урочистість. А ялинка, сяючи різноманітними вогнями, запрошує до залу, де зібрались голобчани і гості з усього району. Сцена вбрана за народними традиціями.
І ось звучать дзвони. Задали тон дійству учасники хору працівників культури "Вишиванка". У їх колядках, народних і аматорської Олега Корнелюка, прозвучало звернення до Всевишнього, щоб зберіг Україну, щоб мир настав і скінчилась війна. Це – найбільше прохання, а решту український народ подолає, бо з діда-прадіда працьовитий, миролюбний і терплячий.
На зміну хористам господарі "дому" Світлана Романчук і Петро Журавель запрошують до слова шанованих гостей: Андрія Броїла – голову Ковельської районної ради, Романа Кульцмана – першого заступника голови РДА, Сергія Гарбарука – голову Голобської об’єднаної територіальної громади. Вони привітали всіх із Днем Соборності України, а також поздоровили з днями народження заступника голови селищної ради Сергія Волошука і новопризначеного директора місцевої школи-гімназії Наталію Хом’як. Їм вручили грамоти і квіти.
А колядники за кулісами вже вишикувались, чекаючи виходу на сцену. Ведучі всіх гарними словами величають, як от:
Гурт колядників з Велицької
 громади поспішав,
Сам Господь у нашій хаті 
їх сьогодні зустрічав!
А проводжали такими віршованими рядками:
Дякуємо вам, що так гарно
 колядували
І нас віншували.
Учасникам вручили подяки від районного відділу культури. Бо тут переможців не було. Всі старались на совість, адже своїми колядками і щедрівками вони вітали односельчан, ніби заходячи в кожну хату, добре підготувавшись.
Приємно було бачити, що всі мали красиві строї: переважно вишиванки і великі квітчасті хустки. Виходили із сяючими зірками. А хлопчики обсівали присутніх у залі пшеницею-пашницею і цукерками.
Зал завмер, коли заполонили сцену найменші учасники із Люблинецької школи мистецтв і виконали щедрівку Леонтовича на високому професійному рівні. Мабуть, їм найбільш аплодували і гукали: "Браво!".
Ангелінка Гладищук із села Зеленого вбрана сама,  як ангелятко, співаючи колискову, колихала в колисочці уявне Боже дитятко. Її доповнив гурт колядників із того ж села. 
Дзвінким голосочком порадувала і Аня Повх з Білина. З хвилюванням слухали тріо "Перевесло" звідти ж. 
А білашівці, хоч і "з дороги зблудились", але привезли Козу і майстерно відтворили давній звичай, зігравши артистично свої ролі.
Тойкутці заворожили всіх музичним супроводом, а особливо – побажаннями: "Щоб у хліві мукало і хрюкало, на подвір’ї нявкало і гавкало, а в хаті було в мисці і в колисці". 
Зворушила до сліз Іванка Мартинюк з Пісочного. В своїх колядках вона нічого не просила – лише, щоб з війни дочекатись тата. Це бажання всіх дітей, чиї батьки там, на Сході. Ось таке свято знову зі сльозами на очах, бо нікому не дає спокою війна, і про це ніколи не можна забути. 
А на сцену виходять представники найстаршого покоління – хор ветеранів війни і праці "Червона калина". Вони щороку колядують навіть в Ковелі і Луцьку. 
Виступали на святі й сім’ями – наприклад, тріо з Козлинич. Вперше, мабуть, завітали до нас артисти з Луківки.
Сподобались усім голосисті новомосирці. Їх співи просили, щоб повернулись додому солдати і щоб не плакали матері.
Представили своїх колядників села Борщівка, Дроздні, Радошин, Великий Порськ. Полюбились голобчанам поповичівці.
"Хай навколо всі почують – Поповичі колядують", – так заявили вони про себе, знаючи собі ціну. Тут теж є сімейна династія Москалюків. 
Завершується фестиваль. Господарі запрошують всіх учасників на сцену, де вони ледь вміщаються. Очільниця відділу культури РДА Тетяна Матяшук подякувала учасникам фестивалю за цікаві, високомистецькі виступи, побажала миру, щастя, благополуччя кожному з них. Як-то кажуть, хай і у вас, і в нас все буде гаразд! 
Після цього усі глядачі підвелися та разом з учасниками фестивалю виконали колядку “Нова радість стала”.
Валентина ОСТАПЧУК.
НА ЗНІМКАХ: під час районного фестивалю гуртів колядників та щедрувальників “З Різдвом Христовим!” в Голобах.
Фото з архіву райдержадміністрації.     

На фестиваль "З Різдвом Христовим!" в районному будинку культури всі чекали з нетерпінням. Бо це – ніби підсумок Новорічно-Різдвяних свят. Різдвяні колядки – то не просто пісні, а особливі духовні молитви, які дають нам можливість відчути велику радість спілкування з Богом.

Валентина ОСТАПЧУК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1183
Читати далі

Повідомлення в номер / Святвечір в Холмі

26.01.2017

3Святвечір  в  Холмі

13 січня 2017 р. студенти факультету міжнародних відносин Інституту неофілології Державної вищої професійної школи у Холмі взяли участь в першому студентському українському Святвечорі. 
До заходу долучилися всі студенти, незалежно від національності. Важливий культурний проект відбувся під патронатом професора, сенатора Республіки Польща  Юзефа Зайонца, а кошти для його втілення виділив фонд "Партнерство і співпраця", що діє при Почесному консулі України в Холмі, навчальний заклад.
За задумом, організація урочистості мала на меті інтеграцію української і польської  студентських спільнот, вивчення традицій різних народів, набуття практичних навичок в організації таких проектів і, що особливо важливо, налагодження співпраці з українськими школярами міста Холма (у Святвечорі взяли участь делегації учнів із закладу підвищення професійної майстерності в Холмі та групи технічних шкіл в Холмі).
У першій частині свята студенти презентували літературно-музичну композицію, в якій разом з викладачами ознайомили присутніх з традиціями та символікою українських свят – Різдва Христового, Нового року та Хрещення Господнього.  
Цікавою була розповідь лучанина Валерія Дружка про Святвечір, його значення в житті родини, символічне значення кожної із 12 страв, які мають бути в цей вечір на столі. 
Захар Вольський з Володимира-Волинського польською мовою розповів про колядки та щедрівки. Не менш цікавим був виступ Ігоря Колісніченка з Володимира-Волинського, темою розповіді якого була кутя та її символічне значення на святковому столі.  
Із захопленням присутні слухали колядки та щедрівки "Добрий вечір тобі, пане господарю!", "Нова радість стала" та інші. У складі хору були: Віталій Прус, Ігор Колісніченко, Олександр Демчук, Захар Вольський, Валерій Дружок, Ян Васильченко, Андрій Ткаченко, Вероніка Maцелюк, Юлія Микитюк, Іванна Лєбєдєва, Аліна Шевчук, Ольга Костюк-Малиновська (диригент), Костянтин Гарбар, Ольга Мосійчук, Василина Кінах, Ольга Верещук, Іванна Ващук i Анастасія Шоршин.
З найкращими зиченнями з нагоди свят виступив проректор Державної вищої професійної школи,    сенатор РП  Юзеф Зайонц, вітання передав Почесний консул України в Холмі  Станіслав Адамяк.
Варто зазначити, що до заходу долучилося чимало видатних гостей, серед яких –проректор навчального закладу Беата Фалда, голова ради міста Холма Зигмунт Гардзінські, голова Ковельського осередку міжнародного товариства "Україна-Польща-Німеччина" Антоніна Комісарук та інші. Після завершення урочистості усіх її учасників чекав святковий  стіл до Святвечора, підготовлений закладом харчування "Пан Тадеуш".
Захід був проведений під керівництвом професорів факультету міжнародних відносин Анджея Гіля і Анджея Вавринюка, який також виконує управлінські функції у Фонді "Партнерство і співпраця".
Анджей ВАВРИНЮК, 
влас. кор. “Вістей Ковельщини”.
НА ЗНІМКАХ: під  час свята в Холмі.
Фото з архіву автора.

13 січня 2017 р. студенти факультету міжнародних відносин Інституту неофілології Державної вищої професійної школи у Холмі взяли участь в першому студентському українському Святвечорі. 

Анджей ВАВРИНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 764
Читати далі
26.01.2017

_DSC8952«А що третій празник – святе Водохреще…»

Стає доброю традицією оздоровлення-купання в ополонці на Водохреще, яке в Ковелі з кожним роком воно стає все  масовішим. Уже з самого ранку 19 січня в районі міського пляжу бажаючі могли оздоровитися, зануритися в крижану воду в двох місцях: на місці купання «моржів» і там,  де рятувальна станція. З 11-ої години тут виникли навіть черги.
А о 13-ій годині відбулося загальноміське освячення води в районі веслувальної бази на Ковельському водосховищі. Обряд звершували священнослужителі  храмів УПЦ КП на чолі з деканом міського благочиння о. Анатолієм Александруком. Після цього почалося «паломництво» у хрестоподібну ополонку. «Ішли» цілими сім’ями, гуртами, з дітьми, молоді і поважні, хлопці, чоловіки і що особливо радує, багато було дівчат і жінок… 
Занурювалися у воду усі з надією на краще, з вірою у цілющі властивості  йорданської води. Допомагали (подавали руку) спускатися у воду і виходити із води «еменесівці», за що їм вдячні люди. 
Із 15-ої години наплив зменшився, але бажаючі ішли і йшли. І тут  не стало «еменесівців»  та їм подібних служб. Зрозуміло, люди допомагали один одному спускатися у воду і виходити із неї. 
Але, пам’ятаючи трагічний випадок, який трапився на цьому місці в минулому (невчасно надана професійна допомога чоловіку коштувала життя), я подзвонив в міськвиконком, звідки відправили до диспетчера, подзвонив на номер “101”  (МНС), там сказали: «Звідти тільки що наші приїхали». 
Кажу:  «Люди й далі купаються». Дзвінок залишився без відповіді. Телефоную на «103» (швидка допомога) – відповідь: «Влада не давала заявки, щоб там були». Так мене футболили досить довго. Пояснення було таке: «Обряд  проводить  Церква, й вона за все відповідає …».
 Я думаю, що при таких масових заходах їх організатори мають подбати  про те, щоб були і медик, і «еменесник» до кінця. А ополонок, де масово оздоровлювалися – купалися люди в річці Турії на території Ковеля, я нарахував чотири: до вищеназваних трьох ще була одна в кінці пішохідної доріжки біля водосховища.
Загалом же традиційний захід у Ковелі вдався, люди отримали і естетичну, і фізичну насолоду. Тож хай нам усім щастить в новому році, а Господь дарує мир, добро, благополуччя!
Володимир КРАВЧУК,
голова ГО 
«ДОБРОДІЯ – В ДІЇ».
НА ЗНІМКАХ: під час водосвяття на міському водосховищі у Ковелі.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Стає доброю традицією оздоровлення-купання в ополонці на Водохреще, яке в Ковелі з кожним роком воно стає все  масовішим. Уже з самого ранку 19 січня в районі міського пляжу бажаючі могли оздоровитися, зануритися в крижану воду в двох місцях: на місці купання «моржів» і там,  де рятувальна станція. З 11-ої години тут виникли навіть черги.

Володимир КРАВЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 711
Читати далі

Повідомлення в номер / Гігантські равлики Ахатіни

26.01.2017

1_prodayu-gigantskih-ulitok-ahatin-fulikaГігантські равлики Ахатіни

Яких тільки тварин не утримують люди у своїх домівках! Та крім різноманітних порід котиків та собачок, хом'ячків та папуг можна зустріти великого равлика, назва якого — Ахатіна (Ahatina). 
Цей слимачок — ідеальний улюбленець для людей, які часто відлучаються з дому, але хочуть утримувати живу істоту. Також це — доречний вибір для тих, хто любить спокій. Так-так, він не буде гавкати, розкидати пір'я чи плутатись під ногами. У равлика зовсім немає запаху, від нього немає бруду. Равлик підійде для людей, що страждають від алергії.
 Ахатіна гігантська — сухопутний черевоногий молюск з підкласу легеневих равликів. Його батьківщиною є Східна Африка. 
Ахатіна може виростати в довжину до 30 сантиметрів, але зазвичай зупиняється на 16. Строк життя — приблизно 10 років.
Існують два роди справжніх гігантських на-земних равликів — р. Archachatina і р. Achatina, усередині яких налічується понад 60 різних видів. Це справжні наземні легеневі равлики. 
У них є пара щупалець, що втягуються, на кінцях яких знаходяться очі. Є ще пара коротких щупалець. Ахатіни також здатні бачити предмети на відстані приблизно 1 см. Освітлення вони відчувають не тільки очима, а й тілом, оскільки на тілі є світлочутливі клітини. Вони більш активні в нічний час, а вдень люблять зариватися і майже не харчуються. Слух у ахатін відсутній абсолютно.
Для 3-5 равликів краще підготувати 20-30-літрові ємності. Тераріум обов'язково повинен мати кришку з отворами. Проте, принаймні, раз на 1,5-3 місяці тераріум потрібно мити, замінюючи в ньому субстрат. В іншому випадку через накопичення продуктів життєдіяльності з контейнера почне "пахнути", а його стінки покриються товстим шаром слизу, залишеного повзаючими равликами.  Оскільки африканські равлики — це тропічні жителі, їм бажано створити умови з температурою 20-28о С.
Великих дорослих ахатін можна годувати один раз на кілька діб, але маленькі потребують їжі щодня. Невід'ємною частиною раціону є зелений салат, огірки та яблука. На другому місці — шпинат, кабачки, кукурудза, ягоди, папайя, диня, кавунові кірки з м'якоттю, банани. Для гарного росту мушлі равликам потрібно джерело карбонату кальцію і вітаміни. У тераріумі повинен знаходитися шматочок крейди або терта яєчна шкаралупа. 
Якщо довго не годувати чи не поїти молюсків, вони впадуть у сплячку, так званий анабіоз, сховаються в мушлю, сформують тонку органічну кришечку на гирлі і будуть користуватися  ресурсами власного організму. Вам потрібно буде тільки змочити їх водою, і це послужить їм сигналом, що пора "прокидатися". 
В Європі, де виживання ахатін в природі неможливе, їх часто утримують в якості домашніх тварин. Якщо для США це — реальне стихійне лихо, то для країн Західної Європи равлики — смачні ласощі. За вмістом білків м'ясо равликів перевершує навіть куряче яйце, тому воно вважається делікатесом. 
Прихильники слимаків стверджують, що їх вихованці здатні... лікувати. Про цілющі властивості слизу равликів відомо ще з давніх часів, тому й не дивно, що їх використовують і сьогодні. Особливу популярність вони отримали в косметології. Витяжки і слиз молюсків використовують в кремах, а з допомогою самих равликів здійснюють омолоджувальний масаж.
Мова йде про нестандартну процедуру омолодження шкіри. Вченими доведено, що речовина, яка виділяється равликами при русі, володіє регенеруючими, антибактеріальними, сильними антиоксидантними властивостями. 
Слиз равликів допомагає позбутися  зморшок, рубців, шрамів, ефективно “бореться” з висипом вугрів і пігментними плямами. Слиз можна наносити на обличчя в чистому вигляді (достатньо, щоб пара равликів проповзла по шкірі) або робити з нього маски. Зараз величезну популярність мають косметичні засоби з екстрактом равликів. 
Анет.

Яких тільки тварин не утримують люди у своїх домівках! Та крім різноманітних порід котиків та собачок, хом'ячків та папуг можна зустріти великого равлика, назва якого — Ахатіна (Ahatina). 

Анет.


Коментарів до новини: 15
Переглядів новини: 10120
Читати далі

Повідомлення в номер / Гороскоп з 30 січня по 5 лютого

26.01.2017

zodiac1

Гороскоп
з 30 січня по 5 лютого

Гороскоп з 30 січня по 5 лютого

Овен. Сконцентруйте увагу на професійній діяльності. Вас чекають успішні комерційні операції, переговори і починання. У вихідні відвідайте друзів.

Телець. Вдалий тиждень для пошуку компромісу з членами сім'ї та впливовими особами. Корисно усвідомити, ким ви бачите себе в майбутньому, налаштуватися на позитивні думки і створити затишок у домі.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 518
Читати далі

Повідомлення в номер / Слава Україні!

20.01.2017
Дорогі ковельчани!
Щиросердечно вітаю Вас з Днем Соборності.
22 січня 1919 року  було проголошено Акт злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. 
З тих пір цю подію ми вважаємо знаменною і знаковою. Усією громадою, утворивши "живий" ланцюг від карпатських гір до дніпровських круч, ми відзначали День Соборності у 1990 році, в очікуванні доленосного рішення про Незалежність України.
Тоді ми довели світові, а передусім – собі, що ми є народом, об'єднаним спільним минулим,  турботою про сьогодення та відповідальністю за майбутнє. Відчуття такої спільності – найголовніше, що маємо усвідомити з цієї історичної події.
Нині українці гуртуються, аби відстояти свою незалежність, територіальну цілісність. Ми розуміємо, що непростим і довготривалим буде шлях до відновлення наших кордонів, до порозуміння між заходом і сходом. Сьогодення вимагає великої праці і правдивого погляду на виклики, які стоять перед державою і народом.
Вітаючи  з Днем Соборності України, бажаю всім нам миру, злагоди, сили та енергії.  Віри нам і рішучості, терпіння і мудрості, аби всі випробування пройти достойно.
Слава Україні!
З повагою –
Олег Кіндер,
міський голова.
fg

Щиросердечно вітаємо Вас з Днем Соборності.

Дорогі ковельчани та жителі Ковельщини!

22 січня 1919 року  було проголошено Акт злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. 

У небі Божім – Соборності Хрести

Освячений Собор землі-свободи,
Соборності  хода єднає рід.
Коментарів до новини: 9
Переглядів новини: 1129
Читати далі

Повідомлення в номер / Створили для бійців свято

20.01.2017

хлопціСтворили  для бійців свято

Напередодні Різдвяних свят волонтерська група, керівником якої є член бюро районної партійної організації ВО "Батьківщина"  В. А. Лисюк,  здійснила чергову волонтерську поїздку в зону проведення АТО в Луганській області до бійців 14-ої ОМБ, які обороняють територію нашої держави від бандитсько-терористичних формувань так званої "ЛНР". 
З великою вдячністю і повагою наші земляки приймали зібрані для них гостинці й  подарунки: Різдвяні дідухи-обереги від голови громадської організації інвалідів "Добродія в дії"  Володимира Кравчука, солодощі від голови ГО "Союз Українок"  Олени Місюри, в'язані теплі шкарпетки  від жительки м. Ковеля, пенсіонерки Надії  Мартинюк, плетені маскувальні сітки від волонтерської сотні ГО "Храм надії" (голова Ігор Бабанін), а також різні овочі та консервацію, зібрані жителями сіл Вербки (ініціатор – депутат районної ради В.  Об'єдкова), Підріжжя та Кашівки (ініціатор – депутат районної ради С.  Оксенюк). 
В найкоротший термін за сприяння водіїв-професіоналів з фірми "Автор"  Руслана Романюка та  Миколи Троцюка  допомога була доставлена до місця призначення, де несуть бойову службу наші герої-земляки. 
Нелегкі будні служби в умовах бойових дій не затьмарюють величності свята Різдва Христового, тож наші хлопці і в такій нелегкій обстановці намагаються підтримувати християнські й народні традиції своєї  Батьківщини.
Палкий привіт землякам передають  Олександр Мельничук з Нового Мосира,  Володимир Новарчук,  Віталій Римарчук,  Володимир Польняк та  Юрій Ярошик з Поворська,  Владислав Саковський та  Іван Марчук з Ковеля  та  багато інших  земляків-волинян.
Приємне враження залишила і сама дорога до лінії фронту: в містах Слов'янську  та Лисичанську  радують око заново відбудовані мости, які були зірвані бандитсько-російськими терористами, відремонтоване або частково відремонтоване саме дорожнє покриття, на що  не зважувались попередні два роки. Тож  можна  надіятись на якнайшвидше завершення бойових дій на Донбасі.
Велику подяку за здійснення цієї волонтерської поїздки висловлюємо нашим постійним  спонсорам-патріотам, які давно допомагають у здійсненні подібних акцій: підприємцям  А. А. Корнійчуку,  П. І. М'якоті,  М. В. Печенюку.
Тож з радістю  і надією зустріли та святкували  Новорічно-Різдвяні свята, надіючись на якнайшвидше завершення війни на Донбасі й  повернення наших   мужніх захисників додому живими і здоровими.
Христос народився! Славімо Його! 
Слава Україні! Героям Слава!
Володимир АНДРОСЮК, 
депутат районної ради, голова Ковельської районної організації партії 
"ВО "Батьківщина".
НА ЗНІМКУ:  керівник волонтерської групи В. А. Лисюк із нашими воїнами-земляками в зоні АТО.
Фото з архіву рай- парторганізації 
"ВО "Батьківщина".

Напередодні Різдвяних свят волонтерська група, керівником якої є член бюро районної партійної організації ВО "Батьківщина"  В. А. Лисюк,  здійснила чергову волонтерську поїздку в зону проведення АТО в Луганській області до бійців 14-ої ОМБ, які обороняють територію нашої держави від бандитсько-терористичних формувань так званої "ЛНР". 

Володимир АНДРОСЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 762
Читати далі

Повідомлення в номер / Зріднило щастя і горе

20.01.2017

5W5zSvggfJsЗріднило щастя і горе

Ми з подругою Анею працювали на фермі в с. Кривлині Ковельського району. Невдовзі Анна вийшла заміж у сусіднє село Рудку-Миринську за Олексія Тарасюка. Незабаром народила трьох синів Василя, Миколу та Сергія. Згодом чоловік помер, так і залишилась сама. Всього в житті було…
Старший Василь проживає у Ковелі. Коли у нього народився син, то назвали малого на честь дідуся Олексієм. 
Ріс Альоша всім на радість. Парубком пішов служити в армію, а, повернувшись, одружився. Незабаром у молодої сім'ї народилась донечка. Та недовго раділа сімейна пара щастю. 
Забрали Олексія на війну захищати Україну від російських агресорів, на якій загинув. А йому б ще жити й жити, кохати дружину, любити донечку, але безжальна війна забрала від дружини – чоловіка, від донечки – молодого татуся.
Та от знов непоправне горе у Києві (показували по телебаченню). Поховали молодого солдата Дениса Денисюка. Його мама Людмила Яківна – жителька нашого села Кривлин, працює у Києві в сфері медицини. 
Чоловік Людмили помер декілька років тому. Залишилась з сином, якого дуже любила, оберігала, всю свою материнську любов віддавала, але не вберегла – пішов захищати Україну і загинув. Як важко все те пережити, перенести, знаючи, що вже ніколи єдиний син не переступить поріг рідного дому! 
Зичу всім матерям, чиї сини загинули на війні, захищаючи нашу державу, міцного здоров'я, щастя, благополуччя. Хай буде мир! Кріпіться, матері, кріпіться! 
Я прочитала цей вірш у 2014 році й вивчила його напам'ять. Тепер хочу присвятити його нашим солдатам, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи свою країну.
Герої 
не вмирають
Не плачте, любі мої рідні,
Хоч важка охоплює печаль.
Був я сином України гідним,
Та пішов у незбагненну даль.
Сам Господь мене туди
 покликав
Та забрав мене на небеса.
Тут ангели і всі святії,
Тут вічний спокій і краса.
Я у Бога прошу молитвою,
Щоб тяжкий Вам пом'якшив
 удар,
Не тужіть і не плачте, мамо!
Я до Вас усміхаюсь з-за хмар.
Осінь прощається 
з листопадом,
Вже зима ступила на поріг,
Замітає білим снігопадом
Сотні ще не пройдених доріг.
Та коли зацвіте все навколо, 
Повернуться птахи навесні,
Не топтати мені більше рясту –
Я метеликом прилечу  уві сні.
Обніму сестричку й дружину,
Поцілую матінку свою,
Пригорну до серця свого 
сина –
Всіх, кого на світі я люблю.
Ви за мною тужите, я знаю,
Ваші сльози ріками течуть,
Вірте, що Герої не вмирають –
Вони вічно на небесах живуть.
Євгенія Білець.
с. Кривлин.

Ми з подругою Анею працювали на фермі в с. Кривлині Ковельського району. Невдовзі Анна вийшла заміж у сусіднє село Рудку-Миринську за Олексія Тарасюка. Незабаром народила трьох синів Василя, Миколу та Сергія. Згодом чоловік помер, так і залишилась сама. Всього в житті було…

Герої не вмирають

Від Майдану до Донбасу

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 904
Читати далі