Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 26 червня 2025 року №27 (12983)

Повідомлення в номер / Щоб ніколи знову

11.10.2016

ЯрЩоб   ніколи   знову!

Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому жоден  українець не має права забувати про неї так само,  як євреї. Бабин Яр – це наша спільна трагедія, трагедія,  перш за все,  єврейського і українського народів.
Україна у XX столітті стала ареною двох світових воєн, зазнала репресій двох тоталітарних режимів – комуністичного і нацистського. Україна фактично була територією геноцидів – Голодомору та Голокосту. Досить часто ці трагедії подавались,  як локальні драми, але це і трагедія  всієї української землі. Це  – українська історія, це – українська пам'ять.
О 8 ранку 29 вересня 1941 року євреї Києва – жінки з малолітніми дітьми і люди похилого віку, усі ті, хто не зміг піти на фронт, – за наказом окупаційної влади зібралися на вулиці Мельникова з документами і цінними речами біля пропускних пунктів. Невиконання наказу загрожувало розстрілом.
"Наказується всім жидам міста Києва та околиць зібратися в понеділок 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника – Доктерівській (коло кладовища).
Всі повинні забрати з собою документи, гроші і цінні речі, а також теплий одяг, білизну та ін.
Хто з жидів не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний.
Хто з громадян проникне в залишені жидами квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний". Такий наказ видала окупаційна нацистська влада.
За перші два дні розстрілів в Бабиному Яру було вбито 33771 людину, не рахуючи дітей до трьох років. Масові страти продовжилися на початку жовтня і тривали до кінця окупації. За різними оцінками всього в Бабиному Яру за два роки було знищено до 200 тисяч осіб – євреїв, українців, росіян, ромів, караїмів. Найстаршою, хто зустрів смерть у Бабиному Яру, була 103-річна жінка, наймолодшою – триденна дівчинка.
Тут вбивали військовополонених, партизанів, моряків, спортсменів, письменників, рабинів і священиків. За свідченнями тих небагатьох, кому вдалося уникнути смерті, оголених людей били, розстрілювали і скидали в ями в 2-3 шари. Після цього яму засипали,  і бралися за наступну групу.
Масштаб злочину, вчиненого тут, усвідомити дуже складно. Протягом десятків років ці звірячі злочини замовчувалися. Сьогодні ми по крихтах відновлюємо пам'ять про десятки тисяч безневинних жертв, убитих в Бабиному Яру.
Бабин Яр є символом всіх страждань, несправедливості і варварства, які приніс Голокост. Він є місцем пам'яті і для євреїв, і для українців.  В ці дні Україна схилила  голову, щоб віддати данину пам'яті  жертвам кривавих злочинів, скоєних в ім'я однієї країни.
Символом Голокосту на Ковельщині є піщаний кар'єр в с. Бахові, куди напередодні 75-ої річниці трагедії завітали учні НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназія" смт Голоб. Автором цих рядків був проведений Урок Пам'яті.
Трагедія євреїв зрозуміла українцям,  і дуже страшно, що до цих пір людей ділять за національною ознакою, що існує поділ на "вищі" і "нижчі раси", і нерідко  люди стають жертвами божевільних убивць, які вирішили, що саме вони можуть писати історію.
Україна пам'ятає про ті  страшні події. Сотні людей прийшли нещодавно  до Бабиного Яру, щоб нагадати всьому світу про трагедію розстріляних тут. Їхні імена не будуть забуті, вони стануть символом єдності для всіх народів, що населяють нашу країну.
Пам'ятаймо про це і повторюймо, як клятву: "Ніколи знову!".
Олена ОРИШКЕВИЧ, 
депутат Ковельської районної ради, вчитель історії НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія" селища Голоб.
НА ЗНІМКУ: голобські школярі у Бахові, на місці масових розстрілів євреїв.
Фото з архіву автора. 

Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому жоден  українець не має права забувати про неї так само,  як євреї. Бабин Яр – це наша спільна трагедія, трагедія,  перш за все,  єврейського і українського народів.

Олена ОРИШКЕВИЧ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 735
Читати далі

Повідомлення в номер / 9 жовтня — Всесвітній день пошти

07.10.2016

_DSC69319 жовтня — Всесвітній день пошти

З нагоди Всесвітнього дня пошти адресую щирі вітання колективу Центру поштового зв'язку №4 Волинської дирекції УДППЗ "Укрпошта"!
Приємно, що ковельські поштовики намагаються якнайповніше враховувати зауваження і пропозиції громадян, налагоджувати з ними взаємовигідну співпрацю.
Не маю сумніву, що працівники пошти і надалі відіграватимуть важливу роль в оперативному інформуванні населення, працюватимуть над зміцненням мережі зв'язку, поліпшенням якості роботи. 
Прийміть щиру вдячність за щоденну працю, терпіння і наполегливість у роботі. Щиро бажаю Вам вагомих професійних успіхів, щастя і благополуччя!
З повагою —
Олег Кіндер,
міський голова.
l
Шановні працівники поштового зв'язку!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всесвітнього дня пошти. Ви виконуєте нелегку, але вкрай необхідну людям роботу, бо добре розумієте, наскільки важливо вчасно доставити періодичні видання, кореспонденцію, пенсії та грошові допомоги, приймаючи оплату за комунальні та інші послуги. 
Від щирого серця дякуємо всім працівникам і ветеранам поштового зв'язку Ковельщини за нелегку, але дуже важливу для людей працю. Бажаємо Вам, Вашим рідним і близьким здоров'я, достатку, оптимізму, успіхів у праці!
З повагою —
 
Шановні працівники поштового зв'язку!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всесвітнього дня пошти. Ви виконуєте нелегку, але вкрай необхідну людям роботу, бо добре розумієте, наскільки важливо вчасно доставити періодичні видання, кореспонденцію, пенсії та грошові допомоги, приймаючи оплату за комунальні та інші послуги...
На знімку: начальник ВПЗ с. Мощеної Олена САМЧУК і громадський кореспондент “Вістей Ковельщини” Ольга ЛІЩУК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 779
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 6 — 11 жовтня

07.10.2016
Погода в Ковелі 
6 — 11 жовтня

скачанные файлыПогода в Ковелі 7 — 11 жовтня

П'ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 11оС. Вітер північно-західний  помірний.

В ніч на суботу. Хмарно, можливий дощ. Температура: 5оС. Вітер південно-західний помірний. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 615
Читати далі

Повідомлення в номер / Вітаємо щиро

07.10.2016

preview1Вітаємо щиро!

Шановні юристи!
Сердечно вітаю Вас з професійним святом, яке в Україні традиційно відзначається 8 жовтня.  
Сьогодні немає такої сфери діяльності, яка б обходилася без консультації юриста. Відстояти законні інтереси, захистити права в суді, відновити справедливість — це місія людей, які представляють досить важливу у сучасному світі професію. Тисячі громадян щодня звертаються за порадою та допомогою до правників. 
Бажаю Вам здоров'я, щастя, успішної праці, прийняття правильних професійних рішень,  мирного неба, родинного затишку та  поваги і довіри від людей!
З повагою —
Олег Кіндер,
міський голова.

Шановні юристи!

Прийміть щирі вітання з нагоди професійного свята — Дня юриста. Велика  відповідальність — бути юристом, стояти на варті Закону, захисті  прав і свобод кожного громадянина. Ваші знання, досвід та ділові якості забезпечують становлення України як  правової держави.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 616
Читати далі

Повідомлення в номер / Сесія міської ради

07.10.2016 Зінчук Вікторія Петрівна

dsc_0407Сесія міської ради

29 вересня ц. р. відбулася чотирнадцята сесія Ковельської міської ради, яку вів міський голова Олег Кіндер.
На початку сесії слово мала голова міської виборчої комісії Світлана Карпук, котра повідомила про те, що згідно з відповідною постановою комісії достроково припинено повноваження депутата міської ради Володимира Шевчука у зв'язку з передчасною смертю. Визнаний обраним та зареєстрований депутатом міської ради наступний за черговістю, висунутий Ковельською міською організацією БПП "Солідарність", Сергій Вишневський, 1960 року народження, начальник Волинської геологічної експедиції.
Міський голова Олег Кіндер та секретар міської ради Віра Федосюк привітали  новообраного депутата та побажали йому активно працювати на благо міської громади.
Після цього голова міськрайонної організації Української спілки ветеранів Афганістану Микола Савосюк вручив заступнику міського голови, голові федерації футболу м. Ковеля Ігорю Прокопіву Почесну грамоту за співпрацю, вагомий внесок в справу патріотичного виховання дітей, сприяння в організації та проведенні турнірів з футболу пам'яті воїна-інтернаціоналіста Анатолія Глушкова.
Далі народні обранці перейшли до розгляду чималої кількості депутатських запитів, які стосувалися вирішення нагальних проблем життєдіяльності міста.
Галина Стасюк, зокрема, зачитала звернення, адресоване депутатам міської ради від багатотисячного колективу залізничників ковельського вузла з проханням допомогти в збереженні Ковельської залізничної лікарні цілісним майновим комплексом, а також при плануванні бюджету на 2017 рік передбачити витрати на співфінансування цього лікувального закладу.
Міська влада не залишилась осторонь цієї проблеми, адже нагадаємо, що напередодні проведення сесії відбулося позачергове засідання виконавчого комітету міської ради, яке було зібране з метою врегулювання ситуації, що виникла навколо проведення в місті безстрокової мирної акції протесту щодо збереження "Вузлової лікарні станції Ковель" цілісним майновим комплексом. 
Своїм рішення виконком підтримав відповідне звернення до голови Волинської обласної ради  І. Палиці, депутатів обласної ради від територіальної громади Ковеля в особі Ковельської міської ради та її виконавчого комітету. 
Тож уже під час формування порядку денного 14-ї сесії міськради депутати вирішили внести на її розгляд питання про вимоги учасників безстрокової мирної акції протесту щодо збереження "Вузлової лікарні станції Ковель" цілісним майновим комплексом.
У наступних своїх запитах Галина Стасюк звернулася з проханням передбачити в кошторисі на наступний рік кошти на облаштування громадської вбиральні в міському парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки, не допустити будівництво гаражів в районі вулиці Пирогова у зв'язку з чисельними зверненнями жителів навколишніх будинків та ряду громадських організацій (цю територію громадськість міста бажала б бачити парковою зоною біля річки Турії), а також посприяти у вирішенні питання подальшого функціонування маршрутного таксі "Волиньпак-Люблинець".
Ірина Роїк порушила питання щодо впорядкування в місті пам'ятника Богдану Хмельницькому.
Окрім вище згаданих, обранці міської громади підтримали депутатський запит Андрія Неридька, через який він попросив  опрацювати питання щодо приведення в належний стан пожежного гідранту, що знаходиться по вул. Відродження, 6, 8; Геннадія Кіндера, котрий порушив питання щодо допомоги у вимощенні земельних ділянок учасникам АТО; Олександра Місяця, який говорив про необхідність ведення аудіозапису засідань виконавчого комітету міської ради.
Народні обранці також підтримали депутатські запити Юрія Міцури стосовно підготовки звернення до Кабінету Міністрів України щодо відміни Постанови Кабміну та НКРЕКП про встановлення загальнобудинкових лічильників газу замість поквартирних та стосовно включення в порядок денний наступної сесії міської ради проекту рішення про порядок застосування системи електронних закупівель.
Депутати підтримали й запит Олени Клімашевської, в якому вона попросила знайти можливість на місцевому рівні достойно відзначити ковельчан – чемпіона Паралімпіади у Ріо-де-Жанейро Віталія Романчука та бронзову призерку чемпіонату світу, чемпіонку Європи з боксу Тетяну Коб.
Під час традиційної тридцятихвилинки виступили Святослав Степанюк, Юрій Оксенюк, Сергій Янко, Володимир Костьовят та інші.
Розглядаючи питання порядку денного сесії, депутати внесли зміни до міського бюджету на 2016 рік. У рішенні, зокрема, вказано на те, що відповідно до п. 7 статті 78 Бюджетного кодексу України на підставі офіційного висновку фінансового управління міськвиконкому про факт перевиконання доходної частини загального фонду міського бюджету за перше півріччя, станом на 1.09.2016 року, від 16.09.2016 р., № 3-04/406, вносяться зміни по надходженнях до міського бюджету на загальну суму 7426,325 тисяч гривень.
Збільшення доходної частини дає можливість уточнення показників видатків міського бюджету, необхідність здійснення яких обґрунтована головними розпорядниками коштів. 
У зв'язку з затвердженням рішення міської ради від 25.08.2016 р., № 13/9 міської Програми покращення функціонування Центру обслуговування платників Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на 2016 - 2017 роки та для реалізації заходів, передбачених цією Програмою на поточний рік, кошти в сумі 48,0 тисяч гривень спрямовуються у вигляді субвенції Державному бюджету на реалізацію програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів.
Для заміни старих вікон на металопластикові в Ковельському пологовому будинку заплановані кошти в сумі 199,9 тис. грн. На благоустрій території в районі вулиць Театральної-Косачів передбачено 150,0 тис. грн.
У зв'язку з клопотанням творчих працівників закладів культури та аматорів сцени спрямовуються додаткові асигнрування в обсязі 1490,0 тис. грн. для будівництва літньої естради в парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки.
На лист управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради для раціонального використання вільних залишків неосвоєних коштів, які виникли по завершенню будівництва об'єктів та в окремих випадках через відсутність коштів мешканців вулиць міста, які брали зобов'язання з придбання матеріалів, бюджетні ресурси перерозподіляються на інші об'єкти в межах асигнувань по розпоряднику коштів та збільшуються за рахунок перевиконання доходів міського бюджету в сумі 5248,425 тисяч гривень.
Враховуючи вимоги та пропозиції учасників безстрокової мирної акції протесту щодо збереження "Вузлової лікарні станції Ковель" цілісним майновим комплексом, обумовленою реакцією ковельчан на реалізацію владою області намірів розміщення на базі медичного закладу обласної лікарні "Хоспіс", рішення виконавчого комітету міської ради № 307 від 28.09.2016 р., депутати підтримали звернення до голови Волинської обласної ради І. Палиці, депутатів Волинської обласної ради від територіальної громади Ковеля в особі Ковельської міської ради та її виконавчого комітету з проханням терміново скликати позачергову сесію обласної ради, на розгляд якої внести проект рішення "Про створення на базі медустанови, комунального підприємства "Вузлова лікарня станції Ковель" Волинської обласної ради" (проект С. І. Слабенка).
Серед інших народні обранці прийняли рішення про звільнення від орендної плати, про затвердження Положення про Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів м. Ковеля, з питань регулювання земельних відносин у місті та ряду інших питань.  
Вікторія ЗІНЧУК.         
  

29 вересня ц. р. відбулася чотирнадцята сесія Ковельської міської ради, яку вів міський голова Олег Кіндер. На початку сесії слово мала голова міської виборчої комісії Світлана Карпук, котра повідомила про те, що згідно з відповідною постановою комісії достроково припинено повноваження депутата міської ради Володимира Шевчука у зв'язку з передчасною смертю. Визнаний обраним та зареєстрований депутатом міської ради наступний за черговістю, висунутий Ковельською міською організацією БПП "Солідарність", Сергій Вишневський, 1960 року народження, начальник Волинської геологічної експедиції.

Вікторія ЗІНЧУК.         

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 667
Читати далі

Повідомлення в номер / Вітання приймали педагоги

07.10.2016 Мороз Оксана Леонідівна

_DSC6906Вітання приймали педагоги

Минулої п'ятниці з нагоди Дня працівників освіти в Народному домі "Просвіта" відбулися районні урочистості.
На початку зібрання ведучі оголосили сумну звістку, що напередодні, вночі, трагічно загинув в автокатастрофі вчитель історії  Скулинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Андрій  Яцик. 
 Світлу пам'ять колеги присутні вшанували хвилиною мовчання. 
Після цього з  вітальними словами до винуватців торжества звернувся голова Ковельської райдержадміністрації, депутат обласної  ради Віктор Козак. 
"Професія вчителя – це не тільки покликання душі, а й велика кропітка праця та відповідальність", – зазначив Віктор Теодосійович під час виступу. 
Після цього очільник районної виконавчої влади району   нагородив відзнаками кращих працівників освітянської ниви Ковельщини. 
Варто додати, що Подяками відзначили когорту педагогів і з нагоди Міжнародного дня музики.
До низки щирих віншувань  приєдналися перший заступник голови РДА Роман Кульцман та заступник голови районної ради Олександр Пасенковський, який передав вітання від депутатського корпусу районної ради та особисто її голови Андрія Броїла.
Голова райкому профспілки працівників освіти і науки Лілія Шульгач та головний спеціаліст відділу освіти РДА Олександр Шум  теж віншували   Почесними грамотами та Подяками найуспішніших у вчительській справі. 
Помічник народного депутати України Степана Івахіва Наталія Маленицька (благодійний фонд – "Патріоти Волині")  передала вітання, пам'ятні нагороди та подарунки від Степана Петровича.  Серед них – невеличкі бібліотечки періодичного видання  "День", які стануть в нагоді педагогам при використанні у повсякденній роботі.
Слово під час урочистостей мали очільники новостворених об'єднаних територіальних громад: Голобської – Сергій Гарбарук та Велицької – Віктор Ковальчук. Виступаючі, зокрема,  поділилися досвідом роботи закладів освіти в нових умовах, а також привітали педагогів із святом.
Вчителів-учасників АТО Олександра Чубару   та Юрія Біліча присутні в залі вітали щирими аплодисментами та букетами квітів.
Гарного настрою усім після урочистої частини додали аматори художньої самодіяльності району, які підготували  для учасників тематичного заходу  змістовний концерт.
Оксана МОРОЗ.
НА ЗНІМКАХ:  під час районних урочистостей з нагоди Дня працівників освіти в Народному домі "Просвіта" в Ковелі.
Фото 
Мирослава ДАНИЛЮКА.

Минулої п'ятниці з нагоди Дня працівників освіти в Народному домі "Просвіта" відбулися районні урочистості. На початку зібрання ведучі оголосили сумну звістку, що напередодні, вночі, трагічно загинув в автокатастрофі вчитель історії  Скулинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Андрій  Яцик. 

Оксана МОРОЗ.

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 920
Читати далі

Повідомлення в номер / Не бути байдужим спостерігачем

07.10.2016

IMG_7675Не  бути  байдужим  спостерігачем

Десять-дванадцять осіб добре закусили на березі річки Турії, а потім весь посуд одноразового користування залишили на тому ж місці (див. фото). Для кого, панове? І що, не знайшлося серед вас жодного порядного чоловіка?
Засмічування псує наші угіддя і свідчить про низьку культуру мешканців Ковельщини. Зараз у навколишніх угіддях нагромадилося до 4,5 тис. м3 різних відходів (здебільшого їх вивозять мешканці Ковеля). Дехто пояснює, що на міському сміттєзвалищі відходи не приймають, тому й розвозять по окрузі. Хотілося б почути роз'яснення з цього приводу комунальних служб.
Чого тільки не викидають на поля і в ліси! З північної сторони с. Волошок лише за останній час навезли біля 50 кубометрів бур'янів з городів (див. фото) і звалили на прилеглий до лісу колишній город. Ці рештки кожен міг би складувати на своїй території, щоб вони перегнивали. Але чомусь везуть подалі від дому. 
Я жодного разу не чув, щоб сільський голова або місцеві депутати когось зупинили чи хоча б покартали. Бояться? Адже це – їхній електорат, і він ще може знадобитися. Старі люди часто розповідали, що за Польщі боялися викинути за межі двору навіть соломинку. В кожній гміні було по 3-5 поліціянтів, і отой "електорат" швидко заробив би по одному місцю палкою. Але то колись…
Смітники навколо наших сіл "розрослися" і сягають 3-5 гектарів. Правильно організовані і належно експлуатовані полігони твердих побутових відходів (а не сміттєзвалища!) повинні   займати в селах площу 0,3 – 0,6 га. Але я тут не буду переказувати інструктивні вимоги.
Наше екологічне законодавство не враховує особливостей сільського життя. Наприклад, в сільських радах є посади спеціалістів землевпорядників, але вони не можуть складати протоколи про засмічення земель (ст. 52 Кодексу законів про адмінпорушення) лише через те, що ст. 238-1 покладає такі обов'язки на інженерів-землевпорядників. То чому б не замінити лише одне слово або в Законі, або в штатному розпису? 
Звичайно, хто хоче працювати і рветься до роботи, то знайде засоби для вирішення питання.   Скажімо, шляхом виставлення позовів до суду. Я просив би районну раду порушити клопотання перед Державною екологічною інспекцією про призначення громадських інспекторів з охорони природи. 
Справа дуже проста, але в районі були б люди, наділені повноваженнями. Поки що по місту і району лише один позаштатний інспектор з охорони природи – Валерій Дубинчук (він і член громадської ради), який чимало робить. На такі посади варто б подати кандидатури з працівників районної ради та сільських рад. Це – грамотні і обізнані з життям району люди.
Я усвідомлюю, що одними статтями чи розмовами справу не поліпшити. І хочеться сподіватися на народну підтримку. Наведу приклад. Декілька років тому в с. Скулин приїхала жіночка з Італії – пані Людмила. Організувала село на прибирання сміття. За один день зібрали і вивезли до 100 мішків відходів.
Для прибирання несанкціонованих звалищ, як правило, посилають бульдозери, які заривають відходи у землю, що є порушенням екологічних вимог, бо незабаром вся земля перетвориться в суміш ґрунту з відходами. Крім того, це загрожує отруєнням водних горизонтів. Адмінкодексом (ст. 82) передбачена відповідальність за неправильне складування чи утилізацію відходів.
В нас багато свідомих і активних людей. Це, насамперед, депутати місцевих рад всіх рівнів. Турбуючись про стан довкілля, вони нерідко роблять запити щодо засміченості, розкрадання піску тощо. Це правильно, і ми готові реагувати на всі їх зауваження. Але ще більше було б користі, якби вони хоча б час від часу організовували прибирання відходів на своїй вулиці, прилеглих луках чи лісовому масиві. Тобто так, як скулинська жителька пані Людмила. Це ще більше єднало б їх з електоратом. Та й самі люди, дивлячись на це, може б, не виносили відходи до лісу.
На очищення лісів сьогодні доводиться витрачати значні кошти і час. Ми систематично здійснюємо рейди з охорони природи. Допомога влади, депутатів і народу в цілому могла б в цьому плані суттєво поліпшити нашу роботу.
Василь Козак,
інженер охорони і захисту лісу
СЛАТ "Тур".                       

Десять-дванадцять осіб добре закусили на березі річки Турії, а потім весь посуд одноразового користування залишили на тому ж місці (див. фото). Для кого, панове? І що, не знайшлося серед вас жодного порядного чоловіка?

Василь Козак.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 823
Читати далі

Повідомлення в номер / Туди, де сходить Сонце

07.10.2016

Kg2SuyJTjJoТуди,  де сходить Сонце

ДЗВІНОК
Вранішній телефонний дзвінок від "Аналітика" щонайменше здивував: ніколи раніше так рано не дзвонив (о сьомій ранку!), щоб просто порозмовляти. Після довгої розмови стало зрозуміло: потрібно збиратись в дорогу, хлопці засумували. Часу   на збори   обмаль, тому все необхідно робити швидко і організовано. В роботу включається весь волонтерський підрозділ.
За тиждень часу допомога зібрана, можна вирушати.
ДОРОГА
На цей раз на Схід вирушає стала команда – "Скеля" (Ігор Верчук), "Дід" (Сергій Козуля), "Диригент" (Василь Марчук),  "Бард" (Микола Більшевич), "Бедрик" (Едуард Сколінчук), посилена Заслуженою артисткою України Світланою Мирводою. Перед від'їздом отримуємо благословення від декана Ковельського районного деканату протоієрея, настоятеля Свято-Юріївського храму с. Дубового отця Іоана Бониса.
Вирушаємо, але ще маємо  заїхати в ЗОШ №5, забрати величеньку  коробку  із листами, засобами гігієни та іншим. На  подвір'ї школи на чолі з директором  Ярославом Стасюком зібрались старшокласники. Коротеньке імпровізоване урочисте вручення зібраного – і в дорогу.
На шляху заїжджаємо в Поворськ. В протитуберкульозній лікарні для воїнів підготували чималу передачу із пиріжками та варениками. На знак вдячності наша  творча команда  організовує невеличкий концерт, і знову – в дорогу.
ДОБРОБАТ
На ранок доїхали до Авдіївки, тут в підрозділі Української добровольчої армії воює ковельчанин Микола Грицюк ("Коваль"). Теплу зустріч супроводжує безперервна стрілянина, що лунає із славнозвісної промзони. Бійці на це ніяк не реагують – кажуть: звикли. Серед товаришів "Коваля" є і старші, і молодші бійці, але всі достатньо вмотивовані на перемогу. До речі, бійці не мають від держави жодної допомоги, тримаються лишень на волонтерах та благодійниках.
Вперемішку із розмовами та знімкуванням розвантажуємо машину. Ще година гостювання, і  готуємось до концерту. Швидко налаштовуємо апаратуру та музичні  інструменти. Коли все готово,  артисти-бійці волонтерського підрозділу "Вбережу" розпочинають.
Після вступних слів Василя Марчука грою на бандурі та академічним співом бійців зачаровує Світлана Мирвода. Неповторне виконання українських романсів  не лишає байдужим нікого,  жінки, що присутні на концерті, не стримують сліз. Далі –Василь Марчук, Світлана Мирвода (вже з гітарою) та Микола Більшевич. Півтори години пролітають, мов одна святкова хвилина. Оплески, смачний обід, прощання і знову – в дорогу.
ДОБРІ ДРУЗІ
Надвечір добираємось в розташування підрозділу "Айдар". Біля гарної церковки, в стилі українського ренесансу, нас чекають "Кум" та "Баку". Вітання, і їдемо далі, ближче до "передка". В підрозділі "Кума", всього лиш за п'ятнадцять кілометрів від Донецька, зупиняємось на ночівлю. До гостей сходяться бійці  – мають бути святкові вечеря та концерт – як же без цього?..  Як пізніше скаже "Кум": "Ви приїжджаєте на день, а в нас спогадів та настрою на місяць".
Ночуємо в старій хатині. Господарі давно виїхали чи втекли від постійних бомбардувань. На стінах лишились лише старі сімейні фото. Споглядаючи  світлини, відчуваєш, як тебе охоплює дивне відчуття: колись тут жили щасливі люди, народжували дітей, працювали та раділи життю, допоки не прийшла війна. І все, – щасливе мирне життя закінчилось…
Розглядаючи стіни, поглядом зупиняюсь на старовинній іконі на покутті і – о диво! – натикаюсь на  розписану петриківським розписом скриню, що стоїть під іконою. Український слід на нашій, українській землі! І тепер за цю свою землю вкотре в історії йде кривавий бій. Чому так відбувається?
Одну із відповідей ми почули від місцевого, ще досить молодого фермера, що якимось дивом умудряється господарювати під пострілами.  Живе із сім'єю в хліві. Хату прямим попаданням російського снаряда рознесло вщент. Так ось що він сказав: "Одна із причин – мова. Росіяни вважають, що їхня земля там, де звучить російська мова, під цим приводом вони йдуть ніби захищати російськомовних, натомість знищують всіх, хто живе на цих землях, без розбору". Так сказав мудрий російськомовний чоловік, а ще він додав, що  зробить усе, аби його діти розмовляли українською, щоб не дати кровожерцям жодної причини "захищати" російськомовних.
ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
На ранок  "Кум" просить нас поїхати на самий "передок", щоб привітати "Троля" з днем народження. "Троль" – бувалий, досвідчений воїн, років так тридцяти п'яти. Всією командою "пакуємось" в роздовбаний джип і по бездоріжжю їдемо в один із ВОПів (вогневий опорний пункт). Для іменинника наш приїзд та пісенні вітання були  несподівано-радісним подарунком. Були і скупі сльози мужніх людей, і сміх, і слова подяки. Після привітань збираємось в дорогу, адже нас ще чекають в 30-й бригаді.
ДУРНІ ЛЮДИ
Щоб проїхати до місця знаходження "тридцятки", нам потрібно було проїхати пункт пропуску "Новотроїцький". Ми, волонтери, їдемо поза чергою, яка розтягнулась більш, ніж на два кілометри. В черзі  – люди, котрі хочуть повернутись на окуповану територію, до нас вони приїздять за продуктами, соціальними виплатами та іншим. Змушені вистоювати довжелезні черги, витримувати детальний огляд авто під палючим Сонцем.
Але жоден із нас не співчував їм. Може, це й гріх, але такі "незручності" надто мала ціна  за сльози і кров, пролиті на цій війні. Це ж вони накликали біду на всіх нас. Дурні люди. Чомусь пригадалось, як на Європейському Майдані один наш сумнозвісний землячок закликав: "Путін, прийді!".  Ось Путін і прийшов, з вогнем і мечем. І наші брати, сестри, діти, батьки встали на захист рідної землі ціною власного здоров'я, а то  й життя.
ДО ГЕРОЯ
На території "тридцятки" нас зустрічає Герой України, заступник командира батальйону Володимир Гринюк, родом із Волині.  Не змогли відмовити собі сфотографуватись із Героєм України, а також розпитати про воєнні будні. Далі розвантажили смаколики і півторагодинним виступом творчої групи завершили відвідини батальйону. Допоки не стемніло, повертаємося в підрозділ "Кума", щоб заночувати, а на ранок – додому.
ДЯКУЄМО!
Волонтерський підрозділ "Вбережу" від імені воїнів висловлює вдячність за надану допомогу усім небайдужим: дирекції, учням та вчителям ЗОШ №5 м. Ковеля,  Велицькій об'єднаній територіальній громаді, колективу Поворської протитуберкульозної лікарні, компанії "Берта", релігійній громаді Свято-Юріївського храму с. Дубового,  волонтерам Віктору Максимчуку, Руслану Лисковцю, Миколі Демчуку, Олені Місюрі, небайдужим приватним особам Юрію Ворошику, Юрію Савчуку, Василю Марчуку, Анатолію Зощуку, Богдану Фалюшу, Валерію Дацюку, Сергію Фіскову.
Ігор Верчук. 
("Скеля").
На знімках: там, де сходить Сонце.
Фото з архіву автора.

ДЗВІНОК

Вранішній телефонний дзвінок від "Аналітика" щонайменше здивував: ніколи раніше так рано не дзвонив (о сьомій ранку!), щоб просто порозмовляти. Після довгої розмови стало зрозуміло: потрібно збиратись в дорогу, хлопці засумували. Часу   на збори   обмаль, тому все необхідно робити швидко і організовано. В роботу включається весь волонтерський підрозділ.

Ігор Верчук. 

("Скеля").

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 822
Читати далі

Повідомлення в номер / "Секретна зброя" Української армії – капелани, військові священики

07.10.2016

IMG_3464"Секретна зброя" Української армії – капелани, військові священики

Уже не раз на різних історичних етапах доля підводила українців до такої межі, за якою – незалежність і самостійна держава. Проте завжди щось заважало: внутрішні міжусобиці, чвари, зради та бездуховність… Що нас чекає завтра? Вистоїмо, витримаємо, не зрадимо тих, хто не побоявся стояти під кулями на Майдані, чи, втомлені й роздратовані війною та іншими негараздами, здамося й знову опинимося в кабалі?..
Над цими та іншими питаннями розмірковуємо з о. Матвієм, настоятелем Свято-Пантелеймонівської парафії смт Люблинця, який  повернувся з чергової поїздки на Схід.
– Отче Матвію, нещодавно з благословення керуючого Волинською єпархією УПЦ КП, митрополита Михаїла, була створена громадська організація "Військові капелани Волині",  і Ви, наскільки нам відомо, є  головою Ковельського осередку ГО "ВКВ". Розкажіть нам про це починання.
– Понад 20 священослужителів Волині, які неодноразово проходили ротації з капеланським служінням в зоні АТО, сьогодні є членами ГО "ВКВ", яку очолює о. Михайло Бучак із Княгининок (колишні Маяки). Крім мене, у наш осередок входить о. Олександр Добровольський, настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці с. Кричевич (який зараз поїхав у 15 ротацію в АТО,  сектор "М", Широкіно) та о. Роман Скірак, настоятель Свято-Михайлівської парафії, смт Шацьк.
Війна на Сході визначила ще один напрямок діяльності священослужителів, яких ми називаємо "військові капелани", – духовна опіка. Наша мета – духовно підтримати не лише військових, але й мирне населення, яке постраждало під час війни. І така спілка поєднує в собі тих, хто служить, із тими, хто відслужив, аби координувати дії для допомоги нашій армії.
– Отче, після чергової поїздки на Схід які Ваші враження?
– Після мого повернення зі Сходу багато людей запитують: "Як там ситуація? Як хлопці? Напевно,  все погано: стріляють, убивають, і буде все, як на "Титаніку" –  піде на дно..." Дякувати Господу, це не так. 
Наші захисники – це багатотисячне коло однодумців, патріотів, здорових духом, загартованих випробуваннями, незламних у своїх переконаннях і, найголовніше, віруючих у Бога людей. 
Вони знають, де і для чого знаходяться. Потрапляєш у  їхнє коло і стаєш їм другом. Хлопцям не важливо,  з чим ти приїхав,  чи маєш, що дати,  бо ж самі можуть поділитись  останнім. Для цих людей головне,  що ти приїхав, цікавишся, піклуєшся, дивишся щиро і розумієш із півслова... 
Там немає суму чи невпевненості  – тільки думки про нашу перемогу! Тому "потоне" загарбник,  тобто російський агресор, у якого все побудовано на імперських завойовницьких засадах, брехні й грошах. Звичайно, як і будь-де та будь-коли, і в Українському війську бувають випадкові люди, трапляються прикрі історії, але це, на щастя, поодинокі випадки.
– У цій поїздці Люблинецька школа і ще декілька громад підтримали всеукраїнську акцію "Ранець доброти" на підтримку дітей Донбасу. Як діти зустрічали Вас?
– Наша школа на чолі із директором Галиною Зейко, вчителі та учні зібрали надзвичайно велику кількість шкільного приладдя:  11 ранців, понад 500 зошитів, 270 ручок,  260 олівців, гумки, лінійки, обкладинки, альбоми, фарби, пенали, папки і багато іншого… Складаю слова подяки усім, хто підтримав цю акцію і допоміг дітям Донбасу продовжувати навчатися в умовах війни.
  23 вересня у Мар'їнці,  на запрошення директора районного центру дитячої та юнацької творчості   А. В. Коссе,  разом з усіма прибулими  капеланами  взяли участь у святі дитячої мрії. Розпочали захід із молитви за мир в Україні, з дітками проводили  конкурси, малювали і спілкувались, підтримуючи їх духовно. Тяжко передати словами дитячі емоції,  радість, адже третій рік війни не дає  їм вповні відчути смак щасливого дитинства. Всі мрії, думки, малюнки на листівках і асфальті – про мирне українське небо…. І вже неважливо, що  розмовляють діти  російською мовою… 
У кінці свята  передали шкільне приладдя, дитячі іграшки та солодощі. Також відвідали з подарунками і канцтоварами школу у Красногорівці, де навчаються сироти та діти з малозабезпечених сімей. Мене особисто дуже вразило те, що, розмовляючи російською, діти малювали українську символіку.
– Відвідуючи зону війни із капеланською місією, Ви не могли везти із собою тільки священичі атрибути, а, напевно, і якусь допомогу?
– Так, справді, це була і волонтерська місія. Будемо говорити відверто. За третій рік неоголошеної війни волонтерський рух дуже зміцнів. Найцікавіше є те, що волонтерами став чи не кожен третій українець. Тобто в дуже великій мірі  військо підтримують прості люди, які знають біду і можуть віддати останнє. З іншого боку, і держава дещо зробила для зміцнення нашої армії за два роки. Але до ідеального забезпечення всім потрібним ще далеко. Тому, плануючи поїздку, заздалегідь дізнаємось, чого найбільше потребує той чи інший підрозділ…
Цього разу було зібрано продукти харчування: цукор, олію, картоплю, капусту, цибулю, макарони, сухофрукти, солодощі, каву, чай, мінеральну воду, консервацію.  З хімії: пральний порошок, мило, шампуні, миючі засоби, зубні пасти і щітки, вологі салфетки, станки і пінки для гоління, шкарпетки, каремати. З госптоварів: клейонка, сокири, плоскогубці, молотки, цвяхи, батарейки, дитячі іграшки і багато іншого. Загальною масою – більше 2 тонн.
–  Скажіть, як Вам за такий короткий час вдалося стільки всього зібрати і хто Вам допомагав?
– Від імені ГО "ВКВ" дякую всім, хто допоміг зібрати допомогу на Схід. Вкотре переконуюсь, що найбільша довіра і прихильність у проведенні таких справ – це довіра до Церкви. Найперше – це парафіяльні священики зі своїми громадами району, які неодноразово брали  участь у таких благодійних справах. Це хороші наші друзі-патріоти, миряни і підприємці, які неодноразово або навіть не один десяток разів допомагали армії та пораненим воїнам. Абсолютно щиро  зробили свій внесок Н. Сіховська, К. Осійчук, С. Абрамчук, І. Буряк, І. Рубель, Є. Буднік, Н. Шворак. Усіх і при великому бажанні не згадати, але Господь знає старання і добре серце кожного, хто допомагає нашим захисникам і цим сприяє наближенню перемоги.
 Усі почуття від побаченого тяжко втілити в слова... Переконаний, що в нас є світле МАЙБУТНЄ, бо ж маємо тих, хто береже наш спокій.  Усім українським гуртом будемо підтримувати наших Воїнів! РАЗОМ –  СИЛА!!! РАЗОМ – ДО ПЕРЕМОГИ!!!
 Розмову вела 
Ірина Терещук,
учитель недільної школи Свято-Пантелеймонівської парафії УПЦ КП.
На знімках: під час перебування на Сході країни.
Фото з архіву о. Матвія.

Уже не раз на різних історичних етапах доля підводила українців до такої межі, за якою – незалежність і самостійна держава. Проте завжди щось заважало: внутрішні міжусобиці, чвари, зради та бездуховність… Що нас чекає завтра? Вистоїмо, витримаємо, не зрадимо тих, хто не побоявся стояти під кулями на Майдані, чи, втомлені й роздратовані війною та іншими негараздами, здамося й знову опинимося в кабалі?..

Розмову вела Ірина Терещук.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1226
Читати далі

Повідомлення в номер / Загроза життю і здоров’ю

07.10.2016
Загроза 
життю  і  здоров’ю

im578xAny-водкаЗагроза життю  і  здоров’ю

Щоб запобігти отруєнням неякісним алкоголем, оперативники ГУ ДФС Волині цілодобово пильнуватимуть ситуацію на ринку підакцизної продукції. З 27 вересня 2016 року на виконання  вказівки ДФС України на Волині створено спеціальні цілодобові робочі групи, які вживатимуть комплекс оперативних заходів для запобігання виготовлення і реалізації горілчаного сурогату. 

Оперативне управління ГУ ДФС у Волинській області.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 728
Читати далі
  • 499
  • 500
  • 501
  • 502
  • 503
  • 504
  • 505
  • 506
  • 507
  • 508
  • 509

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025