Про що мріє директор школи?
У ЗОШ І-ІІІ ст. c. Вербки панує атмосфера затишку, родинності. Її сила у дивовижній згуртованості трьох складників – педагогів, учнів, батьків. У цьому, на думку шкільного колективу, в першу чергу, заслуга директора школи Валентини Об’єдкової.
Валентина Миколаївна зуміла згуртувати чудовий колектив, який вірить керівнику і підтримує його. Імпонує позиція цієї мудрої людини й виборцям, які довірили їй свої голоси, обравши депутатом районної ради від ВО «Батьківщина».
Сьогодні наша співрозмовниця – директор загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Вербки Валентина ОБ’ЄДКОВА (на знімку 1).
– Валентино Миколаївно, якими проблемами жила школа влітку?
– Як зазвичай, школа активно готувалася до нового навчального року. Роботи вистачало всім: і будівельникам, і вчителям, і батькам. Зроблено немало. Здійснено поточні ремонти коридорів школи, класних кімнат, проведено косметичний ремонт практично в усіх приміщеннях, відремонтовано шкільну оргтехніку тощо.
Адміністрація школи приділяє багато уваги естетичному вигляду навчального закладу. Коридори, вестибюль школи поступово поповнюються новими сучасними пластиковими стендами, активно проводиться робота з озеленення класів. Подвір’я школи завжди прибране, доглянуте.
– Які умови створені в школі для дозвілля дітей?
– Дозвілля наших вихованців тісно пов’язане з учнівським самоврядуванням. У школі діють учнівські організації «Країна барвінкова», спілка піонерських організацій України, система самоврядування «Шкільна учнівська рада».
Силами активістів ради під керівництвом заступника директора з виховної роботи Надії Демидюк, педагога-організатора Галини Ревчук та за допомогою учителів, класних керівників було організовано роботу волонтерського загону «Милосердя», проводилися акції «Бог багатий милосердям», «Допоможи воїну АТО», «Ветеран живе поруч», «За життя без сміття», «Великдень для солдата», «Привітай воїна».
Бійцям було передано продукти харчування, теплий одяг та інше, а ровесникам зі Сходу шкільна родина зібрала канцелярське приладдя.
З ініціативи Шкільної учнівської ради були проведені благодійні ярмарки та ярмарок смаколиків. Виручені кошти були передані сім’ям загиблих воїнів та перераховано у фонд «Сильні духом».
Учителі та учні школи беруть активну участь у громадському житті села.
З метою виховання юних патріотів України, збереження та примноження народних традицій в клубі та бібліотеці с. Вербки були проведені такі заходи: «Ніч перед Різдвом», «Святвечір», «Масниця», Свято Івана Купала, «Обжинки» (на знімку 3), «Книги завжди поруч», Вечір пам‘яті земляка — композитора В’ячеслава Хурсенка.
Приємно, що молодь зараз відчуває особисту відповідальність за наше спільне майбутнє. Сьогодні синьо-жовті кольори нашого прапора та українська вишиванка – це наші символи, наші обереги, духовна спадщина. Парад вишиванок у нашій школі це показав, а флешмоб «Ми за МИР» (на знімку 4) довів, що молоде покоління прагне стати повноправним членом європейської спільноти.
У центрі уваги адміністрації школи постійно перебувають діти пільгових категорій, які потребують соціальної підтримки. Для них у минулому навчальному році була організована екскурсія у ляльковий театр, безкоштовне відвідування вистав, оздоровлення у таборі «Оберіг» та ін.
– Як Вам вдалося створити колектив педагогів-однодумців?
– Просто я вважаю, що головне в роботі вчителя – бути професіоналом, займатися самоосвітою, а ще більш важливо – бачити хороше в людях , серцем відчувати той єдиний правильний шлях, який потрібно застосувати саме в цьому класі, саме до цієї дитини.
Для педагогічного колективу нашої школи (на знімку 2) патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним. Ми можемо впевнено стверджувати, що в нашій установі організовувалась належна робота у плані національно-патріотичного виховання.
Усі педагогічні працівники залучені до науково-методичної роботи, якою вміло керує заступник директора з навчально-виховної роботи Світлана Герез.
– Якими успіхами учнів найбільше гордиться загальноосвітня школа с. Вербки?
– Використовуючи курси за вибором, факультативні заняття та гуртки, створюємо умови для розвитку здібностей обдарованих дітей та заохочення їх до творчої самостійної роботи.
У минулому навчальному році стали призерами районних олімпіад учениця 11 класу Анастасія Кульченко (третє місце з англійської мови та перше місце з інформатики), учень 10 класу Богдан Соловйов (друге місце з англійської мови та права, перше місце з хімії та історії), учні 9 класу Олександра Онофрійчук (перше місце з екології), Дмитро Дяченко (друге місце з трудового навчання), учні 8 класу Софія Северенюк (перше місце з біології та географії), Вікторія Олексюк (третє місце з хімії).
Є досягнення учнів школи і в Міжнародному конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика. Взявши в ньому участь, друге місце зайняли учениці 3 класу Оксана Бугайчук та учениця 8 класу Софія Северенюк, третє місце посіли учениця 4 класу Катерина Лавренко та учениця 6 класу Анна Тишковець.
– Чого чекаєте від нового навчального року?
– Справ до вирішення багато. У цьому році розпочалося будівництво навчальних приміщень для учнів 5-11-их класів. Ця перспектива з‘явилася завдяки тому, що школу цього року не залишили наодинці з проблемами. Маю на увазі районну та місцеву владу: голову райдержадміністрації Віктора Козака, його першого заступника Романа Кульцмана, Дубівського сільського голову Павла Безеку. Завдяки їм розроблена проектно-кошторисна документація добудови навчальних приміщень для середньої та старшої ланки школярів.
– Валентино Миколаївно, як вдається поєднувати відповідальну роботу директора школи з не менш відповідальними обов’язками депутата районної ради?
– Керівником бути нелегко. Відповідальність, яку бере на себе директор школи, та й вчитель загалом, дуже велика. Але, щоб все вдавалося, не потрібно її боятися. Головне — бути вимогливими не тільки до підлеглих, а й до себе. Це ж можна сказати й про депутатську роботу. Навіть найскладніші питання можна вирішити, якщо цілеспрямовано над ними працювати, вміти організувати цей процес.
– Цікаво дізнатися, про що мріє директор сьогоднішньої української школи?
– Найперше — про суттєве вдосконалення педагогічного процесу, але не за рахунок додаткового навантаження на вчителя та учня. Сьогодні діти вдома мають хороші комп’ютери, користуються Інтернетом. Прикро, коли вчитель цього не має і не вміє. Мрію, що в кожному класі будуть стояти мультимедійні пристрої, робочий комп’ютер учителя.
Я як директор школи у роботі з працівниками дотримуюсь партнерського стилю керівництва. Проблеми обговорюються й виробляються різні варіанти їх вирішення. Намагаюся надавати колегам можливість діяти самостійно, створювати необхідні умови для самореалізації. Не дивлячись на те, що у нас, як, власне, у інших навчальних закладів Ковельщини, є багато проблем, які необхідно вирішувати, впевнена, що ми не заблукаємо серед негараздів, тому що маємо в своєму колективі досвідчених професіоналів.
І педагоги, і учні, і батьки люблять свою школу. Цінують її традиції, звичаї. Але ми не повинні заплющувати очі на недоліки. Потрібно докласти всіх зусиль, щоб легко, радісно і творчо працювалося нам всім разом.
Розмову вела
Вікторія ЗІНЧУК.
Фото з архіву школи.
У ЗОШ І-ІІІ ст. c. Вербки панує атмосфера затишку, родинності. Її сила у дивовижній згуртованості трьох складників – педагогів, учнів, батьків. У цьому, на думку шкільного колективу, в першу чергу, заслуга директора школи Валентини Об’єдкової.
Розмову вела Вікторія ЗІНЧУК.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 843
Залізничній лікарні – бути!
Привітали з Днем машинобудівника
Володимир ГУНЧИК: “Тиску однієї політичної сили в обласній раді вже немає”
Про що мріє директор школи?
Спільна справа всіх і кожного
Духовна пісня медичного коледжу
Трапилося цими днями
Добрі новини
Вітаємо щиро!
Бібліотекар: професія на все життя