Адміністративно-територіальна реформа: як це було?
Сьогодні навколо теми територіально-адміністративних змін району багато розмов. Хочу зауважити, що здавна ці процеси реформування, практично, не зупинялись. За дослідженням документів Державного архіву Волинської області, історія та становлення територіально-адміністративної реформи нашого району виглядають таким чином:
1940 рік. Указ Президії Верховної Ради УРСР "Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровненської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР" від 17 січня 1940 року.
Утворити такі райони: в складі Волинської області: Ковельський районний з центром в м. Ковелі. Включити до складу району колишні волості Ковельського повіту в кількості 56 населених пунктів у складі: Любитівська волость – 29 населених пунктів та Несухоїжівська волость – 27 населених пунктів.
Любитівська волость: Білашів, Білин, Будище, Дроздні, Грушівка, Ягодно, Янівка, Кайтановка, Колодяжне, Колодниця, Воля Любитівська, Любитів, Мар'янівка, Перковичі, Переспа, Радошин, Рокитниця, Станіславова, Стеблі, Уховецьк, Волошки, Засмики, Ворона, Волки та інші.
Несухоїжівська волость: Бахів, Лапні, Мокри Нивки, Мислина, Несухоїжі, Облапи, Сереховичі, Скулин, Тойкут, Вербка, Воля, Воротун, Заріччя і інші.
1959 рік. 21 січня 1959 року ліквідовано Голобський район з передачею частини його території:
– до Ковельського району: Голобська селищна, Битеньська, Бруховичівська, Великопорська, Велицька, Майданська, Мельницька, Новомосирська, Поповичівська і Радошинська сільські ради;
– до Маневицького району – Углівська, Літогощинська і Підрізька сільські ради.
У квітні 1959 року Підрізька сільська рада повернута до складу Ковельського району.
У березні 1959 року Битеньська сільська рада ліквідована, а село Битень увійшло до складу Радошинської сільської ради.
У березні 1959 року Солов’ївську сільську раду Старовижівського району передано до складу Ковельського району
У вересні 1959 року ліквідований Луківський район, частина якого увійшла до складу Ковельського району, зокрема: Мощенська, Старокошарівська, Журавлинська і Довгоносівська сільські ради.
1962 рік. Ліквідовані Маневицький, Старовижівський і Турійський райони, частина яких увійшла до складу Ковельського району.
Ковельський район: (центр – м. Ковель) складається з м. Ковеля, Білашівської, Білинської, Грабовської, Довгоносівської, Доротищенської, Дрозднівської, Дубівської, Журавлинської, Зарічанської, Колодяжненської, Любитівської, Мощенської, Облапської, Радошинської, Солов’ївської, Старокошарівської і Уховецької сільських рад – Ковельського району;
Козлиничівської, Ломачанківської, Озернянської, Пісочненської, Поворської і Ситовичівської сільських рад – Маневицького району;
Мизівської, Сереховичівської і Смідинської сільських рад – Старовижівського району;
Турійської селищної та Боблівської, Клюської, Кульчинської, Купичівської, Миляновичівської, Новодвірської, Ружинської, Соловичівської і Тульчівської сільських рад – Турійського району.
1963 рік. Голобська селищна, Велицька, Поповичівська, Мельницька, Новомосирська і Підрізка сільські ради Ковельського району увійшли до складу Рожищенського району.
1965 рік. Січень 1965 року. Ковельський район (центр – м. Ковель) у такому складі: Ковельської міської ради, Білинської, Довгоносівської, Доротищенської, Дрозднівської, Дубівської, Журавлинської, Зарічанської, Колодяжненської, Козлиничівської, Ломачанківської, Любитівської, Мизівської, Мощенської, Облапської, Пісочненської, Поворської, Радошинської, Старокошарівської, Сереховичівської, Смідинської, Ситовичівської, Солов’ївської і Уховецької сільських рад – Ковельського району;
Голобської селищної ради, Велицької, Поповичівської, Мельницької, Новомосирської, Підрізької та Літогощенської сільських рад – Рожищенського району.
Турійська селищна, Білашівська, Боблівська, Клюська, Кульчинська, Купичівська, Миляновичівська, Новодвірська, Ружинська, Соловичівська і Тульчівська сільські ради Ковельського району – увійшли до складу новоствореного Турійського району.
Утворена Гредьківська сільська рада, до складу якої увійшли населені пункти: с. Гредьки, с. Городище і с. Красноволя – Мощенської сільської ради.
1966 рік. Грудень 1966 року Ковельський район (центр – м. Ковель) складається з: Голобської селищної ради, Білинської, Довгоносівської, Доротищенської, Дрозднівської, Дубівської, Зарічанської, Колодяжненської, Козлиничівської, Ломачанківської, Любитівської, Мощенської, Облапської, Пісочненської, Поворської, Радошинської, Старокошарівської, Ситовичівської, Уховецької, Велицької, Мельницької, Новомосирської, Підрізької, Поповичівської сільських рад.
1971 рік. Гредьківську сільську раду перейменовано в Городищенську сільську раду, до складу якої увійшли населені пункти: с. Городище, с.Гредьки, с. Красноволя.
Ломачанківську сільську раду переіменовано в Кричевичівську сільську раду, до складу якої увійшли населені пункти: Кричевичі, Ломачанка, Черемошне.
1975 рік. Населені пункти – Скулин та Стеблі Уховецької сільської ради передані до складу Білинської сільської ради.
1979 рік. Утворена Люблинецька сільська рада, до складу якої увійшов населений пункт Люблинець – Мощенської сільської ради.
1984 рік. Зарічанську сільську раду переіменовано в Тойкутську сільську раду.
1985 рік. Утворена Зеленська сільська рада, до складу якої увійшли населені пункти: Зелена, Воля-Ковельська – Білашівської сільської ради.
До складу Білашівської сільської ради увійшли населені пункти: Грушівка, Засмики – Любитівської сільської ради.
1986 рік. Люблинецька сільська рада набула статусу селищної, до складу якої увійшли Довгоноси, Калинівка – Мощенської сільської ради.
1987 рік. Утворена Сільцівська сільська рада, до складу якої увійшли населені пункти: с. Сільце, с. Підліси, с. Угли, с. Арсеновичі – Велицької сільської ради.
1988 рік. Утворена Скулинська сільська рада, до складу якої увійшли населені пункти: Скулин, Стеблі – Білинської сільської ради;
Утворена Майданська сільська рада, до складу якої увійшли населені пункти: Майдан, Солотвин, Діброва – Новомосирської сільської ради.
Ярослав Супрунюк.
Сьогодні навколо теми територіально-адміністративних змін району багато розмов. Хочу зауважити, що здавна ці процеси реформування, практично, не зупинялись. За дослідженням документів Державного архіву Волинської області, історія та становлення територіально-адміністративної реформи нашого району виглядають таким чином:
Ярослав Супрунюк.
Коментарів до новини: 2
Переглядів новини: 1717
Берегиня роду
Автомобіль – бійцям АТО
Відбулась звітно-виборна конференція
Миру, щастя, добра!
В Україні зросли комунальні тарифи
Захиснику Вітчизни подякували земляки
Час об'єднуватися для більш дієвої та оперативної допомоги