Повідомлення в номер / Незабутнє

14.05.2015

незабутнєНезабутнє

Місто старовинне, парки 
на окраїнах,
Юності студентської притулок.
Вулиці урозтіч, сходжені
 трамваями,
Та ось цей замислений
 провулок…
Заліки, конспекти, зроду
 незавершені,
Потайки нічліг у гуртожитку.
Завтра в деканаті дізнаємсь  
не вперше ми,
Що пора б свої збирать пожитки.
Брались за науку із новими
 силами,
У студентських здружені загонах.
Південь пригощав нас кавунами
 спілими,
Пісня проводжала у вагонах.
На факультет журналістики Львівського держуніверситету я, правду кажучи, вступив за порадою однієї сільської вчительки, яка непогано розбиралась у нахилах своїх учнів.
Вчилися ми в одній з аудиторій центрального вузівського корпусу. На першому курсі було нас два з половиною десятки студентів – вихідці з різних західноукраїнських областей. Після навчальних лекцій, або як їх називали студентських пар, доводилось подовгу просиджувати в бібліотеках, де була різна допоміжна література. Адже потім були всілякі семінари, заліки та екзамени в кінці семестрів. Той, хто їх не складав хоча б із однієї дисципліни, позбавлявся стипендії.
У перший рік після вступу до вузу пощастило проживати в студентському гуртожитку, а надалі довелось винаймати приватне помешкання.
Пам'ятаю: у тій кімнаті гуртожитку, де поселився, мешкав і старшокурсник з Волині Полікарп Шафета, згодом відомий журналіст та редактор волинської обласної газети. Він був дружелюбний, справляв приємне враження, любив при нагоді з когось пожартувати. Та й вчився, розповідали, непогано.
Можна сказати, чи не першим нашим виходом в "люди" була участь у студентських загонах на збиранні врожаю. Пам'ятаю, як цілим потягом відправились восени на Кіровоградщину. Там тієї пори обмолочували врожай пшениці, а ми, студенти,  днями порались на зернових токах. Було цікаво знайомитись із привітними тутешніми трударями.
Вдруге таким же потягом відправлялись на цілинні землі Казахстану. Там дехто із наших хлопців навіть потрапив до комбайнових екіпажів, а решта гарячої днини потіли на хлібних токах. За цю свою роботу нам тамтешні господарі постарались якось віддячити. Мені, наприклад, виписали сім центнерів пшениці, яку батьки одержали в місцевому "Заготзерні".
Самі студентські загони не тільки скрашували навчальні будні, але й здружували молодь, яка щойно вступала у самостійне життя.
Під час навчання я трохи співпрацював із  університетською багатотиражкою. А якось мимоволі написав невелику замітку до львівської "молодіжки". Зачепило те, що тут недобрим словом згадали одну мою колишню однокласницю із середньої школи, яка вчилася в іншому львівському вузі.  Знаючи цю дівчину, став на її захист. І яке ж було здивування, коли через якийсь час в газеті почали з'являтись цілі добірки та навіть сторінки, де різні автори звинувачували мене, як захисника тієї дівчини, у якійсь неправдоподібності. Тобто в газеті це використали, як надуманий привід для дискусії. Довелось змовчати, доки все не стихло.
Але виникали і куди серйозніші справи. Пішли чутки, що наш журналістський факультет у Львові мають закрити і перевести його до Київського університету. Говорили, що навіть тамтешній декан приїздив сюди чи то когось вмовляти, чи розвідати обстановку. Кілька наших студентів, серед яких був і я, пішли до завідуючого кафедрою Й. Т. Цьоха. Він підтвердив ймовірність такого повороту справи. Аби якось завадити цьому, ми, присутні студенти, написали листа до одного високого республіканського кабінету з проханням не закривати журналістський факультет у Львівському університеті, оскільки це є необдуманим кроком і зашкодить місцевим вступникам. Не знаю, якою була реакція, але через певний час розмови на цю тему припинились. А рідний факультет залишився у Львові і понині.
Навчання у вузі підкріплювалось так званою виробничою практикою, яку доводилось проходити не лише у львівських "районках".  Декілька разів я із неабияким задоволенням практикувався в редакції  обласної газети "Радянська Волинь", яку тоді очолював Яків Чернявський. Тут працювали відомі того часу журналісти. Серед них був і Петро Марценюк – літпрацівник сільськогосподарського відділу, матеріали якого завжди радували новизною, свіжістю думки і колоритом слова. 
З ним ми нерідко трудились за одним столом після своїх відряджень у різні райони. Співробітником газети був і волинський письменник Петро Мах, теж небайдужа людина, а згодом сюди прийшов Полікарп Шафета.
Хочу додати, що після закінчення університету я залишився працювати в місцевих виданнях на Волині теж завдяки підтримці журналістів обласної газети. Саме вони порадили мені не  їхати поспіхом за направленням в іншу область, а осісти в рідному краї. У супроводі того ж Петра Марценюка вперше добрався і тут же був прийнятий на роботу в редакцію горохівської райгазети.  А згодом було і нове призначення.
Ігор ПАВЛЮК.

Місто старовинне, парки на окраїнах,

Юності студентської притулок...

На факультет журналістики Львівського держуніверситету я, правду кажучи, вступив за порадою однієї сільської вчительки, яка непогано розбиралась у нахилах своїх учнів...

Ігор ПАВЛЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 762
Читати далі

Повідомлення в номер / Фестиваль пісні й танцю

14.05.2015

DSC_0428Фестиваль пісні й танцю

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи.
Тож нещодавно у Ковельському професійному ліцеї було проведено фестиваль пісні й танцю "Європа багатолика: єдина, близька, велика!", присвячений Дню Європи. Організатором цього свята були викладач іноземної мови Світлана Оніщук та учасники євроклубу "LIFE".
Аматори сцени Лілія Сущ, Вадим Гуль, Юлія Луцюк, Олена Галушка, Ірина Пасевич, Валентина Хвіщук, Неля Свиридюк, Ангеліна Штик, Олександр Биков, Ілля Жук, Владислав Біліч, Анастасія Бушковська продемонстрували свої таланти у різних жанрах. Це – вокальний спів, вокально-хорове, фольклорне, театральне та хореографічне мистецтво, художнє читання українською та іноземними мовами. інструментальний жанр.
Також на захід було запрошено старшу групу № 3 дитячого садочка № 11 м. Ковеля (художній керівник – Олена Смірнова) та ковельський ансамбль "Дзвіночок" (хореограф – Інна Темрук).
Світлана Оніщук,
керівник євроклубу "LIFE" 
професійного ліцею.

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи.

Тож нещодавно у Ковельському професійному ліцеї було проведено фестиваль пісні й танцю "Європа багатолика: єдина, близька, велика!", присвячений Дню Європи. 

Світлана Оніщук.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 643
Читати далі

Повідомлення в номер / Путівки — учасникам АТО

14.05.2015

путПутівки — учасникам АТО

31 березня 2015 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті, на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням».
Цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у Державному бюджеті за бюджетною програмою «Забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням» (далі — бюджетні кошти) на забезпечення санаторно-курортним лікуванням осіб, які постраждали під час проведення антитерористичної операції та яким встановлено статус учасника бойових дій чи інваліда війни відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 та пункту 1 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі — особи).
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських рад (далі — органи соціального захисту населення) забезпечують осіб безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів відповідно до цього Порядку згідно із медичними рекомендаціями, в порядку черговості в міру надходження путівок:
1) учасників бойових дій — щороку строком на 18-21 день;
2) інвалідів війни — позачергово щороку строком на 18-21 день;
3) інвалідів із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) — відповідно до медичних рекомендацій, з них:
І та II груп — до санаторіїв спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів;
III групи — до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день.
У разі, коли особа має право на забезпечення путівкою за кількома законами, їй надається право вибору в забезпеченні путівкою за одним із них.
Для одержання путівки особи повинні перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання, а такі, що переселилися з тимчасово окупованої території чи районів проведення антитерористичної операції, — за фактичним місцем проживання відповідно до довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Для взяття на облік особа чи її законний представник подають: заяву, медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о, копію посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни та документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Для отримання більш детальної інформації з цього питання звертатися до управління соціального захисту населення Ковельської райдержадміністрації за адресою м. Ковель, вул. Івасюка, 15 або за телефоном 5-95-02.
Олена ДАВИДОВИЧ,
начальник управління соціального  
захисту населення райдержадміністрації.

31 березня 2015 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті, на забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням»...

До відома населення!

Наказом Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 року, № 279 встановлено середню вартість санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування в межах обсягу бюджетних коштів...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 891
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

14.05.2015 Ляшук Світлана Олександрівна

DSC01308Від четверга до четверга

(Астрономічні відомості наведено за київським часом)

15 ТРАВНЯ, П'ЯТНИЦЯ
Схід Сонця - 5.11; захід - 20.38; тривалість дня - 15.27.
Місяць в Овні. 
Міжнародний день сім'ї.
Святителя Афанасія Великого. Перенесення мощей благовірних князів Бориса та Гліба, у святому хрещенні Романа і Давида.
Іменини: Бориса, Гліба, Зої, Панаса, Романа, Іванни.
16 ТРАВНЯ, СУБОТА
Схід Сонця - 5.10; захід - 20.40; тривалість дня - 15.30.
Місяць в Овні, Тельці.
В Україні – День Європи. День науки.
Мучеників Тимофія і Маври. Преподобного Феодосія, ігумена Києво-Печерського.
Іменини: Феодосія, Марфи, Тимофія.
120 років від народження Теодосія  Осьмачки (1895-1962), українського письменника, поета.
17 ТРАВНЯ, НЕДІЛЯ
Схід Сонця - 5.08; захід - 20.41; тривалість дня - 15.33.
Місяць у Тельці. 
Всесвітній день телекомунікацій та інформаційного суспільства.
В Україні – День пам'яті жертв політичних репресій.
Неділя 6-та після Пасхи, про сліпого. Мучениці Пелагії.
Іменини: Микити, Никифора, Пелагії, Марії.
135 років від народження Іларія Карбулицького (1880-1961), українського письменника й громадського діяча.
18 ТРАВНЯ, ПОНЕДІЛОК 
Схід Сонця - 5.07; захід - 20.43; тривалість дня - 15.36.
Місяць у Тельці, Близнятах. Новий Місяць - 7.13.
Міжнародний день музеїв.
Мучениці Ірини.
Іменини: Ірини, Ярини, Якова.
95 років від народження Івана Павла ІІ (світське ім'я – Кароль Войтила; 1920-2005), 264-го Папи Римського.
19 ТРАВНЯ, ВІВТОРОК
Схід Сонця - 5.06; захід - 20.44; тривалість дня - 15.38.
Місяць у Близнятах.
Праведного Іова Багатостраждального. Преподобного Іова Почаївського.
Іменини: Іова, Дениса.
105 років від народження Анатолія Добровольського (1910-1988), українського архітектора, одного з авторів проекту планування й забудови Хрещатика у Києві. 
20 ТРАВНЯ, СЕРЕДА
Схід Сонця - 5.04; захід - 20.45; тривалість дня - 15.41.
Місяць у Близнятах, Раці.
Всесвітній день метрології.
В Україні – День банківських працівників.
Віддання свята Пасхи. Згадування явлення на небі Хреста Господнього в Єрусалимі.
Іменини: Антониди, Таїсії, Давида, Йосипа, Тадея.
110 років від народження Михайла Мороза (1905-1937), українського письменника.
21 ТРАВНЯ, ЧЕТВЕР
Схід Сонця - 5.03; захід - 20.47; тривалість дня - 15.44.
Місяць у Раці.
Всесвітній день культурного різноманіття в ім'я діалогу та розвитку.
Вознесіння Господнє. Апостола і євангеліста Іоана Богослова.
Іменини: Івана, Арсенія, Пимена.
110 років від народження Петра Лановенка (1905-1982), українського письменника.
У прикмети вір, але й перевір
n Як травень з частими дощами, то й літо буде мокре, але обмаль дощів буде у вересні, і навпаки.
n Багато хрущів – на сухе літо.
n День на Йова (19 травня) ясний – на щедрий врожай огірків.
n На Івана (21 травня) день з дощем – буде багато грибів.
За місячним календарем
16 травня: сіють у відкритий грунт квіткові однорічники; підживлюють рослини органічними добривами.
18 травня: не рекомендуються посіви, посадки чи пересадки рослин.
19 травня: саджають бобові і рослини, що в'ються (плетиста троянда, суниця, виноград), видаляють зайві пагони, прополюють і проріджують сходи; вживають заходів для захисту рослин від шкідників та хвороб.
20 травня: сприятливий день для висадки у відкритий ґрунт розсади пізньостиглих сортів капусти, томатів, перцю і баклажанів. Можна посіяти салат, кріп, броколі, однорічні квіти, багаторічні пряні трави і лікарські рослини у відкритий ґрунт.
 Підготувала Світлана ЛЯШУК.

15 ТРАВНЯ, П'ЯТНИЦЯ

Схід Сонця - 5.11; захід - 20.38; тривалість дня - 15.27.

Місяць в Овні. 

Підготувала Світлана ЛЯШУК.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 949
Читати далі

Повідомлення в номер / Трапилося цими днями

14.05.2015

скачанные файлыТрапилося   цими   днями

Трагедія на “варшавській” трасі

У подвійній ДТП на Волині четверо осіб загинуло, четверо – травмовано.
Потерпілих із тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості доставили в лікарню. На місці події працювали працівники ДАІ, слідчі та експерти-криміналісти.
Автопригода трапилася 12 травня приблизно о 3-й годині ночі на автодорозі Київ – Ковель – Ягодин поблизу села Старих Кошар Ковельського району. За попередніми даними, водій автомобіля "Ауді-100" допустив зіткнення з автомобілем "Опель-Омега". Внаслідок ДТП ніхто не постраждав, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
– Помітивши побиті машини, для надання допомоги на узбіччі зупинилися автомобілі "Рено-Трафік" та "Фольксваген ЛТ". Водії та пасажири вийшли, аби дізнатися про обставини аварії. У цей момент із припаркованими авто з невідомих причин зіткнувся "Мітсубіші-Галант", який прямував зі сторони Любомля. 
– У результаті дорожньо-транспортної пригоди четверо осіб загинули, ще четверо із травмами різного ступеня тяжкості доставлені в лікарню, – повідомив начальник сектора УДАІ УМВС України у Волинській області Олександр Паламарчук.
За фактом автопригоди розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) Кримінального кодексу України. 
Проводиться досудове розслідування, в ході якого будуть встановлені всі обставини і причини аварії. Винуватцю ДТП загрожує до десяти років позбавлення волі.
Сектор зв'язків 
з громадськістю УМВС України у Волинській області.
l
Кримінальне провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди  передано за підслідністю до військової прокуратури  Західного регіону.
Винуватця дорожньо-транспортної пригоди було затримано в порядку статті 208 КПК України  та конвойовано в слідчий ізолятор міста Львова. 
Еліна БАГІНСЬКА.
Ковельський МВ УМВС України у Волинській області.

У подвійній ДТП на Волині четверо осіб загинуло, четверо – травмовано.

 

"Зняття порчі" вартістю понад… 140 тисяч гривень

“Зняття порчі" – один із поширених видів шахрайств. Небезпечну категорію шахраїв становлять різноманітні ворожки, провидиці, віщунки, самозвані цілительки. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1226
Читати далі

Повідомлення в номер / Гороскоп (з 17 по 24 травня)

14.05.2015
Гороскоп
(з  17 по 24 травня)

гороскопГороскоп (з  17 по 24 травня)

Овен. Зважаючи на високу ймовірність прорахунків та матеріальних втрат, яка існуватиме цього тижня, необхідно виявляти особливу обачність у фінансових справах та діловій документації.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 739
Читати далі

Повідомлення в номер / Житель села

07.05.2015 Данилюк Мирослав Сергійович
Житель села Ломачанки Іван Григорович Шворак, якого ви бачите  у колі рідних на знімку, – учасник бойових дій у Другій світовій війні. Про  його життєвий шлях, внесок у перемогу над нацизмом, трудову діяльність, сім'ю ветерана читайте на 5-й стор. сьогоднішнього номера "Вістей Ковельщини" в кореспонденції "Тричі народжений".
Фото  Мирослава ДАНИЛЮКА.

DSC_1744Житель села Ломачанки Іван Григорович Шворак, якого ви бачите  у колі рідних на знімку, – учасник бойових дій у Другій світовій війні...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 959
Читати далі

Повідомлення в номер / Доземний уклін ветеранам!

07.05.2015

3Доземний  уклін  ветеранам!

Дорогі ветерани Другої світової війни!
Шановні краяни!
70 років поспіль на нашу землю у різнобарв'ї весняного цвіту приходить День Перемоги, який був, є і буде всенародним святом, велич якого не  минає з роками. Нікому не вдасться применшити подвиг  наших батьків та дідів, які у грізні роки війни вибороли мир, честь, свободу і незалежність України.
І сьогодні ми пишаємося нашими земляками, які пройшли важкими фронтовими дорогами. Хотілося б назвати всіх їх поіменно, але це практично неможливо. Скажу одне: ми і рідна земля завжди пам'ятатимуть Ваш ратний подвиг в ім'я миру. Шкода тільки, що з роками все менше серед нас тих, для кого війна стала частиною біографії.
Дорогі ветерани! Ми у вічному боргу перед Вами за обірвану війною юність, за мужність, самопожертву, які  всі виявляли у боях за рідну землю.
Перегортаючи нову сторінку української історії, ми свято бережемо пам'ять про тих, хто ціною власного життя наближав День Перемоги над нацизмом у найкривавішій війні.
З цієї нагоди – низький уклін і найщиріші слова вдячності усім, хто пройшов фронтові дороги, хто працював і боровся в тилу у ворога, хто виніс страхіття фашистської окупації, чиє дитинство обірвала війна. Низький уклін – солдатським вдовам, всім, хто піднімав з руїн і відроджував рідний край. Воістину Ваш подвиг – безсмертний, пам'ять про Вас живих і мертвих – нетлінна, вдячність  повоєнного покоління – вічна.
Дорогі ветерани! Нині знову гримлять громи війни над нашою українською землею, і в цей нелегкий для нас усіх час. Україна потребує Вашої мудрості, мужності, патріотизму і бажання передати Ваш великий життєвий досвід сьогоднішнім захисникам нашої України, щоб разом з дітьми, онуками будувати щасливий завтрашній день під мирним небом рідної України.
Доброго всім Вам здоров'я, родинного затишку, радості від рідних, заслуженого визнання і шани!
Нехай над нашою благословенною землею запанує мир. Нехай щастя, злагода, примирення і любов будуть в кожному серці, домі по всій Україні!
Валентина СІЧКАР,
голова районної ветеранської
організації.

Дорогі ветерани Другої світової війни!

Шановні краяни!

70 років поспіль на нашу землю у різнобарв'ї весняного цвіту приходить День Перемоги, який був, є і буде всенародним святом, велич якого не  минає з роками. Нікому не вдасться применшити подвиг  наших батьків та дідів, які у грізні роки війни вибороли мир, честь, свободу і незалежність України.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 981
Читати далі

Повідомлення в номер / 10 травня – День матері

07.05.2015

maxresdefault10 травня – День матері

Дорогі наші Матері!
У другу неділю травня українські родини на загальнодержавному рівні відзначають День матері. Це свято особливе, сповнене щирого почуття любові, глибокої вдячності і безмежної шани до жінки-матері. 
Унікальною цінністю та надзвичайною гордістю держави є багатодітні матері, які змалечку прищеплюють дітям людяність, любов до праці, вміння берегти та підтримувати найкращі українські сімейні традиції.
Немає нічого сильнішого за материнську любов і молитву, за жіночу силу. Відважні українські сини, яких захищає материнська молитва, заступають шлях ворогам, воюють, боронять нашу землю.
Не стане слів, аби подякувати за Вашу материнську любов, що є для нас вічним пожиттєвим оберегом, за тепло Вашого серця, котре завжди готове пробачити і зрозуміти.
Від імені районної державної адміністрації та районної ради щиро бажаємо міцного здоров'я, добра, достатку, родинної злагоди, благополуччя та гідного продовження у найдорожчому своєму багатстві – дітях. Миру і злагоди у Ваші оселі! 

Дорогі наші Матері!

У другу неділю травня українські родини на загальнодержавному рівні відзначають День матері. Це свято особливе, сповнене щирого почуття любові, глибокої вдячності і безмежної шани до жінки-матері. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2529
Читати далі

Повідомлення в номер / Щастя бабусі Ніни

07.05.2015

щастяЩастя бабусі Ніни

За статусом бабуся Ніна – учасник війни. І звання це не просто за віком, як в декого, бо вона справді допомагала армії. Поруч був госпіталь, туди ходили щодня. Аби стати в пригоді –  бинти попрати, прибрати, нагодувати тих, хто не міг через важке поранення ходити, картоплю на кухні почистити, посуд помити. Дівчатка-підлітки уже могли чимось зарадити.
86 років скоро буде жінці,  а все пам'ятає, ніби вчора це було, бо таке не забувається. Воно і в спогадах, і в снах, і в історії нашої країни. Юність, обпалена війною, залишила слід на все життя. Після Перемоги нелегко було спинатися на ноги, бо все в руїнах залишилося. 
В колгоспі працювали важко, бо все вручну – і на полі, і на городі. А заробітки мізерні – всього 20 коп. за день. Тож вирішила шукати рятунку, завербувавшись у Запоріжжя на відбудову міста. А хіба там легше? Платили, звичайно, більше, але працювалось так, що якби не нічний відпочинок, то б і сили не було другого дня встати, бо нарівні з чоловіками старались.
Там і зустріла у 25 років  і свого судженого. Не спішила рано заміж, бо треба було меншим братам і сестрам допомагати на ноги стати. До війни встигла лише 5 класів пройти, а потім яка вже наука? Війна забрала шкільні роки. Після неї  робота стала основою життя.
Заробивши трохи грошей, молодята повернулися на Волинь, на малу батьківщину чоловіка, в Любомльський район. У нього теж була багатодітна сім'я, то надії на допомогу нізвідки чекати. Працювали до сьомого поту: він у лісгоспі, вона – у колгоспі на різних роботах. То в польовій, то в городній бригадах, і на фермі свинаркою. Все ж вручну. Відра, повні їжі для свиней, треба було носити по всьому свинарнику. Це вже згодом механізували і вагонкою возили з кінця в кінець.
А  вдома теж не переробити, бо ж тримали господарство, все треба було доглянути. Почали й дітки одне за одним народжуватись: 5 синів і доньку виростили. "Мати-героїня" – сяє орден на грудях у жінки. Діти дружні, одне одному допомагають. 
Батько був строгий, підтримував дисципліну змаленства. Як котресь щось накапостить, карав усіх разом, щоб інші робили висновок. А пішли в школу, перевіряв щовечора у кожного уроки. З вчителями постійно підтримував зв'язок, не пропускав жодних батьківських зборів, бо це ж батьківські, казав, а не материнські.
Не вдалось через невеликі статки дати дітям вищу освіту, але середню спеціальну всі здобули. Хлопці переважно технікою захоплювались, то й стали шоферами, механізаторами. Найстарший син має свої трактор і комбайн. Йому не треба майстра-механіка, сам у всьому розбирається. Донька – працівник культури.
Має бабуся Ніна вже 22 онуків і 15  правнуків.  Всі живуть недалеко: в сусідньому селі, в своєму, в Любомлі, Нововолинську, найдалі – в Кузнецовську. За кожного серденько болить, а найбільше – за 1,5-річним правнучком, бо через хворобу йому довелося в реанімації лікуватись.
Були в житті жінки  трагічні сторінки, бо й чоловіка поховала, й зятя. Чоловік рано пішов із життя, адже довелося, як бійцю останнього призову, замість війни, зазнати голод і холод в Саратові на будівництві газопроводу, а потім служити ще 7 років в армії. В лісгоспі на лісоповалі теж нелегко працювалось. А зять на заробітках в Москві загинув.
Слава Богу, радості більше в житті зазнала. Всі люблять неньку, бабусю, прабабусю. Любов ця взаємна. Бо не лінувалась і не лінується жінка. Скільки вона роботи переробила, стараючись для них. 3 корови мали з чоловіком, і коней, й іншу живність. А зимою пряла, ткала, вишивала, в'язала. Тож у хаті, як у музеї: картини, вишивки, рушники, серветки, хідники, килими, покривала. Світлиця так і сяє різнобарв'ям.
То зараз куплене прикрашає домівки, а тоді все робилось своїми руками, бо ніде було купити та й за що?
Пройшли літа, та ще не всі. Шанують і жаліють жінку. І держава, і рідні. Має забезпечену старість (добру пенсію), відпочинок. Була і в санаторії кілька раз, і в госпіталі майже щороку оздоровлюється.
А на день народження обов'язково всі з'їжджаються, особливо на ювілеї. Тоді  в хаті і гамірно, і весело, бо майже 50 гостей тільки своїх, найрідніших. Хоч сили й здоров'я в жінки вже не ті, та є для кого жити. Тож вболіває щодня, переглядаючи новини, за долю України, читає найдорожчу книгу Біблію і молиться, щоб закінчилась війна та запанував мир. 
Хай збудуться Ваші прагнення й бажання, Жінко-Матір!
Валентина ОСТАПЧУК.

За статусом бабуся Ніна – учасник війни. І звання це не просто за віком, як в декого, бо вона справді допомагала армії. Поруч був госпіталь, туди ходили щодня. Аби стати в пригоді –  бинти попрати, прибрати, нагодувати тих, хто не міг через важке поранення ходити, картоплю на кухні почистити, посуд помити. Дівчатка-підлітки уже могли чимось зарадити.

Валентина ОСТАПЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 972
Читати далі