02.09.2014 Романюк Аліна Петрівна

DSC_0349“На війні – як на війні. Але державу захищати треба!”

Що є ціннішим і найближчим до серця бійцю, який зараз перебуває в зоні АТО? Звісно, його сім'я, родина, котрі щомиті думками – з ним. Тож зустрітися з близькими та потрапити у відпустку мріє кожен військовий. І хоч вона короткострокова, це єдиний шанс побачитись із рідними. Одні їдуть, щоб одружитись, а інші, щоб просто насолодитись безцінним моментом сімейного затишку. 
Нещодавно у теплі обійми дружини Юлії та двох прекрасних донечок Вікторії та Надії (5 і 7 років відповідно) потрапив і Сергій Гузовський, учасник антитерористичної операції із Дрознів, що на Ковельщині.
Враженнями від пережитого на Сході України Сергій Валерійович ділиться неохоче і лиш чітко та лаконічно відповідає на запитання. Пройшовши серйозні випробування, він ні на що не скаржиться. Жодного разу ні нарікань, ні докорів з його вуст ми не почули. 
Сергій Гузовський, якому лише 29 років, один з тих, хто свідомо пішов на війну. Безперечно, він – справжній патріот, для якого захист цілісності держави та безпека сім'ї – завжди в пріоритеті.
– Пане Сергію, як довго Ви є учасником антитерористичної операції? Якби була можливість залишитись вдома, що б обрали?
– Мене призвали ще у травні. Пробув там вже чотири місяці. Ми зараз поблизу Донецька, в Мар'янці – там реальна небезпека щодня. Проте страшно тільки перший раз, під час першого обстрілу…
Та все ж, моральний дух бійців, наших земляків та інших побратимів, дуже високий. Захищати Україну треба – це однозначно! Це – наш обов'язок!
– Розумію, що психологічно про війну навіть думати тяжко. Як справляєтесь із переживаннями? Там із Вами працюють психологи?
– У 2005 році я проходив підготовку в Ірак, тому уявлення про те, що мене чекає, мав. Чи є психологи? (посміхається – авт.) Ні. От, наприклад, я – санітарний інструктор, але, самі розумієте, – це зовсім інше.
– Перебуваючи далеко від дому, чи відчуваєте підтримку від тамтешнього місцевого населення? 
– Відверто кажучи, часто саме з їхнього боку є провокації. Прикро, що іноді жителі Донбасу нас і "здають". Але є такі, котрі підтримують і морально, і матеріально. І, як на мене, таких більшість.
– Чого бракує в польових умовах? Як із військовим забезпеченням?
– На даний момент всього достатньо. Реально – найбільше хочеться спати. Там ми майже не спимо. Щодо їжі, то куховаримо по-справжньому: і борщі варимо, і капусту тушкуємо, і пельмені робимо. Та, все ж таки, хочеться домашнього.
Щодо обмундирування, то спочатку не було нічого. Та за сприяння Ніни Колочун, Дрозднівського сільського голови, і Віктора Козака, депутата Волинської обласної ради,  які подбали про мою безпеку, я поїхав з усім спорядженням та хорошим бронежилетом.
– Який доступ до інформації в ЗМІ маєте?
– Взагалі-то – лише Інтернет. Часом вмикаємо радіо чи телевізор, але здебільшого там транслюють лише російські канали, а українські блокують.
– Наразі в Україні ще триває третя хвиля мобілізації. Що б Ви сказали новобранцям?
– Ми не знаємо, скільки ще триватиме війна. Процес стабілізації ситуації в країні довгий і непростий, тому ротація необхідна. Попри те, що патріотичний дух української нації суттєво зріс, психологічно дуже важко. Там, на передовій, потрібні нові сили, нові люди – свідомі, які готові захищати свою державу.
– Дякую за розмову і бажаю Вам швидкого повернення! Чекаємо з перемогою!
Аліна Романюк.
На знімку: Сергій Гузовський з Віктором Козаком.
Фото 
Ольги Стеблевець.

Що є ціннішим і найближчим до серця бійцю, який зараз перебуває в зоні АТО? Звісно, його сім'я, родина, котрі щомиті думками – з ним. Тож зустрітися з близькими та потрапити у відпустку мріє кожен військовий. І хоч вона короткострокова, це єдиний шанс побачитись із рідними. 

Аліна РОМАНЮК.

 


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 909
Читати далі

Повідомлення в номер / Ветерани грали у футбол

02.09.2014

загруженноеВетерани  грали  у  футбол

З 22 по 24 серпня з нагоди Дня Незалежності України на спортивному майданчику ЗОШ №1 відбувся відкритий чемпіонат міста з футболу серед ветеранів 50 років і старших. У змаганнях взяли участь три команди: міста Ковеля, Ковельського району та селища Турійська.
На чемпіонат були запрошені відомі тренери, які понад сорок років працювали в ДЮСШ управління освіти: Ігор Царьов, Дмитро Номанчук, а також ветерани ковельського футболу: Микола  Павлов та Микола Кілеба.
Вболівальники, які прийшли спостерігати за іграми чемпіонату, були приємно здивовані, адже на поле вийшли колишні гравці команд: "Торпедо" (м. Луцьк) Валерій Мамушкін, "Сільмаш" – Микола Кридинер, Анатолій Гапуржанов, "Локомотив" – Микола Карпук, "Нива" (смт Турійськ) – Юрій Глущенко, Георгій Борис, "Колос" (с. Облапи) – Василь Хвищук, Віктор Бабарика, "Колос" (смт Голоби) – Володимир Чубара, Михайло Бєлінський та "Будівельник" (смт Люблинець) – Микола Левчук. Свого часу вони гідно представляли честь ковельського футболу на обласних та всеукраїнських змаганнях.
Чудово впоралися зі своїми обов'язками судді змагань: легенда ковельського суддівського корпусу Олексій Котік (суддя І категорії) та колишній гравець команд "Торпедо" (м. Луцьк) та "Локомотив” (м. Ковель) Володимир Олексюк.
У змаганнях перше місце виборола команда Ковельського району (тренери Віктор Хомич та Віктор Мар'юсік), друге – смт Турійська, третє – м. Ковеля. 
Переможців нагороджено медалями, кубком та грамотою, а команди-призери також отримали медалі і грамоти відділу фізичної культури та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради. 
Крім того, оргкомітетом змагань було визначено і нагороджено кращих футболістів в номінаціях: "Кращий воротар" – приз отримав гравець команди Ковельського району Василь Кондратюк, "Кращий захисник" – Георгій Борис  (смт Турійськ)  та "Кращий нападник" – Микола Кридинер (м. Ковель).
Щиро дякуємо директору салону краси "Афіна" Альоні  Глущук, директору ПрАТ "Ковельські ковбаси" Володимиру Головатому, директору Ковельського госпрозрахункового ринку Петру Сороці, підприємцям Петру М'якоті, Сергію Дарчичу, Віктору Хомичу, Валентину Січкарю, Олександру Зінчуку та Ігорю Супрунюку за допомогу в організації і проведенні змагань.
Ігор Семенюк,
начальник відділу 
фізичної культури та спорту    
виконавчого комітету міської ради. 

З 22 по 24 серпня з нагоди Дня Незалежності України на спортивному майданчику ЗОШ №1 відбувся відкритий чемпіонат міста з футболу серед ветеранів 50 років і старших. У змаганнях взяли участь три команди: міста Ковеля, Ковельського району та селища Турійська.

Ігор СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 788
Читати далі

Повідомлення в номер / Щоденник Яків Лавренко

02.09.2014
Щоденник
Яків Лавренко –
 74 роки, громадський діяч, письменник
 "Я не зараховую себе до талантів, а вважаю людиною, яка задумується над прозою життя…"

_DSC0946

Щоденник
Яків Лавренко – 74 роки, громадський діяч, письменник
 "Я не зараховую себе до талантів, а вважаю людиною, яка задумується над прозою життя…"

 Лавренко Яків Якович народився в Люблинці  Ковельського району. Закінчив Ковельску ВШ № 6, Луцьке педагогічне училище і Львіський державний університет.  Географ. У 1958 році призваний на службу в ряди Збройних Сил СРСР. Там же закінчив полкову школу з отриманням звання сержанта. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1213
Читати далі
02.09.2014
Українці повинні власними зусиллями   зупинити агресора 
і відстояти свою Незалежність. 
В черговий раз

2

Українці повинні власними зусиллями   зупинити агресора і відстояти свою Незалежність. 

В черговий раз

 Вся проблема української влади в тому, що серед можновладців дуже багато людей з пострадянським синдромом. Вони йдуть у владні кабінети з однією метою – власної наживи, сприймаючи український народ як джерело доходів. Тому дуже мало за всі роки незалежної України народні обранці зробили для людей.

Андрій ВОЗДІГАН.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 554
Читати далі

Повідомлення в номер / Кіноогляд

02.09.2014

Нескорений 2Кіноогляд

«Нескорений»
Справжньою перлиною українського кінематографа  можна назвати кінокартину «Нескорений» – роботу режисера Олеся Янчука .«Нескорений» – це   фільм про незламну волю, про міцний дух, про величне та святе прагнення захищати рідну землю. Це не лише вражаючий  динамічний сюжет, а й реальна спроба художніми засобами донести до глядача достовірні факти про події воєнного та повоєнного часу боротьби    на теренах Західної України...
«Нескорений» – це історична правда про тисячні самопожертви українських націоналістів.які свідомо обирали шлях смерті...
В основу сюжету покладена трагічна доля легендарного командира повстанської армії, генерала-хоружного Романа Шухевича (Тараса Чупринки). Він – справжній герой! Людина, яка пожертвувала всім  задля  жевріючої віри  в  відновлення     самостійної України. Роль генерала талановито виконує актор Григорій Гладій. Своєю майстерною грою він сповна передає спектр почуттів Шухевича – палкого патріота, який віддав Батьківщині все та розділив драматичну партизанську долю 200-тисячної повстанської армії.
Справді, кінофільм «Нескорений» – вартий вашої уваги. Так, це саме те кіно, яке мусить подивитись не те що кожен українець, а й всі ті, хто до тепер вважає УПА злочинцями та бандитами, хто до тепер не розуміє за  що боролись повстанці і що сповідували.
«Останній бункер»
«Останній  бункер»  –  це  ще  одна кінострічка,  присвячена  УПА.  Кінофільм режисера Вадима Іллєнка є екранізацією повісті Леоніда Бородіна «Перед судом». 
У фільмі зображено останній етап боротьби бандерівців з каральними загонами НКВС.
Події відбуваються через кілька років після закінчення Другої світової війни. Варто зауважити, що повстанці тут перебувають на другому плані, а в центрі уваги НКВС – кубло, в якому панують суцільні інтриги. Перед НКВС-истами стоїть неймовірно важлива та відповідальна ціль: викрити останній бункер в районі. 
Сюжет фільму досить захоплюючий та з цікавою драматичною кінцівкою. Особливо хочеться згадати сцени, де показано справжню підлість та ницість спецзагону, який свої злочини видавав за справи рук бандерівців. Акторський склад фільму,на мою думку, теж заслуговує на позитивну оцінку. 
Фільм отримав приз глядацьких симпатій на І Всеукраїнському кінофестивалі в Києві.
«Залізна сотня»
Кінокартина «Залізна сотня» знята за мотивами книги Юрія Борця «У вирі боротьби». Це – ще одна чудова робота режисера Олеся Янчука.
Події у  фільмі  відбуваються  на  теренах  Лемківщини,  території,   на  якій  споконвічно проживали мільйони українців. Лемківщина – це найзахідніші етнічні землі України, які по закінченню Другої світової війни володар усієї Східної Європи  диктатор Сталін "подарував" комуністичній Польщі. 
У вирі тих трагічних подій опинилася сотня безстрашних бійців УПА на чолі з командиром Михайлом  Дудою-«Громенком».   Хоча  й  сили  були   нерівні,але  поляки  ніяк  не  могли розправитися з незламною «Залізною сотнею». Втомлені боротьбою з хоробрими бійцями, поляки звертаються за допомогою до своїх зверхників-совєтів та здійснюють поголовне виселення українців з метою позбавити повстанців грунту – підтримки населення. У зв'язку з цим «Залізна сотня» Громенка отримує наказ вирушити в рейд на Захід, через Словаччину і Чехію перейти до Баварії, яку тоді контролювала американська військова адміністрація.
Кінострічка відзнята на основі реальних історичних фактів,а головним продюсером та спонсором є автор книги та ветеран УПА Юрій Борець.
Обов'язково подивіться цей кінофільм,у якому яскраво зображені героїка та патріотизм молодих українських націоналістів, які свідомо йшли до лав УПА і щохвилини були ладні віддати життя за кохану Україну.
Підготувала Мирослава ВОРОБЕЙ.

«Нескорений»

Справжньою перлиною українського кінематографа  можна назвати кінокартину «Нескорений» – роботу режисера Олеся Янчука .«Нескорений» – це   фільм про незламну волю, про міцний дух, про величне та святе прагнення захищати рідну землю. 

Мирослава ВОРОБЕЙ.


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1105
Читати далі
02.09.2014
Споживачі ПАТ «Волиньгаз» 
можуть звернутись по компенсацію за використаний газ

1

Споживачі ПАТ «Волиньгаз» можуть звернутись по компенсацію за використаний газ

 Право на компенсацію додаткових витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема і на газопостачання, громадяни отримали з 1 липня 2014 року.

Наталія Пахайчук.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 646
Читати далі

Повідомлення в номер / Щасти вам, майбутнє країни

28.08.2014
Здрастуй, зоряний
 віночку,
Вічно юне сяйво
 розкидай!
Школа-матір, радісним
 дзвіночком
Відлік шкільним дням
 розпочинай!
Більше тисячі першокласників сядуть цьогоріч за парти ковельських шкіл. З нетерпінням чекають початку подорожі у Країну Знань і ковельчанки Ярослава СЕБЕСТЯНОВИЧ, Євгенія ДАРЧИК та Пауліна ТОМЧИК.
Дівчатка дружать з дитинства, а з Першого вересня стануть школярками СШ № 3 імені Лесі Українки та НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. № 11-ліцей" міста Ковеля.
Щасти вам, майбутнє країни!
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

DSC_6797Здрастуй, зоряний віночку,

Вічно юне сяйво  розкидай!

Школа-матір, радісним дзвіночком

Відлік шкільним дням розпочинай!

Більше тисячі першокласників сядуть цьогоріч за парти ковельських шкіл...

 


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 821
Читати далі

Повідомлення в номер / В добру путь!

28.08.2014

1

В добру путь!

Шановні педагоги, батьки, учні!
Сердечно вітаю Вас зі святом Першого дзвоника – Днем знань! З усією теплотою серця  висловлюю  подяку  вчителям, вихователям, наставникам. Це  день, з якого починається дорога в майбутнє для кожного з нас.  Особливо  урочиста ця подія для першокласників. Вони увійдуть до єдиної шкільної родини. І кожен з них завжди нестиме у своєму серці світлі спогади про шкільні роки, як про один з найкращих періодів свого життя. 
Ранок першого вересневого дня наповниться мелодійними звуками шкільного дзвоника. Розпочнеться новий навчальний рік, який відкриє нову нелегку дорогу до знань, до нових звершень. Бажаю Вам, дорогі школярі, знайти  порозуміння з  педагогами, зустріти добрих і надійних друзів, зробити ще один важливий крок до здійснення своєї мети. Дякую всім, хто засіває дитячі серця зернинами розумного, доброго, вічного! Із святом мудрості і доброти! Зичу успішного навчання, цікавих уроків, приємних вражень, любові й миру, здоров'я та щастя  на  життєвому шляху!
З повагою –
Олег Кіндер,
Ковельський міський голова.
l
Шановні педагоги, 
учні, студенти, батьки!
Прийміть вітання від імені районної державної адміністрації, районної ради із Днем знань і початком нового навчального року. Цей день відкриває світ пізнання, мудрості та можливостей розбудови рідної країни, символізує свято молодості та надії. 
Особливим і, безперечно, визначальним у житті він стане для милих першачків, які вперше переступлять шкільний поріг у Країну Знань. Першовересневий дзвінок буде важливим і для одинадцятикласників, яким доведеться обирати професійну стежину, випускників середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, які втілюватимуть отримані знання у реальному житті.   
Дорогі діти! В усі часи освічена людина користувалася повагою. Навчання – це прихований скарб, це – світ знань про людей та їх оточення. Треба навчатися, щоб знати, діяти, жити. Упевнені, що зерна науки зростуть у Ваших юних душах урожаєм мудрості та натхнення.
Саме в День знань ми з особливою теплотою згадуємо своїх вчителів і викладачів, їх неоціненну роботу розуму й серця. Висловлюємо педагогам і ветеранам слова подяки за щоденну працю, за турботу про наших дітей, за навчання любити та поважати свою землю. Символічно, що цьогорічний першовересневий урок "Україна – єдина країна" стане свідченням нашого патріотизму та любові до рідної країни.
Бажаємо Вам міцного здоров'я, щастя, творчої наснаги у навчанні та праці. Нехай новий навчальний рік відкриє перед молоддю нові горизонти, вчителів обдарує успіхами вихованців, а батьків – гордістю за своїх дітей. 
Зі святом Вас! 

Шановні педагоги, батьки, учні!

Сердечно вітаю Вас зі святом Першого дзвоника – Днем знань! З усією теплотою серця  висловлюю  подяку  вчителям, вихователям, наставникам. Це  день, з якого починається дорога в майбутнє для кожного з нас.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1010
Читати далі

Повідомлення в номер / У поета зброя – слово

28.08.2014

images (6)У поета зброя – слово

Письменницька організація під назвою "Асоціація незалежних письменників Волині імені Павла Чубинського" виросла із обласних "штанців", піднялася до "Ліги українських письменників ім. Павла Чубинського". На сьогодні членами організації є майстри слова із Харкова, Одеси, Полтави, Рівненщини, Львівщини та інших міст України.
19 серпня ц. р. в Луцькій міській бібліотеці відбулося розширене засідання цієї організації. Розглядалися актуальні питання діяльності "Ліги", але червоною ниткою проходило те, що болить кожному – боротьба за Незалежність на Сході України.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять загиблих героїв.
В роботі форуму письменників взяли участь представники влади. Олександр Пирожик, перший заступник голови обласної ради, наголосив, що слово письменника – це гостра і дієва зброя в інформаційній війні проти російського путінського супротивника.
Микола Собуцький, колишній заступник голови облдержадміністрації, який тільки-но прибув із зони АТО, висловив думку, що національно-патріотичні книги на Сході потрібні не менше, аніж продукти та речі першої необхідності.
Приємно було бачити і чути на засіданні Ірину Констанкевич, депутата Луцької міської ради, голови Благодійного фонду Ігоря Палиці.
Всі виступаючі письменники, науковці висловлювали чітку проукраїнську, національно-патріотичну позицію. Було прийняте рішення про збір проукраїнських, в тому числі історичних, книг і відправку їх в зону бойових дій із черговим конвоєм "гуманітарки".
Презентований черговий номер альманаху "Перевесло", де свої твори опублікували письменники "Ліги". Оте символічне "перевесло" пов'язало в один український сніп і письменників, і владу, і науковців, і культурну еліту області – це і є єдина країна.
З позитивною оцінкою і великою зацікавленістю пройшла презентація інших авторських видань: "Гнів і біль" Олексія Добка, голови письменницької організації; "Майдан" Олександра Середюка та "Косачі" автора цих рядків.
Звучала думка, що всі письменники Волині, в т. ч. Національної спілки письменників України, мають виступати єдиним фронтом у священній боротьбі за Незалежність держави як  під час війни на Сході, так і після її закінчення.

Письменницька організація під назвою "Асоціація незалежних письменників Волині імені Павла Чубинського" виросла із обласних "штанців", піднялася до "Ліги українських письменників ім. Павла Чубинського". На сьогодні членами організації є майстри слова із Харкова, Одеси, Полтави, Рівненщини, Львівщини та інших міст України.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1103
Читати далі

Повідомлення в номер / "Ми віримо у вас, наші рідні

28.08.2014 Мороз Оксана Леонідівна

images (4)"Ми віримо у вас, наші рідні!"

Нелегке завдання  випало на долю нашим військовослужбовцям, які несуть службу в зоні антитерористичної операції. З невимовним хвилюванням чекають звісток від синів  та чоловіків їх матері й дружини. Щодень і щоночі усі їхні думки – про найдорожчих. Рятують лише молитва, тверда та непохитна віра в Бога і короткий телефонний дзвінок...
Нещодавно мала нагоду поспілкуватися з мамою бійців АТО Ларисою Калитюк з Уховецька.
Так склалося, що в АТО – її два сини (хлопці мешкають в населених пунктах нашого району, мають свої родини). Один із них приходив нещодавно у відпустку додому на декілька днів. 
"Створивши ініціативну групу матерів військовослужбовців  в місті та районі, ми приєдналися до ГО "ВГО  "Комітет громадського спротиву", –  розповідає Лариса Миколаївна.
Згодом  руку допомоги і підтримки простягнули інші благодійні  та громадські організації.
Після цього на кошти благодійників і просто небайдужих людей, за словами Лариси Калитюк, вони  закупили бронежилети,  продукти, одяг, предмети особистої гігієни та інше найнеобхідніше. Так  почали відправляти перші  належним чином упаковані  індивідуальні адресні посилки для солдатів, де зазначають особисті дані про того, кому їх надсилають.
"Раз на тиждень до наших хлопців (їх жінка  часто називає дітьми) відправляють машину із тим, що ми тут зібрали", – продовжує далі мати.
Підприємці,  волонтери в основному допомагають  коштами і пальним. Варто зазначити, що вдячності заслуговують відомі у Ковелі меценати-бізнесмени Наталія та Дмитро Фальки, які одними із перших внесли свою частку доброчинності, надавши для потреб військовослужбовців продуктові набори.
У розмові Лариса Калитюк зауважила, що немало людей приносили гроші чи щось інше, навіть не називаючи свого імені: мовляв, це не важливо. Виділяли невеликі  кошти із своєї мізерної пенсії  і пенсіонери.  
Із душевним трепетом і переживаннями розповідає вона про те, як відвідувала хлопців далеко від дому, де звичним для них стало життя під пострілами снарядів, де всюди в повітрі стоїть їдкий запах пороху.
Відомим  є той факт, що наші вояки – в недалекому часі ще зовсім юні і недосвідчені, а тепер – змужнілі та серйозні чоловіки-Герої (так їх по праву можна назвати)  давно вже адаптувались до важких умов, навчились бути пристосованими до того, що коїться навкруги, навчились ВИЖИВАТИ. Бо це – ВІЙНА, і слабких духом вона не шанує.
"По телебаченню показують далеко  не всі "деталі" війни.  Щоб їх рідні не хвилювались хочуть і самі солдати. Вони – вже загартовані  силою волі і витримки. Та передати словами все те, що там, в самому "горнилі" війни коїться насправді, – просто неможливо", – згадує побачене, знову переживаючи,  пані Лариса.
"Найбільш дорогоцінні та важливі для них наші підтримка й увага, які хлопцям так необхідні", – наголошує мати, і по її обличчю котяться сльозинки. 
l
Велике щиросердне "спасибі" за розуміння, допомогу і співчуття  слід висловити і сільським, селищним головам (з котрими ми  неодноразово спілкувалися, буваючи у відрядженнях), які теж не залишаються осторонь проблем військовослужбовців, всіляко допомагають їх родинам.
l
Усі, хто прагне взяти участь в благодійній добрій справі, звертайтесь за адресою: вул. Грушевського, 14, пункт прийому  добровільної допомоги для воїнів, які проходять військову службу на Сході України. Контактний телефон – 067-1033939.
Пам'ятаймо: нашої допомоги потребують  відважні земляки, які вірно захищають нашу землю. Давайте підемо їм назустріч, активно  долучившись разом  до хорошого почину!
Оксана  МОРОЗ.

Нелегке завдання  випало на долю нашим військовослужбовцям, які несуть службу в зоні антитерористичної операції. З невимовним хвилюванням чекають звісток від синів  та чоловіків їх матері й дружини. Щодень і щоночі усі їхні думки – про найдорожчих. Рятують лише молитва, тверда та непохитна віра в Бога і короткий телефонний дзвінок...

Оксана  МОРОЗ.

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 836
Читати далі