Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 19 червня 2025 року №26 (12982)

Повідомлення в номер / З вірою в Перемогу

24.08.2023

408_1.1.8З вірою в Перемогу

Раніше наша газета  вже писала про Богдана Кисляка, музиканта-віртуоза, викладача, диригента, соліста, який народився і виріс в Голобах. 
Це – музикант з Божою іскрою у серці,  Заслужений артист естради України, лауреат і переможець всеукраїнських та міжнародних конкурсів, доцент кафедри хореографії та мистецтвознавства Львівського державного університету фізичної культури ім. І. Боберського, кандидат наук з мистецтвознавства. Незважаючи на щільний графік, наш земляк  приїздить у рідне селище, знаходить час, аби подарувати музичну творчість не лише найріднішим людям, а й  поціновувачам його багатогранної музичної творчості.  
Ще будучи учнем  Голобської музичної школи, із задоволенням виступав на сцені, даруючи шанувальникам прекрасного  гарний настрій і миті естетичної насолоди. Богдан  Кисляк   з кожним роком вдосконалюється, долає  нові вершини  музичної творчості.  За участю музиканта відбувається чимало сольних  концертів, виступів  з оркестром. У місті Лева Богдан Кисляк відомий не лише як  диригент і соліст, а  й  як кліпмейкер. 
Про мистецький шлях Богдана Миколайовича можна розповідати багато, але хотілося б згадати нещодавні здобутки.  Богдан Кисляк виступав як соліст з камерним оркестром Con Moto.  Концерт був організований для підтримки ЗСУ.
В музичній "скриньці"  Богдана Кисляка – чимало відеоробіт . Це:  "Ой, у лузі червона калина",  "Україна", "Тече вода", "Край, мій рідний край", "Ой, летіли дикі гуси", "Біля млину калина", "Танго для Клода", "Аве Марія", "Алилуя", Minelli-"Ramparampam", вальс "Доміно", "Зима" (А. Вівальді)  та ін.
Усі роботи присвячені важливим подіям.  Так, "Ой, у лузі червона калина" створено  до   Дня  Незалежності України. Пісня втілює почуття гордості за свою країну за свій народ. Це свого роду гімн боротьби українців за незалежність та  свободу. 
У  відео  ми бачимо дітей, які є нашим майбутнім, продовженням українського роду. Діти наповнюють сцену, роблять її реалістичною та живою. Їхній внесок є дуже важливий для створення спільної атмосфери та успіху проєкту. В кадрі вони радіють, вони щасливі, але вони вже розуміють, що таке сирени, що таке війна. А ми, дорослі, робимо все можливе, аби їхнє дитинство не тільки пам'ятало війну, а було веселим, та щасливим. І цей кліп закінчується на щасливій ноті зі словами:
“СЛАВА ГЕРОЯМ!
СЛАВА НАЦІЇ! 
СЛАВА, СЛАВА, СЛАВА УСЬОМУ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ!!!
СЛАВА УКРАЇНІ
ГЕРОЯМ СЛАВА ПЕРЕМОГА ЗА НАМИ! Нехай Ангел своїми могутніми крилами захистить всіх і кожного ВОЇНА!!!”.
Світлана ТРОЦЮК.
l
За посередництвом нашої газети Богдан Кисляк висловлює вдячність усім, хто долучився до реалізації творчого  проєкту – дітям, батькам, викладачам, особисто Наталії Хом’як, директору  Голобського ліцею Голобської селищної ради, Сергію Гарбаруку, селищному голові.
"Щиро вітаю усіх з Днем Незалежності України! Хай кожен день приносить  нам радість, мир та процвітання, а наша країна росте і розвивається"! – поздоровив земляків із святом Богдан Кисляк.
НА СВІТЛИНАХ: внизу –Заслужений артист естради України Богдан КИСЛЯК"; вгорі – голобські школярі під час зйомок кліпу "Ой, у лузі червона калина".
Фото Богдана КИСЛЯКА. 

Раніше наша газета  вже писала про Богдана Кисляка, музиканта-віртуоза, викладача, диригента, соліста, який народився і виріс в Голобах. 

Це – музикант з Божою іскрою у серці,  Заслужений артист естради України, лауреат і переможець всеукраїнських та міжнародних конкурсів, доцент кафедри хореографії та мистецтвознавства Львівського державного університету фізичної культури ім. І. Боберського, кандидат наук з мистецтвознавства. Незважаючи на щільний графік, наш земляк  приїздить у рідне селище, знаходить час, аби подарувати музичну творчість не лише найріднішим людям, а й  поціновувачам його багатогранної музичної творчості.  

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 382
Читати далі

Повідомлення в номер / Богдан БАЧУК: штрихи до портрета

24.08.2023

БачукБогдан БАЧУК: штрихи до портрета
Шановний читачу!
Сьогодні я хочу тобі розповісти про людину, без якої не можна собі уявити новітню історію Ковеля. І хоча народилася вона не в нашому місті, практично все своє трудове життя присвятила йому.
Коли постаратися визначити, хто такий Богдан Бачук, кількох слів буде замало. 
По-перше, він людина  високого громадянського обов'язку, патріот Ковельщини, Волині, України, активний учасник громадсько-політичного життя  краю.
По-друге, висококласний фахівець своєї справи, тямущий господарник і вмілий організатор людей.
По-третє, чоловік аналітичного розуму, житейської мудрості  і справді енциклопедичних  знань.
По-четверте, зразковий  сім'янин, турботливий  чоловік, батько, дідусь і  прадідусь.
По-п'яте, щиро закоханий у землю, завзятий городник-дачник, садовод і квітникар. Неперевершений пісняр, котрий не одного начальника вчив у мирні часи "бандерівських" пісень.
29 серпня у пана Богдана – поважний ювілей. Він не примхлива жінка, а тому, сподіваюся, не образиться на мене, коли розкрию "таємницю" –  йому виповниться 80.
Щоб мене не звинуватили в суб'єктивізмі і упередженості, хочу наповнити статтю інформацією, як-то кажуть, з різних  джерел. Це свого роду штрихи до портрета  ветерана залізничного транспорту, ковельчанина, активіста, патріота.
l
Почати,мабуть, варто з книги відомого краєзнавця (на жаль, покійного) Дмитра Корнелюка "Ковельщини славні імена" (Луцьк, Надстир'я, 2001). І  хоч  з тих пір минуло чимало часу,  біографічні дані не змінилися.
Отож, пан Дмитро в нарисі про локомотивне депо Ковель і його тодішнього начальника Богдана Бачука написав так:
"Бачук Богдан Петрович народився 29 серпня 1943 року в селі Бичаль Костопільського району Рівненської області в бідній селянській сім'ї. Його батько був членом КПЗУ, за що довелося в 1938 році розплатитись ув'язненням у Березі-Картузькій. В 1944 році був засуджений як "ворог народу" на 15 років і висланий на каторжні роботи в Колиму. Там і загинув.
Дитинство та шкільна юність пройшли у злиднях в рідному селі. Нелегким було його життя у повоєнні роки. В 7 років був уже пастухом, в 9 – допомагав мамі по господарству, працював у колгоспі.   Закінчив початкову школу.
Навчання продовжив у Деражнянській середній школі, щоденно долаючи по 12 кілометрів. Навчаючись там, брав участь в усіх гуртках художньої самодіяльності, які тільки були в сільській школі. Ще з сьомого класу серйозно захопився спортом. Але у нього, окрім цих захоплень, був сильний потяг до знань: математики, фізики, креслення; любив технічну творчість. Мав надзвичайний талант гуртувати навколо себе дітей. Мабуть, не випадково вчителі школи радили йому вступати до педінституту.
Але сильний потяг до техніки переміг. Закінчивши школу на "відмінно", в 1960 році вступив в Здолбунівське залізничне училище № 1. Училище закінчив з "відзнакою", працював помічником машиніста тепловоза в локомотивному депо Здолбунів Львівської залізниці, звідки був призваний на військову службу. Ще солдатом інтенсивно готувався до вступу в інститут.
В 1965 році Богдан Петрович вступив у Харківський інститут інженерів залізничного транспорту на механічний факультет за спеціальністю "Тепловози і тепловозне господарство". Вчився тільки на "відмінно", захоплювався науковою роботою. Брав участь в науково-технічних конференціях інституту, займався спортом, громадською роботою.
В 1970 році інститут закінчив з "відзнакою", отримавши кваліфікацію інженера-механіка шляхів сполучення і скерування в аспірантуру. Але вирішив аспірантуру відкласти. І ось Богдан Петрович 11 серпня 1970 року був прийнятий виконуючим обов'язки бригадира по ремонту тепловозів локомотивного депо Ковель Львівської залізниці. Потім – майстер технічного огляду тепловозів, приймальник локомотивів. А з 1992 року – начальник локомотивного депо Ковель.
За час роботи в депо досить активно займався раціоналізаторською роботою. На його рахунку – 33 рацпропозиції, більшість яких впроваджена у виробництво. Вже у 1979 році йому було присвоєно звання "Кращий раціоналізатор Львівської залізниці".
За період роботи начальником депо Бачук Богдан Петрович багато зусиль доклав до реконструкції депо: побудови нових об'єктів. Споруджено піскосушилку силами депо, автомобільний комплекс (гараж, оглядові канави, естакади), бензозаправку, базу палива в оборотному депо Ківерці. Реконструйовано екіпіровку локомотивів по сучасній технології. Проведено капітальний ремонт цехів технічного та профілактичного огляду без їх зупинки, побутового корпусу з введенням хімічного відділення по хімічній очистці спецодягу. З метою економії енергоресурсів опалення промислових і побутових приміщень переведено з парового на водяне.
Бачук Богдан Петрович бере активну участь в громадському житті міста і області. Двічі обирався депутатом Волинської обласної ради в 1994 та 1998 роках".
l
Микола Вельма, Заслужений журналіст України:
– Я познайомився з Богданом Бачуком у 90-их роках минулого століття, коли на Ковельщині вирували буремні революційні події, йшла боротьба за утвердження ідей  незалежності і самостійності Української держави, проти тоталітарної системи і цензури в пресі.
Працюючи редактором ковельської газети, мав  у ті часи щоденно десятки зустрічей, розмов, дискусій. І ось одного дня в кабінет завітав Богдан Бачук в супроводі когось із ковельських "демократів" (прізвища не пригадую). Мені запропонували статтю до друку, яка аж ніяк не узгоджувалася з "лінією партії".
Мова йшла про необхідність змін в політичному устрої країни (тоді ще СРСР), відміну  6-ої статті Конституції про керівну роль КПРС та  про інші "крамольні" речі.
Прочитавши статтю, сказав: "Надрукуємо, але  з деякими правками, щоб нас із вами не звинуватили в екстремізмі і контрреволюційних  поглядах. На все свій час".
Публікація викликала величезний громадський  резонанс, особливо  в партійних колах. Але  критику пережили, "бої" місцевого значення витримали. З тих пір Богдан Бачук став одним із активних авторів газети, де поряд з ним часто друкувалися Марія Хотинська, Юрій Музичук, Адам Поляк, Віктор Стрижеус, Анатолій Семенюк, Ігнатій Марчук, Олег Селеверстов, Яків Лавренко, Іван Сидорук, Володимир Осіюк та ін.
Власне, це були ті люди, з яких згодом сформувався так званий "демократичний блок" у міській та обласній радах. До думки Богдана Бачука завжди прислухалися, з його позицією рахувалися, бо вона була принциповою, але водночас виваженою.
Пан Богдан був одним із головних організаторів "виселення" партійного комітету із локомотивного депо. Це була насправді сенсація не тільки для Ковеля, а й усієї Волині. Ніхто не міг повірити, що в "червоній " цитаделі, якою  тоді вважали ковельське локомотивне депо і якою  керували затяті  "більшовики-ленінці", розпочнеться масовий рух за департизацію, або, по–нинішньому кажучи, декомунізацію підприємства, де працювала найчисельніша  компартійна організація Волині. "Естафету" трохи пізніше підхопив "Ковельсільмаш".
Ковельчани  з повагою ставилися  до Богдана Бачука, якого невдовзі призначили начальником локомотивного депо Ковель. Декілька разів поспіль нас обирали депутатами Волинської обласної і Ковельської міської рад, де працювали, як кажуть, пліч-о-пліч, знаходячи спільну мову при розгляді найскладніших питань, в  тому числі зміцнення і розбудови Української державності, боротьби з корупцією, утвердження свободи слова.
Було б неправдою сказати, що у наших стосунках було все ідеально.  Не раз дискутували, сперечалися, не погоджувалися один з одним. Однак в кінцевому підсумку  перемагали конструктивізм і холодний розум.
Я поважав і поважаю пана Богдана за те, що він  завжди приймав "бій"  на себе, не ухилявся від конфліктів з начальством, в тому числі й із тим, від якого залежали його подальша службова кар'єра. В кінцевому підсумку  заздрісники і злостивці  "з'їли" одного з кращих керівників  підприємства на Львівській залізниці. Звичайно, йому було непросто, але він при підтримці друзів, однодумців, сім'ї  вистояв і зберіг свої честь та гідність.
З нагоди ювілею бажаю Богдану Бачуку головного –  міцного здоров'я, родинного затишку, Господнього благословення на кожен день! Щиро прошу Бога, аби до нас швидше прийшли омріяна Перемога, ворог, від якого постраждала й родина ювіляра, був знищений і розбитий вщент.
З роси і води Вам, пане Богдане!
l
Вище згадувалося, що Богдан Бачук – гарний  сім'янин, турботливий глава чималенької родини. Про це розповідає донька ювіляра Тетяна Богданівна Остапчук:
– У Богдана Петровича велика та дружна родина. Має з дружиною Нелею Григорівною двох доньок, п'ятьох онуків та двох правнуків, з якими завжди ділиться життєвим досвідом. 
Є мудрим сімейним порадником. І досі вкладає у нас душевну турботу й любов. Тішиться правнуками, спостерігає та радіє їх новим досягненням у житті. Цитує їх кумедні вислови. Має мудрість сови, а серце ангела.
Сім'янин. У липні 2023 року сімейна пара відсвяткувала 55 річницю подружнього життя. Дітям та онукам прищепив любов до пісні. В його пам'яті – сотні старовинних колядок, стрілецьких та повстанських, а також ліричних пісень, які співали пращури. Родинна пісня лилась з покоління в покоління. За святковим столом у батьків збирається вся, без винятку, рідня. Жодна така зустріч не обходилась без співу. На жаль, сьогодення в Україні – це смуток і розпач, переживання за Україну та її синів. Хвилювання за український народ пригнічує серце батька. Тому наразі не чути з батьківських уст пісень, бо щось не співається…
Дуже відповідальний. Любить та дотримується порядку в ділах і  словах. Хороший господар вдома та побуті, на роботі та на дачі. Коли на дачній ділянці вже був сформований садок, став упорядковувати двір біля помешкання. Висадив дерева: горіх, грушу, яблуню, кущі калини та малини. Мало хто знає, що Богдан Петрович відіграв значну роль у створенні горіхової алеї у міському парку ім. Т. Г. Шевченка. Разом із колишнім колегою та однодумцем висаджують горіхові дерева, за якими доглядають із власної ініціативи.
Маючи активну життєву позицію, веде здоровий спосіб життя. Здійснює щоденні пішохідні прогулянки містом, їздить велосипедом на дачу.
Наш тато – Людина з великої літери, яка все своє життя присвятила розбудові вільної, незалежної України. Своїм розумом, наполегливою працею та власними силами не полишає  активну участь в житті громади міста.
Низький уклін, наш дорогенький! Хай Господь дарує тобі многих літ!
l
Ось такі штрихи до портрета Богдана Бачука запропонував я тобі, шановний читачу. Штрихи ці далеко не вичерпують  характеристику цієї креативної, непересічної особистості, яка вписала вагомий рядок в історію міста залізничників Ковеля, всієї Волині. Тож нехай йому й надалі живеться в добрі та мирі, любові і ласці близьких та рідних!
Маркіян ІВАЩИК.
НА СВІТЛИНІ: Богдан БАЧУК.
Фото з сімейного архіву.

Шановний читачу!
Сьогодні я хочу тобі розповісти про людину, без якої не можна собі уявити новітню історію Ковеля. І хоча народилася вона не в нашому місті, практично все своє трудове життя присвятила йому.
Коли постаратися визначити, хто такий Богдан Бачук, кількох слів буде замало. 
По-перше, він людина  високого громадянського обов'язку, патріот Ковельщини, Волині, України, активний учасник громадсько-політичного життя  краю.
По-друге, висококласний фахівець своєї справи, тямущий господарник і вмілий організатор людей.
По-третє, чоловік аналітичного розуму, житейської мудрості  і справді енциклопедичних  знань.
По-четверте, зразковий  сім'янин, турботливий  чоловік, батько, дідусь і  прадідусь.
По-п'яте, щиро закоханий у землю, завзятий городник-дачник, садовод і квітникар. Неперевершений пісняр, котрий не одного начальника вчив у мирні часи "бандерівських" пісень.

Коментарів до новини: 2
Переглядів новини: 257
Читати далі

Повідомлення в номер / Гороскоп з 28 серпня по 3 вересня

24.08.2023

гороГороскоп з 28 серпня по 3 вересня

ОВЕН. Можуть надійти вигiднi дiловi пропозицiї. Особисте життя теж вас порадує. 
ТЕЛЕЦЬ. Схоже, вам необхiдно зiбратися з силами i ухвалити важливе рiшення, яке вплине на вашу подальшу долю. 
БЛИЗНЮКИ. Не бiйтеся змiн, всi вони виявляться до кращого. У вас з’явиться шанс добитися прогресу практично у всiх справах i реалiзувати свої мрiї. 
РАК. Тиждень буде насичений рiзноманiтними подiями, скучати не доведеться. У професiйнiй сферi буде стабiльно i благополучно, якщо ви не лiнуватиметеся. 
ЛЕВ. Зiрки будуть на вашому боцi.  Трохи менше критики, бiльше романтики. Завоюйте довiру нового знайомого, i вiн доведе вам свою надiйнiсть. 
ДIВА. З’явиться можливiсть виправити деякi помилки минулого, постарайтеся нею скористатися, не наробивши при цьому нових. 
ТЕРЕЗИ. Зараз головне для вас –  реалiзувати власнi можливостi. На роботi починається хороша творча смуга. Пiдтримка може приходити з боку колег i вiд абсолютно незнайомих людей. 
СКОРПIОН. Вiрогiдний успiх в професiйних справах i в особистому життi. Не поспiшайте ухвалювати рiшення, почекайте новин.
СТРIЛЕЦЬ. Цей тиждень потрiбно почати без суєти i напруги. Вам, схоже, доведеться взяти вiдповiдальнiсть не тiльки за свої дiї i вчинки, але й за справи iнших людей.  
КОЗЕРIГ. Спробуйте трохи менше говорити i бiльше слухати. Не прагнiть в кiнцi тижня все поставити з нiг на голову, будьте послiдовнi.
ВОДОЛIЙ. На цьому тижнi вас може чекати багато цiкавих знайомств. Якiсь з них виявляться доленосними для вас. Ймовiрно, новi люди можуть зiграти iстотну роль у вашій кар’єрі.
РИБИ. На цьому тижнi ви можете знайти нових друзiв, ваша робота стане цiкавiшою. Але не всі завдання будуть легкими. 
Степан ЗОРЕПАД.
ОВЕН. Можуть надійти вигiднi дiловi пропозицiї. Особисте життя теж вас порадує. 
ТЕЛЕЦЬ. Схоже, вам необхiдно зiбратися з силами i ухвалити важливе рiшення, яке вплине на вашу подальшу долю. 
БЛИЗНЮКИ. Не бiйтеся змiн, всi вони виявляться до кращого. У вас з’явиться шанс добитися прогресу практично у всiх справах i реалiзувати свої мрiї. 
РАК. Тиждень буде насичений рiзноманiтними подiями, скучати не доведеться. У професiйнiй сферi буде стабiльно i благополучно, якщо ви не лiнуватиметеся. 
ЛЕВ. Зiрки будуть на вашому боцi.  Трохи менше критики, бiльше романтики. Завоюйте довiру нового знайомого, i вiн доведе вам свою надiйнiсть. 
ДIВА. З’явиться можливiсть виправити деякi помилки минулого, постарайтеся нею скористатися, не наробивши при цьому нових. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 538
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 17-23 серпня

18.08.2023
Четвер. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 26оС. Вітер південно-східний слабкий.
В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 20оС.  Вітер  східний слабкий.
П’ятниця. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 27оС. Вітер східний помірний.
В ніч на суботу. Ясно. Температура: 19оС.  Вітер східний слабкий.
Субота. Мінлива хмарність, ввечері незначний дощ. Температура:  30оС. Вітер східний помірний.
В ніч на неділю. Ясно. Температура: 19оС.  Вітер східний слабкий.
Неділя. Переважно ясно. Температура: 30оС. Вітер східний помірний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність.  Температура:  18оС. Вітер східний слабкий.
Понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 29оС. Вітер південний з переходом на західний помірно сильний.
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність.  Температура: 20оС.  Вітер північно-західний слабкий.
Вівторок. Мінлива хмарність.  Температура: 27оС. Вітер північно-західний помірний.
В ніч на середу. Ясно. Температура:  17оС.  Вітер південний слабкий.
Середа. Мінлива хмарність.  Температура: 28оС. Вітер південний помірний. 

погодаЧетвер. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 26оС. Вітер південно-східний слабкий.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 20оС.  Вітер  східний слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 27оС. Вітер східний помірний.

В ніч на суботу. Ясно. Температура: 19оС.  Вітер східний слабкий.

Субота. Мінлива хмарність, ввечері незначний дощ. Температура:  30оС. Вітер східний помірний.

В ніч на неділю. Ясно. Температура: 19оС.  Вітер східний слабкий.

Неділя. Переважно ясно. Температура: 30оС. Вітер східний помірний.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 225
Читати далі

Повідомлення в номер / Слово до читача

16.08.2023
Незабаром буде півтора роки, як триває неоголошена і підступна війна московії проти України. Війна кривава, жорстока, безкомпромісна. Війна, яку розв'язав кремлівський диктатор – справжній посланець диявола на Землі. Він сподівався на блискавичний успіх, але жорстоко прорахувався. 
Він та його бандити-вояки не взяли Київ ні за 3, ні за 33, ні за 333 дні. Українці грудьми встали на захист рідної землі, а воїни ЗСУ демонструють дива мужності, стійкості і героїзму. Щоправда, ціна цих мужності і героїзму дуже висока: життя наших рідних, друзів, знайомих. Навіть у Ковелі ми їх ховаємо мало не щотижня.  Те саме – в громадах, окремих населених пунктах.
Ховаючи їх, ми кажемо: "Герої не вмирають!". На жаль, вмирають. Про це свідчать все нові й нові могили на кладовищах, де вічним сном спочивають наші діди, батьки, чоловіки, сини і брати. Так, ми їх ніколи не забудемо, але від цього не легше вдовам, малолітнім дітям-сиротам,  матерям. А ще важче, коли переконуєшся у тому, що жах війни усвідомили не всі, що дехто поводиться так, ніби Перемога вже здобута, а ворог розбитий вщент.  
Ні, не розбитий. На фронті – важко і криваво, бо рашисти сунуть, як навіжені. Їх не зупиняє ані новітня зброя, яку українцям передають зарубіжні друзі й союзники, ані величезні втрати, яких зазнають через дурість і тупість своїх правителів на чолі з біснуватим путіним. Вони, зомбовані брехнею і маячнею своїх політиків, сліпо  вірять, що "наше дєло правоє – враг будєт разбіт".
Звичайно, українські воїни ворогу не здаються, мужньо обороняють кожен метр рідної землі. Тому прикро, коли дехто з нас, перебуваючи в тилу, веде себе по-хамськи, замість співчуття рідним загиблих влаштовує гучні розваги, ображає і зневажає захисників України, завдяки яким ще живий і здоровий.
Так не повинно бути! Сьогодні наш головний девіз: "Все – для фронту! Все – для Перемоги!". Маємо об'єднатися і зрозуміти: путін зупиниться тоді, коли відчує, що українці – одна нація, один народ, якого не вдасться поставити на коліна.
Пам'ятаймо про це щодня, щогодини, доки маємо можливість думати, а не гинути під вогнем окупанта.

інтернет Не забуваймо: війна триває

Незабаром буде півтора роки, як триває неоголошена і підступна війна московії проти України. Війна кривава, жорстока, безкомпромісна. Війна, яку розв'язав кремлівський диктатор – справжній посланець диявола на Землі. Він сподівався на блискавичний успіх, але жорстоко прорахувався. 

Він та його бандити-вояки не взяли Київ ні за 3, ні за 33, ні за 333 дні. Українці грудьми встали на захист рідної землі, а воїни ЗСУ демонструють дива мужності, стійкості і героїзму. Щоправда, ціна цих мужності і героїзму дуже висока: життя наших рідних, друзів, знайомих. Навіть у Ковелі ми їх ховаємо мало не щотижня.  Те саме – в громадах, окремих населених пунктах.

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 296
Читати далі

Повідомлення в номер / Без хліба перемоги не буває

16.08.2023

Р4

Без хліба перемоги не буває

Серпень – пора, коли Сонце  впевнено перетнуло екватор літа. Селяни вже впорались із сінокосом, а календар нагадує, що й жнива повинні бути в повному розпалі. 
Але складні погодні умови стають на заваді. Тому кожної погожої днини годину– другу на полях селян-приватників працюють невеликі зернозбиральні комбайни.  Так, у Туропині своїм односельчанам допомагає з обмолотом зернових Володимир Білонога. А  на орендованих землях, площа яких сягає більше 100 гектарів, працюють сучасні зернозбиральні комбайни фермерського господарства „Поліська родина”, яке є потужним бюджетоутворюючим підприємством. 
Не порушуючи недільного ранкового ритму жнив в туропинському урочищі “Лани”, де колись була “колонія” і жили люди, розмовляю зі старшим агрономом Віталієм Волочком. Запитую, як жнивується? 
– Ось, як бачите, три комбайни вже в загінках, на підході техніка для перевезення зерна, – відповідає агроном. – Орієнтовно будемо мати по 60 центнерів з гектара, можливо, й більше. А колись на цих землях намолочували по 15-20 центнерів на круг... Маємо можливість вчасно розраховуватися з людьми за паї. Допомагаємо селянам, які звертаються, а також Збройним Силам України.
Тим часом комбайни поважно пливуть  пшеничним полем, а за  ними по стерні поважно походжають лелеки, шукаючи поживу. 
Підходжу до молодого комбайнера й впізнаю сина мого знайомого Василя Пруса – Володимира. Запитую, як йому жнивується, чи не спекотно?
– Та ні, – відповідає: – В кабіні є кондиціонер, все чудово, аби тільки погода не підвела. 
Радіє душа від побаченого і почутого: в рідному селі Туропині молоді хлопці жнивують з ентузіазмом, великим бажанням якнайшвидше впоратися з роботою й зібрати вирощений урожай. Без збоїв працює сучасна техніка, роблячи свій внесок у нашу Перемогу тут, на Заході України.  Адже там – на Сході й Півдні – від пострілів і вогню зброї нелюдів часто горить вже зібране збіжжя... 
 Так, особливі ці жнива, як і минулорічні. Питання збору українського зерна нині стало актуальним не тільки для нашої держави, яка веде війну за свою територіальну цілісність і незалежність, а й для міжнародної спільноти, яка активно працює в цьому напрямку й робить все можливе, щоб українське зерно потрапляло на продовольчі ринки країн третього світу, аби і там люди були з хлібом.
Сергій ДАНИЛЮК.
На СВІТЛИНАХ автора: водії Степан Марчак, Юрій Яренчук, комбайнер Володимир Прус.

Серпень – пора, коли Сонце  впевнено перетнуло екватор літа. Селяни вже впорались із сінокосом, а календар нагадує, що й жнива повинні бути в повному розпалі. 

Але складні погодні умови стають на заваді. Тому кожної погожої днини годину– другу на полях селян-приватників працюють невеликі зернозбиральні комбайни.  Так, у Туропині своїм односельчанам допомагає з обмолотом зернових Володимир Білонога. А  на орендованих землях, площа яких сягає більше 100 гектарів, працюють сучасні зернозбиральні комбайни фермерського господарства „Поліська родина”, яке є потужним бюджетоутворюючим підприємством. 

Не порушуючи недільного ранкового ритму жнив в туропинському урочищі “Лани”, де колись була “колонія” і жили люди, розмовляю зі старшим агрономом Віталієм Волочком. Запитую, як жнивується? 

– Ось, як бачите, три комбайни вже в загінках, на підході техніка для перевезення зерна, – відповідає агроном. – Орієнтовно будемо мати по 60 центнерів з гектара, можливо, й більше. А колись на цих землях намолочували по 15-20 центнерів на круг... Маємо можливість вчасно розраховуватися з людьми за паї. Допомагаємо селянам, які звертаються, а також Збройним Силам України.

Тим часом комбайни поважно пливуть  пшеничним полем, а за  ними по стерні поважно походжають лелеки, шукаючи поживу. 

 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 187
Читати далі

Повідомлення в номер / Коли здійснюються мрії

16.08.2023
Олександра Шворак – юна 17-річна дівчина з маленького села Черкаси на Ковельщині, яке потопає у розмаїтті трав та високих дерев. Розташоване за п'ять кілометрів від Ковеля. Тут минуло її дитинство і прийшли перші успіхи.
У п'ять років мама повезла донечку в місто на прогулянку. Коли проходили через міст, під яким текла вода, дівчина раптом сказала: "Я хочу покупатися". Мама відповіла: "То, може, підемо у басейн?" – "Ну, давай, підемо", – погодилася Сашуня.
З того часу й  почалося її знайомство з водою. Але вода іноді лякала своєю бездонністю. Були розчарування. Але чомусь не полишала мрія плавати.
Її першим тренером став Володимир Леонідович Троцюк, який навчив вмінню плавати, був умілим наставником.
В 14 років опанувала плавання на каное. Це нелегкий вид спорту, який вимагає великого напруження сил та витримки. Регулярні тренування часто втомлювали юну дівчину. Але Володимир Троцюк підтримував  її потяг до спорту.
Першою зарубіжною країною була Чехія. Коли почалася повномасштабна війна в Україні, здавалось, що спокій надовго залишиться в минулому.
Але ми, українці, попри всі негаразди та страхи, духом не падаємо. Не падають і спортсмени, захищаючи честь України. Побувала Олександра на змаганнях в Польщі, Болгарії, Словаччині, Німеччині, Австрії, Португалії, де виборювала місця  у першій десятці серед спортсменів.
В липні ц. р. в Умані відбувся відбір учасників змагань на Чемпіонат світу та Європи. Тут наша землячка виборола право потрапити на всесвітні змагання з плавання на каное. На цих змаганнях Олександра стала призеркою, де зайняла почесне третє місце. Чемпіонат відбувся в Італії. 
Ковельщина гордиться своїми спортсменами і їх наставниками, які демонструють себе достойними таких нагород і перемог.
І в Люблинецькій територіальній громаді хай усі про це знають і  гордяться своїми земляками!
У кожного з нас і в мене
 є мрія,
Я маю на неї велику надію.
Всі мрії завжди неодмінно
 здійснЯться.
І буде в нас мир, і  буде 
в нас щастя!
Бажаємо нових успіхів у спорті, міцного здоров'я, Олександро!
Ольга ЛІШУК, 
бібліотекар с. Мощеної.

спортКоли здійснюються мрії

Олександра Шворак – юна 17-річна дівчина з маленького села Черкаси на Ковельщині, яке потопає у розмаїтті трав та високих дерев. Розташоване за п'ять кілометрів від Ковеля. Тут минуло її дитинство і прийшли перші успіхи.
У п'ять років мама повезла донечку в місто на прогулянку. Коли проходили через міст, під яким текла вода, дівчина раптом сказала: "Я хочу покупатися". Мама відповіла: "То, може, підемо у басейн?" – "Ну, давай, підемо", – погодилася Сашуня.
З того часу й  почалося її знайомство з водою. Але вода іноді лякала своєю бездонністю. Були розчарування. Але чомусь не полишала мрія плавати.
Її першим тренером став Володимир Леонідович Троцюк, який навчив вмінню плавати, був умілим наставником.
В 14 років опанувала плавання на каное. Це нелегкий вид спорту, який вимагає великого напруження сил та витримки. Регулярні тренування часто втомлювали юну дівчину. Але Володимир Троцюк підтримував  її потяг до спорту.
Першою зарубіжною країною була Чехія. Коли почалася повномасштабна війна в Україні, здавалось, що спокій надовго залишиться в минулому.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 284
Читати далі

Повідомлення в номер / Війна об'єднала і згуртувала людей

16.08.2023

В2Війна  об'єднала  і  згуртувала  людей

Нещодавно у Волошках відбувся благодійний ярмарок з культурною програмою з метою збору коштів для ЗСУ. Був представлений широкий спектр виробів місцевих господинь, а також дитячі іграшки, ляльки-мотанки, сувеніри, сільськогосподарська продукція. Завітали на свято і місцеві підприємці. 
Люди купували, ласували смаколиками. Заодно проводили збір коштів. Маленькі дітки залюбки бавилися на новозбудованому дитячому майданчику. Ось так в русі, в розмовах і гомоні людей на імпровізованій сцені з'явилися ведучі заходу Діана Радзвилюк і Анна Філонюк зі словами: "Добрий день! Слава Україні!". У відповідь пролунало багатоголосе: "Героям слава!". 
Після Гімну України хвилиною мовчання присутні вшанували свого земляка-побратима, відважного воїна Андрія Рудніка та тих, хто віддав своє життя за нашу державу. Затихли люди, принишкли. Лише мама загиблого Андрія пані Тетяна не змогла стримати сльози смутку, порушуючи німу тишу.
До присутніх звернувся очільник Колодяжненської громади Віталій Кашик, який наголосив, що ми у вічному боргу перед тими, хто ціною власного життя захищає цілісність України. Доземний уклін – матерям за синів, вдячність усім жителям села за активну участь у проведенні благодійного заходу.
Гарного настрою людям додав виступ учасників художньої самодіяльності села. Окрасою заходу став виступ Народного хору "Вишиванка" Народного дому "Просвіта" (художній керівник Олег Корнелюк).
Поруч під розлогою липою вправно куховарила Зоя Сметюх, готуючи куліш. В розмові з'ясувалось, що вона – переселенка з-під Бахмута. Все, що їм належало, вони з чоловіком вимушено залишили і через росію, білорусь, країни Балтії добрались у Волошки, бо чоловік – уродженець цього села. 
На закінчення заходу староста села щиро подякував всім за пожертви. Загалом було зібрано 31100 гривень.
У той день з допомогою старости села В. В. Дмитрука зустрічався з Павлом Абрамчуком і Миколою Іваненком (на світлині ліворуч), які зараз боронять Бахмут, а прибули в село у короткочасну відпустку. Приємно, що вони були в центрі уваги рідних та односельчан. Підходили, обіймали, в окремих з'являлись сльози.
Запитую в Павла Абрамчука, чи не страшно було йти у бій? Він сказав: "Страшно перший раз, а потім все, як має бути. русня рівняє все з землею. Вбиваєш, бо такий закон війни. Не ти, то тебе вб'ють".
Поцікавився у Віти Руднік: а як живе мама? Розуміючи біль втрати синів України, вона жертвує із виділених коштів державою за загибель сина пораненим воїнам на лікування.
Микола Іваненко додав, що бувають випадки, що коли русню беремо в полон, то вони підривають себе, й наші побратими невинно гинуть.
З мамою загиблого Андрія Рудніка не вдалось поспілкуватись, бо надто ще свіжа материнська рана на серці. Із сестрою Андрія Вітою поїхали на місцеве кладовище (на світлині внизу). "Знаєте, ото стою на могилі в свого брата, а в душі тихо прошу і молю Бога, щоб прийняв його душу до Небесного Раю, бо в мученицькому пеклі війни вона вже була".
Сергій ДАНИЛЮК.
Фото автора.

Нещодавно у Волошках відбувся благодійний ярмарок з культурною програмою з метою збору коштів для ЗСУ. Був представлений широкий спектр виробів місцевих господинь, а також дитячі іграшки, ляльки-мотанки, сувеніри, сільськогосподарська продукція. Завітали на свято і місцеві підприємці. 

Люди купували, ласували смаколиками. Заодно проводили збір коштів. Маленькі дітки залюбки бавилися на новозбудованому дитячому майданчику. Ось так в русі, в розмовах і гомоні людей на імпровізованій сцені з'явилися ведучі заходу Діана Радзвилюк і Анна Філонюк зі словами: "Добрий день! Слава Україні!". У відповідь пролунало багатоголосе: "Героям слава!". 

Після Гімну України хвилиною мовчання присутні вшанували свого земляка-побратима, відважного воїна Андрія Рудніка та тих, хто віддав своє життя за нашу державу. Затихли люди, принишкли. Лише мама загиблого Андрія пані Тетяна не змогла стримати сльози смутку, порушуючи німу тишу.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 200
Читати далі

Повідомлення в номер / Простягнули руку допомоги і підтримки

16.08.2023
Простягнули  руку допомоги  
і  підтримки

І01Простягнули  руку допомоги і  підтримки

В наш  непростий час дуже важливо зберегти в серці  іскру віри, надії та любові, не розгубити духовні цінності,  підтримати один одного, розділяючи і радість, і смуток, і біль втрати…  

Трагічні події в Україні   об'єднали   громадян   з різних куточків світу задля боротьби з російським агресором. 

 Для ковельчанки Наталії Славікової, голови ГО "Реабілітаційний центр", ранок 24 лютого 2022 року, як і для всіх українців, розпочався з  тривожних новин, які розділили життя на ДО і ПІСЛЯ. 

Розпач, відчай, невідомість  розривали серце жінки. Однак, стиснувши силу  волі в кулак, Наталія Василівна  разом з родиною –  чоловіком Юрієм  та сином Сашком вирішили залишитись у рідному Ковелі. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 491
Читати далі

Повідомлення в номер / Якби всі депутати були такими, як Слабенко, Україна була б іншою

16.08.2023
Якби всі депутати були такими, 
як Слабенко, Україна була б іншою

Сергій СлабенкоЯкби всі депутати були такими, як Слабенко, Україна була б іншою

Трагічна новина про загибель на запорізькому напрямку фронту підполковника Сергія Слабенка – народного депутата IV скликання українського парламенту, депутата Волинської обласної ради V, VI та VII скликань – викликала хвилю скорботних відгуків серед громадських активістів, журналістів, місцевих політиків – усіх, хто особисто знав Сергія Івановича чи звертався до нього за допомогою. 

Його біографія – стрімкий злет, здобутий навчанням і працею. Народився в Луцьку в 28 серпня 1965 року. Закінчив Курганське вище авіаційне училище. З військової служби звільнився в запас через скорочення штатів. Навчаючись у Міжнародному інституті ринкових відносин та підприємництва, а також у Міжрегіональній академії управління персоналом, освоїв нові професії – менеджера-фінансиста та юриста. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 181
Читати далі
  • 86
  • 87
  • 88
  • 89
  • 90
  • 91
  • 92
  • 93
  • 94
  • 95
  • 96

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025