Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 10оС.  Вітер південний помірний.

В ніч на п'ятницю. Хмарно. Температура: 5оС.   Вітер  південний слабкий.

П'ятниця. Хмарно. Температура:  10оС.  Вітер  південний  помірний.

В ніч на суботу.  Хмарно.  Температура:  6оС. Вітер південний  помірний.

Субота. Хмарно, дощ. Температура:  9оС. Вітер північний  помірно сильний.

В ніч на неділю. Мінлива хмарність.  Температура: 5оС.  Вітер   північно-західний помірний. 

Неділя. Хмарно, часом дощ.  Температура: 9С.  Вітер  північно-західний помірно сильний.

В ніч на понеділок. Мінлива хмарність, часом дощ.  Температура: 5оС.  Вітер південно-західний  помірний.

Понеділок. Хмарно, можливий  дощ. Температура: 6оС. Вітер  південний   помірно   сильний.

В ніч на вівторок. Хмарно, часом дощ.  Температура: 90С. Вітер  західний помірно сильний.

Вівторок. Хмарно, можливий дощ.  Температура: 10оС.  Вітер  західний  сильний. 

В ніч на середу. Мінлива хмарність, часом дощ.  Температура: 10оС.  Вітер  західний помірний.

Середа. Мінлива хмарність.  Температура:  13оС.  Вітер  західний  помірно сильний.  

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 10^оС.  Вітер південний помірний.

В ніч на п'ятницю. Хмарно. Температура: 5^оС.   Вітер  південний слабкий.

П'ятниця. Хмарно. Температура:  10^оС.  Вітер  південний  помірний.

В ніч на суботу.  Хмарно.  Температура:  6^оС. Вітер південний  помірний.

Субота. Хмарно, дощ. Температура:  9^оС. Вітер північний  помірно сильний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 319

«Укрпошта» оголосила про початок передплатної кампанії на 2024-й рік. Тож, всі бажаючі передплатити улюблене періодичне видання, щоб отримувати його з 1 січня, можуть це зробити вже сьогодні.

Строки передплати такі:

– на видання України – до 20 грудня ц. р.

–  на місцеві видання, в т. ч. газету «Вісті Ковельщини», – до 26 грудня ц. р.

Інформуючи про це,  «Укрпошта» повідомила, що передплата проводиться за НОВИМИ ТАРИФАМИ, які вищі за нинішні майже у три рази. Відповідно зросте передплатна ціна практично на всі видання.

Яка ж нова вартість передплати на «Вісті Ковельщини»? Інформуємо:

1 місяць – 61 грн.;

3 місяці – 153 грн.;

6 місяців – 291 грн.;

12 місяців – 567 грн.

У вказаній ціні враховані послуги з приймання передплати  на друковані медіа: вони становитимуть 15.00 грн. (без ПДВ) на одну адресу незалежно  від кількості видань.

Доставку одного примірника газети «Вісті Ковельщини» пошта оцінила у 4 гривні, загальнодержавних  видань – 5 гривень. Підвищення тарифів  «Укрпошта» пояснює необхідністю забезпечити хоча б мінімальну рентабельність надання послуг та прагненням уникнути подальших збитків та іншими причинами.

Повідомляючи про початок передплати-2024, редакція «Вістей Ковельщини» нагадує, що нашу газету можна передплатити за нижчими цінами безпосередньо в редакції. В такому разі її необхідно буде забирати ОСОБИСТО. Вартість передплати на 1 місяць – 40 грн.

Читайте і передплачуйте «Вісті Ковельщини» – газету для Вас і про Вас! 

«Укрпошта» оголосила про початок передплатної кампанії на 2024-й рік. Тож, всі бажаючі передплатити улюблене періодичне видання, щоб отримувати його з 1 січня, можуть це зробити вже сьогодні.

Строки передплати такі:

– на видання України – до 20 грудня ц. р.

–  на місцеві видання, в т. ч. газету «Вісті Ковельщини», – до 26 грудня ц. р.

 

Коментарів до новини: 18
Переглядів новини: 445

Великою популярністю у глядачів нашого краю користуються виступи Народного аматорського ансамблю «Колорит» (керівник Ірина Михалевич). Нещодавно йому виповнилося 5 років.

З цієї нагоди деякий час тому в Народному домі «Просвіта»  відбувся благодійний концерт «З вірою і молитвою  крокуємо до Перемоги!». Самодіяльні артисти презентували найкращі твори свого  репертуару.   

Зокрема, хвилююче  звучала пісня «Я намалюю» у виконанні Юрія Левчука та Ольги Балюк, під час якої були презентовані дитячі малюнки на тему: «Ні — війні!» (викладач художньої студії Ковельської школи мистецтв Дарина Гетюк).

Також у концерті взяли участь  начальник управління культури, молоді, спорту та туризму  міськвиконкому Андрій Мигуля, вихованці Ірини Михалевич —  учні Ковельської школи мистецтв   Поліна Лук’янюк,  Мар’яна Тарасюк,  Анна-Марія  Логвінова, Кіра Сергієнко, Анастасія Смаль та Народний художній колектив ансамблю танцю «Барвінок».

За гарну патріотичну  українську пісню, яка уже п’ять років звучить на сцені у виконанні «Колориту», подякував керівнику та учасникам  ансамблю міський голова Ігор Чайка.

Багато було сказано хороших слів, побажань, вручено нагород для усіх, хто є частинкою цього творчого колективу. А це – Ірина Михалевич, Ольга Балюк, Тетяна Яковчук, Петро Журавель, Мирослава Логвінова, Вадим Влашук, Юрій Левчук, Олена Гарлінська, Наталія Ілюшик, Ірина Черних, яких ви бачите на світлині.

Побажаємо ж «Колориту» та їх талановитому керівнику нових творчих успіхів, Господнього благословення на кожен день!

Наш кор.

Фото  з архіву гурту «Колорит».

Великою популярністю у глядачів нашого краю користуються виступи Народного аматорського ансамблю «Колорит» (керівник Ірина Михалевич). Нещодавно йому виповнилося 5 років.

З цієї нагоди деякий час тому в Народному домі «Просвіта»  відбувся благодійний концерт «З вірою і молитвою  крокуємо до Перемоги!». Самодіяльні артисти презентували найкращі твори свого  репертуару.   

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 311

Слово «корупція» тепер популярне настільки,  як колись популярними були слова «супутник», «БАМ», «Горбачов», «перебудова», а тепер «ху…йло», «ПТН-ПНХ» тощо. 

Як кажуть, тільки лінивий цих слів не знає. Так само, як лише ледачий не любить балакати про корупцію, корупціонерів, необхідність боротися з цим ганебним явищем, випалюючи  його з нашого  життя розпеченим залізом.

Дехто запитає мене: «А чи можна корупцію побороти? Що для цього потрібно?». До такої боротьби мене постійно закликає прихильник і симпатик Охріма Свитки пан Іван Ярошик, відомий ковельський поет. В одному з останніх поетичних послань він написав: 

Корупціонери в нас у ділі,

Мажори джипами снують

  довкруг.

Продажність зрадників,

         Охріме, в силі,

Міняє партитуру, як

       завжди, манкурт.

Розперезалась не на жарт

  «елітка».

Не шкодуй її, Охріме

  Свитко!

Сміливо викривай те

  «шоу»,

Що нагадує совок ізнову.

І хоч біда – війна триває,

“Колона п’ята” не дрімає! 

Не можна не погодитись із дописувачем: корупціонери – це справжня “п’ята колона” в Україні. Якби ми її приборкали, то швидше б перемогли московію.

Але чи реально це? Так. І успіх цієї боротьби залежить не тільки від влади (хоч в першу чергу – від неї), але й від кожного з нас.

— Дурниці! – скаже дехто з читачів. – Що ми можемо, прості і безправні?

Відповім: можемо. І не такі ми вже «прості» й «безправні», а свідомі громадяни демократичної держави. Для цього багато не потрібно. Достатньо хоча б елементарного: 

1. Не давати нікому хабарів (ні в дитячому садочку вихователям, ні в школі вчителям, ні в інституті викладачам, ні в медзакладах лікарям, ні в правоохоронних органах правоохоронцям, ні в судах суддям і т. д., і т. п.).

2. Не брати хабарів самому в жодному разі, пам’ятати, що Закон карає того, хто бере, і того, хто дає.

3. Негайно повідомляти про вимагання  хабаря в СБУ, ДБР, прокуратуру та інші інстанції, яким ви довіряєте. Пам’ятайте: злочин легше попередити, аніж його розслідувати.

4. Навчити членів сім’ї, особливо дітей та онуків, жити чесно. І вчити не лише словами, а й особистим прикладом.

5. Повідомити всіх рідних, друзів, знайомих, колег по роботі, що ви не берете і не даєте хабарів.

Спробуйте втілити мої  поради в життя. Побачите, наскільки легше стане жити на світі!

Охрім СВИТКА.

Слово «корупція» тепер популярне настільки,  як колись популярними були слова «супутник», «БАМ», «Горбачов», «перебудова», а тепер «ху…йло», «ПТН-ПНХ» тощо. 

Як кажуть, тільки лінивий цих слів не знає. Так само, як лише ледачий не любить балакати про корупцію, корупціонерів, необхідність боротися з цим ганебним явищем, випалюючи  його з нашого  життя розпеченим залізом.

Дехто запитає мене: «А чи можна корупцію побороти? Що для цього потрібно?».  

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 345

Передплата на 2024-й рік приймається по всій Україні, крім тимчасово окупованих територій Луганської, Донецької й Херсонської областей. На загальнодержавні друковані медіа –  до 20 грудня, а на місцеві – до 26 грудня 2023 року. Доставка газет і журналів у звільнених населених пунктах відновлюється за умови, якщо це безпечно для клієнтів та працівників Укрпошти.

Оформити передплату можна онлайн, а також у поштових відділеннях та через листонош. Серед тих, хто оформить передплату на суму від 100 грн. не менше, як на 6 місяців, розігруватимуться призи.

Передплата проводиться за новими тарифами, затвердженими Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України від 25.09.2023 р., №862 “Про затвердження Тарифу на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих медіа” та внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 10 червня 2021 року, №323». “Укрпошта” їх змінює вперше за останні два роки.

Нові тарифи на приймання й доставку періодичних друкованих медіа: чому та нащо

Послуга з приймання передплати на періодичні друковані медіа (на одну адресу незалежно від кількості видань) становитиме 15,00 грн. (без ПДВ).

Досі вартість операцій, пов’язаних із доставкою газет і журналів, розраховувалася залежно від декількох складових: ваги й обсягу видання (шпальт) та кількості виходів на мінімальний термін передплати.

Відтепер достатньо вибрати сферу розповсюдження медіа – загальнодержавне чи місцеве. Доставка одного примірника становитиме:

n для загальнодержавних медіа — 5,00 грн;

n для місцевих медіа — 4,00 грн.

Якщо порівняти, що доставка “Укрпоштою” простого листа — 12 грн., а відправлення за послугою «Укрпошта Документи» — 45 грн. (у конкурентів — від 55 грн.).

Тарифи на приймання й доставку періодичних друкованих медіа було переглянуто, щоб:

n Забезпечити хоча б мінімальну рентабельність надання послуг та уникнути подальших збитків, адже впродовж двох років компанія не переглядала тарифи, тоді як витрати на логістику й заробітні плати зростали. Водночас видавнича вартість не обмежувалася (й не обмежується) нормативними документами, що давало змогу видавцям відразу ж реагувати на подорожчання паперу, друку тощо.

n Посприяти покращенню сервісу доставки. Поліпшити якість надання послуг легше, коли листоноші зацікавлені у цьому, тож для них розроблено систему фінансової мотивації. До того ж, завдяки цифровізації буде змога контролювати якість та своєчасність доставки. Пересувні відділення оснащено GPS-трекерами, що дає змогу відстежувати їх маршрути й контролювати дотримання графіків роботи.

n Мати можливість більше інвестувати у розвиток. На перший квартал 2024 року планується запуск автоматизованої лінії, аби суттєво пришвидшити сортування газет та журналів.

n Полегшити будні видавців. На сайті “Укрпошти” у видавців буде можливість приймати публічну оферту онлайн без зайвої паперової тяганини.

Таким чином, листоноші будуть мотивовані просувати оформлення передплати, а українці, зокрема на прифронтових та деокупованих територіях, завжди матимуть доступ до журналів та газет з українськими наративами, що вкрай важливо з точки зору інформаційної безпеки під час повномасштабної війни.

Графіки роботи стаціонарних та пересувних відділень Укрпошти доступні онлайн будь-коли

Дізнатися, коли саме відчиняється стаціонарне відділення чи приїжджає пересувне, щоб оформити передплату чи отримати передплачені газети й журнали, можна на сайті, вказавши поштовий індекс того чи іншого населеного пункту, а також у мобільному застосунку чи у контакт-центрі за номером 0 800 300 545.

Коли йдеться про прифронтові й деокуповані території, насамперед ті, що під постійними обстрілами, день та час приїзду пересувних відділень неодмінно координується з військовими й місцевою владою, аби заздалегідь дізнатися ситуацію та не наражати нікого на небезпеку.

Контакти

У разі виникнення питань щодо оформлення передплати та доставки видань можна:

- звернутися до контакт-центру за номером 0 800 300 545;

- надіслати лист на e-mail ukrposhta@ukrposhta.ua;

- заповнити форму зворотного зв’язку на сайті  ukrposhta.ua.

Пресслужба 

АТ “Укрпошта”.

Передплата на 2024-й рік приймається по всій Україні, крім тимчасово окупованих територій Луганської, Донецької й Херсонської областей. На загальнодержавні друковані медіа –  до 20 грудня, а на місцеві – до 26 грудня 2023 року. Доставка газет і журналів у звільнених населених пунктах відновлюється за умови, якщо це безпечно для клієнтів та працівників Укрпошти.

Оформити передплату можна онлайн, а також у поштових відділеннях та через листонош. Серед тих, хто оформить передплату на суму від 100 грн. не менше, як на 6 місяців, розігруватимуться призи.

Передплата проводиться за новими тарифами, затвердженими Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України від 25.09.2023 р., №862 “Про затвердження Тарифу на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих медіа” та внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 10 червня 2021 року, №323». “Укрпошта” їх змінює вперше за останні два роки.

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 524

Мистецтво і культура в умовах війни змінюють  формати, але не втрачають своєї цінності та актуальності. Нашу справжню Перемогу наближають люди, які, здавалося б, простими, але водночас глибоко патріотичними справами  роблять свій неоціненний внесок у досягнення цієї високої мети.  

Працівники культури і аматори народного мистецтва  допомагають тримати інтелектуальний  “фронт”, працюють з повною віддачею сил та енергії, аби підтримати  українських військових, оточити  турботою і увагою їхніх рідних, роблять усе, аби довести підступному  ворогу споконвічну  істину: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...».

Сьогодні розповімо вам про Наталію Гончар, постійну ведучу загальноміських заходів, заступника директора Народного дому «Просвіта»,  керівника народного аматорського фольклорного гурту «Намисто»,  невтомну ентузіастку, жінку-матір, берегиню родинного вогнища,  яка все своє свідоме життя (понад 30 років)  присвятила роботі на культурній ниві. 

Пані Наталією захоплюються всі – і дорослі, і діти, адже вона вміє віднайти ключик до кожного, незалежно від віку і професії.  Навіть колеги по творчому цеху іноді дивуються: «Звідки ж ця жінка черпає стільки натхнення, творчих ідей та енергії?». А ще вона – найкраща в світі матуся відважного українського воїна, який  став добровольцем, поповнивши ряди Збройних Сил України. Мама, яка щодня чекає звістки з фронту, мама, яка з молитвою на устах просить Бога, щоб закінчилася війна, а кожен захисник і захисниця повернулися у рідні домівки.

Коли ж прийшло усвідомлення того, що війна швидко не закінчиться, минув період хвилювань  і тривог, коли з’явилася можливість творчо працювати, Наталія Гончар  згуртувала навколо себе чималу когорту людей. Це аматори сцени нашої громади — солісти, музиканти, читці, хореографічні колективи.

Завжди щира, усміхнена, енергійна, з величезним  багажем старовинних фольклорних  пісень (у неї їх ціла бабусина скриня!), Наталія Миколаївна  переконана, що українська пісня завжди має бути актуальною, мелодійною, журливою  й веселою, адже  торкається найтонших струн сердець кожного українця.

l

…І ось ми в гостях у Наталії Гончар. Відверто кажучи, я ніколи не бачила її такою… Ніби й та сама Наталка, але за  посмішкою неможливо приховати гіркий присмак втрат, болі  і хвилювання. Захотілося її обійняти і мовчки засвідчити свою величезну повагу та вдячність.

Робочий кабінет  пані Наталії нагадує творчу майстерню з особливим колоритом і затишком, де народжуються ідеї для проведення змістовних концертів і заходів. Саме в цій   гостинній світлиці гуртується творчий осередок Ковельщини, де завжди можна знайти підтримку, або генерувати нові творчі проєкти.

Мистецтво і культура в умовах війни змінюють  формати, але не втрачають своєї цінності та актуальності. Нашу справжню Перемогу наближають люди, які, здавалося б, простими, але водночас глибоко патріотичними справами  роблять свій неоціненний внесок у досягнення цієї високої мети.  

Працівники культури і аматори народного мистецтва  допомагають тримати інтелектуальний  “фронт”, працюють з повною віддачею сил та енергії, аби підтримати  українських військових, оточити  турботою і увагою їхніх рідних, роблять усе, аби довести підступному  ворогу споконвічну  істину: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...».

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 967

Сімнадцять років тому  я прийшла  працювати у  Білинський будинок культури на посаду художнього керівника. На той час там функціонувало багато гуртків художньої самодіяльності —  як дитячих, так і дорослих, серед них  і  Народний аматорський фольклорний гурт   “Родина”, учасником якого я стала  із 1999 року. 

Через деякий час мене призначили директором цього закладу. У будинку культури проводили різноманітні цікаві заходи. Творчі колективи брали участь у районних, обласних та всеукраїнських фестивалях, а вже коли утворилась наша територіальна громада, то жоден масштабний захід не обходився  без наших талановитих людей. 

Мали  чимало  планів на майбутнє, дитячий гурт   “Журавлик” готував нову програму веснянок на «Колодія»,  і тут в наше життя ввірвалася ця проклятуща війна... Вона внесла свої корективи у роботу всіх, а будинки культури і клуби, стали опорними пунктами з надання гуманітарної допомоги.

Почали допомагати внутрішньо переміщеним особам, збирати та роздавати їм харчі, предмети побуту, одяг. Одночасно збирали та відправляли продукти харчування та предмети гігієни для воїнів. Від нашого Білинського старостинського округу вже більше п’ятидесяти хлопців захищають нас на Сході України, серед них — мій син Андрій та зять Артем. 

Спільно із громадою придбали багато речей, яких потребують наші захисники. Це бронежилети, тепловізори, дрони, мавіки, зарядні станції, плитоноски, автомобіль. Паралельно проводили репетиції із “ Журавликом”, розучували нові твори із жіночками з “Родини”.

Продовжуємо працювати і надалі: збираємо та відправляємо щомісяця овочі, закрутки, крупи та інше, чого  потребують наші хлопці. А тепер вже на часі —противірусні, протизастудні препарати. Починаємо знову плести маскувальні сітки.

Я вдячна всім людям, які допомагають та підтримують нас у ці нелегкі часи. Разом ми  — сила, разом ми наближаємо Перемогу. А Перемога буде! І Перемога буде наша!

Наталія ШУЛЯК, 

директор Білинського будинку культури.

НА СВІТЛИНІ: учасники фольклорного тріо  «Перевесло» Петро ЖУРАВЕЛЬ, Наталія ШУЛЯК, Віталій КОВАЛЬ.

Фото з архіву автора.

Сімнадцять років тому  я прийшла  працювати у  Білинський будинок культури на посаду художнього керівника. На той час там функціонувало багато гуртків художньої самодіяльності —  як дитячих, так і дорослих, серед них  і  Народний аматорський фольклорний гурт   “Родина”, учасником якого я стала  із 1999 року. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 222

Шановні колеги!

На другому році війни, яка триває в результаті широкомасштабного вторгнення путінської росії в Україну, кожен із працівників культури став невід’ємною частиною фронту опору рашистським загарбникам.  

Частиною, не менш важливою, аніж наші мужні Герої зі зброєю в руках, котрі і вдень,  і вночі, і в будні, і в свята захищають кожен метр священної української землі. Захищають, віддаючи за неї свої життя, отримуючи  важкі поранення і контузії.

Ми з Вами добре розуміємо: патріотична пісня, поетичне слово, натхненна музика – це теж  зброя проти агресора, який прийшов сюди, щоб убивати, грабувати, ґвалтувати. Прагнучи поневолити українців, ворог не врахував одного:  ми – не раби, ми не стали і не станемо на коліна. Ми – нащадки славного козацького роду, «січових стрільців», мужніх повстанців, вихованих на кращих зразках творчості видатних українських письменників, поетів, композиторів, всесвітньо відомих співаків і акторів.

Слова  Тараса Шевченка: «Боріться – поборете!», Івана Франка: «Лиш боротись – значить жить»; Лесі Українки: «Вільная пісня не може умерти» надихали і надихають на подвиг в ім’я торжества правди і свободи, прагнення здобути волю або вмерти. Це бачимо й сьогодні, коли воїни ЗСУ, бійці-тероборонівці демонструють чудеса мужності і відваги у боях з агресором.

Надійною опорою в тилу за час військових дій стали для наших захисників учасники волонтерського руху, в які влилися    працівники культури Ковельської територіальної громади. Неможливо перелічити всіх тих, хто  плете маскувальні сітки, організовує збір благодійної допомоги для ЗСУ, проводить культурно-масові заходи на підтримку Української армії, не шкодуючи ні сил, ні вміння, ні часу, ні здоров’я.

Багато членів сімей наших працівників – чоловіки, сини, брати, батьки – поповнили лави захисників країни, мужньо відстоюючи її незалежність і територіальну цілісність. Маємо і факти непоправних втрат  Героїв,  подвиг яких вічно житиме у наших серцях.

За час  воєнного стану урізноманітнилися форми і методи культурно-масової роботи. У них стало менше формалізму, показухи, парадності, а більше – щирості, патріотизму і  оптимізму, який нині так потрібний нам. Приємно, що до цієї роботи долучається широка громадськість, самодіяльні художники, майстри фотосправи, народного ужиткового мистецтва тощо. Активно працюють молодіжні організації, громадські об’єднання, релігійні громади. Їх девіз: «У єдності – наша сила!».

Дорогі земляки – «бійці» культурно-мистецького  фронту! З нагоди професійного свята – Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва – щиросердно дякую Вам за подвижницьку і самовіддану працю, бажаю нових творчих здобутків і злетів, невтомності й ентузіазму, впевненості та  оптимізму! Пам’ятайте: Ваша праця потрібна людям, як хліб і вода, без неї буде неможливою наша майбутня Перемога!

Тож Божого благословення Вам на кожен прийдешній день, здійснення всіх мрій і задумів!

Разом – до Перемоги!

Андрій МИГУЛЯ,

начальник управління культури, молоді, спорту та туризму виконавчого комітету Ковельської міської ради, депутат  міської ради.  

Шановні колеги!

На другому році війни, яка триває в результаті широкомасштабного вторгнення путінської росії в Україну, кожен із працівників культури став невід’ємною частиною фронту опору рашистським загарбникам.  

Частиною, не менш важливою, аніж наші мужні Герої зі зброєю в руках, котрі і вдень,  і вночі, і в будні, і в свята захищають кожен метр священної української землі. Захищають, віддаючи за неї свої життя, отримуючи  важкі поранення і контузії.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 223

Понад місяць перебувала у кардіохірургічному центрі 72-річна Марія Богдан, за життя якої боролися наші медики. До лікарні її привезли у вкрай важкому стані з пізнім інфарктом міокарда, що стався за три тижні до звернення в Ковельське МТМО. 

За допомогою ультразвукового дослідження серця (Ехо-КГ) у жінки виявили аневризму лівого шлуночка об’ємом 200 мл. Уражена ділянка серцевого м’яза більше не могла виконувати свої функції та будь-якої миті могла розірватися. А це – неминуча смерть.

Усунути таку патологію консервативним методом лікування неможливо. Врятувати пацієнтку могла виключно хірургічна операція. Команда наших фахівців у складі Володимира Танського, Анатолія Бондарчука, Тараса Окуня та Сергія Прудкого успішно виконала резекцію аневризми лівого шлуночка. 

Складності такому оперативному втручанню додав вік хворої. Оскільки це відкрита операція з розрізом грудної клітини та використанням апарату штучного кровообігу й системи вентиляції легень. Іншими словами – пацієнтці на час проведення операції зупинили серце, а по її завершенню – запустили знову. 

Реабілітаційний період пройшов для пацієнтки вдало завдяки професійності кардіолога Ольги Танської. 

На одужання бабусі з нетерпінням чекала її онука Діана та уся родина. У доброму самопочутті та без болів у серці Марія Гнатівна повернулася додому. Бажаємо їй міцного здоров’я та активного довголіття! 

Продовжуємо працювати заради збереження життя та здоров’я кожного пацієнта, заради Перемоги! 

Валентин Вітер, 

генеральний директор Ковельського МТМО.

Понад місяць перебувала у кардіохірургічному центрі 72-річна Марія Богдан, за життя якої боролися наші медики. До лікарні її привезли у вкрай важкому стані з пізнім інфарктом міокарда, що стався за три тижні до звернення в Ковельське МТМО. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 233

Листопад – останній місяць осені. Ми ходимо ще в легкому одязі, без капелюшків і шапок, бо на вулиці тепло. Це всіх нас тішить. Якби не та страшна війна з орками, то геть би було добре.

Господи! Швидше поверни лютим рашистам їхній бумеранг зла,  а нам, українцям, за наші біди і старання подаруй спокій, мир і жадану Перемогу. 

Погода гарна, і в листопаді до нас завітали один за одним гарні свята. 4 листопада відзначили професійне свято – День залізничника, а 5 листопада – День працівника соціальної сфери.

Наш Ковель – споконвіків — місто  залізничників, місто європейське, місто добра, миру і любові. Залізничники – це люди непростої професії. Вони завжди організовані, відповідальні, і такими залишаються на все життя.

В нашій раді ветеранів є 8 первинних ветеранських організацій залізничників. Всі вони – наша гордість. Потрібно щось зробити, відразу зроблять без питань, а приходиш до них в «первинку», відчуваєш атмосферу любові, взаєморозуміння і поваги один до одного.

Президія ради ветеранів міста Ковеля щиросердечно вітає всіх працюючих залізничників і наших ветеранів- залізничників  із прекрасним святом! Будьте здорові, Вам всім – миру,  спокою, Божої благодаті та повної перемоги над ворогом!

Шановні, дорогі наші! Дай, Боже, Вам всього найкращого земного! 

Роками тісна співпраця пов’язує нашу міську раду ветеранів із працівниками соціальної сфери: територіальним центром роботи із пенсіонерами (директор – Світлана Іванівна Смітюх) та управлінням соціального захисту населення (начальник — Софія Анатоліївна Сагаль). 

Кожного ранку в різні кінці нашого міста вирушають працівниці територіального центру — свого роду грецькі богині Гери — до пенсіонерів: одиноких,  змучених старістю, хворобами, щоб допомогти їм вижити, витримати, внести в їх життя світлі промінчики добра.

Щоп’ятниці в раду ветеранів заходять люди поважного віку – слухачі Університету ІІІ віку на заняття. Вони з радістю і задоволенням спілкуються між собою, слухають цікаві лекції,  дивляться концерти чи вистави ветеранського театру «Осіннє золото»,  а в інші дні безплатно плавають в басейні, зміцнюючи  своє здоров’я тощо. 

В затишному актовому залі ради ветеранів завжди чекають наших пенсіонерів привітні, усміхнені, молоді, бадьорі, оптимістично налаштовані працівники територіального центру.

При такій злагодженій, перевіреній роками роботі ради ветеранів і працівників соціальної сфери в нашій міській ветеранській організації сьогодні, незалежно від тяжких обставин (війна), вирує справжнє життя на зло ворогам.

Від Президії ради ветеранів, від всіх пенсіонерів нашого міста дякуємо працівникам соціальної сфери, за їх увагу, повагу до нас, літніх людей,  за витримку, терпіння, ласку, велике серце Данко, яке постійно  палає незгасаючим вогнем великої любові до простих наших українців, людей поважного віку!

Хай Вам Господь дарує міцне, як граніт, здоров’я,   вічну  молодість, благополуччя, добробут, щастя!

Хай Господь Вас всіх оберігає від зла, від усякої біди!

Нас усіх чекає попереду   Перемога, а наших ворогів — в пекло дорога!

Зі  святами Вас, наші шановні, наші дорогі!

Слава Україні!

Марія БАТРАЧЕНКО,

голова Ковельської міської ради ветеранів.  

війни і праці.

Листопад – останній місяць осені. Ми ходимо ще в легкому одязі, без капелюшків і шапок, бо на вулиці тепло. Це всіх нас тішить. Якби не та страшна війна з орками, то геть би було добре.

Господи! Швидше поверни лютим рашистам їхній бумеранг зла,  а нам, українцям, за наші біди і старання подаруй спокій, мир і жадану Перемогу. 

Погода гарна, і в листопаді до нас завітали один за одним гарні свята. 4 листопада відзначили професійне свято – День залізничника, а 5 листопада – День працівника соціальної сфери.

Наш Ковель – споконвіків — місто  залізничників, місто європейське, місто добра, миру і любові. Залізничники – це люди непростої професії. Вони завжди організовані, відповідальні, і такими залишаються на все життя.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 235