Четвер, 2 квітня 2020 року, №14 (12706)

Духовність / І засяють бані та хрести церкви Володимирової

23.07.2015 Семенюк Анатолій Володимирович

І засяють бані та хрести церкви Володимирової

Знайомтесь:

отець Віталій Лехкобит

Він – наш, волинський. Народився в селі Мишеві Іваничівського району. Змалечку привчений до землі і плуга, коси й цілющої роси.

Була у їхньому селі церква. Дитиною вивчив дві колядки старослов’янською мовою. Пішов на Різдво колядувати по селу. Дід дав десять рублів – зрадів. Думав, що похвалить.

А дідусь онуку в докір: «Вітю, а ти знаєш, що співаєш?». Звичайно, що не знав. Отака була перша дідова наука: будь біля Бога і з Україною. І хоч прислужував Віталій кілька років у тій церкві, але дідова настанова стала дороговказом на все життя.

Це була не єдина наука. З двадцяти літ став працювати біля батька на комбайні. Світогляд формувався із настанов батька та діда. Він знав, що православну церкву у селі побудував поляк. Польський маєток виглядав багато. Палац, сад великий, річка, дбайливо доглянуте поле.

Прийшли «совєти»-комуняки: потрощили, поруйнували і будівлі, і сад. Хотіли й церкву – але селяни не дали. Якийсь комсомолець-атеїст престол осквернив. Ікони, Біблію, панікадило, чашу — все позабирали. Він знав, що весь рід осквернителя згинув – Бог покарав. Так навертався до Віри.

Ще до армії пробував вступити до духовної семінарії. Не прийняли. Довелося вчити не Святе письмо, а армійський статут.

Після армійської служби, добре підготувавшись, вступив до Київської духовної семінарії. Після закінчення став служити у Свято-Благовіщенському соборі м. Ковеля.

У кожної людини є внутрішня суть єства, яка піднімає її до рівня особистості і патріота.

Виник Майдан… Отець Віталій три рази був у розбурханому революцією Києві.

Потрібна допомога воїнам АТО – він з громадою збирають речі, гроші і відправляють захисникам країни. Більше 20 тисяч гривень при будівництві храму і нашій бідності – це немала сума. Коли відбуваються міськрайонні віча, мітинги, хресні ходи, отець Віталій – «на передовій». Сьогодні він є організатором придбання автівок-позашляховиків і відправки їх на фронт.

Отець Віталій Лехкобит переконаний, що скрізь, у тому числі і в Ковелі, захищати Україну так само важливо, як і на Сході. І він це робить словом, молитвою та особистим прикладом. І громада любить свого духовного наставника.

Анатолій СЕМЕНЮК,

краєзнавець, член НСКУ, НСЖУ.

На знімках: 1 — пам’ятний камінь на місці майбутнього спорудження Свято-Володимирського храму освячує Владика Яків; 2 — так починалося будівництво; 3 — макет Свято-Володимирського храму; 4 — зовнішній вигляд храму сьогодні;

5 — міський голова Олег Кіндер на одному з Богослужінь;

6 — Митрополит Михаїл разом із священнослужителями УПЦ КП Ковельщини; 7-8 — настоятель Свято-Володимирського храму о. Віталій Лехкобит під час звершення церковних обрядів; 9 — приміщення, в якому відбуваються Богослужіння сьогодні.

Фото з архіву Свято-Володимирського

храму УПЦ КП і автора.

(Продовження)

Знайомтесь: отець Віталій Лехкобит

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 576

Духовність / Великий князь Володимир Рівноапостольний

14.07.2015

Великий князь Володимир Рівноапостольний – хреститель Руси-України

(До 1000-річчя пам'яті Святого князя Великого)

Великий князь Володимир Рівноапостольний – хреститель Руси-України

(До 1000-річчя пам'яті Святого князя Великого)

Більше тисячі років тому у водах "українського Йордану", як згодом називали наш сивочолий Дніпро, сталася подія, що назавжди змінила хід нашої історії. Ця подія визначила місце нашої країни в сім'ї християнських народів Заходу.

Дмитро КОРНЕЛЮК.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 4401

Духовність / Велич Христової любові

18.06.2015 Семенюк Анатолій Володимирович

Велич Христової любові

Згадалося прочитане, яке запало в душу, що Земля наша – це "долина сліз".

Встаєш вранці і дякуєш Богу за день прожитий, а разом з тим чуєш про загиблих і поранених в зоні АТО, про пожежі, катастрофи та інші негаразди. І справді: не одна сльоза впаде на грішну і святу землю.

І слава Богу, що ідуть українці кожного недільного дня до храмів, щоб освятити і розрадити свою тугу й терпіння, набратися мужності й духовної сили.

У греко-католиків Ковельщини минулої неділі, 14 червня, був свій особливий храмовий празник. Тому й поспішали вірні поодинці і родинами до храму Миколая Чарнецького.

Перед початком служби отець Євген спілкується із Леонідом Оксіюком – знаменитим міжнародним марафонцем. Він з трудом пересувається "на трьох". Але до початку служби зробив тридцять три кола (вік Христа) довкола храму по хресній дорозі в ім'я віри, храмового свята та прихожан.

От. Євген дякує мужньому чоловікові за цю жертовність.

– Пане Леоніде, Ви пів-Європи пішки пройшли. Підказуйте нам щось корисне, запозичене з побаченого.

– А ви на вході у храм поставте табличку з написом: "Хто сюди входить, помолись!". Якби я не молився, не рухався через силу і не перемагав себе, то давно відійшов би в небеса, – рекомендує і відкриває беззаперечну істину виживання Леонід Оксіюк.

О 9-й годині от. Михайло, настоятель храму, розпочинає недільну службу. Йому допомагають священики з інших парафій.

Погода сонячна. Довкола – чистота. Зелені кущі, квіти, підстрижена травичка. Мимоволі зупинишся біля розп'яття Ісуса Христа. Вся скульптура оповита пишним і водночас колючим кущем троянди, яка в'ється. Краса неймовірна!

Ця краса нагадує нам, що розп'яття – це не тільки трагедія або сюжет для переживань та плачів, а жертовна, красива смерть в ім'я життя, любові та відкуплення гріхів людства.

Божественна літургія на храмове свято особлива. Її має вести екзарх Луцький і Волинський, владика Йосафат Говера.

А ось і він.

Хвилююча зустріч. Теплі слова промовляє от. Михайло. Юні прихожани Павло та Наталя у гарних вишиванках зустрічають Владику пишним короваєм. Ласкаво усміхається сонечко – воно радіє цій зворушливій українській традиції. Адже все це – щиро від серця і з любов'ю.

Владика Йосафат у своїй проповіді розкриває головну сутність християнства, яке ґрунтується на любові, розповідаючи повчальну притчу:

– В Україні, згідно із статистикою, 80 тисяч дітей-сиріт. Вони виховуються у спеціальних закладах. Ось у такий дитбудинок якось завітала сім'я, щоб вибрати дитину для усиновлення. Щастя бути і жити в сім'ї випало малому Іванку.

"Іванку, хочеш жити з нами? У нас дім розкішний, автомобіль престижний, грошей досить. Словом, у розкоші будеш купатися". І раптом хлопець відповів: "Ні… Не хочу…Посеред вашого багатства немає головного, потрібного мені – любові".

Бо й справді, студенти і прості українці ішли на Майдан не заради грошей, а заради любові до своєї країни. Так само із любові до своєї батьківської землі ідуть наші вояки на смерть в зоні АТО.

Багато Владика говорив про Святу Євхаристію як основу Христової самопожертви в ім'я Любові.

Архірейська літургія проходить під знаком Блаженного Миколая Чарнецького. Коли роздумуєш, чий подвиг вищий – полководця, воїна, трударя чи філософа – то беззаперечно возвеличуєш той, який принесений в ім'я людини, Землі і Віри православної.

Блаженний Миколай заснував на Ковельщині Греко-католицьку парафію (1927р.). Поруч з ним йшов інший титан віри – Василь Величковський.

Про силу духу Блаженного священномученика Чарнецького свідчить розповідь сестри-василіанки Віри Слободян.

У Воркутинському концтаборі Владика Миколай працював помічником коваля. Якось до кузні зайшов енкевеесівець в офіцерських погонах. Ув'язнені встали для привітання начальства. Чарнецький продовжував працювати. Такої зневаги не стерпів наглядач і кинувся ногами бити в'язня.

І раптом сталось диво. Владика повернувся до свого кривдника. В його погляді промінилось смирення, лагідність і… любов. Енкевеесівець в ту ніч не спав, а вранці прийшов за прощенням.

Ось така вона, сила віри і християнської любові.

Про Блаженного свящненномученика Миколая Чарнецького можна розповідати безкінечно. Все життя його – це подвиг.

І сьогодні, в храмове свято звертаються вірні з молитвою до свого Владики за зціленням, просять миру і процвітання Україні. І він чує на небесах і передає наші прохання до престолу Господнього.

…Лунає літургійна молитва. Вона – за тих, хто захищає рідну землю, трудиться біля станка й на полі. Гарно вплітається благословення волонтерам і будівничим храму цього.

А поміж піснеспівів вчуваються мудрі настанови Владики Чарнецького: "Ми повинні вглибитися в терпіння Христа і зрозуміти, що це найкращий лік від хворої душі".

І справді, ці слова – істино пророчі.

І ще одне диво – після божественної літургії більшість парафіян, виходячи з храму, загадково і щасливо усміхалися. Це означає, що в серцях їхніх поселився Ісус, а в душі пташиною влетіла любов.

Анатолій СЕМЕНЮК.

НА ЗНІМКАХ: під час святкової літургії у храмі Блаженного Миколая Чарнецького в Ковелі.

Фото з архіву храму.

Згадалося прочитане, яке запало в душу, що Земля наша – це "долина сліз".

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 676

Духовність / “Молитва за Україну

16.06.2015

“Молитва за Україну”

За підтримки Ковельської міської ради Церква Християн адвентистів сьомого дня та гурт «Пів-ноти» 8 червня відвідали Ковельську виховну колонію із програмою «Молитва за Україну».

У сірі стіни, обтягнуті колючим дротом, гурт «Пів-ноти» зумів принести трішки світла, спогадів та веселий настрій.

Розпочали програму Гімном України, аби кожен міг пройнятися патріотизмом та любов'ю до нації. Звучали душевні пісні про маму, котрі викликали сльози на очах молодих хлопців, яким так не вистачає материнського тепла. У своїх піснях гурт «Пів-ноти» виражав хвалу й подяку Богові, аби нагадати усім, що Господь піклується про життя тих, хто Йому довіряє. Також ув'язнені мали можливість почути інструментальну музику, яка викликала у них посмішку та радість.

Після гарної душевної музики до присутніх звернувся пастор церкви Адвентистів сьомого дня Володимир Мелись. У своїй промові він поділився переживаннями, які стосуються кожного, разом із присутніми намагався відшукати відповіді на нелегкі питання життя: чому існує зло? Чому ми є свідками війни та морального занепаду суспільства? На всі ці питання учасники зустрічі відповідь віднайшли у Біблії.

Володимир Олексійович нагадав присутнім, про що говорить Святе Письмо, вказавши на проблеми сьогодення, котрі є результатом порушення Заповідей Божих. У його словах відчувався заклик до ув'язнених підтримувати один одного, любити свого ближнього, державу, сім'ю, цінувати те, що даровано нам Творцем, приносити щастя оточуючим.

По закінченню програми хлопцям подарували Євангеліє. Кульмінацією дійства стала щиросердечна молитва.

Ковельський міський центр соціальних

служб для сім’ї, дітей та молоді.

Ковельський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 469

Духовність / Поети утверджуються в газеті

11.06.2015 Семенюк Анатолій Володимирович

Поети утверджуються в газеті

Перша поетична збірка - немов новонароджене дитя. Скільки переживань, скільки надій! Хвилює, як те "маля" піде у світ? Чи приймуть його у свою душу люди?

Переживає Ніна Василівна Федорук з Городища. Гості завітали на презентацію її книги. Вона те духовне дитя в обкладинку запеленала. Та ще калиною і вишивкою уквітчала. Назвала гарно: "Подарунок долі".

Ніна Василівна, як мама, сльозу по щоці з очей ветеранських випускає на волю. Хай котиться – то з радості.

– Ви щаслива? – запитую.

– Немає на що жалітися. Прожила вік у мирі та злагоді, можна сказати, у любові.

Діти повиростали. Онуки є – скільки ж бо їх? Шестеро! (сміється). А ще правнучок на додачу. Мені здається, що це і є щастя.

Я листаю збірочку – хочу відчути, яке воно, щастя у поетичних рядках.

І знаходжу. Все так просто. Щастя – в прийдешньому дні, який дав Господь.

Вслухайся, читачу:

Якими мірками життя не міряй,

Свій вік відміряти не вдасться.

Любити день, стрічать грозу

І просто жити – яке це щастя!

І ще:

Не тужи за літом, що пройде,

Не сумуй: життя завжди прекрасне.

Запали промінчик у очах,

І кожен день твій буде щастям.

Ось така філософія. Не хитромудра, як у Гегеля чи Канта, а проста, доступна, зачерпнута із надр людського буття.

– А коли перший вірш явився на світ? – надокучаю запитаннями я.

– То було давно. Ще в школі. Пам'ятаю, що його у "Радянській Волині" надрукували. Тоді редактором був Полікарп Шафета.

А сьогодні друкуюсь у наших рідних "Вістях Ковельщини". Люди цікавляться газетою, новинами. І мої вірші читають – "спасибі" редактору Миколі Вельмі.

"Поет утверджується в газеті", – роблю висновок я. Справді, скільки місцевих талантів пробували свої сили на сторінках газети. І юні, і зрілі, і сивочолі.

– Що найдорожче для Вас у житті? – продовжую розмову.

– Звичайно, що рідна мама!

І знову повертаю тебе, мій шановний читачу, до поезії Ніни Федорук:

Матусю люба, зіронька

ранкова,

Пораднице, захиснице

наша…

Вона молить:

Нехай Господь під ноги

стелить долю…

А ще й дитиною хочеться себе відчути:

Заспівай мені, мамо, колискову, розкажи, як

маленькій, казку…

І звеселити хоче:

Щоб у мами під віконцем

Пісні співали рідні

солов'ї..,

А промінчик вранішнього

Сонця

Чоло розглажував тобі…

І, нарешті, ніби перегукуючись з відомим поетом Миколою Луківим, майже голосить:

Бійтесь спізнитись –

не привітатись,

Душу вкладайте

в слова.

Турботи щоденні,

завжди

будуть друзі,

Лиш мама в житті

є одна.

А вечір поезії, піснею прихорошений, спонукає до роздумів. Що ж воно за село – Городище, де, мов з чарівної чаші, вірші, пісні виливаються?

Поетеса Ніна Бай, уродженка села, відома на всю Україну, Заслужений журналіст України, поет, письменник Степан Скоклюк зігрівають душі ковельчан своїм талантом, теж – через рідні "Вісті". А ще Ігор Вижовець – поет і педагог… Пульсує духовне джерело, наповнює чарівну чашу поетичним, мудрим словом і не міліє.

А мелодії жайворонком дзюркочуть, злітають до неба. Це – аматорський жіночий гурт вокалістів, мов колосочок до колоска, складає в сніп пісні на слова Ніни Федорук у душі присутніх. Гарно виходить: духовно, душевно і по-українськи мелодійно.

Вітають автора поетичної збірки учні, вчителі школи, родичі. Сільський голова Петро Олексюк виголошує щиросердечні слова і – квіти в дарунок!

Завітала на свято Валентина Січкар, голова районної ветеранської організації. Вона приїхала з Голоб. Саме Валентина Володимирівна доклала немало зусиль, щоб збірка побачила світ. Вона теж захоплена лірикою Ніни Василівни.

До щирих вітань долучилась і редакція "Вістей Ковельщини". Від редактора Миколи Вельми – "Почесна грамота" за плідну співпрацю і за вагомий внесок у розвиток культури Ковельщини.

Хто ж вона, народна поетеса Ніна Федорук? Народилася в селі Городищі. Навчалась у Ковельській середній школі № 3 ім. Лесі Українки. Закінчила Горохівський сільськогосподарський технікум.

Працювала бухгалтером у місцевому колгоспі і сільській раді. Тут і перше кохання зустріла, а згодом сімейне кубельце звела. На радість – діти, які "при ділі", та онуки. Звідси, з городищенської землі, черпала поезії та пісні.

Мов журавлі, у вирій відлетіли роки. А що залишили? Юні іскорки в очах. Душу молоду і мудрість сивочолу. А ще – біль за Україну, бо ж не все гаразд у нашому домі. І вірить, що "розквітне Вкраїна-мати".

Не забуває Ніна Василівна Бога:

За все, що є, я

вдячна Богу…

Вона звертається до Господа:

Навчи, о Господи,

як не згрішити.

Я згодна хрест

важкий нести...

І – об'єктивний

погляд на себе:

Поважний вік, на

скронях сивина,

Та все ж весна цвіте в моєму

серці.

Отож, і ми з тобою, шановний читачу, побажаємо Ніні Федорук весни у серці, творчої наснаги і любові у душі!

І ще, мій друже читачу, перегортаючи сторінки "Вістей Ковельщини", прочитай душевні поетичні рядки поетеси, і ти зарядишся духом хмільної волинської природи.

Анатолій СЕМЕНЮК.

НА ЗНІМКАХ: під час презентації книги Ніни Федорук у Городищі; титульна сторінка збірки.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 707

Духовність / Знайомтесь: Валентина Клюнтер

28.05.2015

Творчий світ

Сторінка літературно-мистецького

Товариства «Творчий світ»

Сторінка літературно-мистецького Товариства «Творчий світ»

Знайомтесь: Валентина Клюнтер

Сьогодні літературно-мистецьке Товариство "Творчий світ" представляє поетесу Валентину Клюнтер.

Народилась вона в с. Секуні Старовижівського району. Поезія "стукала" в її серце ще з дитинства. Перші вірші прийшли до неї в шкільному віці. Почала друкуватися в 2008 році.

Коментарів до новини: 5
Переглядів новини: 1176

Духовність / Повага, любов, віра

27.05.2015

Повага, любов, віра –

з такими почуттями мешканці Ковельщини відзначили День Перемоги

над нацизмом у Європі, День матері і Міжнародний день сім'ї.

Про це вони розповідають у листах до редакції нашої газети

Повага, любов, віра –

з такими почуттями мешканці Ковельщини відзначили День Перемоги над нацизмом у Європі, День матері і Міжнародний день сім'ї. Про це вони розповідають у листах до редакції нашої газети

Традиції дідів продовжують онуки

Хай Бог оберігає всіх!

Родинне свято у колонії

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 760

Духовність / Спасибі нашим матерям

22.05.2015 Романюк Аліна Петрівна

Спасибі нашим матерям!

Нещодавно в Палаці учнівської молоді імені Івана Франка відбулись загальноміські урочистості з нагоди Дня матері.

Організаторами заходу за підтримки Ковельської міської влади були керівники управління освіти, відділу сім'ї та молоді виконавчого комітету міської ради, міського центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді, а також Палацу учнівської молоді імені Івана Франка.

Мами – не просто продовжувачі роду людського та берегині сімейного вогнища, вони – наші ангели-охоронці. Нелегка їх доля. Весь час у них за нас біль, тривоги і недоспані ночі. Не зважаючи ні на що, вони усе пробачать, усе зрозуміють та самовіддано любитимуть свою кровинку.

Варто зазначити, що у Ковелі з року в рік збільшується кількість матерів, які отримують звання "Мати-героїня". Їх сьогодні понад 500. Зростає й число багатодітних родин. Зараз у місті мешкає понад 1100 сімей, в яких виховується майже чотири тисячі неповнолітніх дітей.

Тож у залі цього дня зібралось чимало ковельчан, які подякували найріднішим за те, що, попри щоденні клопоти і турботи, вони завжди знайдуть слова підтримки та час допомогти.

Щирі слова вітань та вдячності висловив усім мамам міський голова Олег Кіндер й побажав їм здоров'я, довгих років життя і миру. Він зауважив, що особливої поваги заслуговують ті, що виховали захисників України і чекають на повернення своїх синів з перемогою. Низько вклонився Олег Олексійович матерям, чиї надії і сподівання забрала війна – мамам Героїв, які віддали життя за неньку-Україну.

Милі серцю слова звучали також у привітанні з уст Оксани Мулярчук, представниці Ковельської філії "Союзу Українок". Вона з трепетом на ніжністю промовляла кожне слово, бо у слові “мама”, на її думку, є певна святість. Адже вона завжди поруч – "і в дні важкі, і в дні на щастя щедрі". Це та людина, перед якою ми будемо завжди в боргу, чия душа завжди іде з нами по життю, підтримує у години радості й печалі.

Тож, аби й надалі наші мами не втрачали віри й оптимізму та ділились життєвою мудрістю з нащадками, Олег Кіндер та секретар міської ради Михайло Гетьман вручили їм Подяки за невтомну працю, материнську відданість, любов і турботу вагомий внесок у відповідальну і благородну справу – виховання дітей, активну життєву позицію.

До того ж, усі нагороджені отримали подарунки, придбані за кошти міського бюджету за Програмою підтримки сім'ї та молоді. Серед них – Любов М'якота і Наталія Осавальчук, матері-виховательки дитячих будинків сімейного типу. Відзначено також Любов Ткачук, Марію Гнатюк, Юлію Парфенову та Ганну Парфенову, чиї сім'ї стали рідними для прийомних дітей.

Подяки отримали й матері обдарованих дітей, які прославили місто досягненнями у навчанні, спорті та мистецтві, ставши призерами обласних та всеукраїнських олімпіад. Можуть пишатися своїми дітьми Лариса Андрощук, Олена Бабарика, Олена Григола, Лариса Жмуйда, Олена Івашко, Наталія Лісь, Олена Жигаревич та інші.

Про роль жінки-матері у долі кожної людини в різні часи розповіла ведуча свята Богуслава Петричук. А от святковий настрій створили номери юних виконавців художніх колективів міста, в яких вони виcловили слова вдячності та шани матерям.

Зокрема, у цей день на сцені виступили вихованці Народного художнього колективу студії естрадного співу "Нові таланти" (керівник Світлана Шиманська), зразкового художнього драматичного гуртка "Дивослово" (керівник Руслана Чарнюк), студії сучасного танцю "Ерідан" (керівник Ангеліна Гавришук), народного дитячого колективу "Барвінок" (керівник Любов Ризванюк). До організації заходу долучились також хореографи Тетяна Гулечко, Марія Солоп, Сергій Панюс.

Особливу прихильність на сцені здобув Веніамін Бєлінський, лауреат всеукраїнських конкурсів, який виконанням відомої усім пісні "Мальви" викликав у залі не лише гучні оплески, а й сльози на очах присутніх.

Аліна Романюк.

На знімкАХ: під час загально-міських урочистостей з нагоди Дня матері.

Фото Мирослава Данилюка.

Аліна Романюк.

В Зеленському будинку культури відбувся тематичний захід з нагоди Дня матері та Міжнародного дня сім'ї. При вході в заклад матерів вітала квітами Анастасія Дмитрук, а у фойє милувала око виставка народних умільців.

Відділ інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2127

Духовність / Коли душа співає

19.05.2015 Семенюк Анатолій Володимирович

Коли душа співає…

Коли душа співає,

Стає далекою війна.

Тоді і горе, й болі забуваєш,

І погляд бачить, що навкруг —

весна.

І справді, звіт школи мистецтв — це не простий іспит учнів та педагогів перед слухачами. Це — завжди духовне свято пісні і музики.

На сцені Народного дому "Просвіта" у такий день виступають найкращі. Кожного року ти потрапляєш у творчі хвилі юних. Тебе огортають дивні звуки мелодій, і ти щасливієш, бо забуваєш про щоденні проблеми, які нависають над твоїм єством.

Звітний концерт розпочався вступним словом директора школи Людмили Кобченко. Вона привітала учнів, педагогів та батьків із визначною подією в житті школи — із святом музики і пісні.

Приємно було бачити на концерті міського голову Олега Кіндера та його заступника Ігоря Прокопіва. Олег Олексійович у своєму виступі відзначив вагомі досягнення школи мистецтв. І в планах естетичному, і творчому школа впевнено наближається до європейського рівня.

— Багато сил доклали педагоги, батьки та самі учні, щоб осягнути вершини творчості. Не всі стануть музикантами чи співаками, але я впевнений, що посіяне тут зерно доброти зійде добрими сходами, — зазначив мер міста.

Він вручив Людмилі Кобченко букет квітів, як знак подяки за плідну творчу діяльність та вагомий внесок в примноження культурної спадщини Ковельщини.

А затим полинула аж до неба духовна невмируща мелодія. "Аve Maria" Ф. Шуберта. Симфонічний оркестр під керівництвом Анатолія Літвінчука присвятив цей твір викладачу школи Тетяні Коцюбі, яка не так давно відійшла у Вічність. Лишилась тільки співуча скрипка і мелодія з-під її вправного смичка, що не раз плакала, співала і душу звеселяла…

Яке скороминуще тілесне життя і яка вічність у музиці, мелодії душі!

Перегортаючи програму, помічаю, що в школі створено багато оркестрів, ансамблів, хорових колективів. Всі вони завдяки професійним зусиллям педагогів демонструють високий клас.

Засвідчимо персонально: це згадуваний симфонічний оркестр (кер. А. Літвінчук), унікальний хор хлопчиків (Олена Белецька та Еліна Міларт), квітучий, мов українське диво, ансамбль бандуристів (Ольга Середа), ансамбль скрипалів (Оксана Баласанян та Лілія Корнєва), голосистий і задиристий із підтанцівкою ансамбль народної музики "Веретено" (Віталій Зіньчук), квітучий, як сама весна, хор учнів молодших класів (Еліна Міларт). Гордістю школи є неповторний оркестр народних інструментів (Ніна Самусік).

А що вже казати про відомий всій Європі народний аматорський ансамбль народної музики "Награш" (Віталій Зіньчук)? Спрямований на творчий пошук, пан Віталій створив прекрасний ансамбль баяністів.

Порадував дзвінкоголосий хор учнів старших класів (Олена Белецька). А як би збідніла школа без чудового камерного оркестру "Квінта"!

Як вінець концерту — виступ духового оркестру (Анатолій Сролік). Бадьорі мелодії піднімають дух, і ти готовий крокувати на параді або вирушати в похід на захист своєї Батьківщини.

Отак, мов хвилі океану, накочуються на переповнений зал лазурові, срібні звуки, перетворюючись в акорди і чудо-мелодії.

А поміж тими колективними потужними спалахами мелодій, мов весняні потічки, — сольні виступи юних музикантів. Яких тільки інструментів не опановують молоді аматори! Віртуозно грають акордеоністи, баяністи, бандуристи, саксофоністи, скрипалі, піаністи, трубачі та інші. Словом, майже всі народні та духові інструменти.

У школі — немало талантів вокального жанру. І це ще не все. Окремі об'єднуються в дуети, тріо, квартети, тим самим збагачуючи музичне надбання людства. Серед виконавців — лауреати обласних та всеукраїнських конкурсів.

Не маю змоги оприлюднити прізвища всіх виконавців, керівників, концертмейстерів, викладачів. Їх багато, і всі заслуговують подяки. А як оцінити той чи інший виступ? Кожен номер із захопленням сприймали слухачі, присутні в залі. Лунали бурхливі оплески і вигуки: "Браво!".

Був би нещирий, якби сказав, що всі виступи були на найвищому рівні. Тим виступаючим, де оплески були менш голосними, необхідно зробити висновки. Хоч зіграти "на біс" той чи інший твір непросто — тут і хвилювання, і переживання.

Та й слухач до сприйняття окремих складних творів не завжди готовий. Це — до слова.

Колись я написав поетичні рядки: "Щасливий той, хто в серці має пісенні струни золоті. Щасливий той, у кого грає оркестр високих почуттів".

Будьте в музиці і в житті щасливі! Нових Вам творчих успіхів!

Анатолій СЕМЕНЮК.

НА ЗНІМКАХ: під час звітного концерту школи мистецтв.

Фото з архіву школи.

Коли душа співає,

Стає далекою війна.

Тоді і горе, й болі забуваєш,

І погляд бачить, що навкруг —весна.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 725

Духовність / Дарували поетесі квіти й пісні

14.05.2015 Скоклюк Степан Антонович

Дарували поетесі квіти й пісні

Презентація

В культурно-просвітницькому центрі відбулася презентація нової поетичної збірки "Я частина великого світу" Віри Семеній.

У святі "народження" книги взяли участь члени товариства "Творчий світ", поети, художники, митці, журналісти.

Свято відкрила ведуча Василина Столярчук, яка зазначила, що поетеса Віра Семеній у представленій на суд присутніх збірці щиро і тепло передала свої почуття до рідного краю.

— Поетеса народилася в Ковелі, — сказала вона, — на одній з найгарніших околиць міста. Дитинство її минуло в куточку, де квітли липи, зеленіли берізки. Тож цю красу назавжди взяла у серце поетеса.

Розповідаючи про автора книжки, ведуча також зазначила, що Віра Олексіївна не лише пише вірші, а й є здібною художницею, неординарною особистістю, автором техніки гаптування на тканині, організатором чотирьох персональних виставок.

Віра Семеній — автор першої збірки "Життя у колосочку", яку вона видала раніше. Крім того, поетеса як людина, сповнена невсипущої енергії і завзяття, заснувала у нашому місті товариство "Творчий світ", яке об'єднало поетів, художників, шанувальників красного письменства та інших талановитих людей.

В ході презентації учасники натхненно декламували вірші поетеси, щиро вітали із виходом нової поетичної збірки, дарували пісні і квіти.

Багато добрих слів висловили на адресу нашої землячки Дарія Семеній, Олена Місюра, Олена Бешта, Михайло Семеній, Андрій Артемук, Інна Артемук, Микола Курилюк та інші.

Про творчість Віри Олексіївни задушевно говорила редактор поетичної збірки, яка написала передмову до неї, Олена Чабан. Вона у передньому слові до книжки зазначила, що поетеса правильно наголошує: "Ми не такі, як всі. В нас музика грається думками". Художні образи поетеса черпає "з Божої криниці". У неї "п'є трава росу", "горить калина", колосками її "цілували жита", "а в промінчиках Сонце купало". У збірці є й оригінальні образи, влучні метафори і порівняння: ("летять ключем", "рветься в серце зима", "заясніє білим цвітом" тощо).

— Хочеться побажати, щоб промінчик творчості ще довго і яскраво освітлював поетесі шлях у велику літературу, — сказала Олена Чабан.

Практично неможливо перерахувати, скільки гарних і щирих слів адресували люди на презентації авторці поетичної збірки "Я частинка великого світу".

Також на зустрічі з поетесою звучали й її гумористичні твори.

Викликають зацікавлення гуморески, що увійшли до книжки, — "Ворона", "А матусі все не так", "Провчили", "Байка про Павучка", "Кіт Мурчик" та інші.

На святі нової книги звучали ніжні звуки бандури, які подарувала присутнім Ольга Середа з Ковельської школи мистецтв. Зачарувала своїм голосом співачка Любов Мілевич.

Приємний подарунок поетесі привезли митці з Луцька. Вони показали відеокліп, який підготували оператор-режисер Мар'ян Прокопчук, композитор Людмила Власова.

Степан СКОКЛЮК.

НА ЗНІМКУ: Віра СЕМЕНІЙ.

Фото з домашнього архіву.

У святі "народження" книги взяли участь члени товариства "Творчий світ", поети, художники, митці, журналісти.

Степан СКОКЛЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 638