У Вербну неділю на площі навколо фонтану у Ковелі відбувся благодійний фестиваль "Благофест-2". 

Головний організатор заходу – міжнародний волонтерський логістичний центр "МАРЛОГ", це яскравий приклад потужної командної роботи.

Управління культури, молоді, спорту та туризму часто проводить благодійні заходи, але в даному випадку ми були партнерами і щиро раді, що громадська ініціатива в Ковельській громаді набуває таких обертів. 

Хочемо подякувати працівникам нашої культурної родини, які відгукнулись і приготували вироби для благодійного ярмарку – директору клубу с. Доротища Олені Місюрі та директору клубу с. Городильця Вірі Пекалюк, керівнику театру "10 ряд 10 місце" Альоні Малюзі-Мельниковій (за чуттєве прочитання вірша на акції "Азов"). Працівникам Ковельської дитячої бібліотеки Аллі Іхо та Тамарі Левчук вдячні за майстер-клас на Великодню тематику. Працівнику молодіжного центру "Місто ідей" Аліні Данилюк – за облаштування тематичної фотозони. Директору молодіжного центру "Місто ідей" Андрію Голі – за музичний супровід заходу. Волонтерам молодіжного центру – за допомогу на локаціях. Також "Жіночому клубу ВПО" – за виготовлення ляльок-мотанок. 

Спільно – до Перемоги! 

Управління культури, молоді, спорту та туризму м. Ковеля.

l

Підбивши підсумки Другого благодійного фестивалю "БЛАГОФЕСТ", Міжнародний волонтерський логістичний центр "Марлог" повідомив, що загалом було зібрано 244 679 гривень, які спрямують на закупівлю медичних засобів для Збройних сил України. 

У Вербну неділю на площі навколо фонтану у Ковелі відбувся благодійний фестиваль "Благофест-2". 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 253

"Де гра, там і перемога!" – під таким гаслом впродовж трьох днів (27 - 29 березня 2023 року) в спортивній залі ВСП "КПЕФК ЛНТУ" відбулися змагання на першість коледжу з волейболу. В змаганнях взяли участь 19 команд.

Непоступлива боротьба, вир емоцій панували на ігровому майданчику й між вболівальниками груп, які виборювали найвищу сходинку п'єдесталу. В запеклому поєдинку з мінімальною  перевагою перше місце здобула  команда 329 групи "Галузеве машинобудування".  Другою стала команда групи 237 "Автомобільний транспорт". Третє місце виборола команда 331 групи "Транспортні технології (на автомобільному транспорті)".

l

4 - 6 квітня 2023 року розіграна першість коледжу з баскетболу.

Вітаємо фіналістів першості коледжу з баскетболу! 

Загальна кількість учасників – 14 груп. І місце – група 238; ІІ місце – група 144; ІІІ місце – група 239; ІV місце – група 148. Переможці та призери були нагороджені грамотами та призами. 

Вітаємо переможців та призерів змагань! Бажаємо всім міцного здоров'я, нових досягнень, сильного командного духу та мирного неба!

Світлана ЮЩУК, 

викладач 

фізкультури коледжу.

"Де гра, там і перемога!" – під таким гаслом впродовж трьох днів (27 - 29 березня 2023 року) в спортивній залі ВСП "КПЕФК ЛНТУ" відбулися змагання на першість коледжу з волейболу. В змаганнях взяли участь 19 команд.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 236

Цвинтар – індикатор минулого. Він не тільки розбуджує спомини, але й спонукає до аналізу людей та вчинків – мізерних власних, громади та великомасштабної державної політики. 

Моя мета – поспілкуватися, погомоніти з рідними, і разом з тим перед Великоднем поглянути, чи на могилах прибрано, чи бадилля дике не поросло.   Тут спочивають мама, син, бабуня та інші близькі й далекі рідні, друг юності і перша вчителька Поліна Іванівна.

l

Їду через село. Якщо ті поодинокі покинуті обійстя можна назвати селом. Сучасний вектор розвитку сільської громади – це трагічна драма майбутнього. 

Моє рідне село Клевецьк – то моє минуле, яке не усміхається, а плаче. Сьогодні мешкає тут зо два десятки колишніх односельців. Доживають, не скаржаться на відсутність комунальної інфраструктури. Село пройшло багато етапів нищення. Спочатку приводний пас компартії перетворював культурну еліту села на колгоспних наймитів. Потім – хімізація, глобальне осушення, "неперспективні" села і т. д., і т. п.

Незалежність, на жаль, не принесла полегшення. Безперспективність життя у деяких селах призвела до ще більшого занепаду. Один із ковельських бізнесменів якось сказав: "Я землі не люблю. Це даремна праця. Маю гроші, отож, проживу безбідно". Частина молоді (і немала) міркує приблизно так само.

Теперішній час “не визначений” ні в селі, ні в місті. Він позначений війною та бідністю. Життя і смерть йдуть попід руки. Комусь бонус – щастя, а комусь – невдача. Мій добрий друг Микола часто повторює: "Пройшов день – подякуй долі і Богу". 

А колісниця часу летить, не спиниться і не знає, що чекає її попереду. Так і хочеться вигукнути: "Прозрійте, люди! Зупиніться в самознищенні, бо ж це наша земля  обітована, де мир і щастя мають панувати".

Мовчить людство, не відгукнеться. Мовчить і Бог.

l

Моє рідне село! Ну що в нас 

не так? 

Сліпають вікнами пустки-оселі.

Я – колишній бідняк і колгоспний

 батрак, 

Тут щебетало дитинство 

моє невеселе. 

Он груша самотня, немов сирота,

Розчахнута навпіл, – 

а як же цвіла!

Радість жити у бідності – 

яка простота,

Мене мрія уперто до міста вела.

Пролетіли роки, промайнули

 літа:

Де та зоря, що мене сповивала?

Скажи мені ясна, ти ж бо свята,

Чому нам не щастя, а горя

 замало?

Там на Сході і Півдні вирує війна,

Гримлять канонади, а тут – поки

 тиша.

Серце в тривозі – надворі весна,

Повідай, хто історію поля

 напише?

Односельці мої! Вони в ратнім

 бою

Захищають це поле і тишу, і ліс.

Я, дитина війни, і тепер не в

 строю –

Мені боляче й гірко від горя 

і сліз.

О, нарешті! Бабуся столітня

 пройшла

Із кийком. На обличчі – печалі.

"Хай би путін той здох, – мені

 каже вона, –

Бо як Україні і нам жити далі?".

Не журіться, бабуню! Бог покарає

Усіх путіністів, і свята Перемога

Розвіє неспокій, тривоги і хмари, 

І янголи миру взсіяють над

 вашим порогом.

А як же село? Невже 

не воскресне?

Спогади стукають в серце

 щоночі.

Надіюсь і вірю: пройдуть зими

 й весни, 

І возродиться щебіт малечі

 пророчий!

Анатолій СЕМЕНЮК. 

НА СВІТЛИНАХ: мешканці села Клевецька – земляки автора; храм Св. Петра і Павла, відновлений за сприяння Анатолія Семенюка.

Фото з архіву редакції.

Цвинтар – індикатор минулого. Він не тільки розбуджує спомини, але й спонукає до аналізу людей та вчинків – мізерних власних, громади та великомасштабної державної політики. 

Моя мета – поспілкуватися, погомоніти з рідними, і разом з тим перед Великоднем поглянути, чи на могилах прибрано, чи бадилля дике не поросло.   Тут спочивають мама, син, бабуня та інші близькі й далекі рідні, друг юності і перша вчителька Поліна Іванівна.

ххх

Їду через село. Якщо ті поодинокі покинуті обійстя можна назвати селом. Сучасний вектор розвитку сільської громади – це трагічна драма майбутнього. 

Моє рідне село Клевецьк – то моє минуле, яке не усміхається, а плаче. Сьогодні мешкає тут зо два десятки колишніх односельців.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 373

Майже дві години  читачі Голобської бібліотеки мали можливість помандрувати разом з Олексієм Можаровським, поетом, композитором, музикантом, бардом у світ прекрасного, світ мистецтва, створеного ним самим.

Цю творчу зустріч організували бібліотекарі сіпльно з Голобським будинком мистецтв із жителями селища. Автора  представила директор бібліотеки Валентина Мельничук. 

І полилась лірика і музика у виконанні автора (на гітарі):

Як хочеться усім приносить радість, 

І плачучим  утерти всім сльозу.

В лихі часи щоб вистоять, не зрадить,

Ще й пісню заспівати у грозу…

Таким акордом розпочалась цікава і щира сповідь автора про  любов до рідного краю, до традицій народу, до культури, до її історичного  героїчного минулого. А до сучасних проблем, які хвилюють кожного, з тривогою в душі про події на війні звучало болем кожне слово, і струна на гітарі також зачіпала найтонші  струни серця. 

Родом із Овруча, що на Житомирщині, а прикипів до Волині, бо тут живе його половинка, яка, мабуть, і надихнула на розвиток таланту. А з поезії, які читав напам'ять, стало зрозуміло, що закоханий він не тільки в Ларису, а  й у Волинь, яку з великою любов'ю описує і оспівує, передаючи почуття грою на гітарі.

Присутні вслухались в кожне слово, бо автор зумів заволодіти аудиторією настільки, що чути було тільки його і аплодисменти, якими нагороджували щоразу митця. Відчувалось, що в цій людині рушійною  силою є якийсь двигун енергії. Перед нами дні його життя, присвячені важливим подіям, промчали галопом. Пісні переплітались поезіями і навпаки. Й розповідав, згадуючи, і радив, і вчив. Всі з ним цілком згідні, що треба в першу чергу

Хоча б  три книги прочитати –

Це "Боже Слово", "Кобзаря",

А третя – про страшний терор.

"Історія – Голодомор", 

Аби краще цінувать життя.

Ця  поезія писалась ще в 1998 році, тому поет в інших рядочках згадав про сьогоднішній геноцид на війні. Без сліз не обійшлося. Та життя не заперечиш,  воно переможе зло, і засвітить Сонце над вистраждалою землею:

Зійде нова зоря,

Замовкне гул війни.

Багато було присвят своєму роду. Бо хоч живеш на віддалі, але де б не був, в думках ти поруч, де народився, де пройшло дитинство, звідки вирушив у світи, де живуть чи жили твої батьки, які були і будуть завжди на першому місці. А батькові – вже 83 роки:

Я думкою батьку потисну правицю. 

Хай буде рука в нього, дужа, як криця.

Не забув і річку Грезлю поет, болить йому, що мілкою стала і заросла лозою й дикими грушами. А вона і літом, і зимою приваблювала дітвору. Та змінюються і люди, і природа. Якби ж в позитивну сторону. А то, знаючи про користь лісу,  не бережемо його. А нас вчили змалку:

Зрубав одне – посади три,

То лісу нам навіки буде.

Коли ж у ліс з бензопилою,

То лісу вже не знать покою.

І він ще здалеку тремтить.

Він не благає, він кричить.

Звір покида своїх малят,

Пташки – маленьких пташенят…

Кожен з нас із дитинства мріє про майбутнє і хоче, щоб воно було і світлим, і чистим. А залежить це в першу чергу від тебе самого:

Я сам собі збудую храм

І чисто там прибрать зумію.

Любов і віра, і надія

Хай вселяться і живуть там.

Не обійшлося без гумору. Бо такий народ український. Він і над лихом сміється. В той час і засуджує погані   звички таким методом. Ось один приклад. На зупинці молодик з насолодою закурив і пустив дим, яким дихали всі навколо. 

Дідусь не витримав і дав зауваження:

– Аж до горла достає,

А чи в тебе совість є?

– Чую, діду мій хороший,

Я дим нюхаю за гроші,

А ви даром, просто так,

Як-то кажуть, на дурняк.

Вийшов майже анекдот. Але в іншому вірші просить автор схаменутись і дбати про чисте повітря і здоров'я без диму й  оковитої. Пересипав своє спілкування автор і справжніми анекдотами, коли бачив, що засмутив  присутніх. Бо про Чорнобиль і перші удари війни, які зазнали містяни Овруча, не можна було без співчуття слухати. 

Ось одна із усмішок: "Їде на возі фурман п'яненький, ледь тримається. Стражі порядку дали  зауваження і налякали штрафом, на що той відповів, щоб штрафували кобилу – вона везе, а він лише пасажир".

Приємно було чути про головний вид транспорту в  Голобах – велосипед, його переваги над іншими, більш цивілізованими. Бо не треба палива  для нього, а коли їдеш, насолоджуєшся співом пташок, милуєшся природою. Цього в машині б не відчув. 

За все болить душа поета – за дороги, за причини хвороб наших, за долю молоді, що покидає рідний край  і шукає рай за морями, за океанами. І це головне, бо хто ж буде будувати нову Україну, після війни, хто гордо скаже: "Україна – це я"?

А цей вірш без коментарів зрозуміє кожен з нас і зробить висновок. 

Мурашник

У великому лісі  є маленькі комахи.

Їх знають усі, величають  – мурахи.

І хата-горбок їм дорожча на світі,

В них дивне життя, як в казковій  орбіті.

Не лізь в їхній дім, бо негайно ужалять.

Шанують їх звірі і люди теж хвалять.

Ніхто там у них не сидить без роботи,

Росте їхній дім, бо усі – патріоти.

Єдине життя в них, вони про це знають.

Живуть в колективі, все в дім вони дбають.

Їм єдність не треба в когось позичати. 

Це, мабуть, вже нам треба приклад з них брати.

Спасибі за зустріч! 

Валентина ОСТАПЧУК.

Майже дві години  читачі Голобської бібліотеки мали можливість помандрувати разом з Олексієм Можаровським, поетом, композитором, музикантом, бардом у світ прекрасного, світ мистецтва, створеного ним самим.

Цю творчу зустріч організували бібліотекарі сіпльно з Голобським будинком мистецтв із жителями селища. Автора  представила директор бібліотеки Валентина Мельничук. 

І полилась лірика і музика у виконанні автора (на гітарі):

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 209

На рибалку… з 84-річною тещею

Ще при союзі частина волинян з північних районів виїхала на постійне проживання у республіку білорусь. Так як у сусідній державі закони були строгіші і на «дурняк» чим поживитись було важче, то колишні українці їхали на Волинь і займались колись улюбленим своїм промислом. В основному – це була рибалка, а тим більше – браконьєрство.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 211

Харківська писанка – найбільша в Україні

Цьогоріч на Великдень у Харкові встановили новий рекорд України – найбільше зображення писанки, нанесене фарбою на асфальті. Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 219

Від четверга 

до четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 293

Овен. Впродовж тижня з’являтимуться нові партнери, а успішними будуть майже усі знайомства. Тиждень принесе безліч чудових емоцій та зустрічей.

Телець. Гарний шанс розпочати нове життя. Можливо, варто подумати про те, щоб змінити напрямок професійної діяльності, знайти нові джерела заробітку. 

Близнюки. Усі починання будуть успішними, а ви відчуватимете себе “на коні”. Але доведеться серйозно попрацювати, щоб отримати пристойний прибуток. 

Рак. Зверніть увагу на  “незакриті” борги. Вам треба не тільки повернути усі кошти, а й виконати обіцянки. 

Лев. Збалансуйте своє життя, у тому числі у фінансовому плані, аби витрати не були більшими, ніж ви запланували. Взаємини з близькими родичами значно покращаться.

Діва. Тиждень принесе приплив свіжої енергії, що дозволить вам досягти успіху у всіх поставлених завданнях. Ви плануєте, а зірки вирішують за вас усі проблеми. 

Терези. Прислухайтеся до свого серця, коли почуєте несподівану пропозицію.  Щодо фінансів – тиждень більш, ніж вдалий. Багато хто отримає додатковий прибуток.

Скорпіон. Потурбуйтесь про власне здоров’я. Не нервуйте через дрібниці, навіть якщо все буде йти не за планом. Зараз не варто кидатися в нові відносини.

Стрілець. Вам потрібно розпланувати майбутні доходи, оскільки ризикуєте втратити набагато більше. Ймовірна поява нових друзів, однодумців та впливових покровителів серед колег.

Козеріг. Розпочніть планування відпустки та слідкуйте за фінансами. Головним завданням та справжнім успіхом цього періоду стане розвиток зв’язків із колегами з інших міст і навіть країн. 

Водолій. Можливі інтенсивні переговори з бізнес-партнерами, які складуться успішно. Пам’ятайте про те, що зараз за найважливіші справи та проєкти краще братися разом із однодумцями, а не самотужки. 

Риби. Зможете знайти спонсора, який допоможе вирішити фінансові питання. Грошей стає більше, але й робочих обов’язків додається. 

Підготував

Степан ЗОРЕПАД.

Овен. Впродовж тижня з’являтимуться нові партнери, а успішними будуть майже усі знайомства. Тиждень принесе безліч чудових емоцій та зустрічей.

Телець. Гарний шанс розпочати нове життя. Можливо, варто подумати про те, щоб змінити напрямок професійної діяльності, знайти нові джерела заробітку. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 192

Погода в Ковелі  

13 – 19 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 493

Нещодавно в соціальних мережах з'явився вірш Аліни Войтенко, прочитавши який не можеш бути байдужим, бо твір торкається і душі, і серця.

Пропонуємо його Вашій увазі:

А скоро Великдень…та, бачиш, війна…

Так склалося з нами наразі.

І плаче в куточку холодна весна:

Їй гірко, як нам – бідоласі.

А скоро Великдень і скоро свята,

Прийде золоте Воскресіння,

А моя країна нестиме хреста –

Нестиме, заради спасіння.

Стоятиме там серед чорних руїн,

Заплакана… змучена… боса…

Гарматний в вухах колотитиме дзвін.

І холод кривавий по косах,

А скоро Великдень… для чого війна?

Для чого прострілені груди?

І ця – не по-людськи висока ціна

Безглуздим наказом від "юди".

А скоро Великдень…та, бачиш, війна…

Та, бачиш, у нас катастрофа…

Тепер у нас своя болюча ціна,

Тепер у нас своя Голгофа…

Аліна ВОЙТЕНКО.

Так, має рацію автор: "Тепер у  нас своя Голгофа". Голгофа, на яку сходив Ісус Христос, несучи на закривавлених плечах хрест, на якому його незабаром розіпнуть.

На "плечах" України, образно   кажучи, сьогодні теж важкий хрест, який вона  мужньо несе ось уже більше року, сходячи на свою Голгофу, де – кров, смерть, грабежі, руїни і згарища.

Однак, як не була даремною жертва Ісуса Христа, який пролив кров в ім'я порятунку людства, так не є даремними жертви українців: своєю  кров'ю вони окроплюють не лише свою свободу, а й майбутнє народів світу.

Тому правдиво і велично звучать слова: "Воскрес Христос! – Воскресне Україна!". І немає жодного сумніву у тому, що українська Голгофа увінчається Перемогою, як увінчалася нею Голгофа Ісуса Христа, який Своєю жертвою переміг смерть. 

Нещодавно в соціальних мережах з'явився вірш Аліни Войтенко, прочитавши який не можеш бути байдужим, бо твір торкається і душі, і серця.

Пропонуємо його Вашій увазі:

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 544