(Продовження.
Початок в номері
від 15 січня ц. р.)
"Жіночий батальйон швидкого реагування Благовіщенського собору м. Ковеля" – це неймовірні ковельчанки, які безкорисливо вже багато років плетуть маскувальні сітки для наших захисників, бо вважають, що хто не на війні, той має працювати для фронту.
У більшості жінок – "бойовий" досвід плетення триває з 2014 року. Розпочинали в бібліотеках, при військкоматі, товаристві Червоного хреста, в ковельському осередку ВО "Батьківщина", а з часом всі об'єдналися у Свято-Благовіщенському соборі.
Це – Алла Жигаревич, Надія Токар, Марія Заболоцька, Валентина Турчик, Надія Токарева, Юлія Попель, Світлана Мандзюк, Надія Грищук, Марія Кравчик, Ніна Фурсова, Людмила Степанюк, Олена Євсюк, Галина Козел, Ольга Бичковська, Лідія Юхимук, Надія Заболоцька, Валентина Кошелюк, Лідія Юхимук, Анна Вацек, Любов Волинець, Людмила Дяченко, Тетяна Василевська, Євгенія Буднік, Надія Грищук та інші.
З яким душевним трепетом вони працюють та розповідають про захисників, яким готують допомогу, про переселенців, яким неодноразово подавали руку помочі! З тривогою згадують, як все розпочиналося, якими важкими були перші дні після повномасштабного вторгнення. Але попри хвилювання, ті часи їх дуже згуртували.
Верхня, Іллінська церква у соборі, в якій раніше проводили богослужіння, стала справжнім волонтерським центром та прихистком для багатьох. Перший місяць російсько-української війни жінки працювали без вихідних. Плели сітки, зустрічали переселенців, надавали необхідну допомогу, одяг, готували харчі при церкві й по домівках для переселенців і на блок-пости для військових.
У цей час, як і в інші волонтерські осередки, приходили на поміч багато людей, адже кожен хотів бути корисним, доки звичайне життя стало "на паузу". Згодом адаптувалися до умов, запрацювали підприємства та організації, заклади освіти, і при храмі залишився "кістяк", який фактично працює й до сьогодні.
Плетіння сіток тут відбувається з молитвою – то під веселий, жвавий гомін, то під тужливу пісню від учасників процесу. А головне, – з Божим благословінням та підтримкою від настоятеля Свято-Благовіщенського собору протоієрея Василя Мичка та протоієрея Михайла Левочка. Священників дуже поважають як духовних наставників, цінують за патріотизм та чітку проукраїнську позицію, чуйність до потреб кожної людини. Їх жертовність та готовність завжди прийти на допомогу, бажання вислухати й дати слушну пораду згуртували велику громаду щирих патріотів.
У свою чергу й священники дякують прихожанам, активістам та усім, хто долучається до зборів, за небайдужість, моральну і матеріальну підтримку, громадянську активність, та волонтерський рух, що активно діє при храмі з перших днів війни на Сході України в 2014 році та повномасштабного вторгнення у 2022 році. Спільними зусиллями благодійників і прихожан постійно відправляють необхідну допомогу: продовольство, медичні засоби, одяг, тактичне спорядження, засоби захисту, генераторні установки, дрони, РЕБи, автомобілі (доставлять та ремонтують).
Отець Василь у розмові зізнається, що дуже приємно бачити, як люди гуртуються довкола храму, бо значить його призначення – творити добро – успішно діє. З теплом і вдячністю священник відгукується і про "Жіночий батальйон швидкого реагування Благовіщенського собору м. Ковеля", невтомні жінки якого стали прикладом згуртованості, працелюбності й патріотизму. Адже, їх маскувальні сітки й надалі затребувані та є важливим військовим атрибутом.
l
Попри щоденну зайнятість, важкі пережиті часи, тривогу за близьких чи інших військових, які на фронті, жінки часом думають, як будуть одна без одної, коли закінчиться війна? Адже за стільки років дуже зблизились та стали справжньою сім'єю. Тут панує дружня атмосфера, завжди затишно і комфортно. Тут справжній, як сказала Людмила Дячук, реабілітаційний і психологічний центр, де вислухають і підтримають, розрадять і порадять.
Жінки активно працюють щодня з 9-ої до 14-ої години ("вихідний" хіба тоді, як тканини немає). За цей час, з Божою допомогою, сплітають одну сітку. Розміри різні, залежать від потреб військових: 4*5, 6*7, 6*8 – на машини та техніку, а були й 16*16 метрів – на літаки.
Однією з перших, ще в 2014 році, до станка стала Алла Жигаревич, якій у лютому виповниться 79 років. Вона – комбат "Жіночого батальйону швидкого реагування". Жінка зізнається, якою б втомленою не була, завжди приходить. А тут з дівчатами "оживає" та "заряджається" позитивом.
– В основному наша компанія незмінна. Маючи хороший досвід у цій справі, ми з Надією Токар ділилися вмінням з волонтерами в школах, храмах та інших місцях, де починали цю справу, – розповідає Алла Вікторівна. – Жінки приходять сюди як додому (не як на роботу) і роблять все з душею та великою вірою в Перемогу над ворогом. Щодня приступаємо до праці з молитвою та благословінням дорогих отців, які, попри свої церковні обов'язки, підтримують нас і допомагають у всьому, купують тканини і сітки. Маємо багато нагород від військових, духовенства і влади. Та найважливіше – знати, що наша праця по-справжньому потрібна на фронті.
Вагомий внесок та окремої розповіді заслуговує сім’я Волинець Любові та Юрія, які раніше волонтерили у ВГО ПК "Отаман", а зараз дуже багато роблять для потреб храму і військових. Пані Любов при церкві – господиня. Всі жінки в один голос кажуть: "Дуже відповідальна та енергійна. З нами сітки плете, в храмі та на подвір'ї лад завжди тримає, а вдома – ще й випікає смаколики". Юрій поробив лавочки та стільчики для зручності плетіння, які жінки між собою прозвали "юрчиками".
Попри те, що сім’я живе скромно, подружжя з сином Олександром та донькою Анастасією багато допомагають фронту, самостійно “закривають” окремі потреби військових. Юрій виготовляє щупи на передову (спеціальні палки з загостреними кінцівками, якими перевіряють землю на наявність вибухівки). Із власних продуктів печуть пиріжки та іншу домашню випічку для захисників, на благодійні ярмарки. Часто навідуються зі смаколиками у медзаклади, до тих, хто на лікуванні чи реабілітації.
(Закінчення на 4-й стор.)."Жіночий батальйон швидкого реагування Благовіщенського собору м. Ковеля" – це неймовірні ковельчанки, які безкорисливо вже багато років плетуть маскувальні сітки для наших захисників, бо вважають, що хто не на війні, той має працювати для фронту.
"Жіночий батальйон швидкого реагування Благовіщенського собору м. Ковеля" – це неймовірні ковельчанки, які безкорисливо вже багато років плетуть маскувальні сітки для наших захисників, бо вважають, що хто не на війні, той має працювати для фронту.
У більшості жінок – "бойовий" досвід плетення триває з 2014 року. Розпочинали в бібліотеках, при військкоматі, товаристві Червоного хреста, в ковельському осередку ВО "Батьківщина", а з часом всі об'єдналися у Свято-Благовіщенському соборі.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 118
Сказати, що цьогорічний січень для українців важкий – нічого не сказати. Він просто пекельний, чого навіть старожили не пам'ятають. І не тільки тому, що сніжний та холодний (часами із 20-тиградусними морозами) і постійними перервами в енергопостачанні.
– Ой, не кажи, подруго, не кажи. Якби досі стояв пам'ятник лєніну в Києві, то росія була б милішою до нас. Коли знесли – все й почалося. 
На початку 2026 року антикорупційна тематика знову опинилася у центрі суспільної уваги. Гучні розслідування, судові рішення та політичні заяви – лише частина складного процесу, який Україна проходить на шляху до верховенства права. Які уроки винесли з 2025 року та що стане викликом у 2026-?
19 січня ц. р. виповнилося 80 літ від дня народження кандидата історичних наук, професора, голови Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Геннадія Васильовича Бондаренка. На жаль, йому не судилося дожити до ювілею – 2023 року він пішов у засвіти.
Назву мого рідного села – Погині спотворено вже у новітні часи до зменшувального Погіньки. Село і справді невеличке – у часи мого дитинства воно вважалося найменшим в окрузі, налічувало усього шістдесят хатинок переважно під солом’яною стріхою і називалося По(у)гинями, або ж Погиньками.
Імбир – це один з найкорисніших продуктів, в якому міститься безліч активних речовин, що зміцнюють імунітет та допомагають при хворобах. Корінь імбиру традиційно використовується на історичній батьківщині – у Південно-Східній Азії. Майже третина всього імбиру у світі вирощується в Індії.
Овен. Цей тиждень обіцяє несподівані повороти в роботі. Можливо, доведеться швидко адаптуватися до нових умов, що може викликати стрес, але принесе цінні уроки. В особистому житті краще уникати різких рішень.
Четвер. Хмарно, сніг. Температура: -7оС. Вітер східний помірно сильний.
"Укрпошта" повідомила результати передплатної кампанії на 2026-й рік, в тому числі й на газету "Вісті Ковельщини". Загалом вони для нашої редакції втішні, бо вдалося зберегти минулорічний наклад "міськрайонки", хоч з боку відомства пана Ігоря Смілянського маємо деякі неприємні "сюрпризи", про які, можливо, згодом розповімо.
"Жіночий батальйон швидкого реагування Благовіщенського собору м. Ковеля" – це неймовірні ковельчанки, які безкорисливо вже багато років плетуть маскувальні сітки для наших захисників, бо вважають, що хто не на війні, той має працювати для фронту.