Сьогодні гість газети –  Наталія Тхоржевська, – лялькарка, вчитель української мови та літератури, керівник гуртка "Українознавство" ОНЗ "Дубівська ЗОШ І-ІІІ ст." с. Дубового  Ковельського району Волинської області. Волонтерка (від початку війни  у складі волонтерського підрозділу "Вбережу"), член ВГО "Союз Українок". 

– Пані Наталю, як усе почалося?

– Лялькарством займаюсь понад п'ять років, створено більше  як пів тисячі лялькових образів.

Мої травнички стали навіть в нагоді при  оформленні палітурки книги "Калинове намисто жіночої долі" Галини Корицької-Гузовської із Запоріжжя. Цікаво було  стати й прототипом  однієї з героїнь її новел, зокрема "Лялькарка".

До створення народної ляльки -мотанки  спонукало, мабуть, те, що література – скоріше мистецтво, ніж наука, і створення художніх образів засобами декоративно-вжиткового мистецтва увиразнює словесні художні образи, додає їм  глибшого розуміння в контексті особливостей української ментальності.

Лялька-мотанка – один з найдавніших видів народної творчості, яка дуже вдало передає український дух і нашу ментальність. І, що дуже важливо,  сприяє ідентифікації українців і України в світовому просторі, популяризації української культури.  Нині мої травнички живуть в 14 країнах світу.  І, звичайно ж, сотні – по всій Україні. 

У роботі використовую здебільшого природні матеріали. Всі мої ляльки – травнички  наповнені духмяними травами Полісся. Також використовую талаш, соломку, колосся злакових рослин  та саме зерно. 

Створюю  не лише ляльки, а й декоративні  інтер'єрні вінки та композиції з природних матеріалів.

Один з улюблених видів ляльки - "Лялька з кухра". Для виготовлення їх використовую  матеріали ,які нині не дуже популярні й "доживають віку"  на горищах чи в скринях бабусь - домоткане полотно, старовинні,  вишиті різними техніками вироби ( рушники, доріжки, перідники  тощо). Таким чином ми даємо друге життя цим унікальним   творінням наших попередників. Дуже подобається французький мистецький стиль ФЬЮЖН - поєднання непоєднуваного .

А почалося все з волонтерства та благодійних проектів. Важко злічити, скільки травничок передано на передову в зону АТО  волонтерським підрозділом "Вбережу" (проєкт "Оберіг для захисників України") . Гріє  душу відчуття , що це підтримує наших воїнів, адже часто маємо зворотний зв'язок. Одна з улюблених травничок – лялька-волонтерка.

З метою популяризації та збереження традицій народного  лялькарства , в тому числі й у сучасних інтерпритаціях, люблю проводити  майстер – класи. Крім  майстер – класів для дітей у школі, в Центрі культури й дозвілля, на Дні громади   був  цікавий майстер-клас  для працівників бібліотечної системи нашої громади.

Я – ментор проєкту Ковельського міськрайонного центру зайнятості " Успіх в дії" .

– Ви – відома благодійниця. Розкажіть трохи про це.

– Брала участь у благодійних ярмарках на підтримку важкохворих діток (збір коштів на лікування), у благодійному проєкті "Дружини героїв" (на підтримку дружин захисників України, що загинули в АОТ), у благодійному проєкті "Особлива мама" (підтримка матерів, що мають діток з обмеженими можливостями), у мистецькому проєкті "Дерево життя- благодатне джерело".

Я також – учасниця  міжнародних  онлайн-проєктів  " Ляльки для ненароджених" (до 87-ї річниці Голодомору), "Від Різдва до Йордану"  з ініціативи та за участю лялькарок  з української  діаспори в Німеччині, Португалії, Норвегії.   Куратор цих проєктів – Тетяна  Золочевська, майстриня – лялькарка  з Німеччини (Бремен), організатор лялькових виставок в Німеччині, волонтерка, учасник українсько-німецької спілки "Колос".

Окрім того, я – член організаційної групи, літературний редактор, озвучення та безпосередня лялькова участь у міжнародному проекті "Лісова пісня”  і в  ляльках" (лялькова інтерпретація) до 150-річчя від дня народження Лесі Українки. Створила всіх персонажів "Лісової пісні" та відповідні сюжетні сцени.

Над проєктом "Лісова пісня в ляльках"  працює креативна команда у складі:

Ніна Хаген – автор ідеї (Норвегія, викладач української школи "Еллісів" в Осло); Тетяна Золочевська –організатор і куратор (Німеччина, Бремен); Інна Вовк - режисер, технічний редактор (Україна, м.Шпола); Олена Черноус – консультант,     член НСМНМУ м. Чигирин).

Роботу над проєктом розпочали ще на початку січня й збір робіт тривав  до 10 лютого. Далі - створення фільму, а також участь  у І Міжнародному (VІІ Всеукраїнському, ХVІІ Всекримському) фестивалі – конкурсі учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиж "Змагаймось за нове життя!", присвяченому  155-й річниці від дня народження Лесі . 

У проєкті взяли участь понад 70 майстринь-лялькарок  і   понад 280  робіт від більш як.

Це дуже копітка робота. Кожна робота неповторно-цікава!

– А які плани на майбутнє?

– Плануємо згодом продовжити  проєкт –зробити другу частину, паралельно готуємо проєкт "Ляльки і Лесині вірші" – лялькові ілюстрації до поезій Лесі Українки.  А також в планах – видати  тематичний календар "Лісова пісня в ляльках" ( куратор Олена Харченко) у серпні до 110-ої  річниці написання "Лісової пісні".

Проєкт такого типу (створення сюжетних ілюстрацій) –  це новинка у мистецькому просторі. Але якщо американці створили навіть комп'ютерну гру "Форест зонг" за мотивами " Лісової пісні", то чому б не створити "ляльковий спектакль" у нашому рідному стилі, такому близькому Лесі Українці? 

Адже у родині Косачів фольклор і народне декоративно-вжиткове мистецтво посідали  особливе місце. Вони зібрали й  передали нам у спадок збірки унікальних народних пісень, забавок, танців, ігор  тощо, зібраних на Поліссі. А чого вартий збірник, впорядкований Оленою Пчілкою,  "Українські узори"? Лялькарки, до речі, використовують у творчості узори з цього збірника. 

Особливо у пошані у Косачів був театр – у сірому будиночку в Колодяжному (нині - Музей -садиба Лесі Українки) батьки спеціально облаштували сцену для розігрування театральних постановок за участю і дітей, і дорослих. 

Мені як землячці Лесі Українки особливо  цікаво й  маю за велику честь брати участь у цьому проєкті. Адже я народилась, виросла  і живу  в тих місцях, що надихнули Лесю написати "Лісову пісню". Зовсім не дивно, що Леся серед ночі втікала через віконце, щоб побігти до лісу на зустріч з Мавкою. 

Я також люблю багато часу проводити в нашому поліському лісі віч-на-віч  з героями "Лісової пісні"  де й тепер можна зустріти тих вічно живих Лесиних персонажів. Адже "німого в лісі в нас нема нічого" (Леся Українка)- це класика.

Дуже люблю бувати в урочищі Нечимному  де, власне, й відбувались події твору. Щороку відвідую з учнями  літературно – мистецький фестиваль "Лісова пісня", започаткований з ініціативи Волинської обласної організації НСПУ з метою привернути увагу до місць, де бувала Леся Українка та які надихали на написання безсмертної "Лісової пісні". Бо й, справді, місцина ця " вся дика, таємнича, але не понура, – повна ніжної задумливої поліської краси" (Леся Українка).

Щиро тішусь, що творчість славетної Лесі Українки  надихає людей, і наше  народне українське мистецтво в такому новому форматі  мандрує світом.   

Сподіваємось, що наш цікавий колективний  проєкт буде ще однією коштовною перлинкою до скарбнички шани   й пам'яті  славетної Лесі Українки. 

Підготувала 

Ольга СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Сьогодні гість газети –  Наталія Тхоржевська, – лялькарка, вчитель української мови та літератури, керівник гуртка "Українознавство" ОНЗ "Дубівська ЗОШ І-ІІІ ст." с. Дубового  Ковельського району Волинської області. Волонтерка (від початку війни  у складі волонтерського підрозділу "Вбережу"), член ВГО "Союз Українок". 

– Пані Наталю, як усе почалося?

– Лялькарством займаюсь понад п'ять років, створено більше  як пів тисячі лялькових образів.

Мої травнички стали навіть в нагоді при  оформленні палітурки книги "Калинове намисто жіночої долі" Галини Корицької-Гузовської із Запоріжжя. Цікаво було  стати й прототипом  однієї з героїнь її новел, зокрема "Лялькарка".

До створення народної ляльки -мотанки  спонукало, мабуть, те, що література – скоріше мистецтво, ніж наука, і створення художніх образів засобами декоративно-вжиткового мистецтва увиразнює словесні художні образи, додає їм  глибшого розуміння в контексті особливостей української ментальності.

Лялька-мотанка – один з найдавніших видів народної творчості, яка дуже вдало передає український дух і нашу ментальність. І, що дуже важливо,  сприяє ідентифікації українців і України в світовому просторі, популяризації української культури.  Нині мої травнички живуть в 14 країнах світу.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 616

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 255

Шановні читачі!

Управління культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради, редакція "Вістей Ковельщини",  магазин "Світ вишиванок" оголошують конкурс під девізом "Чарівний світ вишиванки".

Конкурс приурочений до Дня вишиванки, який незабаром відзначатимуть  в Україні.

У зв'язку з цим пропонуємо до Вашої уваги тест, який має на меті перевірити рівень Ваших знань з історії виникнення цього свята.

Отож, почнемо:

1. У якому році в Україні стали відзначати День вишиванки?

- 1991;

- 2000;

- 2006.

2. Хто ініціював вперше проведення акції "Всесвітній день вишиванки"?

- Тарас Чорновіл;

- Леся Воронюк;

- Максим Перепелиця.

3. Свято є:

- державним;

- релігійним;

- національним.

4. Коли відзначатиметься День вишиванки у 2021-му році?

- 30 квітня;

- 10 травня;

- 20 травня.

5. Що потрібно робити у цей день?

- одягти вишиванку;

- заспівати українську народну пісню;

- організувати з друзями застілля.

6. Що Ви знаєте про мережу магазинів "Світ вишиванок"?

- вони торгують дитячими іграшками;

- вони пропонують українські національні напої;

- вони реалізують вишиванки й приймають замовлення на їх виготовлення.

У конкурсі можуть взяти участь всі бажаючі. Для цього потрібно:

- до 15 травня надіслати до редакції листа із відповідями на запитання тесту (можна електронною поштою: visti.visti@gmail.com або звичайною поштою на адресу: м. Ковель, вул. Міцкевича, 3).

- до листа ОБОВ'ЯЗКОВО  додати копію передплатної квитанції на газету "Вісті Ковельщини" на 2021-й рік або на ІІ півріччя ц. р. (липень-грудень).

Серед переможців конкурсу будуть розіграні цінні призи (вишиванки, серветки, рушники тощо) від мережі магазинів "Світ вишиванки". Список переможців "Вісті Ковельщини" опублікують на своїх сторінках у четвер, 20 травня ц.р.

Не баріться! Призи чекають на Вас!

Оргкомітет.

Шановні читачі!

Управління культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради, редакція "Вістей Ковельщини",  магазин "Світ вишиванок" оголошують конкурс під девізом "Чарівний світ вишиванки".

Конкурс приурочений до Дня вишиванки, який незабаром відзначатимуть  в Україні.

У зв'язку з цим пропонуємо до Вашої уваги тест, який має на меті перевірити рівень Ваших знань з історії виникнення цього свята.

Отож, почнемо:

1. У якому році в Україні стали відзначати День вишиванки?

- 1991;

- 2000;

- 2006.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 288

Гороскоп

з 10 по 16 травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 291

У  їхньому серці живе Україна – так можна сказати про учасників гуртка "Українознавство" ОНЗ "Дубівська ЗОШ І-ІІІ ст.". Впродовж багатьох років вони  займаються краєзнавчою роботою, популяризують народне декоративно-вжиткове мистецтво, народні звичаї та традиції.

Волонтери (молодша група волонтерської групи "Вбережу" з початку війни), беруть активну участь в громадському житті громади, району, області. Діти – організатори та безпосередні  учасники  соціальних, мистецьких, навчально-виховних проєктів  різних рівнів. Вони – переможці олімпіад  з навчальних предметів, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. 

Інтерв'ю з керівником гуртка "Українознавство" Наталією Тхоржевською читайте в наступному номері "Вістей Ковельщини".

На СВІТЛИНІ:  Наталія ТХОРЖЕВСЬКА (в центрі) зі своїми вихованцями.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

У  їхньому серці живе Україна – так можна сказати про учасників гуртка "Українознавство" ОНЗ "Дубівська ЗОШ І-ІІІ ст.". Впродовж багатьох років вони  займаються краєзнавчою роботою, популяризують народне декоративно-вжиткове мистецтво, народні звичаї та традиції.

Волонтери (молодша група волонтерської групи "Вбережу" з початку війни), беруть активну участь в громадському житті громади, району, області. Діти – організатори та безпосередні  учасники  соціальних, мистецьких, навчально-виховних проєктів  різних рівнів. Вони – переможці олімпіад  з навчальних предметів, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. 

Інтерв'ю з керівником гуртка "Українознавство" Наталією Тхоржевською читайте в наступному номері "Вістей Ковельщини".

На СВІТЛИНІ:  Наталія ТХОРЖЕВСЬКА (в центрі) зі своїми вихованцями.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 315

Погода в Ковелі 

29 квітня – 5 травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 343

На початку року особовому складу Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області представлено нового очільника, яким став майор поліції Андрій Литвин. Сьогодні Андрій Анатолійович – гість нашої газети.

– Пане  Андрію, на початку нашої розмови хочемо попросити Вас коротко розповісти читачам газети про свій життєвий шлях. 

– Народився я в селі Льотниче Володимир-Волинського району. Закінчив Нововолинський ліцей-інтернат за напрямком хімія-біологія, Львівський державний університет внутрішніх справ, вступив до магістратури. Ще під час навчання почав працювати дізнавачем Луцького міського відділу міліції. Згодом вирішив отримати ще й вищу економічну освіту, яку здобув у Східноєвропейському університеті ім. Лесі Українки.

Мама – медсестра, працює у Володимир-Волинському медичному територіальному медоб'єднанні, батько працював в колгоспі, зараз займається агробізнесом. Одружений, разом з дружиною виховуємо сина-другокласника. 

 На продовження своєї біографії скажу, що у 2019 році захистив кандидатську дисертацію, маю науковий ступінь кандидата юридичних наук. 

– До призначення у Ковелі Ви працювали заступником начальника слідчого управління ГУНП у Волинській області, очолювали Горохівський відділ поліції і Нововолинське відділення. Образно кажучи, пройшли досить складні і відповідальні етапи службової кар'єри. З висоти прожитих років і набутого досвіду, що можете сказати про систему правоохоронних органів в Україні, про реформу поліції, яка відбулася?

– Відколи я розпочав службу в правоохоронних органах, в системі органів внутрішніх справ України постійно відбуваються зміни та реформи. Звичайно, реформи – це доволі складний і довготривалий процес, вони продовжуються і сьогодні. Реформування правоохоронних органів спрямоване на те, щоб забезпечити якісне надання сервісу послуг працівниками поліції у сфері своєї діяльності. Тобто, головне - відкритість до населення, допомога людям і, насамперед, вжиття превентивних заходів, щоб запобігти і не допустити вчинення правопорушень, а якщо порушення трапилось – то ефективно і швидко на нього відреагувати.  

– Відомо, що до складу Ковельського районного управління входять відділення № 1 у м. Любомлі, № 2 - у Ратному, а також відділення поліцейської діяльності № 1 у Старій Вижівці, сектори поліцейської діяльності № 1 у Турійську і № 2 – у Шацьку.

Як організовуєте керівництво таким складним і досить розгалуженим комплексом поліцейської служби, які проблеми вважаєте першочерговими для розв'язання? Що вже вдалося зробити?

– Як Ви знаєте, відповідно до постанови Верховної Ради України на Волині ліквідовано 16 районів і утворено 4 райони з центрами у Луцьку, Володимирі-Волинському, Ковелі та Камені-Каширському. Враховуючи зміни в адміністративно-територіальному устрої, наказом Національної поліції України затверджено нову організаційно-штатну структуру територіальних підрозділів ГУНП у Волинській області.Тож нині в нас – чотири територіальні підрозділи поліції. 

Зокрема, до складу Ковельського районного управління поліції увійшли підрозділи, які базувалися в Шацькому, Любомльському, Турійському, Старовижівському, Ратнівському і Ковельському районах. Це шість підрозділів, які об'єдналися в одне ціле. Тепер це - єдиний механізм, який повинен злагоджено працювати, забезпечувати швидке реагування на всі повідомлення, об'єктивність і надання правильних сервісних послуг, яких від нас очікують громадяни. 

Як правильно організувати роботу такого великого механізму? У мене є чотири заступники, функціональні обов'язки яких розподілені по кожному напрямку. Крім цього, є й інші працівники, які зонально закріплені за тією чи іншою територією. Всі питання ми розглядаємо на оперативних нарадах, щодня моніторимо ситуацію на місцях. Загальний процес управління не змінився, залишились ті самі завдання, виклики, просто весь особовий склад об'єднався в один колектив, який керується Ковельським районним управлінням поліції.

– Андрію Анатолійовичу, наскільки тісною є співпраця з новоутвореними органами місцевої влади, громадськістю?

– Ефективність роботи поліції значною мірою залежить від взаємодії з громадою, тож співпраця з органами влади та місцевого самоврядування однозначно є. На території обслуговування Ковельського управління поліції є 23 об'єднаних територіальних громади, підтримуємо тісний зв'язок з їх очільниками, з'ясовуємо проблематику, адже мешканці територіальної громади, як ніхто інший, чітко володіють ситуацією на місцях, знають проблемні питання, вирішення яких потребують втручання правоохоронців. 

Дуже важливим, на мою думку, є функціонування камер відеоспостереження по всіх територіальних громадах Ковельщини, акумулювання даних в єдину систему відеонагляду. Досвід показує, що такий формат роботи ефективний, дає свої позитивні результати, сприяє у розкритті та попередженні злочинів і правопорушень. Зокрема, нещодавно за допомогою відеокамер встановили осіб і транспортні засоби, які причетні до крадіжки деревини дуба в Старовижівській громаді, а також куди збували незаконну деревину. Зараз проводяться слідчі дії для того, щоб особам оголосити про підозру і скерувати кримінальне провадження до суду за цими фактами. Хочеться значно збільшити кількість таких відеокамер, бо вони реально дають позитивний результат, поліпшують безпеку громадян. 

У більшості ОТГ з ініціативи Національної поліції було прийнято Комплексну програму профілактики правопорушень, передбачаються спільні проєкти щодо виділення коштів для встановлення систем відеонагляду для спільної боротьби з правопорушеннями, які відбуваються на територіях громад. 

Днями відбулася зустріч при голові Ковельської райдержадміністрації Ольги Черен за участю представників 23 територіальних громад, поліції. Під час наради було обговорено ряд важливих питань, зокрема, дотримання карантинних заходів щодо профілактики пандемії коронавірусу.

Ми маємо взаєморозуміння і постійно розвиваємо таку співпрацю.

– Читачів газети  найперше цікавить, яку допомогу можна отримати від поліції у разі необхідності, до кого звертатися, куди телефонувати. Чи збереглася така важлива ланка у службі правопорядку, як дільничні інспектори поліції, наскільки повно вона укомплектована кадрами?

– У разі потреби варто звертатися на лінію "102". Є єдиний call-центр Національної поліції, де оператор приймає повідомлення і передає на той чи інший підрозділ для відповідного реагування.

Якщо говорити про сільські населені пункти, то в нас вони невеликі і люди один одного добре знають. Користуючись нагодою, хочу звернутись до свідомих громадян: якщо ви бачите, що в селі з'явилися чужі люди, щось купують, когось шукають,  то ми  просимо повідомляти про них поліцейському офіцеру громади або телефонувати за номером "102". Працівники поліції виїдуть туди і перевірять інформацію. Можливо, така пильність допоможе вберегти від крадіжок чиєсь майно, незаконного заволодіння транспортом тощо. 

Національною поліцією України ініційовано проєкт "Поліцейський офіцер громади". Завдання офіцера громад дуже схоже на роботу  дільничних, хоча є  відмінності. Поліцейський офіцер громади цілодобово знаходиться на території ОТГ, забезпечений транспортом, зброєю, паливно-мастильними матеріалами, він працює і проживає на території ОТГ, безпосередньо контактує з місцевою владою, мешканцями. при потребі люди звертаються до нього за допомогою.

В Ковельському районному управлінні поліції нині 17 поліцейських офіцерів громади.

– Як Ви вважаєте, боротьба з корупцією на Ковельщині і Волині ефективна? Яких заходів слід вжити, щоб викоренити корупцію повністю з нашого життя чи це нереально?

– Якщо ви уважно спостерігаєте за напрямком діяльності держави щодо боротьби з корупцією, то можете бачити, що створюються відповідні державні органи, які спрямовані на виявлення і припинення цього ганебного явища. Вони звітують про свої результати роботи, вживають відповідні заходи. Беззаперечно, ми й самостійно виявляємо тих працівників поліції, які не повинні перебувати в наших рядах, вживаємо кардинальні заходи. В національній поліції створені відділи внутрішньої безпеки, які також займаються тим, аби виявити та викорінити подібне у наших лавах.

– Кілька слів про Вашу сім'ю, родину, захоплення, інтереси.

– Взагалі я людина різностороння. Ще в шкільні роки відвідував різні гуртки і секції. Дуже любив футбол, волейбол, баскетбол, цікавився художнім мистецтвом. Сьогодні, на жаль, немає вдосталь вільного часу, щоб продовжувати активно займатися спортом, але коли є можливість, то обов'язково роблю це. Та найбільше люблю приділяти увагу сім'ї, проводити час із рідними і дорогими моєму серцю людьми. Мені пощастило, що вдома маю надійний тил, адже дружина й син розуміють специфіку моєї роботи і завжди підтримують. 

– Пане Андрію, незважаючи на молодий вік, Ви маєте неабиякий життєвий досвід, чимало досягли в житті. В чому секрет Вашого успіху?

– Мабуть, найбільший секрет в тому, що його немає (посміхається, – авт.). Коли ставиш перед собою ціль, її треба досягати. Коли береш на себе певні зобов'язання, ти повинен їх виконувати.  Я звик так жити і працювати.  Завжди намагаюсь серйозно і компетентно розв'язувати будь-які питання, детально вивчити проблему перед її вирішенням. Хоча в роботі поліцейського ніколи немає однакової стандартної ситуації, тому нерідко виникає необхідність швидко реагувати, приймати відповідальні та зважені рішення.

– Дякуємо за цікаву та змістовну розмову, Андрію Анатолійовичу.

– В свою чергу, я теж хочу подякувати за спілкування і висловити готовність до подальшої співпраці з вашим виданням. 

Світлана  ЛЯШУК.

Записала 

Світлана ТРОЦЮК.

На ЗНІМКУ: начальник Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області Андрій Литвин.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

На початку року особовому складу Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області представлено нового очільника, яким став майор поліції Андрій Литвин. Сьогодні Андрій Анатолійович – гість нашої газети.

– Пане  Андрію, на початку нашої розмови хочемо попросити Вас коротко розповісти читачам газети про свій життєвий шлях. 

– Народився я в селі Льотниче Володимир-Волинського району. Закінчив Нововолинський ліцей-інтернат за напрямком хімія-біологія, Львівський державний університет внутрішніх справ, вступив до магістратури. Ще під час навчання почав працювати дізнавачем Луцького міського відділу міліції. Згодом вирішив отримати ще й вищу економічну освіту, яку здобув у Східноєвропейському університеті ім. Лесі Українки.

Мама – медсестра, працює у Володимир-Волинському медичному територіальному медоб'єднанні, батько працював в колгоспі, зараз займається агробізнесом. Одружений, разом з дружиною виховуємо сина-другокласника. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 480

Незабаром ми зустрічатимемо найбільше християнське світле свято – Великдень. Ми з трепетом чекаємо цей день – близький і бажаний кожній людині з дитинства. 

Пам'ятаю, як малими ми рахували дні, коли вже настане цей світлий Пасхальний день. В селах особливо відчувалась підготовка і святкування Великодня. До цього свята батьки старались дітей одягнути в новий одяг, господарі наводили лад на подвір'ях, хати оновлені, побілені, пофарбовані. Дійсно, як у Т. Шевченка – "неначе писанка село". І в кожній хаті – наче кондитерський цех, село тоне у надзвичайних ароматах. Великдень.

Кожна господиня докладає чимало зусиль і переживань, щоб пасхальний хліб вдався. Бо це – стародавній символ життєвої повноти і сили. Вдалась паска – все добре складеться в родині до наступного року.   

У розпал підготовки до свята я поспілкувалася з Іриною Макарівною Козел із Голоб. Ірина Макарівна має своєрідний талант зробити, спекти, прикрасити. Про неї кажуть, що як зготує чи спече, – не відірватись, як стіл накриє –  не надивитись, як заспіває – не наслухатись. Родом пані Ірина з Маневицького району, її дитинство проходило серед мальовничої лісової краси.

– Люди, зокрема, й мої батьки, жили з лісу, господарства, основна робота – ягоди, гриби, то й нас цьому навчали. Це був головний дохід для сім'ї, – згадує нині моя співрозмовниця. – Звичайно, всі свята відзначали в колі сім'ї, але Великдень завжди був особливий. На це свято мама пекла білий-білий солодкий хліб. Такий добрий, що смак його я і нині пам'ятаю, як далекий, дорогий спогад дитинства. Не менше значення пасхального атрибуту мали писанки. Правда, писанки – це тепер, в моєму дитинстві то були крашанки. І тоді, і нині – це щось святе. Діти завжди чекають, коли мама буде фарбувати яйця. У нас вдома для цього використовували лушпиння цибулі. Бо завжди крашанки мали бути червоного кольору, а ще фарбували в лататті – тоді яйця були жовті. Як накладе мама в кошик крашанок – очей не відвести. 

А пекти пасхальний хліб мене навчила свекруха. Коли вийшла заміж, в родині чоловіка пекли паски і мазурки. Паски були менш солодкі, в них клали менше жиру, яєць, пахощів, бо це був такий хліб для м'яса, а от мазурки – тут уже розцвітала фантазія кожної господині, та й рецепт випічки був власний, хоч нерідко й ділились між собою. В паски клали продукти свіжі, якісні, борошно двічі пересіювали. А як прикрасити паски і мазурки – це вже фантазія кожного. Нині ринки й магазини рясніють різними прикрасами, але особливо ошатно виглядає й оздоблення з тіста. 

Перш, ніж братися до процесу випікання великоднього хліба, обов'язково промовляю молитву "Отче наш", аби з Божою поміччю паска вдалася. Звичайно, дуже хвилююся кожного разу, стежу, щоб протягу не було, аби ніхто не грюкнув, а в кухні щоб було чистенько та охайно.  

Ще печу сирну паску (в нас казали "мандричка"). Тут теж в кожної господині свій рецепт. Колись у складі цієї випічки були просто сир, яйця, манка, масло, тепер і родзинки додаю, і цукати, й шоколадом поливаю, як люблять в моїй сім'ї. Ці премудрості перейняла від своїх батьків, тепер уже навчились мої діти – донька, невістки. Бо святкування Великодня – це не просто звичаї, це наше життя. Із ним пов'язано багато легенд, переказів. 

В нас казали, що щастя ходить між людьми у ніч перед Великоднем, тому зустріти його може той, хто не спить. І колись вдома, і зараз в селищі тільки задзвонять дзвони, то з усіх сторін люди йдуть із пасхальними корзинами до церкви. В дитинстві й нас батьки брали до церкви, я і своїх дітей водила, тепер з онуками ходжу. І надзвичайно радісно, велично чути звідусіль: "Христос Воскрес!" і самим серцем стверджувати – "Воістину Воскрес!".

Попри основну роботу, Ірина Макарівна завжди знаходила час для випікання. Її смачними, пухкими, духмяними короваями смакували гості не на одному весіллі в нашому краї. А зараз жінка випікає чимало пасок і для воїнів, які перебувають в зоні  АТО/ООС.

У храмі святого Юрія Переможця селища Голоби (настоятель – о. Ніфонт) уже кілька років поспіль проводять виставку-презентацію пасок. Гарні, ароматні, заквітчані – одна одної краща. Серед них завжди – і великодній хліб Ірини Козел. 

Тож нехай мелодія Великодніх дзвонів лунає в кожній домівці, принесе мир, здоров'я, достаток. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Валентина  СІЧКАР.

НА ЗНІМКУ: Ірина КОЗЕЛ з Голоб готується до Великодня.

Фото автора.

Незабаром ми зустрічатимемо найбільше християнське світле свято – Великдень. Ми з трепетом чекаємо цей день – близький і бажаний кожній людині з дитинства. 

Пам'ятаю, як малими ми рахували дні, коли вже настане цей світлий Пасхальний день. В селах особливо відчувалась підготовка і святкування Великодня. До цього свята батьки старались дітей одягнути в новий одяг, господарі наводили лад на подвір'ях, хати оновлені, побілені, пофарбовані. Дійсно, як у Т. Шевченка – "неначе писанка село". І в кожній хаті – наче кондитерський цех, село тоне у надзвичайних ароматах. Великдень.

Кожна господиня докладає чимало зусиль і переживань, щоб пасхальний хліб вдався. Бо це – стародавній символ життєвої повноти і сили. Вдалась паска – все добре складеться в родині до наступного року.   

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 415

23 квітня 2021 року в приміщенні центральної районної  бібліотеки відбулося засідання п`ятої сесії Ковельської районної ради восьмого скликання, яку провів голова районної ради В'ячеслав Шворак. 

На сесії були присутні 35 депутатів із 42 обраних. У роботі сесійного засідання взяли участь: голова райдержадміністрації Ольга Черен, працівники виконавчого апарату районної ради, депутати обласної ради, обрані від Ковельського району, начальники управлінь, відділів, служб та секторів райдержадміністрації, керівник Ковельської окружної прокуратури, начальник Ковельського міжрайонного відділу СБУ у Волинській області, начальник Ковельського районного  управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області, окремі представники контролюючих та інших органів територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади,  лідери партійних та громадських організацій,  сільські, селищні голови,  представники місцевих засобів масової інформації.

Перед початком засідання сесії районної ради присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять  земляків  та всіх, хто  загинув у боротьбі за незалежну Україну в зоні проведення ООС.                                           

Окрім  стандартних  позицій ведення сесії –  оголошення запрошених, привітання іменинників, які відсвяткували свої дні народження в міжсесійний період,  обрання лічильної та редакційних комісій, ухвалення регламенту роботи сесійного засідання, – на початку сесійного засідання мали місце ряд інших оголошень.

Зокрема,  В`ячеслав Шворак повідомив, що в міжсесійний період  в установах та організаціях відбулися кадрові зміни.

15 березня керівником Ковельської окружної прокуратури призначений Юрій Олександрович Новосад; 23 березня 2021 року головою Ковельської районної державної адміністрації  призначена Ольга Миколаївна Черен; за погодженням Волинської обласної державної адміністрації продовжує виконувати свої обов'язки на посаді заступника голови Ковельської РДА Роман Ярославович Кульцман;  заступником голови Ковельської районної державної адміністрації призначений Красносельський Дмитро Валерійович.

Відповідно до пункту 14.6  статті 14 Регламенту Ковельської районної ради восьмого скликання депутати райради  Володимир Андросюк, Микола Сушик, Іван Омельчук, Антоніна Поліщук, Олена Штик скористались  своїм правом щодо оголошення депутатських запитів.

По тому депутати перейшли до розгляду порядку денного.

В ході роботи депутати мали можливість заслухати інформацію про звіт голови РДА Ольги Черен щодо виконання делегованих Ковельською районною радою повноважень у 2020 році та  інформацію керівника Ковельської окружної прокуратури Юрія Новосада. 

В ході розгляду питань порядку денного депутатами були ухвалені рішення з ряду питань, а саме: Про стан боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності Ковельського відділу Головного управління Національної поліції у Волинській області на території району за 2020 рік;  Про стан епідеміологічного благополуччя населення Ковельського району; Про стан дорожнього господарства в Ковельському районі; Про стан і перспективи розвитку лісового господарства та лісопереробної галузі району; Про затвердження ліквідаційних балансів Шацької, Турійської, Любомльської, Ратнівської, Старовижівської районної ради; Про внесення змін до списку присяжних Ковельського міськрайонного суду, затвердженого рішенням районної ради від 28.02.2020 року, №31/20; Про районну програму забезпечення виконання рішень суду на 2021-2023 роки; Про Програму матеріально-технічного забезпечення військових частин (установ), проведення заходів територіальної оборони та комплектування військових частин, мобілізаційної підготовки та мобілізації у Ковельському районі на 2021-2025 роки; Про визначення балансоутримувачів майна  спільної власності територіальних громад сіл, селищ району"; Про внесення змін до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ району, затвердженого рішенням районної ради від 06.04.2012 року № 16/3; Про звіт про виконання  районної цільової Програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі "Власний дім" у 2020 році,  затвердженої  рішенням районної ради від 21.02.2007 року, № 9/6; Про передачу майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ району у комунальну власність територіальних громад.

Найбільш дискусійними в обговоренні  на засіданні були питання "Про стан і  перспективи розвитку лісового господарства та лісопереробної  галузі району" та "Про внесення змін до рішення районної ради від 18.12.2020 року, №2/12 "Про районний бюджет на 2021 рік". Проте  депутати в ході конструктивної бесіди знайшли правильне рішення з розгляду вищезазначених питань.

В “Різному” депутатами було ухвалено три звернення, а саме: "Про Звернення до Президента України, Прем'єр-Міністра України, Міністра охорони здоров'я України, Голови Верховної ради України щодо створення реабілітаційних ковідних центрів в Україні"; "Звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо третьої хвилі пандемії та вакцинації"; "Звернення до Президента України, Верховної Ради України щодо розслідування Вагнергейту".

В результаті роботи, депутати райради восьмого скликання ухвалили відповідні рішення з усіх запропонованих в порядку денному питань.

На завершення сесії народні обранці на чолі з головою райради В`ячеславом Швораком окреслили ряд завдань в міжсесійний період, а також В`ячеслав Петрович повідомив, що наступне сесійне засідання  відбудеться в третій декаді червня. Нагадуємо, що з результатами поіменного голосування можна ознайомитися на офіційному сайті Ковельської районної ради за посиланням: https://kovelska-rayrada.gov.ua/

Виконавчий апарат Ковельської районної ради.

23 квітня 2021 року в приміщенні центральної районної  бібліотеки відбулося засідання п`ятої сесії Ковельської районної ради восьмого скликання, яку провів голова районної ради В'ячеслав Шворак. 

На сесії були присутні 35 депутатів із 42 обраних. У роботі сесійного засідання взяли участь: голова райдержадміністрації Ольга Черен, працівники виконавчого апарату районної ради, депутати обласної ради, обрані від Ковельського району, начальники управлінь, відділів, служб та секторів райдержадміністрації, керівник Ковельської окружної прокуратури, начальник Ковельського міжрайонного відділу СБУ у Волинській області, начальник Ковельського районного  управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області, окремі представники контролюючих та інших органів територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади,  лідери партійних та громадських організацій,  сільські, селищні голови,  представники місцевих засобів масової інформації.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 348

Уривок з нової книги Марії Богданович 

“Шлях, наповнений любов’ю”

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 258