Свято-Благовіщенський собор: 

роки боротьби і перемог

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 620

У багатьох європейських народів травень називається "май". Існує кілька пояснень щодо походження цієї назви. Виводять її від латинського "Majus" – релігійний обряд стародавніх римлян на честь "Bona  Dea" – доброї богині , що мала ще й другу назву: "Maia". Інші виводять назву місяця з латинського "majores" – предки, бо в стародавньому Римі в цей час згадували померлих родичів. Ще в'яжеться це з ім'ям Меркурія – провідника душ померлих, сина богині Маї.    

Поза Римом провінційні латиняни теж мали свої божества з подібними назвами. Очевидно, всі міфи про однойменні божества могли створити разом назву "май" – назву місяця і назву зелені.

Ось приклад, що в нашій мові слово "май" значить не місяць, а зелень, найчастіше зелені гілки дерев: "І за образами май, і по гвіздочках май…" (з народної казки). Або: "а тут їде віз, повен маю…". У Федьковича: "Підгір'я, що ся маєм крило, в шовкові трави спать ся клонило".

Як відомо, в багатьох європейських народів ще й досі зберігся звичай "маївки" - розваги, гуляння в гаю чи в лісі. Цей звичай теж дуже старий. Уже римляни мали свято "Majuma" на пошану згаданої богині Маї.

Першого травня із самого ранку римляни виходили в поле з музикою, співами. Там вони рвали квіти і трави, в гаях ламали зелене гілля дерев і, принісши додому, квітчали ним двері будинків своїх родичів або друзів. 

В це ж свято (воно мало ще другу назву "Ludi florales") римляни обливали один одного водою і купалися в ріці Тібр, в яку весталки - жриці богині Вести (вони мали обов'язок берегти "вічний вогонь") кидали очеретяні опудала (згадаймо наших Купала і Морену на "Івана Купала"). Це робилося на честь Сатурна – бога весняних засівів та родючості.

Та ще перед Римом, у стародавній Індії було свято на честь богині Маї, матері природи. Індійці святкували свої "маївки" в кінці квітня і на початку травня.

У франків (IV - V ст.) був звичай у день першого травня карати тих чоловіків, що давали забагато волі своїм жінкам. 

У греків перше травня - веселе свято весни, подібне до нашого Зеленого Свята. Хати квітчаються зеленню і квітами, долівки в хатах посипають свіжою травою. Все населення виходить у гаї, сади, левади і там влаштовує масові забави.

У Швеції, Данії, Англії перше травня з давніх-давен було радісним святом весни. Люди, переважно молодь, виходили в гаї і навколо "травневого дерева", звичайно берези, виводили весняні хороводи (згадаймо наші "березини" та гаївки). Травневе (майове) дерево було і в римлян, воно звалося у них "Maius, arbor majalis"; у данців воно зветься "Maistrae", в англійців – "Maypole", у французів - "Le Mai", у німців – "Maibaum".

Колись у деяких європейських країнах селяни збиралися гуртами, сідали верхи на коні і їздили ватагами, тримаючи в руках зелене гілля берези. В Німеччині й Данії це звалося "привозити літо на конях у село". Цього ж дня церковні братства влаштовували "Majigilder" – веселі забави із закускою і пивом.

У багатьох містах Франції був звичай у день першого травня ставити "майове дерево" перед будинком міського мера. За це мер улаштовував народні забави з танцями, співами, жартами.

В Іспанії першого травня дівчата вибирають найкращу серед них, одягають її в білий одяг, на голову кладуть вінок із квітів і садовлять її на "трон" – стілець, укритий живими квітами. При цьому дівчата збирають від присутніх глядачів гроші для "Маї". 

В Англії та в скандинавських країнах вибирають "майових королев" – теж вродливих дівчат чи молодиць, квітчають їх квітами і водять навколо високої тички – "Maypole" або "Majstong".

Шведський король Густав І іменував у 1596 році Івана Магнуса, упсальського архієпископа, майовим королем. Такого майового короля, у вінку і з квітами в руках, водили по вулицях міста з великими почестями. За це "травневий король" давав бенкет королеві, придворним і народові. 

Польський етнограф Голембійовський у своїй праці "Gry i zabawy roznych stanow" (Warszawa, 1831) пише, що у стародавніх мешканців Польщі була богиня Мая, яку вони шанували в перший день травня; її й досі закликають у піснях і танцях, якими слов'яни зустрічають весну на мураві.

У Литві хлопці та дівчата, зібравшись першого травня на лузі, ставлять там зелене дерево і декорують його різнобарвними стрічками та квітами. Вибирають богиню Маю. Мая у вінку, вся в зелені, керує співами і хороводом навколо "майового дерева". 

Перше травня як народне свято в Україні не відоме. Натомість це було веселе свято студіюючої молоді за часів "Гетьманщини святої". 

У Києві в день першого травня всі спудеї і бурсаки Київської Академії разом з учителями та "любителями науки" виїжджали за місто, на гору Скавику, що поміж ярами в урочищі Глубочиця. 

Учителі поезії були зобов'язані щорічно "сочинять", як пише автор "Опісанія Кіево-Софійскаго Собора и Кіевской Іерархіи" (Київ, 1825), комедії і трагедії спеціально для "майських рекреаций". Отже, ставили п'єси "на лоні природи" і співали хором не тільки "свєтскіє песні, но і кантати", як пише автор цього "Опісанія".

Щодо "любителів науки", то це, як довідуємось з інших джерел, були не хто інші, як купці, дідичі, заможна козацька старшина. "Любителів науки" спудеї приймали до свого гурту не інакше, як "за подаяніє" на славу і розвиток "премудрості научной". Ішлося про бочку пива або меду вареного; могли бути також смалений кабан, бодня сала, свіжі паляниці та інші того роду докази прихильності до науки. 

Такі шкільні "рекреації" (слово латинське, по-нашому – перерва) відбувалися в травні аж тричі: 1-го, 15-го і 30-го. Це були веселі дні для української студіюючої молоді. Занепала ця традиція приблизно в часи насильницької ліквідації Гетьманщини - в кінці XVIII століття. 

Спогади та перекази про травневі "рекреації" ще довго жили в пам'яті спудеїв і бурсаків. 

У багатьох європейських народів травень називається "май". Існує кілька пояснень щодо походження цієї назви. Виводять її від латинського "Majus" – релігійний обряд стародавніх римлян на честь "Bona  Dea" – доброї богині , що мала ще й другу назву: "Maia". Інші виводять назву місяця з латинського "majores" – предки, бо в стародавньому Римі в цей час згадували померлих родичів. Ще в'яжеться це з ім'ям Меркурія – провідника душ померлих, сина богині Маї.    

Поза Римом провінційні латиняни теж мали свої божества з подібними назвами. Очевидно, всі міфи про однойменні божества могли створити разом назву "май" – назву місяця і назву зелені.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 362

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 291

Гороскоп

з 3 по 9 травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 326

Погода в Ковелі 

22 – 28 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 320

–  Ігоре Леонтійовичу, спостерігаємо активну інформаційну кампанію стосовно  Громадського бюджету. Ще раз нагадайте нашим читачам, що ж за цим стоїть? 

– Громадський бюджет, який  іще називають бюджетом участі, а в деяких містах ви побачите також як бюджет міських ініціатив.  Це та частина коштів із місцевого бюджету  (у нашому випадку – 1 млн. 50 тис. гривень), якою, умовно кажучи, "розпоряджаються" мешканці громади. Тобто шляхом прозорого голосування обирають, на що ж їх витратити. І обрані проєкти, й етапи реалізації можна бачити у відкритому доступі. 

– Чому Ви зацікавлені, щоб якомога більше мешканців громади дізналися про цей бюджет?

– Тому що якомога більше людей повинні знати про те, що існує інструмент прямої демократії, який дає можливість саме  їм, а не лише депутатам, наприклад,  бути залученими до бюджетних процесів.  Це можливість розуміти, де шукати ідею,  як написати проєкт для участі в Громадському бюджеті, як скласти кошторис, передбачити ризики,  пройти етап відбору. 

Знаю чимало прикладів, що саме спроба написати проєкт для Громадського бюджету надихнула людей відкрити свою справу. Тобто це насправді цікава,  захоплююча  "подорож", у процесі якої можна випробувати свої сили, побачити, наскільки ти дисциплінований, якщо йдеться про описову (читай – паперову) частину цієї історії. А ще можна багато чому навчитися! Чи ж варто нехтувати такою можливістю?

– Чого Ви очікуєте від реалізації мешканцями  Громадського бюджету?

– Знаєте, дуже хотілося б повторити досвід країн, які давно й успішно залучають своїх мешканців до участі. Йдеться про так звану базу потреб мешканців Ковельської громади.  Ми вже це робимо насправді через "Гарячу лінію", через моє безпосереднє спілкування з людьми  в соцмережах. Але сподіваємося, що завдяки проєктам, які надійдуть до участі в Громадському бюджеті,  матимемо ще більш об`ємну картину. Цілком  можливо, що якісь проєкти і не пройдуть, але ми зможемо знайти гранти під них, залучити інвесторів тощо. 

Розумію, що час складний через ситуацію з пандемією, яка тримає нас на емоційних і економічних "качелях". Але вірю, що це  – також  час, який може викликати  нечувану активність мешканців нашої громади, який проявить лідерів. Уже знаю кількох молодих активістів, які на низькому старті – лише чекають 1 травня, коли ми почнемо приймати заявки як  в електронному, так і в паперовому вигляді. Про всі ці нюанси ви зможете прочитати на сайті Ковельської міської ради та на спеціально створеній під проєкт сторінці у Фейсбуці, яка так і називається "Громадський бюджет Ковельської територіальної громади". 

Ну  і третій момент, який я дуже часто декларую: об'єднання. Місту Ковелю і селам, які увійшли до Ковельської територіальної громади,  важливо стати єдиним організмом, який злагоджено працює на всіх рівнях – економічному, культурному, спортивному, екологічному… Всі складники важливі!  І от саме участь у Громадському бюджеті дає  таку можливість. Тому що можна, наприклад, об'єднати декілька ідей навколо одного проєкту. 

Окрема історія – голосування за той чи інший проєкт. Скількох людей ти можеш переконати проголосувати за свою ідею? Скількох залучити до співпраці? 

– Які іще переваги Громадського бюджету можете назвати? 

– Одна з найважливіших – це прозора взаємодія влади і громади. Це історія про довіру, це історія про те, що мешканці також беруть на себе відповідальність за бюджетні процеси, вони ж і контролюють виконання Громадського бюджету, проєкти якого плануємо реалізувати до кінця цього року. 

– Чи може так статися, що проголосований проєкт не буде реалізований?

– Проєкт, який переміг, – обов`язковий до виконання. Це один із важливих принципів Громадського бюджету.  Звісно ж, до моменту, коли він ставиться на голосування в Інтернеті, орган виконавчої влади разом із людиною, яка подала ідею, визначають, наскільки це реалістично в межах вартості. Тобто  проєкт і сума –  сумісні. Принагідно нагадаю, що максимальна вартість одного проєкту – 150,0 тис. грн.   

Про прозорість, відкритість  і правила процедури обрання ми вже поговорили: вони доступні, і не мають змінюватися упродовж всього проєктного року. Ну, і власне проєкти мають бути в здоровому балансі, зачіпати різні сфери, бути реалізованими в Ковелі та селах громади. 

Ще раз нагадаю напрямки:  це безпека та громадський порядок, велоінфраструктура, розвиток пішохідної інфраструктури, енергозбереження, комунальне господарство, туризм, навколишнє середовище, соціальна інфраструктура, реставрація та створення спортивних об'єктів, автоматизація систем з надання послуг мешканцям: інтерактивні карти, мобільні додатки щодо міської  інфраструктури, облаштування зон wi-fi, транспортна інфраструктура, культура тощо. 

– Нагадайте про етапи від старту до реалізації. 

– Терміни початку і завершення  прийому  проєктів: з  1 по 31 травня конкурсного року. Аналіз поданих  проєктів та голосування: з  1 по 30 червня. Починаємо і завершуємо голосувати за проєкти з 1 по 10 липня,  визначаємо за результатами голосування проєкти-переможці з 11 по 15 липня.  

Важливо пам'ятати, що голосувати можуть тільки мешканці Ковельської громади. А далі починаємо процес реалізації. Тож запрошую всіх до участі, сподіваюсь на ваші активність та креативність! 

Ірина КАРПЯК.

– Громадський бюджет, який  іще називають бюджетом участі, а в деяких містах ви побачите також як бюджет міських ініціатив.  Це та частина коштів із місцевого бюджету  (у нашому випадку – 1 млн. 50 тис. гривень), якою, умовно кажучи, "розпоряджаються" мешканці громади. Тобто шляхом прозорого голосування обирають, на що ж їх витратити. І обрані проєкти, й етапи реалізації можна бачити у відкритому доступі. 

– Тому що якомога більше людей повинні знати про те, що існує інструмент прямої демократії, який дає можливість саме  їм, а не лише депутатам, наприклад,  бути залученими до бюджетних процесів.  Це можливість розуміти, де шукати ідею,  як написати проєкт для участі в Громадському бюджеті, як скласти кошторис, передбачити ризики,  пройти етап відбору. 

Знаю чимало прикладів, що саме спроба написати проєкт для Громадського бюджету надихнула людей відкрити свою справу. Тобто це насправді цікава,  захоплююча  "подорож", у процесі якої можна випробувати свої сили, побачити, наскільки ти дисциплінований, якщо йдеться про описову (читай – паперову) частину цієї історії. А ще можна багато чому навчитися! Чи ж варто нехтувати такою можливістю?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 245

Уже 38 років міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день захисту прав споживачів. Свято приурочене до виступу американського президента Джона Ф. Кеннеді 15 березня 1961 року, коли він сформував поняття "споживач" і назвав засадничі його права – на інформацію, безпеку, якість і захист своїх претензій. 

Пізніше до них додались ще чотири: право на відшкодування збитків, споживацьку освіту, задоволення базових потреб і здорове довкілля. Сьогодні не знайдеться людини, яка б не стикнулась із порушенням цих прав у своєму житті. Прострочений йогурт у супермаркеті, підробки в онлайн-магазині, несвіжий салат в ресторані... Однак чи завжди потерпілі скаржаться? Які права споживачів порушуються в Україні і як ефективно за них боротись, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

21 тисяча звернень 

від споживачів

За даними Держпродспоживслужби, у 2020 році відомство отримало 20,9 тисяч пропозицій, звернень, скарг і заяв від споживачів. Найчастіше скарги українців (41,5%) стосувались неналежної якості непродовольчих товарів. Майже третина звернень були щодо тарифів чи якості житлово-комунальних послуг. Найменше громадяни скаржились на продовольчі товари (лише трохи більше 5%).

За словами голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької, такий розподіл скарг не свідчить, що продукти в Україні лише якісні, а непродовольчі товари дуже погані. Насправді, тут відіграють роль інші фактори: ціна і наявність чеку за покупку чи послуги. 

"Здебільшого, платіжки за житлово-комунальними тарифами та чеки на техніку, наприклад, ми зберігаємо частіше, ніж чеки на продукти", – пояснила Магалецька.

Власне, здебільшого громадяни оскаржують відмову в обміні чи поверненні коштів за неякісний товар, затримку доставки поштових відправлень, невиконання договорів чи сервісних зобов'язань тощо. У скаргах щодо житлово-комунальних послуг йдеться про завищені суми у платіжках, несправедливу заборгованість тощо. Цікаво, що 2020 року зросла кількість запитів з приводу зростання цін на ліки та харчові продукти.

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька розповіла, що у половині випадків скарги українців були успішними: "Нам вдалося задовольнити більше, ніж половину вимог і повернули споживачам близько 10 мільйонів гривень за неякісні товари та надані послуги".

Без Книги скарг 

Коли йдеться про відстоювання своїх інтересів як клієнта, то багато хто одразу згадує про "книгу скарг", яка перейшла в український бізнес ще з Радянського союзу. Однак її більше не існує. Торік Книгу відгуків та пропозицій офіційно скасували, і її наявність більше не є обов'язковою. 

За словами експертів, паперова Книга відгуків та пропозицій уже давно втратила свою актуальність. Теоретично будь-хто міг написати свій відгук чи зауваження про роботу закладу. А той повинен був розглянути скаргу і впродовж тижня повідомити споживача про результати звернення. Однак в реальності виявлялось, що Книга або відсутня, або на записи ніхто не реагує. 

"Необхідно було приїжджати в контролюючий орган і писати скаргу, що бізнес не реагує на ваші скарги в “книзі скарг”, продають прострочену продукцію, хамлять, обманюють із цінниками, і тоді контролюючі органи перевіряли книгу скарг, дивилися, чи є відповідь, і в разі необхідності штрафували аж на 17 гривень", – розповів виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.

У Європейській бізнес асоціації вважають, що "книга скарг" не виконувала своїх функцій і була лише зайвою ланкою між споживачем і Держпродспоживслужбою. Тож її  скасування відкрило шлях для ефективнішого захисту прав споживачами. 

Як скаржитись ефективно?

На думку експертів, більшість конфліктів із споживачами можна вирішити на місці. Поскаржитись менеджеру закладу, замінити неякісний товар чи повернути за нього гроші. Однак коли це не спрацьовує або ж це інтернет-магазин, потрібно діяти інакше.

Фахівці радять спочатку зателефонувати на “гарячу лінію” закладу. Якщо її немає, тоді  написати відгук на офіційному сайті, сторінці у соцмережах, Google картах чи форумах з відгуками. Як свідчить досвід останніх років, іноді публічне обговорення стократ дієвіше, ніж залишені скарги в кол-центрі. Можна пригадати скандал із рестораном у Львові, який виштовхав відвідувача з ДЦП, і багато інших.

Якщо це не допомагає, то слід звернутись до Держпродспоживслужби. Зробити це можна у будь-який зручний спосіб: особисто на прийомі в територіальному відділі,  телефоном, онлайн або поштою. Цілодобова “гаряча лінія” працює за номером (044) 364 77 80. Детальні контакти служби можна знайти на сайті https://dpss.gov.ua. 

Варто зауважити, що відомство не приймає анонімних повідомлень. Також слід зазначити фактичну і юридичну назви магазину чи кафе, а також його адресу. За фактом звернення Держпродспоживслужба перевірить підприємство і, якщо виявить порушення, то оштрафує власників, а покупець може отримати компенсацію.

Експерти закликають: не боятись відстоювати свої інтереси як споживача. Але щоб боротьба була ефективною, потрібно добре вивчити свої права.

Оксана КОВАЛЬ.

Уже 38 років міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день захисту прав споживачів. Свято приурочене до виступу американського президента Джона Ф. Кеннеді 15 березня 1961 року, коли він сформував поняття "споживач" і назвав засадничі його права – на інформацію, безпеку, якість і захист своїх претензій. 

Пізніше до них додались ще чотири: право на відшкодування збитків, споживацьку освіту, задоволення базових потреб і здорове довкілля. Сьогодні не знайдеться людини, яка б не стикнулась із порушенням цих прав у своєму житті. Прострочений йогурт у супермаркеті, підробки в онлайн-магазині, несвіжий салат в ресторані... Однак чи завжди потерпілі скаржаться? Які права споживачів порушуються в Україні і як ефективно за них боротись, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

За даними Держпродспоживслужби, у 2020 році відомство отримало 20,9 тисяч пропозицій, звернень, скарг і заяв від споживачів. Найчастіше скарги українців (41,5%) стосувались неналежної якості непродовольчих товарів. Майже третина звернень були щодо тарифів чи якості житлово-комунальних послуг. Найменше громадяни скаржились на продовольчі товари (лише трохи більше 5%).

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 291

18 квітня відзначається Міжнародний день  пам'яток і визначних місць, встановлений 1983 р. Центром культурної спадщини ЮНЕСКО. В Україні цей день був започаткований 22 роки тому, у 1999 р., і має назву День пам'яток історії та культури. 

Для Ковеля ця дата пов'язана з важливою подією. Адже 25 років тому в наше місто був перевезений римо-католицький храм Успіння Пресвятої Богородиці з с. Вишеньки біля Рожищ. Збудований 1771 р., він є найдавнішим і єдиним, який зберігся, дерев'яним храмом Волині. Занесений до національної спадщини, є одним з двох уцілілих двовежевих дерев'яних костелів XVIII ст. в Україні. В 1847 р. пережив пожежу, згодом реставрований. За радянських часів перетворений на колгоспний молокозбиральний пункт. 

1994 р. за сприянням декана Луцької дієцезії Людвіга Камілєвського було вирішено розібрати храм, аби перенести його до Ковеля. Роботи по відновленню тривали протягом двох років. У фундамент споруди заклали священний камінь, привезений з Єрусалиму. 12 жовтня 1996 р. відбулося освячення оновленого Костелу на честь св. Анни. Наступного року в храмі встановили орган – дарунок німецької парафії м. Ліше. Це перший орган, який зазвучав на території Волині повоєнного часу в католицькому храмі. Найціннішою пам'яткою храму є відновлений бароковий вівтар XVIII ст.

У зв'язку з 25 річницею відродження Костелу до Ковеля завітав Академічний камерний оркестр "Кантабіле" Волинської обласної філармонії. Заснований 1990 р., під керівництвом народного артиста України Товія Рівеця, колектив є одним з провідних на Волині. Оркестр має великий і різноманітний репертуар. На концерті у Ковелі звучали духовні твори західноєвропейських і українських композиторів різних епох: від Й. С. Баха і М. Березовського до А. П'яццолли і М. Скорика. Лейттемою концерту стала молитва Ave Maria, де прозвучали відомі Ave Maria Ф. Шуберта, Дж. Каччіні, Й. С. Бах – Ш. Гуно, А. П’яццолли у виконанні солістів оркестру Юлії Єфімчук (вокал), Марії Суворової (скрипка), Василя Чепелюка (вокал). Цікавою знахідкою став "Хорал" сучасної української композиторки Ганни Гаврилець.

З розповіддю про історію Ковельського храму  та мету запровадження Міжнародного дня пам'яток історії та культури виступила ведуча концерту, артистка розмовного жанру Оксана Єфіменко.

По завершенні концерту, мер міста Ігор Чайка привітав присутніх з чудовою мистецькою подією і висловив побажання подальшої творчої співпраці з колективом "Кантабіле". Підкреслюючи необхідність дякувати за все, в-першу чергу, Богу, настоятель Костелу св. Анни о. Олександр подякував музикантам за мистецтво музикою прославляти Творця. 

Світлана Вавриш,

музикознавець, 

старший викладач 

Ковельської школи мистецтв.

18 квітня відзначається Міжнародний день  пам'яток і визначних місць, встановлений 1983 р. Центром культурної спадщини ЮНЕСКО. В Україні цей день був започаткований 22 роки тому, у 1999 р., і має назву День пам'яток історії та культури. 

Для Ковеля ця дата пов'язана з важливою подією. Адже 25 років тому в наше місто був перевезений римо-католицький храм Успіння Пресвятої Богородиці з с. Вишеньки біля Рожищ. Збудований 1771 р., він є найдавнішим і єдиним, який зберігся, дерев'яним храмом Волині. Занесений до національної спадщини, є одним з двох уцілілих двовежевих дерев'яних костелів XVIII ст. в Україні. В 1847 р. пережив пожежу, згодом реставрований. За радянських часів перетворений на колгоспний молокозбиральний пункт. 

1994 р. за сприянням декана Луцької дієцезії Людвіга Камілєвського було вирішено розібрати храм, аби перенести його до Ковеля. Роботи по відновленню тривали протягом двох років. У фундамент споруди заклали священний камінь, привезений з Єрусалиму. 12 жовтня 1996 р. відбулося освячення оновленого Костелу на честь св. Анни. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 349

В ДТП загинула дівчина

7 квітня близько 16-ої години по вулиці Шевченка у селищі Заболоття трапилася автопригода. Відомості за цим фактом слідчі внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

За кермом мотоцикла Vіper перебувала 15-річна жителька селища. Дівчина, ймовірно, не впоралась з керуванням та врізалась у паркан.

Внаслідок ДТП водійка мотоцикла загинула на місці, її сестра, 13-річна пасажирка транспортного засобу – отримала тілесні ушкодження. Постраждалу госпіталізували.

За цим фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого або заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

Поліція з'ясовує усі обставини трагедії. Триває слідство.

Квадроцикл повернуть власнику

Днями до поліції надійшло повідомлення від 42-річного жителя села Білина Ковельського району. Заявник розповів, що зі складського приміщення викрали його квадроцикл Viper, вартістю близько 23 тисяч гривень. Трапилась подія, ймовірно, у ніч на 5 квітня.  

Поліцейські оперативно встановили, що до незаконного заволодіння транспортним засобом причетні троє осіб – 15-річний та 17-річний мешканці Білина та 18-річний мешканець сусіднього населеного пункту. 

З'ясувалося, що у приміщення зловмисники проникли, пошкодивши навісний замок. Викрадений квадроцикл вони заховали у закинутій стайні, неподалік складу.

Транспортний засіб правоохоронці вилучили. Невдовзі його повернуть власнику.

Кримінальне провадження розпочато за ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України. Йдеться про незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб. У поліції є підстави вважати, що юнаки причетні до вчинення низки крадіжок, поки ця інформація перевіряється. Досудове слідство триває.

Стали

жертвами шахраїв 

У Ковелі місцева жителька продавала через інтернет-мережу весільну сукню. Жінка перейшла за фішинговим посиланням для оформлення доставки, ввела персональні дані, і з її картки автоматично зняли понад 11 тисяч гривень. 

Така ж ситуація сталася із ковельчанином, який продавав запчастини до автомобіля. Замість заробітку чоловік втратив майже 2 тисячі гривень. Шахрай-покупець надав потерпілому хибне посилання на фішинговий сайт та заволодів грошима.

У аналогічний спосіб, зокрема, через перехід за посиланням на фішингові сайти, двоє волинян втратили понад 11 тисяч гривень. Купували потерпілі автозапчастини та комп'ютерну техніку.

За усіма фактами шахрайств відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Поліція встановлює осіб, причетних до скоєння правопорушень.

Поліція застерігає громадян та надає декілька порад як не стати жертвою інтернет-шахраїв:

– здійснюйте покупки лише на надійних інтернет-ресурсах, до того ж, ретельно перевіряйте їхню адресу у стрічці браузера, один непомітний символ може означати, що ви потрапили на фішинговий сайт;

– зверніть увагу, що сайти, які приймають платежі, мають бути захищеними. Для цього в назві має бути https://та значок "замочок";

– ніколи й нікому не повідомляйте ПІН-код та CVV2 своєї банківської карти, а також логін та пароль для доступу в інтернет-банкінг;

– ніколи не переходьте за посиланнями, які вам скидають потенційні продавці-покупці.

Якщо ж ви потерпіли від шахраїв, негайно повідомте про це у поліцію.

Сектор комунікації поліції Волинської області.

Поліцейські встановили злодія

2 квітня до Ковельського районного управління поліції звернулась 65-річна місцева мешканка із заявою про крадіжку.

Як повідомила потерпіла, вночі, із підсобного приміщення за місцем проживання, було викрадено бензопилу, мінібашту, дві сокири та паяльні лампи. Сума збитків становить 5 тисяч гривень.

Працівниками кримінальної поліції встановлено, що до крадіжки причетний 35-річний ковельчанин.

Під час огляду помешкання спритника правоохоронці виявили саджанці туї та ялинки, які були викрадені напередодні вночі з прибудинкової території 40-річного жителя Ковеля.

Виявлені речі вилучено та будуть повернуті власникам. 

За обома фактами відкрито кримінальні провадження за частиною 3 статті 185 (Крадіжка) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Триває слідство.

Ковельське районне управління поліції Волинської області.

7 квітня близько 16-ої години по вулиці Шевченка у селищі Заболоття трапилася автопригода. Відомості за цим фактом слідчі внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

За кермом мотоцикла Vіper перебувала 15-річна жителька селища. Дівчина, ймовірно, не впоралась з керуванням та врізалась у паркан.

Внаслідок ДТП водійка мотоцикла загинула на місці, її сестра, 13-річна пасажирка транспортного засобу – отримала тілесні ушкодження. Постраждалу госпіталізували.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 319

У Ковелі завершився опалювальний сезон. Він тривав з 16 жовтня по 15 квітня. Яким він був для місцевих теплоенергетиків? 

Перші осінні холоди 2020 року ковельчани зустріли в теплих оселях. На ПТМ "Ковельтепло" завжди своєчасно дбають про підготовку котелень та мереж до роботи в осінньо-зимовий період. Директор комунального підприємства Володимир Бойко каже, що за останні сім років опалювальний сезон проходив без аварійних ситуацій. У нинішньому – довелося двічі лагодити тепломережу. Пориви трубопроводу теплопостачання сталися на ділянках по вул. Мічуріна, 2 та Котляревського, 4. Аварійні ситуації були ліквідовані у найкоротші терміни, тож споживачі не відчули значних незручностей. 

Варто зауважити, що за останні 16 років замінено на попередньо ізольовані  майже 69 км труб (загальна протяжність тепломережі сягає 81 км в однотрубному вимірі). 98% усіх багатоквартирних будинків житлового фонду міста Ковеля (а це 217 будинків) оснащені загальнобудинковими приладами обліку теплової енергії, крім 4-х, де немає технічної можливості їх встановлення.

Тепло для ковельчан виробляє 21 котельня. Цього сезону вони працювали на природному газі, дровах, тирсобрикетах та щепі. Загалом було вироблено теплової енергії 90433,43 Гкал. Незважаючи на використання альтернативних видів палива, питому вагу у виробництві тепла займає природний газ. Його обсяг цього сезону склав 7,66 млн. м3.

ПТМ "Ковельтепло" виробляє й електричну енергію за допомогою когенераційної установки. За опалювальний період вироблено 858174 кВт. год. З них – 60% використано на власні потреби, решту – реалізовано. Разом з тим, для забезпечення безперебійної роботи підприємства, електроенергію купували у "Волиньелектрозбут". Потреба склала 1,4 млн кВт. год.

Теплоенергетикам довелося вирішувати різнопланові питання, які виникали під час опалювального сезону та вплинули на надання послуг споживачам. Зокрема, у 24 випадках тимчасово не надавалась послуга з гарячого водопостачання мешканцям багатоповерхівок у різних мікрорайонах міста в зв'язку з пошкодженням внутрішньо-будинкових мереж в житлових будинках, управителями яких є РЖКП №1 та №2, ТзОВ "К.П. "Верес" та голови ОСББ. Зафіксовано 126 відключень електроенергії на об'єктах підприємства. У 15 випадках припинялась подача холодної води через аварії на водогонах УВКГ та залізничного водоканалу.   

Крім того, на ПТМ "Ковельтепло" надійшло 84 письмових звернення. З них – 52 про надання інформації, 28 – зі скаргами на послуги з теплопостачання. Усі заяви розглянули, склали комісійні акти, надали відповіді, усунули недоліки. Чотирьом споживачам відновили послугу ГВП.  

Відрадно, що ковельчани навчилися економити гарячу воду. За останні роки споживання гарячої води зменшилось у 8 разів. І це значно полегшило роботу теплоенергетиків та зменшило фінансове навантаження на споживачів. А все тому, що у 96% домогосподарств встановлені лічильники гарячого водопостачання. 

Разом з міською владою керівництво ПТМ "Ковельтепло" дбає про модернізацію підприємства. За кошти міського бюджету розроблено проєктно-кошторисну документацію на проведення реконструкції по вул. Сагайдачного, 7. 

А на виготовлення проєктно-кошторисної документації для реконструкції котельні по вул. В. Кияна, 82 спрямували гроші підприємства. Планується заміна газових котлів на сучасні твердопаливні, які будуть працювати автоматично на щепі. 

Крім того, у співфінансуванні за рахунок коштів міського бюджету та ПТМ "Ковельтепло" цьогоріч планується реконструкція котельні по вул. Володимирській, 85 із заміною існуючих трьох газових котлів, які вже відпрацювали понад сорок років. 

Попри позитивну динаміку розвитку підприємства, проблемою залишається несплата за спожиті послуги. Мешканці Ковеля боргують майже 40 млн. грн. за теплопостачання та гарячу воду. Аби дати можливість людям розрахуватися з боргами, укладено договори на реструктуризацію заборгованості.

Опалювальний сезон 20202021 років у Ковелі завершився. Для теплоенергетиків це не період відпочинку, а час посиленої підготовки до нового сезону. Уже сплановані роботи, складено графік зупинки котелень. Ремонтні бригади працюватимуть у міжсезонний період, аби з першими холодами восени 2021 року в установах, офісах та оселях містян було тепло.

Наталя МИХАЙЛЮК.

У Ковелі завершився опалювальний сезон. Він тривав з 16 жовтня по 15 квітня. Яким він був для місцевих теплоенергетиків? 

Перші осінні холоди 2020 року ковельчани зустріли в теплих оселях. На ПТМ "Ковельтепло" завжди своєчасно дбають про підготовку котелень та мереж до роботи в осінньо-зимовий період. Директор комунального підприємства Володимир Бойко каже, що за останні сім років опалювальний сезон проходив без аварійних ситуацій. У нинішньому – довелося двічі лагодити тепломережу. Пориви трубопроводу теплопостачання сталися на ділянках по вул. Мічуріна, 2 та Котляревського, 4. Аварійні ситуації були ліквідовані у найкоротші терміни, тож споживачі не відчули значних незручностей. 

Варто зауважити, що за останні 16 років замінено на попередньо ізольовані  майже 69 км труб (загальна протяжність тепломережі сягає 81 км в однотрубному вимірі). 98% усіх багатоквартирних будинків житлового фонду міста Ковеля (а це 217 будинків) оснащені загальнобудинковими приладами обліку теплової енергії, крім 4-х, де немає технічної можливості їх встановлення.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 279