Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 475

Є продукти, про дивовижність яких не напишеш у двох рядках, настільки вони гарні. Таким є гарбуз – яскравий сонячний подарунок осені і універсальний продукт, який варто полюбити кожному, хто хоче смачно поїсти і одночасно отримати заряд бадьорості, гарного настрою і краси. Тож пропонуємо вашій увазі цікаві і корисні рецепти із гарбуза.

Пиріг з гарбузом, 

цибулею і сиром

Інгредієнти:  2 листи тіста листкового бездріжджового, 300 г гарбуза, 150 г сиру твердого, 1 цибуля ріпчаста, 1 яєчний жовток, олія, сіль.

Приготування: гарбуз почистити, нарізати тонкими скибочками і скропити 2 ст. ложками олії. Розігріти сковороду і обсмажити скибочки гарбуза з двох сторін практично до готовності.

Цибулю почистити і нарізати тонкими півкільцями. В окремій сковороді розігріти олію і обсмажити цибулю.

Сир натерти на крупній тертці.

Лист вистелити папером для випічки.

Тісто попередньо розморозити, потім один пласт злегка розкачати так, щоб вийшов прямокутник, і укласти його на лист. На тісто, відступаючи від країв на пару сентиментів, викласти цибулю і обсмажений гарбуз, зверху посипати натертим сиром.

Другий пласт тіста розкачати в прямокутник трохи більшого розміру, ніж перший, і накрити ним зверху пласт з начинкою, щільно притиснувши краї.

Жовток посолити, злегка збити, змастити пиріг і гострим ножем зробити діагональні неглибокі надрізи. Випікати в розігрітій духовці 30 хвилин.

Оладки з гарбуза і яблука

Інгредієнти: 400 г гарбуза, 1 яблуко, 2 яйця, 1 склянка борошна, 0,5 склянки кефіру, 2 ст. ложки цукру, 3-4 ст. ложки олії, кориця на кінчик ножа, сіль за смаком.

Приготування: яблуко і гарбуз помийте, очистіть від шкірки і насіння, натріть на крупній тертці.

Змішайте яйця, цукор, сіль, корицю, кефір, додайте борошно і перемішайте.

Додайте в тісто гарбуз, яблуко і ще раз перемішайте.

Ложкою акуратно викладайте оладки з гарбуза і яблука на розігріту сковороду з олією.

Смажте оладки з гарбуза і яблука на слабкому вогні під кришкою з двох сторін до готовності 4-5 хвилин.

Зняті зі сковороди оладки з гарбуза і яблука помістіть на паперовий рушник, щоб прибрати зайвий жир. Подавайте оладки з гарбуза і яблука гарячими зі сметаною або варенням.

Закуска з гарбузом, 

м’ясом і помідорами

Інгредієнти: 1 кг м’яса або курки; 1 гарбуз середньої величини; 150 г рису; 100 г цибулі; 100 г масла; 3 помідори; сіль, перець – за смаком.

Приготування: м’ясо наріжте дрібними шматочками, залийте водою, щоб м’ясо було злегка покрите, закрийте посуд кришкою й тушкуйте до готовності на слабкому вогні.

Рис відваріть до напівготовності. Дрібно наріжте цибулю й пасеруйте у маслі. Гарбуз очистіть й наріжте тонкими скибочками.

Готове м’ясо змішайте із рисом і цибулею, поперчіть й посоліть за смаком.

Потім у глибоку сковороду, змащену маслом, покладіть шар гарбуза, потім м’ясо з рисом, знову покрийте шаром гарбуза, зверху викладіть кружальцями помідори по всій поверхні, влийте трохи окропу або підсоленого бульйону й тушкуйте у духовці під кришкою до готовності гарбуза.

Суп з гарбуза та грибів

Інгредієнти: 200 г гарбуза, 200 г грибів, 2 картоплини, 1 помідор, корінь петрушки, цибулина, 2 ст. ложки олії, 5 стаканів води, сіль, перець — за смаком, зелень.

Приготування: гриби та цибулю нарізаємо невеликими шматочками, подрібнюємо корінь петрушки, перемішуємо та пасеруємо суміш на олії.

Картоплю та гарбуз, порізані на брусочки, заливаємо гарячою водою та варимо 10 хвилин.

Додаємо овочі, порізані помідори, сіль, перець, варимо до готовності,

Перед подачею додаємо подрібнену зелень.

Запіканка з гарбуза із яблуками, горіхами і медом

Інгредієнти: 500 г гарбуза, 200 г сиру, 4 ст. ложки манної крупи, 2 яблука, 2 яйця, 100 г волоських горіхів, 50 г ізюму, 30 г вершкового масла, 3 ст. ложки цукру, 1 ст. ложка меду, сіль за смаком.

Приготування: ізюм залийте водою і залиште на 20 хвилин. Горіхи трохи підсушіть і подрібніть. Гарбуз очистіть і наріжте кубиками. Яблука також очистіть і наріжте кубиками або соломкою.

Збийте міксером яйця з сіллю і цукром. Додайте у них манну крупу, знову збийте і залиште на 20 хвилин, щоб манка набухла.

Сир протріть через сито, щоб позбутися грудочок. Додайте до яєць сир і мед і знову збийте тісто до однорідної консистенції.

Викладіть частину тіста в змащену маслом і посипану манкою форму для випікання. Потім покладіть шар гарбуза і яблук, посипте ізюмом і горіхами. Зверху викладіть тісто.

Відправте запіканку з гарбуза у розігріту до 180°С духовку на 40 хвилин.

Гарбузово-курячі котлетки

Інгредієнти: 400 г курячого філе, 1 яйце, 200 г гарбуза, 1 цибулина, 2 зубки часнику, 1 ст. ложка вершкового масла, 2 ст. ложки манки, 2 ст. ложки олії, мелений коріандр, чорний мелений перець, сіль — за смаком.

Приготування: гарбуз очистіть від шкірки та насіння і натріть на крупній тертці.

Куряче філе пропустіть через м’ясорубку разом із цибулею і часником.

З’єднайте фарш і гарбуз, додайте яйце, розм’якшене вершкове масло, манку, спеції, посоліть і гарненько перемішайте. Залиште фарш на 20 хвилин.

Сформуйте невеликі котлети і обсмажте їх на олії з двох боків до золотистої скоринки приблизно по 5 хвилин.

Котлети з курячого філе із гарбузом готові. Подавайте їх гарячими із будь-яким гарніром, салатом або овочами.

Гарбуз у духовці, 

із картоплею і беконом

Інгредієнти: 1 кг гарбуза, 500 г картоплі, 1 кабачок, 1 цибулина, 200 г бекону, 50 г твердого сиру, 200 мл молока, 2 ст. ложки майонезу, 1 ст. ложка олії, щіпка меленого коріандру, чорний мелений перець, сіль — за смаком.

Приготування: гарбуз очистіть від насіння і шкірки і потріть на крупній тертці. Кабачок також потріть на крупній тертці. Картоплю почистіть і поріжте тонкими кружечками. Цибулю дрібно поріжте.

Бекон поріжте шматочками, трохи обсмажте його на сковороді, потім додайте цибулю і смажте до рум’яності.

З’єднайте молоко, майонез, спеції, посоліть і перемішайте.

Лист змастіть олією і викладіть кількома шарами гарбуз, кабачок, картоплю, обсмажену цибулю з беконом. Залийте молоком і відправте у розігріту до 180°С духовку на 40-50 хвилин. За 10 хвилин до готовності посипте гарбузову запіканку тертим сиром.

Валентина СМАКОТА.

Є продукти, про дивовижність яких не напишеш у двох рядках, настільки вони гарні. Таким є гарбуз – яскравий сонячний подарунок осені і універсальний продукт, який варто полюбити кожному, хто хоче смачно поїсти і одночасно отримати заряд бадьорості, гарного настрою і краси. Тож пропонуємо вашій увазі цікаві і корисні рецепти із гарбуза.

Інгредієнти:  2 листи тіста листкового бездріжджового, 300 г гарбуза, 150 г сиру твердого, 1 цибуля ріпчаста, 1 яєчний жовток, олія, сіль.

Приготування: гарбуз почистити, нарізати тонкими скибочками і скропити 2 ст. ложками олії. Розігріти сковороду і обсмажити скибочки гарбуза з двох сторін практично до готовності.

Цибулю почистити і нарізати тонкими півкільцями. В окремій сковороді розігріти олію і обсмажити цибулю.

Сир натерти на крупній тертці.

Лист вистелити папером для випічки.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1082

Гороскоп

з 23 по 29  вересня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 461

– Наш тато – найрідніший, найкращий, найсильніший, найдобріший, найтерплячіший і наймогутніший, – немов пташенята, навперебій щебечуть, розповідаючи про свого батька Руслана Янчара, син Олександр, красуні-донечки Богданка та Оксанка.

Справді, для кожної дитини, тато є завжди героєм. Він – герой, коли ремонтує зламану іграшку, готує смачну вечерю, рятує від різних прикрощів чи навіть від падіння з велосипеда. А для дітей, батько яких служить у Збройних Силах України, тато – подвійний герой.

Руслан Янчар – старшина Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату. Його поважають колеги по службі за чесність, порядність, відповідальність, силу волі і бойовий дух.

В 2017 році Руслан Федорович боронив Батьківщину на Сході нашої країни у м. Торецьку під Горлівкою, а нині сумлінно несе військову службу у військкоматі.

Діти Руслана та Галини Янчарів ходять до ліцею № 7 м. Ковеля: старший син Олександр – у десятий клас, середня дочка Богдана – у сьомий, а наймолодша Оксанка – у третій.  Сестрички змалечку займаються народними танцями в ансамблі "Барвінок". Дружина Галина – турботлива і любляча, постійно турбується про них, і про коханого чоловіка. Вся сім'я Янчарів наступної неділі, 15 вересня, щиро вітатиме Руслана Федоровича із святом – Всенародним днем батька. 

Впевнені, що і в інших родинах Ковельщини гідно, вшанують батьків, які для кожної  з них є опорою, підтримкою, захисником.

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКУ: Руслан ЯНЧАР разом з дітьми і дружиною.

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

– Наш тато – найрідніший, найкращий, найсильніший, найдобріший, найтерплячіший і наймогутніший, – немов пташенята, навперебій щебечуть, розповідаючи про свого батька Руслана Янчара, син Олександр, красуні-донечки Богданка та Оксанка.

Справді, для кожної дитини, тато є завжди героєм. Він – герой, коли ремонтує зламану іграшку, готує смачну вечерю, рятує від різних прикрощів чи навіть від падіння з велосипеда. А для дітей, батько яких служить у Збройних Силах України, тато – подвійний герой.

Руслан Янчар – старшина Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату. Його поважають колеги по службі за чесність, порядність, відповідальність, силу волі і бойовий дух.

В 2017 році Руслан Федорович боронив Батьківщину на Сході нашої країни у м. Торецьку під Горлівкою, а нині сумлінно несе військову службу у військкоматі.

Діти Руслана та Галини Янчарів ходять до ліцею № 7 м. Ковеля: старший син Олександр – у десятий клас, середня дочка Богдана – у сьомий, а наймолодша Оксанка – у третій.  Сестрички змалечку займаються народними танцями в ансамблі "Барвінок". Дружина Галина – турботлива і любляча, постійно турбується про них, і про коханого чоловіка. Вся сім'я Янчарів наступної неділі, 15 вересня, щиро вітатиме Руслана Федоровича із святом – Всенародним днем батька. 

Впевнені, що і в інших родинах Ковельщини гідно, вшанують батьків, які для кожної  з них є опорою, підтримкою, захисником.

НА ЗНІМКУ: Руслан ЯНЧАР разом з дітьми і дружиною.

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 399

  Погода в Ковелі 

12-18 вересня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 451

Ліс – доброта, любов 

і свято,

Скарбниця дивная

 природи –

Краси й поживи тут

 багато,

Тут ключ розгадки світа 

і буття.

Якщо розмалювати ландшафтну карту Ковельщини за природними ознаками, то на ній переважатимуть жовті та зелені кольори. Жовтий – це поля, засіяні житами й пшеницями, в пору дозрівання, а зелене, куди не кинь оком, – ліси, ліси і луки.

Ліс – неоціненне багатство. Це легені наші. Він годує грибами, ягодами, лікує цілющими травами, а ще дає матеріали на будівництво житла. Відпочинок у лісі та оздоровлення неперевершені.

Словом, частина раю на Землі, Богом  даного.

l

Сьогодні ми насичені інформацією про розкрадання масового багатства, несанкціоновані  та надмірні вирубки, порушення екологічного  природного балансу.

Напередодні свята Дня працівників лісу я розмовляю з директором СЛАТ "Тур" Олександром Смалем.

– Олександре Петровичу, в кількох словах розкажіть, як працює Ваше лісове підприємство?

– В умовах всеукраїнської економічної кризи всім нелегко. Виживаємо. Були місяці вкрай важкі. Сьогодні вийшли на позитивний баланс господарювання.

– А що гальмує ритмічну роботу?

– Неврегульований ринок збуту продукції.

– Географія поставок ваших виробів широка?

– Італія, Німеччина, Литва, Польща, Ірландія, Волинь, і, звичайно, Ковельщина.

– А який основний вид продукції відправляєте замовникам?

– Європалєтна дошка, точені вироби, тирсобрикети, дрова та інше.

– Я так розумію: дрова тільки в нас, а європалєти – за кордон.

– Чому? Дрова ми поставляли до Польщі на їхні теплостанції. Круглий точений ліс замовляють ірландські фірми   для огорожі. Такий окультурений "стовпчик" у них слугує щонайменше 30 років.

– У вік використання газу та енергії Сонця, хто є найбільшим замовником дров?

– Значні обсяги  замовлень на дрова (приблизно 40 %) маємо від "Ковельтепла", "Ковельсільмашу" Ковельського хлібокомбінату, шкіл району та інших підприємств і організацій.

– У минулому році я брав на пробу до свого твердопаливного котла тирсобрикети. Чудово! О 23.00  год. завантажив відро у котел, а батареї  були теплі  до 8.00 год.  ранку. Виробляєте цю продукцію в достатній кількості?

– Влітку попит незначний, тому запускаємо виробництво у вересні.

– Нагальне питання, яке цікавить людей, – це баланс вирубки і відновлення лісу. Баланс позитивний?

– Звичайно. У нас за цим суворий контроль. За вісім місяців цього року посадили майже 180 гектарів лісу. Санітарно-оздоровчі заходи провели на площі 828 гектарів. А ліквідної деревини заготовили всього 32 тисячі кубічних метрів.

– З виробничої діяльності хто має дивіденди?

– Держава від податків отримує в загальному 10 мільйонів гривень, ОТГ і сільські ради – один відсоток від лісової площі, єдиний соціальний внесок 2,9 млн. грн.

Працівники лісового господарства отримують зарплатню в середньому 7-8 тисяч гривень. Те, що залишається, спрямовуємо на внутрішні потреби: реконструкцію котельні, облаштування сушарок, оплату енергоносіїв тощо.

– Ліс – не тільки сосна, вільха і дуб, а й неповторна фауна – лось, кізка, кабан. Як з цим?

– Для любителів полювання функціонує мисливське господарство. Водночас воно опікується тваринним світом, підгодовує братів наших менших. Якщо кабан дає собі раду в харчах, то кізки потребують допомоги. Корм вирощуємо  на вільних землях самі – сіємо пшеницю, овес, топінамбур. Заготовляємо віники з кропиви (теж для корму). Ця дільниця у нас збиткова, але ми розуміємо, що збереження фауни є завданням пріоритетним і відповідальним.

– Індивідуальні замовлення приймаєте?

– Аякже. Можемо виготовити двері, ліжка, дошку-вагонку, плінтуси, рейки, стругану просту дошку і багато чого іншого.

Нещодавно отримали замовлення від харків'ян на виготовлення дерев'яних бочок-купель для купання на 5-6 осіб. Такий собі  банний оздоровчий чан-ванна.

– Така забава вельми вартівна?

– Це як для кого. 20 тисяч гривень за один виріб для заможних людей цілком прийнятна сума.

– Реформи не лякають? Окремі спроби таких змін в минулому колектив переживав.

– Реформи "згори" ніколи не були ефективними. Працівники лісу знають свої проблеми і в збиток собі працювати не будуть. Ми ж у постійному пошуку ефективного господарювання.

– Справді, за усім стоїть людина, її розум, її любов до дорученої справи. Напередодні професійного свята назвіть кращих?

– Це надважке завдання. На підприємстві працює майже 200  трудівників. Кожен намагається працювати добре. Серед кращих – Федір Проступчук, лісничий Підрізького лісництва; Станіслав Гуловський, лісничий Голобського лісництва; Віктор Воробей, головний лісничий; Володимир Антонюк, начальник мисливської дільниці; Віктор Гурін, єгер та багато інших.

Я щиросердечно дякую за плідну і корисну працю всім членам колективу. Вони заслуговують на це.

– А що б Ви побажали з нагоди свята?

– Міцного здоров'я, безхмарного мирного неба та любові до лісу, родини і України.

– Що ж, і Вам, Олександре Петровичу, – благословення Господнього на всі Ваші плани і звершення. Хай щастить!

Розмову  вів 

Анатолій СЕМЕНЮК.

Фото Ольги Стеблевець.

Якщо розмалювати ландшафтну карту Ковельщини за природними ознаками, то на ній переважатимуть жовті та зелені кольори. Жовтий – це поля, засіяні житами й пшеницями, в пору дозрівання, а зелене, куди не кинь оком, – ліси, ліси і луки.

Ліс – неоціненне багатство. Це легені наші. Він годує грибами, ягодами, лікує цілющими травами, а ще дає матеріали на будівництво житла. Відпочинок у лісі та оздоровлення неперевершені.

Словом, частина раю на Землі, Богом  даного.

ххх

Сьогодні ми насичені інформацією про розкрадання масового багатства, несанкціоновані  та надмірні вирубки, порушення екологічного  природного балансу.

Напередодні свята Дня працівників лісу я розмовляю з директором СЛАТ "Тур" Олександром Смалем.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1571

В Україні діє близько 45 тисяч фермерських господарств, які розводять худобу і птицю, вирощують зерно,  овочі, ягоди і фрукти. Більшість із цих ферм є невеликими, і саме їхній розвиток є одним із ключових пріоритетів держави. Цього року, колишнє Міністерство аграрної політики та продовольства збільшило видатки для фермерів. Чи отримали селяни обіцяні кошти і як розподіляється допомога, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Понад мільярд на розвиток

На підтримку фермерських господарств у цьогорічному Держбюджеті, як і торік, закладено 1 млрд 44,5 млн. гривень. З-поміж цих коштів 244,5 млн. грн. передбачено на кредитну програму для фермерів.

Державна допомога включає субсидії, дотації та різного роду грошові компенсації. Наприклад, фермерам можуть відшкодувати частину витрат на сільськогосподарську техніку або ж на дорадчі послуги з агрономії, ветеринарії, бухгалтерського обліку, юридичних питань тощо. 

Новинкою цього року є те, що один член господарства може скористатися субсидією 12 тис. грн на 1 га угідь (загалом до 40 тис. грн на ферму). Якщо власнику ферми до 35 років, господарству  можуть автоматично нарахувати максимальну субсидію. 

Також цього року Уряд ухвалив постанову, за якою члени сімейних ферм як застраховані особи зможуть отримати додатковий фінансовий ресурс. Йдеться про сімейні господарства, які не мають статусу юридичної особи та належать до 4-ої групи платників податків. Вони отримуватимуть доплату до єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, зросла сума компенсації вартості придбаного насіння вітчизняного виробництва. Якщо торік за цією програмою фермеру могли максимально повернути 60 тис. грн, то цьогоріч – уже 80 тисяч.

«Попит на нішеву фермерську продукцію з кожним роком зростає. Для забезпечення цього попиту, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках Уряд продовжує розглядати розвиток малого та середнього агробізнесу як один із пріоритетів і надавати державну підтримку для фермерів за багатьма напрямами», – наголосив екс-заступник міністра агрополітики Віктор Шеремета.

Перші отримувачі 

За даними Мінагрополітики, за перше півріччя фермерським господарствам загалом нараховано 81,4 млн. грн. компенсацій. Із цих коштів фермери вже отримали 18,6 млн. грн. А решта 62,8 млн грн – підготовлені до виплат.

Зокрема, фермерам нараховано 46,1 млн. грн. компенсації за придбану агротехніку та обладнання українського виробництва. У рамках здешевлення кредитів вже виділено 22,3 млн. грн. держдопомоги. Ще 46,7 млн. грн. компенсації нараховано фермерам за програмою «Надання кредитів фермерським господарствам»  від Укрдержфонду.

Крім того, Уряд частково компенсує 16 фермерам витрати на сільськогосподарські дорадчі послуги (142 тисячі грн.). Субсидію на одиницю оброблюваних угідь призначено 386 фермерським господарствам. Разом їм нараховано 12,8 млн. грн., серед яких 2,3 млн. грн. отримає 41 новостворена ферма.  

Найактивнішими учасниками програм держпідтримки є виробники Волинської області – вони подали 250 заявок. Найменше зацікавились державними коштами фермери Дніпропетровщини (4 заявки), Чернігівщини (5 заявок) та Київщини (12 заявок).

Чому фермери не поспішають?

Торік лише близько 13% фермерів подали заявки на державну допомогу, цьогоріч ситуація видається не набагато кращою. У профільному відомстві таку поведінку аграріїв пояснюють тим, що чимало господарств працюють у “тіні”, а держава надає гроші лише легально зареєстрованим підприємствам. 

«Коли ми говоримо про держпідтримку, то право на неї мають ті підприємства, які працюють абсолютно легально. Фермер повинен збувати свою продукцію не за готівку. Він повинен декларувати всі свої доходи і витрати, вести елементарну бухгалтерію», – пояснив директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Тарас Висоцький.

Низька активність фермерів, на думку фахівців, викликана також браком знань про доступні програми компенсацій. Тому цього року у кожному регіоні Мінагрополітики започаткувало інформаційну кампанію на  підтримку розвитку фермерства. Місцева влада і фахівці зустрічались із аграріями та відповідали на питання фермерів. 

Водночас самі сільгоспвиробники вважають, що умови державних програм для них є занадто складними. 

«Річ у тому, що для мене видалася доволі складною сама система отримання допомоги. Є багато умов, яким новоствореному підприємству потрібно відповідати. З одного боку, все логічно і потрібно, аби уникнути зловживань, з іншого ж – занадто важко їм відповідати. Не можу сказати, наскільки цей баланс оптимальний», – розповів фермер із Харківщини Євген Твердохлібов, який торік подав документи на компенсацію від держави.

Крім того, за словами аграріїв,суми компенсацій для фермерів-початківців є недостатніми. Найсерйознішим викликом для них є придбання власної сільськогосподарської техніки. Але державної субсидії вистачає лише на поточні витрати – купівлю насіння, пального, добрив тощо. Крім того, кошти від держави більшість фермерів отримує   восени, коли основні аграрні роботи, на які вони потрібні, вже минули. 

Втім, попри недосконалість механізму держпідтримки, і фермери, і урядовці не стримують оптимізму. Адже детінізація агроринку і розвиток нішового фермерства – справа не одного року. І початок для неї уже закладено. 

Оксана КОВАЛЬ.

В Україні діє близько 45 тисяч фермерських господарств, які розводять худобу і птицю, вирощують зерно,  овочі, ягоди і фрукти. Більшість із цих ферм є невеликими, і саме їхній розвиток є одним із ключових пріоритетів держави. Цього року, колишнє Міністерство аграрної політики та продовольства збільшило видатки для фермерів. Чи отримали селяни обіцяні кошти і як розподіляється допомога, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

На підтримку фермерських господарств у цьогорічному Держбюджеті, як і торік, закладено 1 млрд 44,5 млн. гривень. З-поміж цих коштів 244,5 млн. грн. передбачено на кредитну програму для фермерів.

Державна допомога включає субсидії, дотації та різного роду грошові компенсації. Наприклад, фермерам можуть відшкодувати частину витрат на сільськогосподарську техніку або ж на дорадчі послуги з агрономії, ветеринарії, бухгалтерського обліку, юридичних питань тощо. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 545

Сергій  Ус мешкає в селі Стобихва, що на Камінь-Каширщині. Село далеке від «цивілізації», але благодатне для творчості.

Хто знає, що діється в надрах людського єства? В якусь мить настає прозріння, і ти бачиш сенс життя в іншому вимірі. Тоді всі сили, розум, невгамовний дух  – генеруються у новий вмотивований сенс діяльності.

Так сталося, що Сергій Ус захопився краєзнавством. «Протоптав доріжку» до таємних архівів  СБУ і вирішив їх оприлюднювати для широкого загалу.

Кого не зацікавить тема  боротьби українців за волю і незалежність на основі реальних документів?

28 серпня ц. р. автор  завітав у читальний зал центральної районної бібліотеки з презентацією книги «Хроніка Волинського Полісся» (на знімках).

Приходить час, і пам’ять знову й знову випробовує нас на терезах долі – воля чи смерть? До нас, сучасних, ХХІ століттям просвітлених, мов із темної печери  виходять привиди минулого. Вони проникають в наші душі. Асоціації різні: в одних жевріє виправдання, в інших бурхає енергія звинувачень у злочинах проти  людини і нації.

Краєзнавця-дослідника  представила  присутнім ведуча Ольга Бичковська. Це не заспів зустрічі, а реквієм по братовбивству і жахіттях повоєнної пори. Застерігаю – читати для дітей до 16 років не бажано.

Послухаймо:

– Не вчимось на уроках історії, тому все повертається на круги своя – знову маємо війну на Сході. Забуваємо, що над нами двоголовий російський орел кружляє, який не прощає байдужості. Він не відпускає.

В ті далекі часи були герої та антигерої. Ось   сповідь колишнього чекіста, який разом з іншими, під виглядом бандерівців, вбивав мирних селян і дітей тільки заради дискредитації  вояків УПА та членів руху ОУН:

«Наша група позбавила життя не один десяток людей, яких ми вбивали ніби за симпатії до совіцької влади. І ось нині, на схилі літ, стоячи над могилою, хочу висповідатись, розповісти правду, хто насправді проводив ті криваві акції. Мені привиджуються ті нещасні, які просили у нас пощади, але пощади не було…

Часто у снах я чую крик чотирирічного хлопчика: «Не бий мого тата!!!». Він вирвався із рук нашого старшини, притім укусив його за палець. Тоді старшина вхопив хлопчика за ніжки і з усього маху вдарив  об стіну головою. Мозок із розбитої голівки дитини бризнув по хаті  і на нас, на наші руки, на обличчя. Я за той час розстріляв двох сестричок 10-ти та 12-ти років. Вони зацепеніли від жаху, і навіть не розуміли, що відбувається. Батько, мати на колінах благали нас пощадити хоч би дітей, і теж не розуміли, за що їм така кара. Вони думали, що ми бандерівці. Голос того хлопчика, зойки нещасних сестричок переслідують мене вдень і вночі…

Старенький священик зблідлими вустами (на сповіді) прошептав: «Сину, великі твої гріхи, але оскільки ти каєшся і тебе змушували твої командири, я можу дати тобі розгрішення, але тільки тоді, коли ти напишеш у ті села, де ви проливали кров невинну, лист-покаяння…».

Повну розповідь про ці жахіття можна прочитати у часописі «Прикарпаття» від 30 квітня 2005 року. Так рано чи пізно правда виходить на люди.

Сьогодні в залі присутня людина, яка була свідком тих далеких подій  – це Іван Шевко. Дякуємо Вам. Відчувайте нашу любов».

Звичайно, присутніх не менше цікавило, що розповість дослідник Сергій Ус.

Вдивляюсь в обличчя автора книги і бачу перед собою справжнього вояка УПА. Потужна статура, цілеспрямований погляд, впевнені рухи, розважлива мова. До цього не вистачає хіба що уніформи та стрілецької зброї.

Він розказує, що його дослідження стосується північних районів Волині – тобто Камінь-Каширського, Ратнівського, Маневицького, Любешівського. На  ковельчан чекає другий том, де вже зібрано багато матеріалів, які проливають світло на діяльність ОУН, УПА і так само НКВС.

Документи, які публікуються в книзі, –це зведення про операції з ліквідації бойових загонів УПА та їх командирів. Тут  доповідні записки і рапорти про арешти, розстріли, допити і зради. Вони не редаговані – все мовою оригіналу. Автор наголошує.

– Взагалі, історія – суб’єктивна наука. Ця книга  розкриває точку зору каральних органів. На сьогодні про УПА написано багато, тому є можливість для аналізу та порівняння.

Берія повторював: «Кожен злочин має прізвище, ім’я та по батькові. Сьогодні ми бачимо на основі реальних документа, які злочини робила злочинна система. Тих злочинів відкривається все більше і більше. НКВС для знищення вояків УПА використовувала спеціальні   препарати. Їх добавляли в їжу. Там, де доза була перевищена, вояки помирали, інші ставали неспроможні до логічного мислення і потрапляли в пазурі карателів.

В архівах немало свідчень про виселення українців до Сибіру за найменші провини. Мої дослідження мають охопити події 1845–1956 років. Єдина проблема – це кошти. Пенсії у 2 тисячі гривень вистачає хіба що на поїздки до Києва. Надіюсь на свідомих українців, які розуміють, що ці книги і дослідження потрібні.

Були запитання і відповіді. Присутні викупляли книгу ( з автографом) і карту Волині   з позначенням місць розташування бойових загонів УПА та групи НКВС.

Зустріч була цікавою та змістовною.

І справді, як сказано вище, дай нам, Боже, сили, щоб такі криваві події не повторилися, і Україна в мирі та єдності розквітала. У цьому контексті – подячне слово слід сказати  центральній районній бібліотеці (директор Галина Божик) і милій, чарівній Ользі Бичковській, які весь час невтомно – на вістрі становлення Незалежності. Це свята місія.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Сергій  Ус мешкає в селі Стобихва, що на Камінь-Каширщині. Село далеке від «цивілізації», але благодатне для творчості.

Хто знає, що діється в надрах людського єства? В якусь мить настає прозріння, і ти бачиш сенс життя в іншому вимірі. Тоді всі сили, розум, невгамовний дух  – генеруються у новий вмотивований сенс діяльності.

Так сталося, що Сергій Ус захопився краєзнавством. «Протоптав доріжку» до таємних архівів  СБУ і вирішив їх оприлюднювати для широкого загалу.

Кого не зацікавить тема  боротьби українців за волю і незалежність на основі реальних документів?

28 серпня ц. р. автор  завітав у читальний зал центральної районної бібліотеки з презентацією книги «Хроніка Волинського Полісся» (на знімках).

Приходить час, і пам’ять знову й знову випробовує нас на терезах долі – воля чи смерть? До нас, сучасних, ХХІ століттям просвітлених, мов із темної печери  виходять привиди минулого. Вони проникають в наші душі. Асоціації різні: в одних жевріє виправдання, в інших бурхає енергія звинувачень у злочинах проти  людини і нації.

Краєзнавця-дослідника  представила  присутнім ведуча Ольга Бичковська. Це не заспів зустрічі, а реквієм по братовбивству і жахіттях повоєнної пори. Застерігаю – читати для дітей до 16 років не бажано.

Послухаймо:

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 636

«Коли пишу, про вік свій забуваю…».

Ці поетичні рядки Якова Лавренка стосуються багатьох літніх людей. В умовах існування, коли Людина відсторонена від активного суспільного життя, коли потрапляє в тенета негараздів побутового (часто сімейного) характеру, вона шукає мотивованості до тієї чи іншої діяльності. 

З боку свого шляху залишає негативні емоції, плакання на свою «гірку» долю, переступає через слабкодухість і поринає в інший, часто-густо творчий світ. Саме в такій когорті невтомних знаходиться автор наведених вище рядків Яків Якович Лавренко.

«Коли пишу, про вік свій забуваю…».

Ці поетичні рядки Якова Лавренка стосуються багатьох літніх людей. В умовах існування, коли Людина відсторонена від активного суспільного життя, коли потрапляє в тенета негараздів побутового (часто сімейного) характеру, вона шукає мотивованості до тієї чи іншої діяльності. 

З боку свого шляху залишає негативні емоції, плакання на свою «гірку» долю, переступає через слабкодухість і поринає в інший, часто-густо творчий світ. Саме в такій когорті невтомних знаходиться автор наведених вище рядків Яків Якович Лавренко.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 907

Творчий туристичний клуб "Ми" у древньому Лучеську організовує вже  VI туристичний фестиваль авторської пісні, фото і кіноаматорів "Вітрила пригод", який відбудеться 28-29 вересня 2019 року. Фестиваль присвячений Дню туризму та Дню кіно. Проводиться задля підтримки духу українських бійців.

Якщо Ви співаєте пісні під гітару, робите світлини подорожей та створюєте цікаві фільми про свої мандрівки, надсилайте свої творчі роботи на фестиваль! Заявки приймаються  до 15 вересня 2019 року.

У Вас є  можливість випробувати себе у трьох  конкурсах:

1. Авторської пісні та співаної поезії. Індивідуальні виконавці та гурти від 2-ох осіб та більше;

2. Фотоконкурсі  –  Пейзаж, Репортаж, Портрет туриста;

3. Конкурсі кіноаматорів – Фільм-мандрівка, краєзнавче дослідження. Хронометраж: до 15-ти хв;

Фільм про особистість.  Хронометраж: до 10-ти хв;

Відеокліп на туристичну тематику. Хронометраж: до 5-ти хв.

Отож, пакуйте у валізи свої творчі надбання, гарний настрій  і гайда до Луцька.

l

Цьогоріч одним з гостей фестивалю буде Маркіян Прохасько зі Львова, який побував в Антарктиді. Він ділиться своїми враженнями від цієї цікавої подорожі: "Антарктида неймовірна, прекрасна, велична і розширює кругозір.  Щодня зі мною траплялися несподівані речі. Я знав про морську хворобу, але не думав, що це настільки паскудне відчуття. Коли потрапляєш на станцію, вражає ефект цивілізації. Здивувався, бо думав, що поїду туди і буду працювати 24 години на добу. Але, як і вдома, хотілося відпочити, піти погуляти, випити кави. Звучатиме смішно, але несподіваним є те, що ти залишаєшся собою, куди б  не поїхав. А з іншого боку, ти змінюєшся, відкриваєш у собі нові риси, які не мали можливості проявитися у звичайному житті".

Експедиція Маркіяна проходила на станції "Академік Вернадський". Її підтримали  "Видавництво Старого Лева", а також інституції, медіа, приватні особи. Він стояв   за стерном яхти "Selma", яка ходить до Антарктиди вже 15 років і стала легендарною. "Вирізняється вона тим, що кожен мандрівник є, водночас, членом команди, тож кожен має різні форми чергування. У "той бік" випало раз на чотири доби куховарити із напарницею, а інші три доби – по 8 годин на добу чергувати із кимось з учасників плавання на палубі: по черзі стояти за стерном практично у будь-яку погоду, у будь-яку пору доби, при будь-якому самопочутті. Лише у сильний шторм стернували тільки найдосвіченіші. Коли стояли на якорі – була ще якірна вахта: пильнувати яхту від айсбергів вночі. І так по колу 2 тижні", – каже Маркіян. 

За  його словами, тему Антарктиди він почав досліджувати ще п'ять років тому. Почалося все з романтичного зачарування природою континенту і переросло у справжнє захоплення геополітичним потенціалом материка. Про "цікавинки" своєї подорожі він поділиться з усіма охочими 28 вересня об 11.00  год. у Палаці культури м.Луцька. 

P.S.Маркіян Прохасько – письменник, журналіст, колумніст. Народився в Івано-Франківську, з дитинства живе у Львові. Вивчав історію та журналістику в Українському католицькому університеті. Працював у львівському виданні "Твоє місто". Публікувався у виданнях "Zbruc", "The Ukrainians", "Українська Правда", "День", "Галицький кореспондент", "Курс", "Медіакритика", "Український журнал" та інші. 2018 року написав книжку "Нестримна сила води", що побачила світ у "Видавництві Старого Лева". 

Чекаємо нових творчих робіт від постійних учасників фестивалю та новачків до 15 вересня 2019 року  винятково на електронну адресу: prigodvitrila@gmail.com. Довідки  на Фейсбук-сторінці ВІТРИЛА ПРИГОД та  Вайбер +380993212115 Руслана Мельник.

Вл. інф.

НА ЗНІМКУ: Маркіян Прохасько в Антарктиді.

Фото з архіву 

туристичного клубу "Ми".

Творчий туристичний клуб "Ми" у древньому Лучеську організовує вже  VI туристичний фестиваль авторської пісні, фото і кіноаматорів "Вітрила пригод", який відбудеться 28-29 вересня 2019 року. Фестиваль присвячений Дню туризму та Дню кіно. Проводиться задля підтримки духу українських бійців.

Якщо Ви співаєте пісні під гітару, робите світлини подорожей та створюєте цікаві фільми про свої мандрівки, надсилайте свої творчі роботи на фестиваль! Заявки приймаються  до 15 вересня 2019 року.

У Вас є  можливість випробувати себе у трьох  конкурсах:

1. Авторської пісні та співаної поезії. Індивідуальні виконавці та гурти від 2-ох осіб та більше;

2. Фотоконкурсі  –  Пейзаж, Репортаж, Портрет туриста;

3. Конкурсі кіноаматорів – Фільм-мандрівка, краєзнавче дослідження. Хронометраж: до 15-ти хв;

Фільм про особистість.  Хронометраж: до 10-ти хв;

Відеокліп на туристичну тематику. Хронометраж: до 5-ти хв.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 456