Блискучі грані дорогоцінного освітнього каменя
ІІІ тур Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2019" у номінації "Географія", про який ми повідомляли, зібрав до Ковеля кращих педагогів з усіх областей країни, а з ними – очільників Міністерства освіти і науки України.
Тож пропоную на початку бліц-інтерв'ю з Романом Гладковським, головним спеціалістом згаданого Міністерства.
– Як оцінюєте рівень проведення конкурсу в умовах "провінційного" Ковеля?
– Найвищим балом. Все було злагоджено, продуктивно і організаційно виважено.
– Ковельські освітяни справились із відповідальним завданням? Професійність не відстає від загальноприйнятих стандартів?
– Слід зазначити, що у вашому місті діє злагоджена команда однодумців. Тому все вдається, і рівень географічної освіти достатньо високий.
– Що найбільше вразило?
– Діти. Вони креативні, допитливі, із високим рівнем знань. Я обізнаний, що юні географи з Волині – в числі перших на Всеукраїнських конкурсах і олімпіадах. Знайомий із переможцями з Нововолинська, Луцька, але тим, що відчув, побачив у вас, був вражений. Молодці!
– Волинь цікава?
– Так. Всі відчули дух Лесі Українки, незабутнє враження залишила древня історія Луцька, а ще пізнали непідкупний український патріотизм, коли побували в урочищі "Вовчак", де зародилася УПА.
Та головне – люди! Вони доброзичливі, комунікативні і готові прийти на допомогу тому, хто її потребує.
– Що було головною метою конкурсу?
– Конкурс – це не просто "урок" з географії, а пізнання один одного, єднання Півдня і Півночі, Сходу і Заходу. Тут зароджується і утверджується реальна європейськість.
l
Я з приємністю слухаю мову відповідального чиновника Міністерства освіти і науки, досить юного, і відчуваю, що його хвилює не тільки рівень викладання географічної науки в школах, але й, насамперед, майбутнє країни.
Знаю, що найбільші навантаження, найважливіші організаційні переживання випали на долю вчителів, учнів та директорки НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. № 11-ліцей" Галини Сидорук. Цікавлюсь її думкою про організацію конкурсу.
– Не помилюсь, коли скажу, що ви пережили відповідальні години і дні, одні з найважливіших, які бувають у житті кожного з нас. Ваша школа на досить високий рівень підняла планку в багатьох номінаціях освітянської діяльності. Вдалося втримати її рівень і цього разу?
– Перші дні були надзвичайно напруженими. Коли ще бачила школа, її вчителі, учні цілу когорту найкращих вчителів з усієї країни? Старались всі. Полегшення настало після першого конкурсного відбору.
– А учні як себе зарекомендували?
– Я в них була впевнена, і вони не підвели. Старалися. Кожен клас виставляв найкращих. Вердикт винесуть члени журі, оргкомітет.
– Було цікаво?
– Звичайно. Посудіть самі: кожен учитель має свою методику викладання предмета, у кожного свої засоби та прийоми для висвітлення тієї чи іншої теми. Це неоціненний досвід.
– Не виникало думки: а навіщо нам ця морока?
– Навіть ні на мить. Так можуть думати невігласи та лінивці. Конкурс мобілізує всіх – і школу, і управління освіти. Ми набрались досвіду від інших, стали на вищу сходинку на шляху до європейського рівня.
l
Особисто, і не раз, чув, як неохоче окремі вчителі ідуть на конкурси року. Справді, турбот – по самі "вуха". Ти маєш вчитися впроваджувати передові педагогічні інновації, розширювати і формувати новий світогляд на той чи інший предмет. Накопичувати педагогічні знання, а ще бути не схожим, а кращим за інших. Тут і нічка недоспана, і сім'я якоюсь мірою обділена увагою, не говорячи вже про внутрішній світ, позначений переживаннями.
На форумі хтось влучно сказав, що педагогіка – це мистецтво. І справді, хто йде на ці змагання, не просто учитель, а Митець, Маестро з великої літери. Він повинен мати хист до вищої освітянської творчості.
Конкурс Всеукраїнського рівня – це і є вершина, яку підкорюють найкращі. Це і є головна мотивація до дії кожного вчителя. Більше того, конкурсний форум можна порівняти з дорогоцінним каменем, грані якого відшліфовані. Одна з таких граней – це зародження дружніх стосунків між конкурсантами. Про це говорила у вітальному слові Тетяна Соломіна, заступник начальника управління освіти та науки облдержадміністрації.
– Якщо ти не перший, а хтось був кращим, то є над чим попрацювати. А в цьому процесі найголовніша істина - це те, що серце віддаю дітям, – наголосила виступаюча.
Не менш образно про конкурс сказав Петро Олешко, ректор Інституту післядипломної педагогічної освіти:
– Ці змагання – серйозне випробування. Епіцентр логіки і стресу, креативу і прогресу. Перегорнута сторінка літопису, яка засвідчила, що вчитель є центром майбутньої світобудови, навколо якої "обертаються" інтелект, досвід, професіоналізм. І ще маємо усвідомити, що не тільки історія та пам'ять є мірилом патріотизму, а й така наука, як географія. З вашого досвіду ми відчуваємо це сьогодні. По праву – це ще одна блискуча грань і предмета, і конкурсу.
– Вісім днів, зранку до смеркання, кращі вчителі географії переконливо доводили, які вони креативні, прогресивні, професійні та гарні. Подяка – всім! Але найвищого пошанування заслужили Галина Сидорук, директор школи. Дякуємо сьогодні за опіку Віктору Бичковському, начальнику Ковельської міської освіти і його команді, які ні на мить не відходили від нас і робили все, щоб було добре.
І все ж на перше місце я ставлю ваших учнів. Вони працювали на рівні з конкурсантами. Скажу, що члени журі у них багато чому вчились, – такі зворушливі слова мовила Людмила Доценко, голова журі, завідувач кафедри географії та картографії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор географічних наук, професор.
l
І, нарешті, фінальні озвучення імен переможців. Лауреатами ІІІ туру Всеукраїнського конкурсу стали: Олег Горовий, учитель Ірпінської спеціалізованої ЗОШ І-ІІІ ст. № 12 імені Заріфи Алієвої Ірпінської міськради Київської області і Тетяна Воробйова, вчитель СШ № 16 Оболонського району м. Києва.
Абсолютним переможцем змагань визнано Яну Коробкову, вчителя Хоньковецької ЗОШ І-ІІІ ст. Могилів-Подільського району Вінницької області.
Поважне журі наголосило, що переможених немає – перемогли всі, хто брав участь у змаганнях. Лауреатам фінального вибору вручені спеціальні Дипломи та сувенірні подарунки.
Вітальне слово мали Віктор Бичковський, Яна Коробкова, переможниця конкурсу; Микола Задорожний, редактор журналу "Географія та економіка в рідній школі".
Фінальна підсумкова зустріч у Народному домі "Просвіта" стала гарним душевним святом. Для цього постаралися юні аматори сцени шкіл міста, Палацу учнівської молоді імені Івана Франка і відомий у Європі Народний аматорський камерний ансамбль "Квінта" Ковельської школи мистецтв (директор Андрій Мигуля).
– Шановні учасники конкурсу! Ви повезете свої враження (сподіваюсь, позитивні) у всі куточки України. Ми вдячні, що ви обрали нас. Адже ви підняли на вищий рівень рейтинг нашого рідного міста Ковеля, – так образно висловилася на прощання Віра Федосюк, секретар міської ради.
…Відшуміли конкурсні баталії. Ще одна сторінка літопису корисних, мирних справ перегорнута. Тож успіхів і творчих злетів, дорогі педагоги!
Анатолій СЕМЕНЮК.
ІІІ тур Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2019" у номінації "Географія", про який ми повідомляли, зібрав до Ковеля кращих педагогів з усіх областей країни, а з ними – очільників Міністерства освіти і науки України.
Тож пропоную на початку бліц-інтерв'ю з Романом Гладковським, головним спеціалістом згаданого Міністерства.
– Як оцінюєте рівень проведення конкурсу в умовах "провінційного" Ковеля?
– Найвищим балом. Все було злагоджено, продуктивно і організаційно виважено.
– Ковельські освітяни справились із відповідальним завданням? Професійність не відстає від загальноприйнятих стандартів?
– Слід зазначити, що у вашому місті діє злагоджена команда однодумців. Тому все вдається, і рівень географічної освіти достатньо високий.
– Що найбільше вразило?
– Діти. Вони креативні, допитливі, із високим рівнем знань. Я обізнаний, що юні географи з Волині – в числі перших на Всеукраїнських конкурсах і олімпіадах. Знайомий із переможцями з Нововолинська, Луцька, але тим, що відчув, побачив у вас, був вражений. Молодці!
– Волинь цікава?
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 477