Повідомлення в номер / Долю не оминеш

04.05.2020

Долю не оминеш

Присвячую тим,

хто кохав і кохає

Той новорічний вечір Олена і Анатолій запам'ятали на все життя. Ще день тому вони й гадки не мали, що доля подарує їм у ніч з 31 грудня на 1 січня зустріч біля святково прихорошеної ялинки в селищі ковельських машинобудівників. І не просто зустріч, а перше побачення двох раніше не знайомих одне одному людей.

А все починалося традиційно: вечірка у колі друзів, передзвін келихів із шампанським, сміх, жарти і, як годиться, привітання: "З Новим роком! З новим щастям!". По тому хлопці і дівчата гуртом вирушили до новорічної ялинки, де у цю пору, за традицією, збиралася сільмашівська молодь. Та й старші віком люди, яким надокучив телевізор, теж виходили подихати свіжим повітрям і помилуватися салютами й феєрверками.

Анатолія Олена помітила здалеку: високий, стрункий, модно одягнутий, він вирізнявся поміж інших якоюсь особливою чоловічою вродою, врівноваженістю і таємничим блиском в очах.

Підійшовши до юнака, дівчина запитала без особливих церемоній:

– А ти хто такий? Чому я тебе не знаю?

Хлопець трохи знітився, але, глянувши на усміхнену і розпашілу красуню, швидко оговтався і сказав:

– Я тут живу з батьками. Нещодавно демобілізувався, тепер відпочиваю після служби. Ось і сюди зайшов подивитися.

Скромність, вроджена інтелігентність нового знайомого приємно вразила Олену. Серце в грудях закалатало сильніше, а в думках визріла майже несамовита ідея: "Він має бути мій! Я доб'юся цього!". Схоже, що й Анатолію Олена припала до душі. А тому, досхочу потанцювавши довкола ялинки, він запросив її додому на каву. З батьками жив неподалік, тож дівчина охоче погодилася.

З тих пір їх зустрічі стали регулярними. Анатолію з Оленою було цікаво: сам спокійний, врівноважений, він зачаровано вслухався у кожне слово цієї енергійної, темпераментної і розумної юнки. Згодом познайомився з її мамою – педагогом за освітою, духовно багатою особистістю. Коли збиралися разом, було про що поговорити – спільність інтересів та захоплень єднали.

Батьки Анатолія не заперечували проти дружби сина з Оленою, бо вважали, що настав час для створення сім'ї. Здавалося, що ось-ось молоді освідчаться одне одному в коханні, а там і до весілля недалеко.

Та не так сталося, як гадалося, адже недаремно кажуть, що біда і радість поруч ходять. Хтось наговорив дурниць Олені на Анатолія, а Анатолію – на Олену. Видно, заздрощі взяли гору над здоровим глуздом. Як результат, кохання, яке здавалося міцним і непорушним, дало тріщину, а згодом розбилося в друзки: Олена погодилася вийти заміж за знайомого бізнесмена. Анатолій теж не залишився в "боргу" – запропонував руку і серце однокласниці.

Руку він, звичайно, запропонував, а серце не зміг – у ньому залишилася кохана Оленка. Вже й весілля зіграли, і жити разом почали, а омріяного домашнього затишку не було. Не почувалася щасливою й Олена. Виявилося, що її чоловік – людина егоїстична і підступна. Єдине, що тримало в сім'ї, – вагітність, адже незабаром мала родити.

Потрапила в пологовий будинок взимку, почуваючись зле. Про її недугу від знайомих довідалася мама Анатолія, яка тут же зателефонувала сину. Тільки й сказала: "Оленці погано. Може, варто поїхати?".

Анатолію двічі не треба було говорити. Він негайно розшукав свого давнього друга і попросив підвезти до лікарні. Коли зайшли в приймальне відділення, чергова медсестра запитала: "Ви до кого?". "До Олени", – голосно сказав Анатолій. "А ви хто?". Мить помовчавши, той відповів: "Чоловік…".

Вийшовши у коридор і побачивши Анатолія, молода жінка трохи не впала. "Ти чого тут?" – запитала, тамуючи біль. "Я прийшов до тебе, бо кохаю, – тихо мовив чоловік, і на очах у нього забриніли сльози. – Я дуже переживаю за тебе, і батьки переживають". "Все буде добре, – намагаючись бути спокійною, прошепотіла Олена. – Повертайся додому, не хвилюйся. Тебе чекає дружина і батьки".

"Але я люблю тільки тебе! – в розпачі, майже ридаючи, видихнув Анатолій. – Так, я зараз поїду додому, але знай: навіть якщо ми не станемо подружжям, я тебе в спокої не залишу – ти будеш моєю!".

Повернувшись, він швидко вийшов з приймального відділення. На дворі падав густий сніг. Такий самий, як у ту щасливу новорічну ніч, коли вони познайомилися біля "сільмашивської" ялинки.

Олена незадовго народила сина. Назвала його Анатолієм. Згодом подала на розлучення. Чоловік надто не перечив, бо давно зрозумів: вони – не пара. Розлучився й Анатолій, дружина якого, користуючись добротою чоловіка, вела себе не надто цнотливо, а іноді просто негарно…

І ось настав день, коли Олена і Анатолій зустрілися під Новорічною ялинкою знову. На цей раз не в районі "Ковельсільмашу", а в центрі міста. Знову падав густий сніг, і очі жінки сяяли щастям та надією.

– Виходь за мене заміж, – трохи ніяковіючи, сказав Анатолій.

– Але ж у мене дитина, – тихо мовила Олена.

– Не хвилюйся. Я стану хлопчику другим батьком. Зрештою, думаю, ми з тобою народимо ще не одного козака.

Мить помовчавши, додав:

– Я ж тобі казав, що ти будеш моєю. От і стань нею. Як не крути, а долю не оминеш.

Через деякий час вони одружилися. І було весілля, і були музики, і були поцілунки під вигуки: "Гірко!". Тільки молодятам гірко не було – вони знайшли одне одного через довгі літа розлуки.

А незабаром у них – срібне весілля…

Олекса ДОСВІТНІЙ.

Присвячую тим, хто кохав і кохає

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1014

Повідомлення в номер / Її найбільше багатство

04.05.2020

Її найбільше багатство

Ніна Архипівна Нечіпко розміняла сотню літ. Важким було її життя, але вона на нього не скаржиться, а дякує Богу , що до цього часу ще ходить по цій грішній землі. Народилася в селі Ружині (колонія "Ставища") Турійського району 1929 року на старий Новий рік. Сім'я була велика - шестеро дітей: три дочки і три сини. Батьки мусили важко працювати, щоб прогодувати дітей.

– Мій батько і троє братів грали на весіллях, – розповідає бабуся. – У нас в хаті була така велика труба закручена, барабан, кларнет і саксофон. Ото музика і виручала нас. Дуже файно батько з братом грали, за те і кликали їх на весілля й платили якийсь гріш. Я тільки два класи польської школи закінчила. А потім почалася війна. Бомблять самольоти над річкою, А ми втікаємо, хто куди. Батько меншу сестру тримає на руках, щоб перенести через річку. Пулі свищуть – страшно так! Дві сестри поранило.

Вся сім'я втікала подалі від лінії фронту і опинилась у селі Дрозднях Ковельського району, де пробули три місяці. Поліну (старшу сестру) поранило, і вона відстала від сім'ї. Тож змушена була повернутися додому. Ніч, темно, а вона поранена дошкандибала до свого льоха, де її знайшли німці.

– Нашу поранену сестричку забрали німці в плєн, їй тоді було 15 літ, – з сумом пригадує Ніна Архипівна. – В Німеччині її німці і лікували. Вона там мусила збирати каміння по полях – таку роботу їй дали.

Після закінчення війни сім'я повернулася під Ружин в колонію "Троскоти". Жити немає де. Дві корови і хата згоріли - не зосталось нічого. Батько Ніни Архипівни зробив сам бункер, щоб було де жити. Мати мусила шукати якийсь підробіток щоб утримувати сім'ю. Часто брала з собою Ніну у Володимир- Волинський копати бульбу, варити хазяям їсти, в'язала панчохи. А додому за роботу привозили жито, яке мололи у жорнах, пекли хліб і так виживали.

– Потім знову біда постукала у нашу сім'ю, – розповідає Ніна Нечіпко. – Після війни приїхали мінери розміновувати поля. Батько пішов їм показувати, куди йти і де розмінувати. Випадково наступив на міну, і йому відірвало ногу. А згодом брат став показувати дорогу якійсь жінці, що йшла додому і несла на плечах дитинку. Як тільки вступили на поле, пролунав вибух. Жінці відірвало обидві ноги, а братові одну. Як не одна біда, то друга. Спокою не було ніколи.

В 1951 році Ніна Архипівна вийшла заміж за місцевого хлопця – Григорія Нечіпка. Народилися троє діток – Віра, Василь і Валя. Важко жінка працювала в колгоспі. Гній вручну клали під бульбу. Жила спочатку у свекрушиній старій хаті в лісі, потім на хуторі купили землянку, щоб мати свій куток. І лише згодом побудували свою хату. Здавалося, тільки живи уже, життя потроху наладилося. Але на долю жінки випало нове випробування: треба було пережити зраду, сором і образу.

– Чоловік мій " знюхався" із приєжджою і втік з нею у Херсонську область, де вона раніше проживала, – пригадує молоді роки Віра Архипівна. – Та коханка з матирою приїхала в Ружин на проживаніє. Вона там гуляла начорно – мати думала, що вивезе її з села і позбудеться позору. Але хто гуляв , той і буде дальше гуляти. Ото вона і мого чоловіка підобрала. Шлявся, де хотів. Але довго не жив там з нею, бо грошей не було. Через 10 років обоє назад приїхали в Ружин. Тільки коханка – до матері, а він (сестра якусь бабу знайшла) – у Ковель. Але і там довго не був – проситися до сім'ї. Каже дітям : "Скажіте матері, щоб прийняла мене, я вже буду з нею жити..."

– Як-то мені обідно було, – каже бабуся, – прожили разом в 30 літ, і на старість отаке треба вчверити. Тож то позор який! Я мусила сама троє дітей на ноги ставити : косила, орала, свинаркою була. А як дітей поженила, то приплентався до мене – сім'ю згадав. А раніше ми йому не потрібні були. А тепер, як сам нікому не нужний став, то хвоста між ноги – і до нас!

Заболів мій Гриць туберкульозом, зять завіз у Луків у тубдиспансер лікуватися. Діти їздили провідували, то якось він їм каже : " Що мені діти?.. Аби мати до мене приїхала..."

Хотівши чи не хотівши, мусила я Григорія забрати до себе. Добра з ним не мала – горілка його звела: піде кудись на цілий день і не приходить. Швендяв, де хотів. І через півроку помер. Йому тоді був 61 рік. А які я йому похорони справила! Все село з мене дивувалося: закололи кабана і найняла музику, щоб грала! Хоча він у мене того не заслужив.

Ніні Архипівні на старий Новий рік виповнилося 91 рік. Вона цікавиться всіма новинами, читає газети без окулярів. Дає собі раду. Дочка Віра і дві онучки живуть в Ружині – тож бабуся під " присмотром". А менша дочка Валя, яка зараз в Італії, провела матері газ у хату, навезла одежі. Тож бабця Ніна тепер живе, як пані. Всі її люблять. Має 9 онуків, 15 правнуків і 1 праправнучку. Ото й усе її багатство.

Галина ОЛІФЕРЧУК.

Після закінчення війни сім'я повернулася під Ружин в колонію "Троскоти". Жити немає де.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 617

Повідомлення в номер / Сторінка- цікавинка

04.05.2020

Сторінка- цікавинка
Надпопулярні продукти під час карантину: міфи та факти про них
Надпопулярні продукти під час карантину: міфи та факти про нихСторінка- цікавинка

Сторінка- цікавинка

Найпопулярні продукти під час карантину: міфи та факти про них
Під час карантину зріс попит на продукти, які нібито зміцнюють імунітет і допомагають протистояти різним недугам. Але чи працюють народні засоби насправді? У цьому матеріалі ми розповімо вам, чим корисні популярні добавки, а які історії про них — всього лише вигадки.

Куркума

Чай з куркумою став одним з найпопулярніших напоїв. Вважається, що куркума допомагає побороти найрізноманітніші болячки, зміцнити організм, привести тіло в тонус і взагалі є універсальним засобом для поліпшення здоров'я. Чим же куркума корисна насправді?

У куркумі міститься куркумін, і він дійсно має антимікробні та антисептичні властивості, є непоганим природним знеболюючим і антиоксидантом. Але ця речовина з спеції засвоюється організмом тільки на 5-10 відсотків. А ефект від застосування є накопичувальним. Тобто, вживати куркуму в якості добавки потрібно досить довго, щоб вона дала хоч якийсь ефект.

Імбир

Корінь імбиру є знаменитої спецією, з нього роблять чай і інші напої, також його додають в різні страви. Але в чому ж користь? Для початку потрібно сказати, що по-справжньому корисний тільки свіжий корінь. У ньому міститься велика кількість вітамінів С, В, калію, різних масел, також завдяки своїй гостроті він відмінно зігріває.

Імбир корисний для крові, він також допомагає при отруєннях та застуді. Але все-таки не можна сказати, що імбир що-небудь лікує. Швидше він просто допомагає зняти неприємні симптоми. Також його ні в якому случе не можна вживати людям з розладами печінки, жовчного міхура, шлунка і кишечника.

Лимон

Багато хто з дитинства знає, що вітамін С зміцнює імунітет. Але в чаї лимон перетворюється на звичайну смакову добавку. Вся справа в тому, що дорослій людині потрібно вжити 75-90 мг вітаміну С, щоб це мало якийсь ефект. В одній часточці лимона не міститься і десятої частини цієї дози. Щоб отримає необхідну кількість корисного речовини, потрібно повністю з'їсти невеликий лимон разом зі шкіркою.

Також важливо знати, що зловживання вітаміном С може бути небезпечним. Через нього можуть початися проблеми з травленням, тиском і серцем. Тому краще порадитися з лікарем і, за його порадою, додати в раціон вітаміни в таблетках.

Часник

Чимала кількість людей вірить, що за допомогою часнику можна перемогти практично будь-яку заразу. Але ця інформація не до кінця є правдивою.

Часник дійсно має певні антибактеріальні властивості. Тобто, вживання його для профілактики застуди може мати результат. Також він допомагає стабілізувати тиск і трохи поліпшити процес травлення. Але на цьому всі підтверджені факти про користь цього пахучого продукту закінчуються.

Малина

Чай з малиною є дуже смачний і приємно зігріває. Однак, його корисні властивості зведені до мінімуму. У малині міститься невелика кількість ацетилсаліцилової кислоти, яка допомагає боротися з жаром. Також будь-тепле питво, в тому числі і подібний чай, може значно поліпшити загальний стан. Також такий чай є досить поживним.

Під час карантину зріс попит на продукти, які нібито зміцнюють імунітет і допомагають протистояти різним недугам. Але чи працюють народні засоби насправді? У цьому матеріалі ми розповімо вам, чим корисні популярні добавки, а які історії про них — всього лише вигадки.

Куркума

Чай з куркумою став одним з найпопулярніших напоїв. Вважається, що куркума допомагає побороти найрізноманітніші болячки, зміцнити організм, привести тіло в тонус і взагалі є універсальним засобом для поліпшення здоров'я. Чим же куркума корисна насправді?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 605

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

04.05.2020

Від четверга

до четверга

Від четверга до четверга

1 травня, п’ятниця

Схід Сонця – 05.56 ; захід – 20.39.

Місяць – у Діві.

День праці.

Прп. Йоана. Мч. Віктора.

Іменини: Антона, Василя, Віктора, Віссаріона, Юхима, Івана, Кузьми, Тамари, Фелікса.

2 травня, субота

Схід Сонця – 05.55; захід – 20.41

Місяць – у Діві.

Міжнародний день астрономії.

Прп. Йоана Ветхопечерника.

Іменини: Матрони, Антона, Віктора, Георгія, Івана, Никифора, Трифона, Христофора.

3 травня, неділя

Схід Сонця – 05.53; захід – 20.42.

Місяць – у Діві.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 592

Повідомлення в номер / Гороскоп з 4 по 10 травня

04.05.2020

Гороскоп

з 4 по 10 травня

Гороскоп з 4 по 10 травня

ОВЕН. Варто подумати про змiну прiоритетiв. Можливо, доведеться робити те, чого ранiше не робили. I краще не панiкувати, а вчитися новому.

ТЕЛЕЦЬ. Успiх можливий, але потребуватиме великих затрат сил i часу. Маєте розраховувати тiльки на себе. Темп роботи краще не збiльшувати, а навпаки – понизити.

БЛИЗНЮКИ. Проєкти одержать додатковий поштовх, ще на крок наблизитеся до мети. Цiкавi iдеї та нестандартний пiдхiд дозволять полiпшити добробут.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 624

Повідомлення в номер / Просимо нас зрозуміти

23.04.2020

Просимо нас зрозуміти

Важкі часи переживає Україна, як, зрештою, увесь світ. Пандемія коронавірусу завдала величезного удару не лише по здоров’ю людей, а й негативно вплинула на економічне, політичне і суспільне життя буквально кожної держави.

В умовах форс-мажору працюємо і ми, журналісти. Різко впали доходи від реклами та оголошень, через що економимо у великому і малому. Працюємо лише три дні на тиждень, дещо скоротивши обсяг видання, переживаємо за його подальшу долю. Не секрет же: ряд державних ЗМІ, в т. ч. в Україні, припинили свій вихід. На допомогу від влади годі чекати, адже вона сьогодні теж переживає серйозну кризу і, як мені здається, не зовсім чітко усвідомлює свої подальші дії.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 483

Повідомлення в номер / Погода

23.04.2020

Погода в Ковелі 23-29 квітня

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 16^оС. Вітер західний помірно сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 5^оС. Вітер південно-західний помірний.

П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 17^оС. Вітер західний помірно сильний.

В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 9^оС. Вітер південний помірний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 663

Повідомлення в номер / Як не конфліктувати під час карантину

23.04.2020

Як не конфліктувати під час карантину?

Суспільство на тлі епідемії коронавірусу COVID-19 опинилося в ситуації потреби адаптації до нових умов життя, які найчастіше пов’язані з обмеженням в звичних діях, задоволеннях, навіть зобов’язаннях.

Цей факт не може не позначатися на психологічному сприйнятті того, що відбувається. Вперше в історії людства понад мільярд людей на всій планеті опинилися на домашньому карантині та в ізоляції від свого звичного кола спілкування. А все це через стрімке поширення коронавірусу COVID-19.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 732

Повідомлення в номер / Господь врятував сиріт від смерті

23.04.2020

Господь врятував сиріт від смерті

Сестри Ніна Тетерук і Галина Оніщук з с. Дрозднів зібралися поїхати в гості у Кемеровську область відвідати сім’ю покійного брата. Братиха Шура з сином і чотирма дочками вели господарство і якось давали собі раду. Їхні дві тітки уже купили квитки і збиралися в дорогу, аж раптом отримали телеграму приїхати не в гості, а на… похорони. Туди поїхали удвох, а назад повернулися вшістьох.

Колись четверо сестер Люся, Катя, Галя і Свєта жили у Кемеровській області. Найстаршій було 18, а найменшій – 12 років. Батько їхній давно помер, тож мама Шура з п’ятьма дітьми мусила якось давати раду, щоб сироти мали що їсти.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 574

Повідомлення в номер / Новий блискучий успіх Ольги Яренчук

23.04.2020

Новий блискучий успіх Ольги Яренчук

Вітаємо Ольгу Яренчук, яка зайняла перше місце в номінації «Благодійність медіа» в Національному конкурсі “Благодійна Україна-2019”!

У зв’язку з пандемією COVID-2019 та запровадженням карантинних заходів в Україні оголошення переможців Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2019» було перенесено в он-лайн-режим на 9 квітня 2020 року.

Бурштинову статуетку “АНГЕЛ ДОБРА” вручать після скасування карантину. Цьогоріч учасники подали найбільшу кількість заявок за всю історію конкурсів (2012-2019) – 1132 в 24-ох номінаціях.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 686