Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 306

14 серпня в народі відзначається одне з трьох великих церковних свят, присвячених Спасителю – Маковія, Медовий Спас або Маковий Спас.  Від цього дня починається Успінський піст, який триває 2 тижні.

Перший Спас – велике свято для всіх християн, оскільки здавна цього дня відзначається відразу кілька значущих подій.

Зокрема, у цей день православна церква відзначає Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. У храмах заведено винесення і поклоніння Хресту, щоб позбутися хвороб і очиститися від гріхів.

З цим святом збігається і тому приурочений день пам’яті семи мучеників Маккавеїв, їхньої матері Соломонії і учителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. прийняли мученицьку смерть від сирійського царя Антіоха Епіфана за свою віру і сповідування Істинного Бога. У православній традиції Маккавеї уособлюють символ непорушності в дотриманні християнських заповідей.

Вважається, що назва свята Маковій утворилася шляхом накладення імені Маккавея і співзвучної з ним рослини маку, який дозріває у цей час. 

Крім того, це свято має назву Медовий Спас, бо на цей період саме настає час збору меду з вуликів. За церковною традицією саме з цього дня можна було вживати в їжу мед. На честь свята у цей день готуються всілякі частування з маком і медом: макові пироги, булочки, пряники, млинці.

В деяких місцевостях  свято також називається Мокрий Спас на честь малого водосвяття, адже саме в цей час освячували нові колодязі та чистили старі, здійснювали хресний хід на річки та озера, освячували воду, останній раз цьогоріч купали худобу і омивалися самі у відкритих водоймах, щоб стати здоровішими.

Цього дня до церкви для освячення приносять мед нового врожаю, воду, оберіг-”маковійчик” (це – букет з польових квітів і трав). Причому частину освяченого меду треба залишити в церкві у якості милості нужденним, або ж самому знайти бідняка і віддати йому гостинець.

В народі говорили, що перша ложка меду після освячення мала особливі властивості – хто її з'їсть, той загадує бажання і воно обов'язково збудеться.

Що збирають у букет на Маковія? Серед квітів у букеті обов’язково мають бути великі достиглі голівки маку. Такий букет називається "маковійчик" або "маковейка". До нього можна класти також чорнобривці, жоржини, айстри, гвоздики, барвінок, а також різні трави: васильки, м'яту, чебрець, любисток та інші.

Цікава традиція існує на Житомирщині (Поліссі) – там до маковійного букета додають морквину, невеликі качани кукурудзи, а ще горох, квасолю, кріп.

Мак в українців має дещо сакральний статус. Раніше ним обсипали будинок "від усього лихого". Після освячення букети несли додому й клали біля іконок та зберігали до весни, як оберіг. Дехто взимку мак використовує для куті на Різдво, а на Благовіщення раніше засушені квіти дівчата вплітали у волосся.

Що приготувати на Медовий Спас? Традиційно господині готували до Медового Спасу макові рулети, медове печиво, млинці з маком і медом та інші вироби, які включали посвячені інгредієнти. В основному — це були солодощі. 

Рибні та м’ясні страви  на столі у цей день відсутні, адже з Медового Спаса починається Успінський піст.

Як приготувати млинці з маком та медом? Для них потрібно 200 г борошна, 500 мл молока, яйця, 1 ст. л цукру, 3 ст. л олії, дрібка солі.

А для начинки на 200 г маку треба 2 ст. л меду, 100 мл молока, 1 ст. л вершкового масла, 5 г ванільного цукру.

Починаємо приготування з макової начинки. Мак треба запарити окропом, настояти і злити воду. Коли він охолоне — розтерти до білого кольору в макітрі або ж скористатись блендером. У розтертий мак додайте мед та ванільний цукор.

Наступний  крок — приготування тіста для млинців. Яйця потрібно збити з цукром і сіллю. Додати молоко, олію і добре змішати.

На добре розігріту сковорідку виливайте по півчерпачка і повертайте сковорідку у різні боки, тримаючи за ручку, аби тісто рівномірно розтеклось. Смажити їх потрібно 1-2 хвилини з одного боку, та не більше 1 хвилини з іншого.

Коли млинці досмажаться, наповніть їх маковою начинкою та скрутіть у тонкі рулетики. Складайте їх в ряд у казанок та помістіть між ними рівномірно маленькі шматочки вершкового масла. Казанок відправте у духовку, розігріту на 140 градусів, ще на 30 хвилин. Смакуватимуть млинці найкраще зі сметаною.

Підготувала 

Юлія ЛИТВИНЮК.

14 серпня в народі відзначається одне з трьох великих церковних свят, присвячених Спасителю – Маковія, Медовий Спас або Маковий Спас.  Від цього дня починається Успінський піст, який триває 2 тижні.

Перший Спас – велике свято для всіх християн, оскільки здавна цього дня відзначається відразу кілька значущих подій.

Зокрема, у цей день православна церква відзначає Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. У храмах заведено винесення і поклоніння Хресту, щоб позбутися хвороб і очиститися від гріхів.

З цим святом збігається і тому приурочений день пам’яті семи мучеників Маккавеїв, їхньої матері Соломонії і учителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. прийняли мученицьку смерть від сирійського царя Антіоха Епіфана за свою віру і сповідування Істинного Бога. У православній традиції Маккавеї уособлюють символ непорушності в дотриманні християнських заповідей.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 491

Гороскоп

з 12 по 18 серпня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 410

На Ковельщині тривають жнива. Незважаючи на примхи погоди, їх активно ведуть колективні господарства, фермери й одноосібники.

За інформацією відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації, станом на 29 липня ц. р. в агроформуваннях району обмолочено 195 гектарів озимого ячменю, валовий збір якого становить 983 тонни – в середньому 50,4 центнера з гектара.

Зібрано 100 відсотків озимого ріпаку, якого намолочено понад 13,5 тисячі тонн, середня врожайність – 24,8 центнера з гектара. Зібрано більше 63 відсотків площ озимої пшениці (4108 гектарів), намолочено 19745 тонн збіжжя, що становить 48  центнерів з гектара.

Частково господарства приступили до збирання озимого жита, середня врожайність якого – 30,8 центнера з гектара, ярої пшениці (35 центнерів з гектара), вівса та ярого ячменю.

l

НА ЗНІМКУ: жнивує Володимир ПТАШЕНЧУК  із Старих Кошар.

 Фото Сергія ДАНИЛЮКА.

На Ковельщині тривають жнива. Незважаючи на примхи погоди, їх активно ведуть колективні господарства, фермери й одноосібники.

За інформацією відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації, станом на 29 липня ц. р. в агроформуваннях району обмолочено 195 гектарів озимого ячменю, валовий збір якого становить 983 тонни – в середньому 50,4 центнера з гектара.

Зібрано 100 відсотків озимого ріпаку, якого намолочено понад 13,5 тисячі тонн, середня врожайність – 24,8 центнера з гектара. Зібрано більше 63 відсотків площ озимої пшениці (4108 гектарів), намолочено 19745 тонн збіжжя, що становить 48  центнерів з гектара.

Частково господарства приступили до збирання озимого жита, середня врожайність якого – 30,8 центнера з гектара, ярої пшениці (35 центнерів з гектара), вівса та ярого ячменю.

ххх

НА ЗНІМКУ: жнивує Володимир ПТАШЕНЧУК  із Старих Кошар.

Фото Сергія ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 474

Погода  в Ковелі 

1–7 серпня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 474

Для кожного селянина – колись «колективізованого», тепер «індивідуалізованого» – будь-яка пора  року важлива. Але є період, коли він дорожить буквально годиною і хвилиною, які вирішують долю вирощеного  врожаю. І називається ця пора жнивами, про які в народі складено стільки пісень, приказок і  прислів’їв і які відтворені в народних обрядах та звичаях.

Бо як не крути, а хліб був,  є і завжди буде всьому головою, про що деякі політики і державні мужі забувають. Вони годинами просиджують на пустопорожніх телевізійних ток-шоу, захриплими голосами сперечаються, яка партія краща  і в якої рейтинг більший, а про тих, хто їх годує і поїть, майже не згадують. Хіба жвавішають і збуджуються, коли мова заходить про можливу приватизацію землі – нашої годувальниці, яку вони готові продати будь-якому іноземному «інвестору», аби лишень примножити свої безмірні статки на ще один мільйон-другий американських доларів.

Не побачиш отих горе-рефоматорів ані на полі, ані на фермі, бо дехто з них навіть не знає, як вирощують хліб наш насущний і скільки сил, здоров’я та нервів, солоного поту він вартує. А особливо, коли погода, як нинішнього року, щораз підносить «сюрпризи»: то зливи, то буревії, то гради.

Нещодавно мав розмову із директором велицького ТзОВ «Зоря», Заслуженим працівником сільського господарства України Володимиром Потапчуком. На запитання, як проходять  жнива, відповів:

– Непросто.  Негода дощенту знищила 70 гектарів посівів ріпаку, реалізація якого б дала гарну виручку господарству. Але нічого: духом не падаємо, жнивуємо, люди дорожать кожною погожою дниною.

В такому ж діловому ритмі працюють і сусіди – хлібороби СТзОВ «Вежа», яке очолює дбайлива господиня і вміла організаторка виробництва Тетяна Зінчук – депутат районної ради. Наш позаштатний фотокореспондент Сергій Данилюк, який днями побував тут, зафіксував редакційним фотоапаратом трудівників господарства, які зайняті на збиральних роботах. Всі  вони працюють на совість, адже знають: не той хліб, що на полі, а той, що в коморі.

У «Вежі» жнивують швидко, якісно і комплексно. Збіжжя відвозять на тік, де його очищають на КЗС. Солому після комбайнів одразу ж тюкують, щоб худоба мала взимку що їсти. Не забаряться тут і з підготовкою грунту під урожай наступного року. Людей щоденно годують.

– День-два, і збирання ранніх зернових завершуємо, – повідомила позавчора у розмові з нами Тетяна Зінчук.– Врожайність  пшениці непогана, тож будемо з хлібом.

Добре слово керівник господарства мовила про жниварів, які, незважаючи на спеку, намагаються якнайшвидше зібрати вирощений урожай, довести його до ладу. Це – комбайнери Анатолій Шумерук, якому допомагає син Дмитро, студент Волинського промислово-економічного коледжу ЛНТУ, Богдан Мацюк; водії Леонід Шупічук та Василь Барчак; електрик, який обслуговує КЗС, Богдан  Гаврилюк. На тюкуванні соломи зайняті трактористи Микола Петлюк, який був учасником АТО, а також дев’ятикласник Максим  Моголюк.  Окремих з них ви бачите на фотосвітлинах.

Тож нехай щастить і тутешнім учасникам жнивної кампанії, і всім хліборобам Ковельщини, цьогорічний коровай видасться смачним і багатим, а Господь подарує гарну погоду!

Наш кор.

Фото 

Сергія ДАНИЛЮКА.

Для кожного селянина – колись «колективізованого», тепер «індивідуалізованого» – будь-яка пора  року важлива. Але є період, коли він дорожить буквально годиною і хвилиною, які вирішують долю вирощеного  врожаю. І називається ця пора жнивами, про які в народі складено стільки пісень, приказок і  прислів’їв і які відтворені в народних обрядах та звичаях.

Бо як не крути, а хліб був,  є і завжди буде всьому головою, про що деякі політики і державні мужі забувають. Вони годинами просиджують на пустопорожніх телевізійних ток-шоу, захриплими голосами сперечаються, яка партія краща  і в якої рейтинг більший, а про тих, хто їх годує і поїть, майже не згадують. Хіба жвавішають і збуджуються, коли мова заходить про можливу приватизацію землі – нашої годувальниці, яку вони готові продати будь-якому іноземному «інвестору», аби лишень примножити свої безмірні статки на ще один мільйон-другий американських доларів.

Не побачиш отих горе-рефоматорів ані на полі, ані на фермі, бо дехто з них навіть не знає, як вирощують хліб наш насущний і скільки сил, здоров’я та нервів, солоного поту він вартує. А особливо, коли погода, як нинішнього року, щораз підносить «сюрпризи»: то зливи, то буревії, то гради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 672

25 липня (13-го за старим стилем) 1869 року, на рік і п’ять місяців раніше від сестри Лесі, у Новограді-Волинському в сім’ї Петра Антоновича і Ольги Петрівни Косачів народився син Михайло. Бажаний первісток, вродливий, розумний, у майбутньому математик, фізик, метеоролог, літератор, громадський діяч, перекладач, упорядник кобзарських дум, науковець у галузях фізичної оптики, метеорології, фізики електролітів тощо. Син Олени Пчілки, брат Лесі Українки, племінник Михайла Драгоманова, чоловік письменниці, яка друкувалася під псевдонімом Грицько Григоренко. 

На жаль, життєвий шлях його виявився дуже коротким. Сучасники змогли високо оцінити його людські якості та внесок у вітчизняну науку та культуру в некролозі у журналі «Кіевская старина» за 1903 р. «3-го октября скончался въ Харькове, а 9-го похороненъ въ Кіеве приватъ-доцент по кафедре метереологіи въ Харьковскомъ университете Михаилъ Петровичъ Косачъ. Молодой ученый, 34 летъ. Только въ 1894 г. окончилъ курсъ въ Юрьевскомъ университете по математическому факультету и былъ затемъ назначенъ ассистентомъ по кафедре физики въ этом-же университете. Два года назад он былъ приглашенъ Харьковскимъ университетомъ для чтенія лекцій по метереологіи, а также въ ветеринарный институтъ для лекцій по физике. 

Кроме того, он заведывалъ метеорологической станціей, где составилъ планъ сети метеорологическихъ станцій по всей губерніи. По отзывамъ специалистовъ, съ редким успехомъ начатая имъ ученая карьера обещала очень много добра для науки, а превосходныя лекторскія способности и уменье заинтересовать учащуюся молодежь и оказывать на нее нравственное воздействіе служили гарантій его блистательнаго успеха въ роли профессора. Этотъ человекъ былъ лучшимъ нашимъ другомъ, нашимъ добрымъ, прекраснымъ товарищемъ. Онъ былъ воплощеніем лучшихъ свойствъ любви, доброты и искренности, былъ другомъ юношества и человечества», такъ говоритъ о немъ один из студентовъ-слушателей его в некрологе, помещенномъ  въ «С.-Петерб. Ведом.», (№ 282). 

Будучи уроженцемъ Малороссіи, выросшій въ семье, проникнутой любовью къ своей родине (мать – известная писательница Олена Пчилка), покойный М. П. Косач, при своемъ влеченіи къ математическимъ наукамъ, въ то-же время обнаруживалъ всегда склонность и къ малоруському писательству. Видя въ немъ для себя отдохновеніе отъ спеціальных занятій, а для своей родины – одну изъ главныхъ задачъ въ решеніи вопросов о культурном самовыраженіи данной народности».

13-річним хлопчиком приїхавши до Колодяжного, Михайло, як і його сестра Леся, поринули у сільську поліську стихію, «цілком перетворилися на якихось первісних дикунів, увесь час блукали десь лісами, не дивлячись на негоду й постійні дощі» (зі спогадів молодшої сестра Ольги). Чари природи єднали Михайла, Лесю  й Колодяжне і в подальшому. Ось так поетично 19-річна Леся Українка запрошувала брата додому: «Невже ти так таки й не приїдеш до нас, а вже в нас позюмки настали! Ліси наші гомонять, жита наші хвилюють, садки буйно зеленіють, у нас тепер чистий рай!.. Ой не втерплю заспіваю!

Соловейковий спів навесні

Ллється в гаю, в зеленім

 розмаю…»

Якими чарівними видавалися для Михайла Косача Пасхальні дні, коли з Холмської гімназії приїздив до Колодяжного!.. У 1888 році батько пише до сина: «Если тебя отпустят к нам во время говенія, то приезжай. Погода тепер хорошая, и ты по-прежнему с сёстрами будешь ездить к отцу Михаилу» (Михайло Кагачевський – священик Свято-Миколаївської церкви у селі Волошки - авт.).

Михайло Косач вдома багато вчився, читав, захоплювався волинським фольклором, влаштовував робітникам маєтку розповіді на різні наукові теми, а ті захоплено його слухали. Відомо, що у Колодяжному перекладав «Євангеліє» з грецької мови українською. До того часу вже існував переклад Куліша, але не з грецької, тому 19-річний перекладач оцінює його як поганий, а сам про свою роботу пише так: «Мій переклад буде ультра волинський, але се нічого, бо мені здається, що тілько волинський діалект може передати усі одтінки грецької думки». 

Це ж як потрібно було любити Волинь, щоб сказати такі слова: «У мене тільки з Колодяжним в’яжеття думка про дім «свій», як ото в Гарольдовій пісні «отцовский дом» співається. Ні про які інші краї я не можу сказати «їду додому». «Як не як, а на Волині ми народилися, на Волині хрестилися, на Волині і помирати нам краще буде, і не мати на своїй країні кутка, куди б голову прихилити, було б дуже смутно». Країною «тихих вод, ясних зір» називав Волинь герой образка «Різдво під Хрестом полудневим» авторства Михайла Косача. Твір є справжнім гімном любові до рідного краю. У ньому розповідається про молодого офіцера на кораблі, який здійснював навколосвітню подорож.

 Хлопець так мріяв про море, що при прощанні з дівчиною  дозволив собі сказати: «…наша сторона мила, наша Волинь дуже гарна, але хіба ж вона може порівнятися з тою красою, яку я побачу? Ви тілько подумайте, які гарні, які чудові країни я буду бачити!».  І, справді, він бачив «рай земний» – «бачив перлину Індійського океану, острів Цейлон, і царицю-ріку Амазонку, що, ніби друге море, вливається могучою хвилею в океан; бачив Таіті й інші острови, що, мов квітки, виринають із моря. Багато-багато всього набачив він у тому «кругосвітньому»!

Та  одного разу, стоячи на варті, «Хлопець не почувся, як стиха завів:

Над вертепом звізда ясна

Ввесь світ осіяла!..»

Голос тої тихої пісні зрушив його душу. Так, ту колядку співають на його рідній Волині… Перед його очима стає рідне село, й перелітають рідні картини. Сніг, мороз, аж скрипить під ногами, дорога сверкає проти місяця; скрізь у вікнах видно світло. Дорогою йде купка людей, ось вони підходять до одної хати і… в холодному повітрю залунала колядка. […] Колядки, Різдвяна зоря… Яким урочистим здавався йому ще малому той «святий вечір» проти Різдва, та пізня вечеря після першої зорі. 

Згадує він, як вони, вся малеча, вибігають було на двір, підскакуючи на морозі, та задирають голови догори, шукають у блідому небі зірки. Ось він перший побачив і летить прожогом у хату: «Мамо! Мамо! гукає. Вже зоря є!». Ось вони всі сідають вечеряти. Під обрусом шелестить сіно, на покуті стоїть сніп жита, все якось незвичайно й таємничо… – «А що ж ви, – питає дітей батько, – мороза кликали куті їсти?».

2017 року у Київському Видавничому Домі «Комора» вийшла друком книга « Михайло Косач (Михайло Обачний). Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум». Упорядкування, біографія, коментарі та примітки Лариси Мірошниченко. У виданні широкі, у багатьох випадках раніше невідомі,  відомості проще одну неординарну постать з родини Косачів, так тісно пов’язану з Волинню.

Любов  Мержвинська, науковий співробітник Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

25 липня (13-го за старим стилем) 1869 року, на рік і п’ять місяців раніше від сестри Лесі, у Новограді-Волинському в сім’ї Петра Антоновича і Ольги Петрівни Косачів народився син Михайло. Бажаний первісток, вродливий, розумний, у майбутньому математик, фізик, метеоролог, літератор, громадський діяч, перекладач, упорядник кобзарських дум, науковець у галузях фізичної оптики, метеорології, фізики електролітів тощо. Син Олени Пчілки, брат Лесі Українки, племінник Михайла Драгоманова, чоловік письменниці, яка друкувалася під псевдонімом Грицько Григоренко. 

На жаль, життєвий шлях його виявився дуже коротким. Сучасники змогли високо оцінити його людські якості та внесок у вітчизняну науку та культуру в некролозі у журналі «Кіевская старина» за 1903 р. «3-го октября скончался въ Харькове, а 9-го похороненъ въ Кіеве приватъ-доцент по кафедре метереологіи въ Харьковскомъ университете Михаилъ Петровичъ Косачъ. Молодой ученый, 34 летъ. Только въ 1894 г. окончилъ курсъ въ Юрьевскомъ университете по математическому факультету и былъ затемъ назначенъ ассистентомъ по кафедре физики въ этом-же университете. Два года назад он былъ приглашенъ Харьковскимъ университетомъ для чтенія лекцій по метереологіи, а также въ ветеринарный институтъ для лекцій по физике. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 709

Минулого четверга відбулась п’ятдесят третя сесія міської ради. На початку засідання міський голова Олег Кіндер та секретар міської ради Віра Федосюк за сумлінну працю,  професіоналізм та компетентність, вагомий внесок в поліпшення торговельного обслуговування мешканців міста й задоволення запитів споживачів та з нагоди професійного свята — Дня працівників торгівлі відзначили ряд ковельчан Подяками міської ради. 

За традицією, народні обранці оплесками привітали своїх колег, які відсвяткували дні народження у міжсесійний період.

Керуючий справами міськвиконкому  Володимир Бойко нагадав про ситуацію щодо обмеження місць в сесійному залі. Як відомо, на звернення одного з депутатів проведено перевірку приміщення Ковельським міськрайонним відділом управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області. У результаті пожежники зобов’язали обмежити перебування людей у залі до 50 осіб. За проєктом передбачалось – 70. 

Перевіряючі передали справу до Волинського окружного адміністративного суду. Поки питання буде вирішуватись, частину столів і стільців з приміщення винесли.  24 липня ц. р.  відбулось перше судове засідання, в якому оголошено перерву до 6 серпня.

Керівники міста попросили з розумінням поставитися до ситуації. Зокрема, зазначивши, що всі бажаючі можуть спостерігати за ходом сесії у фойє, де розміщено екран, на якому ведеться трансляція засідання.

Після того, як було сформовано робочі органи сесії, був відведений час для оголошення депутатських запитань та запитів.

Першим із депутатськими запитами до Ковельського міського голови звернувся Геннадій Кіндер (ПП «Всеукрїнське об’єднання «Батьківщина»).  Перший його запит стосувався розроблення положення щодо проведення благоустрою прибудинкових  територій і винесення його на розгляд сесії. Запит одноголосно був підтриманий колегами-депутатами, а міський голова, в свою чергу, відразу ж дав розпорядження начальнику відділу житлово-комунального господарства розробити дане положення. «В першу чергу, роботи з благоустрою проводитимуться у дворах тих будинків, де мешканці готові долучитися до співфінансування», — наголосив Олег Олексійович. 

Другий запит Геннадія Кіндера стосувався вирішення питання перенесення лінії електромережі із земельної ділянки по вул. Яблуневій, 19, котра була виділена дружині померлого учасника антитерористичної операції Олені Ілюшик. Як виявилося, через дану земельну ділянку проходить повітряна високовольтна лінія, охоронна зона якої закриває всю ділянку. У ковельській філії ПРАТ «Волиньобленерго» про перенесення лінії і чути не хочуть, заявляючи, що це, мовляв, проблеми міста.  

Валерій  Гарбар (ПП «Об’єднання «Самопоміч»)  звернувся із депутатським зверненням облаштувати додаткову зупинку для громадського транспорту в районі вул. Незалежності  поблизу стоматполіклініки.

У своєму запиті Галина Стасюк (ПП “Українське об’єднання патріотів «УКРОП”) озвучила колективне звернення мешканців вул. Мічуріна, 4, вул. Сагайдачного, 6 та Театральна, 28 з проханням посприяти у вирішенні  питання ліквідації систематичного підтоплення їхніх будинків в період дощів та ремонту прибудинкових територій. 

Запит Наталії Сеник (ПП «Українське об’єднання патріотів «УКРОП») стосувався звернення до неї як депутата Ковельської міської ради дирекції Ковельської ДЮСШ № 1 та Федерації  вільної та жіночої боротьби міста Ковеля з проханням у зв’язку з складним фінансовим становищем виділити 30 тис. грн. з міського бюджету для участі спортсменів у чемпіонатах. Однак заступник міського голови Ігор Прокопів, присутній у сесійній залі, відразу ж роз’яснив, що фінансування спортивних заходів, які проводяться на державному рівні та за межами держави,  з міського бюджету неможливе. Про це сказав і міський голова Олег Кіндер, який запропонував   питання розглянути в робочому порядку.

Свої запити та запитання озвучили й депутати Володимир Бойко, Ірина Роїк та Володимир Косцьов’ят. Останній, зокрема, запропонував стипендію міського голови перейменувати на стипендію міської ради, оскільки, як він зазначив , мова йде про кошти і загального бюджету міста Ковеля, а не особисто міського голови.

Депутати на липневій сесії розглянули понад 60 питань. З-поміж іншого йшлося про підсумки виконання міського бюджету за перше півріччя 2019 року.

За цей період загальний обсяг доходів становить 438 мільйонів 844 тисячі гривень. Власні надходження загального фонду — 190 мільйонів 975 тисяч. Рівень виконання затвердженого показника – 106,2 %, понад план залучено   11 мільйонів 198 тисяч гривень.  Цей фінансовий ресурс буде спрямовано на розвиток міста. Відповідно депутати затвердили  зміни до головного кошторису.

Зокрема, 3 мільйони 600 тисяч гривень буде додано на будівництво, реконструкцію та ремонт об’єктів комунального господарства. Ці кошти використають на реконструкцію вул. Відродження, будівництво каналізації на вул. Драгоманова, систем електропостачання на вул. 22 січня.

На різноманітні господарські потреби майже півмільйона отримають освітяни. Грошова підтримка буде забезпечена і спортсменам. Зокрема, виділяються кошти на участь команди ФЦ «Ковель-Волинь» у чемпіонаті України з футболу серед аматорських команд, проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у нашому місті.

Не залишені поза увагою і звернення від МТМО. Медикам надають кошти на придбання необхідних препаратів та здійснення ремонтних робіт у закладах охорони здоров’я.

Ковель отримав 1 мільйон 410 тисяч гривень з Державного бюджету на соціально-економічний розвиток міста. Основна частина грошей піде на заміну віконних конструкцій у навчальних закладах, а 310 тисяч гривень - на ремонт відділення анестезіології у лікарні.

Обранці громади затвердили рішення про заборону діяльності на території міста пересувних та інших мобільних цирків з тваринами.

Стосовно останнього, то він напрацьований з метою захисту тварин від страждань та загибелі внаслідок жорстокого поводження з ними, з урахуванням звернення громадської організації «Волонтерське об’єднання «Ковель Енімалс», петиції, підписаної 170 мешканцями міста. 

Розглянуто майже 40 питань щодо регулювання земельних відносин в місті. Вони стосуються надання дозволів на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, індивідуальних гаражів, садівництва, затвердження проектів землеустрою, договорів оренди землі, її власності та прав користування тощо. 

Прийнято ряд містобудівних рішень. Щоправда, після довготривалих дискусій уже другу сесію поспіль не вистачає голосів, аби вирішити питання про впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, тимчасових конструкцій та елементів благоустрою на території міста Ковеля.

На цьому засіданні депутати погодили внесення змін до Програми соціального захисту окремих категорій мешканців міста Ковеля на 2019- 2021 роки. 

Взяли до відома інформацію про роботу виконавчого комітету міської ради в другому кварталі 2019 року, роботу територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), про стан охоплення дозвільними документами екологічного характеру суб’єктів господарювання на території міста Ковеля.

Галина ЦЮРА, 

кор. газети «Вісті Ковельщини». 

Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю міськвиконкому.

Минулого четверга відбулась п’ятдесят третя сесія міської ради. На початку засідання міський голова Олег Кіндер та секретар міської ради Віра Федосюк за сумлінну працю,  професіоналізм та компетентність, вагомий внесок в поліпшення торговельного обслуговування мешканців міста й задоволення запитів споживачів та з нагоди професійного свята — Дня працівників торгівлі відзначили ряд ковельчан Подяками міської ради. 

За традицією, народні обранці оплесками привітали своїх колег, які відсвяткували дні народження у міжсесійний період.

Керуючий справами міськвиконкому  Володимир Бойко нагадав про ситуацію щодо обмеження місць в сесійному залі. Як відомо, на звернення одного з депутатів проведено перевірку приміщення Ковельським міськрайонним відділом управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області. У результаті пожежники зобов’язали обмежити перебування людей у залі до 50 осіб. За проєктом передбачалось – 70. 

Перевіряючі передали справу до Волинського окружного адміністративного суду. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 439

Тетяна Селівончик: під знаком добра і любові

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 2030

Віднайти джерела походження назви місяця зовсім неважко. Колись основним знаряддям праці на збиранні трав, хліба були коса та серп. А восьмим колесом у возі року був саме серпень, у якому це в основному і відбувалося. 

У сябрів-білорусів він наречений жнивцем. Величали місяць заревом – від частих зірниць, кивнем (коні головами кивають, відганяючи кровососів),  густирем (по вінця ж усяких смачних наїдків), грибнем (через велику кількість о цій порі лісового рослинного «м’яса»). Російське август веде родовід із часів древніх римлян: спочатку він ішов шостим по порядку і називався секстилісом, бо рік у них взагалі починався казна-як (із точки зору сучасника) – із березня. Вже значно пізніше, з реорганізацією календаря, став серпень на нинішнє місце і був охрещений на честь імператора Октавіана Августа.

Про землеробську основу виникнення назви місяця свідчить чимало народних прислів’їв і приказок. Серед них і такі: «Принеси нам, серпок, стільки кіпок, як на небі зірок»; «Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш»; «От діждали літа та нажали жита, поставили в копки і вдарили гопки»; «Швидко жніть до оборіжка – буде пирогів повна діжка» тощо.

Віднайти джерела походження назви місяця зовсім неважко. Колись основним знаряддям праці на збиранні трав, хліба були коса та серп. А восьмим колесом у возі року був саме серпень, у якому це в основному і відбувалося. 

У сябрів-білорусів він наречений жнивцем. Величали місяць заревом – від частих зірниць, кивнем (коні головами кивають, відганяючи кровососів),  густирем (по вінця ж усяких смачних наїдків), грибнем (через велику кількість о цій порі лісового рослинного «м’яса»). Російське август веде родовід із часів древніх римлян: спочатку він ішов шостим по порядку і називався секстилісом, бо рік у них взагалі починався казна-як (із точки зору сучасника) – із березня. Вже значно пізніше, з реорганізацією календаря, став серпень на нинішнє місце і був охрещений на честь імператора Октавіана Августа.

Про землеробську основу виникнення назви місяця свідчить чимало народних прислів’їв і приказок. Серед них і такі: «Принеси нам, серпок, стільки кіпок, як на небі зірок»; «Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш»; «От діждали літа та нажали жита, поставили в копки і вдарили гопки»; «Швидко жніть до оборіжка – буде пирогів повна діжка» тощо.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1008