Повідомлення в номер / Про що пишуть Інтернет-сайти

12.04.2018

теплицяПро що пишуть Інтернет-сайти?

Команда полярної станції Neumayer III в Антарктиді вперше зібрала врожай, вирощений у теплицях без грунту й сонячного світла: 3,6 кг салату, 18 огірків і 70 редисок.
У високотехнологічній теплиці, у стінах якої трималася температура — 20°C, використовували багаторазовий водний цикл, систему поживних речовин, світлодіодне освітлення і ретельний контроль вуглекислого газу. Основою став метод, відомий як гідропоніка.
Вчені з Німецького аерокосмічного центру, які координують проект, розповіли, що до травня сподіваються збирати по 4-5 кг овочів на тиждень.
На Міжнародній космічній станції (МКС) салат навчилися вирощувати з 2015 року, але цей проект зосереджений на виробництві більш широкого асортименту овочів: редису, помідорів, огірків, перцю, зелені і ягід. Технологію розвивають, щоб у майбутньому астронавти орбітальних станцій і колонізатори інших планет могли використовувати її для вирощування достатньої кількості провізії.
«Укрінформ».
х   х   х
В Україні встановили пам’ятник найтовстішій кішці. 
В Одесі біля Нового ринку встановили бронзову скульптуру легендарної кішки Базаріни. Про це повідомив творець соціальної платформи «Добра справа» Анатолій Кавун, – передає одеське видання «Пушкінська».
За словами, Анатолія Кавуна, автором скульптури найтовстішої кішки Одеси, яка важила 18 кілограмів, стала Тетяна Штикало.
«Це не пам’ятник і не міський інтер’єр, це маленька інсталяція, але вона, як і громіздкі архітектурні споруди, вбирає в себе те, що ми називаємо рідним містом», – написав волонтер Анатолій Кавун.
Статую кішки встановлено в рамках проекту «Місто скульптур», який фінансується за рахунок «Громадського бюджету».
«Волиньпост».
х  х  х
Серед безлічі туристичних об’єктів України, заховалося унікальне озеро Берестувате, яке також ще називають «Чорним озером».
Озеро розташоване в Кіровоградській області.
Унікальне це озеро з кількох причин, адже воно ніколи не замерзає, не прогрівається та немає дна.
Вражає й те, що на території болота зосереджені сфагнові мохи, хвощі, папороті та різноманітна рослинність, що характерна не для центральної України, а для Полісся.
Було кілька невдалих спроб виміряти глибину озера, але усі вони були безрезультатні, тому місцеві кажуть, що в цьому озері немає дна. Існує версія про подвійне дно, перше з яких утворено гілками та опалим листям.
Ще цікавим та незвичним є те, що вода в озері цілий рік практично не змінює температури – залишаючись холодною влітку та не замерзаючи зимою. Максимум, на що спроможна літня спека – це прогріти озеро на глибину не більше одного метра.
У водах Берестуватого живе лише один вид риби – це земляний карась.
«Свідок».
х  х  х
Весна 2018-го принесла поповнення в родини мешканців “Луцького зоопарку”.
Про це повідомляє видання «Конкурент» з посиланням на сторінку підприємства у мережі Facebook.
По-перше, 8 квітня перший місяць життя відзначило маля патасів, або мавп-гусарів. Оскільки його стать поки не визначили, імені дитинча ще не має. Почувається воно чудово, а батьки всіма способами намагаються догодити первістку.
По-друге, менше місяця тому, 15 березня, з’явилося на світ дитинча мадагаскарських лемурів.
Обидва види тварин дуже примхливі. Тож поява потомства у неволі – дійсно важлива подія. Народжують і патаси, і лемури зазвичай по одному дитинчаті. Мавпи виношують плід орієнтовно 170 днів, лемури – 130.
Працівники зоопарку закликають відвідувачів не наражати на небезпеку тварин годуванням з рук, адже навіть одне печиво може стати смертельною отрутою як для дорослих, так і для малих особин.
Зібрала  Світлана ЛЯШУК.
Команда полярної станції Neumayer III в Антарктиді вперше зібрала врожай, вирощений у теплицях без грунту й сонячного світла: 3,6 кг салату, 18 огірків і 70 редисок.
У високотехнологічній теплиці, у стінах якої трималася температура — 20°C, використовували багаторазовий водний цикл, систему поживних речовин, світлодіодне освітлення і ретельний контроль вуглекислого газу. Основою став метод, відомий як гідропоніка.
Вчені з Німецького аерокосмічного центру, які координують проект, розповіли, що до травня сподіваються збирати по 4-5 кг овочів на тиждень.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 392
Читати далі
12.04.2018

параЧи можливо щасливо жити без любові?

Любов. Просто слово, але як багато вона  значить у житті кожної людини! Любов буває різною, її можна відчувати до протилежної статі, дитини, батьків, друзів і навіть до домашньої тварини – все це одне почуття, але як багато в ньому відтінків!
Рідко, коли життя людини настільки порожнє, що в ньому зовсім немає любові, ми обов’язково відчуваємо такі почуття, нехай і не завжди в такій формі, як описують у французьких романах. 
Однак питання нашої статті саме стосується одного конкретного напрямку – любові до протилежної статі. Чи можна прожити без другої половинки? Як взагалі жити без любові? Це реально? Цілком. «Але який сенс такого життя?» –  перепитали б всі романтики та закохані нашої планети. 
На жаль, ситуації в житті, коли людині не вдається зустріти «свою» половинку і випробувати всі принади любовних відносин, нерідкі. Причин може бути безліч –  нерозділені почуття, зрада з боку коханої людини і так далі. 
А результат один – ми розчаровуємося і перестаємо вірити в диво,  закриваючи всі свої сердечні почуття на великий амбарний замок. І навіть якщо бажання полюбити виникає знову – зробити це вже набагато складніше. 
Принцип заміщення
У кожної людини життя протікає за певним сценарієм: навчання, робота, зустрічі, кар’єра, подорожі. Кожен вибирає те, що йому більше до душі і бачиться в пріоритеті, ми ставимо перед собою нові цілі і завдання, щоразу намагаючись максимально наблизитися до їх реалізації.
Коли місце кохання в житті пустує, його нерідко заповнюють інші сфери та заняття: ми завантажуємо себе все новою  і новою роботою, прагнемо домогтися блискучої кар’єри, активно беремо участь  у громадській діяльності, одним словом, намагаємося максимально зайняти свою душу і тіло. І, треба сказати, нерідко такий план спрацьовує. 
Чоловік або жінка, завантажені нескінченною низкою справ, рідко відчувають нестачу  у любові, у них просто немає на це часу! Виходить, прожити без любові – цілком реально, особливо, якщо людина сама того бажає. Варто додати, що в цьому можна навіть знайти свої плюси.
Таке життя стає більш рівним  і спокійним, в ньому  немає необдуманих вчинків,  воно раціональне і розплановане, все здійснюється поступово і саме  так, як ви задумали. Але  існує така цікава закономірність: якщо ви не шукаєте любові, вона обов’язково знайде вас сама. І тут вже почнеться інша історія. 
Шлюб без кохання
Багатьох дівчаток мами  з самого дитинства вчать: якщо хочеш бути щасливою, то обов’язково виходь заміж по любові.  Тільки з таким почуттям в душі можна побудувати справжню міцну сім’ю, повну гармонії і тепла. Але роки йдуть, а всепоглинаючого почуття, заради якого ти готова кинутися у вир емоцій, так і не з’явилося  на горизонті. 
Зате поруч є людина, з якою ви давно дружите. Він вже не раз натякав тобі про свої серйозні почуття, він дорожить тобою і готовий одружитися, все чудово, от тільки того, що називається «любов», ти зовсім до нього не відчуваєш. І все-таки ти наважуєшся завести з ним сім’ю, адже він – це надійна опора і захист, прекрасний сім’янин і просто чудова людина, з якою тобі добре і спокійно. 
Чи зможе такий шлюб стати щасливим?
Загляньмо  трішки в минуле  нашої історії: більшість шлюбних союзів відбувалося за договором,  умов фінансової або соціальної вигоди, нерідко наречені і зовсім знайомилися в день власного весілля.  Про які почуття тут можна  говорити? 
Тим не менше, багато  цих шлюбів існували до самої смерті наречених, які  умудрялися відчувати себе цілком щасливо і благополучно. Виходить, справи йдуть ще простіше, якщо у вас вже половина справи зроблена – нехай ви і не шалено закохані, але поважаєте і цінуєте один одного. Виявляється, у таких шлюбів, без любові і, в якійсь мірі, з розрахунку, є чимало. 
n Ні для кого не секрет, що любов – це  почуття, яке «накопичується» з часом. Воно здатне спалахнути яскравим вогнем і зовсім згаснути  або ж постійно тліти, підтримуючи вогник відносин, але не давати особливих фарб. З часом притупляються почуття любові, на перший план виходить дружба, взаємоповага, звичка, ведення спільного господарства і так далі. 
n У той самий момент, коли любов зникає, у стосунках  настає гостра криза, яку  не завжди здатні пережити навіть найміцніші пари. А в тих випадках, коли палких емоцій і любові не було з самого початку, не буде і кризи, а, значить, такий шлюб  стабільніший, що дуже важливо.
n Відсутність ревнощів. Коли будуєш стосунки, засновані на не на любові, ревнощі – рідкість, адже, коли людина не любить,тоді  не сильно боїться суперників або суперниць. А скільки міцних відносин зруйнувало саме це ненависне і підступне відчуття, яке часом так важко контролювати.
n Відсутність «рожевих окулярів». Коли людину сильно любиш, то бачиш в ній лише позитивні якості  – вона  така  мила, добра, гарна,  турботлива і так далі. Але, коли закоханість поступово минає, очі відкриваються і стає видно, що  ваш улюблений – звичайна людина зі своїми слабкостями і дивацтвами, які чомусь раніше зовсім не помічали. 
Іноді з такими «слабкостями» стає дуже важко миритися, в результаті чого полум’яні  почуття починають згасати. А ось без любові все інакше – ти спочатку знаєш, на що йдеш і з чим погоджуєшся.
Погоджуючись на спільне життя без любові, кожна людина повинна чітко розуміти, що з таких стосунків  вона зможе почерпнути, а що залишиться втраченим назавжди. Жити без любові реально, але тільки в тому випадку, якщо між партнерами є хоча б почуття духовної близькості і банальної сумісності характерів. 
В іншому випадку, такий союз  навряд чи приречений на щасливе існування. І пам’ятайте:  справжня любов – не завжди спалахує швидко, як раз-таки найчастіше вона повільно зароджується, трансформується і збагачується, лише з часом переростаючи в гарне і міцне почуття двох людей.
Підготувала 
Орися ФІЛІПЧУК.
Любов. Просто слово, але як багато вона  значить у житті кожної людини! Любов буває різною, її можна відчувати до протилежної статі, дитини, батьків, друзів і навіть до домашньої тварини – все це одне почуття, але як багато в ньому відтінків!
Рідко, коли життя людини настільки порожнє, що в ньому зовсім немає любові, ми обов’язково відчуваємо такі почуття, нехай і не завжди в такій формі, як описують у французьких романах. 
Однак питання нашої статті саме стосується одного конкретного напрямку – любові до протилежної статі. Чи можна прожити без другої половинки? Як взагалі жити без любові? Це реально? Цілком. «Але який сенс такого життя?» –  перепитали б всі романтики та закохані нашої планети. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 6297
Читати далі
12.04.2018

FB_IMG_1522004866717Українське весілля: яскраво, позитивно, весело

Після Великого посту та Великодніх свят в Україні стартує сезон весіль.  Одруження – найщасливіше, неповторне та особливе свято для кожної родини, приємна і зворушлива згадка на все життя. Правильно і чітко провести святковий день допомагають весільні ведучі. 
Ковельчанка Світлана ТРОЦЮК (на знімку вгорі в центрі)– творча і багатогранна особистість. А одне із щирих її захоплень – проведення весільних урочистостей. Про головні аспекти цієї роботи Світлана Дмитрівна розповіла під час нашого інтерв’ю. 
– Пані Світлано, пам’ятаєте свій дебют як весільної ведучої?
– Ще зі школи мені дуже подобалося вести різні концерти та заходи, тримати в руках мікрофон. В силу об’єктивних причин не часто траплялася така нагода, але непереборне бажання спілкування з широкою аудиторією було завжди. 
Перше весілля, яке я провела, відбувалося у Ковелі. У 2010 році товариш попросив провести весілля, адже ведуча занедужала. Я не могла відмовити у проханні, тож посилено готувалася. Були й недоспані ночі, і неабиякі хвилювання. За відгуками гостей, свято вдалося, а я зрозуміла, що  проведення весіль – моє хобі назавжди. 
– А як проходить підготовка до свята?
– В ході урочистості разом з молодятами, їх гостями переживаю глибокі емоції, тож без перебільшення скажу, що до кожного весілля готуюся, як до власного. Аби свято було бездоганним, неодноразово зустрічаюся з нареченими, їх батьками, ми багато спілкуємося, обговорюємо найменші деталі, узгоджуємо програму відповідно до їх смаків та побажань. 
При підготовці враховую дуже багато моментів. Зокрема, намагаюся, щоб моє вбрання та образ відповідали обраній колірній гамі весільного декору та стилю весілля. 
– Що для Вас є основним критерієм того, що весілля вдалося?
– Слова вдячності від щасливих наречених, задоволених батьків, гостей, їх гарні рекомендації. Приємно, що проходять роки, а ми продовжуємо спілкуватися з молодою парою, вітаємо один одного зі святами. 
А ще свідченням свого успіху вважаю те, що мене неодноразово запрошують проводити весілля в одній родині, наприклад, якось одружувала двох рідних братів і сестру. Навіть кажу людям: «Не хочете ведучу поміняти? Адже всі вже звикли до мене». «Ні-ні, Ви нам підходите, нам з Вами завжди цікаво». Така увага і повага окрилює, стимулює, надихає постійно професійно рости і розвиватися.
– Важко цілий день втримати увагу численної публіки?
– Безумовно, непросто, бо це велика кількість людей, які чекають від ведучої чогось оригінального, незвичайного, креативного. З власного досвіду можу сказати, що головне – відчувати аудиторію, настрій гостей. І тоді все проходить легко, навіть, якщо весілля на 200-300 чоловік. Іноді люди нарікають на ведучих, мовляв, тільки заважають, не дають нормально з рідними поспілкуватися чи поїсти спокійно. Дехто, навпаки, просить побільше дотепних конкурсів, жартів та розваг, тож намагаюсь так збалансувати програму, щоб комфортно було усім. В моїй роботі важливими є щирість та відкритість, позитивний заряд енергії, – люди це дуже тонко відчувають.
– На ринку весільних послуг чимала конкуренція. Щоб бути популярною, треба постійно вдосконалюватись, працювати над собою. Де черпаєте креатив?
– Так, щоб «не перегоріти» у цій сфері, потрібно постійно йти вперед. Я давно мріяла, крім самоосвіти, повчитися у професіоналів, перейняти їх досвід. 
Нещодавно мені випала нагода побувати у Києві на семінарі-практикумі для ведучих святкових подій «ТОРТворчості» (тема оригінальної творчості, – авт.), головним організатором якого уже тринадцятий раз виступає ведуча святкових подій, автор пісень та віршів, спікер міжнародних форумів  Людмила Пухова. Не буду розповідати усіх секретів, але новинок та цікавих сучасних ідей почерпнула дуже багато. Приємно, що під час семінару я виграла сертифікат на інтерв’ю для відомого весільного інтернет-порталу. 
На семінарі було надано багато корисної інформації для тих, хто організовує свята і готовий дарувати позитивні емоції нареченим, ювілярам, випускникам. Безмежно щаслива, що стала однією з учасників «ТОРТа».
– Пані Світлано, скільки весіль на Вашому рахунку і чи є такі, що запам’яталися назавжди?
– Сьогодні важко підрахувати, скільки я провела весіль, але їх  багато. І кожне з них – унікальне. 
Але одне весілля я буду пам’ятати завжди. Запросили мене в Рівненську область на весілля молодої пари з особливими потребами. Вони – спортсмени, познайомилися під час змагань. Закохані випромінювали таке неймовірно сильне почуття любові і щастя, що підкорили моє серце назавжди.
А як не пам’ятати яскраві весілля на нашій рідній Ковельщині з фольклорними обрядовими піснями або весілля в глибинці Камінь-Каширського району, де потужним багатоголоссям розливається українська пісня «Чорноморець, матінко». А яка гарна традиція в цьому районі оспівування короваю! Аж «мурашки» по шкірі бігають. 
– Який для Вас найромантичніший момент на весіллі?
– Насправді, таких багато. Благословення батьків, перший танець молодят, до якого багато пар готується заздалегідь з хореографом. Неймовірно зворушливим є танець нареченої з батьком. І коли в ході танцю я згадую щемні моменти з дитинства улюбленої донечки, її любові до тата, нікому не вдається втримати сліз, адже почуття переповнюють.
Особисто для мене дуже трепетними є урочисті церемонії одруження, коли молодята дають сокровенні обітниці, під ліричну мелодію та оплески присутніх одягають один одному обручки. 
Неперевершеним весільним обрядом є зняття фати, який символізує новий етап у житті нареченої, відділяє дівоцтво від заміжнього життя. 
Один із найбільш зворушливих і чарівних обрядів – запалювання сімейного вогнища: мами двох родин запалюють сімейне вогнище в новій сім’ї, символізуючи тим самим передачу своєї мудрості, родинного затишку і тепла.
Наші українські традиції є дуже важливими елементами весільних урочистостей, недарма вони споконвіку передаються з покоління в покоління, додають неймовірних емоцій та душевності святу.  
— На Вашу думку, як правильно вибрати ведучого весілля?
— Як кажуть самі молодята, перше враження – найсильніше, тож найкраще визначатися з ведучим свого весілля при особистій зустрічі. Тоді ви точно відчуєте, що людина вам підходить за манерою спілкування, характером, навіть зовнішнім виглядом та тембром голосу. Ніколи не соромтеся запитувати  у ведучого про найменші дрібниці, висловлювати свої побажання, так ви разом зможете підібрати правильну концепцію торжества і створити незабутнє свято.
— Дякую за цікаву розмову. Життєвих і творчих успіхів Вам!
Інтерв’ю вела 
Світлана ЛЯШУК.
НА ЗНІМКАХ: Світлана ТРОЦЮК під час семінару для ведучих святкових подій;  в ході проведення урочистої церемонії одруження. 
Фото 
з домашнього архіву.
Після Великого посту та Великодніх свят в Україні стартує сезон весіль.  Одруження – найщасливіше, неповторне та особливе свято для кожної родини, приємна і зворушлива згадка на все життя. Правильно і чітко провести святковий день допомагають весільні ведучі. 
Ковельчанка Світлана ТРОЦЮК (на знімку вгорі в центрі)– творча і багатогранна особистість. А одне із щирих її захоплень – проведення весільних урочистостей. Про головні аспекти цієї роботи Світлана Дмитрівна розповіла під час нашого інтерв’ю. 
– Пані Світлано, пам’ятаєте свій дебют як весільної ведучої?
– Ще зі школи мені дуже подобалося вести різні концерти та заходи, тримати в руках мікрофон. В силу об’єктивних причин не часто траплялася така нагода, але непереборне бажання спілкування з широкою аудиторією було завжди. 
Перше весілля, яке я провела, відбувалося у Ковелі. У 2010 році товариш попросив провести весілля, адже ведуча занедужала. Я не могла відмовити у проханні, тож посилено готувалася. Були й недоспані ночі, і неабиякі хвилювання. За відгуками гостей, свято вдалося, а я зрозуміла, що  проведення весіль – моє хобі назавжди. 
– А як проходить підготовка до свята?
– В ході урочистості разом з молодятами, їх гостями переживаю глибокі емоції, тож без перебільшення скажу, що до кожного весілля готуюся, як до власного. Аби свято було бездоганним, неодноразово зустрічаюся з нареченими, їх батьками, ми багато спілкуємося, обговорюємо найменші деталі, узгоджуємо програму відповідно до їх смаків та побажань. 
При підготовці враховую дуже багато моментів. Зокрема, намагаюся, щоб моє вбрання та образ відповідали обраній колірній гамі весільного декору та стилю весілля. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 956
Читати далі

Повідомлення в номер / Світло Божої благодаті

12.04.2018

_DSC6050Світло Божої благодаті

Перші квітневі дні подарували нам по-справжньому  весняну погоду. Швидко зійшов сніг, різко потепліло, прокинулися від зимового сну первоцвіти.
Але не лише ласкавому Сонечку радіють люди. Їх душі наповнені  й теплом  Божої благодаті. Адже позаминулої неділі  християни святкували Вхід Господній в Єрусалим, або, як у народі кажуть, «вербницю».  7 квітня вшановували Благовіщення Пресвятої Богородиці, а минулої неділі – Воскресіння Христове.
Ці свята ковельчани зустріли з гарним настроєм, сподіваннями  на майбутні добрі переміни у нашому житті. В храмах відбулися святкові Богослужіння, які відвідали тисячі вірян. На Великдень  пройшло урочисте  освячення пасок, інших наїдків у традиційних корзинках. Залюбки у дійствах брали участь діти й молодь.
На знімках ви бачите прихожан під час освячення верби у Свято-Благовіщенському храмі міста,  а також учасників святкових богослужінь у Свято-Воскресенському соборі і храмі Дмитра Солунського міста Ковеля.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 
Перші квітневі дні подарували нам по-справжньому  весняну погоду. Швидко зійшов сніг, різко потепліло, прокинулися від зимового сну первоцвіти.
Але не лише ласкавому Сонечку радіють люди. Їх душі наповнені  й теплом  Божої благодаті. Адже позаминулої неділі  християни святкували Вхід Господній в Єрусалим, або, як у народі кажуть, «вербницю».  7 квітня вшановували Благовіщення Пресвятої Богородиці, а минулої неділі – Воскресіння Христове.
Ці свята ковельчани зустріли з гарним настроєм, сподіваннями  на майбутні добрі переміни у нашому житті. В храмах відбулися святкові Богослужіння, які відвідали тисячі вірян. На Великдень  пройшло урочисте  освячення пасок, інших наїдків у традиційних корзинках. Залюбки у дійствах брали участь діти й молодь.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 528
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

12.04.2018
Від  четверга 
до  четверга

_DSC6151Від  четверга  до  четверга

13 квітня, п’ятниця
Схід Сонця – 06.32; захід – 20.10.
Місяць – у Рибах.
Світла п’ятниця. Ікони Богородиці «Живоносне джерело». 
Прп. Іпатія, цілителя печер.
Іменини:  Ганни, Артура, Йосипа, Якова.

14 квітня, субота
Схід Сонця – 06.30; захід – 20.11. 
Місяць – в Овні.
Світла субота.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 584
Читати далі

Повідомлення в номер / Гороскоп 16 — 22 квітня

12.04.2018
Гороскоп 
16 — 22  квітня

гороГороскоп  16 — 22  квітня

ОВЕН. На роботi, можливо, доведеться повернутися до старих проектiв, вiд яких вiдмовлялися.  Зберiгайте рiвновагу, не проявляйте поспiху в справах. Ви повнi сил, тому дiйте.
ТЕЛЕЦЬ. Зберiться з силами i зробiть якомога бiльше, навiть  попри непередбаченi обставини. У нагороду скоро зможете відпочити.
БЛИЗНЮКИ. Тиждень позитиву. Насолоджуєтеся життям,  отримуйте радiсть вiд спiлкування. У понедiлок, середу i суботу буде чимало цiкавих подiй. Можете розраховувати на швидке розв'язання  проблем на вашу користь.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 438
Читати далі

Повідомлення в номер / підтекстівка

05.04.2018
Великдень  — найсвітліше, найрадісніше християнське  свято. 
Підготовку до цього величного дня  заздалегідь розпочала ковельчанка Оксана Долінчук, яка разом із своїми донечками Анею та Софією наповнили свій дім не тільки теплом, затишком і любов’ю, а й, як заведено за найкращими українськими традиціями, приготували запашну паску, крашанки та інші передвеликодні страви.
А який  оригінальний святковий кошик змайстрували  господиня та її красуні-дівчатка! У нього, окрім пасхального хліба та яєць, вони покладуть м’ясо, ковбаску, масло, хрін та сіль. Але головне для сім’ї Долінчуків (глава – турботливий, люблячий чоловік та татусь пан  Олександр)   – не тільки приготувати смачні паски, накрити багатий стіл, а й подарувати оточуючим частинку тепла і доброти. 
Нехай душі цих прекрасних і чарівних  ковельчанок, їхньої дружньої родини наповняться теплом, вірою,  серце  завжди буде відчувати любов до ближнього, а на обличчі постійно  сяє усмішка. 
Вітаємо усіх мешканців нашого міста і району  із світлим Воскресінням Христовим! Нехай Великодні дзвони принесуть у Ваші оселі радість, віру, надію і любов! 
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
_DSC6109 Великдень  — найсвітліше, найрадісніше християнське  свято. 
Підготовку до цього величного дня  заздалегідь розпочала ковельчанка Оксана Долінчук, яка разом із своїми донечками Анею та Софією наповнили свій дім не тільки теплом, затишком і любов’ю, а й, як заведено за найкращими українськими традиціями, приготували запашну паску, крашанки та інші передвеликодні страви.
А який  оригінальний святковий кошик змайстрували  господиня та її красуні-дівчатка! У нього, окрім пасхального хліба та яєць, вони покладуть м’ясо, ковбаску, масло, хрін та сіль. Але головне для сім’ї Долінчуків (глава – турботливий, люблячий чоловік та татусь пан  Олександр)   – не тільки приготувати смачні паски, накрити багатий стіл, а й подарувати оточуючим частинку тепла і доброти. 
Нехай душі цих прекрасних і чарівних  ковельчанок, їхньої дружньої родини наповняться теплом, вірою,  серце  завжди буде відчувати любов до ближнього, а на обличчі постійно  сяє усмішка. 
Вітаємо усіх мешканців нашого міста і району  із світлим Воскресінням Христовим! Нехай Великодні дзвони принесуть у Ваші оселі радість, віру, надію і любов! 
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 485

Повідомлення в номер / Якою буде погода на свята

05.04.2018

весна1Якою буде погода на свята?

Четвер. Мінлива хмарність. температура: 190С. Вітер південний помірно сильний. 
В ніч на п’ятницю. Хмарно, можливий дощ. Температура: 100С. Вітер південно-західний помірний.
П’ятниця. Хмарно. Температура: 10 0С. Вітер північно-західний помірно сильний.
В ніч на суботу. Ясно. Температура: 00С. Вітер північно-західний слабкий.
Субота. Ясно. Температура: 110С. Вітер східний слабкий.
В ніч на неділю. Ясно. Температура: 30С. Вітер південно-східний помірно сильний.
Неділя. Ясно. Температура: 160С. Вітер південний помірно сильний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 80С. Вітер південний помірно сильний.
Понеділок. Ясно. Температура: 200С. Вітер південний помірно сильний.
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 90С. Вітер південно-західний помірний.
Вівторок. Хмарно, можливий дощ. Температура: 200С. Вітер південно-західний помірний.
В ніч на середу. Хмарно. Температура: 110С. Вітер східний помірний.
Середа. Хмарно. Температура: 200С. Вітер південно-східний помірно сильний.
В ніч на четвер. Хмарно. Температура: 100С. Вітер південний помірний.
Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 180С. Вітер західний помірний.   
Четвер. Мінлива хмарність. температура: 190С. Вітер південний помірно сильний. 
В ніч на п’ятницю. Хмарно, можливий дощ. Температура: 100С. Вітер південно-західний помірний.
П’ятниця. Хмарно. Температура: 10 0С. Вітер північно-західний помірно сильний.
В ніч на суботу. Ясно. Температура: 00С. Вітер північно-західний слабкий.
Субота. Ясно. Температура: 110С. Вітер східний слабкий.
В ніч на неділю. Ясно. Температура: 30С. Вітер південно-східний помірно сильний.
Неділя. Ясно. Температура: 160С. Вітер південний помірно сильний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 80С. Вітер південний помірно сильний.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 545
Читати далі

Повідомлення в номер / Ідея, варта якнайширшої підтримки

05.04.2018

_DSC6003 Ідея, варта якнайширшої підтримки

Читачі нашої газети пам’ятають, скільки спорів, дискусій, суперечок точилося довкола проблеми подальшого функціонування залізничної лікарні, про що неодноразово писали «Вісті Ковельщини».
На щастя, наполеглива боротьба трудового колективу, працівників залізничного вузла, громадськості, активних  депутатів міської і обласної ради дала свій результат. 12 жовтня 2017 року рішенням № 13/4 Волинська обласна рада створила   комунальний заклад «Ковельська поліклініка», яка є правонаступником всіх майнових і немайнових прав та обов’язків колишньої залізничної лікарні, або, як вона офіційно називалася, ДЗ «Вузлова лікарня станції Ковель «ДГГО «Львівська залізниця».
В центральному корпусі розміщений хоспіс на 50 ліжок, в якому доглядають людей із важкими онкологічними захворюваннями. Раніше тут стаціонарно лікувалися працівники залізничних підприємств, багато мешканців Ковеля,  прилеглих районів області, бо медичний персонал  був висококваліфікованим, користувався заслуженим авторитетом у волинян.
Чимало лікарів, медсестер перейшли працювати у теперішню поліклініку, яку очолює лікар з вищою кваліфікаційною категорією Адам Маковецький. Всього нині  у штаті поліклініки – 13 лікарів з вищою кваліфікаційною категорією, 4 – з першою кваліфікаційною категорією та два лікарі-спеціалісти. П’ять медичних сестер мають першу, три – другу кваліфікаційні категорії. Успішно трудяться шість молодших медсестер.
Медичний заклад обслуговує майже 11 тисяч чоловік, переважну більшість яких складають залізничники, ветерани праці, члени їх сімей. Загальна площа поліклінічного відділення – понад 3 тисячі квадратних метрів, лікувально-оздоровчого комплексу – більше тисячі. У зв’язку з наявністю вільних площ в оренду здають дві кімнати для аптеки, верхній поверх використовує ортопедична майстерня Львівського казенного протезного підприємства. Є можливість здачі в оренду додаткових вільних площ.
Як бачимо, матеріально-технічна база поліклініки досить солідна. Вона може бути значно зміцнена, для чого потрібні додаткові інвестиції. Саме через це в колективі народилася ідея створення центру реабілітації учасників АТО, воїнів-«афганців», «чорнобильців», працівників залізничного вузла, інших категорій населення.
Для того, щоб обговорити шляхи втілення цієї ідеї в життя, нещодавно до згаданого медичного закладу завітали поважні гості – ветерани і учасники АТО. Серед них – голова правління ГО «Ковельська міськрайонна спілка ветеранів та волонтерів АТО» Леонід Хвещук, його колеги-очільники подібних осередків Олег Оніщенко (Шацький район), Олександр Лисенко (Любомльський район), Володимир Сидорук (Турійський район), Валентин Мельник (Камінь-Каширський район). Прибули також депутат міської ради Ігор Пініс, військовий комісар підполковник Сергій Гладун, редактор громадсько-політичної газети «Вісті Ковельщини» Микола Вельма.
Гостей привітали в. о. головного лікаря поліклініки Адам Маковецький, голова ради трудового колективу Олег Казімиров, інші представники адміністрації. На початку зустрічі А. Маковецький ознайомив присутніх з роботою колективу медичного закладу, питаннями, які вдалося вирішити останнім часом, а також тими, які належить вирішити в майбутньому.
– За неповний рік, який минув від початку діяльності комунального закладу, нам з обласного бюджету виділено майже 2,3 мільйона гривень, 1,8  мільйона заробили самі, – повідомив Адам Степанович. – Отримані кошти витрачені на заробітну плату, оплату комунальних послуг, водопостачання й водовідведення тощо. За власні кошти придбали деяке необхідне обладнання.
Провели важливі ремонтні роботи. Зокрема, частково замінили водопровідну мережу в підвалі поліклініки, а також замінили 60 метрів такої мережі в приміщенні та підвалі лікувально-оздоровчого комплексу на поліпропіленові труби, відновили опалення поліклініки шляхом модернізації системи опалення, при чому – за власні кошти.
Присутнім було цікаво довідатися про  допомогу, яку надають медикам спонсори і меценати. Тільки останнім часом від них надійшло 60 тисяч гривень, за які придбано металопластикові вікна і двері, електросвітильники, електрообігрівачі.
– Велику роль відіграє громадська рада, яку очолює начальник станції Ковель Руслан Александрук, – розповів голова ради трудового колективу Олег Казімиров. – До її складу входять депутати обласної ради Юрій Поліщук, Олександр Омельчук,  міської – Ігор Пініс, Галина Стасюк, лікар Алла Полякова, керівники залізничних підприємств. Мені доручено забезпечувати співпрацю нашого колективу з цією радою. Можу сказати, що така співпраця є ефективна і взаємовигідна.
Слова Олега Якимовича підтверджують конкретні факти. У 2017-2018 р.р. здійснено значний обсяг ремонтно-будівельних робіт, на які не витрачено жодної копійки бюджетних коштів. Так, закінчено ремонт операційного блоку площею понад 50 квадратних метрів, капітально відремонтовано систему вентиляції в поліклініці та лікувально-оздоровчому корпусі і т. д. До речі, за рахунок модернізації опалення і переходу на світодіодне освітлення зекономлено в порівнянні з аналогічним періодом минулого року 10 тисяч гривень (за один місяць).
Учасники зустрічі мали змогу, як-то кажуть, на власні очі переконатися в об’єктивності наданої інформації, здійснити своєрідну екскурсію-подорож приміщеннями медичного закладу. Пояснення давали Адам Маковецький і Олег Казімиров, присутні лікарі. Великий обсяг здійснених робіт, наявна матеріально-технічна база дають реальні можливості для втілення в життя ідеї – створити на базі медичного закладу відділення реабілітації, в повному обсязі відновити діяльність лікувально-оздоровчого комплексу, що включає у себе басейн, кімнату відпочинку, душові кімнати тощо. Є можливість здійснювати фітолікування, озокеритолікування, грязелікування, аромотерапію.
Для тих, хто перебуватиме на реабілітації та протезуванні у згаданому вище цеху Львівського протезного заводу, є можливість обладнати кімнати готельного типу. Однак для того, щоб задумане колективом поліклініки, колишніми воїнами АТО, «афганцями», «чорнобильцями», залізничниками вузла, мешканцями міста і прилеглих районів здійснилося, потрібні чималі кошти. У зв’язку з цим адміністрація звертається за матеріальною допомогою до спонсорів, благодійників і меценатів. Адже подібного оздоровчого комплексу не має жоден лікувальний заклад Волині.
Учасники зустрічі одностайно підтримали цю пропозицію, і нині зі свого боку вживають всі заходи для того, щоб вона була втілена в життя.
– Наша організація вже надіслала звернення до народного депутата України Степана Івахіва, – говорить голова правління ГО «Ковельська міськрайорганізація спілки ветеранів та волонтерів АТО» Леонід Хвещук. – Ми просимо у листі розглянути питання щодо організації центру медичної та психологічної реабілітації на базі КЗ «Ковельська поліклініка» Волинської обласної ради в рамках реалізації бюджетної програми «Заходи з психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції відповідно до Постанови КМУ від 31 березня 2015 року, № 221. Нас підтримує голова ГО «Айдар для інвалідів війни Збройних Сил та учасників бойових дій у Волинській області» Василь Король.
До речі, листи аналогічного змісту направлені головам обласної ради, облдержадміністрації, Ковельської районної ради і райдержадміністрації, міському голові, головам депутатських фракцій міської ради та іншим офіційним особам.
Що ж, залишається сподіватися, що до голосу ветеранів АТО, медиків залізничної поліклініки, широкої громадськості Ковельщини і Волині прислухаються ті, від кого залежить вирішення проблеми створення центру медичної та психологічної реабілітації. 
Редакція газети «Вісті Ковельщини», зі свого боку, робитиме все можливе для надання оперативної  інформації про практичну реалізацію  цінної і своєчасної ідеї. 
Михайло КУЗЬМУК.
НА ЗНІМКАХ: учасники зустрічі в комунальному закладі «Ковельська поліклініка» Волинської обласної ради; ознайомлення з ходом ремонтно-будівельних робіт в лікувально-оздоровчому комплексі.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Читачі нашої газети пам’ятають, скільки спорів, дискусій, суперечок точилося довкола проблеми подальшого функціонування залізничної лікарні, про що неодноразово писали «Вісті Ковельщини».
На щастя, наполеглива боротьба трудового колективу, працівників залізничного вузла, громадськості, активних  депутатів міської і обласної ради дала свій результат. 12 жовтня 2017 року рішенням № 13/4 Волинська обласна рада створила   комунальний заклад «Ковельська поліклініка», яка є правонаступником всіх майнових і немайнових прав та обов’язків колишньої залізничної лікарні, або, як вона офіційно називалася, ДЗ «Вузлова лікарня станції Ковель «ДГГО «Львівська залізниця».
В центральному корпусі розміщений хоспіс на 50 ліжок, в якому доглядають людей із важкими онкологічними захворюваннями. Раніше тут стаціонарно лікувалися працівники залізничних підприємств, багато мешканців Ковеля,  прилеглих районів області, бо медичний персонал  був висококваліфікованим, користувався заслуженим авторитетом у волинян.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 994
Читати далі
05.04.2018
Тепер Іванівку видно здалека...
Малих сіл не буває:  завдяки благодійному фонду Степана Івахіва “Патріоти Волині”  автобусна зупинка з’явилася в населеному пункті,  де всього 13 хат та 23 жителя 

20180402_113454Тепер Іванівку видно здалека...
Малих сіл не буває:  завдяки благодійному фонду Степана Івахіва “Патріоти Волині”  автобусна зупинка з’явилася в населеному пункті,  де всього 13 хат та 23 жителя 

Грунтова дорога з Білашева на Перковичі стрімко повертає вліво. Водій  плавно тисне на гальма: в салоні чується характерний скрип, і старенький автобус слухняно зупиняється. З дверей метушливо виходять пасажири. 
– Оце так номер! Відкриваю очі  і бачу напис великими літерами – “Іванівка”. Спочатку навіть подумала, що це мені наснилось, поки дрімала,  – емоційно мовить дівчинка і опиняється в обіймах бабусі. Галина Михайлівна прийшла зустріти онуків, які приїздять до неї з Люблинця. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 444
Читати далі