У теплу пору року кожен любить вибратися із сім’єю чи друзями на пікнік і посмажити шашлики. А як замаринувати шашлик, щоб він був смачним і соковитим? Необхідно знати певні секрети.

Існує безліч способів зробити маринад для шашлику.

Шашлик зі свинини 

в маринаді 

з додаванням оцту

Продукти:  2 кг свинини; 300 г цибулі; 1 упаковка приправи для шашлику; 250 мл оцту 6%; сіль за смаком.

Приготування:

Ріжемо м’ясо на кубики середніх розмірів, приблизно як 4 сірникових коробки, складені в куб. Ріжемо цибулю півкільцями. Поміщаємо її в посуд для маринування і злегка перемішуємо, щоб вона дала сік.

Кладемо до цибулі м’ясо і все перемішуємо. Додаємо приправу, перемішуємо. Додаємо оцет і знову перемішуємо.

Залишаємо м’ясо маринуватися години на дві. Деякі кухарі вважають, що краще, якщо м’ясо постоїть в маринаді трохи довше – десь годин 5.

Перед тим, як почати нанизувати м’ясо на шампури, солимо його.

Шашлик в 

лимонному сокові

Продукти:  1,5 кг свинини; 5-6 великих цибулин; 10 г спецій; 2 лимони; суміш перців за смаком; сіль.

Шашлик, приготований з використанням лимонного соку, не менш популярний. Процес його приготування не дуже відрізняється від рецепта з оцтом. Основна відмінність полягає у використанні лимона. Для цього лимони ріжемо навпіл і вичавлюємо весь сік на порізані шматки свинини. Поливаючи м’ясо соком, ретельно перемішуйте його. Маринується така свинина не довше 3 годин. 

Успіх цього рецепту багато в чому залежить від вдало підібраної кількості лимонного соку. Якщо з соком переборщити, то м’ясо матиме неприємний кислий смак.

Шашлик на кефірі

Один з кращих способів зробити смачний шашлик — це замаринувати його на звичайному кефірі. Шашлик на кефірі вийде дуже ніжним, соковитим і ароматним. 

Кефір потрібно брати з розрахунку 1 літр на 2 кілограми м’яса. Ріпчасту цибулю очистити і нарізати великими кільцями. Спеції та приправи можна підібрати самостійно, а можна купити готові приправи для шашлику. Сіль і перець — за смаком. Кінза — за бажанням.

Шар м’яса, цибулю і кінзу укладіть в посуд, поперчіть. Повторіть для наступного шару м’яса, і так далі. Шашлик в кефірі найкраще маринувати добу в холодному місці. Мінімальний час для того, щоб замаринувати шашлик — 3 години (на випадок, якщо ви не встигли замаринувати шашлик в кефірі заздалегідь). Перед приготуванням посоліть. Кефірний маринад добре підходить для свинини, курятини та нежорсткої яловичини.

Шашлик у 

мінеральній воді

Продукти: 2,5 кг свинини; 1 л будь-якої мінеральної води з газом; 6 головок цибулі середніх розмірів; 50 мл рослинного масла; спеції і сіль за смаком.

Приготування: 

Викладаємо м’ясо в емальовану ємність, попередньо порізавши порційними шматками. Ріжемо для маринаду цибулю. Перемішуємо руками цибулю, сіль, спеції і шматочки м’яса.

Заливаємо все газованою водою, щоб продукти, які знаходяться в ємності, були повністю прикриті. Маринується такий шашлик в прохолодному місці не більше трьох годин. (Дехто вважає ідеальним залишати маринад на всю ніч). За півгодини до смаження в маринад додається рослинне масло.

Перед приготуванням шашлику мінералку зливаємо, а цибулю можна обсмажити на шампурах, а можна залишити для іншої страви.

Маринад з мінеральної води впливає на структуру м’яса тільки завдяки бульбашкам газу, які проникають в нього. При цьому такий маринад не додає шашлику жодного стороннього специфічного смаку, як вино або оцет. Тому вибирайте такий спосіб замочування, якщо хочете підкреслити природний смак смаженого м’яса.

Шашлик у винному маринаді

Одним з найбільш оригінальних варіантів цієї страви є шашлик у винному маринаді. В ньому роль основного компонента відіграє вино (біле або червоне сухе). М’ясо заливають вином і залишають маринуватися на 2 години. (Для такого рецепта в розрахунку на 1 кг м’яса знадобиться 2 склянки вина). Через 2 години до нього додають спеції і залишають маринуватися ще години на дві. Солять, як зазвичай, перед смаженням.

Маленькі хитрощі 

для смачного шашлику:

- в залежності від виду м’яса, нарізається воно по-різному: свинину можна нарізати досить великими шматками, так як вона добре приймає маринад, тоді як яловичину та баранину краще нарізати невеликими шматками;

- маринувати шашлик краще в скляному, керамічному або емальованому посуді;

- цибулю і трави для маринаду рекомендується добре пом’яти руками, щоб вони дали сік;

- м’ясо повинно бути повністю покрито маринадом. Дуже хороший ефект дасть прес, покладений на верхній шар м’яса. Він не дозволить м’ясу втрачати сік, в результаті шашлик вийде м’якшим і соковитішим;

- солі в маринаді не повинно бути! Річ у тім, що сіль гідроскопічна. Хто солив сало чи рибу, бачив, що при засолюванні виділяється рідина. М’ясо так само виділяє сік. Тому солити шашлик треба безпосередньо перед нанизуванням на шампур, щоб він не став сухим;

- перед нанизуванням можна додати до м’яса також трішки олії й добре перемішати. Вона сприяє максимальному збереженню м’ясного соку при смаженні;

- щоб м’ясо при смаженні не пересохло на вугіллі, його збризкують вином, водою або пивом;

- обов’язково ставте м’ясо в маринаді в холодильник. Чим більші шматки м’яса, тим довше воно повинно стояти.

Підготувала 

Юлія ЛИТВИНЮК.  

У теплу пору року кожен любить вибратися із сім’єю чи друзями на пікнік і посмажити шашлики. А як замаринувати шашлик, щоб він був смачним і соковитим? Необхідно знати певні секрети.

Існує безліч способів зробити маринад для шашлику.

Продукти:  2 кг свинини; 300 г цибулі; 1 упаковка приправи для шашлику; 250 мл оцту 6%; сіль за смаком.

Приготування:

Ріжемо м’ясо на кубики середніх розмірів, приблизно як 4 сірникових коробки, складені в куб. Ріжемо цибулю півкільцями. Поміщаємо її в посуд для маринування і злегка перемішуємо, щоб вона дала сік.

Кладемо до цибулі м’ясо і все перемішуємо. Додаємо приправу, перемішуємо. Додаємо оцет і знову перемішуємо.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2295

Поблизу села Свидники Ковельського району розгорнулась величезна плантація тюльпанів.

Вперше про неї заговорили ще минулого року, однак потрапити туди можна було лише з дозволу власників розкішного поля. Цьогоріч більше двох гектарів розквітлих тюльпанів радо відкрили для відвідин усім бажаючим, а їх виявилось чимало. Протягом вихідних – 28 та 29 квітня  до «Волинської Голландії» безперервно навідувались люди. За підрахунками компанії «Лілі-лайн», якій належить тюльпанове поле, відвідувачів було чимало – близько ста тисяч людей.

Ще їдучи в автомобілі, за кілометрів два до самого тюльпанового раю, було чутно приємний запах цих квітів. Крім того, про те, що ми майже на  місці, сигналізувала і величезна черга автівок вздовж траси на Ковель.

Бажаючих помилуватися квітковим дивом не злякали ані курява, яка здіймалася від автомобілів, ані комарі, які постійно атакували відвідувачів. Забувши про усе, люди насолоджувалися краєвидом мільйона тюльпанів, робили селфі, релаксували на організованих відпочинкових зонах, влаштовували пікніки та поверталися додому з оберемками тюльпанів, які можна було придбати прямісінько на полі за символічною ціною – 10 гривень за штуку.

До слова, вхід на поле для дорослих вартував 25 гривень, для дітей –  десять.

Помилуватися тюльпановим полем можна буде  у наступному році.

Ірина КОСТЮК, 

 «Перший канал соціальних новин»  https://pershyj.com 

Фото Романа ДОМБРОВСЬКОГО,  «Перший канал 

соціальних новин». 

Поблизу села Свидники Ковельського району розгорнулась величезна плантація тюльпанів.

Вперше про неї заговорили ще минулого року, однак потрапити туди можна було лише з дозволу власників розкішного поля. Цьогоріч більше двох гектарів розквітлих тюльпанів радо відкрили для відвідин усім бажаючим, а їх виявилось чимало. Протягом вихідних – 28 та 29 квітня  до «Волинської Голландії» безперервно навідувались люди. За підрахунками компанії «Лілі-лайн», якій належить тюльпанове поле, відвідувачів було чимало – близько ста тисяч людей.

Ще їдучи в автомобілі, за кілометрів два до самого тюльпанового раю, було чутно приємний запах цих квітів. Крім того, про те, що ми майже на  місці, сигналізувала і величезна черга автівок вздовж траси на Ковель.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 534

Цю жінку знає багато ковельчан, в тому числі – і представники органів влади. Вона, як-то кажуть, і сама не спить, й іншим не дає. «Мій робочий день розпочинається о другій годині ночі, – якось поділилася особистим «секретом». – Коли щось хочеш мати, треба менше спати».

Важко не погодитися з Марією Нікітюк (а саме так звати героїню нашої розповіді). Її повсякденне життя – найкраще тому підтвердження. Вона й дня не може прожити без клопотів і турбот. Хвилює її все: і  політична ситуація в державі, і благоустрій населених пунктів, і порядок на вулицях, і промахи в роботі місцевої влади.

– Занепадає наше село, –  говорить жінка. – Боляче дивитися, як  розвалили ферми і тракторні бригади, занедбали землю, де тепер розкошують бур’яни. Чесне слово, коли б мені довірили раніше очолювати якесь господарство, я б не допустила його розвалу.

– Хіба маєте такі організаторські здібності? – цікавимося.

– Маю. Адже володію кільканадцятьма професіями, яких  нараховувала майже 40.

– Назвіть хоч декілька.

– Муляр, штукатур, столяр, квітникарка, домогосподарка, травниця, знахарка, перукарка, садівниця, лікарка, поетеса, художниця, фотограф, вишивальниця… Про мене навіть жартівливі рядки  склали: «Наша Марія – авто-,мото-, вело-, фото – дуже вправна  до роботи».

– То ви справжній унікум!

– Дехто й так мене називає. Адже я не тільки люблю фізично працювати, а й умію смачно готувати. Троє весіль сама справила – все готувала власноруч, в тому числі й короваї пекла. До того ж, Бог силою не обділив. Колись взимку на двох санчатах серванта везла, то один знайомий росіянин не приховував свого здивування: «Наша Марія Сємьоновна – как олєнь: смотрі, какой груз тянєт!».

Але пані Марія вміє не тільки вантаж тягати. Жінка «тягне» ще й віз громадських справ. Вона була ініціатором відкриття православних храмів УПЦ Київського патріархату в трьох селах на Ковельщині – Красноволі, Волі-Ковельській, Білашеві. Навіть власну  оселю віддала для потреб віруючих.

– Було дуже важко в ті часи. Доводилося  в буквальному сенсі цього слова воювати за Богоугодну справу. Мені погрожували, викрадали документи, навіть пістолета до скронь приставляли. Але я вистояла і перемогла разом з однодумцями. Підтримало  мене й духовенство, – згадує Марія Семенівна.

За її сприяння відкрили початкову школу в Красноволі, яка не діяла майже 50 років. Сьогодні вона переймається газифікацією сіл, а також будівництвом дороги з Ковеля до Білашева.

– Дорога ніби є, і в той же час її немає, – хвилюється пані Марія. –Адже роботи до кінця не доведені. Тож мусять  люди з Білашева їхати через Любитів. А  там – залізничний переїзд. Пощастить – проскочиш, а ні, то стій годину і чекай, доки відчинять шлагбаум. Дехто пробирається під вагонами, а це є небезпечно для життя! Бувало, що водії автобуса, що їде на Перковичі чи Грушівку, не дочекавшись «зеленого світла», розверталися і їхали назад до Ковеля. А як вчасно потрапити до лікарні? Коротше, проблема, яку потрібно розв’язувати.

Переживає Марія Нікітюк й про інші справи – зокрема, безробіття, особливо серед молоді, недостатню боротьбу із злочинністю та правопорушеннями, пияцтвом і алкоголізмом. Про все це  розповідає в листах до редакції «Вістей Ковельщини», яку передплачує і уважно читає.

– Більше пишіть про реальне життя простих людей, порушуйте гострі теми, і читачі вам дякуватимуть, – таке побажання висловила під час недавньої зустрічі із журналістами.

У Марії Семенівни – дев’ятеро онуків і шестеро правнуків. Але почувається вона бадьоро, тримається по-молодечому, бо на нудьгу і смуток не має часу – їй потрібно ще стільки доброго зробити для людей!

Тож напередодні Дня Перемоги над фашизмом у Другій світовій війні бажаємо Марії Нікітюк та іншим «дітям війни» міцного здоров’я. Божого благословення і довгих років життя під мирними небом! Нижче пропонуємо її спогади про важкий воєнний і повоєнний час.

Володимир ПЕТРУК.

Моя доля

Народилася я холодного зимового дня у важкі воєнні роки якраз на Святого Миколая. Повсюди – холод, голод, розруха. А тут ще й німці  вигнали нас із хати. Мовляв, потрібна їм будівля під військовий штаб.

 Мама не хотіла нікуди йти, то її вдарили прикладом у спину і виштовхали надвір, примовляючи: «Шнель! Шнель! Шнель!» (Швидко! Швидко! Швидко!). Пам’ятаю, земля здригалася від вибухів снарядів, а ми опинилися під відкритим небом.

Що робити? Куди йти? Батько на фронті, допомогти немає кому. Та ще й людей забирають на примусові роботи до Німеччини. Вигнали нас із Красноволі. Мовляв, ідіть, куди хочете. Пішла мати світ за очі. А  лінія фронту тоді проходила між селами Журавлини, Кошари, Гредьки, Городище. Кругом – вибухи, кров, зойки поранених.

Коли німців погнали на захід, мама повернулася в село. Корівку нашу забили, свиней теж, а ненька так сподівалася, що діткам буде молоко. Хата розбита – ні дверей, ні даху, ні мурів. Почали розбирати військові бліндажі, щоб хоч якось ті руїни підремонтувати.

А тут – знову біда: вже червоноармійці  вигнали із хати, бо тепер тут має бути їх штаб. Вивезли нас в болото, залишили без засобів для існування. Пішли по людях, просили милостиню. Брат «пасся», наче корівка, на лузі – їв заячий щавель, щоб з голоду не померти.

Та це ще не був кінець нашим  поневірянням – захворіла мама на тиф. Трохи одужавши, вирішила поїздом поїхати в Любомль, щоб розжитися картоплею.

Їхати мусила на східцях вагона, бо на квиток не мала грошей. Провідниця стала кричати і відривати руки від поручнів. Мама впала на насип, покалічилася. Люди закричали, і поїзд зупинили. Кров лилася річкою. Якось затягнули маму в тамбур. Доки тягнули, хтось поміняв її велику бульбу на дрібну.

Прийшла додому наша рідна, а діти голодні, холодні, їсти хочуть. А згодом і я простудилася, напившись холодної води з криниці. Всю мене трясло, кидало в жар. Сусідка Явдошка порадила: «Закутайте її в ковдру, нехай зігріється, а ліків ніяких не давайте».

Думали, що я не виживу, але, слава Богу, згодом хвороба пройшла. Коли згадую ті часи, плачу, бо важко було нашій сім’ї (та й не тільки нашій) у повоєнні роки.

Марія НІКІТЮК.

НА ЗНІМКАХ: Марія  НІКІТЮК  у різні  періоди життя.

Фото з домашнього архіву.

Цю жінку знає багато ковельчан, в тому числі – і представники органів влади. Вона, як-то кажуть, і сама не спить, й іншим не дає. «Мій робочий день розпочинається о другій годині ночі, – якось поділилася особистим «секретом». – Коли щось хочеш мати, треба менше спати».

Важко не погодитися з Марією Нікітюк (а саме так звати героїню нашої розповіді). Її повсякденне життя – найкраще тому підтвердження. Вона й дня не може прожити без клопотів і турбот. Хвилює її все: і  політична ситуація в державі, і благоустрій населених пунктів, і порядок на вулицях, і промахи в роботі місцевої влади.

– Занепадає наше село, –  говорить жінка. – Боляче дивитися, як  розвалили ферми і тракторні бригади, занедбали землю, де тепер розкошують бур’яни. Чесне слово, коли б мені довірили раніше очолювати якесь господарство, я б не допустила його розвалу.

– Хіба маєте такі організаторські здібності? – цікавимося.

– Маю. Адже володію кільканадцятьма професіями, яких  нараховувала майже 40.

– Назвіть хоч декілька.

– Муляр, штукатур, столяр, квітникарка, домогосподарка, травниця, знахарка, перукарка, садівниця, лікарка, поетеса, художниця, фотограф, вишивальниця… Про мене навіть жартівливі рядки  склали: «Наша Марія – авто-,мото-, вело-, фото – дуже вправна  до роботи».

– То ви справжній унікум!

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 528

Через кілька років після 80-ліття «Союзу Українок» Ковеля – нова ювілейна дата: 10 років з часу відродження діяльності організації.

10-літній ювілей відзначили урочистою  академією 14 січня 2011 року в НД «Просвіта» під  гаслом: «Україна святкує Різдво». На святкування були запрошені представники духовенства міста і району, представники міської і районної влади, посестри з Луцька і Володимира-Волинського, друзі, симпатики організації, усі небайдужі ковельчани,  творчі колективи, окремі  виконавці.

До ювілею вдалося видати  дві книжки: «Десять років відродження»  (хроніка діяльності «Союзу Українок» з 2000 по 2010 роки) та «Славні імена України», які упродовж багатьох років відкривала «союзянкам» фізик з душею лірика п. Любов Ткачук.

Зала «Просвіти» у той день  була заповнена вщент. Святкове дійство тривало більше трьох годин (на знімках: 1 – ковельських «союзянок» вітає голова обласної організаціх «СУ» п. Любов Ганейчук, 2 – народний аматорський колектив «Родина» с. Білина дарує ювілярам і гостям свята свою творчість, 3– на завершення свята – спільне фото групи учасників, гостей і «союзянок»).

Багато успішних заходів провела наша організація в НД «Просвіта». Висловлюємо щиру вдячність його директору п. Михайлу Пірожику і всьому колективу за співпрацю та створення належних умов, які сприяли успіху наших заходів.

Десятий рік діяльності «СУ» завершився 27 лютого 2011 року звітно-виборною конференцією. Учасники зборів дослухались до прохання незмінної заступниці голови «СУ» п. Ганни Гнатюк і звільнили її за станом здоров’я з цієї посади, проте і в наступні роки п. Ганна була усім нам доброю порадницею і допомагала в роботі організації, чим могла.

Заступницею голови «СУ» Ковеля була обрана п. Галина Голубович, яка донині виконує свої обов’язки (на знімку 4: після звітно-виборної конференції – на поклін до Лесі (спільне фото через 10 років).

30 березня в конференц-залі музею Лесі Українки в с. Колодяжному відбулась незабутня зустріч членкинь «Союзу Українок» Ковеля з Патріархом Української Греко-Католицької Церкви Святославом (Шевчуком). Під час візитації на Волинь його супроводжував Луцький Екзарх Йосафат. У спілкуванні з Святійшим вражали його щирість, мудрість і простота. На згадку про зустріч ми подарували  Блаженнішому книгу Ольги Косач-Кривинюк «Хронологія життя і творчості Лесі Українки».

Подарунок справив на гостя велике враження, бо, з його слів, він давно  мріяв придбати цю книгу. Зустріч була надзвичайно цікавою, теплою й щирою. Згадка про цю знаменну подію в житті нашої організації довго-довго зігріватиме  наші серця. (на знімку 5: Патріарха УГКЦ Святослава від «Союзу Українок» вітає п. Г. Голубович).

На п’ятнадцятому році діяльності «Союзу Українок»  1 березня  2015 року відбулись планові звітно-виборні збори, на яких автор цих рядків попросила зважити на її поважний вік і обрати нову голову Ковельської організації «Союзу Українок». Головою «Союзу Українок» Ковеля була обрана знана в місті людина з активною громадянською позицією, відома своїми благодійними справами п. Олена Місюра.

На даний час організація налічує 43 особи. Членкинями «СУ» є не тільки мешканки міста, а й сіл району – Люблинця, Вербки, Дубового, Радошина, Уховецька, Доротища, Волі і Волі-Ковельської.

Ще раз хочеться згадати «союзянок»  поважного віку, які з перших років діяльності організації стали членкинями у віці понад 70 років. 80-літній ювілей відсвяткували п. Антоніна Гладун, п. Галина Білинська,  п. Єлизавета Бондюк, п. Іраїда Чорна, незабаром – п. Ганна Ісюк, п. Марія Бондар на порозі 88-ліття, п. Анна Мадараш досягла 93-річного віку, п. Катерина Бородюк і п. Лариса Гладун відсвяткували 90-річні ювілеї.

Коли ми вітали в лютому пані Ларису, вона по-особливому щиро зізналась (майже за Т. Шевченком): «Я так люблю Україну!». І це при тому, що весь її життєвий шлях був важким і тернистим  як «ворога народу». Усім посестрам такого поважного віку ми завдячуємо авторитетом нашої організації, бо вони своєю присутністю на всіх загальноміських заходах були обличчям організації. Думається, що активна життєва позиція, любов до Бога і України є джерелом  їхнього довголіття.

l                     

Війна з Росією змістила акценти на нові напрямки нашої діяльності. «Союзянки» допомагають воїнам, їх сім’ям, пораненим хто, як може. Невтомною працею у волонтерському центрі заслужили глибоку шану п. Галина Білинська, п. Світлана Рудь, п. Галина Лічман, п. Катерина Бортюк, п. Раїса Хвищук, п. Людмила Бойчук. Наші жінки плетуть сітки, в’яжуть шкарпетки, закуповують і відправляють на фронт теплі речі, організовують збір серед людей продуктів харчування і необхідних воїнам речей, фінансово підтримують багато проектів.

Одним з важливих напрямків діяльності відродженої організації «Союзу Українок» стало просвітництво. Членкині «СУ» плідно співпрацюють з усіма доступними засобами масової інформації. Виступи п. Ганни Гнатюк, п. Марії Хотинської по місцевому радіо і телебаченню в буремні роки становлення нашої державності просвічували краян історичною правдою, для багатьох були орієнтирами в бурхливому морі подій.

Статті п. Ганни Гнатюк, п. Марії Хотинської, п. Марії Дригулі, п. Ніни Сомської не залишали байдужими читачів газети «Вісті Ковельщини». Багато років  статті п. Антоніни Гладун і п. Лідії Козулі викликають велике зацікавлення читачів газети «Вісті Ковельщини», бо вони  доносять до людей історичну правду, ґрунтовно аналізують проблеми сьогодення, висвітлюють питання моралі, виховують патріотизм. Дописували до газети  п. Оксана Мулярчук, п. Галина Голубович, автор цих рядків та інші.

Шановний п. Миколо Григоровичу! Щиро дякуємо Вам і всьому колективу редакції газети «Вісті Ковельщини» за співпрацю,  розуміння та інформаційну підтримку діяльності Ковельської міської філії «Союзу Українок» з далекого 2000 року і донині!

Наснагу і ентузіазм додають членкиням «Союзу Українок» відвідування святих місць героїчної звитяги козаків, воїнів УПА, що полягли в боротьбі за волю України. Їх пам’ять вшановували в Берестечку, Вовчаку, Колках, Новому Загорові, Олевську, Датині, Облапах. Пам’ятною була поїздка групи «союзянок» 25–26 квітня 2015 року на ювілейні вшанування борців за волю України, які проходили в Холодному Яру за участю Святійшого Партріарха Київського та  всієї Руси-України Філарета.

Першою зупинкою був Канів, де ковельчани вшанували пам’ять геніального сина України Тараса Шевченка (на знімку 6). Далі відвідали Богданову гору, бастіон Дорошенка, церкву в с. Суботове з усипальницею Богдана Хмельницького, Мотронинський монастир, були біля  тисячолітнього дуба Максима Залізняка, в Чигирині. На завершення стали учасниками мистецького фестивалю козацької слави «Холодний яр».

У Львові мешкає  легендарна жінка – пані Ростислава Федак, котра була однією з тих, хто поряд з пані Атеною Пашко творили «Союз Українок» України. Вона  була членом Всеукраїнської Координаційної Ради «Союзу Українок», членом Проводу «СУ» впродовж 20 років, заступницею голови «СУУ»  з 2001 року. Пані Ростислава організувала і впродовж 20 років була головою конкурсної комісії престижного міжнародного конкурсу «СУУ» «Мій рідний край», який залучав до науково-дослідницької роботи студентську і шкільну молодь.

Щороку видавали збірник кращих робіт обсягом більше, ніж 600 сторінок. Минулого року у віці 84 роки пані Ростислава Федак здійснила мрію своєї багаторічної громадської діяльності – створила у Львові перший в Україні Музей історії українського жіночого руху. Пишаємось, що у музеї однією з кращих є експозиція Ковельської організації «Союзу Українок». На відкриття музею  ковельські «союзянки» 14 жовтня 2017 року прибули з  цінним подарунком – портретом Тараса Шевченка під вишитим бісером рушником роботи ветерана  війни на Сході України п. Андрія Столярчука (на знімку 7 – п. Ростислава Федак (третя праворуч) з групою «союзянок» на відкритті музею).

l

За останні роки пам’ятні місця  Ковельщини зазнали деяких змін: в с. Колодниці  за сприяння голови районної ради п. Ігоря Верчука і його заступниці п. Галини Коляди на символічній могилі Тараса Шевченка замість дерев’яного Хреста встановлений металевий Хрест, а в 2016 р. коштом п. Наталії Козоріз і п. Олени Місюри на ньому встановили барельєф Тараса Шевченка (на знімку 8  – 22 травня 2016 року учасники вшанування пам’яті Шевченка в с Колодниці біля оновленої символічної могили).

На пам’ятному знаку жертвам нацистських розстрілів (територія управління газового господарства) коштом голови «СУ» Ковеля п. Олени Місюри встановлена Пам’ятна дошка голові «СУ» Ковеля 1928–1943 р.р. п. Лесі (Олександрі) Підгірській. Пам’ятну дошку освятили о. Василь Мичко і о. Михайло Левочко під час панахиди по родині Підгірських 4 липня 2016 року (знімок 9).

Роки  минають, плине час, але незмінні Закони Буття. Відійшли у Вічність наші незабутні посестри: п. Ганна Гнатюк, п. Ніна Сомська, п. Олена Юрченкович, п. Валентина Голік, п. Марія Юзефович, п. Михайлина Рабко, п. Марія Хотинська, п. Муза Філічкіна, п. Марія Дригуля, п. Любов Тарасюк, п. Євгенія Зінчук, п. Мирослава Пришляк, п. Людмила Калитюк, п. Юстина Дмитрусік, п. Зінаїда Ткаченко, п. Людмила Іванко. Пам’ятаймо їх і згадуймо у наших молитвах!

Через кілька років після 80-ліття «Союзу Українок» Ковеля – нова ювілейна дата: 10 років з часу відродження діяльності організації.

10-літній ювілей відзначили урочистою  академією 14 січня 2011 року в НД «Просвіта» під  гаслом: «Україна святкує Різдво». На святкування були запрошені представники духовенства міста і району, представники міської і районної влади, посестри з Луцька і Володимира-Волинського, друзі, симпатики організації, усі небайдужі ковельчани,  творчі колективи, окремі  виконавці.

До ювілею вдалося видати  дві книжки: «Десять років відродження»  (хроніка діяльності «Союзу Українок» з 2000 по 2010 роки) та «Славні імена України», які упродовж багатьох років відкривала «союзянкам» фізик з душею лірика п. Любов Ткачук.

Зала «Просвіти» у той день  була заповнена вщент. Святкове дійство тривало більше трьох годин (на знімках: 1 – ковельських «союзянок» вітає голова обласної організаціх «СУ» п. Любов Ганейчук, 2 – народний аматорський колектив «Родина» с. Білина дарує ювілярам і гостям свята свою творчість, 3– на завершення свята – спільне фото групи учасників, гостей і «союзянок»).

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 584

Травень – найвідповідальніший місяць для садівників і городників. У цей час треба встигнути все   удобрити, посадити, пересадити.

Початок місяця  – останній термін для того, щоб унести добрива в грядки для холодостійких культур із коротким терміном вегетації. Моркву, редьку, зелень, горох, редис – усе це висаджують у травні, деякі із цих культур уже повторно.

Основне правило під час підгодівлі грунту, призначеної для ранніх городніх рослин, – більше азоту. Звичайно, від магнію з калієм вони теж не відмовляться, але короткий термін росту до вступу в плодоношення диктує свої правила.

Розпочинаючи із середини травня, можна висаджувати в ґрунт під укриття плівкою або агротекстилю  баштанні культури – гарбузи, кабачки, патисони. Під ці рослини найкращим добривом завжди вважався гній або компост.

Під пасльонові можна використовувати як органічні, так і мінеральні добрива, або комбінувати їх. Якщо застосовуються лише агрохімікати, то рекомендується наступне дозування на метр квадратний: аміачна селітра – 20 г, суперфосфат простий – 50, хлористий калій – 15-20.

Зверніть увагу на ще не зайняті посадками площі – чи не потрібно стабілізувати їхню кислотність? Якщо на грядках виріс мох, або вони покрилися зеленим нальотом – терміново вносимо калійні добрива, нейтралізуючи кислу реакцію.

Наприклад, на землю (найкраще після дощу) можна розсипати деревний попіл, доломітове борошно або вапно. Для весняного внесення найкраще підходить попіл, який не лише знизить кислотність ґрунту, але й послужить елементом калійного живлення для рослин.

Якщо ґрунт покриває білий наліт  –  це теж нехороша ознака. Вона може бути заражена грибком. У цьому випадку верхній шар знімають.

Рослинам, які починають посилено розвиватися, необхідний, у першу чергу, азот. Норми внесення на сотку:

- сечовина (карбамід) – 1-2 кг;

- аміачна селітра – 1,5 кг;

- амофосна – 4-5 кг.

Кінець травня – найкращий час для висаджування чорнобривців і нагідок навколо грядок із капустою. Ці квіти відмінно захищають «городню бариню» від більшості її шкідників.

Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.

Травень – найвідповідальніший місяць для садівників і городників. У цей час треба встигнути все   удобрити, посадити, пересадити.

Початок місяця  – останній термін для того, щоб унести добрива в грядки для холодостійких культур із коротким терміном вегетації. Моркву, редьку, зелень, горох, редис – усе це висаджують у травні, деякі із цих культур уже повторно.

Основне правило під час підгодівлі грунту, призначеної для ранніх городніх рослин, – більше азоту. Звичайно, від магнію з калієм вони теж не відмовляться, але короткий термін росту до вступу в плодоношення диктує свої правила.

Розпочинаючи із середини травня, можна висаджувати в ґрунт під укриття плівкою або агротекстилю  баштанні культури – гарбузи, кабачки, патисони. Під ці рослини найкращим добривом завжди вважався гній або компост.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 668

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 366

Гороскоп 

7 —13  травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 374

З гарним настроєм  зустрічає  травневі свята  сім’я  Олександра та Орисі ЛЕВЧУКІВ, що мешкає у Старих Кошарах. Вона щиро   закохана в працю на землі, яка годує кожного з нас. В цьому ж дусі батьки виховують і  своїх дітей  – доньку Анастасію та сина Олександра.

Подружжя не переймається тим, що з приходом довгоочікуваного тепла роботи в селі значно побільшало, адже хазяйські клопоти приносять їм тільки приємне задоволення. Особливо тоді, коли господарі бачать результати зробленого. 

«Весняно-польові роботи ми почали, посадивши картоплю. Найближчим часом візьмемось за сівбу овочевих культур», - поділився з нами вмілий господарник.

Тож нехай і надалі  все вдається цим хорошим людям, а Всевишній  сповна дарує їм  Свої милість й  благодать!  Цього ж бажаємо і читачам газети! 

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

 

З гарним настроєм  зустрічає  травневі свята  сім’я  Олександра та Орисі ЛЕВЧУКІВ, що мешкає у Старих Кошарах. Вона щиро   закохана в працю на землі, яка годує кожного з нас. В цьому ж дусі батьки виховують і  своїх дітей  – доньку Анастасію та сина Олександра.

Подружжя не переймається тим, що з приходом довгоочікуваного тепла роботи в селі значно побільшало, адже хазяйські клопоти приносять їм тільки приємне задоволення. Особливо тоді, коли господарі бачать результати зробленого. 

«Весняно-польові роботи ми почали, посадивши картоплю. Найближчим часом візьмемось за сівбу овочевих культур», - поділився з нами вмілий господарник.

Тож нехай і надалі  все вдається цим хорошим людям, а Всевишній  сповна дарує їм  Свої милість й  благодать!  Цього ж бажаємо і читачам газети! 

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 430

Четвер. Хмарно, можливий невеликий дощ. Температура: 16оС. Вітер західний помірно сильний.

В ніч на п’ятницю.  Мінлива хмарність.  Температура: 10оС. Вітер західний помірний.

П’ятниця. Мінлива хмарність, можливий дощ.   Температура: 15оС. Вітер західний помірно сильний.

В ніч на суботу. Ясно. Температура:  6оС. Вітер південний слабкий.

Субота. Ясно.  Температура:  21оС. Вітер південний помірно сильний.

В ніч на неділю. Ясно.  Температура:12оС. Вітер південний помірний.

Неділя. Мінлива хмарність, можлива гроза.  Температура: 26оС. Вітер південний помірно сильний. 

В ніч на понеділок.  Мінлива хмарність. Температура:16оС. Вітер південний помірний.

Понеділок. Мінлива хмарність. Температура:  26оС. Вітер південний помірний.

В ніч на вівторок.  Ясно. Температура: 15оС. Вітер південний  помірний.

Вівторок.  Мінлива хмарність.   Температура:  24оС. Вітер  південно-західний  помірно сильний. 

В ніч на середу.  Мінлива хмарність. Температура:  14оС. Вітер північний помірний.

Середа.  Хмарно, можливий дощ.  Температура: 20оС. Вітер північно-східний помірний.

В ніч на  четвер. Мінлива хмарність.  Температура: 14оС. Вітер східний  помірний.

Четвер. Мінлива хмарність, можлива гроза. Температура: 24оС. Вітер західний помірний.

Четвер. Хмарно, можливий невеликий дощ. Температура: 16^оС. Вітер західний помірно сильний.

В ніч на п’ятницю.  Мінлива хмарність.  Температура: 10^оС. Вітер західний помірний.

П’ятниця. Мінлива хмарність, можливий дощ.   Температура: 15^оС. Вітер західний помірно сильний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 507

Нинішній рік, як, мабуть, жоден інший, «багатий» для редакції нашої газети на листи, заяви, скарги ковельчан з приводу проблем у житлово-комунальному господарстві міста. І хоч ми згідно із законодавством не зобов’язані подібні звернення розглядати, бо це не входить у компетенцію журналістів, все-таки не могли й залишити без уваги подібні сигнали. 

Саме з цих причин звернулися до заступника міського голови Андрія ТОВСТИГИ  (на знімку) з проханням дати відповіді на запитання, які непокоять людей.

l

— Андрію Володимировичу, на Вашу думку, в чому причина невдоволення ковельчан? Адже майже на кожній сесії присутні багаточисельні делегації жителів тієї чи іншої вулиці, того чи іншого мікрорайону, депутати від їх імені вносять десятки запитів і звернень. Чому така ситуація, попри те, що бюджет міста виконується і перевиконується, отже, як дехто стверджує, гроші є?

— Узагальнювати і говорити «в комплексі» про проблеми в житлово-комунальній галузі міста не можна. Потрібно чітко працювати за окремими напрямками, аби розібратися у ситуації, так би мовити, впритул.

Так, є незадоволені ковельчани, котрі не пропускають жодного засідання міської ради і приходять на сесії під «егідою» окремих депутатів, які, «зачепившись» за будь-яку проблему, не зовсім і не завжди вірно доносять до них ту чи іншу інформацію. У свою чергу, скажу, що жодного звернення мешканців нашого міста міська влада не залишала і не залишає поза увагою. Реагуючи на них, працівники виконавчого комітету виїжджають на місця, розповідають громадськості про те, як вирішуються порушені ними питання, інформують про це під час сесійних засідань, у ЗМІ.

Сьогодні значна частина людей, котрі бувають на сесіях міської ради, вже зовсім по-іншому, адекватніше і об’єктивніше сприймає реалії нашого сьогодення і розуміє, що звинувачувати міську владу в бездіяльності немає жодних підстав.  

Так, згоден, важливо і потрібно всі проблемні об’єкти привести до належного стану. Тому виконком в цьому плані дотримується такої позиції: якщо народні обранці твердо наполягають на тому, що маємо зробити все і відразу, то, як члени бюджетної, комунальної та інших постійних депутатських комісій, і знають, як формується бюджет, ще й мають вказати, яким чином і звідки «викроїти» в міській казні ці кошти, як їх розподілити. Депутати, котрі свідомо підходять до виконання своїх обов’язків, повинні визначити пріоритети у вирішенні взятих на себе завдань.

А громадськість, в свою чергу, має зрозуміти, що такі ж проблеми в комунальній сфері є в усіх без винятку містах України і, на жаль, у багатьох випадках вони не вирішуються. Тому на фоні значно серйозніших проблем, які сьогодні маємо і намагаємося їх вирішувати, «вибивати» кошти на облаштування якихось окремих об’єктів благоустрою, м’яко кажучи, некоректно. На цьому неодноразово наголошував під час зустрічей з ковельчанами. Обіцяти їм, що всі їхні прохання виконаємо, як кажуть, одним махом, я, як заступник міського голови, не можу.

Варто врахувати ще один момент: на відміну від депутатів міської ради, працівники міськвиконкому несуть відповідальність за те, що беруть на себе. Немає відповідних призначень, ресурсів, проектної документації та інших підстав, то й нічого комусь щось обіцяти. Звісно, не всім це подобається. Легше звинуватити посадовців у бездіяльності, аніж зрозуміти, що перед тим, як за щось конкретно взятися, потрібно дотриматися певної процедури, є процеси, які передують безпосередньо виконанню робіт.

Звичайно, не всі скарги є безпідставними. Однак  це, швидше, звернення, один зі шляхів громади донести можливу проблематику до влади. Щороку при формуванні бюджету ми це озвучуємо і депутатам, і громадськості. Єдине прохання влади – визначитися з пріоритетами. Ніби й вулицю Тимошенка потрібно робити, й Відродження на часі, й з вулицею Черняховського не можна зволікати. Тисячу разів підтримую. Але міський бюджет не гумовий, і важко тут щось загадати наперед.

— У Ковелі останнім часом загострилася проблема бездомних собак. Вони містом бродять цілими зграями, лякають перехожих, особливо дітей. При чому, якщо раніше тварини розгулювали в основному міськими околицями, то тепер їх можна бачити і на центральних вулицях. Про це, зокрема, повідомили нам читачка газети Марія Нікітюк, інші ковельчани. Що Ви можете сказати з цього приводу?

— Маємо бюджетне призначення на утримання місць загального користування, за рахунок чого фінансуються такі заходи, як санітарне прибирання парків, кладовищ, утримання малих архітектурних форм, прибирання смітників на території загального користування й, у тому числі, відлов бродячих тварин. 

Щоб досягти зменшення кількості безпритульних тварин гуманними методами, Ковельська міська рада прийняла Програму поводження з безпритульними тваринами. Відповідно до заходів, передбачених у ній, сьогодні в стадії завершення підготовка приміщення для утримання безпритульних тварин, створене нове робоче місце, придбані медикаменти, необхідні спецзасоби та ін. Чекаємо дозволу на проведення відповідних робіт. Однак ця Програма передбачена лише для полегшення і здешевлення здійснення певних функцій виконавцем послуг з утримання місць загального користування.

У 2017 році цей тендер виграло ТзОВ «К. П. «Верес», яке тоді цією проблемою належно не займалось, мотивуючи тим, що вартість відлову і стерилізації тварин зросла, забувши про те, що свідомо брало участь у конкурсі, надавало технічні розрахунки. 

Ситуація не змінилась і в цьому році. Однак зараз заплющувати очі на ці та інші «огріхи» ніхто вже не буде. Маємо багато депутатських звернень, скарг від ковельчан, які дорікають міській владі, а не виконавцю робіт з приводу утримання місць загального користування – ТзОВ «К. П.  «Верес», яке, вигравши тендер, мало б підтвердити запропоновану ціну якістю наданих послуг. Та цього не сталося.

Сьогодні в цьому плані маємо вкрай негативну ситуацію на кладовищах, про що варто сказати окремо. Так, за місяць до Великодніх свят дали доручення виконавцю відповідних робіт звернути особливу увагу на санітарний стан міських кладовищ. «Верес» необхідний обсяг робіт не виконав. Його  бездіяльність зумовила накопичення сміття на кладовищах міста. 

Підприємству неодноразово надсилали  акти-претензії щодо неякісного надання послуг з утримання місць загального користування в м. Ковелі. Тому з ним  було розірвано договір. Тож, аби забезпечити порядок на кладовищах, терміново доручив комунальному відділу навести там лад. Відповідно, на це з міського бюджету потрібно виділити до ста тисяч гривень. 

Міська влада також вживає заходів, щоб уникнути накопичення сміття та надзвичайних ситуацій. Наразі триває процедура підготовки до проведення повторних публічних закупівель. До 20 травня прийматимуть документи від учасників тендеру.

На завершення теми скажу, що ми любимо посилатися на європейський досвід. Але в Європі виконавець будь-яких робіт навіть в думці не має порушувати передбачені в договорі умови. Адже в такому разі замовник відразу застосовує до нього фінансові санкції. А у нас максимальне покарання – достроково припинити дію договору.

— Цілий, образно кажучи, «масив» звернень до редакції стосується благоустрою вулиць. Широкого розголосу, зокрема, набрала в місті проблема вулиці Черняховського, про що неодноразово писали й «Вісті Ковельщини». 10 квітня ц. р. тут навіть відбулися збори місцевих жителів, на які люди запросили керівників міської ради, її депутатів, журналістів. Були присутні й Ви.

Наскільки нам відомо, 8 лютого ц. р. відбулася нарада за участю міського голови Олега Кіндера, Вас як його заступника, інших відповідальних працівників міськвиконкому, депутатів міськради, громадських активістів. На цій нараді обговорені пріоритети проведення будівельних робіт на вулицях Відродження, Черняховського та деяких інших. Ви поінформували про те, що найближчим часом тут планується зробити відповідно до бюджетних призначень. Чи змінилися наміри міської влади з тих пір? Чого чекати мешканцям вулиць цього мікрорайону найближчим часом? 

Цим цікавляться й наші читачі. Зокрема, жителька вул. Черняховського, 43 М. Г. Здрок з групою тутешніх мешканців, котрі повідомляють про незадовільне дорожнє покриття у цьому районі, відсутність автобусних зупинок по вул. Відродження до вул. Черняховського. В колективному зверненні, яке спрямувала до редакції О. П. Мажула з вул. Відродження, 40, озвучено прохання до міської влади, депутатів міськради допомогти відремонтувати дорогу від вул. Відродження до ФОКу. А от А. В. Осійчук з вул. Відродження, 68 порушує питання про необхідність вимощення тутешніх доріг, відведення застійних вод із перехрестя Черняховського, Відродження і Наливайка.        

— По-перше, це не зовсім проблема, а, швидше, проблемне питання. Свого часу мешканці вулиць Черняховського-Відродження нам пішли назустріч, адже коли будувався водогін і прокладалася каналізація, погодилися на співфінансування цих робіт.

Після цього вони звернулися з проханням прокласти там асфальт. Ми застерігали людей, що того ж року, коли були прокладені мережі, не слід асфальтувати дорогу. Адже потрібен певний час для, так би мовити, влягання ґрунту. Аби це зробити відразу, необхідні технології, що застосовують за кордоном і є дуже дороговартісними. Тоді прислухалися до людей і поклали там асфальт, а, натомість, мали б таки відстояти свою думку і на рік відкласти роботи. У результаті дорогу зробили, а вже через деякий час виникли запитання до виконавця робіт.

Зі свого боку, ми направили звернення в організацію, яка здійснює технічний нагляд за виконанням вказаних робіт, оскільки виключно в її компетенції вжити ті чи інші заходи у разі, якщо обсяги та якість проведених робіт не відповідають проектно-кошторисним розрахункам.

Потім з’явилася проблема з відведенням поверхневих вод, які по дорозі стікають в частину обійсть мешканців вул. Черняховського. Тому була розроблена проектно-кошторисна документація на проведення робіт з водовідведення, прокладання тротуару з вул. Холмської до вул. Відродження, а також облаштування двох автобусних павільйонів. Але ці плани не були реалізовані у 2017 році, зважаючи на ситуацію, що виникла в Ковелі з ветсанзаводом. Це питання тоді було не на часі. 

Повернувшись до вирішення цієї проблеми, не варто було діяти зопалу, а підійти до справи зважено. Тому в лютому скликали нараду, на яку запросили депутатів, голову та представників вуличного активу, членів міськвиконкому, його працівників. Поінформували про те, що є відповідні бюджетні призначення й потрібно визначитися з тим, що необхідно зробити у 2018 році: чи вул. Черняховського з частиною вул. Відродження й прилеглими вулицями, чи почати ремонт від вул. Варшавської? Завдання виконавчого органу – заплановане  виконати.  

Та в підсумку заговорили про інше. Присутні згадали про мікрорайон «Сільмаш», де мешкає значно більша кількість ковечан, адже від вулиці Варшавської до ФОКу дорога повністю розбита, тож, водночас, треба подумати і про дітей, котрі не доїжджають до ФОКу, бо водії «маршруток» через це туди відмовляються їхати.

Тоді також йшлося про те, що маємо бюджетні призначення на поточний ремонт доріг, які можна спрямувати на укріплення узбіч, защебенювання асфальту. Програмою розвитку пасажирських перевезень передбачені кошти на облаштування автобусних зупинок, а, отже, є можливість встановити там два додаткові автобусні павільйони. Окрім того, замовлено проектну документацію на проведення вуличного освітлення по вул. Відродження. 

Щоб заасфальтувати перехрестя Черняховського-Відродження, на чому, окрім іншого, наполягають жителі вказаних вулиць, в лютому не було фінансових ресурсів. Та у зв’язку з економією коштів, які з’явились у результаті невиконання «Вересом» робіт з утримання місць загального користування, сьогодні є така можливість. Це було враховано при формуванні проекту рішення про внесення змін в міський бюджет, а, отже, на квітневу сесію міської ради вноситься питання щодо виділення коштів на капітальний ремонт перехрестя Черняховського-Відродження. Зокрема, там буде зроблене водовідведення і асфальтування.

Під час зустрічі з мешканцями згаданого мікрорайону, яка відбулася 10 квітня, поінформувавши про заплановані заходи, запропонував місцевим жителям визначитись, де, в першу чергу, потрібно ліквідувати недоліки та ямковість в межах передбачених на це коштів. Люди виявили свою активність, оперативно підготувавши відповідний лист. 

Окрім того, варто зазначити, що є відповідні призначення на поточний ремонт вуличного освітлення. Зокрема, закуплені матеріали для проведення робіт з улаштування вуличного освітлення по вул. Грищенка (територія військового містечка), вул. Кришталевій (район вул. Черняховського). У цьому році заплановано кошти на реконструкцію вуличного освітлення по вул. Кияна та Сагайдачного. За рахунок цього матимемо старі світильники, завдяки чому в подальшому буде  змога освітити інші вулиці міста, в тому числі в районі вул. Черняховського.

До речі, скажу кілька слів з приводу пропозицій окремих депутатів провести повну ревізію міських доріг, котрі впевнені, що після цього не виникатиме подібних конфліктів. Можливо, й так. Але чи від того виграє місто, його мешканці? Ревізія доріг – це обстеження, складання дефектних актів й низка інших, передбачених процедурою заходів. Її проводять відповідні організації, які хоч сьогодні візьмуться за цю роботу. Але при тому не слід забувати про ще однин бік «медалі» – фінансовий. Тому жодних  питань: треба – проведемо ревізію, якщо не шкода на це «спустити» майже мільйон бюджетних коштів. А цього вистачило б, аби, наприклад, благоустроїти дві прибудинкові території.

— Світлана Пелип з Ковеля у дописі під заголовком «Хто буде нести відповідальність?» порушує питання неякісної бруківки в центрі міста, яка «розсипається», незважаючи на те, що її вклали влітку-восени 2016 року і що термін гарантійної експлуатації бруківки становить 5 років. Тому на вулиці Незалежності навпроти «Фокстроту» і ВОПАКу знову змушені бюджетні гроші вкладати у ремонтні роботи. Хотілося б почути Вашу думку і отримати роз’яснення з цього приводу.

— Відповідаю запитанням на запитання: а хто влітку чи восени 2016 року там клав бруківку? 

Свого часу я вже давав доручення начальнику управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства озвучувати колективні звернення, які «не проходять» через депутатів. Адже чимало ковельчан цікавиться зокрема й тим, чому в центрі міста побита бруківка, коли її замінять? 

А пані Світлані доводжу до відома, що в центрі міста у зазначених нею місцях бруківку не міняли протягом останніх восьми-дев’яти років. Її замінили в 2017 році, а у нинішньому – запланували перекласти лише на окремих ділянках.

— На завершення хотілося б довідатися, як буде розв’язана проблема вулиць Фестивальної і Тимошенка, з мешканцями яких Ви теж нещодавно зустрічалися?

— Відомо, в якому стані нині вул. Фестивальна. І це було прогнозовано через плачевний стан вул. Тимошенка. Тому зроблю «екскурс» в минуле, аби нагадати, з яких причин на цій вулиці не був проведений ремонт. Коли наприкінці 2016 року звернулись в облдержадміністрацію з проханням надати фінансову допомогу на ремонт доріг по вул. Ярослава Мудрого і Тимошенка, нам обіцяли посприяти: два з половиною мільйона гривень з обласного бюджету мали спрямувати на ремонт вул. Ярослава Мудрого і 6 мільйонів – на вул. Тимошенка. Та невдовзі рішення дещо змінилося: в планах залишилася тільки вулиця Ярослава Мудрого. А як дійшло до справи, то замість обіцяних областю 2,5 млн. грн. на співфінансування цього об’єкту місто отримало лише 690 тисяч гривень.

Цього року знову звернулися за такою підтримкою. За рахунок співфінансування (по шість мільйонів з обласного та міського бюджетів) плануємо відремонтувати вулицю Тимошенка. Хочеться на це сподіватися.

— Що ж, дякую за розмову. Нею, звичайно, не зможемо вирішити всіх питань, які порушують люди у листах до редакції, як, зрештою, і в органи влади, але принаймні інформація корисна і потрібна нашим землякам, котрі сподіваються на допомогу й підтримку.                    

Розмову вела Вікторія ЗІНЧУК.

  

Нинішній рік, як, мабуть, жоден інший, «багатий» для редакції нашої газети на листи, заяви, скарги ковельчан з приводу проблем у житлово-комунальному господарстві міста. І хоч ми згідно із законодавством не зобов’язані подібні звернення розглядати, бо це не входить у компетенцію журналістів, все-таки не могли й залишити без уваги подібні сигнали. 

Саме з цих причин звернулися до заступника міського голови Андрія ТОВСТИГИ  (на знімку) з проханням дати відповіді на запитання, які непокоять людей.

ххх

— Андрію Володимировичу, на Вашу думку, в чому причина невдоволення ковельчан? Адже майже на кожній сесії присутні багаточисельні делегації жителів тієї чи іншої вулиці, того чи іншого мікрорайону, депутати від їх імені вносять десятки запитів і звернень. Чому така ситуація, попри те, що бюджет міста виконується і перевиконується, отже, як дехто стверджує, гроші є?

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 1420