Пекти паску – непроста наука. Не кожній досвідченій господині вдається щоразу досягти успіху. Етнографічні записи свідчать, що до цього ритуалу господиня одягала чисту сорочку. 

Готували тісто здебільшого опарним способом, коли воно підходило двічі, господиня, промовивши: "Господи, благослови Своїм Духом Святим", виробляла паски, зверху з двох смужок тіста викладала хрест і колоски. Пасок пекли багато – не лише для членів своєї родини, а й для убогих.

Паску пекли лише раз на рік, і кожна господиня намагалася зробити її найсмачнішою. Звісно, це залежало від уміння та від складових, наприклад, яєць клали навіть по 130 штук. Кажуть, що паска на самих жовтках довго не черствіє. 

Нині рецепти дещо спростилися, однак головні правила приготування цього ритуального виробу збереглися. Пропонуємо  кілька порад, що можуть допомогти у цій справі.

– Дріжджі мають бути свіжими, світлими, мати приємний запах.

– Духовку варто прогрівати якомога довше, перш ніж покласти виріб.

– Борошно брати лише вищого гатунку, неодмінно просіюючи  його.

– Масло треба свіже, високої жирності, без хімічних добавок.

– Форму заповнювати тістом на чверть, а в піч ставити тоді, коли тісто піднялося на третину.

– Ліпше не ходити по кухні, доки печеться паска. Та й господині не варто сідати, інакше булка не виросте.

– Готовий виріб ще у формі треба покласти на решітку, щоб  дно не відіпріло.

– Виймати з форми, коли трохи схолоне, але не зовсім холодну.

– Щоб висока паска не "сіла", її, діставши з форми, треба покласти на рушник, розстелений на матраці або тугій подушці.

Господині, які поділилися своїми рецептами, радять вимішувати тісто майже годину, воно мусить добре відставати від рук. Форму треба заповнити тістом на третину – під час випікання паска підійде. 

Готову накривають рушником, щоб пом'якшала. Доки печуться паски, не можна відкривати духовку – тісто "присяде". Вважають, що перед випіканням треба завісити вікна. Якщо хтось загляне у вікно, коли готують тісто, паски не вдадуться.

Паска з горіхами

500 г борошна, 30 г свіжих дріжджів, 180 мл молока, 100 г вершкового масла, 5 жовтків, 70 г родзинок, 70 г волоських горіхів, 1/2 ч. л. лимонної цедри, по 1/4 ч. л. мелених мускатного горіха і кардамона, 100 г цукру, 2 ст. л. коньяку, 1/4 ч. л. солі, ванілін на кінчику ножа.

Готуємо опару. Для цього підігріваємо молоко (воно не повинне бути гарячим – тільки теплим), додаємо  в нього дріжджі,  1 ст. л. цукру і третину борошна, розмішуємо до однорідного стану і ставимо в тепле місце на 20 хвилин.

Жовтки збиваємо дочиста з цукром. Додаємо ванілін, коньяк і розтоплене вершкове масло, розмішуємо до однорідності. Додаємо отриману масу в опару, перемішуємо, додаємо цедру, прянощі і решту борошна, добре вимішуємо.

Ставимо тісто підходити в тепле місце приблизно на годину – об'єм повинен збільшитися удвічі. Обминаємо тісто, що підійшло, вмішуємо в нього родзинки і 3/4  подрібнених  волоських горіхів.

Розкладаємо по формах, наповнюючи їх максимум наполовину. Залишаємо на 30 хвилин. Посипаємо горіхами, що залишилися. Випікаємо в розігрітій до 180 градусів С духовці 35 хвилин, потім зменшуємо температуру до 160 градусів і печемо ще 25 хвилин. З готової паски дерев'яна лучина повинна виходити сухою.

Виймаємо паску з форми, посипаємо верх цукровою пудрою і ставимо охолоджуватися.

Заварна паска

500 г ринкового жирного сиру, 100 г різноколірних цукатів, 2 ст. л. рубаних волоських горіхів, 100 г вершкового масла, 2,5 ст. л. молока, 2 жовтки, 100 г цукру, 1 ч. л. ванільного цукру.

Сир відтискуємо через два шари марлі і протираємо крізь сито. Жовтки розтираємо дочиста з цукром, додаємо молоко.

Переливаємо суміш у металевий посуд, ставимо на "водяну баню" і, постійно помішуючи і не доводячи до кипіння, тримаємо до тих пір, поки маса не почне густіти. Знімаємо з вогню, додаємо вершкове масло, розмішуємо до однорідності. Потім додаємо горіхи, ванільний цукор і нарізані на шматочки цукати.

Поступово, в декілька прийомів,  вводимо сир, кожного разу обережно перемішуючи. Перекладаємо масу на марлю, складену в два шари, піднімаємо краї і зв'язуємо їх шнурком - виходить мішечок.

Підвішуємо масу на ніч, потім кладемо в пасочницю (або іншу форму) і ставимо зверху щось важке. Переносимо в холодне місце на 3-4 години.

Знімаємо марлю і подаємо.

"Бабусина" 

Борошно -  6 склянок,

яйця -  6 шт.,

молоко  - 0,5 л,

цукор -  1,5 стакана,

маргарин  -  300 г,

родзинки,

ванілін. 

Всі компоненти для тіста брати в теплому вигляді.  Пляшку молока вилити у велику миску, де буде тісто, 1,5 склянки цукру злегка підігріти і розмішати, 3 склянки борошна, поставити в тепле місце на 1,5-2 години (щоб збільшилося в об'ємі удвічі). 6 жовтків розтерти з 1,5 склянки цукру дочиста, додати ванілін – і в тісто. 300 гр. маргарину розтопити і додати половину його в тісто. Білки збити  – і теж в тісто. 

Додати ще близько 3 ск.  борошна і місити: на дошку насипати борошна, покласти тісто. Руки очистити, вимити, змастити маргарином, що залишився, і місити. Знову очистити руки, змастити і місити, аж  поки тісто не перестане прилипати до рук. 

Покласти тісто в миску і знову поставити в тепле місце на 1,5-2 години. Родзинки помити, залити кип'ятком. Потім витерти рушником, обваляти в борошні і вмісити його в тісто. Тісто викласти у форму, змащену маслом і посипану  борошном. Хай ще трохи постоїть. Випікати в духовці (не більше 150 град.) 1,5 години. Якщо зверху підгоратиме, то покласти вологий папір.

Паска ярмаркова

Тісто: борошно - 5 склянок, вершки -1,5 склянки, масло - 250 г, цукор - 1 склянка, яйця (жовтки) - 8 штук, горіхи - 0,5 склянки, родзинки - 0,5 склянки, цукати - 0,5 склянки, сіль -1 чайна ложка, дріжджі - 100 г, ванілін.

Глазур: яйце (білок) -1 шт., цукрова пудра - 1 склянка, лимонний сік - 8-10 крапель.

У підігрітих вершках розвести дріжджі, покласти половину всієї кількості борошна і поставити в тепле місце. Розтерти жовтки з цукром і маслом. Коли опара підійде, ввести в неї жовтки з маслом  й  цукром, родзинки, нарізані цукати, горіхи. 

Масу добре вимісити, всипати борошно, що залишилося, сіль, ванілін. Вимісити і поставити в тепле місце, поки не збільшиться в об'ємі вдвічі. Знову вимісити і знову дати підійти.

З готового тіста сформувати невеликі булочки і викласти у форми з високими стінками, змащені маслом зсередини. Дно і стінки форми вистилати промасленим папером. Тісто у формі має займати третину висоти. 

Форми поставити в тепле місце на годину. Потім випікати в духовці при температурі 200-220 С0 протягом 60-70 хвилин. Коли верх паски зарум'яниться, накрити його змоченим папером, щоб не підгорів. Охолоджену поверхню паски змастити тонким шаром глазурі.

Паска без опари

1 кг борошна,

1,5 стакана молока,

5 яєць,

300 гр. вершкового масла або маргарину, 

1,5 склянки цукру,

40-50 гр. дріжджів,

3/4 ч. ложки солі,

150 гр. родзинок,

50 гр. цукатів,

панірувальні сухарі,

ванілін,

кардамон.

Розведіть дріжджі в теплому молоці, всипте сіль, розтерті цукром жовтки, розтоплене (але не гаряче масло або маргарин), збиті в густу піну білки. Добре перемішайте і, накривши тісто рушником, поставте на ніч в тепле місце.

Вранці додайте  решту борошна, ваніліну, кардамон. Вимісіть ретельно і знову поставте для підйому в тепле місце.

Коли обсяг тіста збільшиться вдвічі, додайте родзинки, цукати. Перемішайте тісто і викладайте в змащені маслом форми. Форми заповнюйте тістом на 1/3 і ставте їх в тепле місце, накривши рушником. Коли тісто підніметься і займе 3/4 форми, верх паски змастіть жовтком. 

Поставте паски в не дуже жарку духовку на 50-60 хвилин. У духовці форми час від часу повертайте, але робіть це обережно, тому що  тісто може опуститися. Щоб верх пасок не підгорів, “прикрутіть” духовку. Після того, як зарум'яняться, накрийте кружком з паперу, який змочили у воді. 

Готовність паски визначається тонкою лучиною. Увіткніть її в паску і вийміть. Якщо суха, то паска готова. Якщо сира, то тісто ще не пропеклося. Готові паски, коли вони схолонуть, покрийте білою глазур'ю і прикрасьте шматочками цукатів.

Глазур: 1 білок збийте в густу піну, поступово додаючи (продовжуючи збивати) 1/4 склянки дрібного цукрового піску.

Смачного! І веселих вам свят!

Підготувала Орися ФІЛІПЧУК. 

Пекти паску – непроста наука. Не кожній досвідченій господині вдається щоразу досягти успіху. Етнографічні записи свідчать, що до цього ритуалу господиня одягала чисту сорочку. 

Готували тісто здебільшого опарним способом, коли воно підходило двічі, господиня, промовивши: "Господи, благослови Своїм Духом Святим", виробляла паски, зверху з двох смужок тіста викладала хрест і колоски. Пасок пекли багато – не лише для членів своєї родини, а й для убогих.

Паску пекли лише раз на рік, і кожна господиня намагалася зробити її найсмачнішою. Звісно, це залежало від уміння та від складових, наприклад, яєць клали навіть по 130 штук. Кажуть, що паска на самих жовтках довго не черствіє. 

Нині рецепти дещо спростилися, однак головні правила приготування цього ритуального виробу збереглися. Пропонуємо  кілька порад, що можуть допомогти у цій справі.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1497

Як не розгубитися, коли на продуктовому ринку "аншлаг" зі свіжих овочів та зелені? Що можна, а що не варто? І як вберегтися від харчового отруєння такими, на перший погляд, натуральними продуктами? 

Адже те, що так корисно восени, може бути отруйним навесні. Але ж нам так хочеться скуштувати хрусткий огірочок або червонощокий помідор, нарізати салатик із редиски або стушкувати молоденьку капусту... 

Змучені авітамінозом ми купуємо це все, їмо самі й годуємо своїх дітей. Хоча й знаємо, що вирощені нашвидкоруч у тепличних умовах овочі містять набагато більше нітратів, ніж вітамінів. Тож,  купуючи такий "свіжак", ми піддаємо свій організм серйозному ризику.

Хворієш – ніяких помідорів та огірків

"Ранні овочі можуть провокувати хвороби шлунково-кишковго тракту та отруєння хімічними речовинами, – так наголошують медики.  – Найбільшу небезпеку вони становлять для дітей, у яких травна система ще не до кінця сформована. 

Також протипоказані ранні овочі людям із хронічними захворюваннями шлунка, дванадцятипалої кишки, панкреатитом, колітами тощо".  Варто додати,  що споживання "нітратних" овочів та фруктів може призвести до захворювань щитовидної залози. Крім того, нітрати зв'язуються з гемоглобіном і блокують постачання кисню до тканин. 

Це викликає зміни в обміні речовин, ослаблення імунної системи, навіть появу пухлин у шлунково-кишковому тракті.

Найкраще – тушковані та варені овочі

Фахівці запевняють, що різні овочі по-різному накопичують нітрати. Зазвичай, їх найбільше у листі салату, буряках, кропі, петрушці, шпинаті, редисці та зеленій цибулі. 

На другому місці – цвітна капуста, кабачки, ріпа, редька, білоголова капуста, хрін, морква та огірки. І зовсім мало – в брюсельській капусті, горосі, квасолі, солодкому перці, картоплі, помідорах і ріпчастій цибулі. 

"Якщо вам вже так хочеться скуштувати ранніх овочів та фруктів, варто дотримуватися певних правил їх зберігання та споживання. Необхідно купувати плоди цілком зрілі та обов'язково зберігати їх у холодильнику, щоб нітрати не перетворювалися на ще отруйніші речовини",  – радять фахівці. 

– Потрібно мити кожен овоч чи фрукт окремо, бажано під проточною водою. Цитрусові перед вживанням слід обливати окропом, щоб позбутися хімічних сполук, якими вони оброблялися. В ідеалі добре було б мити плоди в слабкому мильному розчині". Медики запевняють, що краще споживати ранні овочі у тушкованому вигляді, оскільки саме так ми можемо знешкодити збудників хвороб. Супи ж краще варити на "другій" воді.

Лимони – в салати!

За перших проявів отруєння лікарі  закликають  обов'язково звертатися за медичною допомогою. Для швидкого виведення нітратів із організму,  вони рекомендують  пити багато рідини. Деякі з них радять  також додавати в салати лимонну кислоту в невеликих кількостях – вона перешкоджає розмноженню нітробактерій, які містяться в перших весняних овочах. 

Перед споживанням "високонітратних" овочів (капусти, буряків, редиски) також можна прийняти аскорбінову кислоту або випити фруктовий сік. Вітамін С не лише гальмує утворення нітрозамінів у організмі, а й захищає від різних захворювань. Запам'ятайте, що в жодному разі не можна зберігати свіжоприготовані салати та плодоовочеві соки навіть у холодильнику більше доби.

Замочуйте овочі у воді

Запам'ятайте, в яких частинах овочів сконцентрована найбільша кількість нітратів, і перед вживанням обов'язково видаляйте ці "нітратні" частини. Так, до прикладу, в листі петрушки й кропу нітратів удвічі менше, ніж у стеблах. 

В капусті найбільше нітратів у верхніх листках, качані й прожилках листя. На поверхні моркви шкідливих речовин на 80% менше, ніж усередині, а в огірках і редисці навпаки: верхній шар містить шкідливих речовин більше, ніж внутрішній. 

Тому в цих овочах обов'язково слід зрізати частину біля хвостика і шкірку. В столового буряка видаляйте верхівку та корінь. Також повністю зрізайте позеленілі частини картоплі та моркви, тому що  в них міститься отруйна речовина – соланін.

Замочуйте овочі перед споживанням у холодній воді: в двох водах по 15 хвилин. Так ви зменшите концентрацію нітратів ще на 25%. 

Цей спосіб особливо ефективний для листових. Коренеплоди та капусту перед замочуванням краще нарізати невеликими шматочками.

Найдієвіший метод нейтралізації нітратів – кулінарна обробка. При варінні овочів відвар зливають ще гарячим, оскільки при охолодженні частина нітратів може повернутися в овочі. Цей простий спосіб допомагає знизити рівень нітратів на 40-80%. При приготуванні на парі нітрати "гинуть" дещо менше, ніж при варінні у воді. При тушкуванні й смаженні вміст нітратів у готових стравах знижується всього на 10%. 

Підготувала 

Інна ОМЕЛЬЧЕНКО. 

Як не розгубитися, коли на продуктовому ринку "аншлаг" зі свіжих овочів та зелені? Що можна, а що не варто? І як вберегтися від харчового отруєння такими, на перший погляд, натуральними продуктами? 

Адже те, що так корисно восени, може бути отруйним навесні. Але ж нам так хочеться скуштувати хрусткий огірочок або червонощокий помідор, нарізати салатик із редиски або стушкувати молоденьку капусту... 

Змучені авітамінозом ми купуємо це все, їмо самі й годуємо своїх дітей. Хоча й знаємо, що вирощені нашвидкоруч у тепличних умовах овочі містять набагато більше нітратів, ніж вітамінів. Тож,  купуючи такий "свіжак", ми піддаємо свій організм серйозному ризику.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 717

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 556

Гороскоп

з 15 по 21 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 694

Незважаючи на примхи цьогорічної погоди, весняно-польові роботи в Україні розпочалися на місяць раніше, аніж зазвичай. На початок квітня посіяно більше мільйона гектарів ярини.

Вийшли в поле й волинські сівачі. Як інформують в Департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації, комплекс весняно-польових робіт ведуть з випередженням графіка. Сільгосппідприємства розпочали (а деякі завершують) посів цукрових буряків. Активно сіють ячмінь, овес, горох, соняшник та інші культури.

Щороку в стислі строки і з високою якістю засівають весняну ниву трудівники СТзОВ імені Лесі Українки, що в Колодяжному. На цьому знімку ви бачите механізатора господарства Василя Смітюха, який нині зайнятий на сівбі вівса. Він дорожить  кожною хвилиною робочого часу, адже недаремно кажуть, що весняний день рік годує. 

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Незважаючи на примхи цьогорічної погоди, весняно-польові роботи в Україні розпочалися на місяць раніше, аніж зазвичай. На початок квітня посіяно більше мільйона гектарів ярини.

Вийшли в поле й волинські сівачі. Як інформують в Департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації, комплекс весняно-польових робіт ведуть з випередженням графіка. Сільгосппідприємства розпочали (а деякі завершують) посів цукрових буряків. Активно сіють ячмінь, овес, горох, соняшник та інші культури.

Щороку в стислі строки і з високою якістю засівають весняну ниву трудівники СТзОВ імені Лесі Українки, що в Колодяжному. На цьому знімку ви бачите механізатора господарства Василя Смітюха, який нині зайнятий на сівбі вівса. Він дорожить  кожною хвилиною робочого часу, адже недаремно кажуть, що весняний день рік годує. 

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 589

Погода в Ковелі  

4 – 10 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 498

Виборці  Ковельщини  голосували 

за  Президента  України

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 843

Засідання сорок дев'ятої сесії Ковельської міської ради розпочалося з приємних моментів. Військовий комісар Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату Сергій Гладун та голова ГО "Спілка ветеранів та волонтерів АТО" Леонід Хвещук вручили ряд відзнак командування та особового складу 14-ї окремої механізованої бригади ковельчанам за вагомий внесок у розвиток цього підрозділу.

Зокрема,  Почесною грамотою та медаллю "За гідність і патріотизм" нагороджено начальника пасажирського вагонного депо Ковель Олександра Стречена, Павла Хвещука,  В'ячеслава Радковця. Таку ж відзнаку отримав голова Спілки ветеранів та волонтерів АТО Леонід Хвещук.

Відзнаку "За вірність українському народові" вручено Сергію Ковалику, Анатолію Корецю та Анатолію Кошелюку.

Почесної грамоти та Подяки удостоєна громада міста Ковеля. Відзнаки передали міському голові Олегу Кіндеру. В них зокрема зазначено: "За активну громадську позицію, патріотизм, проявлену турботу та всебічну волонтерську допомогу у забезпеченні особового складу бригади, тісну та плідну співпрацю щодо підтримки бойової готовності підрозділів бригади". 

l

Далі за вже звичним "сценарієм" депутати озвучили депутатські запити та звернення.

Народні обранці підтримали запит Олександра Місяця стосовно ремонту прибудинкової території по вул. Грушевського, 7.

Галина Стасюк зачитала звернення матері загиблого на Сході України воїна АТО Надії Тарасюк, котра у ньому, зокрема, висловлює вдячність депутатам фракції "УКРОП" за багаторічну роботу на благо родин загиблих бійців, а також заперечує те, що її вводили в оману чи використовували в політичних цілях, як це у своєму запиті на минулій сесії міської ради озвучив голова фракції "Батьківщина" Василь Дудка.

Юрій Міцура повідомив про те, що до нього, як депутата міської ради, звернулися мешканці вул. 40 років Перемоги, котрі просять відремонтувати дорожнє покриття на відрізку дороги, що веде до НВК № 13.

Після цього депутати перейшли до розгляду питань порядку денного. Так, були внесені зміни до міського бюджету на 2019 рік, до Програми соціального захисту окремих категорій мешканців міста Ковеля на 2019 - 2020 роки та інших міських програм, затверджено Положення про оренду майна територіальної громади міста Ковеля та Положення про відділ культури виконавчого комітету Ковельської міської ради, а також Програму покращення функціонування Центру обслуговування платників Ковельської ДПІ Ковельського управління Головного управління державної фіскальної служби у Волинській області на 2019 - 2020 роки.

Депутати взяли до відома інформацію про результати діяльності Ковельської місцевої прокуратури у 2018 році.

Переважну частину питань порядку денного становили питання, пов'язані з врегулюванням земельних відносин та містобудуванням.

Серед іншого народні обранці присвоїли назви новоствореним вулицям і провулкам (квартал житлової забудови в районі вулиці Зерова). Відтак у місті з'являться вулиці Ковальська та Всіх Святих. Буде названо вулиці й на честь відомого українського письменника і поета Василя Стефаника, першого і поки що єдиного космонавта незалежної України Леоніда Каденюка, іменем якого також назвуть три провулки.

Депутати дали дозвіл на розроблення детального плану території забудови по вул. Володимирській, 85-Б та 87-А. Дві розміщені там земельні ділянки перебувають у приватній власності для будівництва будівель торгівлі та розміщення ринку в частині реконструкції незавершеного будівництвом приміщення під багатоквартирний житловий будинок з об’єктами торгово-розважальної ринкової  інфраструктури.

Були розглянуті й інші питання порядку денного.

Вікторія ЗІНЧУК.

Засідання сорок дев'ятої сесії Ковельської міської ради розпочалося з приємних моментів. Військовий комісар Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату Сергій Гладун та голова ГО "Спілка ветеранів та волонтерів АТО" Леонід Хвещук вручили ряд відзнак командування та особового складу 14-ї окремої механізованої бригади ковельчанам за вагомий внесок у розвиток цього підрозділу.

Зокрема,  Почесною грамотою та медаллю "За гідність і патріотизм" нагороджено начальника пасажирського вагонного депо Ковель Олександра Стречена, Павла Хвещука,  В'ячеслава Радковця. Таку ж відзнаку отримав голова Спілки ветеранів та волонтерів АТО Леонід Хвещук.

Відзнаку "За вірність українському народові" вручено Сергію Ковалику, Анатолію Корецю та Анатолію Кошелюку.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 619

Томос: 

не маємо права зупинятися!

Після отримання Православною Церквою України автокефалії пройшло зовсім мало часу,  але на цю історичну, довгоочікувану подію вже вилито справжнє море помий з наклепів і брехні. Таємні й відверті адепти Кремля, агенти так званого "руського міра" із допомогою наших доморощених підбріхувачів всіляко намагаються применшувати значимість надання ПЦУ Томосу, поширюють чутки про його "незаконність", галасують про "розкол" українського Православ'я тощо.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 575

Чимало музичних творів написано про сенс життя, про благородні мрії. Тим не менше, життя людини часто далеке від високих поривань. Але це доти, доки Ви не почуєте чарівні мелодії  акордеону, віртуозною грою на якому майстерно володіє голобчанин Богдан Кисляк.

 Це — музикант з Божою іскрою у серці, Лауреат і переможець всеукраїнських та міжнародних конкурсів, викладач акордеону і баяну, диригент та керівник оркестру народних інструментів у Львівській державній музичній школі № 2. Незважаючи на щільний графік, наш земляк  приїздить у рідне селище, знаходить час, аби подарувати музичну творчість не лише найріднішим людям, а й  поціновувачам його багатогранної музичної творчості. Нещодавно Богдан Кисляк виборов I премію на Міжнародному конкурсі «Музичні інтерпретації», який проходив у м. Перемишль (Республіка Польща).

Сьогодні Богдан Кисляк – гість нашої газети.

— Пане Богдане, давайте познайомимо Вас із нашими читачами. Розкажіть, будь ласка, про себе, чим Ви займаєтесь, як обрали для себе професію музиканта?

— Мої дитячі та юнацькі роки промайнули на Ковельщині в  Голобах. Тут проживають мої батьки та рідні. Моя музична творчість тісно пов’язана із красивим і квітучим селищем, адже саме тут розпочалося моє становлення як музиканта.

Кожна людина на Землі мріє обрати професію до душі, але не усім вдається це зробити. Мені, мабуть, в цьому сенсі пощастило, адже вдалося втілити в  життя найзаповітніше – стати музикантом.

— Як я почав любити музику  і як вона мене підкорювала? Розповім з превеликим задоволенням. Коли ще був малим, юним, то дуже любив ходити  на весілля, де звучала «жива» музика, прислухався до кожного акорду. З’явилось усвідомлення того, що одного бажання замало. Щоб оволодіти цим мистецтвом,   потрібно працювати.

В нашій родині є ще один музикант Віктор Шиятюк – це мій рідний дядько, який і став моїм першим наставником, мудрим порадником і найкращим викладачем у Голобській музичній школі, де я навчався. Віктор Володимирович змалечку прищеплював любов до музики.

Згодом, бажання вдосконалювати музичну майстерність, спонукало мене продовжити навчання в Луцькому державному музичному училищі.  Це були перші сходинки до музичної кар’єри. Грою на акордеоні займався по 5-6 годин щодня. Брав участь у різних фестивалях, конкурсах, концертах. Після закінчення музичного училища моя музична стежечка привела до Львова. П’ять років навчався у Львівській музичній академії, ще три роки —  в аспірантурі. За період навчання у  місті Лева здобував неодноразові перемоги в різних всеукраїнських та міжнародних конкурсах.  Але настав час, коли виникло бажання організовувати концертні тури. Працюю над тим, аби вразити шанувальників моєї творчості змістовною і цікавою програмою.

— Богдане, відверто кажучи, знайома з Вашою  творчістю давно, але не зустрічала жодної людини, яка б, почувши віртуозну гру на акордеоні, не могла не захопитись музичними творами, які Ви виконуєте. Вони і справді заворожують, сприймаються із задоволенням на слух. Звідки черпаєте натхнення?

— Це — насправді велика праця і недоспані ночі. Я щасливий, коли своєю грою на акордеоні можу торкнутися найтонших струн сердець своїх слухачів. З серйозністю і відповідальністю ставлюся до будь-якої справи. Це часом буває непросто, але труднощі мене не лякають. Дякувати Богу, є люди, друзі, які підтримують і допомагають. Велике задоволення отримую від диригентської роботи в музичній школі, до якої прикипів всім серцем. В оркестрі народної музики  в нас налічується більше 40 музикантів. 

— Як Вам вдається поєднувати роботу в музичній школі, керувати цілим оркестром і в той же час знаходити можливість дарувати свою творчість, настрій, позитивні емоції поціновувачам Вашого таланту?

— Щасливий той, хто в серці має найтонші струни золоті. Намагаюсь, попри щільний графік, знаходити час на виступи. Для мене важливо, як сприймають мою творчість люди. Якщо я бачу їхні посмішки  чи неприховані сльози на обличчі, значить моя праця недаремна. Зупинятися на досягнутому не в моїх правилах. Є потреба і бажання вдосконалюватись, переймати досвід у професіоналів.

— Богдане, Ви частий гість у рідних Голобах?

— Раніше мав більше можливості бувати вдома. Однак професія музиканта вимагає багато часу, кожен день планую похвилинно. Наразі йде серйозна підготовка  до концертів, святкових заходів.

— Ви – людина неспокійної вдачі, постійно працюєте над собою, рухаєтесь в «ногу з часом», а Ваша творчість набирає все більшої популярності. Неможливо не згадати те, що Ви оволоділи акторською майстерністю,  присвятили немало творчої праці  для зйомок відеокліпів з Вашою участю…

— Нічого випадкового в житті не буває. На своєму шляху зустрів однодумця  і хорошу людину Володимира Голика, який згодом став моїм товаришем. Пан Володимир має справу з організацією концертів, записами компакт-дисків. Він зіграв визначальну роль у моїй музичній творчості і як режисер відеокліпів, і як співавтор ідей для їх реалізації. Все розпочалося із зйомок першого кліпу під назвою «Карусель», знятий вісім років тому.

Тут варто сказати, що кожен акордеоніст має «пройти» через цей музичний твір. Швидка мелодія, темп, техніка виконання.

Проаналізувавши роботу, зрозумів і відчув, що потрібно бути не тільки музикантом, а й актором, працювати над сценічною культурою, образом, випромінювати посмішку, або ж зобразити хвилювання — ті емоції, які хочеш передати слухачеві. Роблю акцент на популяризації української музики, але в моєму музичному багажі є чимало музичних творів видатних класиків. 

Моєю гордістю є кліп «Рідна мати моя», який став родинною реліквією. В моєї матусі Світлани Володимирівни, яка є найріднішою людиною у світі, був ювілей. Дуже хотілося зробити для неньки цінний і дорогий серцю дарунок.

У мого товариша і режисера  Володимира Голика з’явилась ідея втілити цей задум у життя. Кліп був відзнятий на Волині. Роль юного музиканта зіграв мій племінник Олег Кисляк, але головною героїнею стала моя мама.

Тішуся, що Олежик, моя рідна кровинка, подає великі надії у  музиці, мрію, що він піде по моїй стежині, а в майбутньому також стане музикантом. Племінник зіграв мене у дитинстві. 

…А ось матуся біля простої української хатини вишиває рушничок – своєрідний оберіг для свого сина, благословляє і проводжає його у далеку дорогу.

Повернувшись із здобутками до рідного краю, музикант грає найріднішій на роялі, цілує її натруджені руки. Нам дуже хотілося, щоб цей величний інструмент був білого кольору, що є великою рідкістю.

Найскладнішими були зйомки до кліпу на музику видатного класика Антоніо Вівальді «Пори року. Зима.». Музиканта запросили на концерт у Львівську філармонію. За ним приїздить авто, але склалось так, що воно загрузло у снігу. Витягнути машину із снігового «полону» не вдається. А тим часом на музиканта чекає повна зала глядачів. 

Головному герою доводиться долати різні перешкоди, аби встигнути на концерт. Він намагається дістатися у філармонію потягом, але й тут спіткає невдача – запізнився. 

Однак любов до музики зігріває, незважаючи на снігову заметіль. Музикант сміливо пробирається лісом, де зустрічаються вовки та інші перешкоди. Мандрівнику-музиканту вдається встигнути на концерт, подарувати глядачам хвилини приємного спілкування з музикою, за що отримує шквал вдячних аплодисментів.

 Не можу не згадати в нашій розмові кліп на музику Луїса Ферарі «Доміно». Це—французька композиція в дуже красивій обробці, яку зробив талановитий музикант Валерій Ковтун. Він написаний саме для акордеона. Протягом перегляду ви бачите три пари різного віку, але це уособлення однієї пари закоханих, які пронесли найніжніші почуття впродовж багатьох років, але й досі разом. Тут і романтизм, і цінність стосунків, і любов, і дружба, і спільні інтереси.

Цікавим є те, що за їхніми зустрічами в різні періоди спостерігає художник, який зображає на полотні їхні емоції, справжні почуття – спочатку несміливі, а згодом більш впевнені і не менш прекрасні. Юного джентльмена зіграв мій племінник Олег Кисляк, а художника – Володимир Голик.

Пара зустрічається в одному й тому ж ресторані. Кавалер щоразу дарує свій дамі квіти,  слухають улюблену мелодію на акордеоні, яку незмінно грає для них знайомий музикант, прогулюються, діляться враженнями. 

Життя змінюється… Посивіли скроні у музиканта, змінилися зовні музикант і  сама пара, але їхні почуття, як зернина – вічні. Завершальним акордом кліпу є картина, яку художник дарує цій парі.

n Запрошую бажаючих познайомитись із моєю творчістю та відео-роботами на моїй офіційній сторінці у Фейсбуці, інстаграмі, у ютубі – підписуйтесь на мій канал.

— Пане Богдане, щиро вдячна Вам за розмову. Бажаю подальших творчих успіхів і вдячних шанувальників Вашого багатогранного таланту!

Розмову вела 

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКАХ: акордеоніст-віртуоз Богдан КИСЛЯК; музикант разом із своїм племінником Олегом КИСЛЯКОМ.

Фото з архіву автора. 

Чимало музичних творів написано про сенс життя, про благородні мрії. Тим не менше, життя людини часто далеке від високих поривань. Але це доти, доки Ви не почуєте чарівні мелодії  акордеону, віртуозною грою на якому майстерно володіє голобчанин Богдан Кисляк.

 Це — музикант з Божою іскрою у серці, Лауреат і переможець всеукраїнських та міжнародних конкурсів, викладач акордеону і баяну, диригент та керівник оркестру народних інструментів у Львівській державній музичній школі № 2. Незважаючи на щільний графік, наш земляк  приїздить у рідне селище, знаходить час, аби подарувати музичну творчість не лише найріднішим людям, а й  поціновувачам його багатогранної музичної творчості. Нещодавно Богдан Кисляк виборов I премію на Міжнародному конкурсі «Музичні інтерпретації», який проходив у м. Перемишль (Республіка Польща).

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1285