Біоритми в нашому житті
Протягом багатьох років науковці ряду країн світу вивчали граничні стани здоров'я людини, так звані "преморбідні стани". Одним з провідних напрямків досліджень у цій галузі є хронобіологія – наука про вплив біологічних ритмів на стан людини.
У ході історичного розвитку людина і всі інші живі істоти, які населяють нашу планету, засвоїли певний ритм життя, зумовлений ритмічними змінами геофізичних параметрів середовища, динамікою обмінних процесів. А оскільки темпи науково-технічного прогресу зараз набувають стрімкого характеру і висувають серйозні вимоги до людини, проблема біоритмів є сьогодні важливою. Бездумне ставлення людини до самої себе, як і до навколишньої природи, часто є наслідком незнання біологічних законів, еволюційних передумов, адаптивних можливостей людини.
Щоб зберегти здоров'я людини, всебічно і гармонійно розвивати його фізичні та духовні якості, необхідна не тільки наполеглива і плідна науково-дослідна робота, але й велика просвітницька робота. Ставлення людини до себе, до свого здоров'я – одна з важливих проблем не лише особистої гігієни, психогігієни, а взагалі екологічна проблема.
Наш організм – це не простий набір великої кількості різних клітин, але на диво струнка система складних органів, об'єднаних між собою сотнями функціональних зв'язків. Для того, щоб цей унікальний механізм завжди працював чітко, необхідна чітка програма дій і точний розпорядок роботи.
Згадайте, наприклад, свій стан після довгої поїздки або після переведення годинника на зимовий чи літній час. Згадайте, якими важкими наслідками для самопочуття може супроводжуватися робота "на виснаження". А нерегулярне, неправильне харчування або переїдання, тривале застілля в низці свят або хронічне недосипання? Чому це трапляється? Адже при цьому в організмі не відбувається ніяких видимих змін.
Роль цієї універсальної програми життєдіяльності в організмі людини виконують біологічні ритми, які є вищим проявом самоорганізації будь-якої біологічної системи. Біологічні ритми забезпечують максимально ефективне функціонування всіх його органів і найбільш економне витрачання ресурсів. Біоритми можуть бути добовими, місячними і сезонними, проте всі вони характеризуються чергуванням періодів функціональної активності і відпочинку органів і систем, що забезпечують повноцінне відновлення фізіологічних резервів організму.
Мене зацікавила тема біоритмів (цікаво було дослідити власні ), тому разом з вчителем біології Лесею Володимирівною ми провели дослідження серед старшокласників. Бо вивчення особливостей біоритмів учнів (особливо старшокласників) дозволить забезпечити умови їх гармонійного розвитку, максимальну ефективність навчання та педагогічного процесу.
Для визначення типу біоритмів організму нами було проведено тестування. Ми підраховували бали, і за їх сумою визначали "жайворонків", "голубів" та "сов". Опрацьовано 34 анкети. Дана методика запропонована хронобіологами В. А. Доскінім та Н. А. Лаврентьєвим, які обстежили велику групу людей різного віку у 1986 році. Для визначення стану розумової працездатності підлітка ми користувались буквенним тестом за таблицею Анфімова, що застосовується для оцінки стану нервової системи людини та вказує основні показники, що свідчать про стан розумової працездатності та критерії її зниження.
Також опрацювали теппінг-тест (за методикою Є. П. Ільїна), що застосовується для вивчення властивостей нервової системи людини та вказує основні критерії оцінки сили нервової системи. Також був проведений аналіз навчальної успішності досліджуваного контингенту, який виявив, що серед жайворонків 4 учні мають високий рівень навчальних досягнень; 7 – достатній і високий; 3 – середній і достатній. Серед голубів: 3 – високий; 7 – достатній і високий; 6 – середній і достатній. Сови – всі четверо – середній і достатній (це може бути пов'язано з навчанням у першу зміну, а сови все-таки активніші у другій половині дня. З жайворонками – навпаки (тому і успішність краща).
Все це дозволяє вважати ритм працездатності не результатом звички до певного режиму праці, а внутрішньо властивим людині якістю. І з цією якістю не можна не рахуватися. Особливо це важливо для дитини. Дорослий може себе змусити працювати тоді, коли потрібно, а дитині важко ламати свою систему ритмів, дану йому з народження природою.
Отже, найважливішим фактором адаптації зростаючого організму до основ навчальної діяльності та успішного засвоєння знань є фізіолого-гігієнічна раціоналізація навчального навантаження. Дуже бажано для нормування навчального навантаження враховувати синхронізацію навчальної діяльності й особливостей біоритму, базувати її на сполученні величини навчального навантаження та працездатності. У роботі з учнями необхідно враховувати, що існує пряма залежність між фактором часу доби і біологічним ритмом учнів, яка позитивно або негативно впливає на працездатність.
Важливо також враховувати і той факт, що учні з ранковим біологічним типом більш активні і більш працездатні в ранкові години, тому займатися розумовою і фізичною діяльністю їм краще в першій половині дня, а дітям з вечірнім типом – у другій. Виходячи зі сказаного, роботу необхідно планувати з таким розрахунком, щоб найбільш важкі завдання потрапляли на пік працездатності.
Однак при цьому не слід плутати біоритми з процесом наростання фізичної втоми, яка, природно, мінімальна в ранкові години і після достатньо тривалої перерви. Знання всього цього дозволяє найбільше раціонально розподіляти важкі і легкі, прості і складні, відповідальні і не дуже, напружені і ненапружені справи протягом робочого дня і чергувати їх необхідним чином у відповідності з коливаннями працездатності.
Олександра ЗАХАРІЯ, учениця 11-Б кл.
КЗ "НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.№13-колегіум" м. Ковеля".
Протягом багатьох років науковці ряду країн світу вивчали граничні стани здоров'я людини, так звані "преморбідні стани". Одним з провідних напрямків досліджень у цій галузі є хронобіологія – наука про вплив біологічних ритмів на стан людини.
У ході історичного розвитку людина і всі інші живі істоти, які населяють нашу планету, засвоїли певний ритм життя, зумовлений ритмічними змінами геофізичних параметрів середовища, динамікою обмінних процесів. А оскільки темпи науково-технічного прогресу зараз набувають стрімкого характеру і висувають серйозні вимоги до людини, проблема біоритмів є сьогодні важливою. Бездумне ставлення людини до самої себе, як і до навколишньої природи, часто є наслідком незнання біологічних законів, еволюційних передумов, адаптивних можливостей людини.
Щоб зберегти здоров'я людини, всебічно і гармонійно розвивати його фізичні та духовні якості, необхідна не тільки наполеглива і плідна науково-дослідна робота, але й велика просвітницька робота. Ставлення людини до себе, до свого здоров'я – одна з важливих проблем не лише особистої гігієни, психогігієни, а взагалі екологічна проблема.
Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 5650
Листопад в саду і на городі
Від четверга до четверга
Гороскоп з 5 по 11 листопада
В народі кажуть: "Курчат восени рахують". Справді-бо, нині – та пора, коли на селі, в основному, завершено збір вирощеного урожаю, а кожен господар підсумовує результати своєї праці впродовж нинішнього, не завжди сприятливого за погодними умовами, року.
Погода в Ковелі у найближчі дні
Відвертий діалог з Віктором Козаком
Картини дітей-художників з Луганщини про Волинь представили у Верховній Раді України
І знову в місті – ярмарок
“Чому бідний? Бо дурний. Чому дурний? Бо бідний –”