З 1 січня 2019 року вступили в дію нові підвищені штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур та молодняка.

Відповідні зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів  України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», вносяться до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».

Наприклад, незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, – тягнутиме за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти (255 грн.) до тридцяти (510 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти п’яти (1275 грн.) до ста п’ятдесяти (2550 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з перелічених вище порушень, – штраф на громадян від тридцяти   (510 грн.) до  шістдесяти   (1020 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян  і  на  посадових осіб  – від трьохсот (5100 грн.) до шестисот (10200 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також вводиться кримінальна відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України.

Такі незаконні дії каратимуться позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Якщо особа вчинить такі протизаконні дії знову або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Якщо ж такі незаконні дії вчинятимуться організованою групою чи в особливо великому розмірі – каратимуться позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Окрім того, кримінальна відповідальність у разі заподіяння істотної шкоди* підвищуватиметься і за незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу. За такі незаконні дії штраф становитиме від тисячі (17000 грн.) до тисячі п’ятисот (25500 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

У разі, якщо такі незаконні дії будуть вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах – вони каратимуться штрафом від тисячі п’ятисот (25500 грн.) до двох тисяч (34000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу спричинили тяжкі наслідки** – каратимуться позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

Також Законом встановлюється обмеження внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у розмірі 25 мільйонів кубічних метрів на рік.

Олександр СМАЛЬ,

голова правління-директор спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства «Тур».

Примітка:

*Істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

**Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п’ять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З 1 січня 2019 року вступили в дію нові підвищені штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур та молодняка.

Відповідні зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів  України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», вносяться до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 657

Незвичайний святковий настрій панував днями в клубі ветеранів м. Ковеля. Ковельські міські ветерани зустрічали колег з району, аби разом поговорити про ветеранські проблеми та в теплій дружній обстановці відзначити Новорічно-Різдвяні свята. 

Святкової атмосфери додали гарно прикрашений зал, красуня-ялинка, тиха музика, чарівні усмішки господарів, теплі слова вітань. Незабутні враження справила дискотека з піснями молодості ветеранів, яку організувала Валентина Ваврисюк. 

Святкову новорічну програму підготував ветеранський колектив «Осіннє золото». Пісні з теплотою виконали М. Батраченко, П. Рабко, В. Оксенюк, М. Вольський, Г. Шадура. Пісні, близькі кожному, дружно співали усі присутні. Тон пісенному переспіву задала К. Барчук із Скулина. Але новорічне свято не буває без здорового сміху, дотепного жарту. Тут блискучі таланти проявили Р.  Вальчук, В. Чосік, О. Балюк. Ковельчани тішили гостей своїм артистизмом.

А коли всі разом виконували різдвяні колядки, переплітаючи щирими віншуваннями, це наповнювало серця присутніх неперевершеними емоціями. Свято стало не лише зустріччю ветеранів, а й торжеством великої Христової віри, надії і любові.

Ветеранів на святі привітали гості з області, зокрема, голова Волинського обласного відділення спілки в’язнів-жертв нацизму Валентина Лебедь. Вона відзначила високу організацію роботи ковельських ветеранів, побажала їм щасливого довголіття і нових досягнень у новому році, а також вручила сувеніри.

Учасників святкового зібрання вітав ковельчанин, представник української діаспори в Росії Іван Волинський.

Довго не розходились ветерани, згадували Новорічно-Різдвяні традиції, колядки та щедрівки, свою молодість.

Учасники святкової зустрічі подякували усім, хто долучився до проведення чудового спільного Новорічно-Різдвяного свята для ветеранів Ковельщини.

Валентина СІЧКАР.

НА ЗНІМКАХ: під час Новорічно-Різдвяної зустрічі ветеранів Ковельщини.

Фото автора.

Незвичайний святковий настрій панував днями в клубі ветеранів м. Ковеля. Ковельські міські ветерани зустрічали колег з району, аби разом поговорити про ветеранські проблеми та в теплій дружній обстановці відзначити Новорічно-Різдвяні свята. 

Святкової атмосфери додали гарно прикрашений зал, красуня-ялинка, тиха музика, чарівні усмішки господарів, теплі слова вітань. Незабутні враження справила дискотека з піснями молодості ветеранів, яку організувала Валентина Ваврисюк. 

Святкову новорічну програму підготував ветеранський колектив «Осіннє золото». Пісні з теплотою виконали М. Батраченко, П. Рабко, В. Оксенюк, М. Вольський, Г. Шадура. Пісні, близькі кожному, дружно співали усі присутні. Тон пісенному переспіву задала К. Барчук із Скулина. Але новорічне свято не буває без здорового сміху, дотепного жарту. Тут блискучі таланти проявили Р.  Вальчук, В. Чосік, О. Балюк. Ковельчани тішили гостей своїм артистизмом.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 638

Сьогодні, в час розвитку електронних засобів масової комунікації, більшість із нас все рідше звертається до традиційних  вітань безпосередньо телефоном,  поштовою листівкою чи просто в усній формі. Часто-густо наше спілкування відбувається електронною поштою або з використанням новітніх систем зв’язку.

На щастя, є ще люди, які зберігають вірність традиційним формам безпосередніх контактів – щирим, товариським, душевним. Так було, зокрема, в період Новорічно-Різдвяних свят, коли нас, журналістів, здоровили добрі друзі газети. Особливо запало в душу відвідання редакції ветераном праці Людмилою Віталіївною (прізвища свого вона не захотіла оприлюднювати). Прийшла ця мила, чарівна жіночка до колективу, спираючись на паличку, мужньо долаючи снігові перемети і підступні льодяні "ковзанки".

– Від себе і багатьох ветеранів міста хочу привітати зі святами газетярів, які роблять важливу справу – несуть слово правди до земляків, – мовила ковельчанка. – Для багатьох із нас "Вісті Ковельщини" залишилися єдиним джерелом місцевої інформації, адже давно немає ані ковельського радіо, ані телебачення. "Міськрайонка" – наш вірний друг і порадник.

Працівникам редакції Людмила Віталіївна подарувала такі зворушливі поетичні рядки:

Всіх вітаю і найкращі

 побажання надсилаю.

Щоб людське тепло Ваші

 душі гріло,

Щоб ніщо й ніде Вам не

 боліло,

А здоров'я Ваше лише

 міцніло.

Кохання сердечне щоб

 пломеніло,

А краса Ваша не в'яла,

І нива життєва добро

 дарувала,

Зозуля Вам довгі роки

 накувала,

А Божа милість завжди

 огортала!

А ще  пані Людмила додала власноруч написану колядку:

З Колядою, з Колядою!

Летить Снігур із кутьою.

Загляда в вікно і двері,

Чи родина вся в оселі?

Чи їдять тут пироги,

Чи є чарка на столі?

Побажання Вам несе,

Щоб здоровим був

 рід увесь.

І в Різдво Вам щоб

 було

Щастя, мир, людське

 тепло,

Щоб всім хотілося

 співати

Й Ісуса прославляти!

В кінці шанувальниця газети дописала слова від імені найближчої сусідки: "Дякуємо Вам за нелегку працю! Ми газету цінуємо і завжди “цілуємо”, як неповторну цяцю!". Отак всерйоз і жартома оцінили наш доробок  любі ковельчани-ветерани.

А "Союз Українок" міста Ковеля побажав: "Нехай кожну Вашу оселю, Ваші родини новонароджений Спаситель обдарує миром, любов'ю та злагодою.

Просімо Його, щоб у нашій Державі, нарешті, закінчилась війна, міцніла і зростала наша Церква, люди не були байдужими, згуртувалися у захисті своїх прав і у виборі достойних правителів, ставали добрішими і милосерднішими, активно будували омріяну заможну Україну.

Особисто редактору і колективу газети у році новому зичимо творчих злетів, талановитих дописувачів, глибоких, змістовних публікацій, зростання тиражу, оптимізму і натхнення!

Христос  Рождається!

Славімо Його".

Зворушливого і щирого листа-вітання надіслала ковельчанка Ольга Поляк:

"З Новим роком!

З Різдвом Христовим!

Вітаю колектив редакції "Вістей Ковельщини" зі святом. Бажаю міцного здоров'я, творчого натхнення, гарного настрою на весь рік, теплих стосунків у колективі та у Ваших родинах, стабільного добробуту і благополуччя, віри в перемогу добра, справедливості і миру!

Чекаємо якнайшвидших новин на сторінках нашої газети про такий  довгожданий мир в Україні, про повернення наших мужніх захисників до своїх родин живими і здоровими!

Дякую за Вашу працю, за підтримку української національної ідеї. Ви шануєте людей праці, стверджуєте кращі риси українського національного характеру, кращі людські якості українців.

Ви несете в люди правду про нашу історію і сьогодення. Сьогодні дуже відповідальний період історії нашої держави – йде гостра боротьба двох (а, може, й більше) протилежних світів, ідей за Україну, за нашу долю і майбутнє наших дітей.

Ми можемо втратити все, чого досягли. На мою думку, неправильно, що газета мусить бути нейтральною до політики. От канали телебачення: кожен "гне"  свою “правду”. Дивимось, що хочемо. Звісно, журналістам газети важче (влада ближче). Але треба говорити правду, чесно і безкомпромісно. Вас підтримають люди. Допомагайте нам розібратись в сьогоднішній ситуації. Голос журналіста має бути вагомим.

Успіхів Вам у роботі і в

 житті!

Хай Вам гарно

 живеться,

Хай усе Вам вдається!

Щастя, здоров'я,

 достатку і миру

На многії літа бажаю

 Вам щиро!

З великою повагою –

 Ольга ПОЛЯК".

Були поздоровлення й від  міського голови Олега Кіндера, голови РДА, депутата  обласної ради Віктора Козака, голови райради Андрія Броїла, депутата Поворської сільської ради, активного дописувача "Вістей Ковельщини" Миколи Рибака, Заслуженого працівника культури України Івана Сидорука, директора ПТМ "Ковельтепло", депутата міської ради Володимира Бойка, очільника Ковельського хлібокомбінату Івана Смітюха, підприємця Георгія Барана, директора ТДВ "АТП-10706" Василя  Васковця, директора Ковельського промислово-економічного коледжу ЛНТУ Тетяни Селівончик, ветерана державної служби Сергія Шульгана, голови обласного відділення  Дитячого фонду України Олени Грінченко, представників духовенства о. Іоана Бониса,  о. Василя Мичка, о. Матвія Олійника і багатьох, багатьох інших. Дякуємо Вам щиро!

Неповторні хвилини радості і душевного піднесення ми відчули у дні, коли свої віншування журналістам і поліграфістам колядками й щедрівками висловлювали учасники церковних хорів, а також аматори сцени міста і району. З Уховецька вони, зокрема, прибули разом з депутатом районної ради Олександром Титомиром, із храму святого Анатолія Ковельського – на чолі з настоятелем Олександром Кобенком. Велично й урочисто звучали колядки з вуст священнослужителів Ковельського районного деканату Православної Церкви України і декана протоієрея  Іоана Бониса.

Велику насолоду ми отримали від піснеспівів гурту працівників культури району (керівник – Олег Корнелюк). Дзвінкоголосі колядки і щедрівки  виконали учні Ковельської школи № 12, які приїхали до редакції, незважаючи на примхи зимової погоди (декого із колядників і щедрувальників ви бачите на фотосвітлинах).

…В суєті буднів ми не завжди замислюємося над суттю нашого земного життя. Турботи про хліб насущний іноді витісняють наші  духовні потреби. Тому кожне церковне свято нагадує про те, що є  цінності, вищі за матеріальні блага. В цьому ще раз переконалися журналісти і поліграфісти у дні Новорічно-Різдвяних свят, про що написано вище.

На закінчення процитую слова із вітальної листівки директора ПТМ "Ковельтепло" Володимира Бойка, які повною мірою можна адресувати усім читачам газети "Вісті Ковельщини": "Хай новий 2019 рік принесе Вам удачу в справах, віру в свої можливості, стане добрим початком для вагомих здобутків, буде плідним на добро, багатим на щастя, щедрим на трудові звершення заради процвітання нашої рідної України!".

Ці слова, думаю, коментарів не потребують.

Микола ВЕЛЬМА.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Сьогодні, в час розвитку електронних засобів масової комунікації, більшість із нас все рідше звертається до традиційних  вітань безпосередньо телефоном,  поштовою листівкою чи просто в усній формі. Часто-густо наше спілкування відбувається електронною поштою або з використанням новітніх систем зв’язку.

На щастя, є ще люди, які зберігають вірність традиційним формам безпосередніх контактів – щирим, товариським, душевним. Так було, зокрема, в період Новорічно-Різдвяних свят, коли нас, журналістів, здоровили добрі друзі газети. Особливо запало в душу відвідання редакції ветераном праці Людмилою Віталіївною (прізвища свого вона не захотіла оприлюднювати). Прийшла ця мила, чарівна жіночка до колективу, спираючись на паличку, мужньо долаючи снігові перемети і підступні льодяні "ковзанки".

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 975

 … зробили те, що повинні були зробити»

(Лк.17:10)

«Крізь вогонь і воду» — так називається книга Ірини Ягоди, вчительки Бруховичівської школи. Назва книги взята із Святого Письма «Ми йшли крізь вогонь і воду, але Ти вивів нас на багату місцевину» (Пс. 65, 12) – говорить Господь вустами пророка псалмоспівця Давида про тих, хто пройшов через великі випробування.

Книга вводить нас у  світ знайомства з жителями села Бруховичі людей різних поколінь, котрі залишились в історичному минулому, водночас стали значущими й для прийдешніх поколінь.

Це друга книга І. Ягоди (перша – «Немає більшої від тієї любові…») про життєвий шлях, громадянську позицію, участь у бойових конфліктах мешканців села. Проте автор мало торкається позитивних зрушень у суспільному житті, основною метою її є збереження пам’яті. Пам’яті про тих, хто страждав або преживав трагічні життєві події і ті процеси, якими все супроводжувалось. Історія простого села, його жителів – це історія України. І знати життя односельчан – це і є знати нашу історію.

Саме це є дуже близьким, зрозумілим сьогодні, коли суспільство засмічене злом, коли забуваються слова «добро», «милосердя», а  до ветеранів зароджується зневажливе ставлення. Ця  книга якоюсь мірою дала відповідь на статтю  депутата районної ради Миколи Чуля «Історія має об’єднувати, а не роз’єднувати» в газеті «Вісті Ковельщини», яка іще й нині обговорюється між ветеранами. Ми не маємо морального права паплюжити честь і гідність колишніх воїнів, бо вони проливали кров за свою землю, за вільну Україну.

Авторка книги наголошує, що багатьом вихідцям із села довелося стати тими складовими великої споруди – «цеглинками», що вибудовували національну історію.

Так, історія застерігає: коли ми забудемо, хто стояв у витоків, – нема майбутнього. Історія навчає  не робити помилок, не допускати подій, де гинуть люди, історія й виховує. Треба цінувати кожну особистість. Люди гідні шани за своє життя, за здійснений подвиг. Вони, наші шановані ветерани, не шукали легкого життя. На їхню долю випали війни, розрухи, поневіряння, репресії, і нині ми покликані Господом творити добро  ближнім своїм, зобов’язані йти шляхом правди, бо вони… “зробили те, що повинні були зробити” (Лк. 17:10).

Але – детальніше про книгу, яка є «колективною пам’яттю, глибинним джерелом, яке поряд з документами, речовими матеріалами дозволяє нам заглибитись в події минулого, спробувати зрозуміти їх перебіг».

Праця охопила великий період життя села. Розділ «Перша світова війна в долі мешканців села Бруховичі»  повів читачів у далеке минуле. Авторці вдалося (за допомогою жителів села, документів) зібрати дані про  ті  часи. Розповісти, як вони пережили Першу світову війну 1914-1918 р.р., як розвивалися події далі. Цікаві спогади старожилів про участь селян в операції «Брусилівський прорив». Бо бруховчани самі брали безпосередню участь у тих подіях, ними поповнювалась армія. Матеріали того часу доповнюються далекими світлинами.

Цікавим є розділ «Між двома війнами», де розкрито репресивну політику Другої  Речі Посполитої на теренах Західної України. Через призму біографій, свідчень, спогадів односельчан авторка відтворює боротьбу,  зростання їх політичної свідомості проти поневолення.

І знову – спогади, фотознімки (пожовклі), але дорогі, пам’ятні для жителів села – найтрагічнішого часу для села, країни. Воєнне лихоліття руйнівною хвилею прокотилось по нашій землі, увірвалось в кожну оселю, кожну родину, не зважаючи на вік, соціальний стан, політичні вподобання й національну приналежність.

Гортаючи сторінки літопису Другої світової війни, автор зупиняється на долях людей, які були живими свідками подвигів або самі звершували подвиги. Більше 100 жителів села брали участь у тих грізних далеких подіях, майже 20 з них назавжди залишились на полях боїв, далеко від своєї землі.

«Можна по-різному ставитись до Другої світової війни, по-різному трактувати далекі події минулого. Та в одному ми повинні бути єдиними: маємо пам’ятати і шанувати учасників воєнних подій. Хіба можна забути тих, хто відстояв мир на нашій землі, хто жертвував собою в  ім’я Перемоги, хто не словом, а ділом підтвердив звання солдата? Мусимо знати про непрості життєві дороги, про які читаємо в небагатослівних, скупих розповідях ветеранів. Нехай же стануть і для нас вони дорогими», – таке кредо автора.

Книга дуже цінна, потрібна як увіковічнення пам’яті односельчан. На віддалі багатьох  десятиліть автор намагалась показати ратний подвиг земляків, які й стали частиною нашої історії.

Книга переплетена біблійними вченнями, висловлюваннями Святого Письма, акцентує увагу на питаннях духовності, віри, релігійності, які, незалежно від зміни влади у різні історичні періоди, залишались стрижнем у житті мешканців села, допомагаючи згуртовувати громаду для вирішення багатьох добрих справ. Бо над усіма нами – милість Божа, «…бо без Мене не можете нічого зробити» (Ін. 85:5).

Написана книга з любов’ю. Вона не залишить байдужим читача. Але в автора є задум: продовжити розповіді про мешканців сіл Брухович, Нужеля. По-різному складалася їхня доля, однак всі заслуговують на людську пам’ять.

Валентина СІЧКАР, 

голова районної 

ветеранської організації.

 … зробили те, що повинні були зробити»

(Лк.17:10)

«Крізь вогонь і воду» — так називається книга Ірини Ягоди, вчительки Бруховичівської школи. Назва книги взята із Святого Письма «Ми йшли крізь вогонь і воду, але Ти вивів нас на багату місцевину» (Пс. 65, 12) – говорить Господь вустами пророка псалмоспівця Давида про тих, хто пройшов через великі випробування.

Книга вводить нас у  світ знайомства з жителями села Бруховичі людей різних поколінь, котрі залишились в історичному минулому, водночас стали значущими й для прийдешніх поколінь.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 680

3 січня ц. р., напередодні Різдва Христового, у кафе "Маестро" відбулося хвилююче дійство-вистава "Святвечір на Поліссі", режисером-постановником якого був відомий громадський  активіст, палкий прихильник і популяризатор українських національних традицій, голова громадської організації "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії" Володимир Кравчук, а учасниками  – члени організації.

Зміст вистави – дідусь з бабусею  хочуть побачити, як син з невісткою зберігають і передають дітям родинні традиції відзначення Святвечора.

Згідно з поліськими прадідівськими традиціями  був підготовлений стіл, застелений пахучим сіном, яке  накосили спеціально на Святвечір. Зверху накрите  полотняною, витканою ще бабусею,  скатертиною. На стіл –  12 страв, які символізують присутність дванадцяти апостолів-учнів Ісуса Христа: кутя з маком, колядник, голубці з пшоном, гречка, горох, борщ із сушених грибів, печена капуста, смажені гриби, вареники, оселедець, пироги з квасолі, узвар із сушених грушок та яблук. Всі ці страви готували учасники  дійства.

Святкова вечеря почалась з того, що господар зайшов з дідухом і урочисто сповістив родині: "Святий вечір уже почався, на небі засяяла перша зоря! Віншую вас із щастям, здоров'ям, із цим Святим вечором, щоб ви в щасті і здоров'ї ці свята провели та других дочекалися – від ста літ до ста літ, пока Пан Біг назначить вам вік".  Дідуха поставив на покуті під образами, запалив свічку.  Потім всі разом помолилися: "Дякуємо Богові Святому, що поміг нам дочекатися у мирі і спокої цих Божих свят. Та поможи, Боже, їх у радості відправити і від цих за рік других дочекатися".

Господар потому взяв ложкою кутю і поклав в тарілку біля дідуха (для духів родових предків, які приходять вечеряти, коли в хаті всі полягають спати), сказавши: "Ми  всі з усього щирого серця і з Божої волі кличемо праведні і грішні душі на святу вечерю". 

Далі господар налив  свяченої води, усі, перехрестившись,  випили. Господар першим скуштував  куті, далі – господиня і всі решта по старшинству. Розмови під час вечері велися спокійно, поважно і стосувалися вони предків роду та господарства. Три покоління спілкувалися за святковим столом.

Під час трапези відбувалось кликання Мороза. Коли онуки, стукаючи у вікно, гукали:    "Морозе, морозе, ходи кутю їсти! Морозе, морозе, ходи до нас вечеряти! Ну, а як не йдеш, то не йди на жито-пшеницю, усяку пашницю весною – не морозь посіви". 

Під час вечері дідусь з бабусею проспівали старовинну колядку:

 Ой, з-за горушки, з-за

 калиночки,

Ми, колядники, з

 Україночки,

Ми, колядники, з

 Україночки.

Із України, ще й із

 Волині,

Прийшли, прибули

  до Вифлеєма,

Прийшли, прибули

   до Вифлеєма.

Прийшли питати, чи

  вдома-вдома,

Чи вдома-вдома Пречиста

 Мати.

Чи вдома-вдома Пречиста

 Мати?

Чи вдома-вдома Йосип

 старенький,

Чи вдома-вдома Ісус

 маленький,

Чи вдома-вдома Ісус

 маленький?

Бо ми приходим колядувати,

Ісуса Христа волі прохати,

Ісуса Христа волі прохати.

Ой, Ти, Ісусе, Ти, Божий

 сину,

Ми Тебе просим за Україну,

Ми Тебе просим за Україну,

За Україну, нашу родину,

Ми Тебе просим, Божу

 дитину,

Ми Тебе просим, Божу

 дитину.

Ми Тебе просим, дари

 приносим.

Дари приносим, поклони

 щирі,

Дай, Боже, миру  нашій

 Вкраїні!

А як підсумок, були слова дідуся до сина і невістки: "Молодці, що бережете наше і дітям передаєте, і ви онуки далі передавайте, як наші батьки і діди нам передали".  Після вечері всі стали перед образами помолились, подякували: "Дякуємо Тобі, Христе Боже наш, що наситив нас земними Твоїми благами. Не позбав нас і небесного Твого Царства".

Дійство-вистава вдалася на славу, бо свої ролі гарно виконали самодіяльні "артисти": господар – Борис Паталій (с. Погіньки), господиня – Світлана Ринковська (м. Ковель), син Олег – Олег Гелетуха (м. Ковель), дочка Богданка – Богдана Паталій (с. Погіньки), дочка Софійка – Софія Шевчук (с. Майдан), син Вадим – Вадим Сахарук (м. Ковель), дідусь – Володимир Лисюк (с. Волошки), бабуся – Олена Лисюк (м. Ковель). Ведуча – автор цих рядків.

Взаємозв'язок акторів і глядачів був надзвичайно сильним. Відчувалося, що люди хочуть щирого духовного спілкування. Усім було комфортно і затишно, зал був переповнений людьми. Панувала атмосфера повної тиші й радості. На завершення усі разом учасники і глядачі заколядували: "Нова радість стала…". 

Серед гостей заходу був і давній друг нашої громадської організації – голова Ковельської районної ради Андрій Броїло. Високопосадовець привітав присутніх з Новим роком та прийдешнім Різдвом Христовим і разом з побажаннями здоров'я та впевненості у завтрашньому дні запевнив у подальшій співпраці влади з "Добродією в дії". 

Також Андрій Петрович високо оцінив театралізоване дійство, що відтворювало обряд підготовки та проведення свята Надвечір'я Різдва Христового. “Саме такі давні українські традиції, що передаються від покоління до покоління,   й ідентифікують нашу націю і є її духовними оберегами”, – наголосив Андрій Петрович.

Наталія Тхоржевська з маленькими волонтерами із волонтерського підрозділу "Вбережу" подарували книжечки-пазли з колядками, щедрівками й різдвяними віншуваннями, а також провели майстер-клас з розписування й декорування різдвяних імбирних пряників. Приєднався до вітальних слів і депутат Ковельської міської ради Володимир Косцьов'ят.

Режисер-постановник Володимир Кравчук усім бажаючим подарував сценарій свята, рецепти приготування святвечірніх страв.

Громадська організація "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії" дякує за допомогу в проведенні і організації заходу голові Ковельської міськрайонної громадської організації "Союз Українок" Олені Місюрі, тележурналісту Ігорю Чайці та оператору Олегу Гаврищуку за телезйомку.  

Варто зазначити, що свята, обряди, звичаї – то духовні скарби нашого народу, народжені у глибині століть, які пережили радісні й трагічні періоди свого існування,  завдяки живучості "дійшли"  до наших днів. Навіть під гнітом чужоземців  ми, українці, зберегли свою національну самобутність, традиції, культуру, свято дотримуючись релігійних обрядів.

Надзвичайно шанованим в українців, як і у всіх православних, було і є Різдво Христове, яке у нас відзначають за Юліанським календарем  7 січня.  Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія – у Вифлеємі народився Ісус Христос – Син Божий, Спаситель. Від цього дня почався відлік нового часу.

Ольга ЯРЕНЧУК,

прес-секретар 

ГО "АСОЦІАЦІЯ ОСІБ 

З ІНВАЛІДНІСТЮ 

"ДОБРОДІЯ В ДІЇ".

3 січня ц. р., напередодні Різдва Христового, у кафе "Маестро" відбулося хвилююче дійство-вистава "Святвечір на Поліссі", режисером-постановником якого був відомий громадський  активіст, палкий прихильник і популяризатор українських національних традицій, голова громадської організації "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії" Володимир Кравчук, а учасниками  – члени організації.

Зміст вистави – дідусь з бабусею  хочуть побачити, як син з невісткою зберігають і передають дітям родинні традиції відзначення Святвечора.

Згідно з поліськими прадідівськими традиціями  був підготовлений стіл, застелений пахучим сіном, яке  накосили спеціально на Святвечір. Зверху накрите  полотняною, витканою ще бабусею,  скатертиною. На стіл –  12 страв, які символізують присутність дванадцяти апостолів-учнів Ісуса Христа: кутя з маком, колядник, голубці з пшоном, гречка, горох, борщ із сушених грибів, печена капуста, смажені гриби, вареники, оселедець, пироги з квасолі, узвар із сушених грушок та яблук. Всі ці страви готували учасники  дійства.

Святкова вечеря почалась з того, що господар зайшов з дідухом і урочисто сповістив родині: "Святий вечір уже почався, на небі засяяла перша зоря! Віншую вас із щастям, здоров'ям, із цим Святим вечором, щоб ви в щасті і здоров'ї ці свята провели та других дочекалися – від ста літ до ста літ, пока Пан Біг назначить вам вік".  Дідуха поставив на покуті під образами, запалив свічку.  Потім всі разом помолилися: "Дякуємо Богові Святому, що поміг нам дочекатися у мирі і спокої цих Божих свят. Та поможи, Боже, їх у радості відправити і від цих за рік других дочекатися".

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1450

Розмова з давнім другом газети, 

провидцем і експертом дідом Потапом.

Розмова з давнім другом газети,  провидцем і експертом дідом Потапом.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1035

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 508

Гороскоп

21 — 27  січня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 484

8 січня ц. р., на другий день Різдвяних свят, у міському Народному домі "Просвіта" відбулося художньо-мистецьке  дійство "З Різдвом Христовим!". У ньому взяли участь церковні хори релігійних громад Ковеля.

З великим успіхом виступив хор храму Святої Великомучениці Світлани (настоятель о. Дмитро Відник), членів якого ви бачите на фотосвітлині.

Фоторепортаж про традиційне свято колядок  у Ковелі  читайте і дивіться у наступному номері газети "Вісті Ковельщини".

                     Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

8 січня ц. р., на другий день Різдвяних свят, у міському Народному домі "Просвіта" відбулося художньо-мистецьке  дійство "З Різдвом Христовим!". У ньому взяли участь церковні хори релігійних громад Ковеля.

З великим успіхом виступив хор храму Святої Великомучениці Світлани (настоятель о. Дмитро Відник), членів якого ви бачите на фотосвітлині.

Фоторепортаж про традиційне свято колядок  у Ковелі  читайте і дивіться у наступному номері газети "Вісті Ковельщини".

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 659

Четвер. Хмарно.  Температура: -10оС. Вітер східний слабкий.

В ніч на п'ятницю. Хмарно.  Температура: -12оС. Вітер північно-східний слабкий.

П'ятниця. Хмарно.   Температура: -11оС. Вітер   західний  помірний.

В ніч на суботу. Хмарно, сніг. Температура:  -4оС. Вітер південно-західний сильний.

Субота. Мінлива хмарність.  Температура: 0оС. Вітер північно-західний помірно сильний.

В ніч на неділю. Хмарно.  Температура: -2оС. Вітер західний помірний.

Неділя.  Хмарно, можливий невеликий дощ.  Температура: 1оС. Вітер  південно-західний помірно сильний.

В ніч на понеділок. Хмарно, можливий сніг. Температура: 1оС. Вітер північно-західний сильний.

Понеділок. Хмарно, дощ. Температура: 1оС. Вітер західний сильний.

В ніч на вівторок. Хмарно.  Температура: -5оС. Вітер західний  сильний.

Вівторок. Мінлива хмарність, невеликий сніг. Температура: -4оС. Вітер західний помірно сильний.

В ніч на середу. Хмарно, невеликий сніг. Температура: -5оС. Вітер західний помірний.

Середа. Хмарно, можливий дощ. Температура: 3оС. Вітер західний сильний.

Четвер. Хмарно.  Температура: -10^оС. Вітер східний слабкий.

В ніч на п'ятницю. Хмарно.  Температура: -12^оС. Вітер північно-східний слабкий.

П'ятниця. Хмарно.   Температура: -11^оС. Вітер   західний  помірний.

В ніч на суботу. Хмарно, сніг. Температура:  -4^оС. Вітер південно-західний сильний.

Субота. Мінлива хмарність.  Температура: 0^оС. Вітер північно-західний помірно сильний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 646