А мій народ – з душею, наче 

Сонце…

Ну, де ще є така ясна краса?

Увесь цей світ ми тулимо 

до серця,

Він – пісня наша й радості

 сльоза.

Ніна ШУГНІЛО.

Незвичайну душу  має наш народ: співає, коли щасливий, і співає, коли з очей котяться сльози. Пісня супроводжувала все його життя. Народження української пісні сягає сивої давнини.

Незважаючи на стрімкий розвиток техніки та інформатизації, сьогодні пісня, яка відображає думки і почуття народу, стала частиною його життя, духовного світу.

Багатою є пісенна скарбниця Волині, в яку зробила свій вагомий вклад і Ніна Іллівна Шугніло. Її творчість заслуговує на увагу та визнання, тому що є джерелом доброти, любові, духовної висоти та людською правдою.

Останнім часом її життя тісно пов'язане із селом Уховецьком, адже тут серед  соснових посадок, поблизу мальовничого озера Ухо живе її родина, в якій вона стала берегинею.

Народилась Ніна Іллівна у важкі повоєнні роки в невеликому селі Грив'ятки на Ковельщині. Взірцем доброти, працелюбності, великого терпіння і любові був для неї батько Ілля Данилович, бо важка недуга дружини поклала на його плечі і жіночу, і чоловічу роботу та виховання дітей.

Ніна Іллівна так згадує своє дитинство: "Бувало, що в хаті і хліба не було. Та найсвітлішими ставали хвилини, коли батько брав до рук саморобну вербову сопілку, садовив мене на коліна і грав. Здається, що та мелодія й досі плаче в мені, сміється і чарує. І повела ця мелодія мене по світу разом з батьковими піснями та його словами: "Як би  не було важко в житті, доню, але ти вір, що після дощу завжди   буде Сонце".

Доля була не дуже прихильною до Ніни Іллівни. У 16 років вона залишилась сиротою. Потрібно було дбати не тільки про себе, а й про молодшого брата Миколу.

Оскільки ще в школі самотужки навчилась грати на баяні та гітарі, то вирішила вступити до Луцького культосвітнього училища. Довелось вчитися на заочній формі навчання і працювати клубним працівником – спочатку в с. Заячівці, а потім в рідному селі. Тут Ніна Іллівна організувала і стала керівником самодіяльного художнього колективу, для якого писала пісні, що відображали життя села з його радощами та болями: "Ми поклонімось, люди, цій землі", "Чому так  рано відцвіли сади", "Волошкові вінки", "Тільки ніжність квітує калиною", "Стоїть, наче доля, хатина  в саду".

Є поети, що пишуть для дітей, інші – для дорослого читача. Ніна Іллівна глибинно збагнула світ і дитини, і затамовані переживання зрілої людини. Вона є автором двох поетичних збірок: "Біля воріт притишена калина" (2003 р.) та "Цей світ до мене піснею озветься" (2012 р.). До цих збірок увійшли твори, написані як тексти пісень і для дорослих, і для дітей. До друку готується третя збірка.

Та головне не в кількості надрукованих збірок, а в тематичному багатстві, філософській насиченості, художньому розмаїтті, громадянському звучанні творів.

Вірші Ніни Іллівни ніжні й пристрасні, задушевні й мелодійні – без музики співучі. Вони легко  запам'ятовуються і  співаються. Саме тому багато з них привернули увагу композиторів і стали піснями. Багато текстів покладено на музику самою поетесою. Також писали музику на її поезії Галина Васіна, Сергій Петросян, Андрій Пастушенко та інші. Багато поезій кладуть на музику  й аматори художньої самодіяльності Ковельщини.

l

Поетеса постійно захоплюється навколишнім життям, весь час відкриває для себе щось нове. Свої враження і захоплення передає людям. Слово її звучить щиро і безпосередньо, з притаманним їй особливим ліризмом і теплом: 

…Я навчилась на землі

 співати –

Серед ланів, серед зелених

 трав.

Тут стільки струн!

Яку торкни – озветься,

Застогне віттям, зашумить

 дощем,

Струмочком жвавим в річку

 переллється,

У засіки хлібами потече.

Ніжними та задушевними є пісні про маму – "зіроньку високу",  "красиву й завжди молоду",   у яких йдеться про силу материнської любові ("Мамочко, мамо", "Мамині дороги", "Мати", "Мамо, мамо", "Тобі, мамо", "Мамині роки").

Небагато рядків у творі "Мамина пісня", але в ній і "весела й щира пісня солов'я", і "цвіт любистку", що мама клала "на щастя й долю" в колиску дитини.

Тому "мамина пісня, немов  в саду вишня, у серці так ніжно цвіте", є молитвою і правдою найсвятішою: "то  зорями сяє, то Сонцем зійде"; "Цвіт калини білий за селом… в душі, як пісня мами сяє".

З глибокою любов'ю оспівує Ніна Шугніло Волинь – край,  в якому проходить її життя:

Моя Волинь, зеленокоса

 Мавко,

Струмочків синіх стрічки

 весняні…

Люблю тебе безмірно,

 ніжно, палко –

Травинку кожну, квіти і гаї.

Любов до рідної України в її творах народжується через суто особисте сприйняття: 

Вкраїнонько, Вкраїно, рідна

 нене,

Від смутку й щастя топиться

 сльоза,

Бо піснею пісень зійшла для

 мене

Твоя повік нев'януча краса.

("Вкраїнонько, Вкраїно"…).

Особисті переживання поетеси чергуються з роздумами про долю рідного краю, його майбутнє: 

Ворогам ти не звикла

 коритися,

Рідна земле, безмірно

 свята!

Будем жити іще й 

не журитися –

Бог пошле тобі довгі літа.

("Україно моя, вишиваночко").

l

Нікого не може залишити байдужим доля сучасної України. Відгукується на ці події Ніна Іллівна зболеними поетичними рядками віршів та пісень: "Не вбити волю", "Свічу молитви не згасіть", "Україно моя, вишиваночко", "Прости мене, мамо, прости". Зворушує до глибини душі поезія "Ми – українці". 

У дні, коли на Сході почались воєнні події, Іванко, "такий ще юний, молодий"   сказав: "Матусю, там нам бути треба! – І біль такий, рішучість в очах. – Тут, мамо, ми і дім наш, і родина. І навіть той лелека на гнізді. Земля священна – наша Україна. Якщо не я, то хто ж, скажіть, тоді?!".

Поетеса глибоко відтворює душевний стан юнака, його почуття щирої синівської любові до Батьківщини, звеличує красу його душі,  самозреченість; він думає не про те, як залишитись живим, а про свій обов'язок.

З тої миті душа матері "навіки скам'яніла, і потемнів навколо білий світ. Спинився час… Хвилина кожна – вічність! Торкне чекання зранку до зорі". В чеканні мати "молилась так, що бризкало аж кров'ю у грудях серце, стиснуте в кулак! Схилявся світ перед її журбою".

Були від сина короткі дзвінки, наче миті: "Я тут не сам, немов орли всі хлопці! В біді з нас кожен підставляв плече. Непросто так – ми, мамо, українці!". То тут, то там  "дзвони жально голосили" за загиблими.

І до матері прийшла "чорна звістка" про загибель сина, "важким камінням в грудях полягло!".

Вириваються важкі слова величезної сили, утворюючи образ, що виростає до широкого узагальнення: 

"Пробачте, мамо, я лише на небі, тут так багато білих журавлів. Журитись вам і плакати не треба, що я живим вернутись не зумів. Не я, так хто? Одна в нас Україна. Я вас любив, а більше ще її…".

Образ білих журавлів символізує життя для людей, любов і відданість своєму народові, здатність на самопожертву заради неподільності нашої землі.

Далі подається багатозначний пейзаж, який має символічне значення: уособлює мирне життя, за яке полягли патріоти за рідну землю в різні часи: 

В гаях квітує молода калина,

І знов пісень співають

 солов'ї.

Усе, як слід: веселка

 рушниками,

І на луги весняні йдуть дощі.

Лише сини у небі

 журавлями!

Лише печаль невимовна 

в душі!

 Її любов така – невипита

 криниця.

Україна – у тому вічному і нетлінному, що завжди було найдорожче для українців: 

Ласкава земля, ім'я твоє

 святиться,

Бо ти в нас неподільна і одна.

Тема патріотизму звучить і в поезії "Написані листи". Вічною є пам'ять про тих, хто віддав своє життя за рідну землю:

Герої не вмирають:

Летять, як журавлі,

Високим небокраєм

До рідної землі!

Легкі пір'їни білі

Скидають з висоти.

Холодні заметілі –

Неписані листи.

За поезією "Неписані листи" Ніна Іллівна отримала третю  премію у номінації "Пісенна лірика" на "Коронації слова" 15 червня 2017 року в м. Києві.

l

Поезії Ніни Іллівни вражають силою поетичного натхнення. Вона витворила цілий прекрасний світ юнацького захоплення – чистого, мов кришталь, і світлого, як промінь Сонця, кохання ("Ріка життя", "Ласкавим словом зачаруєш", "Це любов", "До останнього цілунку").

Усіма барвами веселки сяє глибоке почуття кохання у пісні "Малює осінь твій портрет". Вічним берегом любові залишилось у закоханих це почуття на все життя:

Малює осінь твій портрет,

Гаптує сріблом вже хустину,

Та час нічого не зітре,

Бо ти була в житті єдина,

Яку кохав, яку беріг,

І забував про біль і втому,

Бо світлом ніжної зорі

Світила ти мені одному.

Із цією піснею Ніна Іллівна стала дипломантом Всеукраїнського конкурсу "Коронація слова-2015". Була спеціальна відзнака від Тамари Калінкіної – солістки Національної опери України.

Духмяним  диханням весни віє від багатьох її творів. Поетеса всім серцем любить цю чарівну пору року і натхненно оспівує її красу ("Весна", "Відчинив ворота квітень", "Моя земля", "Весняна", "Цвіте бузок"). Її п'янить запах розквітлого бузку і вишні, краса калини.

Мелодійністю і красою, яскравими образами відзначається пісня "Лелеченьки". Радість несуть лелеки, які повертаються до рідного краю і  пролітають над ними, як доля, як пісня, як вічність:

Їм крила від втоми болять,

Душа їх лелеча співає 

Про яблуньку білу в саду,

Про синє веселе

 джерельце,

Про зіроньку ясну оту,

Що сяйвом ллється 

до серця.

Цікавою у творчості поетеси є пісенна лірика для дітей,  яку можна назвати сонячною, бо мелодії життєрадісні, не дають сумувати, просять у танок ("Волиняночка", "Співаночка", "Соловейкова пісня",  "У рідній стороні", "Ми маленькі українці", "Над Україною та інші).

Слухаєш пісню "Кольоровий дощик" – і перед тобою постає омитий травневими  дощами  лужок, на який "кольоровий дощик з неба прилетів", "напоїв стеблинки й молоді кущі",  "задзвонив дзвіночком між зелених трав", "з крапельок намисто вишеньці віддав", "вмив ромашкам личка".

l

Високою нагородою для Ніни Іллівни були вдячні слова виконавців і слухачів пісень, бо вони спонукали до нової творчості. 2009 року подяку висловив сільський голова с. Кричевич за подаровану пісню селу з нагоди його 500-річчя заснування. Цього ж року Ніна Іллівна отримала подяку та кубок за творчість від ректора  WSSM і KS м. Холма. У 2011 році стала дипломантом Всеураїнського конкурсу "Коронація слова" у номінації "Пісенна лірика для дітей" зі  збіркою "Вишиваю рушничок". Двічі була дипломантом Всеукраїнського конкурсу "Коронація слова" у номінації "Пісенна лірика для дорослих"  (2015 і 2017 р.р.).

Вже 30-й рік Ніна Іллівна працює вчителем музики Козлиничівської загальноосвітньої школи Ковельського району. Неодноразово були переможцями районного конкурсу сучасної української пісні "Срібні дзвіночки" учні Ніни Іллівни: Сергій Ліщук, Ангеліна Жарко, Валерія Жарко, Катерина Ганчук та ін.

На Всеукраїнському конкурсі "Золота підкова" вихованка естрадної зразкової студії дитячого співу "Надія" Ольга Карпук з піснею "Мамині дороги" зайняла перше місце, а учень Богдан Рапінчук виборов призове місце з піснею-гімном "Єднаймось в вірі і надії".

Із задоволенням і натхненням виконують пісні учні шкіл району, виконавці естрадної зразкової студії дитячого співу "Надія" при НД   "Просвіта".

Лунають пісні у виконанні вокального вчительського колективу "Ніжність", учнівського фольклорного гурту "Веретенце", дуету  Руслани Семотюк і Оксани Ліщук на всіх святах і урочистих подіях в селі.

Осмислюючи пройдений шлях, Ніна Іллівна у поезії "Про мою долю" згадує і "дні холодні", і "стежки круті", але висловлює вдячність долі, "що в своїм житті від цих всіх бід навчилася співати".

Тому й сьогодні глибоко і проникливо звучать її слова і пісні "Квітчайся, земле" (гімн Колодяжненської об'єднаної територіальної громади, створений у співавторстві з Оксаною Ліщук), в якій висловлюються почуття пошани і поваги, любові і гордості за свій народ. На святкуванні Дня села авторам пісні-гімну  було висловлено подяку.

І найголовнішим є те,  доля зберегла для Ніни Іллівни молодість душі, доброту серця, талант, який радує шанувальників її творчості.

Тож міцного здоров'я Вам, Ніно Іллівно, на довгі і щасливі роки, миру і радості, благополуччя у Вашому домі, натхнення і сили дарувати нові пісні людям, "щоб з ними завжди світ оцей яснів і ставав добрішим!

Катерина ІГНАТЮК.

с. Уховецьк.

НА ЗНІМКАХ: під час зустрічі поетеси Ніни ШУГНІЛО з учнями місцевої школи.

Фото з архіву автора.

Ніна ШУГНІЛО.

Незвичайну душу  має наш народ: співає, коли щасливий, і співає, коли з очей котяться сльози. Пісня супроводжувала все його життя. Народження української пісні сягає сивої давнини.

Незважаючи на стрімкий розвиток техніки та інформатизації, сьогодні пісня, яка відображає думки і почуття народу, стала частиною його життя, духовного світу.

Багатою є пісенна скарбниця Волині, в яку зробила свій вагомий вклад і Ніна Іллівна Шугніло. Її творчість заслуговує на увагу та визнання, тому що є джерелом доброти, любові, духовної висоти та людською правдою.

Останнім часом її життя тісно пов'язане із селом Уховецьком, адже тут серед  соснових посадок, поблизу мальовничого озера Ухо живе її родина, в якій вона стала берегинею.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1844

Юрій Семенюк з Люблинця колись, ще в дитинстві, побачив у когось дерев'яну хатку, зроблену із сірників. Хлопцеві вона дуже сподобалась, і йому захотілось самому зробити таку ж. То було десь у 5-ому класі. Навиків, звичайно, у нього не було, але хатка вийшла. 

Хоча вона не дуже досконала була, але Юрій зробив її таку, як у мультику, на курячих ніжках. Він був сам собі і проектантом, і вчителем, і дизайнером, і майстром. На першу хатку пішло 5 пачок сірників. Мама давала Юрасику гроші в школу на пиріжки, а він економив, щоб купити сірники для роботи.

Та перша хатка щось не дуже сподобалась хлопцю і він її… спалив. 

– Чи не було шкода палити? – питаю я у  Юрія.

–  Ні. Була дитяча цікавість: чи згорить кожен окремо сірничок, чи ціла хатка вся одразу?

Це тимчасове захоплення якось враз погасло, як той сірничок. І Юра справу з сірниками закинув аж до 27 років. І раптом знову з'явилося бажання зробити щось таке цікаве, велике і особливе. Вибір зупинив на релігійній тематиці – захотілось зробити велику старовинну церкву, яку він бачив колись у дитинстві в когось в серванті. Зробив, але вийшло не те, що хотів.

– Я вирішив "поритися" в інтернеті і пошукати, що можна ще зробити з сірників, – розповідає Юрій Семенюк. – І натрапив на картини, які можна виготовити з сірників. Зробив пробну картину "Образ Ісуса Христа" 45 см х 45 см. Цю картину я виготовляв майже місяць (на знімку).

А згодом  Юра вирішив створити щось більше і краще. Вибір зупинив на розп'ятті Ісуса Христа. Став думати, як правильно створити картину. Купив малюнок із зображенням, "розбив" на кубики-схему, і так робив за зразком потрібний виріб. Кожен сірничок фарбував  в потрібний колір, підсушував і складав цілісність картини. Фарбували сірнички сестра з чоловіком і мама – одним словом, була задіяна вся родина, всім була робота. Для фарбування брав акрилову фарбу.

На картину "Розп'яття Ісуса Христа" пішло 106 тисяч 500 штук сірників. Допомагали їх придбати друзі Юрія – брати Прадійчуки: Вова і Саша, за що він їм дуже вдячний.

Цю картину  Юрій Семенюк  робив майже цілий рік, у вільний від усього час. Працював вечорами, бо якщо цілий день – починає набридати, і тоді роботу закидаєш на кілька днів. 

– Коли складаєш потрошки, є велике бажання працювати далі, і вже тягне знову до роботи (як наркотик), – зізнається Юрій. 

Мама з сестрою не раз "сварили" хлопця за безлад у кімнаті, що кругом, де не стань, – одні сірники. Але потім, коли була виконана робота, раділи разом із ним, милуючись його витвором.

Доробивши картину, Юрій Семенюк подав заявку у Київ на рекорд України, в якій було зареєстровано виріб. Відтоді пройшло майже 2 роки. Юрко і не надіявся, що хтось йому подзвонить. Аж раптом з Києва дзвінок: "Візьміть свою роботу на сірниковий фестиваль. Чекаємо". Але Юрій сказав: "Я в таку далеку дорогу  не поїду. Це великі затрати, я все маю робити за власний кошт". 

– Як, ви не приїдете? Дуже шкода, ми стільки часу чекали, і ще коли випаде така нагода, щоб зареєструвати свій рекорд. В Луцьку точно не буде, і невідомо, скільки часу доведеться  чекати знову, – відповіли організатори з Києва.    

Дати згоду їхати в Київ вмовив Юру його найкращий друг  Володимир Прадійчук.  Він узяв у кума машину, поклали у неї картину – і гайда в Київ на сірниковий фестиваль. Це був перший у світі фестиваль, на якому були представлені всілякі вироби із сірників: це й музичні інструменти, і храми, і будиночки, і кораблі, і ще багато чого. Такої краси і шедеврів Юрій не бачив  ніде. Та й і він поїхав недаремно – його картина виявилась найбільшою, отож  було зафіксовано рекорд. Море вражень і задоволення залишилось у хлопця. Але прикро, що місцева влада ніяк не посприяла у фінансовому плані юному талантові – все робив за власний кошт.

Зараз Юрій трудиться над новою картиною (але поки що тримає у таємниці до березня). А в березні має намір повезти у Київ для встановлення нового рекорду. Як і попередню картину, він  і цю віддасть у храм Київського патріархату селища Люблинця. 

Є у Юрія Семенюка  мрія –зробити щось надзвичайно велике, на що він витратить один мільйон сірників. Але на це треба чималеньке приміщення (а не кімнату в квартирі). Бажано, аби хтось допоміг  фінансово і фізично, бо в кімнаті такий виріб не поміститься і не винесеш його потім. 

Тож нехай, Юрію, твоя мрія збудеться! Бо коли є бажання, то обов'язково все у тебе вийде.  

Галина ОЛІФЕРЧУК.

Юрій Семенюк з Люблинця колись, ще в дитинстві, побачив у когось дерев'яну хатку, зроблену із сірників. Хлопцеві вона дуже сподобалась, і йому захотілось самому зробити таку ж. То було десь у 5-ому класі. Навиків, звичайно, у нього не було, але хатка вийшла. 

Хоча вона не дуже досконала була, але Юрій зробив її таку, як у мультику, на курячих ніжках. Він був сам собі і проектантом, і вчителем, і дизайнером, і майстром. На першу хатку пішло 5 пачок сірників. Мама давала Юрасику гроші в школу на пиріжки, а він економив, щоб купити сірники для роботи.

Та перша хатка щось не дуже сподобалась хлопцю і він її… спалив. 

– Чи не було шкода палити? – питаю я у  Юрія.

–  Ні. Була дитяча цікавість: чи згорить кожен окремо сірничок, чи ціла хатка вся одразу?

Це тимчасове захоплення якось враз погасло, як той сірничок. І Юра справу з сірниками закинув аж до 27 років. І раптом знову з'явилося бажання зробити щось таке цікаве, велике і особливе. Вибір зупинив на релігійній тематиці – захотілось зробити велику старовинну церкву, яку він бачив колись у дитинстві в когось в серванті. Зробив, але вийшло не те, що хотів.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 928

Підготуйтеся до новорічного застілля

Щоб у новорічну ніч почуватися комфортно, не полишав гарний настрій, треба ... підготувати себе до неї. Напередодні влаштуйте собі і всій родині розвантажувальний день: забудьте на цей час про чай, каву і алкоголь; відмовтеся від напівфабрикатів і, навпаки, їжте побільше овочів та фруктів, пийте багато води.

Не сідайте до святкового столу на голодний шлунок: невеликий бутерброд або яблуко позбавлять вас від запаморочення після першого ковтка шампанського. А за годину до початку святкової вечері випийте 3 г вітаміну С – на ранок ви напевне не потерпатимете від головного болю. 

У процесі новорічної трапези «не налягайте» на все відразу, між черговими стравами робіть двадцятихвилинну паузу, щоб не страждати від переїдання. А трапиться так, що після щедрого застілля шлунок виявляє ознаки невдоволення, не їжте якийсь час нічого жирного, гострого. Влаштуйте розвантажувальний день – тут будуть найдоречнішими фрукти, соки.

ЯКИЙ БУДЕ УРОЖАЙ

З Новим роком, як і з Різдвом, пов'язано чимало прикмет про погоду, успіхи в господарюванні. Зоряна ніч, безвітря, іній на деревах – на добрий урожай, здорову худобу. Якщо хмари у новорічну ніч ідуть з півдня – урожай на ярину, з півночі – на озимину. 

Як Місяць щербатий – то й «колоски будуть щербаті». Аби дізнатись, які зернові будуть найврожайнішими наступного року, на вулиці викладали купки пшениці, жита, ячменю, вівса. На яку з них випаде іній – те і вродить.

ЯКОЮ БУДЕ ПОГОДА

Погоду на цілий рік прогнозували так: на землю клали 12 половинок цибулі, посипаних сіллю, – це 12 місяців року. Вдосвіта на Новий рік дивилися, на яких цибулинах сіль розчинилася, – «ті місяці й будуть мокрі». Корисними вважалися і новорічні прикмети щодо майбутнього. Щоб не дрімалося протягом року – не спи в новорічну ніч. Коли нічого не сниться в перший день свята – будеш щасливий. Як запросиш до себе тих, з ким посварився, наступний рік буде мирним.

Новий рік був, безперечно, найулюбленішим святом молоді, коли не тільки дозволялись, але й підтримувались та заохочувались усілякі витівки, сміх, містифікації, розіграші тощо. Саме те, що лежало в основі давньої «карнавальної культури». Її відлуння подекуди збереглося й дотепер.

З народної міфології

Зима

Зимова обрядовість включала в себе щедрі святкові скоромні й пісні трапези, всілякі обходи та рядження, ігри, а також ритуали вигнання нечистої сили. Схожі обрядові дії приурочувалися до різних дат календаря, а згодом повторювалися і концентрувалися в дні різдвяних свят, Нового року (святого Василя), Хрещення. Насамперед – мотив початку року, з яким пов’язані чисельні магічні дії, що були покликані забезпечити майбутній достаток, благополуччя. Великого значення надавалося, зокрема, оберегу домашньої худоби і птиці від вовків та хвороб. Повсюди існував звичай зустрічі полазника. Згадаймо і про ритуальну оранку та сівбу, «залякування» дерев, випікання хліба, а також заборону сваритися, щось позичати з хати. Цей час передує порі весіль, а, отже, наповнений дівочими ворожіннями, молодіжними вечірками та розвагами.

У зимовій обрядовості можна легко простежити і образи «смерті»  – вона є одним із персонажів гуртів колядників. Мотиву смерті протиставлена магія здоров’я – крім віри в різні побажання, намагалися вмитися або навіть скупатися в крижаній йорданській ополонці. Найбільш яскраво представлені обрядові дії, пов’язані з культом предків, – це і трапези з прикликанням померлих, і колядування та рядження із традиційними персонажами – старим «дідом» і «бабою».

СНІГ І МОРОЗ

У всіх східних слов’ян були уявлення про святих, а також міфологічних персонажів, з якими пов’язувалася поява Снігу. Серед них чи не основними називалися святі Димитрій і Михаїл. Переказували, саме Михаїл у свій день, 21 листопада, сповіщав про прихід зими, «бо приїжджав на білому коні» (або на санях) – хоча й казали, що від першого снігу до санного шляху – півтора місяця. Ми не знайдемо жодної згадки про магічні дії, наприклад, викликання снігу. Тому що з року в рік із настанням зимової пори якась небачена сила неодмінно таки трусила його крізь решето – коли щедро, коли скупувато. І надійно вкрита ним земля, нарешті, могла спочити.

А тоді з’являвся ще один персонаж казкового та обрядового фольклору – Мороз, вірний супутник Снігу, бо ж казали: «Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве». Це він – чарівний коваль, який кує воду «залізними» морозами. Саме з ним, у першу чергу, пов’язували настання холоду. Приходу морозу очікували й водночас побоювалися. Адже на Святий вечір, або на Василя, його обов’язково кликали до вечері зі словами: «Морозе, Морозе, іди до нас куті їсти, а як не йдеш – то не йди і на наше жито, пшеницю і всяку пашницю».

Святкові передноворічні тости

Нехай у Новому році у нас буде стільки хороших і радісних подій, стільки добрих і прекрасних справ, скільки вогників світиться на нашій святковій ялинці!

l

Була ніч. Тиша. Він і вона. Він сказав: «Так». Вона сказала: «Ні». Минули роки. Була ніч. Тиша. Повний Місяць. Вона сказала: «Так». Він сказав: «Так». Та роки були вже не ті. Тож вип'ємо за те, щоб усе в житті робилось своєчасно!

l

Давайте вип'ємо за Діда Мороза і Снігурочку, адже вони ніколи не хворіють, не старіють і завжди знаходять гроші на подарунки. За те, щоб і ми також були такими.

l

Бажання чоловіка любити всіх жінок викликає сміх навіть у власної дружини. За смішні бажання чоловіків, які розвивають почуття гумору в жінок!

l

Шановні гості! Сьогодні жити стало краще. Але красти стало важче. Тож вип'ємо за те, щоб жити стало трохи гірше, а красти – легше!

l

Віслюкові дуже хотілося пити і їсти. Пішов він до річки, біля якої стояла копиця сіна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і здох...

Тож не будьмо у Новому році віслюками: спочатку випиймо, а потім закусімо!

l

Кохана! Зайвих слів 

не треба,

Ми все зуміли вже пройти.

Я хочу випити за тебе,

За мене випила щоб ти!

l

Подружжя, прогулюючись Лувром, зупиняється біля статуї Венери Мілоської. Чоловік довго роздивляється богиню краси і каже:

– Ти знаєш, люба, богиня дуже схожа на тебе...

– Ну, слава Богу, – відказує дружина, – тепер зрозумів, що я боса і не маю у що вдягнутися!

Жінки, яких ми тут бачимо, дійсно схожі на Венеру. Але, на відміну від неї, гарно вдягнені. За наших красунь!

З НОВИМ РОКОМ!

З Новим роком вас вітаю,  

 любі мої друзі! 

Щоби ви прищів не мали

 навіть і на пузі. 

Щоб були лише на користь

 всім наші реформи, 

І від цього не міняли ви своєї

 форми. 

Чи в селі ви, а чи в місті,

 районі, громаді –

Щоб завжди було що їсти 

і були ви раді. 

Здоровенькі всі ви будьте,

 вмійте рахувати, 

Щоб щомісяця зростали

 пенсії й зарплати. 

Щоб любив усіх вас Уряд, 

як рідну дитину, 

А не, як свекруху й тещу,

 гнали на чужину. 

Щоби ви ходили в гості

 й до себе пускали, 

І у вас неслися кури та півні

 співали. 

Поросята щоб велися,

 корови доїлись, 

Без ГМО продуктами щоби

 не об'їлись. 

Не дорожчало щоб світло,

 газ, бензин, солярка, 

Депутати про вас дбали до

 вечора з ранку. 

Хай у сім'ях лад панує, 

в коморах – достаток. 

Щоб зміцніла наша гривня 

 І буде порядок. 

Щоб на виборах свій голос

 ми не продавали, 

Мир і спокій в Україні

 восторжествували... 

Трохи гумору, звичайно, є 

у побажанні.

Та, повірте, що це – щирі

вам мої вітання!

Ігор ВИЖОВЕЦЬ.

Підготуйтеся до новорічного застілля

Щоб у новорічну ніч почуватися комфортно, не полишав гарний настрій, треба ... підготувати себе до неї. Напередодні влаштуйте собі і всій родині розвантажувальний день: забудьте на цей час про чай, каву і алкоголь; відмовтеся від напівфабрикатів і, навпаки, їжте побільше овочів та фруктів, пийте багато води.

Не сідайте до святкового столу на голодний шлунок: невеликий бутерброд або яблуко позбавлять вас від запаморочення після першого ковтка шампанського. А за годину до початку святкової вечері випийте 3 г вітаміну С – на ранок ви напевне не потерпатимете від головного болю. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 597

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 436

Смачна фуд-флористика, 

або Коли букет можна… з'їсти

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2927

Наказом Міністерства фінансів України №1 від 04.01.2018  року  затверджено новий Порядок фінансування наданих пільг і субсидій.

Даним документом передбачено щомісячний розрахунок суми субсидії, який підлягає відшкодуванню.

У такому випадку, абоненти, в яких у звітному місяці відсутнє нарахування за надані послуги з причини відсутності показників лічильників, за відповідний місяць субсидій не отримають.

Відтак, наполегливо просимо абонентів, найперше - споживачів, котрі користуються пільгами або субсидіями, обов'язково щомісяця надавати інформацію про використану воду (подавати показники квартирних водомірів).

Наказом Міністерства фінансів України №1 від 04.01.2018  року  затверджено новий Порядок фінансування наданих пільг і субсидій.

Даним документом передбачено щомісячний розрахунок суми субсидії, який підлягає відшкодуванню..

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 500

24 грудня минає 500 літ з  тих пір, як Ковель отримав Магдебурзьке право. Саме тоді своєю грамотою польський  король Сігізмунд І дозволив князю Василю Сангушку утворити з села Ковле місто, запровадити місцеве самоврядування, проводити ярмарки  і торги.

Сьогодні Ковель  — одне з найгарніших і найбільш економічно розвинутих міст України. Про його сьогоднішній день розповідають матеріали,  опубліковані на 7-й, 8-й, 9-й, 10-й сторінках нинішнього номера газети.

НА ЗНІМКУ: учасники театру «10 ряд 10 місце» (керівник Альона Малюга-Мельникова) під час прем’єри унікальної вистави «Легенда про Ковель» за мотивами однойменної поеми  ковельчанки Олени Мокроусової, присвяченої 500-річчю надання місту Магдебурзького права, у Народному домі «Просвіта».

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

24 грудня минає 500 літ з  тих пір, як Ковель отримав Магдебурзьке право. Саме тоді своєю грамотою польський  король Сігізмунд І дозволив князю Василю Сангушку утворити з села Ковле місто, запровадити місцеве самоврядування, проводити ярмарки  і торги.

Сьогодні Ковель  — одне з найгарніших і найбільш економічно розвинутих міст України. Про його сьогоднішній день розповідають матеріали,  опубліковані на 7-й, 8-й, 9-й, 10-й сторінках нинішнього номера газети.

НА ЗНІМКУ: учасники театру «10 ряд 10 місце» (керівник Альона Малюга-Мельникова) під час прем’єри унікальної вистави «Легенда про Ковель» за мотивами однойменної поеми  ковельчанки Олени Мокроусової, присвяченої 500-річчю надання місту Магдебурзького права, у Народному домі «Просвіта».

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 500

Погода у Ковелі 

20-26 грудня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 594

13 грудня ц. р. міський голова Олег Кіндер провів сорок п'яту позачергову сесію Ковельської міської ради, в ході якої депутати ухвалили одне з найважливіших рішень року, що минає – прийняли міський бюджет на 2019 рік.

Так, загальний обсяг фінансового ресурсу міста на 2019 рік обраховано в сумі 778 млн. 260 тис. гривень. Як і у попередніх роках, головним джерелом наповнення бюджету залишається податок та збір на доходи фізичних осіб, обсяг надходжень якого складатиме понад 178 мільйонів гривень, що більше очікуваних надходжень 2018 року на 23 млн. грн. або на 15 відсотків.

Податку на прибуток підприємств та установ комунальної власності на 2019 рік визначено в сумі 2 млн. 945,5 тис. грн.

Прогнозований показник акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) у наступному році становитиме понад 22 мільйони гривень, акцизного податку з пального – понад 17 мільйонів гривень.

Друге місце за обсягом надходжень до бюджету міста займають місцеві податки (25,3 відсотки), до яких належать податок на майно, єдиний податок, збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір.

У 2019 році прогнозується обсяг надходжень земельного податку з юридичних та фізичних осіб в сумі понад 22 мільйони гривень.

Загальний обсяг видатків міського бюджету міста Ковеля на 2019 рік з урахуванням міжбюджетних трансфертів прогнозується в обсязі 779399,9 тис. грн., у тому числі за загальним фондом – 700929,2 тис. грн. та спеціальним фондом – 78470,8 тис. грн.

Бюджет розвитку 2019 року становитиме понад 65 мільйонів гривень.

На капітальні видатки галузі освіти заплановані кошти в сумі 5 млн. 429 тис. грн. Вони будуть використані на капітальний ремонт фасаду із заміною вікон СШ № 3, а також капітальні ремонти в дитячих дошкільних закладах, придбання основних засобів.

Шість мільйонів гривень передбачено на охорону здоров'я. Вони в основному будуть спрямовані на закупівлю сучасної апаратури.

Заклади культури у 2019 році мають освоїти понад півтора мільйони. За ці кошти будуть проводитись поточні ремонти та купуватись основні засоби (апаратура, костюми, музичні інструменти).

Збільшаться фінансові ресурси на утримання і розвиток закладів фізичної культури та спорту, що дозволить повноцінно функціонувати комплексній дитячо-юнацькій школі ім. Є. Кондратовича, спортивній школі управління освіти, міському центру фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх" та проводити масові спортивні заходи.

На житлово-комунальне господарство обсяг капітальних вкладень визначений в розмірі 41 млн. 404 тис. грн. Зокрема, щодо ремонту доріг, то на ці потреби буде спрямовано понад 19 мільйонів гривень. Таку ж суму планують залучити і з обласного бюджету. У наступному році продовжать реконструкцію вулиці Відродження, капітальний ремонт буде здійснено на вулицях Симоненка, 40 років Перемоги, Винниченка, Мічуріна, Тимошенка. Також у 2019-у ремонтуватимуть дворові території на вул. Володимирській, 85, 40 років Перемоги, 17, 1 Грудня, 2, 4.

На поточний ремонт доріг та прибудинкових територій буде спрямовано понад 15 мільйонів гривень.

Продовжаться роботи з прокладання мереж водовідведення, будівництва водогонів та реконструкції вуличного освітлення. Передбачено будівництво зовнішніх мереж для електропостачання 286 житлових будинків в районі вул. Полуботка (вул. Тичини, Сосюри, Рильського, Куліша, Черемшини, Панча, Відродження, Кривоноса, Яворницького, Івана Сірка, Дорошенка, Руданського, Грінченка). 

Виділяються кошти РЖКП № 1 та РЖКП № 2 на капітальний ремонт ліфтів та житлового фонду. 

Окрім того, на сесії було внесено зміни й до бюджету цьогорічного. Як повідомила начальник фінансового управління міськвиконкому Валентина Романчук, коригування бюджетних показників відбулося у зв'язку із розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про перерозподіл обсягу освітньої субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам у 2018 році", згідно з яким м. Ковелю виділено 2 млн. 980 тис. грн., які будуть спрямовані на заробітну плату та стимулюючі виплати для освітян міста, а також розпорядженням голови ОДА, відповідно до якого збільшено обсяг субвенції з обласного бюджету на пільгове медичне обслуговування чорнобильців в сумі 7 тис. грн.

На сесії також затвердили цілий ряд міських програм. Стосувалися вони як соціального та економічного розвитку міста в цілому, так і окремих напрямків господарювання: щодо соціального та правового захисту дітей, попередження безпритульності та бездоглядності серед дітей; підтримки сім'ї та молоді; розвитку культури та мистецтва; розвитку місцевого самоврядування у місті Ковелі; розвитку малого і середнього підприємництва в м. Ковелі; розробки містобудівної документації на забудову територій міста Ковеля; охорони навколишнього природного середовища в м. Ковелі; соціального захисту окремих категорій мешканців міста Ковеля; підтримки розвитку пріоритетних видів спорту; розвитку фізичної культури і спорту; розвитку земельної реформи в м. Ковелі та ін.

Крім того, депутати підтримали два запити своїх колег: Наталії Сеник – стосовно можливості розширення проїжджої частини в місцях поблизу шкіл та дитячих садочків міста з метою облаштування паркувальних "кишень" для посадки та висадки дітей з автотранспорту та Галини Стасюк – щодо розроблення Програми пільгового забезпечення родин загиблих у зоні АТО військовослужбовців.

Вікторія ЗІНЧУК.

13 грудня ц. р. міський голова Олег Кіндер провів сорок п'яту позачергову сесію Ковельської міської ради, в ході якої депутати ухвалили одне з найважливіших рішень року, що минає – прийняли міський бюджет на 2019 рік.

Так, загальний обсяг фінансового ресурсу міста на 2019 рік обраховано в сумі 778 млн. 260 тис. гривень. Як і у попередніх роках, головним джерелом наповнення бюджету залишається податок та збір на доходи фізичних осіб, обсяг надходжень якого складатиме понад 178 мільйонів гривень, що більше очікуваних надходжень 2018 року на 23 млн. грн. або на 15 відсотків.

Податку на прибуток підприємств та установ комунальної власності на 2019 рік визначено в сумі 2 млн. 945,5 тис. грн.

Прогнозований показник акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) у наступному році становитиме понад 22 мільйони гривень, акцизного податку з пального – понад 17 мільйонів гривень.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 618

Минулого  четверга, 13 грудня ц. р.,  в читальному залі центральної районної бібліотеки під головуванням голови районної ради Андрія Броїла відбулася двадцять третя сесія районної ради.  Участь в ній взяли двадцять п'ять  депутатів.

Серед присутніх – голова райдержадміністрації Віктор Козак, його перший заступник  Роман Кульцман, заступник голови районної ради Олександр Пасенковський, начальники управлінь та відділів, служб РДА, керівники виконавчої влади і правоохоронних органів, селищні та сільські голови, лідери партійних і громадських організацій, представники ЗМІ.

Розпочалось сесійне засідання, як і годиться, Державним Гімном України та піснею-молитвою всіх українців "Боже, великий, єдиний…".

Після цього  народні обранці вшанували хвилиною мовчання загиблих учасників Революції Гідності та всіх тих, хто віддав життя за волю і незалежність України,   

Андрій Броїло за традицією привітав колег-депутатів, які у міжсесійний період відзначили дні народження. 

Також за дорученням громадської організації за сприяння у проведенні третього відкритого районного фізкультурно-оздоровчого фестивалю "Перемагай себе" серед осіб з обмеженими фізичними можливостями Подякою нагородили керівника  ТзОВ "В. Прометей" Віктора Савенюка та директора ТзОВ "Волинь. Зерно. Продукт." Євгена Дудку.

Подяку від ГО "Ковельська міськрайонна спілка  ветеранів та волонтерів АТО"  за активну громадянську позицію, вагомі досягнення у праці  та з нагоди Дня Захисника України отримала громада села Пісочного  та в. о. старости Володимир Кізей.

Як завжди, перед початком розгляду питань порядку денного свої запити озвучили окремі депутати. 

З першим із них виступив Василь Олексюк. Мова йшла про те, що до нього, як до депутата районної ради, звернулися мешканці села Поворська, аби  Василь Іванович посприяв у вирішенні питання, що стосувалося відновлення роботи  місцевого відділення-філії  Ковельського управління "Ощадбанку", яке наразі не функціонує.  Запит присутні в залі депутати підтримали.

Під час виступу Микола Чуль озвучив  запит щодо встановлення історичної справедливості при вшануванні пам'яті загиблих земляків під час Волинської трагедії в 1943-1944 роках, що не відображено, за його словами,  на написі пам'ятного знака, який встановлений  в селі Білашеві. 

Микола Якович просив, аби його запит перейшов у звернення до обласної комісії, яка, на його переконання, знехтувала історичною правдою. 

В іншому запиті Микола Якович порушив питання  доцільності  встановлення пам'ятної дошки  на приміщенні школи  села Воля-Люби-тівська. Микола Якович просив розібратись в цій справі. До того ж, дошку встановили без рішення районної сесії. Тому депутат просив дати письмове чи усне пояснення тих, хто безпосередньо надавав дозвіл на встановлення дошки на школі.

Запити Миколи Чуля депутати також підтримали.

Микола Якович  також звернувся до присутніх з проханням, аби вони внесли  до порядку денного  давно наболіле питання – про надання відповіді начальника  Ковельського відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області Івана Туся щодо розкрадання майна магазину Любитівського споживчого товариства в селі Ворона.  Тож депутати схвально відреагували на прохання свого колеги.

Після цього депутати перейшли до розгляду питань порядку денного. 

Першим було розглянуто  звіт голови Ковельської районної ради А. П. Броїла про роботу за період з листопада 2017 року по грудень 2018 року.  Як зауважив Андрій Петрович, зачитувати весь  звіт не було потреби.  Він аргументував це тим, що окремі основні питання, над вирішенням  яких  працював депутатський корпус, були висвітлені в газеті "Вісті Ковельщини" від 13 грудня ц. р., а сам звіт депутати мали можливість детально розглянути  на засіданнях комісій. 

Саме тому виступаючий зупинився коротко на деяких аспектах  його діяльності за звітний період. Як найбільший позитив,  Андрій Броїло відзначив те, що, незважаючи ні на що,  всім разом в районі вдалось зберегти стабільну суспільно-політичну ситуацію та забезпечити  роботу  усіх бюджетних установ. До недоліків  Андрій Петрович відніс  недопрацювання щодо впорядкування майнових відносин  та ефективного використання об'єктів спільної власності  територіальних громад сіл, селищ  району, а також свідоме затягування процесу  децентралізації  окремими сільськими головами необ'єднаних громад.  

Звіт голови депутати схвалили. 

В ході подальшої роботи сесійного засідання депутати внесли деякі зміни в районний  бюджет 2018 року,  в "Програму соціального захисту населення Ковельського  району  на 2019-2022  роки" тощо. 

Що стосувалося питання "Про районну Програму фінансової підтримки та розвитку первинної медичної допомоги у Ковельському районі на 2018-2019 роки", то  Програму депутати підтримали, однак заслухати саме питання вирішили на наступній сесії, тому що того дня доповідача, в силу поважних причин,  не було серед присутніх. 

Дещо раніше покинув сесію голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак, який мав їхати на нараду до Луцька. Тож, залишаючи сесійне  засідання,  Віктор Теодосійович подякував депутатам за   конструктивну плідну  співпрацю  у році, що минає, а також  привітав  із наступаючими  святами. 

Депутати районної ради під час розгляду питань порядку денного ухвалили  Звернення районної ради до Митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира з проханням його участі в об'єднавчому Соборі.  Того ж дня  голова районної ради  Андрій Броїло домовився про  зустріч з Владикою Володимиром  і наступного  дня така зустріч відбулась.  Окрім  голови ради,  з Митрополитом мали можливість поспілкуватися заступник голови районної ради Олександр Пасенковський  та депутати  Олександр Титомир і Георгій Корнієвський. Вручивши  Звернення, народні обранці  поспілкувалися з душпастерем. Відверта розмова тривала понад годину, однак переконати взяти участь в Соборі Владику  Володимира не вдалося. 

Проте, об'єднавчий Собор  таки відбувся.  У складі делегації з Ковельщини, яка прибула в столицю підтримати проведення об'єднання Церков, були і депутати районної ради  Олександр Титомир та Сергій Кондратюк.

Але найбільш актуальним цього дня було питання "Про районний бюджет на 2019 рік". Під час його обговорення свої пропозиції висловили депутати районної ради Володимир Хомік, Олександр Титомир, Анатолій Корнійчук, Володимир Андросюк, Андрій Мигуля, Микола Чуль та Григорій Рудюк. 

Після активного розгляду із деякими змінами та доповненнями депутати ухвалили важливий документ – рішення  "Про районний бюджет на 2019 рік".  Так, "за" проголосували  23 народні  обранці. На своє рішення депутати відреагували оплесками. 

До слова, пріоритетними напрямками в 2019 році залишаються питання децентралізації, завершення процесу об'єднання територіальних громад, впорядкування земельних відносин, підтримки розвитку аграрного сектора.

Депутати в  ході сесійного засідання  оперативно ухвалили   рішення з  питань "Про внесення доповнень до Комплексної програми захисту населення і територій від  надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у  Ковельському районі на  2016-2020 роки";  "Про порядок   надання  і   використання  коштів районного  бюджету на  фінансування  Районної програми   підтримки органів  виконавчої  влади  у  Ковельському  районі  на  2019-2020    роки",  "Про хід виконання Програми вшанування працівників, колективів, підприємств, організацій, установ, мешканців району з нагоди державних, професійних свят, ювілейних дат та пам'ятних днів у Ковельському районі на 2016-2018 роки"; "Про Програму розвитку місцевого самоврядування у Ковельському районі на 2019-2020 роки", "Про організацію харчування учнів 1-4-их класів закладів загальної середньої освіти району в ІІ семестрі 2018-2019 навчального року" тощо.  

Жвава дискусія відбулася при розгляді  питань щодо  утримання службового автомобіля для потреб відділу культури РДА, подальшого функціонування ФАПів в наступному році та ін. Народні обранці розглянули окремі аспекти соціального захисту громадян, земельних відносин, розвитку агропромислового комплексу та ін. 

На завершення сесійного засідання Андрій Броїло  подякував депутатам за роботу у 2018 році, побажав веселих і радісних прийдешніх свят та мирного нового 2019 року.

Оксана МОРОЗ.

Минулого  четверга, 13 грудня ц. р.,  в читальному залі центральної районної бібліотеки під головуванням голови районної ради Андрія Броїла відбулася двадцять третя сесія районної ради.  Участь в ній взяли двадцять п'ять  депутатів.

Серед присутніх – голова райдержадміністрації Віктор Козак, його перший заступник  Роман Кульцман, заступник голови районної ради Олександр Пасенковський, начальники управлінь та відділів, служб РДА, керівники виконавчої влади і правоохоронних органів, селищні та сільські голови, лідери партійних і громадських організацій, представники ЗМІ.

Розпочалось сесійне засідання, як і годиться, Державним Гімном України та піснею-молитвою всіх українців "Боже, великий, єдиний…".

Після цього  народні обранці вшанували хвилиною мовчання загиблих учасників Революції Гідності та всіх тих, хто віддав життя за волю і незалежність України,   

Андрій Броїло за традицією привітав колег-депутатів, які у міжсесійний період відзначили дні народження. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 803