– Як для чого? – здивується читач. – Для того, щоб згрібати сіно і скошені бур’яни, впорядковувати грядки і клумби, прибирати на подвір’ях осель.

Відповідь правильна, але не зовсім повна. Граблі потрібні ще й для того, щоб зайвий раз на них не наступати і не отримувати удару в лоб. Недарма ж бо в народі є примовка: «Не роби дурниць – не наступай двічі на одні і ті ж граблі».

Чому я про це кажу? Бо іноді мені здається, що теперішня київська влада повторює помилки своїх попередників, наступаючи на ті злощасні «граблі», які можуть рано чи пізно вдарити. І не тільки по лобі.

От минулої неділі в Києві відбулися масові акції протесту. В демократичних країнах це поширене явище. Там протестують  проти підвищення цін, проти зниження рівня життя, проти дискримінації  жінок,  проти інших речей, які обурюють громадськість. Владі це, звичайно, не подобається, але вона мужньо терпить критику на свою адресу, роблячи відповідні висновки і часто-густо йдучи назустріч вимогам людей.

Українська ж влада, схоже, так і не звикла до проявів акцій громадської непокори. Щоб перешкодити демонстрантам і не дати їм можливості зібратися в центрі Києва, зупинили роботу метрополітену і позачиняли цілий ряд станцій. Причина? Інформація про замінування. Щоправда, ця інформація не підтвердилася, й згодом рух  електропотягів відновили. Однак настрій киянам було зіпсовано.

Окрім того, зібрали велетенську  кількість працівників поліції, національної гвардії, інших  силових структур. Було їх, напевне, більше, аніж протестантів. І всі відмінно обмундировані, екіпіровані на відміну від хлопців, що захищають рубежі держави в зоні АТО (принаймні так у своїх виступах говорили ті, хто в «темі»).

Армада «силовиків» у випадку чого не врятує жодного можновладця, але викликати протистояння  і конфронтацію може. Схоже на те, що гіркий досвід ані Януковича, ані його прислужників нічому не навчив урядовців. Бо ж відомо: насильно милий не будеш.

Демонстрацію ще одних «граблів» можна у ці дні спостерігати й на провладних телеканалах: тут все ширше розгортається кампанія з дискредитації опозиційно налаштованих політиків. Як колись цькували Юрія Луценка, Юлію Тимошенко, Степана Хмару, В’ячеслава Чорновола, тепер цькують сучасних  лідерів національно-демократичних сил. Причому цькують ті, хто ще зовсім недавно був сам в опозиції і відчув на власній шкурі «принади» оббріхування, наклепів та інсинуацій. 

Незручно зайвий раз нагадувати  давно відомий закон фізики: дія викликає протидію. І вона тим  сильніша, чим  сильніша дія.

З другого боку,  народ у нас розумний і бачить: ті, що намагаються закрити рота опозиції, самі далеко не ангели і в ролі суддів виглядають комічно, якщо не сказати трагікомічно. Не хочу бути лихим пророком, але передчуваю, що така поведінка можновладців добром не закінчиться. Терпіння українців, які живуть дедалі  гірше, як і терпіння цивілізованого світу, який не хоче далі спокійно спостерігати за корупцією  у вищих ешелонах української влади, не безмежне.

І не виключено, що в один далеко не прекрасний день згадувані вище «граблі» так лупонуть по лобу нашу «еліту», що мало не здасться.

Охрім СВИТКА.

– Як для чого? – здивується читач. – Для того, щоб згрібати сіно і скошені бур’яни, впорядковувати грядки і клумби, прибирати на подвір’ях осель.

Відповідь правильна, але не зовсім повна. Граблі потрібні ще й для того, щоб зайвий раз на них не наступати і не отримувати удару в лоб. Недарма ж бо в народі є примовка: «Не роби дурниць – не наступай двічі на одні і ті ж граблі».

Чому я про це кажу? Бо іноді мені здається, що теперішня київська влада повторює помилки своїх попередників, наступаючи на ті злощасні «граблі», які можуть рано чи пізно вдарити. І не тільки по лобі.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 627

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 354

Дев'ятикласника  Ковельської ЗОШ № 9 Максима Павловича можна з повним правом назвати героєм нашого часу. Минулого четверга, 15 лютого ц. р., о 14 год. 50 хвилин відважний юнак врятував життя восьмирічному ковельчанину Максиму, який провалився під кригу на міському водосховищі.

Юний рятівник прийшов цього дня порибалити на Турію. Аж раптом  почув, що неподалік хтось гукає на допомогу. Не вагаючись ні секунди, п'ятнадцятирічний  школяр взявся визволяти з крижаного "полону"  хлопчика, який ледве тримався руками за кригу.

Старший Максим розповів нам, що маленький ковельчанин пройшов метрів п'ять від берега зі сторони мосту, що прямує до міста. На цій глибині ногами дна дитині уже було не дістати, та й рибалки знаходились далекувато від місця пригоди.

Дякувати Богу, хлопець миттєвого зорієнтувався, став діяти, як справжній рятівник. Він витяг потопаючого з води, скинув швиденько куртку, щоб хлопчик не замерз,  і привів додому.

Під час розмови  із заступником директора з освітнього процесу  ЗОШ № 9  Сергієм Бідненком ми довідались, що Максим Павлович — хороший хлопчик, трудолюбивий, ініціативний і добросердечний, брав участь в олімпіаді з трудового навчання, де зайняв III місце. Його вчинок шкільний наставник називає  гідним справжнього чоловіка.

Молодший Максим – теж щира, цікава і співчутлива дитина. Восьмирічний школяр готовий прийти на допомогу у будь-яку хвилину: дістати з даху кішку, не дати образити слабшого, захищати  і оберігати сестричку. Він активно відвідує спортивні секції.

Бабуся хлопчика пані Лідія, не стримуючи сліз, називає Максима Павловича добрим янголом-хранителем свого онука, адже саме завдяки його відвазі і хоробрості вдалося врятувати онука.

Цікаво й те, що обидва Максими — тезки, які вже встигли потоваришувати, а в майбутньому мріють стати програмістами і нині охоче вивчають “таємниці” комп'ютерної справи.

Нехай же щастить хлопцям у подальшому житті, а небезпека ніколи не трапляється на їх шляху! 

Світлана ТРОЦЮК.

НА ЗНІМКУ: Максим ПАВЛОВИЧ показує небезпечне місце на водосховищі; герої нашої розповіді у гостях в редакції “Вістей Ковельщини”.

Від редакції: випадок, про який ми розповіли, ще раз нагадує: у ці передвесняні дні слід бути надзвичайно обережними на водоймищах, де крига тане буквально на очах. На жаль, надмірну  легковажність виявляють не тільки діти, але й дорослі, котрі масово виходять на лід в погожі дні, щоб порибалити. Не знаємо, чи щедрий у них улов, але те, що ризикують власним життям, — це точно. Тому радимо: будьте обережні і обачні!

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА 

та з архіву школи.

Дев'ятикласника  Ковельської ЗОШ № 9 Максима Павловича можна з повним правом назвати героєм нашого часу. Минулого четверга, 15 лютого ц. р., о 14 год. 50 хвилин відважний юнак врятував життя восьмирічному ковельчанину Максиму, який провалився під кригу на міському водосховищі.

Юний рятівник прийшов цього дня порибалити на Турію. Аж раптом  почув, що неподалік хтось гукає на допомогу. Не вагаючись ні секунди, п'ятнадцятирічний  школяр взявся визволяти з крижаного "полону"  хлопчика, який ледве тримався руками за кригу.

Старший Максим розповів нам, що маленький ковельчанин пройшов метрів п'ять від берега зі сторони мосту, що прямує до міста. На цій глибині ногами дна дитині уже було не дістати, та й рибалки знаходились далекувато від місця пригоди.

Коментарів до новини: 2
Переглядів новини: 1021

Банани – чудове джерело калію. Цей мінерал необхідний серцевому м`язу, а також печінці і головному мозку. Італійці використовують банани, як снодійний засіб. Банани називають "фруктами щастя" та "ідеальним фаст-фудом". А ще банан – це один з небагатьох фруктів, на який немає алергії ні в дорослих, ні у дітей. Причому практично з перших місяців життя малюкам можна вживати банани. 

Їжа мудреців

 Банани вважаються ідеальною їжею для того, щоб перекусити. По-перше, вони багаті корисними вуглеводами і швидко вгамовують голод. По-друге, сама природа забезпечила їх зручною "упаковкою" – шкіркою. 

Вважається, що від бананів дуже легко набрати кілограми. Це не зовсім так. Ними просто не треба зловживати, як і будь-якими іншими солодкими крохмалистими продуктами. Один банан містить у середньому 60–80 калорій. Тому, якщо ви хочете залишатися стрункою, норма в день – один-два банани, не більше. 

Фрукт-антидепресант 

В кінці ХХ століття учені довели, що в бананах містяться речовини, близькі за структурою до так званих гормонів щастя – серотоніну і ендорфінів. Ці речовини збільшують прилив сил і відчуття насолоди. Підвищується і розумова працездатність. А калій і магній, що містяться в бананах, зменшують ймовірність емоційних зривів. І це головна цінність бананів у пору весняного авітамінозу і депресій. 

Проти виразки 

При захворюваннях підшлункової залози і шлунку свіжі фрукти і овочі нерідко доводиться виключати з раціону. Єдиний фрукт, на який це правило не розповсюджується, – банан. Він не збільшує виділення травних соків, а ніжна м`якоть обволікає стінки шлунку. Багато людей, які страждають виразковою хворобою шлунку, стверджують, що банани полегшують біль. Тому, якщо ви схильні до гастриту або виразкової хвороби, їжте щодня 1–3 банани. 

Сонний напій 

Італійці використовують банани, як снодійний засіб. Для приготування цілющого напою потрібно подрібнити один банан в блендері, а потім змішати його з 50 г коньяку, додавши маленьку щіпку кориці. Пити на ніч маленькими ковтками. 

Рецепт індійців 

У Мексиці бананами лікують кашель. Один плід банана розминають до утворення кашки, додають мед і вживають по столовій ложці 3–4 рази на день. 

При серцевих недугах 

Банани – чудове джерело калію. Цей мінерал необхідний серцевому м`язу, а також печінці і головному мозку. Недостатність калію в організмі може викликати аритмію, нічні судоми м`язів ніг. Тому кардіологи рекомендують заповнювати запаси калію за допомогою бананів  – і корисно, і смачно. Добова норма калію міститься в трьох плодах. 

Відновлює сили 

Банани чудово і швидко засвоюються, в них мало клітковини. Тому дієтологи радять включати ці фрукти в раціон хворих, тих, хто видужує після інфекцій і операцій. Корисні банани і пацієнтам онкологічних клінік в періоди хіміо- і променевої терапії. Широко застосовуються тропічні плоди в раціоні спортсменів, які відновлюють сили під час тривалих змагань. А перед відповідальними стартами атлетів частенько садять на білково-бананову дієту. Такий раціон сприяє виведенню з організму надлишків води і нарощуванню м`язової маси. 

Протипоказання 

Незрілі банани містять крохмаль, який майже не піддається переварюванню і стає здобиччю мікробів товстого кишечнику. Тому наслідком вживання недостиглих плодів часто буває надмірне газоутворення. Захоплюватися стиглими бананами не слід діабетикам. 

Банани – чудове джерело калію. Цей мінерал необхідний серцевому м`язу, а також печінці і головному мозку. Італійці використовують банани, як снодійний засіб. Банани називають "фруктами щастя" та "ідеальним фаст-фудом". А ще банан – це один з небагатьох фруктів, на який немає алергії ні в дорослих, ні у дітей. Причому практично з перших місяців життя малюкам можна вживати банани. 

 Банани вважаються ідеальною їжею для того, щоб перекусити. По-перше, вони багаті корисними вуглеводами і швидко вгамовують голод. По-друге, сама природа забезпечила їх зручною "упаковкою" – шкіркою. 

Вважається, що від бананів дуже легко набрати кілограми. Це не зовсім так. Ними просто не треба зловживати, як і будь-якими іншими солодкими крохмалистими продуктами. Один банан містить у середньому 60–80 калорій. Тому, якщо ви хочете залишатися стрункою, норма в день – один-два банани, не більше. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 529

Гороскоп 

 з  26 лютого по 4 березня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 379

Афганістан на крилах журавлиних

Зринає болем України.

У Сонця лавах незборимих

Безсмертні соколи-Герої миру.

В поклоні молитовнім волі –

Квіт серця вогняної долі.

Сни височіють материнські

У зорях-янголах             Всевишніх.

Печаль… піски свинцеві,

Джелалабад і Кандагар…

Журливі обеліски в небі,

У душах – зоряний

 бархан.

Зчорнілим вороном біди край  пронизав

 "тюльпан".

Сирітка матусиної сивини  –

Кровинка сина-журавля.

l

Зими Афганської вітрила,

О, Боже, незлічених сліз

 жалі!

Віття воскресло пальми

 миру,

"Безвусих" ветеранів

            сивина війни.

Гнав юнаків наказ

 зловісний,

Солдат-пташат – "тюльпана" чорний крок.

Пустелею здригався жах

 чужинський,

Кляла бідою команда "вісімсот".

Знедолена життя свята земля,

В зажурі скронь – кохані, мами,

 вдови.

Кровинка журавлиного тепла 

На крилах снів у зорях Божих.

l

Пустелі зірниці палали,

Пекельні кулі сни рвали.

Афганістан, до крові збитий,

Злобою нелюдською вкритий.

Стогоном гір прошитий,

Свинцевим розірваний "криком".

Афганістан – у душі-сивині,

У небесах журавлиних

 зір.

У Вічності факел

 горить,

У  свічах блакиті – гранітний світ.

Не стихає хвилина мовчання й на мить,

Яворина самотня у стрічці-хресті.

Не вгасає журба

 журавлина,

Невигойний біль

 чужинний.

Московіт імперський

 наслав,

Б'є дзвоном сердець: "Афганістан!".

Схилилась солов'їна  калина,

В молитві-борні

 Україна.

Набат братовбивчої

      біди –

Відлуння Афганської

 війни.

Іван ЯРОШИК. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 904

За вікном  затишного кафе "Маестро" зі стріхи крапав дощ. Дрібні крапельки вітром зносило в бік вікна, вони гучно вдарялись в скло та підвіконня.  Безладне тарахкотіння створювало якусь особливу симфонію дощу та відчуття прихистку теплої оселі. Духмяна гаряча кава приємно зігрівала, лоскотала ніздрі ароматом спекотної Бразилії. Тут хоч-не-хоч, а  будеш говорити про погоду. Дивно було: ще вчора – мінус тринадцять, а тепер вже плюс, хоч невеличкий, але плюс.

– Мінлива погода, як наше життя, – тихо мовила  пані Олена.

–  А яка ж то погода була в той день?  – запитав Володя чи то в мене, чи то сам в себе. 

В який день, перепитувати не стали, й так зрозуміли.  Намагались пригадати. Та, певно, що було зимно.  Напередодні поливали водою з брандспойтів. Вода швидко перетворювалась на лід – було дуже зимно. А в той день?

l

  … Після тривожної ночі  під  ранок прийшли на відпочинок. Полягали і одразу заснули. Довго спати не дав телефон. Дзвінок  крізь сон ніяк не міг пробитись до свідомості. Рука відмовлялась підіймати слухавку, але ж – мусово.  Через ледве відкриті повіки на екрані прочитав – "Міша Гетьман". Потрібно відповісти.

– Слухаю, – прохрипів в мікрофон. 

Вкрай збуджений,  Михайло  кричав:"Ігоре, підіймай людей і чимдуж на Майдан, бо почалось".

  Що почалось, питати не потрібно, потрібно бігти. Скочив на ноги, глянув на хлопців. Прийняв рішення: молодь будити не буду. Хлопці дві доби на ногах, в безперервних сутичках,  неймовірно потомлені, буджу "стариків".   Розтормошуємось, підіймаємось, одягаємо закіптюжений одяг і – чимдуж до своїх. Нас – семеро. Крім мене, Вова Мовчан, Володимир Кіндрат, Сергій Котик,  з перемотаною  на перев'язі рукою Сергій Козуля (18 лютого дісталось Сергію в Маріїнському парку від "тітушок"), Григорій Заболоцький та Олег Клімук.

Пам'ятаю, як бігли на Майдан, а яка була погода, –  пригадати не можу.

l

…Крізь спогади чую, як пані Олена запитує у Володимира, чи багато  що змінилось після Майдану, чи ж не надаремно жертви? 

– Звісно,  багато чого, – відповідає Володимир. – Навіть, не дивлячись на те, що у нас війна, як нація ми стали сильнішими. Недаремно ж так біснуються  наші сусіди щодо нашої внутрішньої політики, спрямованої на зміцнення державності та обороноздатності. Розуміють, що Україна  може стати потужною країною.  Лише потрібно трішки часу. Так, нам потрібно трішки спокійного часу без потрясінь. Свідомість людей, хоч і повільно, але змінюється. Он і в нас люди,  як за своє,  стали в ситуації з ветсанзаводом. Не дають собі "наплювати в борщ". І в інших критичних випадках самоорганізовуються  і відстоюють своє право на гідне життя. 

Звичайно, є багато запитань до  влади на всіх рівнях. Існує мудрість,  що зло ховається у пітьмі, воно не любить світла. Можу сказати напевно: наша влада не бажає ввімкнути світло, їй комфортніше в темряві. Вона не хоче оприлюднювати інформацію про свою діяльність, навіть якщо цього вимагає Закон. 

Також, коли  ідеш по вулиці у Ковелі, то дуже у вічі впадають кіоски, – таке враження, що їх розміщують,  де захочуть: на проїжджій частині дороги, на стоянці, де власник бажає – там він і виросте. Та й багато іншого.

На знак згоди з Володимиром мовчки киваю головою і згадую знов...

l

… Забігли на Майдан,  і очам не повірили. Навколо – чорне згарище. Майданівці гонять "Беркут" вгору по Інститутській.

– Що робимо? – запитав у Володимира Мовчана. 

– Ніколи за спинами не ховався, – відповів Володя. –  Йдемо вперед з усіма.

На попелищі підібрали дюралеві щити і пішли. Здавалось, цей легкий тонкий метал зможе захистити від важкої кулі.  Еге, аби ж то! Ще тільки підіймались до Жовтневого палацу, а вже безперервно несли вбитих і поранених. На диво, це ніяк не лякало. Стихія і чуття  перемоги  захопило й  понесло у вир боротьби поза особистою волею, без страху і боязні. 

В тому хаосі ми розгубилися. Кожен по-різному пережив цей бій і кожен по-різному виходив з бою. Не вийшов один – Володимир Мовчан. Куля снайпера наскрізь прошила щелепу і важко поранила. Лікарі і Господня воля врятували побратима. 

l

…Крізь спогади пробиваються слова пані Олени про необхідність створення нових робочих місць, про розвиток реальної економіки та про налагодження співпраці між двома громадськими організаціями – "Союзом Українок" та "Майданом Гідності". Все правильно:  Олена Місюра очолює "союзянок", Володимиру побратими довірили "Майдан Гідності". Непроста це ноша в Україні – очолювати проукраїнські організації, трудно "перти вперто важкого українського плуга".  Перти до самої перемоги. Як тоді.

l

… Я йшов спустошений і виснажений з непокритою головою. В одній руці тримав важкий металевий шолом,  в іншій – дюралевий щит. І те, і інше було примарною ілюзією захисту. Підійшов до головної сцени Майдану та жбурнув цей  тепер вже непотріб геть убік. 

Лунала молитва і тужлива  мелодія "Плине кача". Сів на парапет, а в мізках стукотіли молоточки і наскрізь просвердлювало  лишень одне запитання: " ХТО? Хто у цій великій трагедії, великого народу винен?".  Від думок було гаряче, піт із мокрої голови скапував на чорний сніг. А  яка була погода в той день, я не можу пригадати.

l

– Вово, якби прокрутити плівку життя назад, чи хотів би щось змінити в той день?

Володимир не поспішає з відповіддю, дивиться у вікно на дощ, неспішно надпиває запашного напою, потирає втомлено чоло і відповідає:

– Часто задають це запитання. Не хочу нічого змінювати, повторив би все заново. Що сталось, те сталося, не потрібно дивитися назад і жалкувати – потрібно йти вперед. Ніколи не думав,чому так сталося, хто винний – на все воля Божа.

Володя також не пам'ятає якою була погода в той день, – пам'ятає, що сніг був змішаний із гарячою кров'ю.

Ігор ВЕРЧУК.

Післямова. 18 лютого з побратимами підемо на міську площу "Майдан Гідності". От лишень квіти буде покласти ніде, – на жаль,  ані банера, ані стели немає. А ще ми чекаємо відповіді на запитання:  хто віддавав наказ про побиття студентів, хто віддавав наказ про розстріл?  Допоки не отримаємо ці відповіді, довіри ані до колишньої, ані до теперішньої влади не буде.

Пам'ятаймо тих, хто загинув, та те, що нам усім потрібно  будувати нашу країну, а це – довгий і нелегкий шлях, який ми повинні  пройти. Мусимо просто йти вперед. 

Слава Україні!

І. В.

За вікном  затишного кафе "Маестро" зі стріхи крапав дощ. Дрібні крапельки вітром зносило в бік вікна, вони гучно вдарялись в скло та підвіконня.  Безладне тарахкотіння створювало якусь особливу симфонію дощу та відчуття прихистку теплої оселі. Духмяна гаряча кава приємно зігрівала, лоскотала ніздрі ароматом спекотної Бразилії. Тут хоч-не-хоч, а  будеш говорити про погоду. Дивно було: ще вчора – мінус тринадцять, а тепер вже плюс, хоч невеличкий, але плюс.

– Мінлива погода, як наше життя, – тихо мовила  пані Олена.

–  А яка ж то погода була в той день?  – запитав Володя чи то в мене, чи то сам в себе. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 680

Нещодавно до редакції газети "Вісті Ковельщини" звернулися члени громадської організації, яка об'єднує ветеранів АТО. Вони попросили сприяння у вирішенні проблеми, яка непокоїть мешканців вулиці Фестивальної, що у Ковелі.

– Протягом останнього часу по нашій вулиці стали інтенсивно курсувати великовагові вантажні автомобілі, – розповіли вони. – В результаті почали руйнуватися будинки, розташовані тут, дорожнє покриття.

Із наболілим питанням ми зверталися до міської влади і просили заборонити рух по вулиці Фестивальній великовагового вантажного автотранспорту, адже раніше цей рух здійснювався  по вулиці Тимошенка.

– Що ж вам відповіли? – поцікавилися ми.

– Заступник міського голови Андрій Товстига у листі, який готував начальник житлово-комунального відділу Андрій Стернічук,  написав, що встановлення дорожнього знака, який би заборонив рух вантажного транспорту по Фестивальній,  недоцільне, оскільки ця вулиця з'єднує вулиці мікрорайону Ковеля-2, від якої транспорт рухається в інших напрямках, у  тому числі – до прилеглих пунктів району і області. Зрештою,  приїдьте самі і порозмовляйте з місцевими жителями.

Ми відгукнулися на запрошення ветеранів АТО і побували на згаданій вулиці Фестивальній, порозмовляли з людьми. Ситуація, справді, складна, що засвідчують фотознімки, які ви бачите. Вона, на наш погляд, потребує серйозного вивчення фахівцями комунальних служб і прийняття конкретного рішення. Можливо, почати слід із встановлення знака, який би обмежував тоннажність вантажного автотранспорту?

Що стосується вулиці Тимошенка, то нічого дивного у тому, що водії її об'їжджають, нема: вона "розбита" дощенту і рухатися нею дуже складно. У свій час, десь у 80-их р., напередодні Олімпійських ігор у Москві, планували побудувати об'їзну дорогу довкола Ковеля. Але, як тоді нерідко бувало, хотіли як краще, а вийшло, як завжди: об'їзну збудувати не встигли і пустили потік автомобілів вулицею Тимошенка, яка  мала статус державної.

Нині вул. Тимошенка  віднесено до доріг міжнародного значення, але в силу змін в законодавстві  її необхідно доглядати і ремонтувати за рахунок місцевого бюджету. А бюджет цей, як відомо, не гумовий, на всі вулиці, які потребують ремонту, його при  найбільшому бажанні влади не вистачить.

В будь-якому випадку проблема, порушена ветеранами АТО, вимагає розв'язання. Очевидно, що без допомоги київської і луцької влади тут не обійтися, адже вулиця Тимошенка має загальнодержавне значення і нею повинні курсувати багатотонні вантажівки, які нині руйнують дорожнє полотно і будинки на вулиці Фестивальній. Без втручання депутатів міської і  обласної рад, облдержадміністрації і уряду тут, очевидно, не обійтись. До речі, торік обласна влада обіцяла допомогти у  співфінансуванні ремонтно-будівельних робіт, але далі обіцянок справа не пішла.

Михайло КУЗЬМУК.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Нещодавно до редакції газети "Вісті Ковельщини" звернулися члени громадської організації, яка об'єднує ветеранів АТО. Вони попросили сприяння у вирішенні проблеми, яка непокоїть мешканців вулиці Фестивальної, що у Ковелі.

– Протягом останнього часу по нашій вулиці стали інтенсивно курсувати великовагові вантажні автомобілі, – розповіли вони. – В результаті почали руйнуватися будинки, розташовані тут, дорожнє покриття.

Із наболілим питанням ми зверталися до міської влади і просили заборонити рух по вулиці Фестивальній великовагового вантажного автотранспорту, адже раніше цей рух здійснювався  по вулиці Тимошенка.

– Що ж вам відповіли? – поцікавилися ми.

– Заступник міського голови Андрій Товстига у листі, який готував начальник житлово-комунального відділу Андрій Стернічук,  написав, що встановлення дорожнього знака, який би заборонив рух вантажного транспорту по Фестивальній,  недоцільне, оскільки ця вулиця з'єднує вулиці мікрорайону Ковеля-2, від якої транспорт рухається в інших напрямках, у  тому числі – до прилеглих пунктів району і області. Зрештою,  приїдьте самі і порозмовляйте з місцевими жителями.

Ми відгукнулися на запрошення ветеранів АТО і побували на згаданій вулиці Фестивальній, порозмовляли з людьми. Ситуація, справді, складна, що засвідчують фотознімки, які ви бачите. Вона, на наш погляд, потребує серйозного вивчення фахівцями комунальних служб і прийняття конкретного рішення. Можливо, почати слід із встановлення знака, який би обмежував тоннажність вантажного автотранспорту?

Що стосується вулиці Тимошенка, то нічого дивного у тому, що водії її об'їжджають, нема: вона "розбита" дощенту і рухатися нею дуже складно. У свій час, десь у 80-их р., напередодні Олімпійських ігор у Москві, планували побудувати об'їзну дорогу довкола Ковеля. Але, як тоді нерідко бувало, хотіли як краще, а вийшло, як завжди: об'їзну збудувати не встигли і пустили потік автомобілів вулицею Тимошенка, яка  мала статус державної.

Нині вул. Тимошенка  віднесено до доріг міжнародного значення, але в силу змін в законодавстві  її необхідно доглядати і ремонтувати за рахунок місцевого бюджету. А бюджет цей, як відомо, не гумовий, на всі вулиці, які потребують ремонту, його при  найбільшому бажанні влади не вистачить.

В будь-якому випадку проблема, порушена ветеранами АТО, вимагає розв'язання. Очевидно, що без допомоги київської і луцької влади тут не обійтися, адже вулиця Тимошенка має загальнодержавне значення і нею повинні курсувати багатотонні вантажівки, які нині руйнують дорожнє полотно і будинки на вулиці Фестивальній. Без втручання депутатів міської і  обласної рад, облдержадміністрації і уряду тут, очевидно, не обійтись. До речі, торік обласна влада обіцяла допомогти у  співфінансуванні ремонтно-будівельних робіт, але далі обіцянок справа не пішла.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 545

Питання стихійної торгівлі у Ковелі, на жаль,  не можна вирішити роками. Особливо проблематичним воно є на привокзальній площі.

Перший заступник міського голови Михайло Гетьман з цього приводу зібрав нараду. На зустріч були запрошені начальник Ковельського відділу поліції Іван Тусь, начальник відділу  патрульної  поліції у Ковелі  Тарас Михалко, директор ринку Петро Сорока, представник Ковельського міськрайонного управління держпродспоживслужби Ліна Мацан, депутат міської ради Ігор Пініс, працівники відділу економічного розвитку та торгівлі.

Михайло Олександрович запросив усіх до тісної співпраці та напрацювання спільного алгоритму дій. За словами директора ринку, торгових місць у них – достатньо, вони облаштовані відповідно до санітарно-ветеринарних вимог і вартість одного  метра складає 10 гривень.

Присутні запропонували Петру Сороці запровадити "перехідні канікули" і не брати плати за торгове місце з людей, які реалізують сільськогосподарську продукцію, впродовж певного періоду, аби їм було простіше призвичаїтись до нових умов.

Впродовж вихідних представники поліції, патрульної поліції, виконавчого комітету, держпродспоживслужби проводили роз'яснювальну роботу. 

Люди, які роками там  звикли торгувати,  категорично не згодні переходити  у павільйони, яких достатньо  на ринку.  У понеділок вони прийшли  до міської влади, аби та дала добро і далі їм працювати по-старому.

Заступник начальника відділу економічного розвитку та торгівлі  Лілія Барна вкотре пояснила, що ведення підприємницької діяльності має відбуватися виключно у законодавчому полі. Торгівля у невстановлених місцях – це незначне порушення, за яке органи суду здебільшого не карають порушників, закриваючи справи за малозначимістю (ст. 160 Кодексу України про адмінправопорушення). А от незаконне здійснення підприємницької діяльності – ст. 164 КупАП "Порушення порядку провадження господарської діяльності", передбачає штраф на суму від 17 тисяч гривень.

Тому вона закликала продавців промисловими товарами перейти з площі у павільйони на ринку, де є достатньо обладнаних для торгівлі місць. А також оформити усі необхідні документи для ведення підприємницької діяльності, аби уникнути адмінвідповідальності.

Контролюючі органи попереджають, що далі порушників будуть карати відповідно до законодавства.  Патрульна поліція буде вилучати продукцію  та складати протоколи для адмінстягнень.

Михайло Гетьман переконаний, що сконцентрувавши зусилля усіх сторін, можна буде досягти результату. Адже влада посприяла в облаштуванні оптового сільськогосподарського ринку на вулиці Ярослава Мудрого, де теж створені умови для торговців. На привокзальному ринку теж без проблем можна продати свій товар. А привокзальна площа має врешті стати окрасою міста.

Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю міськвиконкому. 

Питання стихійної торгівлі у Ковелі, на жаль,  не можна вирішити роками. Особливо проблематичним воно є на привокзальній площі.

Перший заступник міського голови Михайло Гетьман з цього приводу зібрав нараду. На зустріч були запрошені начальник Ковельського відділу поліції Іван Тусь, начальник відділу  патрульної  поліції у Ковелі  Тарас Михалко, директор ринку Петро Сорока, представник Ковельського міськрайонного управління держпродспоживслужби Ліна Мацан, депутат міської ради Ігор Пініс, працівники відділу економічного розвитку та торгівлі.

Михайло Олександрович запросив усіх до тісної співпраці та напрацювання спільного алгоритму дій. За словами директора ринку, торгових місць у них – достатньо, вони облаштовані відповідно до санітарно-ветеринарних вимог і вартість одного  метра складає 10 гривень.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 745

8 лютого ц. р. відбулося чергове засідання виконавчого комітету міської ради, на якому було розглянуто понад сорок питань.

Насамперед, члени виконкому взяли до відома інформацію начальника фінансового управління міськвиконкому Валентини Романчук "Про підсумки виконання міського бюджету за 2017 рік".

Окрім іншого, членів виконавчого комітету було поінформовано щодо захворюваності жителів міста на гострі респіраторні вірусні інфекції та грип. Аналізуючи захворюваність ГРВІ з початку 2018 року, по місту офіційно звернулось за медичною допомогою 925 осіб, що становить 1,2 % всього населення. Питома вага захворівших дітей до 17 років склала 64,1% (593 особи).

З 26 січня по 1лютого ц. р. з приводу ГРВІ звернулося 410 осіб (374,7 інтенсивний показник). Захворіла 231 дитина до 17 років. Хворих на грип не зареєстровано.

У свою чергу, начальник управління освіти міськвиконкому Віктор Бичковський поінформував присутніх про те, що в трьох міських школах №№ 1, 2, 10 з 9  до 13 лютого призупинено навчальний процес, позаяк саме в цих ЗОШ захворіло понад 20 відсотків дітей.

Як згодом повідомили на офіційному сайті Ковельської міської ради, у зв'язку зі зростанням захворюваності на ГРВІ та грип у всіх ковельських школах з 13 по 16 лютого призупинене навчання.

Відповідно до наказу начальника управління освіти відпрацювання навчальних занять буде проводитись дистанційно та посилено впродовж лютого-березня.

Окрім того, члени виконкому взяли до відома інформації про виконання програми економічного і соціального розвитку міста Ковеля за 2017 рік; про роботу центру надання адміністративних послуг по забезпеченню правових засад і реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг за 2017 рік; про роботу служби у справах дітей з реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей і запобігання дитячій бездоглядності та вчинення правопорушень дітьми у 2017 році; про функціонування комунального господарства міста в зимовий період; про проведення осіннього призову громадян України на строкову військову службу у 2017 році та ін.

Про фінансово-господарську діяльність комунального підприємства "Ковельський міський парк культури та відпочинку ім. Лесі Українки" за 2015 - 2017 роки на засіданні звітував його директор Олександр Старчук. Він поінформував присутніх про фінансовий стан підприємства протягом вказаного періоду часу, зазначивши, що основні прибутки воно отримує від послуг атракціонів. Тому для подальшої стабілізації фінансового стану парку необхідно створити умови для збільшення цих прибутків. Однак більшість з атракціонів вичерпали свій ресурс, є технічно застарілими (з дев'яти атракціонів, які функціонують в парку, два – 1987 року випуску), постійно виходять з ладу і потребують значних витрат для ремонту. 

І хоч протягом останніх років "містечко розваг" дещо поповнилось (за кошти міського бюджету було придбано 4 нових атракціони), на переконання директора, необхідно постійно оновлювати матеріально-технічну базу міського парку, що потребує значних капіталовкладень. 

Погоджуючись з тим, що сьогодні назріла потреба у реконструкції парку, міський голова Олег Кіндер повідомив про те, що відповідно до його розпорядження створено комісію з проведення інвентаризації активів і зобов'язань комунального підприємства цього комунального закладу. Він доручив Олександру Старчуку розробити концепцію розвитку парку, в якій, окрім іншого, аргументувати придбання атракціонів чи інших видів розваг. Також зобов'язав начальника відділу містобудування та архітектури міськвиконкому Людмилу Мурай працювати над створенням нового вигляду міського парку, передбачивши такі аспекти, як озеленення та благоустрій, зокрема, продумати архітектурне рішення щодо центрального входу. 

Олег Олексійович вважає, що потрібно мати стратегію розвитку цієї зони відпочинку, аби в подальшому передбачити на це фінансові ресурси. Він зазначив, що відповідні роботи мають розпочатись у наступному році.

Виконком розглянув й інші питання, з яких прийняв відповідні рішення.

Наш кор.

8 лютого ц. р. відбулося чергове засідання виконавчого комітету міської ради, на якому було розглянуто понад сорок питань.

Насамперед, члени виконкому взяли до відома інформацію начальника фінансового управління міськвиконкому Валентини Романчук "Про підсумки виконання міського бюджету за 2017 рік".

Окрім іншого, членів виконавчого комітету було поінформовано щодо захворюваності жителів міста на гострі респіраторні вірусні інфекції та грип. Аналізуючи захворюваність ГРВІ з початку 2018 року, по місту офіційно звернулось за медичною допомогою 925 осіб, що становить 1,2 % всього населення. Питома вага захворівших дітей до 17 років склала 64,1% (593 особи).

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 425