Гороскоп 

12 - 18 березня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 454

Промінчик стукає 

в віконце –

До нас його послало Сонце.

Сказати всім, що йде весна,

Хоч ще не відступа зима.

Пора нам весну зустрічати.

Це знають ковельські

 юннати.

Весняні кличуть їх турботи.

В теплиці додалось роботи:

Пора лобелію вже висівати,

Бегонію швиденько

 живцювати.

Про Сонце і тепло для нас

В весни благає ананас.

Йому настав час зацвісти,

То й просить він допомогти.

Ви до юннатів долучайтесь

І дружно весну зустрічайте!

Наталія МАЙСАК,

методист СЮН.

l

НА ЗНІМКУ: керівник гуртків станції юних натуралістів Ольга КОТ  з вихованцями гуртка "Юні квітникарі" Анастасією ВЕРЕМЕЙЧИК, Тетяною РИБЕНКО, Дариною СЕРЕДЮК, Мариною СЕРЕДЮК, Юлією ЛАВРИНЮК, Каріною ДУБІЙ.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.  

ххх

НА ЗНІМКУ: керівник гуртків станції юних натуралістів Ольга КОТ  з вихованцями гуртка "Юні квітникарі" Анастасією ВЕРЕМЕЙЧИК, Тетяною РИБЕНКО, Дариною СЕРЕДЮК, Мариною СЕРЕДЮК, Юлією ЛАВРИНЮК, Каріною ДУБІЙ.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 407

Погода в Ковелі  

1 – 8 березня

Погода в Ковелі   1 – 8 березня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 480

Нещодавно працівниками Ковельського відділу поліції було проведено "купівлю" ножа, якого продавали на одному із Інтернет-сайтів. 

Під час реалізації мисливського ножа ручної роботи, який зовні схожий на холодну зброю, заборонений предмет вилучено. 

Правоохоронцями було встановлено особу спритника. Ним виявився 31-річний житель Турійського району.

Вилучений ніж направлено у Волинський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при МВС України. Триває слідство.

l

У селі Грушівці дільничні офіцери поліції Ковельського відділу поліції в домашньому господарстві місцевого мешканця виявили 40 літрів "закваски". 

Чоловіка притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 176 (Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вилучене поліцейські знищили на місці. 

l

До Ковельського відділу поліції  звернувся 43-річний житель Ковеля із заявою про пограбування.

Як повідомив чоловік, подія сталася о 5-й годині ранку неподалік одного із супермаркетів міста. Під час розпивання спиртних напоїв новий знайомий забрав у потерпілого 950 доларів, 200 польських злотих, 700 білоруських рублів, документи та ключі від автомобіля.

Працівниками кримінальної поліції було встановлено, що до грабежу причетний уродженець Чернігівської області без постійного місця проживання. 43-річного чоловіка затримано в порядку статті 208 КПК України та поміщено до ізолятора тимчасового тримання. Чоловіку повідомлено про підозру. Частину  викрадених коштів вилучено.

Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 186 (Грабіж) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Триває слідство.

Ковельський відділ поліції Волинської області.

Нещодавно працівниками Ковельського відділу поліції було проведено "купівлю" ножа, якого продавали на одному із Інтернет-сайтів. 

Під час реалізації мисливського ножа ручної роботи, який зовні схожий на холодну зброю, заборонений предмет вилучено. 

Правоохоронцями було встановлено особу спритника. Ним виявився 31-річний житель Турійського району.

Вилучений ніж направлено у Волинський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при МВС України. Триває слідство.

ххх

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 407

22 лютого ц. р. відбулася тридцять четверта сесія Ковельської міської ради.

На її початку традиційно були озвучені депутатські запити та звернення.

У зв'язку із значним ростом звернень громадян через важке матеріальне становище та ріст захворюваності у своєму депутатському запиті Ігор Пініс запропонував збільшити депутатський фонд до 15 тисяч гривень за рахунок коштів від перевиконання бюджету. Інший його запит з'явився на підставі звернення начальника трудового архіву, в якому у зв'язку з великим навантаженням і збільшенням роботи просив розглянути можливість введення додаткових штатних одиниць та надання додаткових приміщень для зберігання документів у трудовому архіві. Обидва ці запити депутати підтримали.      

А от не дістали більшості прохідних голосів депутатські запити Галини Стасюк стосовно забезпечення належним обслуговуванням жителів та гостей Ковеля послугою таксі та створення необхідних умов таксистам для виконання своєї роботи на привокзальній площі, а також щодо встановлення в місті фотостенду Героїв Небесної Сотні.

l

У своєму зверненні депутат Святослав Степанюк порушив проблему, що турбує мешканців вул. Фестивальної, через яку віднедавна почали курсувати великовагові вантажні автомобілі, внаслідок чого руйнуються розташовані тут будинки й дорожнє покриття. Раніше цей рух здійснювався по вул. Тимошенка, яка має статус доріг міжнародного значення, але відповідно до змін у законодавстві її необхідно обслуговувати і ремонтувати за рахунок місцевого бюджету, коштів в якому для цього недостатньо. 

Тому у зв'язку з тим, що ця вулиця має загальнодержавне значення і нею повинні курсувати багатотонні вантажівки депутат звернувся до міського голови та депутатського корпусу міської ради ініціювати звернення до Кабінету Міністрів України щодо співфінансування реконструкції вулиці Тимошенка. До слова, в ході сесії було прийняте аналогічне звернення депутатів Ковельської міської ради до голови Волинської облдержадміністрації, голови та депутатів Волинської обласної ради.

Ситуацію з приводу цього прокоментував міський голова Олег Кіндер, котрий підтримав пропозицію Святослава Степанюка. Однак зауважив, що, лише приймаючи звернення, справи не вирішити: потрібно докладати всіх зусиль, аби поповнювати бюджет Ковеля, тоді й з'явиться можливість профінансувати капітальний ремонт вул. Тимошенка. Він, зокрема, зазначив, що була виготовлена відповідна проектно-кошторисна документація. Проте реконструкція цієї вулиці неможлива без проведення робіт з водовідведення, що також було враховано проектантами. Загальна сума всіх робіт складає 14,5 млн. грн.

Міський голова також нагадав, що у минулому році була домовленість з  обласною держадміністрацією про співфінансування ремонтних робіт по вулицях Ярослава Мудрого та Тимошенка. В міському бюджеті було передбачено 2,5 млн. грн. на капітальний ремонт вул. Ярослава Мудрого і така ж сума на початок реконструкції вул. Тимошенка . Але у кінцевому результаті обіцяні областю кошти на співфінансування ремонту дороги по вул. Ярослава Мудрого місто не отримало. Аби розрахуватися з підрядниками за виконані там роботи, з міського бюджету повністю профінансували дорогу за рахунок коштів, передбачених на ремонт вул. Тимошенка.         

Однак в цьому році при розподілі вільних залишків бюджетних коштів буде закладено два мільйона гривень, аби розпочати роботи з водовідведення по цій вулиці.

Щодо встановлення дорожнього знака, який би заборонив рух вантажного транспорту по вул. Фестивальній, то, на думку Олега Олексійовича, такий варіант є недоцільним, оскільки через цю вулицю транспорт рухається до прилеглих пунктів району та області в напрямку с.Білина.

l

Депутат міської ради, директор ЗОШ № 7 Валерій Кубай озвучив звернення педагогічних працівників і директорів шкіл, котрі занепокоєні негативними тенденціями, що спостерігаються в частині фінансування закладів середньої освіти, а саме щодо нарахування заробітної плати, що здійснюється за рахунок освітньої субвенції. З 1 січня зарплата педагогів мала б зрости на 25 відсотків, як це анонсувало перед новим роком Міносвіти. Та, як свідчить сьогодення, обіцяного підвищення й досі не помітили.

– Так, відбулося збільшення мінімальної заробітної плати, що призвело до часткового збільшення заробітної плати педагогічним працівникам, і відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року заробітна плата зросла ще на 10 відсотків. Але одночасно зменшилася престижність на десять відсотків. Зі слів начальника управління освіти п'ять відсотків за престижність педагогічної праці платить міська влада, хоча дані виплати мають здійснюватися за рахунок Державного бюджету, – зазначив депутат.

Підтвердив вищесказане начальник управління освіти міськвиконкому Віктор Бичковський, котрий пояснив, що цю ситуацію Кабмін аргументує тим, що з 1 січня ц. р. на десять відсотків зросла зарплатня педагогічних працівників за рахунок підвищення прожиткового мінімуму, який становить 1762 гривні. Окрім того, постановою Кабінету Міністрів від 11 січня 2018 року, № 22 збільшено посадові оклади певних категорій педагогічних працівників на 10 відсотків. Наступною постановою № 23, датованою тим же числом, прийнято рішення, яким визначено граничний розмір надбавки 5-30 відсотків за престижність. Однак, це рішення не мало за собою відповідного фінансового підкріплення, тому сьогодні доплата проводиться за рахунок міського бюджету. 

У свою чергу, міський голова Олег Кіндер дав доручення очільнику міського управління освіти у разі, якщо ситуація не зміниться, на наступну сесію підготувати звернення до Кабінету Міністрів України стосовно виконання фінансових зобов'язань, про які йдеться у прийнятих Урядом постановах. 

l

Більше, ніж півгодини депутати затверджували порядок денний сесії. Причиною тривалого обговорення, що виникло під час його формування, стали внесені на розгляд сесії понад тридцять питань, що регулюють земельні відносини в місті. 

Розпочав дискусію депутат Ігор Пініс, котрий звернув увагу на те, що згідно з прийнятим міською радою Регламентом перед внесенням в порядок денний сесії питання мають бути розглянуті у депутатських комісіях, які й мають надати відповідні рекомендації. Однак попри те, що напередодні сесійного засідання через відсутність кворуму не відбулася земельна комісія, питання, що входять до її компетенції, включені в порядок денний 34-ї сесії міської ради.

З цього приводу висловилась секретар міської ради Віра Федосюк, котра пояснила, що згідно з Регламентом винесенню питань на розгляд пленарного засідання ради передує їх розгляд у постійних комісіях міської ради. Розгляд питань, що регулюють земельні відносини в місті, був здійснений земельною комісією у складі двох осіб. При цьому комісія не могла надати висновків, так як не мала для цього кворуму.

Проте, як зазначила Віра Іванівна, всі проекти рішення, які  винесено на розгляд сесії витримали необхідну процедуру оприлюднення, були озвучені та розглянуті на засіданні колегії Ковельської міської ради.

Вищесказане міський голова Олег Кіндер доповнив ще одним аргументом, що стосується дотримання чинного законодавства, адже, як він сказав, Земельний Кодекс чітко визначає  – розгляд земельних питань проводиться протягом місяця. 

Зважаючи на те, що подібні ситуації виникали вже не раз, депутат Андрій Мілінчук запропонував переглянути склад всіх постійних депутатських комісій, оцінивши якість їх роботи.

Голова постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування Анатолій Кислюк вибачився за те, що очолювана ним комісія не змогла зібратися, але таки попросив своїх колег розглянути на сесії земельні питання і прийняти відповідні рішення.

Зрештою, вже під час розгляду сесійних питань, після перерви, яку попросив Ігор Пініс для узгодження позицій фракцій, депутати приступили до блоку питань, що регулюють земельні відносини в місті, кожне з яких при потребі коментував автор цих проектів рішень, начальник відділу земельних ресурсів міськвиконкому Вадим Логвінов.

l

Працюючи згідно з порядком денним, народні обранці взяли до відома інформацію про роботу виконавчого комітету міської ради у четвертому кварталі 2017 року, затвердили звіт про виконання міського бюджету за минулий рік та виконання Програми економічного і соціального розвитку міста Ковеля за 2017 рік.

На сесії затверджено міську програму профілактики правопорушень і злочинів на 2018-2020 роки, Порядок надання матеріальної допомоги на відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям населення.

Також прийнято рішення про Порядок надання матеріальної допомоги родинам загиблих і померлих бійців АТО на відшкодування витрат на встановлення надмогильних пам'ятників. Розмір допомоги складає 30 тисяч гривень. 

Окрім цього, депутати прийняли рішення про збільшення розміру статутного капіталу ПТМ "Ковельтепло", УВКГ "Ковельводоканал", КП "Добробут", ряд рішень щодо внесення змін до детальних планів територій.

Депутати погодили зміни у структурі виконавчих органів міської ради. Це врешті дозволить створити сектор з питань праці у відділі економічного розвитку та торгівлі, – повідомили на офіційному сайті Ковельської міської ради.

Нагадаємо, що на січневій сесії цей проект рішення не набрав потрібної кількості голосів. Він викликав чимало запитань у представників фракції "УКРОП", які вбачають у ньому ймовірну можливість тиску влади на підприємців.

Головний спеціаліст відділу економічного розвитку та торгівлі Ліліана Герасимчук пояснила, що сектор створюється не для тиску на підприємців чи примусового стягнення штрафів з порушників трудового законодавства, а для захисту ковельчан та їх законних прав. Адже працюючі ковельчани повинні бути офіційно оформлені на роботу, а роботодавець зобов'язаний гарантувати їм вчасну заробітну плату і не нижчу мінімальної, соціальний захист, пенсійне забезпечення у майбутньому. Інспекційні відвідування працівниками новоствореного сектору стосуватимуться лише дотримання законодавства про працю.

Разом з тим на звернення депутатів в зв'язку із збільшенням обсягу робіт ще по одній одиниці додано у секретаріат міської ради та трудовий архів. Також збільшено кількість працівників ЦНАПу. 

Сесія підтримала звернення до голови Волинської обласної державної адміністрації, голови та депутатів Волинської обласної ради щодо співфінансування реконструкції вул. Тимошенка.

З метою належного вшанування подій та Героїв національно-визвольної боротьби українського народу, утвердження простору національної пам'яті та актуалізації національно-патріотичного виховання молоді народні обранці прийняли рішення про використання прапора національно-визвольної боротьби українського народу на території міста Ковеля.

Вікторія ЗІНЧУК.

22 лютого ц. р. відбулася тридцять четверта сесія Ковельської міської ради.

На її початку традиційно були озвучені депутатські запити та звернення.

У зв'язку із значним ростом звернень громадян через важке матеріальне становище та ріст захворюваності у своєму депутатському запиті Ігор Пініс запропонував збільшити депутатський фонд до 15 тисяч гривень за рахунок коштів від перевиконання бюджету. Інший його запит з'явився на підставі звернення начальника трудового архіву, в якому у зв'язку з великим навантаженням і збільшенням роботи просив розглянути можливість введення додаткових штатних одиниць та надання додаткових приміщень для зберігання документів у трудовому архіві. Обидва ці запити депутати підтримали.      

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 530

Держстат відзвітував: заборгованість споживачів із оплати житлово-комунальних послуг становить 32,3 мільярда гривень. Причому 24,2 мільярда (а це три чверті від суми) — не сплачені українцями кошти за централізоване опалення, газ і гарячу воду.

Про те, що нині, серед зими з її опалювальною "складовою", населення масово вчасно не платить за компослуги, ні для кого не секрет. Як і те, що людям просто нічим платити. Майже увесь бюджет сім'ї іде на харчування. А ще як, не дай, Боже, хтось у родині занедужає…

Проте чиновники про це публічно не висловлюються. Натомість не проминають нагоди дорікнути боржникам, присоромивши їх перед громадськістю. Мовляв, це через їхню несвідомість потерпають комунальні служби, якість послуг яких безпосередньо залежить від оплати. При цьому споживачам надається можливість реструктурувати заборгованість, звернувшись до постачальника послуги з відповідним проханням. І "присоромлені" в такий спосіб люди звертаються, бо мусять розв'язувати проблему, яка сама собою "не розсмокчеться".

Водночас "добра і пухнаста" влада для неплатоспроможних громадян впровадила субсидії. Родин, які звернулися по таку державну допомогу, понад 9 мільйонів — більш, ніж кожна друга у країні. Уряд Володимира Гройсмана роздає її щедрою рукою, не забуваючи широко рекламувати своє вболівання за народ. Зокрема, лише торік на відшкодування витрат для оплати житлово-комунальних послуг були призначені субсидії на загальну суму 3,98 мільярда гривень. Хтось, можливо, дякує за це уряду, але навіть не замислюючись, а звідки, власне, у державі береться на безповоротну роздачу така сила-силенна грошей?

Вочевидь, Прем'єр-міністру-оптимісту, який усміхається нам із телеекрана, й не потрібно, щоб люди особливо цим переймалися. Бо гроші роздаються за банальною схемою на кшталт сумновідомого у буремних 1990-х трасту МММ, коли за все сторицею платить… усе той же народ. Тобто ми з вами.

Бо субсидії, по суті, — це не допомога держави громадянам, а погашення податками, які люди сплачують, боргів населення України перед житлово-комунальними і газовими монополіями, більшість яких сьогодні належить владним олігархічним кланам. Вони ж свого часу і придумали, як можна збагачуватися за рахунок народу, постійно накручуючи тарифи за послуги ЖКГ, при цьому ще й забезпечивши собі їх оплату.

Фактично влада примусово забирає і роздає наші ж із вами гроші і на цьому ще й піариться. Тим часом у країні, де "середній клас" уже й так за крок від межі бідності, а кількість нужденних становить 50% населення, подібні механізми не сприяють підйому "бідних" із низу, а, навпаки, призводять до сповзання донизу "середнього класу". Як результат, кількість "бідняків" — потенційних боржників, неплатників за комунальні послуги, — збільшується.

А тим часом, поки в когось борги реструктуризуються, а в когось поки що накопичуються, уряд підготував ще один тарифний "сюрприз" для населення. У Мережу потрапив підготовлений Мінфіном аналіз проекту фінансового плану "Нафтогазу". Згідно з ним, вже з 1 квітня ціна на газ для населення може вирости на 62%, а з 1 жовтня — іще щонайменше на 10%. Нині кінцевий тариф на газ (а крім вартості самого блакитного палива, у нього закладені ще й інші витрати) — 6957 грн. за тисячу кубометрів, тобто за один кубометр — 6,9 грн. Фахівці підрахували, що у разі підвищення ціна куба газу спершу підскочить до 11,2 гривні, а восени — до 12 гривень.

Підвищення ціни на газ — одна з вимог Міжнародного валютного фонду. Відтермінувати оприлюднення ціни вирішили до узгодження механізму її визначення з МВФ та Європейським енергетичним співтовариством. Але чи наважиться уряд на чолі з амбітним головою на такий непопулярний крок напередодні виборного року в країні, поки що невідомо. Багато що покажуть результати кулуарних перемовин-торгів із МВФ. Принаймні в Кабміні наразі запевняють, що нинішнього опалювального сезону (а він закінчиться у квітні) — жодних змін у квитанціях. А якщо восени їх усе ж доведеться переглянути, то різницю споживачам компенсують. Так, усе тими ж субсидіями! "Увесь тягар підвищення цін і тарифів візьме на себе субсидія. Тобто фактично субсидія зростає, зростає і покриття трат за рахунок держбюджету…", — завбачливо роз'яснив директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Але не треба бути експертом чи директором департаменту, щоб спрогнозувати, як доведений до краю народ відреагує на таку тарифно-субсидійну політику вичавлювання соків. Можливо все — аж до великих соціальних потрясінь.

Зрозуміло, що частина доведених до безвиході українців ще глибше сяде на субсидійну "газову голку". Водночас зросте й число тих, хто опиниться у борговому зашморгу ЖКГ. Мова про тих наших співвітчизників, які трудяться офіційно, сплачують податки і трішки-трішки не вписуються в число тих, хто претендує на субсидії, і тому сплачують за послуги ЖКГ по повній. Ще й своїми внесками до держскарбниці часом платять за фейкових субсидіантів, що працюють у тіні.

То чому ж влада не дбає про таких, найсумлінніших, своїх громадян, настійливо підштовхуючи і їх у ярмо субсидій? Чому ніхто з владців не запитає, як виживають ці люди? А вони сьогодні теж далеко не жирують, а найчастіше так само борсаються у вирі численних соціальних проблем, фактично віддаючи все зароблене на харчі й послуги ЖКГ. Багато хто з цього прошарку населення, бачачи кричущу несправедливість, живе у стані глибокої депресії. І число таких недужих, судячи зі зрослим у рази попитом на антидепресивні медпрепарати, зростає.

Це дуже небезпечна для нації тенденція. Уже й так Україна серед країн, де високі показники самогубств на соціальному ґрунті (тобто від безгрошів'я, безробіття, родинних негараздів тощо). Але не впадайте у розпач: в уряді Гройсмана придумали, як підтримати українців. МОЗ України оголосило про плани створення національної "гарячої лінії" емоційної підтримки. У такий спосіб чиновники хочуть домогтися скорочення числа суїцидів у країні. Цілодобово без вихідних можна буде полегшити душу — виплакатися комусь дуже ввічливому і терплячому в жилетку. Справді, тоді стає легше. Але чи додасться від цього грошей? І зрештою чи буде почутий обкрадений народ нагорі?

Олена КОЩЕНКО.

(“Сільські вісті”). 

Держстат відзвітував: заборгованість споживачів із оплати житлово-комунальних послуг становить 32,3 мільярда гривень. Причому 24,2 мільярда (а це три чверті від суми) — не сплачені українцями кошти за централізоване опалення, газ і гарячу воду.

Про те, що нині, серед зими з її опалювальною "складовою", населення масово вчасно не платить за компослуги, ні для кого не секрет. Як і те, що людям просто нічим платити. Майже увесь бюджет сім'ї іде на харчування. А ще як, не дай, Боже, хтось у родині занедужає…

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 415

У  Ковельському промислово-економічному коледжі Луцького національного технічного університету відбувся конкурс "Містер Коледж-2018".

Будь-який захід у коледжі проводиться з метою популяризації здорового способу життя та урізноманітнення дозвілля студентської молоді. Не став винятком й даний конкурс, який мав ще й національно-патріотичне спрямування. 

Конкурс розпочався виступом дівочого танцювального гурту коледжу, а неперевершені ведучі  Каріна Оліщук та Влад Голечко надали святові справжнього шарму та неповторності. 

Найбільш відповідальну частину конкурсу доручили авторитетному журі: Тетяні Матяшук, начальнику відділу культури Ковельської райдержадміністрації, Наталії Сеник, депутату Ковельської міської ради, представниці партії "Укроп", Олені Герасимчук, адміністратору бару "Контрабас",  Анастасії Сухорській, заступнику голови студентської ради коледжу, Діані Савчук, переможниці конкурсу "Міс Коледж - 2017". Нелегка це місія - оцінювати виступи молодих вродливих та розумних юнаків, але конкурс є конкурс!

Отож, під гучні овації переповненого актового залу на сцену почали виходити конкурсанти. Уже під час першого випробування "Представлення" стало зрозуміло, що вибрати найкращого буде надзвичайно важко. 

Віршованими рядками розпочав розповідь про себе  Дмитро Ткачук, студент 3-го курсу спеціальності "Галузеве машинобудування". Високий та стрункий  Іван Павлович, студент 2-го курсу спеціальності "Автомобільний транспорт", доповнив свій виступ відеопрезентацією.  Владислав Савенюк, студент 2-го курсу спеціальності "Транспортні технології", вразив невимушеністю та впевненістю, умінням з гумором говорити про себе. Іван Шеремета, студент 1-го курсу спеціальності "Автомобільний транспорт",  підкорив серця присутніх скромністю та майже дитячою усмішкою. Серйозний і  вишуканий  Юрій Усик, студент 1-го курсу спеціальності "Комп'ютерні науки", хоч і першокурсник, проте на сцені тримався впевнено, його енергійні виступи запам'ятовувалися. 

Дмитро Тудрій, студент 1-го курсу спеціальності "Комп'ютерні науки", елегантний, серйозний та красивий одразу полонив серця дівчат. Владислав Резванюк, студент 1-ого курсу спеціальності "Галузеве машинобудування", наголосив у своєму виступі, що веде здоровий спосіб життя й надзвичайно вболіває за долю своєї Батьківщини. Артем Корж, студент 1-го курсу спеціальності "Галузеве машинобудування", зупинився на важливості обраної ним професії, цікаво розказав про своє дитинство та родину.  Микола Ваврук, студент 1-го курсу спеціальності "Транспортні технології", презентував себе упевнено, зазначивши  зокрема, що знайшов у коледжі чимало нових друзів.

Перед глядачами на сцені стояли дев'ять красивих молодих юнаків, яких об'єднували спільні риси: любов і  повага до своїх батьків та викладачів, трепетне ставлення до родини та до Батьківщини-України.

Наступним випробуванням  став вихід у військовій формі та декламування патріотичної поезії. Відчуття гордості за наших хлопців пронизувало усіх присутніх у залі, бо байдужих до обраної теми не було. Вірші звучали про Україну, про рідну землю, про сміливість і нескореність борців за свободу. 

Серйозний конкурс змінився креативним – завдання перед учасниками стояло нелегке:  зробити дівчині зачіску, назвати її, продемонструвати журі. Усе вдалося хлопцям-коледжівцям, тому що вони - найкращі.

У конкурсі "Світ моїх захоплень" учасники демонстрували свої особливі уміння, таланти та хобі. Гордість  переповнювала серця глядачів, адже сучасна молодь гідно та достойно будуватиме нову Україну. 

Ось невеликий перелік того, на що здатні наші коледжівці: вони займаються спортом, малюють, грають на музичних інструментах, організовують команди КВК, беруть участь у волонтерському русі і т. д. 

Ось уже й усі конкурси залишилися позаду, а дві години – як і не було. Тепер слово за компетентним журі. А поки йде визначення переможців та присвоєння різних номінацій, а також між частинами свята на сцені співають вокалісти коледжу: Дарія Місюра, Ілона Лисяк, Вікторія Семенюк, Юлія Демкова та, звичайно, музична “родзинка” нашого навчального закладу –  вокально-інструментальний гурт "Факторіал".

Усі з нетерпінням очікують повернення журі у зал.  Нарешті лунає символічна музика,  й на сцену виходять розчервонілі від хвилювання конкурсанти та усміхнені члени журі. Голова журі Тетяна Матяшук вітає юнаків з перемогою, наголошуючи, що виступ перед такою великою та вимогливою аудиторією – це уже перемога. Тетяна Іванівна кожному учаснику знайшла слова подяки та підтримки, вручила дипломи учасників конкурсу "Містер Коледж-2018" з присвоєною номінацією та вручила солодкі подарунки. 

Наталія Сеник  відзначила  вихованість та патріотизм кожного учасника,   вручила цінні подарунки  Владиславу Савенюку  –  "Містеру Коледж-2018"; Івану  Павловичу -– "Віце-Містеру Коледж-2018" та  Дмитру Ткачуку  - "Містеру Глядацьких симпатій".  Порадувала юнаків й  Олена Герасимчук, адміністратор бару "Контрабас", багатими та різноманітними призами, Анастасія Сухорська та Діана Савчук привітали хлопців та запевнили присутніх у чесності й  прозорості суддівства.

Та найбільшим сюрпризом для студентів-конкурсантів став подарунок від директора коледжу Тетяни Селівончик. Тетяна Василівна "подарувала" кожному юнаку семестрову "десятку" з одного із  найважчих предметів. Радості не було меж. Й від подарунків,  й від того, що конкурс позаду, а попереду – святкова дискотека. 

У цілому свято пройшло в піднесеній емоційній атмосфері: радість перепліталася з почуттями гордості та хвилюванням, впевненість з трепетом, бо наші хлопці таки уміють дивувати.  

Олена Шульган, 

заступник директора з виховної роботи  Ковельського промислово-економічного коледжу Луцького НТУ.

НА ЗНІМКУ: під час конкурсу "Містер Коледж-2018".

Фото з архіву коледжу.

У  Ковельському промислово-економічному коледжі Луцького національного технічного університету відбувся конкурс "Містер Коледж-2018".

Будь-який захід у коледжі проводиться з метою популяризації здорового способу життя та урізноманітнення дозвілля студентської молоді. Не став винятком й даний конкурс, який мав ще й національно-патріотичне спрямування. 

Конкурс розпочався виступом дівочого танцювального гурту коледжу, а неперевершені ведучі  Каріна Оліщук та Влад Голечко надали святові справжнього шарму та неповторності. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 731

Возславмо  землю ковельську! Вона героїчна, благодатна і наповнена духом українства. Той, хто торкався її аури, на ангельських крилах підіймався до творчих висот.

Так сталося з родиною Косачів. Саме тут засіяла зоря Лесі Українки. Як на мене, то ця зоря і сьогодні нам є недосяжною для глибокого її пізнання.

l

В музеї поетеси в Колодяжному 24 лютого ц. р. вкотре зібралися науковці Волині та шанувальники її поезії. В ході  розмови виникла гаряча дискусія з приводу питання: що рухало хворою Лесею – любов чи жертовність? Питання далеко нериторичне. Адже теперішній світ, заповнений війною, гонитвою за матеріальним багатством, жорстокістю і злом, багатьох залишає на роздоріжжі. Куди повернути і куди йти?

І Леся Українка із чистим помислом, із непідкупною переконаністю нам нагадує, що любов – це віддати себе ближньому, а ця віддача і є самопожертвою.

Леся дає нам ключ – "Я маю в серці те, що не вмирає". Вона увібрала в свою душу чисті частиночки тисяч людей, багатих і бідних, добрих і злих, і за посередництвом слова, своїм нескореним духом спрямовує, трансформує їх у наші серця. Хоч не завжди ми у ХХІ столітті повертаємо цей ключ у бік Господніх та життєвих істин.

l

До творчої аури Косачів торкалося багато особистостей. Безпосередньо від Лесі й Олени Пчілки набирався духу  просвітництва гордість Ковельщини, художник-реаліст Андроник Лазарчук.  Знаємо, що Леся в дитинстві мріяла навчитися малювати так, "як Шевченко". Не судилося…

Тому не випадково у світлому виставковому залі музею вперше презентували виставку картин самодіяльного талановитого художника Гаврила Остапенка.

Відомо, що Г. Остапенко часто бував у садибі Косачів і дружив із Миколою Косачем. Для ковельчан ця непересічна особистість цікава і тим, що в 20-30-ті роки минулого століття він працював штатним учителем графічного мистецтва у Ковельській гімназії. І найголовніше – залишив картини, на яких зображений Ковель того часу.

Ось земська лікарня, яка знаходилася на території теперішнього ШЕД-866. Бачимо й Лесин "Білий  домик" у Колодяжному станом на повоєнний 1945 рік. Ще немає солярію, але він такий же милий, світлий серцю дорогий, як і тепер. Художник змалював  капличку на історичному цвинтарі, що по вул. Володимирській. Споруда, на жаль, не збереглася до наших днів.

Очевидці розповідають, що Гаврило Никифорович був завжди серйозним і навіть із студентами – на "Ви". А ось краєвиди Турії і рибалка із вудкою вказують на внутрішній світ митця та його захоплення.

За те, що картини, доведені до ладу, в гарних рамках, підібрані за тематикою, маємо завдячувати нашому земляку Анатолію Силюку, директору Волинського краєзнавчого музею та його науковим співробітникам.

Про життя і творчість Гаврила Остапенка змістовно розповіла Катерина Волох, науковий співробітник музею.

В перерві між виступами лунали задушевні мелодії на гітарі у виконанні Владислава Скрипіна (Ковельська школа мистецтв).

Тішить і те, що у виставковому залі було ніде яблуку впасти – найменші, юні і дорослі із Ковельщини і Луцька насолоджувалися баченим і пізнавали маловідомі факти історії культури нашого "незабутнього" (за Оленою Пчілкою) краю.

Впевнений, що працівники відділу культури міськвиконкому виявлять ініціативу і виставку перемістять у мистецьку галерею Ковеля. Анатолій Силюк готовий сприяти реалізації цього проекту, доповнивши його картинами Андроника Лазарчука.

l

Про прелюдію Лесиного свята, приуроченого до 147-ої річниці  від дня народження поетеси, ми згадували вище. Після презентації виставки  у затишному із магічною аурою конференц-залі відбулося літературно-пісенне дійство.

Зачарував, зворушив серце добре відомий в Україні і на Волині дитячий гурт "Жайворонки" Тетяни Ціхоцької із Луцька.

Світла, лагідна, тепла мелодія лилася, мов весняний чистий струмочок, у душі присутніх. Це якась магія! Пісенне дійство було побудоване на основі народних дитячих пісень, які записувала Леся більше, як 100 років тому. А вони, попри все, виявилися такими сучасними, душевними, мудрими.

Справді, "не вмирає ні пісня, ні душа, ні воля". В нагороду – бурхливі оплески, слова подяки від Ольги Бойко, завідувачки музею. Вона подарувала книги Лесі Українки кожному учаснику хореографічної вистави. Читайте, навчайтесь, співайте…

А затим присутні  поринули у зворушливу і разом з тим драматичну історію із життя Лесі Українки і Климента Квітки. У цих сюжетах частково таїться відповідь на вище згадане питання про жертовність і любов.

Цю життєву драму презентували ведучі Катерина Волох та Оксана Боярчук, а з ними – студенти Луцького коледжу культури та мистецтва імені Ігоря Стравінського.

До цього дійства гарно й доречно долучилися мудрим словом, поетичними рядками та організаційним талантом Анатолій Силюк, Віра Комзюк, Наталія Пушкар, Марія Чашук, Любов Мержвинська та Ольга Бойко. Мав слово і автор цих рядків.

По закінченню пісенно-драматичного дійства присутні (а зал був переповнений) не поспішали покидати світлицю. А це значить, що урочистості зачепили, як кажуть, "за живе" і  проникли в душу кожного: і організаторів, і виконавців, і присутніх. Переконаний, що там, у небесах, Леся зняла терновий вінець і щиро усміхнулася.

Анатолій СЕМЕНЮК.

Возславмо  землю ковельську! Вона героїчна, благодатна і наповнена духом українства. Той, хто торкався її аури, на ангельських крилах підіймався до творчих висот.

Так сталося з родиною Косачів. Саме тут засіяла зоря Лесі Українки. Як на мене, то ця зоря і сьогодні нам є недосяжною для глибокого її пізнання.

ххх

В музеї поетеси в Колодяжному 24 лютого ц. р. вкотре зібралися науковці Волині та шанувальники її поезії. В ході  розмови виникла гаряча дискусія з приводу питання: що рухало хворою Лесею – любов чи жертовність? Питання далеко нериторичне. Адже теперішній світ, заповнений війною, гонитвою за матеріальним багатством, жорстокістю і злом, багатьох залишає на роздоріжжі. Куди повернути і куди йти?

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 689

Навчальні 

збори резервістів

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 756

Основним завданням залізничного транспорту є перевезення вантажів та пасажирів. Але при цьому не менш важливим є зберегти здоров’я і життя працівників, які трудяться на магістралі і громадян, які перебувають на пасажирських платформах і в поїздах. 

Залізничний транспорт – це зона підвищеної небезпеки. Незважаючи на всі заходи, що вживаються залізничниками, рівень травматизму залишається високим. 

Правила безпеки на залізничному транспорті визначають вимоги щодо поведінки громадян при переході через залізничні колії, перебування на залізничних платформах і в поїздах. На жаль, їх дотримується не кожен. 

– За 2017 рік травмувалося 84 громадянина, зареєстровано 47 смертельних випадків. Зокрема, були травмовані дві дитини віком до 16 років, – констатував начальник станції Ковель Руслан Александрук. – Протягом 2016 року в регіональній філії «Львівська залізниця» було травмовано 110 громадян (з них – 62 смертельно), серед яких смертельні травми отримали два працівника регіональної філії в неробочий час. 

– Однак, як свідчать наведені Вами цифри, спостерігається тенденція до зменшення травматизму на Львівській залізниці?

– Так, загальний рівень травматизму невиробничого характеру в регіональній філії у 2017 році має тенденцію до зменшення порівняно з 2016 роком. А якщо конкретніше, то на станціях у 2017 році травмовано 27 осіб, з яких 11зі смертельним наслідком (у 2016 році травмовано 36 осіб, з яких 20 – смертельно). На перегонах у минулому році зазнали травмувань 52 особи, з яких 31 – смертельний випадок (у 2016­у – 62 особи, з яких 36 – загинуло).

В інших місцях (на переїздах) протягом 2017 року травмовано 5 осіб (усі – смертельно).

Протягом минулого року не було випадків травмування працівників регіональної філії, а от у 2016 році було травмовано двох наших працівників в неробочий час, і обидва – зі смертельним наслідком.

– Руслане Миколайовичу, як Ви зазначили вище, травматичні ушкодження на залізниці отримували й діти. Розкажіть про ці випадки.

– Протягом 2017 року було травмовано двох дітей віком до 16 років. Так, на станції Тернопіль дитина зазнала електротравми під час спроби піднятись на критий вагон, а на перегоні Рокосово – Хуст дитина була травмована рухомим складом. 

За 2016 рік травмовано 6 дітей, двоє з яких загинули. 

– Що найчастіше призводить до травмувань на залізниці?

– Аналіз невиробничого травматизму в регіональній філії свідчить, що більшість випадків зумовлена порушенням Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, а саме – переходом колії у невстановлених місцях (у 2017 році трапилось 33 таких випадки) та пересуванням уздовж колій (торік зафіксовано 27 травмувань). Серед інших причин – ураження електрострумом, перебування в негабаритних місцях, посадка (висадка) під час руху поїзда, перехід колії під вагонами рухомого складу та ін.

До слова, торік на коліях Львівської залізниці зафіксовано сім випадків, які пов’язані зі спробою суїциду (п’ять – зі смертельним наслідком). 

– Хто, як свідчить статистика, в цьому плані – у «зоні ризику»?

– Певні висновки можна зробити, розглянувши контингент постраждалих за два останніх роки. Найбільший відсоток осіб, котрі травмувалися на залізниці торік, – з невстановленим видом занять (34%), а також громадяни, які не працюють (25%). Також у «лідерах» пенсіонери (24%) та діти, учні шкіл і студенти (12%).

Крім того, із загальної кількості потерпілих у минулому році більшість складали чоловіки (66 осіб, з яких – 40 смертельних випадків). Жінок постраждало менше – 18 осіб (з них семеро загинуло). Подібна тенденція спостерігалася й у 2016 році: зі ста десяти травмованих осіб – 87 чоловіків. 

– А щодо Ковельського залізничного вузла, який Ви очолюєте. Протягом останніх років люди травмувалися?

– За період з 2012 по 2018 роки на станції Ковель допущено чотири випадки невиробничого травматизму, більшість з яких трапилися внаслідок порушення постраждалими особами Правил безпеки громадян на залізничному транспорті. 

Так, у 2012 році на міжколійному просторі був смертельно травмований працівник Ковельської дистанції колії, 1971 року народження. 

Випадки невиробничого травматизму трапилися в 2016 році. Зокрема, смертельно травмований електропоїздом громадянин, 1941 року народження, який переходив колію у невстановленому для цього місці. 

У тому ж році неподалік залізничного моста через річку Турію травмовано ковельчанина, 1998 року народження, котрий не реагував на попереджувальні сигнали машиніста. І хоч останній застосував екстрене гальмування, наїзду уникнути не вдалося, в результаті чого юнакові ампутовано кисть правої руки.

Випадок з летальним наслідком трапився позаторік на 454 км (район хрестовини стрілочного переводу № 4), коли впав із вагону пасажир, 1954 року народження.

– Наведені факти, звісно, не радують, однак, наскільки зрозуміла, протягом 2017 року випадків травмування сторонніх громадян на станції Ковель не було допущено. Які заходи вживатимуться, аби цьогоріч не мати цієї сумної статистики?

– У зв’язку із значною кількістю випадків травматизму невиробничого характеру, випадками травмування дітей як шкільного, так і дошкільного віку та з метою профілактики безпеки громадян на залізничному транспорті на залізниці оголошуються місячники профілактично­роз’яснювальної роботи щодо запобігання невиробничого травматизму. 

Працівники станції постійно бувають у навчальних закладах, школах, проводять відповідну роботу. Гарний результат маємо від екскурсій, які організовуємо для молоді у виробничих підрозділах станції, демонстрації відеофільмів. Така робота, зокрема, проведена для учнів НВК № 11, Вербської ЗОШ.

Адміністрацією станції також проводиться відповідна робота стосовно попередження випадків травмування сторонніх осіб на коліях. Були визначені місця масового пересування людей через залізничні колії по станції Ковель, де встановлено інформаційні стенди, які попереджують про небезпеку. На вокзалі розміщений стенд з Правилами безпеки громадян на залізничному транспорті України. Регулярно про прибуття і відправлення поїздів оголошує черговий з видавання довідок та оператор при черговому по станції.

Окрім того, спільно з працівниками воєнізованої охорони проводимо рейдові перевірки в місцях масового пересування громадян залізничними коліями станцій та перегонів (загалом по регіональній філії у 2017 році було затримано 1947 осіб за пересування коліями, з яких оштрафовано 1846 осіб на суму 62968 гривень).

Варто наголосити й на тому, що через відсутність огородження залізобетонною огорожею всієї території станції, мають місце стихійні переходи громадян через колії. Так, приміром, біля будівлі поста електричної централізації громадяни, котрі проживають неподалік від вокзалу, прямують вздовж 1­ї колії пасажирського парку до будівлі поста ЕЦ. Там одні з них переходять колії, виходять на узбіччя і пролазять крізь дірку, яку зробили в огорожі. Інші йдуть біля будівлі резерву провідників через ворота, які вдень залишаються відкритими. При цьому тут розміщений інформаційний стенд, табличка з написом про заборону руху, де також зазначено суму штрафів.            

Користуючись нагодою, вкотре звертаємось до батьків з проханням, постійно проводити бесіди зі своїми дітьми, аби ті не влаштовували ігор на залізничних коліях та поблизу них, не їздили на велосипедах на території залізничних переїздів, станцій і вокзалів, не вилазили на ферми мостів, світлофори, дахи вагонів та не пролазили під вагонами, не перебігали колії перед поїздами, не стояли на краю перону або посадкової платформи. Не варто також користуватися навушниками поблизу колії.

Тож бережіть своє життя – найдорожче, що є у людини.

Підготувала 

Вікторія ЗІНЧУК.

НА ЗНІМКАХ: Руслан Александрук під час профілактичних бесід з ковельчанами.

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

Основним завданням залізничного транспорту є перевезення вантажів та пасажирів. Але при цьому не менш важливим є зберегти здоров’я і життя працівників, які трудяться на магістралі і громадян, які перебувають на пасажирських платформах і в поїздах. 

Залізничний транспорт – це зона підвищеної небезпеки. Незважаючи на всі заходи, що вживаються залізничниками, рівень травматизму залишається високим. 

Правила безпеки на залізничному транспорті визначають вимоги щодо поведінки громадян при переході через залізничні колії, перебування на залізничних платформах і в поїздах. На жаль, їх дотримується не кожен. 

– За 2017 рік травмувалося 84 громадянина, зареєстровано 47 смертельних випадків. Зокрема, були травмовані дві дитини віком до 16 років, – констатував начальник станції Ковель Руслан Александрук. – 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1042