З нагоди святкування 1030-ої річниці Дня Володимира-Волинського на центральній площі міста 29 липня відбувся фестиваль з гри “боча” «Кубок Володимира» серед осіб з ураженнями опорно-рухового апарату. 

Для участі в змаганнях прибули спортсмени з Ковеля, Ковельського району, Ратного, Горохова, Червонограда, Любомльського району і учасники гостинного Володимира-Волинського. Загалом було представлено 8 команд. Незважаючи на дуже спекотний день, люди з НЕобмеженими можливостями завзято виборювали перемогу!

Змагання проводилися як в індивідуальному заліку, так і в парному.

Успіхи ковельських учасників наступні:

1-е місце в парному заліку зайняли Яренчук Ольга, Набруско Євгеній – місто Ковель;

2 і 3-є місця – Горохів-2 і Горохів-1.

В індивідуальних змаганнях 1-е місце – Вакульський Олександр; 2-е місце Дудка Олександр; 3-є місце – Ринковська Катерина (усі з міста Ковеля).

Участь в змаганнях також брали Паталій Борис з с. Погиньок, Булавка Віталій із с. Куснище, Дружиніна Оксана і Клюнда Віталій з Ковеля.

Переможці та призери були нагороджені медалями і дипломами від начальника  управління освіти, молоді та спорту виконкому Володимир-Волинської міської ради Петрука В. М. А депутат Климюк Максим від себе вручив невеличкі пам’ятні подарунки учасникам і подякував їм за те, що, попри проблеми зі здоров’ям, вони знайшли у собі сили приїхати до Володимира.

Після нагородження всі учасники посмакували  смачним обідом і морозивом.

Гра “боча” – це паралімпійський вид спорту для людей з інвалідністю, який стрімко розвивається та стає популярною і улюбленою грою для людей з важкими нозоологіями (ДЦП, міопатія, дистрофія,«шийники»…). Ця гра не тільки на кмітливість, а й на координацію рухів. Для певної категорії ковельчан цей вид спортивних ігор привернув увагу і підкорив серця завдяки тренеру (на громадських засадах) і наставнику Кравчуку Володимиру, який розвиває в Ковелі “боча” та вкладає всю душу в спортсменів-“бочистів”, вірить в цих людей і своїм оптимізмом завжди підтримує. За цей рік спортсмени мали змогу вже побувати і в Одесі на 5-му чемпіонаті України з боча.

Наші переможці дуже радіють, що привезли аж стільки призових місць.

Хотілось би привернути увагу наших місцевих чиновників до цієї категорії людей, оскільки вони надіються на підтримку в цьому виді спорту, сподіваються, що матимуть змогу і надалі займати призові місця. Та для цього вони мають потребу в нових наборах боча, які коштують дуже дорого для нас,  в підтримці у автотранспорті для поїздок на змагання та інше.

Також ковельчани мали змогу відвідати у Будинку культури вражаючу виставку-проект “Образ і слово КОБЗАРЯ у вишиванці” вишитих картин Тараса Шевченка, яку привезли з Полтави. Автор проекту, розробник схем для вишивання – Кисіль Григорій. Увагу привернули і роботи Калініченко Катерини (організатор і координатор проекту). Її плетиво “ФРИВОЛІТЕ” просто зачарувало наших ковельських учасників. Витончено, елегантно, модно і красиво. Ніякими словами не можна описати всю “повітряність” і ніжність плетива.

Хочеться подякувати супроводжуючим — переважно нашим батькам Лисюк Олені, Ринковській Світлані, Дудкі Марії, Булавко Олені. Особливе “спасибі” супер-татові Вакульському Василю, який дуже допоміг фізично, а саме практично самотужки всіх на руках посадив в автобус і висадив з нього, волонтеру Віктору. Низький Вам уклін від усіх візочників.

Дякуємо за допомогу у цій поїздці Рижку Дмитру, водієві Сергію Михайловичу і усім небайдужим.

l

31 липня ГО «АСОЦІАЦІЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «ДОБРОДІЯ В ДІЇ» сприяла в проведенні зустрічі з начальником Волинського регіонального центру з фізичної культури та спорту інвалідів “Інваспорт” Віктором Галан-Влащуком та Андрієм Рожком.

Зацікавленим особам з інвалідністю молодого віку розповіли про важливість занять фізичною культурою і спортом та участі в реабілітаційно-оздоровчих заходах. Вони матимуть можливість в майбутньому брати участь у паралімпійських та дефлімпійських іграх, чемпіонатах світу і Європи, міжнародних та всеукраїнських змаганнях різних рангів. 

Віктор Йосипович та Андрій Леонідович залишились задоволеними цією зустріччю, оскільки серед наших ковельчан є перспективні спортсмени. Деякі з них невдовзі поїдуть на реабілітаційно-оздоровчу базу.

Ольга Яренчук,

прес-секретар Громадської організації «АСОЦІАЦІЯ ОСІБ З  ІНВАЛІДНІСТЮ       «ДОБРОДІЯ В ДІЇ».

НА ЗНІМКАХ: під час фестивалю з гри “боча” «Кубок Володимира».

Фото з архіву 

громадської організації.

 З нагоди святкування 1030-ої річниці Дня Володимира-Волинського на центральній площі міста 29 липня відбувся фестиваль з гри “боча” «Кубок Володимира» серед осіб з ураженнями опорно-рухового апарату. 

Для участі в змаганнях прибули спортсмени з Ковеля, Ковельського району, Ратного, Горохова, Червонограда, Любомльського району і учасники гостинного Володимира-Волинського. Загалом було представлено 8 команд. Незважаючи на дуже спекотний день, люди з НЕобмеженими можливостями завзято виборювали перемогу!

Змагання проводилися як в індивідуальному заліку, так і в парному.

Успіхи ковельських учасників наступні:

1-е місце в парному заліку зайняли Яренчук Ольга, Набруско Євгеній – місто Ковель;

2 і 3-є місця – Горохів-2 і Горохів-1.

В індивідуальних змаганнях 1-е місце – Вакульський Олександр; 2-е місце Дудка Олександр; 3-є місце – Ринковська Катерина (усі з міста Ковеля).

Участь в змаганнях також брали Паталій Борис з с. Погиньок, Булавка Віталій із с. Куснище, Дружиніна Оксана і Клюнда Віталій з Ковеля.

Переможці та призери були нагороджені медалями і дипломами від начальника  управління освіти, молоді та спорту виконкому Володимир-Волинської міської ради Петрука В. М. А депутат Климюк Максим від себе вручив невеличкі пам’ятні подарунки учасникам і подякував їм за те, що, попри проблеми зі здоров’ям, вони знайшли у собі сили приїхати до Володимира.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 518

Гороскоп

з 13 по 19 серпня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 509

Сесія 

міської  ради

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 602

29 липня у болгарському місті Пловдив  завершився чемпіонат світу серед молоді та юніорів з веслування на байдарках та каное. Волинські веслувальники Павло Семенюк та Олександр Яцюк, виступаючи в складі каное-четвірки на дистанції 500 м, фінішували з другим результатом серед найсильніших екіпажів світу та здобули заслужене “срібло”!

Молодці, хлопці! Велика шана та повага тренерам за підготовку Павла Семенюка та Олександра Яцюка. Ви – гордість Волинського краю, наша надія на майбутнє! 

Крім Павла та Олександра, на  чемпіонаті світу  серед молоді та юніорів Україну представили ще двоє ковельських веслувальників. Це Павло Борсук та Ілона Грабовець. Ілона Грабовець  зі своєю напарницею в каное-двійці фінішувала з шостим результатом на олімпійській дистанції 500 м та показала найкращий часовий результат в своїй спортивній кар'єрі. Павло Борсук з кращим результатом потрапив у фінал на 1000 м, але в підсумку виборов восьме місце серед найкращих каноїстів світу в індивідуальній гонці.

Ковельська міська федерація каное вітає спортсменів з достойним виступом на чемпіонаті світу!

 Ковельська 

міська федерація каное.

НА ЗНІМКУ: "срібні" призери чемпіонату світу серед молоді та юніорів з веслування на байдарках і каное у складі каное-четвірки на дистанції 500 м ковельчани Олександр ЯЦЮК та Павло СЕМЕНЮК і їхні напарники львів'янин Дмитро ОЗИМОК та Ілля ШАРГОРОДСЬКИЙ з м. Южного. У центрі – фіналіст чемпіонату ковельчанин Павло БОРСУК.

29 липня у болгарському місті Пловдив  завершився чемпіонат світу серед молоді та юніорів з веслування на байдарках та каное. Волинські веслувальники Павло Семенюк та Олександр Яцюк, виступаючи в складі каное-четвірки на дистанції 500 м, фінішували з другим результатом серед найсильніших екіпажів світу та здобули заслужене “срібло”!

Молодці, хлопці! Велика шана та повага тренерам за підготовку Павла Семенюка та Олександра Яцюка. Ви – гордість Волинського краю, наша надія на майбутнє! 

Крім Павла та Олександра, на  чемпіонаті світу  серед молоді та юніорів Україну представили ще двоє ковельських веслувальників. Це Павло Борсук та Ілона Грабовець. Ілона Грабовець  зі своєю напарницею в каное-двійці фінішувала з шостим результатом на олімпійській дистанції 500 м та показала найкращий часовий результат в своїй спортивній кар'єрі. Павло Борсук з кращим результатом потрапив у фінал на 1000 м, але в підсумку виборов восьме місце серед найкращих каноїстів світу в індивідуальній гонці.

Ковельська міська федерація каное вітає спортсменів з достойним виступом на чемпіонаті світу!

 Ковельська 

міська федерація каное.

НА ЗНІМКУ: "срібні" призери чемпіонату світу серед молоді та юніорів з веслування на байдарках і каное у складі каное-четвірки на дистанції 500 м ковельчани Олександр ЯЦЮК та Павло СЕМЕНЮК і їхні напарники львів'янин Дмитро ОЗИМОК та Ілля ШАРГОРОДСЬКИЙ з м. Южного. У центрі – фіналіст чемпіонату ковельчанин Павло БОРСУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 505

Погода у Ковелі  

2 – 9 серпня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 610

1 cерпня – 105 років від дня смерті класика української літератури Лесі Українки, чиє життя   тісно пов’язане  з Волинню, а закінчилося у грузинському місті Сурамі. 

За два дні до Лесиної смерті її мама Ольга Косач сповіщала молодшу доньку Ольгу Косач-Кривинюк: "…Леся слаба таки почками (малярія се була "соломинкою"). Виїзд в інше місце з гарним повітрям нічого не поміг. …Температура і пульс упали так (позавчора), що стали лікарі підіймать штучно вприскуваннями різними. "Питание" через рот стало неможливо, – кожний ковток перше тяжко мучить, давить, потім виривається… 

Сьогодні (17-го, середа) Лесі трохи краще: більше сили, може підвестись і говорить голосніш (а вчора вже ледве шептала). Отже, знов надіємось!"

Короткий вік – 42 роки  відміряла доля цій тендітній тілом, але могутній своїм розумом і талантом жінці. Олена Пчілка, попри закиди теперішніх "літературознавців" про нелюбов до доньки, так висловила свій жаль за втраченою рідною дитиною у листі до Ольги Кобилянської: "Такий величний вогонь перестав горіти, такий високий і тонкий інтелект перестав жити, думати, працювати! Мов вітром здмухнуло цю прекрасну, так багато обдаровану істоту!" 

За два роки до смерті   видавництво "Дзвін" видало книгу з творами Лесі Українки, до якої увійшли драматичні поеми "Вавілонський полон", "На руїнах", "Три хвилини", "В дому роботи, в країні неволі", "Йоганна, жінка Хусова", оповідання "Над морем", "Приязнь", "Розмова". Невелика частина її творчості… Але вона дала поштовх літературному критику Миколі Євшану у журналі "Літературно-науковий вістник" відразу після виходу книги осмислити місце Лесі Українки українській літературі. "Яка мертвота панує в нашій літературі останніх років, яка безсилість того власне поетичного пориву, як скоро піддають ся наші поети життєвій прозі, і по кількох злетах орлиних стають неначе обскубані. А тут не маєте ніде слабости, тут сила пориву не тільки не меншає, але росте. Мужніє, всі струни весь час напружені, відзивають ся звуком повним та плястичним. Яка прозаїчна, убога духом переважна часть наших поетів супроти того всього духовного багатства, яке висипала перед нами Леся Українка!". 

Критик не торкається лірики поетеси, сказавши тільки, що в ній вона "сотворила не одну перлу", а звертає увагу на драматургію письменниці, на те, що вона драматичні твори не пише на основі сучасного їй житя: "[…]уклад її душі та серця, те стремлінє до повноти, плястики та архітектоніки – відпихає її від реалізму, від малювання дрібних фактів, від сучасного житя. Картини творчости Лесі Українки очевидно зовсім реалістичні, так само весь дух тої творчости сучасний, "модерний", – але для нашої громади треба того реалізму і сучасности вже в зверхній формі, вже в темах, які були би взяті з житя "бідного українського народа", малювали фабричні відносини, нужду на селі, поневоленє. […] поетеса, втікаючи до старинної Палестини чи Єгипту малює те саме поневолення рабів, нужду робітників, що будують храми, страшний Вавилонський полон, упадок народнього духа в Жидів, – те саме, що люблять слухати наші патріоти в сучасній нашій літературі".

У діалозі "В дому роботи, в країні неволі" Раб-єгиптянин (на своїй землі) і Раб-гербей (чужинець) тяжко працюють на будівництві храму. Коли Раб-гербей запитує товариша по нещастю, чи той так само до знемоги працював би, коли б був вільним, то отримав відповідь, що працював би, але легше.

 Якби я сам був паном над

           собою, я б не так 

роботу сю розклав:

  спочинок довший, 

свята частіші я б собі давав,

  і страву певне б мав далеко

 ліпшу, 

мене б не бито – се вже річ

 видима!

Хочеться погодитися, адже це законне бажання людини! А робота для нього була б радісною, творчою:

Я будував би храми

по-своєму, я б видумав нові

емблеми для Богів, а колонади зовсім би не таким    порядком ставив, –

я б їх єднав по три, по п'ять,

              по сім,

отак, як пальми часом

 виростають…

І! що б то був за храм! Боги

 мої…

На жаль, чужинець-раб, якому так впеклося рабство, відповів по-іншому:

– Я! Що зробив би я?

  Розруйнував би

усі ті храми ваші й піраміди!

Порозбивав би всі камінні

 довбні!

Всіх мертвяків повикидав би

 геть!

Загородив би Ніл і затопив

 би увесь сей край неволі!

Чи не напрошується висновок, що ми, вже не раби, а громадяни вільної і незалежної України XXІ сторіччя, повинні, не покладаючи рук, розбудовувати свою державу? 

Глибоке підґрунтя творів Лесі Українки розумів проникливий читач. Читаймо її і ми по-новому. А Олена Пчілка, продовжуючи лист до Ольги Кобилянської, шкодує не тільки про фізичну втрату своєї дитини, а й втрату для літератури. "Скільки ще прекрасних творів могло б вийти з тих, таких талановитих, працьовитих рук!".

Любов Мержвинська, 

науковий співробітник Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

1 cерпня – 105 років від дня смерті класика української літератури Лесі Українки, чиє життя   тісно пов’язане  з Волинню, а закінчилося у грузинському місті Сурамі. 

За два дні до Лесиної смерті її мама Ольга Косач сповіщала молодшу доньку Ольгу Косач-Кривинюк: "…Леся слаба таки почками (малярія се була "соломинкою"). Виїзд в інше місце з гарним повітрям нічого не поміг. …Температура і пульс упали так (позавчора), що стали лікарі підіймать штучно вприскуваннями різними. "Питание" через рот стало неможливо, – кожний ковток перше тяжко мучить, давить, потім виривається… 

Сьогодні (17-го, середа) Лесі трохи краще: більше сили, може підвестись і говорить голосніш (а вчора вже ледве шептала). Отже, знов надіємось!"

Короткий вік – 42 роки  відміряла доля цій тендітній тілом, але могутній своїм розумом і талантом жінці. Олена Пчілка, попри закиди теперішніх "літературознавців" про нелюбов до доньки, так висловила свій жаль за втраченою рідною дитиною у листі до Ольги Кобилянської: "Такий величний вогонь перестав горіти, такий високий і тонкий інтелект перестав жити, думати, працювати! Мов вітром здмухнуло цю прекрасну, так багато обдаровану істоту!" 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 869

У Ковелі 

з 1 вересня відключають аналогове телебачення

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 533

В останній день роботи парламенту депутати ухвалили у першому читанні два важливі законопроекти: про зменшення акцизів на імпортні авто та посилення контролю за так званими "євробляхами". Ці довгоочікувані закони мають стати компромісом між владою та власниками автівок на єврономерах і нарешті врегулювати проблему. У чому полягають зміни і скільки буде коштувати розмитнення авто з іноземною реєстрацією, аналізували наші експерти. 

Компромісне рішення

За даними Державної фіскальної служби, на початок літа цього року в Україні нараховувалось понад 315 тисяч авто з іноземною реєстрацією. Майже половина з них – 125 тисяч – з порушенням терміну перебування. Представники митниці запевняють, що власники таких авто не тільки порушують Закон, а й загрожують дорожній безпеці. За даними Національної поліції, поліси обов'язкового страхування придбали лише 198 тисяч із 315 тисяч власників таких авто. 

Минулого року на українських дорогах сталося понад 10 тисяч ДТП за участю авто з іноземною реєстрацією. Водночас власники "євроблях" мають свої аргументи на користь нерозмитнених авто. Головний із них – це спокуслива вартість автівки, яку можна придбати всього за кілька тисяч доларів. 

Запропоновані законопроекти повинні стати компромісним рішенням для всіх. Закони № 8487 і № 8488 – це зміни до митного та податкового Кодексів. Вони передбачають зниження акцизу на імпортні автомобілі та скасування вимоги щодо екологічного стандарту "Євро-5". Водночас суттєво посилюють контроль з боку митної служби та поліції за переміщенням автомобілів з іноземною реєстрацією. 

Скільки заплатять власники авто?

Відповідно до нових правил, акцизний податок на імпортні авто розраховуватиметься за сталою формулою. Базова ставка для авто з бензиновим двигуном складатиме 50 євро, для авто на “дизелі” – 75 євро. Загальна сума акцизного податку дорівнюватиме базовій ставці, помноженій на коефіцієнт об'єму двигуна та коефіцієнт віку.

Наприклад, оформлення авто 2011 року випуску з бензиновим двигуном об'ємом 1600 см3 коштуватиме 560 євро. (50 євро х 1,6 (1600 см3/1000) х 7 років = 560 євро).

Для авто з дизельним двигуном об'ємом 2000 см3 і віком 10 років розмитнення обійдеться в 1500 євро (75 євро х 2 (2000 см3/1000) х 10 років = 1500 євро).

Автори законопроекту запевняють, що завдяки новій системі розрахунку акцизний податок буде значно меншим за нинішній і головним чином залежатиме від віку авто. Це стимулюватиме українців купувати новіші автомобілі. 

"Ми настільки лібералізуємо ставки, що я дякую Мінфіну за згоду на тимчасові втрати після прийняття цього закону", –  зауважує голова комітету Верховної Ради з питань митної та податкової політики Ніна Южаніна.

Експерти погоджуються, що влада зробила чималий крок назустріч власникам авто на єврономерах. Йдеться про скасування екологічної норми "Євро-5", яка досі не давала можливості розмитнювати машини, старші за 8 років.Тепер українці зможуть легалізувати авто будь-якого року випуску, питання лише у вартості. 

"Якщо ці законопроекти все ж приймуть у другому читанні, у виграші будуть ті, хто хоче ввезти іноземне авто, зроблене до 2010 року, або машину із двигуном великого об'єму", – вважає автоексперт Тарас Брязгунов.

Відповідальність 

за порушення

Звичайно, власники "євроблях" на свій страх і ризик можуть далі їздити на нерозмитнених авто. Але важливо знати, що після остаточного ухвалення законів поліцейські отримають більше повноважень щодо перевірки законності перебування авто з іноземною реєстрацією в Україні. 

Новий Закон передбачає чіткі правила взаємодії Державної прикордонної служби і  Національної поліції. Митники передаватимуть правоохоронним органам інформацію про порушення термінів транзиту, а поліцейські пильніше відслідковуватимуть такі авто і виписуватимуть штрафи. До речі, без їхньої сплати прикордонники не випускатимуть автівки за кордон.

Так, наприклад, за один день прострочення транзиту авто з порушника буде стягнуто 170 грн., а за три дні – вже 850 грн. Місяць порушення митних правил обійдеться у 170 тисяч грн. штрафу або навіть може закінчитися конфіскацією транспортного засобу за рішенням суду.

Окремо передбачені санкції за здійснення на такому авто підприємницької діяльності, зокрема, роботу у службі таксі. Оскільки нерозмитнені машини заборонено використовувати для отримання доходу, водій заплатить ще один штраф у сумі 34 тисячі гривень.

Автори Закону запевняють, що посилення контролю – це у жодному разі не "полювання на відьом", а вимушений захід для вирішення ситуації. Навала "євроблях" сягнула такої критичної точки, що водіям пропонують два шляхи: або легалізувати авто, сплативши необхідні мита, або позбутись такої автівки.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю.

В останній день роботи парламенту депутати ухвалили у першому читанні два важливі законопроекти: про зменшення акцизів на імпортні авто та посилення контролю за так званими "євробляхами". Ці довгоочікувані закони мають стати компромісом між владою та власниками автівок на єврономерах і нарешті врегулювати проблему. У чому полягають зміни і скільки буде коштувати розмитнення авто з іноземною реєстрацією, аналізували наші експерти. 

За даними Державної фіскальної служби, на початок літа цього року в Україні нараховувалось понад 315 тисяч авто з іноземною реєстрацією. Майже половина з них – 125 тисяч – з порушенням терміну перебування. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 621

У середині червня Міністерство охорони здоров'я схвилювало українців новиною: незабаром у країні може з'явитися професійне ліцензування лікарів. Нова система має прийти на зміну звичним атестаційним циклам і підвищити довіру до лікарів. Що безпосередньо передбачає ліцензування і як воно вплине на працівників медичної галузі та їхніх пацієнтів, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю. 

Навіщо потрібне ліцензування?

На сьогодні в Україні діє система атестації лікарів, яку потрібно проходити кожні 5 років. Атестація буває двох видів: на присвоєння і підтвердження кваліфікаційної категорії. За даними Автоматизованої бази даних Міністерства охорони здоров'я (МОЗ), рівень проходження лікарями атестації достатньо високий і складає 90-91%. Але чи впливають такі статистичні успіхи на якість медичної допомоги, залишається питанням. 

У МОЗ визнають, що чинна атестація є радше формальністю, аніж реальною перевіркою кваліфікації лікарів. За словами в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, система атестації підтверджує стаж, але не професіоналізм роботи лікарів. Крім того, вона знімає з лікаря персональну відповідальність перед пацієнтом за якість наданих медичних послуг. У разі некомпетентності лікаря рішення щодо його притягнення до відповідальності приймають "свої" – наприклад, головний лікар.

Тож Міністерство пропонує замість атестації запровадити систему ліцензування. Свої пропозиції МОЗ оприлюднив на сайті (http://moz.gov.ua) і запропонував публічно обговорити.

До чого готуватись лікарям?

Відповідно до Концепції ліцензування, перехідний період триватиме 5 років – з 2020 до 2024 року.За цей час всі лікарі-практики повинні будуть скласти спеціальний іспит. У МОЗ обіцяють, що складність буде на рівні завдань інтернатури. Також нова модель вимагатиме безперервного професійного навчання лікаря. Йдеться про участь у освітніх заходах (семінарах, тренінгах, конференціях), за що лікар отримуватиме відповідні бали. Мінімальну кількість балів для отримання ліцензії визначатиме МОЗ.

Лікар зможе самостійно обирати, де вчитися і які курси відвідувати. У підсумку на видачу ліцензії буде впливати освітнє портфоліо лікаря та історія його медичної практики. Україна визнаватиме ліцензії країн-членів ЄС, США, Канади, Японії та Ізраїлю. Тож іноземні лікарі зможуть працювати у країні без жодних бюрократичних проблем.

Вітчизняні лікарі повинні будуть підтверджувати ліцензію кожних три роки. У випадку недбалості чи суттєвих лікарських помилок дозвіл на практику може бути призупинений або анульований.

"Кожен лікар отримає індивідуальну ліцензію, що підтверджуватиме його професійний рівень. Він самостійно плануватиме свій професійний розвиток та нестиме персональну відповідальність за свої дії. Колективна безвідповідальність та непрофесіоналізм мають піти в минуле", – зауважує глава Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук.

Контролюватиме процес видачі та анулювання ліцензій спеціальна Ліцензійна рада з 30 лікарів. Проте, на думку заступника голови правління Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) Костянтина Надутого, є запитання до персонального складу та функцій Ліцензійної ради. 

"Зараз в атестаційних комісіях хоча б декоративно представлені представники професійних асоціацій. Водночас МОЗ пропонує, що самостійно відбере, якими будуть вищі арбітри у вирішенні питання надання лікарю права практикувати", – ділиться своїми сумнівами експерт.

У МОЗ підкреслюють, що це не фінальна версія документа, й автори готові дискутувати. Зокрема, до складу ради будуть залучати іноземних експертів, а незалежність Ліцензійної ради регулюватиметься окремим Законом, а не наказами міністерства.

 

Зміни у системі освіти

Поява ліцензування в Україні передбачає не тільки перехідний період для лікарів, які вже працюють, а й новий підхід до навчання молодих спеціалістів. Так, з минулого року вступити у медичний університет стало складніше. Зокрема, для вступу на медичні спеціальності вимагається не менше 150 балів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Абітурієнти із вищими балами можуть обирати серед бажаних медичних закладів, вступники із нижчими балами отримують місця за залишковим принципом. 

"Якщо людина неосвічена, не вмотивована, не хоче бути кращим спеціалістом, вона не буде вчитися і не стане хорошим лікарем. 150 – для нас це питання життя і смерті. Жодних компромісів не може бути", – розповідає заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський.

Крім того, з 2019 року студенти-медики, які здобувають ступінь магістра, почнуть складати Єдиний державний кваліфікаційний іспит. Він включатиме у себе тести, практичний клінічний іспит, міжнародний іспит з основ медицини, іспит з англійської мови професійного спрямування. 

Першими, хто складатиме ліцензійний іспит, стануть студенти, які вступили у магістратуру в 2016 році. Для отримання ліцензії випускники інтернатури повинні будуть пройти через лікарську резидентуру, тобто післядипломну лікарняну підготовку. 

Успіх системи ліцензування в Україні наразі залежить від багатьох учасників процесу: законотворців, керівників системи охорони здоров'я та від самих лікарів. Зараз концепція ліцензування перебуває на етапі публічного обговорення. Восени МОЗ планує подати на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект, і, якщо усі суперечливі моменти будуть погоджені, українська медицина увійде у новий етап свого реформування.

Варто зазначити, що у розвинених країнах ліцензування лікарів уже довело свою користь. Така система працює у США, Франції, Німеччині, Польщі. І це далеко не повний перелік країн, де професія лікаря вважається однією з найбільш престижних та оплачуваних. Аби стати ліцензованим лікарем за кордоном, місцеві спеціалісти навчаються майже 10 років і проходять через низку складних іспитів. Натомість потім ні в кого не виникає сумнівів щодо кваліфікації та високого класу медичної допомоги.

Оксана Коваль.

У середині червня Міністерство охорони здоров'я схвилювало українців новиною: незабаром у країні може з'явитися професійне ліцензування лікарів. Нова система має прийти на зміну звичним атестаційним циклам і підвищити довіру до лікарів. Що безпосередньо передбачає ліцензування і як воно вплине на працівників медичної галузі та їхніх пацієнтів, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю. 

На сьогодні в Україні діє система атестації лікарів, яку потрібно проходити кожні 5 років. Атестація буває двох видів: на присвоєння і підтвердження кваліфікаційної категорії. За даними Автоматизованої бази даних Міністерства охорони здоров'я (МОЗ), рівень проходження лікарями атестації достатньо високий і складає 90-91%. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 568

У міру розвитку ринок праці зазнає безліч перетворень. Якщо колись основною проблемою був пошук підходящої роботи, то зараз все складніше стає знайти не хорошу посаду, а грамотного фахівця.

Активні зміни в світі бізнесу і технологій вимагають особливих навичок і знань, тому дійсно грамотних працівників обмаль. У великих організаціях передбачена постійна посада рекрутера або HR-менеджера, в прямі обов’язки якого входить набір персоналу. Дрібні компанії, яким не потрібен постійний набір, найчастіше вдаються до послуг кадрових агентств або спеціальних інтернет-ресурсів.

Фахівці Державної служби зайнятості завжди йдуть у ногу з часом і  постійно запроваджують нові форми та методи роботи для найбільш ефективного задоволення сподівань та потреб тих, хто звертається за допомогою як у підборі працівників, так і у пошуку роботи. 

Задля цього у Ковельському міськрайонному центрі зайнятості впроваджено новітній сервіс – послуги з рекрутингу. На сьогоднішній день двоє фахівців центру зайнятості стали так званими першопрохідцями у цій новації і почали виконувати функції рекрутерів. Насамперед, вони займаються пошуком і відбором персоналу для роботодавців, розширюючи коло пошуку за межі центру зайнятості. 

Послуги фахівців сектора рекрутингу стануть корисними роботодавцям тому, що:

- по-перше, роботодавець не витрачатиме час на підбір кандидатів з великої кількості бажаючих осіб, адже попередня співбесіда за вимогами роботодавця проводиться рекрутерами Ковельського центру зайнятості;

- по-друге, не витрачатиме кошти, оскільки подібна послуга надається в центрі зайнятості на безкоштовній основі; 

- по-третє, роботодавець не розміщуватиме свої вакансії на платних ресурсах - він може скористатися ресурсами центру зайнятості;

- по-четверте, наприклад, представникам малого бізнесу не обов’язково приймати в штат менеджера з підбору персоналу при умові співпраці з центром зайнятості.

Рекрутинг — це послуга Служби зайнятості, яка також є доступною для всіх людей, що шукають роботу. Особливо цікавою ця послуга є для тих пошукачів роботи, які в силу певних умов не можуть набути статусу безробітного й користуватися послугами центрів зайнятості у повному обсязі, а саме: 

- студентам, котрі шукають роботу у вільний від навчання час;

- особам, котрим виповнилося 35 років, але котрі раніше ніде не працювали;

- працюючим особам, які шукають роботу по сумісництву;

- жителям сільської місцевості, котрі є членами ОСГ, та не працювали понад півроку;

- пенсіонерам, котрі мають бажання продовжити працювати і т. д.

На сьогодні послуги вже надано 19 підприємствам, серед них є роботодавці з інших регіонів. За період впровадження послуг сектора рекрутингу було опрацьовано 267 резюме осіб, які активно шукали роботу, працевлаштовано 55 осіб. Серед них 19 безробітних, які перебували на обліку в Ковельському центрі зайнятості. Наразі робота з підприємствами триває. Залучаються до співпраці нові підприємства, яким пропонуються послуги, що можуть стати корисними та доцільними.

Робота рекрутинга полягає не лише в підборі фахівців для підприємств, а й у пошуку роботодавців для шукачів роботи. Тому, якщо Ви шукаєте роботу, але не маєте можливості щоденно моніторити велику кількість інформаційних ресурсів, звертайтесь у сектор рекрутингу Ковельського міськрайонного центру зайнятості, що знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. Сагайдачного, 6-а, тел. 5-03-16.

Зоряна Степаницька,

завідувач сектора рекрутингу 

Ковельського міськрайонного 

центру зайнятості.  

У міру розвитку ринок праці зазнає безліч перетворень. Якщо колись основною проблемою був пошук підходящої роботи, то зараз все складніше стає знайти не хорошу посаду, а грамотного фахівця.

Активні зміни в світі бізнесу і технологій вимагають особливих навичок і знань, тому дійсно грамотних працівників обмаль. У великих організаціях передбачена постійна посада рекрутера або HR-менеджера, в прямі обов’язки якого входить набір персоналу. Дрібні компанії, яким не потрібен постійний набір, найчастіше вдаються до послуг кадрових агентств або спеціальних інтернет-ресурсів.

Фахівці Державної служби зайнятості завжди йдуть у ногу з часом і  постійно запроваджують нові форми та методи роботи для найбільш ефективного задоволення сподівань та потреб тих, хто звертається за допомогою як у підборі працівників, так і у пошуку роботи. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2568