З гарним настроєм зустрічають День молоді, який в Україні відзначатимемо у неділю, випускники Тойкутської ЗОШ І-ІІІ ступенів Наталія та Анастасія ХомічІ, Софія Бархаба, Оксана Грицюк, Ніна Ілюшик, Тарас Мельник, Павло Галаша та Богдана Котік. Впродовж  усіх років  навчання в стінах рідної школи учні демонстрували хорошу успішність, були активними учасниками різноманітних конкурсів та змагань, призерами й переможцями предметних олімпіад. 

На знімку вони — разом із класним керівником Іриною Ілюшик, своєю першою вчителькою Оленою Смидюк та викладачем початкових класів школи Марією Хоміч.

Нині позаду залишилися шкільні будні, уроки, оцінки, а попереду в юних — ціле життя, серйозні рішення, нові знайомства і вибір майбутньої діяльності. Від кроку в дорослий світ відділяє лише один вечір — випускний.  Це і нагода попрощатися з дитинством, зі шкільними роками, друзями, педагогами, і теплі спогади, які залишаться назавжди. 

Тож побажаймо їм успіхів на відповідальному і нелегкому шляху в доросле життя! Адже вони — надія і гордість України! Саме від них залежить наше щасливе завтра!

Галина ЦЮРА.

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

З гарним настроєм зустрічають День молоді, який в Україні відзначатимемо у неділю, випускники Тойкутської ЗОШ І-ІІІ ступенів Наталія та Анастасія ХОМІЧІ, Софія БАРХАБА, Оксана ГРИЦЮКк, Ніна ІЛЮШИК, Тарас МЕЛЬНИК, Павло ГАЛАША та Богдана КОТІК. Впродовж  усіх років  навчання в стінах рідної школи учні демонстрували хорошу успішність, були активними учасниками різноманітних конкурсів та змагань, призерами й переможцями предметних олімпіад. 

На знімку вони — разом із класним керівником Іриною ІЛЮШИК, своєю першою вчителькою Оленою СМИДЮК та викладачем початкових класів школи Марією ХОМІЧ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 628

За дверима приймальні його приватного кабінету — завжди черга, люди з різних куточків не лише Ковельщини, а й сусідніх районів Волині записуються до нього на прийом за кілька місяців наперед. "Ця людина — лікар від Бога", — кажуть вдячні пацієни. 

Воно й не дивно, адже, не зважаючи на свій молодий вік, Андрій Войтюк — знаний лікар-травматолог, котрий лікує людей з різноманітними хворобами: від нескладних до найважчих.  Запорука успіху в лікуванні, як він запевняє, — правильне визначення діагнозу, хворого, з чим досвідчений лікар завжди справляється на "відмінно". 

Робити здоровими, а, значить, і щасливими своїх пацієнтів стало справою життя. Вибір професії медика не був для Андрія Володимировича випадковим — він є гідним продовжувачем славних традицій  відомої не лише на Ковельщині, а й далеко за її межами лікарської династії Войтюків. Любов до медицини ще з дитинства йому прищепили рідні — батько Володимир Васильович, Заслужений лікар України, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора та мама Неля Іванівна, лікар-педіатр залізничної лікарні (нині, на жаль, покійні).

Тож щиро вітаємо Андрія Войтюка та усіх медичних працівників Ковельщини з професійним святом! Вдячних Вам пацієнтів та подальших успіхів у такій нелегкій, але дуже потрібній людям справі!

Галина ЦЮРА.

НА ЗНІМКУ: лікар-травматолог Андрій ВОЙТЮК.

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

За дверима приймальні його приватного кабінету — завжди черга, люди з різних куточків не лише Ковельщини, а й сусідніх районів Волині записуються до нього на прийом за кілька місяців наперед. "Ця людина — лікар від Бога", — кажуть вдячні пацієни. 

Воно й не дивно, адже, не зважаючи на свій молодий вік, Андрій Войтюк — знаний лікар-травматолог, котрий лікує людей з різноманітними хворобами: від нескладних до найважчих.  Запорука успіху в лікуванні, як він запевняє, — правильне визначення діагнозу, хворого, з чим досвідчений лікар завжди справляється на "відмінно". 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2497

В останній день весни Кабмін анонсував нові програми підтримки молодих батьків. Обіцяють, що з вересня цього року у пологових будинках видаватимуть безкоштовні набори з речами для малечі, а з січня наступного року держава почне фінансувати послуги нянь для дітей до 3-х років. Що ще треба знати про нові державні ініціативи, розбиралися експерти Центру громадського моніторингу та контролю. 

"Бебі-бокс" по-українськи 

За даними Держкомстату, минулого року в Україні народилося 364 тисячі дітей, що майже на 33 тисячі менше, ніж у 2016-му. Експерт Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Ірина Курило зауважує, що останні роки рівень народжуваності у країні знижується. Для такої ситуації є безліч причин – від економічних до психологічних. Тож проблема потребує уваги держави. 

Один із шляхів, який може переломити негативні тенденції народжуваності, – це грошове стимулювання батьківства. Зараз сума допомоги при народженні дитини складає 41280 грн. Перша частина – в обсязі 10320 грн. – видається батькам одноразово, решта суми – щомісяця рівними частинами (по 860 грн.) протягом наступних 3 років. На таку допомогу можуть розраховувати усі батьки. Варто лише  звернутися в Управління соціального захисту населення за місцем проживання та подати документи одного з батьків. Зокрема, оригінал і копію паспорта, заяву, оригінал і копію свідоцтва про народження малюка, а також банківські реквізити, куди будуть перераховуватися кошти. 

Крім того, з вересня цього року додатково до чинних виплат батьки почнуть отримувати так звані "пакунки малюка". Про це 30 травня оголосила заступник міністра соціальної політики Олександра Чуркіна.У пакунку будуть пелюшки, підгузки, одяг, засоби дитячої гігієни, іграшки та посібники з порадами для матусь. Пакунок буде видаватися безкоштовно у пологовому будинку. Його орієнтовна вартість – 5000 гривень. 

Варто зазначити, що видача таких "бебі-боксів" – поширена практика у багатьох розвиненихкраїнах світу. Ще в 1930-х роках вони з'явилися у Фінляндії. Зараз аналогічні пакунки існують у Великій Британії, Канаді і США.

Підтримка 

працюючих батьків

Ще одна новація має торкнутися батьків, які працюють. Із січня наступного року уряд обіцяє компенсувати частину витрат на послуги няні для малюків до 3-х років. Батькам, які офіційно найняли на роботу няню, обіцяють виплачувати 1500 гривень за кожен місяць роботи няні. Загальна сума відшкодування буде нараховуватись у кінці року.

"Механізм простий – батьки офіційно працевлаштовують няню, а на кінець року їм буде відшкодовано кошти за кожен місяць у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до шести років", – пояснює Олександра Чуркіна.

Експерти зауважують, що ініціатива з "муніципальною нянею" давно й успішно працює в європейських країнах. Наскільки вона буде дієвою у вітчизняних реаліях, ще залишається питанням. На думку економічного експерта Олександра Охріменка, для того, щоб програма почала працювати, потрібна підтримка місцевої влади, адже 60% фінансування цієї ініціативи ляже на її плечі. Ще одним підводним каменем програми може стати офіційне працевлаштування нянь. 

"Більшість нянь не оформлені офіційно, а для того, щоб компенсації можна було платити законно, все має бути прозоро. А це означає, що вони повинні оформитися як ФОП. Але чи захочуть вони на це йти? Не факт, адже їм і так непогано, – вважає Олександр Охріменко. – Тут потрібно вживати комплексних заходів, але робити це має держава". 

Загалом експерти погоджуються, що це корисна ініціатива для батьків, які працюють. Адже мама, яка виходить на роботу і платить податки, отримує компенсацію. Суспільство не втрачає кваліфікованого працівника, а мама спокійно залишає свою дитину з професійною нянею.

Медицина для малюків

Вагітні жінки та батьки новонароджених дітей часто потребують не тільки матеріальної підтримки, а й кваліфікованої медичної допомоги. А з огляду на високі показники смертності новонароджених,особливого значення набуває якість обслуговування у перинатальних центрах. Попри те, що такі регіональні центри існують майже у всіх областях України, більшість із них потребує нового обладнання та спеціалістів. Експерти зауважують, що покращити ситуацію можна лише завдяки співпраці центральної та місцевої влади.

Так, наприкінці квітня Президент Петро Порошенко відкрив реконструйований Львівський обласний клінічний перинатальний центр. Під час заходу Глава держави передав львівським фахівцям сертифікат на нове діагностичне обладнання. Медичний заклад був побудований на 50% за кошти державного бюджету і на 50% за рахунок обласного бюджету. Центр є одним з основних закладів Львівської області, який надає медичну допомогу жінкам із загрозою переривання вагітності та передчасних пологів.

"Відкриття після реконструкції Львівського обласного клінічного перинатального центру дасть змогу розширити доступ жінок до якісних медичних послуг, покращити демографічну ситуацію. Центр врятує життя багатьом дітям та дозволить втілити мрію про щасливе материнство багатьом жінкам", – зауважив Президент. 

Важливо, що оновлений перинатальний центр працюватиме за новими правилами медичної реформи, перший етап якої стартував у квітні цього року. 

"Ми можемо говорити про запровадження легальної платної допомоги для того, щоб установа розвивалася. Буде і безоплатна, у межах того, що записано у законодавстві України. Залучатимемо різні джерела – кошти фондів, тощо", – пояснює директор департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації Ірина Микичак.

Фахівці впевнені, що питання народжуваності в Україні не можна відкладати на потім. Проблема потребує уваги від держави вже сьогодні, і залишається сподіватись, що нові ініціативи уряду – це лише перші кроки до її вирішення. 

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю.

В останній день весни Кабмін анонсував нові програми підтримки молодих батьків. Обіцяють, що з вересня цього року у пологових будинках видаватимуть безкоштовні набори з речами для малечі, а з січня наступного року держава почне фінансувати послуги нянь для дітей до 3-х років. Що ще треба знати про нові державні ініціативи, розбиралися експерти Центру громадського моніторингу та контролю. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 563

У лютому 2018-го в Міністерстві інфраструктури анонсували реформу пасажирських перевезень. В Кабміні впевнені, що затверджені зміни  поліпшать життя пасажирів. Вони стосуються покращення безпеки та якості перевезень, створення належних умов для людей з інвалідністю. 

Обіцянка серйозна, адже чого варта хоча б доля "маршруток"? Ці незмінні "герої" наших доріг мають зникнути, а натомість будуть тільки автобуси. Держава обіцяє, що на маршрутах залишаться лише легальні перевізники.

"Мільйони людей в Україні будуть користуватися не морально і фізично зношеними "маршрутками", часто нелегально переробленими з вантажних мікроавтобусів, а сучасними, комфортними, безпечними автобусами", – пообіцяв глава Міністерства інфраструктури Володимир Омелян, на думку якого, реформа завершиться через три – п'ять років, але перші зміни ми відчуємо незабаром. 

Вже з 2019 року перевізник буде зобов'язаний на міських і приміських маршрутах мати в автопарку не менше 35 відсотків транспортних засобів, які відповідатимуть вказаним стандартам. А після 2020 року – 50 відсотків. 

Перевізники ставляться до таких змін скептично. На їх думку, така "автобусна" реформа призведе до збільшення ДТП, зростання цін на проїзд і навряд чи позитивно вплине на їхні прибутки, а, отже, ті, що поки обслуговують й без того нерентабельні маршрути, від цього відмовляться. Тож у результаті програють і перевізники, і пасажири.

У Ковелі вже на початку цього року окремі перевізники почали відмовлятися від неприбуткових маршрутів. Своє небажання продовжувати терміни укладених угод вони пояснюють низьким пасажиропотоком, зростанням різного роду витрат – на пальне, запчастини, заробітну плату водіям, податки тощо.

Зараз у місті здійснюють перевезення 16 підприємців-перевізників на 35 автобусних маршрутах загального користування.

Аби не спричинити соціальної напруги у Ковелі, міська влада розривати договори з перевізниками не планує. Термін дії укладених угод ще не завершився.

Як розповіли у відділі економічного розвитку та торгівлі міськвиконкому, деякі маршрути у Ковелі завжди були неприбутковими. Та багато років поспіль міській владі вдавалося вирішувати цю проблему завдяки домовленості з перевізниками про соціальну відповідальність обох сторін. Адже ковельчанам, які живуть у віддалених мікрорайонах, також потрібен громадський транспорт.

Нагадаємо, що в місті діє Програма розвитку пасажирських перевезень автомобільним транспортом на міських маршрутах загального користування в м. Ковелі на 2017-2018 роки, яка й покликана сприяти якісному та безпечному обслуговуванню населення автотранспортом загального користування, виконанню соціально значущих перевезень, доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями до послуг громадського транспорту. 

Органи виконавчої влади міста працюють над залученням на прозорих умовах до здійснення перевезень суб'єктів господарювання, які мають бажання та можливості для оновлення рухомого складу та придбання автобусів більшої пасажиромісткості (сьогодні на міських маршрутах курсує 7 автобусів марки "Еталон"), здійснюють постійний контроль за рухом з допомогою сучасних засобів – GPS-навігації.

А от жителі Ковеля й сусідніх населених пунктів по-різному оцінюють "маршрутки", хоч дехто і не проти замінити їх на середні та великі автобуси.

Валентина, медсестра (37 років):

– Загалом, міський громадський транспорт не те, щоб не влаштовував. Мені не принципово, великогабаритний він чи ні. Головне, щоб водії дотримувались свого графіка, не пропускали рейсів, тоді не доведеться тіснитися в "маршрутці", як у "собачій будці". 

Я мешкаю на "Сільмаші", користуюся громадським автотранспортом щодня. Їжджу на роботу і звідти додому, хоч і у "годину-пік", але з комфортом, рідко коли стоячи (у цьому плані менше пощастило пасажирам, котрі заходять на наступних зупинках). 

Хоча покритикувати є за що. Сьогодні, наприклад, попалася "маршрутка", в якій хоч і було багато вільних місць, але сидіння в якихось крихтах, обшарпані і неохайні. На це потрібно звертати увагу водіям і власникам цих транспортних засобів.

Оксана, домогосподарка (33 роки):

– Проживаю в Люблинці. В нас їздять "маршрутки" кожні 10 – 15 хвилин. Якщо пропускають рейс (а це у нас трапляється нерідко), то й на півгодини можна "застрягнути" на зупинці. Десь до 9-ї ранку майже кожна з них переповнена людьми вже з першої зупинки. Дивно, що, зупиняючись на вимогу в Ковелі, туди стараються "пробитися" й містяни, хоч за цим напрямком по місту "маршрутки" їздять одна за одною.

Олександр, пенсіонер (69 років):

– Я працюю, тому плачу за проїзд в автобусі. Звісно, що хочеться їхати з комфортом. І це майже завжди вдається. Якщо й постояти інколи доведеться, то не бачу у цьому ніякого страху. Але хочу сказати інше. Сам водій і знаю, що дорога помилок не прощає, тому за кермом слід бути уважним. А в наших "маршрутках" водій, буває, то зі знайомими розтеревениться, то "мобілку"  з рук не випускає, то, вирушивши, решту пасажирам роздає. 

Артем, старшокласник (16 років):

– Оскільки я високий, то мені в "маршрутках" некомфортно. Доводиться пригинатися. Ще й, буває, не завжди зручно всістися, бо важко просунути ноги між вузькими сидіннями. Хотілося б, щоб буси замінили на більші автобуси.

Анна, вихователька (40 років):

– "Маршрутки" не такі вже й погані. Принаймні, вони швидко їздять. Живу на Володимирській. Щодня ними користуюсь і не боюся запізнитися, бо тільки-но з зупинки відправилась одна, як відразу під'їжджає інша. Думаю, якби натомість їздили великі автобуси, то не було б такого "жвавого" руху.

Олег, будівельник (48 років):

– Я не їжджу "маршрутками", маю власний транспорт. Тому мені однаково, але, думаю, ковельчани, котрі ними користуються, не проти, щоб їх замінили на габаритніші автобуси.

Олена, продавець (57 років):

– Думаю, тим, хто приймає рішення на державному рівні, потрібно перед цим зважувати всі моменти, враховувати всі деталі. А то поговорять, зайвий раз по телевізору попіаряться, мовляв, бачте, як дбає влада про людей. А насправді нічого там "вгорі" не знають про наші реалії. От, наприклад, я проживаю в районі "другого" Ковеля. Якось не уявляю, як тутешніми дорогами мали б їздити великогабаритні автобуси.    

Володимир, будівельник (40 років): 

– Думаю, місту не можна відмовлятися від більш маневрених і компактних "маршруток", бо з ними було б важко "конкурувати" автобусам на наших вузьких дорогах з крутими та різкими поворотами, особливо у віддалених мікрорайонах. І взагалі, навіщо великі автобуси на тих маршрутах, де пасажирів мало? Дореформуємось до того, що жителям міських околиць доведеться в центр ходити пішки чи їхати на таксі.   

Наталія, перукар (29 років):

– Не подобається, що "маршрутки" у "годину-пік" бувають битком-набиті. Але транспорту вистачає, "маршрутки" добре їздять. Замінити їх на великі автобуси? Я – "за", бо це для пасажирів зручніше і для міста солідніше. Зрештою, ми ж у Євросоюз ідемо. А в якій його країні перевозять пасажирів в бусах, та ще й переобладнаних з вантажних? А в нас часом  (що всередині, що зовні) не "маршрутка", а консервна банка.

l

Важко не погодитись, адже 80 відсотків українських "маршруток" знаходиться в незадовільному технічному стані, про що інформує Державна служба України з  безпеки на транспорті –відомство, яке має здійснювати нагляд за дотриманням автомобільними перевізниками вимог транспортного законодавства.  Але, виявляється,  на це ніяк не вплинути: зараз служба позбавлена права на перевірку перевізників через мораторій. Тобто завітати в автопарк перевізника, перевірити його і в разі порушення покарати її представники не можуть. Тому й виходить, що і в цьому плані Україні заглядатись на Європу, як курці на небо.    

Вікторія ЗІНЧУК.

У лютому 2018-го в Міністерстві інфраструктури анонсували реформу пасажирських перевезень. В Кабміні впевнені, що затверджені зміни  поліпшать життя пасажирів. Вони стосуються покращення безпеки та якості перевезень, створення належних умов для людей з інвалідністю. 

Обіцянка серйозна, адже чого варта хоча б доля "маршруток"? Ці незмінні "герої" наших доріг мають зникнути, а натомість будуть тільки автобуси. Держава обіцяє, що на маршрутах залишаться лише легальні перевізники.

"Мільйони людей в Україні будуть користуватися не морально і фізично зношеними "маршрутками", часто нелегально переробленими з вантажних мікроавтобусів, а сучасними, комфортними, безпечними автобусами", – пообіцяв глава Міністерства інфраструктури Володимир Омелян, на думку якого, реформа завершиться через три – п'ять років, але перші зміни ми відчуємо незабаром. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 542

Вчора в Україні відзначили День журналіста. Щирі вітання приймали на свою адресу й працівники ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини". Їх висловили представники владних структур, громадських організацій, читачі, ділові партнери. Всім їм дякуємо за добрі слова сердечних зичень!

Напередодні свята в Луцьку у редакції газети "Волинь-нова" відбулася зустріч медійників краю, в якій взяли участь голова ОДА Олександр Савченко, перший заступник голови облради Олександр Пирожик, інші офіційні особи.

Під час зустрічі голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак вручив Диплом переможцю обласного творчого конкурсу професійної майстерності в номінації "Фотожурналіст року" Мирославу Данилюку – фотокореспонденту "Вістей Ковельщини".

НА ЗНІМКУ: Мирослав ДАНИЛЮК в колі колег-журналісток.

Фото Вадима СТЕПАНЮКА.

Вчора в Україні відзначили День журналіста. Щирі вітання приймали на свою адресу й працівники ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини". Їх висловили представники владних структур, громадських організацій, читачі, ділові партнери. Всім їм дякуємо за добрі слова сердечних зичень!

Напередодні свята в Луцьку у редакції газети "Волинь-нова" відбулася зустріч медійників краю, в якій взяли участь голова ОДА Олександр Савченко, перший заступник голови облради Олександр Пирожик, інші офіційні особи.

Під час зустрічі голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак вручив Диплом переможцю обласного творчого конкурсу професійної майстерності в номінації "Фотожурналіст року" Мирославу Данилюку – фотокореспонденту "Вістей Ковельщини".

НА ЗНІМКУ: Мирослав ДАНИЛЮК в колі колег Галини ЦЮРИ, Світлани ЛЯШУК, Вікторії ЗІНЧУК, Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ та Світлани ТРОЦЮК.

Фото Вадима СТЕПАНЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 302

Сьогодні досить часто можна почути розмови про те, що друковані ЗМІ приречені, що у них немає майбутнього, що телебачення й інтернет рано чи пізно витіснять газети повністю.

Безперечно,  частка правди у цих твердженнях є, бо з цілого ряду причин нині роль і значення українського друкованого Слова  істотно зменшилися. Але, на щастя, попри бурхливий розвиток новітніх інформаційних технологій, газети живуть. І хоч більшості їх редакцій доводиться  скрутно, рук вони  не опускають і наполегливо долають труднощі. Бо як сказала нещодавно одна із старожилок Ковеля, «я не уявляю свого життя без місцевої газети. Вона потрібна, як хліб щоденний».

Про те, що це дійсно так, свідчить і неслабнучий інтерес до «Вістей Ковельщини» з боку наших читачів, котрі передплачують їх з року в рік, постійно надсилають дописи і повідомлення про події, що відбуваються на теренах міста і району, а заодно прохаючи допомоги у вирішенні тих чи інших питань. І хоч не завжди журналісти можуть оперативно посприяти у розв’язанні назрілих проблем, вони принаймні намагаються отримати роз’яснення з боку відповідальних осіб, вплинути на тих, хто допускає промахи й упущення в роботі.

Так, деякий час тому до редакції «міськрайонки» звернулася інвалід першої групи по зору, батько якої загинув під час Другої світової війни, мешканка Голоб Онисія Володимирівна Ількевич. Вона поскаржилася на те, що всупереч існуючому законодавству їй продали квиток на автобус  сполученням «Світязь–Луцьк» за повну вартість. Читачка попросила роз’яснити, чи правильно це і на які пільги вона та подібні їй можуть сьогодні розраховувати?

За коментарем ми звернулися до першого заступника голови РДА Романа Кульцмана. Ось що він повідомив:

– На звернення жительки смт Голоб Ількевич Онисії Володимирівни, особи з інвалідністю по зору першої групи, управління соціального захисту населення Ковельської райдержадміністрації повідомляє, що згідно із статтею 38-1 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю І та II груп, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю І групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного    транспорту    в    період    з     1     жовтня     по     15 травня.

Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України “Про транспорт”.

l

Ряд важливих  питань, що стосуються, зокрема, зовнішнього оформлення колишнього магазину «Фокстрот» (нині – «АТБ») у центрі міста, а також можливості висадження пірамідальних тополь, які дуже любив і оспівав у своїх поезіях Тарас Шевченко, у парку його імені на березі річки Турії, порушила у зверненні до редакції Почесна голова Ковельської філії «Союзу Українок» Алла Полякова.

З приводу цього роз’яснення дав Ковельський  міський голова Олег Кіндер:

– На    звернення почесної голови Ковельської філії «Союзу Українок» Алли Михайлівни Полякової повідомляємо наступне.

1. До 2011 року дозвільні документи на будівництво об’єктів містобудування видавалися виконавчим комітетом міської ради. Після набуття чинності Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” ці норми змінилися. Відповідно до п. 5. ст. 26 цього Закону проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2)    розроблення   проектної   документації   та   проведення   у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

6) реєстрація права власності на об’єкт містобудування. 

Усім   суб’єктам   містобудування       видаються   містобудівні   умови   та обмеження для проектування об’єктів будівництва, уповноваженими органами містобудування та архітектури. Проте є Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються (Перелік затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року, №289, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2017 р. за №1437/31305). 

Відповідно до п. 25 цього Переліку містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва не надаються на реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення. 

Зокрема, до таких об’єктів належить приміщення магазину по вул. Незалежності, 83 в м. Ковелі. Незважаючи на це, замовник зобов’язаний замовити в сертифікованій організації проектно-кошторисну документацію, зареєструвати декларацію (дозвіл) про початок виконання будівельних робіт в інспекції ДАБК та ввести об’єкт в експлуатацію. Відповідальність за виконання будівельних робіт покладено на замовника, автора проекту, представника технічного нагляду та виконроба.

На звернення мешканців будинку по вул. Незалежності, 83, працівники відділу містобудування та архітектури звернулися до дирекції «АТБ –ІНВЕСТ» щодо надання проектно-кошторисної документації на реконструкцію магазину з підвалом по вул. Незалежності, 83. Розглянувши надані матеріали, було встановлено, що в Проекті передбачено додатковий — евакуаційний вихід, який запроектовано згідно з пожежними вимогами на територію подвір’я багатоквартирного житлового будинку по вул. Незалежності, 83. Через прибудинкову територію будинку підвезення та розвантаження товарів не проводитиметься. Ці роботи передбачено проводити з торця будинку від стоматполіклініки.

Проектно-кошторисна документація отримала позитивний експертний висновок від експертної організації та дозвіл на виконання будівельних робіт – щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля», в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області.

У зв’язку з тим, що об’єкт розміщений в центральній частині міста, відповідно до вимог ч. 6 ст. 14 Закону України «Про архітектурну діяльність», архітектурне рішення фасаду необхідно погоджувати з органами архітектури. На клопотання дирекції «АТБ-ІНВЕСТ» щодо погодження фасаду магазину, відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради було відхилено надане проектне рішення та рекомендовано відновити конструкції віконних прорізів головного фасаду будівлі та заповнити їх скляними конструкціями. Як альтернативний варіант, запропоновано доповнити фасад затемненими дзеркальними елементами.

2. Висадження пірамідальних тополь в парку імені Тараса Шевченка є не доцільним, так як тополя є найбільш швидкоросла рослина, висота якої може сягати до 40 м. Ці дерева, як правило, висаджують вздовж доріг, як «зелений фільтр» та для очищення забрудненого повітря в містах та в санітарно –захисних зонах підприємств, які   виділяють   в   атмосферу   забруднюючі речовини”.

l

Учасник Другої світової війни Микола Никифорович Гладишук у телефонній розмові зауважив, що у Ковелі немає чітких розміток на проїжджій частині окремих вулиць, подекуди погано працюють світлофори, однак новостворена поліцейська служба за цим належного контролю не веде.

Із нашим читачем важко не погодитися, бо, справді, у місті подекуди розмітка стерлася і її майже не видно. По-новому її стали наносити лише останнім часом (зокрема, по вулиці Володимирській). Хочеться вірити, що працівники комунальних служб скористаються погожими літніми днями, щоб навести лад на проїжджій частині вулиць. Не завадило б підмалювати і розмітку на «лежачих поліцейських», яких видно досить погано у вечірню пору або дощову погоду.

l

На жаль, не всі заяви і скарги редакція може прийняти до розгляду, бо дуже вже вони іноді «заплутані» і суперечливі. Так, один із «потерпілих», як він себе називає, пан Віктор (прізвища з етичних міркувань не вказуємо) у листі поскаржився на родичку, яка «продала мою хату у селі Дубовому громадянам (прізвища названі), а гроші забрала собі». При цьому були присутні інші особи, в т. ч. нотаріуси.

Далі пан Віктор зазначає: «Я в кабінеті нотаріуса випив 250 грамів горілки з горла та закусив салом. Я пропонував випити нотаріусу і покупцю хати. Вони відмовилися. Дайте мені відповідь, чи мав право нотаріус використовувати мене п’яного?».

В листі наведено багато інших важливих, на думку заявника, фактів і прізвищ, однак редакція не вправі розголошувати їх. Єдине, що можемо сказати: не варто пити навіть 250 грамів спиртного під час підписання важливих документів, що стосуються майнових прав. А тепер, очевидно, лише суд може встановити істину, куди ми й радимо звернутися пану Віктору.

l

Як бачимо, звернення і заяви до редакції, яких надходить досить багато, засвідчують: газета потрібна людям. А це – найголовніше. 

Свідченням такої  потрібності був і телефонний дзвінок від мешканки села Вербки, яка поцікавилася, яка причина того, що з неї у відділенні поштового зв’язку «Ковель-5» взяли за передплату «Вістей Ковельщини» на ІІ півріччя ц. р. не 117 грн. 50 коп., як про це повідомлялось неодноразово на шпальтах «міськрайонки», а 124 грн. з «копійками»?

– Я вашу газету, звичайно, передплатила, бо звикла до неї, як до рідної, але чому поштовики так себе поводять? І чи мали вони право змінювати передплатну ціну без погодження з редакцією? – запитала жінка.

Коли ми стали з’ясовувати це питання, то виявилося, що «Укрпошта» в односторонньому  порядку підвищила тарифи на свої послуги (!!!), не поставивши до відома журналістів. Отак-то в нас дбають про місцеву пресу і її передплатників київські пани, які встановили собі місячну зарплатню під 300 тисяч гривень, а листонош кинули напризволяще. Де вже тут думати про читачів і газетярів? Не стане їх – буде, як у тій приказці: «Баба з воза – коням легше!».

Тож давайте, шановні земляки, зробимо все, щоб різного роду  Смілянські та його компаньйони не знищили найближче до Вас видання!

Передплачуйте і читайте «Вісті Ковельщини» – газету для Вас і про Вас!

Микола ВЕЛЬМА.

Сьогодні досить часто можна почути розмови про те, що друковані ЗМІ приречені, що у них немає майбутнього, що телебачення й інтернет рано чи пізно витіснять газети повністю.

Безперечно,  частка правди у цих твердженнях є, бо з цілого ряду причин нині роль і значення українського друкованого Слова  істотно зменшилися. Але, на щастя, попри бурхливий розвиток новітніх інформаційних технологій, газети живуть. І хоч більшості їх редакцій доводиться  скрутно, рук вони  не опускають і наполегливо долають труднощі. Бо як сказала нещодавно одна із старожилок Ковеля, «я не уявляю свого життя без місцевої газети. Вона потрібна, як хліб щоденний».

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 487

Вирішуючи проблеми жителів Ковельщини, Ковельський міськрайонний центр зайнятості постійно співпрацює з органами місцевого самоврядування. Одним із напрямків співпраці є організація громадських робіт як дієвого інструменту реалізації політики зайнятості населення, що може зняти соціальну напругу на ринку праці, сприяти соціально-економічному розвитку, а також забезпечити трудову адаптацію безробітних і водночас бути для них джерелом доходу в скрутній ситуації.

1 червня на базі Ковельського міськрайонного центру зайнятості директор обласного центру зайнятості Роман Романюк провів прес-конференцію на тему: "Громадські роботи — зайнятість безробітних, користь місцевим громадам", під час якої журналісти не просто дізналися про шляхи фінансування і значення громадських робіт, а й ознайомились з досвідом керівників місцевих громад, котрі успішно працюють в цьому напрямку.

— Волинська обласна служба зайнятості активно співпрацює з місцевими органами влади щодо організації громадських робіт. Адже саме за рахунок тимчасової зайнятості можна оперативно задовольнити потреби роботодавців у робочій силі та виконати певні види робіт, — застосовуючи презентаційні матеріали, розповів Роман Романюк, котрий, зокрема, зупинився на основних надбаннях служби в напрямку організації громадських робіт в області у попередні роки та пріоритетах на 2018 рік. — З початку року за направленнями центрів зайнятості області до громадських робіт залучено понад 700 безробітних. За цей час 69 осіб, які брали в них участь, нині працевлаштовані на постійне місце праці.

Як він пояснив, фінансування цих робіт відбувається на паритетних засадах за кошти місцевих бюджетів та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.   

— Оплата праці здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальна заробітна плата, та відповідно до положень угоди. Безробітним, які беруть  участь у виконанні громадських робіт  продовжується виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені законодавством. Важливо також те, що люди, котрі тимчасово залучені до громадських робіт, окрім допомоги по безробіттю, отримують додаткову фінансову підтримку і мають шанс закріпитися на постійному місці роботи, — зазначив Роман В'ячеславович.    

Враховуючи, що користь від організації оплачуваних робіт для суспільства очевидна, служба зайнятості й надалі розвиватиме співпрацю в цьому напрямку й, окрім іншого, робитиме акцент на розширенні видів громадських робіт щодо посилення уваги до родин військовослужбовців, які захищають цілісність держави, супровід людей з інвалідністю, екологічне оздоровлення тощо. 

l

Не випадково господарями зустрічі стали працівники Ковельського міськрайонного центру зайнятості, адже тему обговорень найбільш вдалося зреалізувати саме на теренах Ковельщини. Завдяки інформаційно-роз'яснювальній роботі його фахівців цього року для міста Ковеля та Ковельського району на організацію громадських робіт передбачено 549 тисяч гривень.

Роман Романюк відзначив дієву співпрацю органів місцевої влади, територіальних громад, що базується на партнерських стосунках.  

Більше п'яти років у бюджеті Ковеля не передбачалися кошти на проведення громадських робіт. Зараз ситуація кардинально змінилась. Для міста питання організації громадських робіт нинішнього року виявилося як ніколи актуальним.

— Сьогодні склалася хороша співпраця з Ковельським міськрайонним центром зайнятості. В умовах економії варта уваги ідея співфінансування громадських робіт з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття й місцевих бюджетів, — поділився думками з цього приводу присутній на зустрічі міський голова Олег Кіндер. — У кризовій ситуації, яка склалася у місті, впродовж двох місяців впорядкування Ковеля відбувається завдяки співпраці з центром зайнятості, зокрема, — працівникам, залученим до громадських робіт, котрі, в свою чергу, відповідально поставились до покладених на них обов'язків. Тому така співпраця має продовжуватись, адже довела, що є ефективною.

Варто зазначити, що задля сприяння зайнятості населення цьогоріч на організацію громадських робіт міська рада передбачила 300 тисяч гривень. З початку року  в громадських роботах взяли участь 53 безробітних, котрі впорядковували вулиці міста, здійснювали їх санітарне прибирання.

l

В організації та проведенні громадських робіт взяли активну участь й окремі об'єднані територіальні громади Ковельського району. Про напрацювання в цьому плані розповіли присутні того дня на зустрічі керівники цих ОТГ:  Поворської — Сергій Семенюк, Голобської — Сергій Гарбарук, Колодяжненської — Віталій Кашик  та Дубівської — Роман Троцюк.

Своєрідне лідерство в організації цієї справи утримує Поворська ОТГ, яка в 2018 році передбачила 60 тисяч гривень на фінансування заробітної плати для безробітних, які будуть залучатись до громадських робіт.

Нарощує потенціал Колодяжненська (50 тис. грн.), Голобська (41 тис. грн.) та   Дубівська (12,5 тис. грн.) об'єднані територіальні громади.

Їх керівники розповіли про свій досвід залучення безробітних на громадські роботи, за участю яких проведено роботи з благоустрою територій та озеленення населених пунктів, зон відпочинку та придорожніх смуг, здійснено упорядкування кладовищ, пам'ятників, братських могил, а також заготівлю дров для сімей учасників операції об'єднаних сил, малозабезпечених та  пристарілих громадян.

На подальшу співпрацю з Ковельським центром зайнятості в напрямку організації громадських робіт налаштоване й керівництво району. Адже громадські роботи користуються сталим попитом. І це зрозуміло, бо для безробітних громадян участь у таких роботах, насамперед, є важливою і корисною, позаяк дозволяє зберегти або відновити мотивацію до праці, бути частиною колективу, відчувати себе повноцінним членом суспільства. Крім того, особи отримають додаткові переваги, а саме: період участі в громадських роботах зараховується до страхового стажу, оскільки із заробітної плати сплачується єдиний внесок.    

—Територіальні громади району від залучення безробітних до організації таких робіт отримають виключно позитив, а відтак і головний результат — ріст доходів населення, — вважає голова райдержадміністрації Віктор Козак, котрий також взяв участь у заході. — Важливо, щоб задіяні до цих робіт люди в подальшому не залишалися без заробітку й мали перспективу далі працювати. Зважаючи іще й на те, що маємо дуже багато трудових емігрантів, нам слід сьогодні сконцентрувати увагу на створенні робочих місць. Аби сприяти цьому, держава, в особі центру зайнятості, повинна співпрацювати з підприємствами, органами місцевого самоврядування. Відрадно, що ми працюємо в цьому напрямку. 

Запевнив у тому, що Ковельська районна рада не стоїть осторонь проблеми зайнятості населення, її голова Андрій Броїло, адже, як він зазначив, рівень безробіття — це важливий соціально-економічний показник для району, тому позитивним є те, що центр зайнятості в законодавчих межах надає роз'яснення і рекомендації сільським та селищним головам, головам ОТГ стосовно того, як допомогти людям, котрі хочуть знайти роботу.

"Потрібно ламати усталені стереотипи. Мовляв, організація громадських робіт — одне із планових завдань центру зайнятості. Варто усвідомити, що таким чином виграє не лише місцева громада, а, в першу чергу, ті її представники, котрі поки не мають постійного заробітку”, — підсумував Роман Романюк, висловивши сподівання, що з допомогою держави все більша кількість зайнятих на тимчасових роботах волинян, зможе скористатися шансом знайти постійне місце працевлаштування. От як, наприклад, в Голобській ОТГ, де дві людини після участі  в громадських роботах, зарекоменлувавши себе здібними працівниками, працевлаштовані на постійне місце праці. 

І хоч поки ще є над чим працювати, та до цього заохочують результати, адже завдяки громадським роботам вдається розв'язати низку актуальних для життєдіяльності громади питань, а також, за відсутності постійних місць роботи, на деякий час надати безробітним можливість легально працювати на користь громади.

Вікторія ЗІНЧУК.

Вирішуючи проблеми жителів Ковельщини, Ковельський міськрайонний центр зайнятості постійно співпрацює з органами місцевого самоврядування. Одним із напрямків співпраці є організація громадських робіт як дієвого інструменту реалізації політики зайнятості населення, що може зняти соціальну напругу на ринку праці, сприяти соціально-економічному розвитку, а також забезпечити трудову адаптацію безробітних і водночас бути для них джерелом доходу в скрутній ситуації.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1446

Видатному українському державному і політичному діячу  Симону Петлюрі належать слова: "Не так  страшні московські воші, як українські гниди".

Здавалося б, мовлені  майже століття тому, сьогодні вони втратили свою актуальність. Сучасні засоби боротьби з гризунами, комахами-паразитами та іншою нечистю не залишають шансів почуватися безпечно ані вошам, ані гнидам.

Та, виявляється, не так все просто, як нам уявляється. Якщо з московськими вошами ситуація зрозуміла – вони з огляду на загальне безкультур'я і антисанітарію  в напівазіатській країні почуваються досить комфортно, то з українськими гнидами  складніше. Незважаючи на більш як двадцятип'ятирічну історію нашої незалежності, єврейський курс держави, вони продовжують свою паскудну справу, підступно "кусаючи" людність, сіючи провокації, брехню й інсинуації.

Ведучи мову про гниди, ми, звичайно ж, маємо на увазі прихованих і відвертих ворогів України, котрі, час від часу одягаючи вишиванки, вивчивши слова "Ще не вмерла України ні слава, ні воля…" і вигукуючи: "Слава Україні!", фактично залишаються ворогами цієї України.

Один (чи одна) з таких гнид –  Михайло Добкін, нардеп, колишній член партії регіонів, а нині "опоблоківець". Він досить часто виступає на різних телевізійних каналах, нахваляється своєю безкомпромісністю і принциповістю, проголошує зворушливі слова про любов до людей праці і ненависть до діючої влади. Ба більше: безупинно повторює, наче мантру, своє заповітне прагнення стати президентом України.

На перший погляд, чоловік, як чоловік, хоч і не красунчик – особливо непривабливим його зробила густа щетина,  яку він віднедавна вигодував на своєму писку. Та Бог із ним, тим писком – може, йому так виглядати велить гурт одновірців, до якого він належить.

Набагато гіршим виявилося його гниле нутро: поїхавши 9 травня у Німеччину, він демонстративно начепив заборонену в Україні стрічку "колорада" і почав щось патякати про свою вірність "принципам". Але й це ще не найстрашніше. Коли пан Добкін зі щетиною на мармизі повернувся у Київ, йому тут же на одному з телеканалів надали слово, яке було не те, що неприємно, а гидко слухати. Так гидко буває на душі тоді, коли побачиш гниду у всій її "красі".

Але коли б таким  виявився лише Добкін, було б погано, але не безнадійно. На жаль,  гнид, у нас більше, аніж можна собі уявити. І всі вони останнім часом повилазили на світло Боже, ніби змовившись. Особливо облюбували  канали "Інтер", "112",  "Ньюсван". Особисто я нічого не маю проти цих каналів – альтернативна думка повинна бути присутня в демократичному суспільстві. Проте коли ця думка перетворюється в українофобію, то стає неприємно і тривожно.

Багатьом із нас відомо про скандал, який  викликала "святкова" програма на "Інтері" 9 травня. Знаючи про те, що на Сході країни вже четвертий рік поспіль триває кровопролитна війна, що там майже щодня гинуть українські хлопці - чиїсь батьки, сини, чоловіки, інтерівські гниди запустили в телеефір відверто антиукраїнський концерт з комуністичною атрибутикою і символікою. Ще й із  провокаційним підтекстом - мовляв, Перемога на всіх одна.

А  пани з "Інтера" запитали у ветеранів АТО, воїнів-"афганців", колишніх фронтовиків, яких в живих залишилися одиниці, чи й вони так думають? Чи їм просто було поставлене завдання московськими  ляльководами – підлити побільше оливи у  вогнище громадянського протистояння в суверенній державі? Я вже не говорю про те, як тенденційно подають  тут новини, трохи не облизуючи політиків, котрі ще зовсім недавно служили режиму Януковича, який з ганьбою втік у Московію, хоч мав би боронити свою честь на барикадах до останньої краплі кров. Тільки яка честь в боягуза, брехуна, лицеміра, котрий думав, що він на "троні" до скону віку?

Ще є один різновид гнид, які, зрадивши людей, котрі їм вірили, втекли за      " поребрик", продавши гідність і свої  принципи московитам. Серед них – колишній комсомольський, а пізніше  компартійний  лідер Петя Симоненко. Партія, яку він очолював, останніми роками, ніяк про себе не заявляла. Якщо колись на дверях райкомів писали: "Всі пішли на фронт!", то тепер симоненківці могли б написати: "Всі пішли у схрон!". В схроні вони й сиділи, наче миші у підвалі. Не було їх видно, не було чути. Слова про  готовність іти в бій під мелодію "Інтернаціоналу", готовність віддати життя в боротьбі з буржуїнами залишилися порожнім звуком.

Мало того: заховавшись у Московії, Симоненко, Марков, Крючков, Олійник, Бондаренко та іже з ними не соромляться з'являтися у  ток-шоу Кисельова-Соловйова (очевидно за добрячий гонорар), поливати брудом народ і землю, на якій народилися,  улесливо усміхатися на в'їдливі репліки телеведучих про "неповноцінність" української нації, її мови й культури. Дійшло до того, що нещодавно Симоненко і Марков привселюдно почали з'ясовувати стосунки між собою, обзиваючи один одного "запроданцями" й "іудами" на потіху росіянців. А пан Марков, розбушувавшись, кинув Петі Симоненку в обличчя тридцять монет, "тонко"  натякаючи на аморальність останнього.

Для будь-якої порядної людини подібна поведінка була б неприпустимою. Але тільки не для українських "гнид": про порядність, етику і культуру поведінки, елементарне почуття гідності вони уявлення не мають. Як не мають його ті актори, співаки, журналісти, письменники, що за гроші готові служити хоч дияволу. Прізвищ їх не хочеться й називати, але список, повірте, вийшов би чималеньким.

Зрештою, є "гниди" і серед волинян, про що нас від часу повідомляють ЗМІ. Не так давно моя знайома розповідала, як її образила людина, що все життя живе у Ковелі, їсть українські хліб і сало, але закохано дивиться на Московію та її лідера Владіміра Путіна, захоплюється ним і готова цінувати "мачо" нижче пояса. Коли знайома запропонувала шанувальниці "руського міра" поїхати в ерефію, щоб  доживати віку, та обурилась: "А чєво я поєду? Тут у мєня квартира, дочка, дєті, внукі, хорошіє сасєді".

Що ж, яскраво виражена психологія гниди: робити гидкі вчинки тихцем, "кусати" тих, хто проти тебе і мріяти про дружбу із московськими "вошами". Бо що  не говори, а воші і гниди – одного поля ягоди чи, точніше сказати, одного тіла паразити. Тіла нашого, українського.

То, може, пора до таких застосувати більш дієві засоби  "хімічного захисту"?

Охрім СВИТКА.

Довідково:

воша – маленька безкрила кровосисна комаха – зовнішній паразит тварини і людини;

гнида – яйце воші, в переносному значенні – нікчемна, зрадлива людина.

("Великий тлумачний словник сучасної української мови").

Видатному українському державному і політичному діячу  Симону Петлюрі належать слова: "Не так  страшні московські воші, як українські гниди".

Здавалося б, мовлені  майже століття тому, сьогодні вони втратили свою актуальність. Сучасні засоби боротьби з гризунами, комахами-паразитами та іншою нечистю не залишають шансів почуватися безпечно ані вошам, ані гнидам.

Та, виявляється, не так все просто, як нам уявляється. Якщо з московськими вошами ситуація зрозуміла – вони з огляду на загальне безкультур'я і антисанітарію  в напівазіатській країні почуваються досить комфортно, то з українськими гнидами  складніше. 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 674

Завтра, 1 червня, в Україні відзначатимуть День захисту дітей. У зв’язку з цим в місті і районі відбудеться багато цікавих заходів, про які ми, зокрема, інформуємо на 2-й сторінці сьогоднішнього номера газети. 

Напередодні свята в дошкільних навчальних закладах відбулися випускні ранки, під час яких хлопчики і дівчатка прощалися з улюбленими вихователями, демонстрували свою підготовленість до навчання у школах, співали і веселились.

На знімку ви бачите вихованців Люблинецького дошкільного навчального закладу загального розвитку разом із вихователем Наталією Войтюк. Побажаємо ж діткам мирного неба над головою, добра, Божого благословення і турботи з боку дорослих!

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

Завтра, 1 червня, в Україні відзначатимуть День захисту дітей. У зв’язку з цим в місті і районі відбудеться багато цікавих заходів, про які ми, зокрема, інформуємо на 2-й сторінці сьогоднішнього номера газети. 

Напередодні свята в дошкільних навчальних закладах відбулися випускні ранки, під час яких хлопчики і дівчатка прощалися з улюбленими вихователями, демонстрували свою підготовленість до навчання у школах, співали і веселились.

На знімку ви бачите вихованців Люблинецького дошкільного навчального закладу загального розвитку разом із вихователем Наталією ВОЙТЮК. Побажаємо ж діткам мирного неба над головою, добра, Божого благословення і турботи з боку дорослих!

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 699

Шановні передплатники!

Продовжуємо розіграш призів (продовольчих товарів) серед наших читачів, які передплатили газету «Вісті Ковельщини» на І півріччя 2018 року і взяли участь у конкурсі «Передплатіть і виграйте».

Переможцями стали:

М. КОВЕЛЬ:

1. Наконечна Г. Г., вул. Косачів, 28/4;

2. Деменчук, вул. О. Пчілки, 6/30;

3. Бандура І. С., вул. 40 років Перемоги, 11/122;

4. Півень І. Д., вул. Володимирська, 79/74;

5. Хвіщук Л. П., вул. 40 років Перемоги, 20/137;

6. Поліщук А. В., вул. Міцкевича, 1 «а»/1;

7. Козачук  В. В., вул. Незалежності, 144/9;

8. Бондар Н. Й., вул. Володимирська, 99/80;

9. Демчук Н. М., вул. Грабовського, 3;

10. Гончар В.Ф., вул. Незалежності, 61/16;

11. Катеринюк В. Г., б-р. Лесі Українки, 33/3;

12. Кулішенко В. М., вул. Нова,9/18;

13. Гнатенко В. А., вул. Незалежності, 48/22;

14. Нестерук К. І., вул. Володимирська, 81/113;

15. Тирсіна Г. Г., вул. Театральна, 20/4.

КОВЕЛЬСЬКИЙ РАЙОН:

1.Суднік Н. М., с. Уховецьк;

2. Христюк, с. Дубове, вул. Садова, 14;

3. Абрамчук С. П., с. Нужель;

4. Слюсарчук  А. П., с. Вівчицьк, вул. Лісова,12;

5. Корінь Т. І., с. Тойкут;

6. Зінчук Т. М., с. Заріччя;

7. Кулик О. П., с. Колодяжне;

8. Моголюк В., с. Воля Ковельська, вул. Вишнева, 4;

9. Мацюк Є. І., с. Білашів;

10. Костевич Ю. А., с. Поворськ;

11. Глущук Н., с. Стеблі;

12. Вознюк М. С., с. Черкаси, вул. 40 р. Перемоги,20;

13. Сорочук  К., с. Білин;

14. Бархаба М., с. Воля;

15. Кобись В. М., с. Пісочне.

Призи жителям м. Ковеля можна отримати в редакції газети «Вісті Ковельщини» (м. Ковель, вул. Грушевського, 2), починаючи з вівторка 12 червня ц. р. (контактна особа – Троцюк Світлана Дмитрівна), телефон – 0681386812.

Переможцям конкурсу – мешканцям Ковельського району призи будуть доставлені у сільські та селищні відділення зв’язку.

Шановні передплатники!

Продовжуємо розіграш призів (продовольчих товарів) серед наших читачів, які передплатили газету «Вісті Ковельщини» на І півріччя 2018 року і взяли участь у конкурсі «Передплатіть і виграйте».

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1005