Повідомлення в номер / Щоб лихо не повторилося ніколи

17.05.2016

дітиЩоб лихо не повторилося ніколи

Чимало тематичних заходів відбулося в нашому районі нещодавно. Багато із них  приурочені до 30-ої річниці з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Як повідомила в листі до редакції вчитель ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Тойкута Любов МАРЧУК, до їх проведення долучилися і вони, провівши виховний захід "Дзвони Чорнобиля" в місцевому будинку культури.
Присутні переглянули уривки з документальних фільмів, прослухали віршовані рядки та пісні про Чорнобильську трагедію. 
Хвилиною мовчання вшанували всіх загиблих. Оплесками та букетами квітів зустріли ліквідатора аварії на ЧАЕС, жителя с. Волі Володимира Шпилюка. Варто зазначити, що вдало була представлена презентація всіх односельчан- учасників ліквідації аварії у Чорнобилі. Серед них – Марія Гасіч, Михайло Шпилюк, Сергій Ілюшик, Володимир Лукашик, Володимир Горбань та Володимир Калитюк.
Участь в заході також взяв сільський голова Віталій Грицюк. 
За проведення цікавої й змістовної години автор цих рядків за посередництвом нашої газети висловлює  подяку вчителю школи Інні Грицюк, її вихованнцям – дев'ятикласникам,  директору будинку культури Валентині Ілюшик,   бібліотекарю Галині Ілюшик та вчителю Олексію Жалаю.
Вчитель української мови та літератури с. Брухович Галина ПЕТРУК теж повідомила нам про загальношкільний виховний захід, на який запросили ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС Володимира Невірця. 
Участь в ньому взяли педагоги Наталія Крочук та Леся Яковлєва, ведучі Владислав Дячук і Богдана Трофімчук, вокальна група "Джерельце" презентувала глядачам пісні, а вірші прочитали Аліна Посполітак, Катерина Леонюк, Дарина Андросюк, Ольга Стасюк, Тетяна Коренга і Віталій Стоянович.
Хвилюючим було нещодавно і заняття в університеті ІІІ віку, що в Голобах. Про це детально в замітці до "Вістей Ковельщини" написала Валентина ОСТАПЧУК. З  нагоди 30-ої річниці від дня   Чорнобильської трагедії тут відбувся вечір-спомин, його учасники підготували книжкову виставку.
Спочатку бібліотекарі нагадали присутнім про жахіття техногенної катастрофи, а потім директор будинку культури Григорій Тарасовський продемонстрував фільм про Чорнобиль.
Рятівників-героїв України пом'янули хвилиною мовчання. Андрій Гладун та Віктор Максимчук поділились спогадами.  
Завершуємо огляд листів дописом Аркадія ЧАБАНЧУКА із с. Нового Мосира, який написав про те, що в місцевій школі відбулось навчання з надзвичайних ситуацій. До нього активно долучилися і вчителі, і учні. 
Своє коротеньке повідомлення автор завершив власними ліричними рядками:
Мир – найкраще 
з можливого.
Краще мир старенький, 
Ніж війна молоденька!
Краще в мирі жити,
Ніж в пеклі війни кипіти!
Там, де б'ють гармати, 
Жито нам не жати!
Підготувала 
Орися ФІЛІПЧУК.
НА ЗНІМКУ: під час тематичного заходу з нагоди Чорнобильської трагедії в  Бруховичах.
Фото з архіву 
місцевої школи.

Чимало тематичних заходів відбулося в нашому районі нещодавно. Багато із них  приурочені до 30-ої річниці з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Підготувала 

Орися ФІЛІПЧУК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 849
Читати далі

Повідомлення в номер / На всі смаки

17.05.2016

527До Міжнародного дня музеїв

На всі смаки

Як відомо, у музеях зберігаються культурні та історичні цінності. Але у світі існує чимало нетрадиційних музеїв. Багато з них присвячені різноманітним продуктам.
Перший у світі музей хліба відкрито у 1955 році в Ульмі (Німеччина). Тут багато унікальних речей, зокрема — піч, ручний млин з Ієрихона (100 р. до н. е.), тертка для зерна, виготовлена 2000  років тому.  Загалом про хліб розповідають 8 тисяч експонатів, 2500 творів графіки і живопису.
Свою вдячність так званому “другому” хлібові — картоплі  виявили бельгійці й відкрили музей, де можна не лише оглянути численні сорти продукту, а й послухати маловідому музичну п'єсу Й. Баха, написану ним на честь картоплі.
Музей перцю створено в Угорщині, цукру — в Берліні, солі — у польському містечку Величка, музей сиру — в м. Ром (штат Нью-Йорк).
А неподалік італійського містечка Сан-Ремо знаходиться унікальний музей макаронів, ініціатором створення якого був фабрикант Вані Анезі, якому вдалося знайти документ, датований 1252 р., де згадується цей популярний серед італійців продукт харчування.
Чимало слави зажив музей рекордів Гіннеса в американському місті Сент-Луїс. У його кімнатах зберігаються фотографії, муляжі, кіноролики, які розповідають про найдивовижніше, скажімо, про спанієля з 18 цуценятами, про курку-рекордсменку, що знесла за рік 350 яєць. Експонуються фотографії чилійської жінки, яка за життя народила 55 дітей, кішки вагою 21кг, найвищої на Землі людини (2 м 72 см) та інше.
Музей оптики в німецькому місті  Ієна має понад 13 тисяч експонатів. Тут зберігається найбільша у світі колекція оправ до окулярів. 
Відень не без підстав називають суцільним музеєм. У стародавніх палацах колишніх монархів зібрано неоціненні скарби живопису, скульптури, скла, порцеляни… Музей цегли і кахлів у районі Пенциг відкрито 1978 року. Експозицію складають зразки будівельних матеріалів, які люди почали освоювати ще 6 тисяч років тому: цегла часів Римської імперії, епохи Ренесансу, готичні плитки з печатками монастирів.
Вікова соціальна нерівність різних прошарків населення позначилася  і на будівельних матеріалах. Так, право будувати з обпаленої цегли належало можновладцям, аристократам, монастирям. 
Майстри-будівельники, які мандрували з одного міста  в інше, застосовували цеглу довільних розмірів. Тому й полиці, де зберігаються зразки цегли з Афін і Риму, Парижа і Відня, нагадують стоси різноформатних книжок у бібліотечних фондах. 
Є у Відні музей цирку і клоунади, який започаткував журналіст Хайнц Зайтлер. З 1928 року збирав він усе, що стосувалося цирку, і подарував зібрання віденській общині. У музеї в засклених вітринах є костюми, розцяцьковані клоунські маски, кольорові афіші, стародавні документи, пов'язані з міжнародним розвитком цирку.
В Україні, у Львові, в центрі міста, у старовинному надзвичайної архітектури будинку розміщений музей аптечної справи і фармацевтики (на знімку).
Підготував Ігор Вижовець.

Як відомо, у музеях зберігаються культурні та історичні цінності. Але у світі існує чимало нетрадиційних музеїв. Багато з них присвячені різноманітним продуктам.

Підготував Ігор Вижовець.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 871
Читати далі
13.05.2016
Пільгові перевезення фінансуватиме міська влада
 У Ковелі, як і в інших містах, склалася непроста ситуація із фінансуванням за перевезення пасажирів пільгових категорій громадян. Адже у Державному бюджеті на нинішній рік не передбачено субвенції  місцевим бюджетам на компенсацію пільг. Цьогоріч відшкодування коштів за цю послугу автоперевізникам має здійснюватись з міського бюджету.
З 15 квітня для підтримки міських жителів цих категорій  відновлено соціальні перевезення на дачні масиви, які фінансуватимуться з міської казни. При тому під запитанням  залишалося безкоштовне перевезення пільговиків на інших маршрутах. 
Міський голова Олег Кіндер дав доручення  посадовим особам міської влади, до компетенції яких входить вирішення цього питання, детально вивчити стан справ і віднайти можливості щодо його позитивного вирішення. Протягом двох тижнів було проведено низку нарад, зустрічей, перемовин з автоперевізниками. До слова, в інших містах області місцеві бюджети взяли зобов'язання відшкодовувати  витрати лише за перевезення на дачні масиви.
 Результатом напрацювань в інтересах соціально незахищених ковельчан міська влада відшукала можливість виділити з міського бюджету два мільйони гривень на фінансування пільгових перевезень. До речі, ця сума є на 300 тисяч більшою, ніж отримували з Державного бюджету. 
Нині підготовлено проект рішення міської ради стосовно внесення змін до програми соціального захисту населення, який буде розглянуто на травневій сесії. Є підстави стверджувати, що депутати з розумінням переймуться проблемами пільговиків, яких у Ковелі – понад 21 тисяча осіб. Ці люди матимуть можливість і далі користуватися  безкоштовним проїздом у міському громадському транспорті на шести  раніше визначених маршрутах. Крім того, на інших напрямках міського автобусного сполучення залишається чинною норма договору виконавчого комітету з перевізниками про бездотаційне і безкоштовне перевезення двох пасажирів, які відповідно до законодавства мають на це право.
Варто сказати, що на початок 2016 року борг ковельським перевізникам складав 319,2 тис. грн. Міська влада відшукала можливості, і ці кошти були перераховані підприємцям в повному обсязі. Також профінансовано 311 тис. грн.  за січень-лютий.
І насамкінець хочу наголосити, що й надалі пріоритетним завданням для міської влади залишається турбота про ковельчан, особливо соціально незахищених, відстоювання їх законних прав, надання конкретної допомоги.
Михайло Гетьман,
перший заступник міського голови.

nichejnye_l_gotniki_view_full_imageПільгові перевезення фінансуватиме міська влада

 У Ковелі, як і в інших містах, склалася непроста ситуація із фінансуванням за перевезення пасажирів пільгових категорій громадян. Адже у Державному бюджеті на нинішній рік не передбачено субвенції  місцевим бюджетам на компенсацію пільг. Цьогоріч відшкодування коштів за цю послугу автоперевізникам має здійснюватись з міського бюджету.

Михайло Гетьман.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 946
Читати далі
13.05.2016
15 травня – 
День пам’яті жертв політичних репресій

images15 травня – День пам’яті жертв політичних репресій

Щорічно в третю неділю травня українська громадськість відзначає День пам’яті жертв політичних репресій.

Наша історія – багатогранна, позначена високими злетами людського розуму та гуманізму і прірвами варварства та жорстокості, проривом до державності, національного відродження і безмірними, непоправними втратами.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 752
Читати далі
13.05.2016

image00304115 травня – Міжнародний день сім’ї

Шановні мешканці Ковельщини!
Прийміть від районної влади найщиріші вітання та найтепліші побажання з нагоди прекрасного родинного свята – Міжнародного дня сім’ї! 
Талановита, працелюбна і духовно багата українська нація одвічно славилася шанобливим ставленням до родинних цінностей. І це свято, що народилося з безмежної любові і вдячності до тих, хто дав нам життя і виводить на самостійну дорогу, – яскраве підтвердження цьому. 
Саме в сім’ї закладаються високі людські якості. Від батька до сина, від бабусі до внучки передаються духовні цінності і культурні традиції українців. 
Щиро бажаємо кожній родині щасливої долі, здоров’я, життєвого оптимізму у сімейних справах. Нехай Ваші сім’ї будуть міцними і щасливими, в оселях панують мир і злагода!

Талановита, працелюбна і духовно багата українська нація одвічно славилася шанобливим ставленням до родинних цінностей. І це свято, що народилося з безмежної любові і вдячності до тих, хто дав нам життя і виводить на самостійну дорогу, – яскраве підтвердження цьому. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1429
Читати далі

Повідомлення в номер / Повідомлення в номер

13.05.2016

dsc_0208Що чекає профтехосвіту?

Оскільки досі не врегульовані питання фінансового забезпечення закладів професійно-технічної освіти, а відтак – і подальшого їх функціонування, міська влада ініціювала проведення чергової наради з керівництвом ПТУ № 5, професійного ліцею, підприємств Ковеля та депутатами. Метою зустрічі було знайти шляхи виходу із непростої  ситуації. 
Як зауважив міський голова Олег Кіндер, у зв'язку із змінами у бюджетному законодавстві місто має нести непередбачувані витрати і  фінансувати вузлову лікарню, професійно-технічні заклади, пільги. А це – чималі кошти, яких в місцевій казні недостатньо. 
На переконання Олега Олексійовича, потрібно оптимізувати видатки міського бюджету на професійно-технічну освіту: місто має фінансувати навчання ковельських дітей ( 30-40 відсотків). Кошти на це повинні надходити з бюджету міста обласному бюджету, звідки вони спрямовуватимуться профтехучилищам. 
Крім того, необхідно розмежувати професійну освіту і загальну середню. Оплата  видатків на здобуття повної загальної середньої освіти має здійснюватися за рахунок освітньої субвенції. 
Час визначитись із власністю майнових комплексів цих закладів, адже місто може вкладати гроші лише у майно своєї комунальної власності. Міський голова резюмував, що рішення щодо майбутнього профтехосвіти Ковеля має бути прийняте до кінця травня.
Директори ПТУ № 5 та професійного ліцею Євген Кобченко і Сергій Антонюк у своїх виступах акцентували увагу на тому, що професійно-технічна освіта потребує реформування і нині перебуває у невизначеному стані. Вони підтримали пропозиції міського голови стосовно фінансування закладів з обласного бюджету, якому міста і райони мають перераховувати субвенції за навчання  своїх жителів. Середню освіту діти могли б здобувати у вечірній або іншій  школі. 
Щодо працевлаштування випускників, то їх відсоток досить високий. А отже, робітничі кадри потрібні на ринку праці. З-поміж іншого, Євген Кобченко наголосив, що ПТУ мають бути вузькопрофільні, і тут є над чим працювати на Волині. 
Директор ТОВ "Волинь-Кальвіс", голова міської організації роботодавців Анатолій Понікарчук дав хорошу оцінку фаховому рівню випускників професійно-технічних закладів міста та їхній матеріальній базі. Він наголосив, що директори мають ретельно вивчати перспективу щодо потреби у спеціалістах. До прикладу, сьогодні є попит у слюсарях, зварювальниках, електриках. 
Анатолій Миронович зголосився провести "круглий стіл" з роботодавцями з обговорення варіантів стосовно збереження  цих навчальних закладів міста, укладення угод з підготовки робітничих кадрів.
Начальник управління освіти Віктор Бичковський бачить одним із важливих завдань підготовку регіональної Програми набору дітей до закладів профтехосвіти.
Заступник міського голови Ігор Прокопів переконаний, що розв'язувати проблему потрібно на державному і обласному рівнях.
Підсумовуючи розмову, міський голова Олег Кіндер наголосив, що ініціюватиме найближчим часом проведення наради з цих питань за участю голів обласної ради та облдержадміністрації. При цьому він звернувся до директорів професійно-технічних закладів з проханням узагальнити всі пропозиції та напрацювання.
  •  

З турботою про ковельчан


"Зорепад" та  "Ерідан" – переможці конкурсу

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 850
Читати далі
13.05.2016
Діти  з  Донеччини – 
у  ковельських  родинах

dsc_0063Діти  з  Донеччини – у  ковельських  родинах

На Великодні свята Ковель приймав групу дітей та педагогів у кількості 27 осіб із селища Нікольського Донецької області. 

Успішний виступ юних футболістів

У рамках 12-го туру дитячо-юнацької футбольної ліги України команди футбольного центру "Ковель-Волинь" провели матчі у місті Тячеві Закарпатської області.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1073
Читати далі

Повідомлення в номер / Вірю у тебе, країно моя

13.05.2016 
7-КопироватьВірю у тебе, країно моя!

Війна оголює людську сутність, виявляє її ницість і її гідність, високість, жертовність. Про тих, хто жертвує життям, і про тих, хто продав свою душу, втративши людяність, порядність і совість, про те, як ціною неймовірних зусиль і втрат Україна протистоїть загарбникам, – схвильована розповідь у віршах від Олени Мокроусової, яка презентувала свою нову збірку поезій "Журавлі". 
Книга присвячена українським воїнам, які захищають нашу державу від російського окупанта, і всім полеглим у боях на Сході країни. Кошти, зібрані від її продажу, будуть використані на потреби наших бійців, а основна частина її тиражу поїде на Схід – у військові частини. Автор вірить, що її щирі вірші-молитви підтримають наших хлопців, які стоять під кулями, закриваючи собою нас. 
І, звичайно, вона адресована всім співвітчизникам – щоб спонукати думати, співпереживати, єднатися, творити краще життя. Цілий ряд віршів звернений до росіян – наших колишніх співвітчизників, друзів, братів по вірі, які потоптали всі братні й християнські почуття.
Історія підготовки і видання збірки повчальна і є прикладом того, як добра справа об'єднує навіть незнайомих небайдужих людей і дає гарний результат. Працівник міської друкарні Тетяна Заболотна перша сердечно підтримала ідею видавництва книги, знайшла спонсорів, організувала весь складний процес публікації збірки. Художниця Оля Комісарик створила прекрасну обкладинку. 
Автор щиро вдячна колективу Ковельської друкарні за чудове ошатне видання, спонсорам, без допомоги яких книга не відбулась б (Місюрі О. В., Семенюку Ю. В., Семенюку В. І., Конопацькому Б. М., Волинчуку В. В., Лєпічу С. Я., Возняку А.С., Стадницькому П. А., Івановському В. М.), а також усім, хто придбав збірку, адже завдяки добрій волі та зусиллям багатьох людей, сподівається Олена Мокроусова, її книга зігріє серця, сприятиме порозумінню і наблизить нашу Перемогу. 
Дай, Боже, нам такої єдності й співпраці в усіх починаннях, і тоді Україна відбудеться! 
Вірю у тебе, країно моя:
Ти будеш заможна 
й єдина.
За тебе молюсь… 
Дай, Бог, щастя землі
З прекрасним ім'ям –
 Україна!
Ольга БИЧКОВСЬКА,
бібліотекар Ковельської центральної районної бібліотеки.

Допомагають бійцям,бережуть довкілля


Подарунки до Великодня
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1070
Читати далі
13.05.2016

Концерт 1Чин патріота – це вища сходинка моралі

У Ковельському промислово-економічному коледжі відбувся патріотично-благодійний концерт, організований студентами, під промовистою назвою: "З Україною у серці". Мета благодійної акції – допомогти сім'ям воїнів АТО, діти яких навчаються у навчальному закладі.
Все було гарно, душевно і патріотично. Зворушила серце студентська ініціатива. Згадалося, як такі ж юні пішли на смерть зупиняти полчища Муравйова під Крутами.
На жаль, в той час політики вирішували в кабінетах питання, яка має бути  Україна – автономна у складі Росії чи самостійна? Патріотизм, самопожертва в ім'я самостійної України були на полі бою, в кабінетах урядовців – ні.
Щось подібне відбувається в Україні й сьогодні, коли на Сході палахкотить вогнище війни, а наші політики  сперечаються за посади, турботу про народ підмінюють пустопорожніми балачками.
То біда наша, коли серед багаточисельного чиновницького "війська" є немало службовців різних рангів, в тому числі найвищих, які забувають, що перебування в структурах влади – це, перш за все, патріотична складова душі. Коли її немає, то розраховувати на благополуччя народу і силу країни не доводиться.
Чи можна, скажімо, назвати патріотизмом антиконституційні та антисоціальні рішення уряду Яценюка та депутатів Верховної Ради про оподаткування пенсій або підвищення тарифів на комунальні послуги, які абсолютно не "стикуються" із можливостями населення, на догоду Міжнародному валютному фонду.
А яким словом назвати переголосування справедливого рішення про незадовільну роботу уряду Арсенія Яценюка і визнання її задовільною?
Що це: байдужість, дурість чи зловживання? Відсутність відповідальності за державні рішення – прямий шлях до створення нових корупційних схем і цілих систем та утвердження  безкарності.
"Боже, Україну збережи!.. Господи, помилуй нас!" – молиться до Всевишнього український народ. Але хто чує?
Така омріяна, така обнадійлива і багата країна, здобувши Незалежність, опинилася сьогодні на грані краху. Ті, у кого відсутні мораль і совість, дорвалися до державного "корита" і, немов хижі звірі, виїдають із нього все, що бачать. 
Здавалося, Майдан Гідності запалив свічку надії. Сталося навпаки – він породив негідників і зміцнив у них почуття впевненості у своїй безкарності. Система поборів корупції навіть не похитнулася.
Невже – приреченість? Невже – безвихідь?
Перед благодійним концертом мені на очі потрапила сторінка газети "День", де опубліковано інтерв'ю з директором загальноосвітньої школи № 13 м. Слов'янська Анатолієм Погорєловим.
Це – та школа, в яку не раз влучали снаряди, осколки мін і снайперські кулі. Це – та школа, в якій п'ятдесят відсотків вчителів та учнів "заражені"  сепаратизмом і "руським міром".
Це – та школа, у якій навчальний процес припинявся або скорочувався через військові дії і небезпеку для життя.
Ось які думки висловлює директор школи, який перебуває і діє в епіцентрі жахливих подій, викликаних війною: "Навчання патріотизму не має бути профанацією… Ми раніше вважали, що найголовніше – це підвищувати рівень знань. 
Сьогодні ми переосмислили свої підходи до навчальної програми, бо найголовнішим завданням на сучасному етапі – навчити любити Батьківщину і розвивати громадянську свідомість".
Бо й справді: коли ти стоїш на лезі ножа босими ногами, а поряд вибухають снаряди і  свистять смертоносні кулі, тоді ти усвідомлюєш, що первинне, а що – вторинне.
Тоді приходить розуміння того, що математика, фізика чи хімія є похідними від любові до своєї Батьківщини і народу. Тоді з'являється бачення, як бездарно, злочинно був відданий Крим і розв'язана війна на Донбасі.
За всієї критики тоталітарної комуністичної системи або путінської Росії маємо не забувати, що патріотичне виховання  молоді й старшого покоління було і є на найвищому і найпочеснішому місці. У ворога теж треба вчитися!
Шановний читачу, давай на хвилю вийдемо за рамки тлумачного словника і заглянемо у внутрішню суть патріотизму. Це прості та природні правила дії:
– любіть свій край, село, місто і Україну;
– відстоюйте Незалежність і самостійність держави;
– будьте готові захищати рідну прабатьківську землю;
– вивчайте і знайте історію свого народу, його славу, звитягу і долю;
– несіть в юні душі українство, культуру, традиції і відстоюйте рідну мову.
– самовіддано працюйте і вчіться на благо й добробут країни;
– боріться із негативними проявами – такими, як корупція, зловживання, байдужість тощо;
– бережіть навколишнє середовище і надбання народу.
Словом, патріотизм – це вища категорія моралі, яка вимагає посвяти та самопожертви й вагомих зусиль у формуванні свідомості.
Не досить одягнути  квітчасту вишиванку і прошуміти пустослів'ям на мітингу. Мають бути реальні патріотичні вчинки, доброчинні справи і самовіддача в ім'я народу, нації і держави.
Скільки героїв полягло за волю народу та незалежність Батьківщини! Вони прийняли найпочеснішу смерть. Імена цих полеглих борців, діячів, їхня самопожертва – у великій пошані. На їх подвигах виховується історична пам'ять у молодого покоління.
Чин патріота – це не гроші і матеріальне багатство, а приклад для наслідування. Він духовно злитий в одне ціле з нацією і народом й живе в  ореолі вічності слави пам'яті народної.
Не маю права стверджувати, що у нашому краї  патріотизм на “задвірках”. Є позитивні приклади і в школах, і в громадському середовищі. 
Але є й прояви згадуваної байдужості, зневіри, безвідповідальності за наше майбутнє. Ще раз загляньмо у внутрішній світ свого  “Я” і не забуваймо, що Україна – це я, що Україна – це ти, що Україна – це ми!
Анатолій Семенюк.
НА ЗНІМКАХ: під час патріотично-благодійного концерту “З Україною у серці” за участю депутатів міської і районної рад, громадськості міста.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

У Ковельському промислово-економічному коледжі відбувся патріотично-благодійний концерт, організований студентами, під промовистою назвою: "З Україною у серці". Мета благодійної акції – допомогти сім'ям воїнів АТО, діти яких навчаються у навчальному закладі.

Анатолій Семенюк.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 811
Читати далі

Повідомлення в номер / Рішення прийняті. Що далі

13.05.2016

6bd1908673ae6c62d6f77f461a911a63_0_300_0Рішення  прийняті.  Що  далі?

Отож, подія, про яку багато говорили і до якої довго готувалися, стає реальністю: в Україні стартувала кампанія із роздержавлення друкованих засобів масової інформації відповідно до Закону, прийнятого парламентом і підписаного главою держави наприкінці 2015-го року.
Такий процес розпочався і на Ковельщині, про що свідчать рішення районної та міської рад, а також розпорядження районної державної адміністрації, тексти яких опубліковані вище.
Я не буду тут  оцінювати потрібність чи непотрібність цієї кампанії, на яку маю свою точку зору. Скажу коротко: в умовах фактичної війни з Росією такий крок влади не є виправданним. В той час, коли наш північно-східний сусід кидає колосальні кошти на забезпечення інформаційного наступу не лише на нашу державу, а й на увесь світ, вітчизняні можновладці, слухняно виконують рекомендації (а точніше – команди єврочиновників) взялися добровільно "роззброювати" не досить чисельну, але цілком боєздатну армію журналістів-державників.
Але сталося те, що сталося – Закон вступив у дію, і його слід виконувати – як владі, так і редакціям друкованих ЗМІ. На цей шлях вже стали творчі колективи "Волині-нової", володимир-волинського "Слова правди", газети "Ратнівщина", камінь-каширського "Полісся" та деяких інших видань.
На жаль, далеко не всі (навіть депутати рад різних рівнів) достеменно розуміють, що відбувається. До мене нерідко звертаються люди із запитанням: "Що буде з газетою?".
Було б перебільшенням сказати, що я чи мої колеги точно знаємо, що буде завтра або післязавтра. Життя покаже. Але відомо одне: легше не стане. І хоч небезвідомий пан Томенко, який був одним з ініціаторів негайного прийняття згаданого Закону і якого нещодавно "звільнили" колеги з лав нардепів, тішиться, немов дитина, і задоволено плескає в долоні (мовляв, тепер районні й міськрайонні газети будуть "вільними" і "незалежними"), не все так гарно і гладко, як йому малюється в бурхливій реформаторській уяві.
Річ у тім, що в умовах економічної і фінансової кризи, в якій перебуває Україна, жодна газета не зможе забезпечити собі нормальне "життя". А нормальним воно буде лише тоді, коли редакції регулярно отримуватимуть  прибутки від своєї господарської діяльності. Цього  можна досягти за рахунок доходів від реклами, достатньо високої передплатної і роздрібної ціни на видання, реальної підтримки від держави у вигляді стабільних курсу національної валюти, поштових і поліграфічних послуг, відсутності інфляції і підвищення вартості комунальних послуг.
 Чи є все це в країні? Як кажуть, відгадайте з трьох разів.
l
То що  ж тоді? Піднімати руки і здаватися? Як кажуть у народі: "Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно"?
Не виключаю, що до цього може дійти. Однак боротися за своє місце під Сонцем сьогодні потрібно, і до цього наш редакційний колектив готовий. Зрештою, йому ніколи легко не було, а труднощі, як відомо, загартовують.
Найважливіше полягає в тому, щоб після вирішення всіх  процедурних питань, передбачених Законом, що має відбутися до кінця першого півріччя ц. р., обрати ефективну форму господарювання. Ми думаємо над тим, якою вона має бути – у вигляді колективного підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю чи акціонерного товариства тощо. 
Зрозуміло, що для того, аби реформоване підприємство розвивалося, потрібні кошти. Чи вдасться залучити до газетної справи інвесторів – далеко не риторичне запитання, яке необхідно буде вирішувати.
Вкрай важливо звести до мінімуму внутріредакційні видатки, які й так не є надмірними: заробітна плата у журналістів невисока, марнотратства вони намагаються не допустити. 
Однак тільки цього буде недостатньо. Вже цілком очевидно, що доведеться економити на папері, який дуже дорогий, затратах на друк газети та її доставку передплатникам.
Не виключено, що з 1 липня ц. р. "Вісті Ковельщини" виходитимуть лише один раз на тиждень, що практикує більшість редакцій волинських видань. Можливо, доведеться підвищувати передплатну ціну, яка й так не  є низькою.
Було б добре збільшити  реалізацію газети вроздріб. Тому запрошуємо до співпраці всіх, хто готовий зайнятися цією справою. Адже "Вісті Ковельщини" можна реалізувати і в трудових, і в учнівських, і в студентських колективах, і в місцях масового відпочинку людей тощо.  Вигода обопільна: і журналістам, і розповсюджувачам, які від того матимуть певний матеріальний зиск.
Будемо міркувати й над іншими шляхами розв'язання існуючих фінансово-економічних проблем, бо, як відомо, під лежачий камінь вода не тече. Але, звісно, не тільки такі проблеми – на порядку денному. Маємо зберегти тематичну та ідейну спрямованість "Вістей Ковельщини", їх зв'язок з читацьким активом, актуальність і злободенність публікацій, щоб і надалі виправдовувати статус громадсько-політичного видання. 
В цьому, як завжди, розраховуємо на активність багаточисельних дописувачів. Вони – наша опора, свого роду повноважні  представники редакції в населених пунктах району, колективах підприємств, установ, організацій міста.
l
У зв'язку з цим наше завдання – давати цікаву й актуальну інформацію про місцеві події, порушувати гострі проблеми сучасного життя, пропагувати ідеї патріотизму, боротися за утвердження українських національних цінностей, розповідати про тих, хто зі зброєю в руках боронить честь і гідність рідної держави, розвиває волонтерський рух.
Реформування газети жодною мірою не означатиме, як дехто думає, того, що не будемо інформувати про діяльність органів місцевої влади. Навпаки: співпраця з цими органами набиратиме цивілізованого характеру. Редакція  уклала угоди про висвітлення діяльності міської та районної рад, райдержадміністрації на 2016 рік, і в межах передбачених на це коштів писатиме про їх роботу. Шкода тільки, що такі угоди не підписані ані з облдержадміністрацією, ані з обласною радою.
Хочу нагадати, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” держава гарантує редакціям роздержавлених періодичних видань  "надання… пріоритетного права на укладання договорів про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування".
На практиці це означає, що "Вісті Ковельщини" й надалі залишаються газетою, в якій органи місцевої влади зобов'язані першочергово розміщувати інформацію про свою діяльність. У зв'язку з цим редакція запропонувала укласти угоди про співпрацю новоствореним об'єднанням сільських громад – Голобській і Велицькій. Переконаний, що подібне вкрай необхідне і депутатам згаданих  селищної і сільської рад, і їх очільникам, і мешканцям всієї Ковельщини.
Хочеться сподіватися, що осторонь реформування "міськрайонки" не залишатимуться наші ділові партнери, які сприяють і  організації  передплатних кампаній, і благодійній допомозі ветеранам війни і праці та безкоштовній передплаті їм найближчої до них газети, і  організації різноманітних розіграшів та лотерей і т. п. 
Роздержавлення дає додаткові можливості до поглиблення взаємовигідної співпраці.
Звичайно, у своїх нотатках я  далеко й далеко не вичерпав різноманіття проблем, які постали  нині перед  журналістами. Але хочеться вірити, що  вони спільно зі своїми бойовими помічниками, образно кажучи, "від народу" зможуть їх вирішити.
l
На завершення, щоб підбадьорити і себе, і вас, дорогі читачі, нагадаю слова, мовлені нашим славетним земляком, відомим публіцистом і письменником, головним редактором газети "Волинь" Полікарпом Шафетою (на жаль, покійним) під час однієї із зустрічей, де я журився з приводу важких часів для "малої" преси  у 90-тих роках минулого століття:
– Запам'ятай, Миколо: газета в Ковелі виходила за "поляків", за "перших совєтів", за "німців", за "других совєтів", за Хрущова і Брежнева, буде виходити й за "демократів". Головне – не падати духом, вірити у краще і завзято працювати, не зважаючи ні на що!
Що ж, залишається сподіватися, що ковельська газета житиме й при новочасних "реформаторах"…
Микола ВЕЛЬМА.

Отож, подія, про яку багато говорили і до якої довго готувалися, стає реальністю: в Україні стартувала кампанія із роздержавлення друкованих засобів масової інформації відповідно до Закону, прийнятого парламентом і підписаного главою держави наприкінці 2015-го року.

Микола ВЕЛЬМА.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 699
Читати далі